Народної творчості І культурно-освітньої роботи петро сагайдачний – полководець, просвітитель, політичний діяч icon

Народної творчості І культурно-освітньої роботи петро сагайдачний – полководець, просвітитель, політичний діяч




Скачати 146.56 Kb.
НазваНародної творчості І культурно-освітньої роботи петро сагайдачний – полководець, просвітитель, політичний діяч
Марта Грицик
Дата конвертації23.03.2013
Розмір146.56 Kb.
ТипДокументи

ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР

НАРОДНОЇ ТВОРЧОСТІ І КУЛЬТУРНО-ОСВІТНЬОЇ РОБОТИ


ПЕТРО САГАЙДАЧНИЙ –

полководець, просвітитель, політичний діяч


(сценарій історико-просвітницького заходу,

присвячений 440-річчю від дня народження

Гетьмана Війська Запорожського)


Автор: Марта Грицик

Редактор: Володимир Квітневий


Львів - 2010

У фойє народного дому розгорнута виставка про історію, побут і подвиги українського козацтва.

Над сценою – козацький прапор і портрет гетьмана Війська Запорожського Петра Сагайдачного (1570 – 1622).


^ Звучить «Козацький марш» (муз. Адамкевича)

Виходять читці.


Читець 1. Прочитайте знову

Тую славу

Та читайте

Од слова до слова,

Не минайте ані титли,

Ніже тії коми…

Все розберіть… та й спитайте

Тоді себе: що ми?..

Чиї сини? Яких батьків?

Ким? За що закуті?..

(Т. Шевченко. І мертвим і живим…)


Читець 2. Блаженний муж на лукаву

Не вступає раду,

І не стане на путь злого,

І з лютим не сяде.

А в законі Господньому

Серце його й воля,

Навчається; і стане він –

Як на добрім полі

Над водою посаджене

Древо зеленіє,

Плодом вкрите. Так і муж той

В добрі своїм спіє.

А лукавих, нечестивих

І слід пропадає,

Як той попіл, над землею

Вітер розмахає,

І не встануть з праведними

Злії з домовини,

Діла добрих обновляться

Діла злих загинуть.

(Т. Шевченко. Псалми Давидові)


Ведучий 1 Минає п’ять століть, як у хроніках, літописах, в піснях та думах, мемуарах, державних документах, пізніше і в науковій літературі розкривається історична панорама однієї з найгероїчніших і найдраматичніших сторінок світової історії – Запорожської Січі, козацького війська, які творили державу. Серед великих творців тієї держави був славетний гетьман, наш земляк, Петро Конашевич-Сагайдачний.


Ведучий 2 В сучасну бурхливу епоху, коли відбувається національне відродження України, її народові повертаються історичні діячі, яких в минулому навмисно забували або ігнорували. Так сталося і з славетним гетьманом Петром Конашевичем-Сагайдачним – народним героєм, козацьким полководцем і просвітителем.


Ведучий 1 Історики застійних часів намагалися показати його як ущемлювача інтересів українського народу, примиренця з польсько-шляхетськими поневолювачами, недруга російського народу, вдавалися до перекручень історичної правди на догоду тим, хто правив ідеологією і намагався витравити зі свідомості українського народу національні почуття гордості за своє минуле, будь- яке прагнення до незалежності і суверенності України.


Ведучий 2 Гетьман Петро Сагайдачний один з перших в сиву давнину глибоко зрозумів нестерпне становище українського народу і його прагнення до свободи, власної державності, незалежного існування та розвитку культури. Він підняв прапор визвольного руху на Україні, яка знемагала під немилосердним гнобленням Речі Посполитої, і шукав шляхів для здійснення заповітних мрій свого народу, закликаючи його до єдності, не уникав компромісів задля успіху задуманої справи. Все життя тієї дивовижної людини – суцільний подвиг у боях з ворожими силами – татарськими, турецькими, польськими феодалами-завойовниками. Непересічний талант полководця Сагайдачний сповна віддав служінню своєму народові, поневоленій і пограбованій неньці-Україні.


Ведучий 1 Сьогодні відбувається перебудова суспільства, а разом з нею народжується нове історичне мислення людей, які вимагають правди про віддалене століттями минуле українського народу. Історична правда поступово прояснюється, нашому народові повертаються його справжні герої, серед них гетьман Сагайдачний.


Ведучий 2 Хто ж він, цей славнозвісний і легендарний отаман українських козаків Петро Конашевич-Сагайдачний, якому народ присвятив задушевну пісню «Ой, на горі та женці жнуть».


Ведучий 1 В тій пісні розповідь іде про гетьмана та його козаків під час походу.

^ Вокальний ансамбль виконує пісню

«Ой, на горі та женці жнуть».


Ведучий 2 З таких походів склалося майже все життя народного героя. А сьогодні уявою перенесімося в часи нашого гетьмана і згадаймо про головні події, а також оцінки особи й діяльності Сагайдачного його сучасниками й нащадками. Це допоможе нам глибше і повніше пізнати велич неординарної людини, чиє ім’я на вічні часи записане на скрижалях історії українського народу.


Ведучий 1 Історія життя і політичної діяльності Петра Конашевича-Сагайдачного багато в чому подібна до історії України першої чверті ХVП ст.. – періоду складного і суперечливого. То був час національно-релігійного гноблення українського народу, стрімкого розвитку визвольного руху, героїчних походів козаків на турецькі фортеці.


Ведучий 2 Безпосереднім учасником тих подій став Петро Сагайдачний – постать суперечлива і неоднозначна на політичному обрії того часу. Він обирався гетьманом і знову втрачав гетьманську булаву, зустрічався з представниками влади і одночасно був популярний серед широких кіл козацтва. Його політичне кредо і політика перебували в центрі уваги літописців та істориків, але оцінки їх дуже відрізняються.


Ведучий 1 Про ранній період життя цієї великої людини нам мало відомо. Скупі повідомлення подають, що Петро Конашевич-Сагайдачний народився близько 1570 року у родині гербового шляхтича Конашевича в селі Кульчиці Самборського повіту Руського Воєводства (тепер Львівська область). Ще в молоді роки Петро Сагайдачний отримав глибокі знання, навчаючись спочатку у львівській братській школі, а з 1587 по 1591 роки – у Острозькій академії, де здобув високу на той час освіту… Пізніше вчителював у Києві, написав твір «Пояснення про унію», де виступив на захист православної Церкви, що зазнала утисків внаслідок Брестської церковної унії (1596р.), а також на захист духовної культури українського народу, його права на свою державність і незалежність. Ще відомо про його перебування на службі в одного київського судді Яна Аксака.


Ведучий 2 Декілька наступних років життя Петра Сагайдачного приховано від нас пеленою часу. Не можна напевно сказати, що примусило і чому життєві дороги привели його у Військо Запорізьке. Щодо особистого життя, то відомо, що він був одружений з Анастасією Повченською.

За припущеннями, прізвище Сагайдачний Петру Конашевичу дали на Січі, куди він прибув в кінці 1595 року. Як природжений воїн, він швидко опанував військову науку і став справжнім професіоналом. Маючи неабиякі здібності, високу освіту та вольовий характер, Сагайдачний швидко зайняв чільне місце серед козацької старшини. Першим серед козацької маси його підмітив гетьман Самійло Кішка і призначив полковником. У тому ранзі він брав участь у всіх походах запорожців, в яких виступав як надзвичайно хоробрий, розсудливий воїн і козацький командир. Запорожці високо оцінили розум і військові здібності освіченого козака, який організував ряд успішних походів на турецькі міста-фортеці.


Ведучий 1 В кінці 1606 року козаки обирають Петра Сагайдачного гетьманом запорожського козацтва. З того часу почалася трудна діяльність його, як політика.

Першою головною справою молодий, енергійний гетьман вважав організацію походів проти султанської Туреччини. Не було такого року, щоб родючі українські землі не зазнавали нападів кримських і турецьких феодалів. Героїчні дії козаків на Чорному морі вже пов’язані з іменем Петра Сагайдачного. Незважаючи на переважаючі загони турків, запорожці у 1600 р. увійшли за Перекоп, у 1609 р. спалили Ізмаїл, Килію, Білгород. 1614 р. здійснили похід на Синоп і майже повністю знищили місцевий гарнізон. Перемогою увінчався похід 80 козацьких чайок на Константинополь у 1615 р. Наступного року був здійснений успішний похід на один з найбільших невільницьких ринків Чорноморського узбережжя Кафу, а згодом Трапезунд.


Ведучий 2 Особливо велика слава у Європі про лицарську перемогу українських козаків пішла після здобуття ними добре укріпленої турецької фортеці Синоп, а також Кафи.


Ведучий 1 Звістка про славний подвиг запорожців передавалася з уст в уста. Ректор Київської братської школи Касіан Сакович так описав заслуги Сагайдачного у тій воєнній боротьбі.

За свого гетьманства взял в Турцєх місто Кафу,

Аж і сам цесар турскій был в великом страху,

Бо му чотирнадцять тисяч там люду збил,

Катарги єдины з неволі христіан освободил,

За што Бог з воїнством єго благословил…


Ведучий 2 Велично їхав Сагайдачний

з гетьманською булавою в руці.

За ним ішли хорунжі з військовими

корогвами та з турецькими й

татарськими бунчуками,

здобутими під час походу.

За ними ішли козаки курінями.

Попереду кожного ішов

курінний отаман

і несено курінну корогву.

Гордо виступало козацьке військо,

знати було, що люди почувають себе

ні від кого на світі не залежними

і вільними робити що схочуть і як схочуть.

^ Марія Загірня.


Ведучий 1 Значення цього факту для того часу легко зрозуміти, коли пригадаємо, що в Кафі був найбільший торг невільниками на всю Туреччину. В сучасності це місто має назву Феодосія. Багато на своєму довгому віку бачила Кафа, а вік її справді був довгий.


Ведучий 2 Сумними піснями виспівувала Україна своє горе. Деякі з тих пісень дожили до наших часів, тільки тепер ми не можемо зрозуміти, яке горе виливали в піснях наші предки.

Зажурилась Україна, що нігде прожити:

Гей, витоптала орда кіньми маленькії діти.

Гей, маленьких витоптала, великих забрала,

Назад руки постягала, під хана погнала.


Ведучий 1 А яка тяжка доля чекала тих людей, що їх приводила орда з України.


Читець 1 «Далеко, далеко, скільки оком глянути, прослався степ. Сонце пече нещадимо, на небі ні хмариночки. Степом суне орда, вертається з України в Крим. Іржуть коні, реве худоба, мекають вівці. То татари женуть свою здобич. А он серед куряви людей видко: старі й молоді, мужчини й жіноцтво – йдуть вони обірвані, знеможені; руки й ноги їм сирицею пов’язано, голодні вони, пити хочуть, босі ноги позбивані, аж кров сліди заливає, а татари на те не зважають: баскими кіньми грають вони круг невільників та підганяють їх довгими пугами. А он татарин конем виграває, а біля коня дівчина біжить, за конем поспішає. То татарин прив’язав її до сідла та й мусить вона за конем бігти, а татарин нагаєм по спині її потягає, щоб не приставала…

От привели татари свою здобич у Крим, посортували й поділилися. Старих та немощних людей татарчатам повіддавали, щоб училися на їх з лука ціляти та шаблями рубати. Молодих та дужих яких собі позоставляли, щоб усяку роботу їм робили…»

(М. Загірня. Гетьман Петро Сагайдачний).


Ведучий 2 Нарешті всіх бранців не викуплених та непотрібних для власного вжитку, татари звозили до Кафи. Тут скуповували їх купці зі всіх країн, де панувало невільництво. Тому в уяві українського народу Кафа була гірше смерті, і попасти на Кафський торг означало назавжди розлучитися зі своїм родом, втратити надію побачити рідний край. Звідси купці перевозили їх до Царгорода і знову перепродували. З архівів Західної Європи оголошено документи-листи, торговельні умови, розписки, з яких відомо, що українських невільників розвозили з Кафського торгу по всьому побережжю Середземного моря і дальше.


Ведучий 1 Малих хлопців доля також не минала. Турки купували їх, втягували у свою віру, а пізніше формували з них найлютіше своє військо – яничар.


Ведучий 2 Про свою гірку долю невільники складали жалібні думи.

Послухаймо.


Читець 2 «Плач невільницький»

Ой у святу неділю не сизі орли заклекотали,

Як то бідні невольники у тяжкій неволі заплакали,

Угору руки підіймали,

Кайданами забряжчали.

Господа милосердного прохали та благали:

«Подай нам, Господи, з неба дрібен дощик,

А знизу буйний вітер!

Хочай би чи не встала на Чорному морю бистрая хвиля,

Хочай би чи не повиривала якорів з турецької каторги!

Та вже ж ся нам турецька каторга докучила:

Кайдани-залізо ноги повривало,

Біле тіло козацьке-молодецьке коло жовтої кості пошмугляло!»

Баша турецький, бусурманський,

Недовірок християнський,

По ринку він походжає,

Він сам добре теє зачуває,

На слуги свої, на турки-яничари зозла гукає:

«Кажу я вам, турки-яничари, добре ви дбайте,

Із ряду до ряду заходжайте,

По три пучки тернини і червоної таволги набирайте,

Бідного невольника по тричі в однім місці затинайте!»

То ті слуги, турки-яничари, добре дбали,

Із ряду до ряду заходжали,

По три пучки тернини і червоної таволги у руки набирали,

По тричі в однім місці бідного невольника затинали;

Тіло біле козацьке молодецьке коло жовтої кості обривали,

Кров християнську неповинно проливали.

Стали бідні невольники на собі кров християнську забачати,

Стали землю турецьку, віру бусурманську клясти-проклинати:

«Ти, земле турецька, віро бусурманська,

Ти, розлуко християнська!

Не одного ти розлучила з отцем, з матір’ю,

Або брата з сестрою,

Або мужа з вірною жоною!

Визволь, Господи, всіх бідних невольників

З тяжкої неволі турецької,

З каторги бусурманської

На тихі води,

На ясні зорі,

У край веселий,

У мир хрещений

В городи християнські!

Даруй, Боже, милості вашій

І всьому війську Запорозькому

На многая літа!»


Читець 1 Широкую волю, блискучую славу

Вони колись добували;

За волю, за славу, за милу родину

Вони буйні голови клали;

І волю безбрежну, і славу безкраю

Вони добули головами…


Читець 2 Пам’ятають степи

Тупіт кінських копит.

Пам’ятають степи

Людський стогін і крик.


Зберігають степи

Дикі крики орди.

Зберігають степи

Біль людської біди.


Тихо шепчуть степи

При минулі бої.

Тихо шепчуть степи

Про забуті жалі.


Пам’ятають степи

Українських дівчат.

Пам’ятають степи

Й козаків, й яничар…

(«Кримські степи» М. Лозняк)


Ведучий 1 Штурм козацьким флотом Стамбула, падіння Варни, Кафи, Трапезунда і Синопа, розгром єгипетської, алжирської і чорноморської флотилій османського флоту привели до падіння авторитету Османської імперії в Європі.


Ведучий 2 Із 1616 р. Петро Сагайдачний виступає не лише як видатний полководець, а й як державний політичний діяч. У 1618 р. він з усім Військом Запорізьким вступає до «Ліги християнської міліції» - міжнародного антитурецького союзу.


Ведучий 1 Гетьман також взявся піднімати культурно-духовний рівень народу, його освіту. Він розбудовує Київську братську школу, будує монастирі. Користуючись проїздом Єрусалимського патріарха Феофана, вмовив його висвятити митрополитом Київським Іова Борецького та єпископів українських земель, чим відновив православну митрополію в Україні. Не всі козаки на Січі розуміли значення його дій для України. Для багатьох з них державницькі заходи Сагайдачного, його часте і тривале перебування у Києві розцінювалися як «нелицарська справа» і вони обирали собі другого гетьмана.

Сагайдачний на це не ображався, віддавав булаву і дальше проводив свою справу. Через певний час, як на Січі ставало скрутно, його кликали знову: «Їдь, батьку, бери булаву і веди нас знову у похід».


Ведучий 2 Так сталося в 1621 р. коли султан Османії зібрав 400-тисячну армію і направився в похід на Варшаву. Над Річчю Посполитою та й над всією Європою нависла загроза виходу Османської імперії до Балтійського моря.


Ведучий 1 Турецько-польська війна 1620-1621 рр. під Хотином закінчилася поразкою Туреччини. Внесок козаків і гетьмана Петра Сагайдачного у розгромі турецьких військ у цій війні важко переоцінити. Польща разом з Україною була врятована від іноземного поневолення і втрати незалежності, а ще те, що перемога у війні зупинила подальше просування Туреччини в інші європейські країни і стала провісником її занепаду.


Ведучий 2 Той бій під Хотином став останнім епізодом на багатому подвигами життєвому шляху Сагайдачного. Поранений гетьман довго і тяжко хворів. В листопаді 1621 р. його привезли у Київ. Помер він 10 квітня 1622 року і був похований у Києво-братському монастирі.


Ведучий 1 Висока честь: прийняти смерть

За любий, рідний край!

Висока честь: усі скарби

Зложити на вівтар, -

І жити в пам’яті юрби

Як легендарний цар!


Ведучий 2 За кілька днів до смерті у присутності київського митрополита Іова Борецького і свого наступника, майбутнього гетьмана Оліфера Голуба склав заповіт, за яким великі суми грошей передав на благодійні цілі, зокрема, школі Львівського братства, Церквам і монастирям, чималі кошти дісталися Київському братству.

«Доба героїчних походів» розпочата під керівництвом Сагайдачного, тривала і по його смерті. Його внесок у розвиток українського воєнного мистецтва величезний.


Ведучий 1 Ім’я українського гетьмана Петра Сагайдачного було широко відоме в Україні, в Польщі, Кримському ханстві, Туреччині, Росії та інших країнах.

«…Особа Сагайдачного, - незвичайна, видатна велика особа в південно-руській історії. Цей гігант з усіх гетьманів найбільш гідний славного народного монумента. Та якщо немає досі такого монумента, то хай його великий образ та його великі подвиги вічно житимуть у серцях тих, кому дорога вітчизняна історія, кому дорогий рідний народ, кому дорога його мова, кому дорога віра і кому дорога ненька Україна…», так висловився Д. Яворницький.


Ведучий 2 Ректор Київської братської школи Касіян Сакович написав «Верше на жалостный погреб зацного рыцера Петра Конашевича Сагайдачного», де поет прославив великого гетьмана такими словами: Несмертельной славы

достойный гетмане.

Твоя слава в молчаню

нигды не зостане…


Ведучий 1 Сучасник подій польський мемуарист Яків Собєський (батько короля Яна Собєського) в книзі «Коментарі про Хотинську війну» (1646) дав таку характеристику діяльності та особистості Петра Сагайдачного: «Цей Петро Конашевич, муж рідкої мудрості і зрілості судження в ділах, дотепний в словах і вчинках, хоч своїм походженням, способом життя і звичками був проста людина, все ж таки, в очах пізнішого потомства він достойний стати поруч з найвидатнішими людьми свого часу в Польщі… Словом, це була людина, смілива розумом, яка шукала небезпек, зневажала життя, перша в нападі, а у відступі остання…»


Ведучий 2 Діяльність славетного гетьмана, який усі свої сили, розум і талант віддав служінню святій справі визволення України та здобуття їй незалежності, духовному розвиткові українського народу, втілилася у прийнятій 16 липня 1990 року Верховною Радою


УРСР «Декларації про суверенітет України», а слава гетьмана відродилася створенням в 1992 році Військово-Морських Сил України.


Читець 1 Гей, широко залунала

Запорізька честь і слава:

Сагайдачному дісталась

Та гетьманськая булава.


Ой, такого ще не було

В товаристві отамана,

Ще ніхто не бив так славно

Яничара й бусурмана.


Ще ніхто не вів так мудро

Товариства в чистім полі,

Так братів ніхто не вивів

Із турецької неволі.


Й від тиранів для народу

Він права успів здобути,

Що зробив він для Вкраїни,

Те повік не мож забути!

(«Петро Конашевич-Сагайдачний» Ю. Шкрумеляк)

Хор і всі учасники заходу виконують пісню

«Козацькому роду нема переводу» (муз. М. Балема)


Використана література:


  1. В. Антонич. Про козацькі часи на Україні. - К.: «Дніпро», 1991.

  2. В. Проценко. Петро Сагайдачний гетьман України. Дзвін Севастополя. 10 – 11 жовтня 2004.

  3. Григор’єв-Наш. Історія України в народних думах та піснях - . К.: «Веселка», 1993.

  4. Історія України в особах. - К.: «Україна», 1993.

  5. Т. Шевченко. Кобзар. - К.: «Дніпро», 1989.

  6. Ф. Погребенник. Українські пісні – гімни. К., 1992.



Схожі:

Народної творчості І культурно-освітньої роботи петро сагайдачний – полководець, просвітитель, політичний діяч iconНародної творчості І культурно-освітньої роботи сколівськібескид и
Національному природному парку “Сколівські Бескиди”. Цю подорож пропонуємо для любительських об'єднань та клубів за інтересами краєзнавчого,...
Народної творчості І культурно-освітньої роботи петро сагайдачний – полководець, просвітитель, політичний діяч iconЛьвівський державний обласний центр народної творчості І культурно-освітньої роботи
України. Відзначення цієї історичної події вимагає тривалої змістовної підготовчої роботи відділів культури і туризму міськрайдержадміністрацій,...
Народної творчості І культурно-освітньої роботи петро сагайдачний – полководець, просвітитель, політичний діяч iconНародної творчості І культурно-освітньої роботи любительські об’єднання, краєзнавство І туризм – ефективні форми виховання та організації дозвілля молоді
Ця робота повинна проводитись спільними зусиллями народного дому, бібліотеки, школи, церкви, громадських молодіжних організацій
Народної творчості І культурно-освітньої роботи петро сагайдачний – полководець, просвітитель, політичний діяч iconНародної творчості І культурно-освітньої роботи семен гулак-артемовський – гордість української музичної культури
Оформлення сцени: портрет Семена Гулака-Артемовського, обрамлений вишитим рушником. Під ним дати життя (1813 – 1874) і напис
Народної творчості І культурно-освітньої роботи петро сагайдачний – полководець, просвітитель, політичний діяч iconНародної творчості І культурно-освітньої роботи князь володимир великий – хреститель народу руси-україни
Пропонований текст сценарію відтворює історичні часи давньої княжої доби; велич особи і державотворення князя Володимира; значення...
Народної творчості І культурно-освітньої роботи петро сагайдачний – полководець, просвітитель, політичний діяч iconНародної творчості І культурно-освітньої роботи народний дім – осередок християнського виховання населення
«Просвіта», українською Церквою, роботу яких вели і спрямовували Анатоль Вахнянин, митрополит Андрей Шептицький, який залишив нам,...
Народної творчості І культурно-освітньої роботи петро сагайдачний – полководець, просвітитель, політичний діяч iconНародної творчості І культурно-освітньої роботи особливості національно-патріотичного виховання населення в умовах державної незалежності україни
Крут; нетлінною славою покрили себе Українські Січові Стрільці і воїни Української Галицької Армії; сміливо вела героїчну боротьбу...
Народної творчості І культурно-освітньої роботи петро сагайдачний – полководець, просвітитель, політичний діяч iconНародної творчості І культурно-освітньої роботи обов’язки батьків по вихованню дітей у світлі сімейного кодексу україни
Обов’язок виховувати, ростити дитину – найважливіший обов’язок матері та батька. Це обов’язок не лише перед дитиною, а й перед усією...
Народної творчості І культурно-освітньої роботи петро сагайдачний – полководець, просвітитель, політичний діяч iconЛьвівський державний обласний центр народної творчості І культурно-освіньої роботи правове виховання населення у клубних закладах системи міністерства культури І туризму україни
Правильне виховання кожної окремої особистості веде до її всебічного розвитку І становлення високої свідомості. У системі освітньої...
Народної творчості І культурно-освітньої роботи петро сагайдачний – полководець, просвітитель, політичний діяч iconНародної творчості І культурно-освіньої роботи законодавство україни про культуру
Кожна людина має право на захист її моральних і матеріальних інтересів, що є результатом наукових, літературних або художніх праць,...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©te.zavantag.com 2000-2017
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи