Народної творчості І культурно-освітньої роботи сколівськібескид и icon

Народної творчості І культурно-освітньої роботи сколівськібескид и




Скачати 121.75 Kb.
НазваНародної творчості І культурно-освітньої роботи сколівськібескид и
Дата конвертації23.03.2013
Розмір121.75 Kb.
ТипДокументи


ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР

НАРОДНОЇ ТВОРЧОСТІ І КУЛЬТУРНО-ОСВІТНЬОЇ РОБОТИ


С К О Л І В С Ь К І Б Е С К И Д И


(мандрівний маршрут для фізкультурно-оздоровчих

формувань Народних домів)


Матеріал підготувала: Н.Ярка

Редактор: В.Квітневий


Львів – 2007


Запропонований мандрівний маршрут веде у Карпати, де у природних умовах існує більше половини видів флори і фауни України, а лісові та водні ресурси цього краю здавна впливають на розвиток багатьох галузей народного господарства, що розвиваються у Національному природному парку “Сколівські Бескиди”. Цю подорож пропонуємо для любительських об'єднань та клубів за інтересами краєзнавчого, фізкультурно-оздоровчого спрямування, які діють в культурно-освітніх установах.

З метою збереження, відтворення та раціонального використання природних ландшафтів, що мають важливе природоохоронне, рекреаційне та оздоровче значення, Указом Президента України № 157/99 від 11 лютого 1999 року створено національний прородний парк "Сколівські Бескиди", який є науково-дослідною, природоохоронною, рекреаційною, культурно-освітньою зоною загальнодержавного значення і входить до складу природно-заповідного фонду України.

У 1994 р. на Сколівщині також створено Державний історико-культурний заповідник "Тустань", який з 1996 р. є відділом Львівського історичного музею. Територіально з лютого 1999 р. він увійшов до складу Національного природного парку "Сколівські Бескиди" і під № 30 до "Переліку визначних пам'яток історії та культури, що потребують першочергового відтворення".

Флора парку містить близько 700 видів судинних рослин, серед яких – кілька десятків рідкісних, занесених у Червону книгу України. У складі лісової рослинності НПП збереглися типові для регіону Бескидів, корінні чисті і мішані букові та ялицеві ліси. До рідкісних для території НПП належить болотне низькогірське глибоке торфовище (озеро "Журавлине") з рідкісними для Карпат видами рослин.

Тваринний світ Сколівських Бескидів досить різноманітний. За результатами обліку в парку виявлені такі рідкісні види: зубри, видри, борсуки, коти лісові, горностаї. На території НПП постійно перебувають олені благородні, козулі, кабани, ведмеді, вовки, рисі. У Сколівських Бескидах гніздується багато видів птахів. Серед хижих птахів переважає канюк. У річках водиться близько 20 видів риб. Досить чисельними є форель струмкова, в'юн, верховодка, лящ. На території заповідника виявлено 27 джерел з мінеральною водою. Особливо цінними об'єктами на території НПП "Сколівські Бескиди" є:

  • Тустань. (Наскельна місто-фортеця, яке було збудоване на трьох скельних групах біля с.Урич. Це пам'ятка історії, архітектури та природи);

  • водоспад на річці Кам'янка;

  • джерела мінеральних вод;

  • могила князя Святослава;

  • гора Парашка;

  • Росохоцькі полонини;

  • озеро Журавлине (Мертве озеро).



Цікавими є еколого-пізнавальні маршрути Національного природного парку "Сколівські Бескиди".


^ ЕКОЛОГО-ПІЗНАВАЛЬНА СТЕЖКА "ВОДОСПАД"

Екологічна стежка прокладена між двома зонами відпочинку, які найчастіше відвідуються на території НПП "Сколівські Бескиди". Стежка промаркована жовтою лінією на білому фоні. Маршрут проходить у північно-західному напрямку паралельно річці Опір.

Маршрут починається від урочища "Павлів потік", яке знаходиться недалеко від залізничного вокзалу м.Сколе. З вокзалу дорогою переходимо міст через ріку Опір. Тут можна помилуватися величністю цієї гірської річки.


ЗУПИНКА 1.

Стежка розпочинається в рекреаційному пункті "Павлів потік". Тут влаштовані малі архітектурні форми, місця для розведення вогнищ. Можна помилуватися панорамою міста, посмакувати чистою водою з джерела "Оксана".

Ще за часів Австро-Угорщини на території Сколівських Бескидів та в інших районах Карпат проводились роботи з регулювання течії гірських потоків і рік, укріплення берегів. На той час по гірських ріках сплавляли ліс.Для зменшення сили течії та для регулювання рівня води влаштовувалися штучні водоспади із бетону. Залишки такої греблі ми бачимо на Павловому потоці. Павлів потік здавна звик прокладати собі дорогу серед перешкод – з лівого боку видно майже вертикальні складки пісковика. Місце на правому боці р.Опір з кінця Х1Х ст. використовувалося для відпочинку. Тут були влаштовані пляжі, працював танцювальний салон.


ЗУПИНКА 2.

Стежкою ідемо вздовж ріки Опір. З правого боку стежки на крутому схилі ростуть могутні ялиці віком понад сто років. Колись ялицеві ліси разом з буком та смерекою вкривали практично всю територію Сколівських Бескид. Але з середини Х1Х ст. Розпочались інтенсивні лісозаготівлі. Ялиця та бук були зрубані, на їх місці створювали смерекові деревостани. Смерека на той час цінилася більше ніж бук та ялиця, так як використовувалася у будівництві, меблевій промисловості, для виробництва паперу, дерев'яних укріплень донбаських шахт.


ЗУПИНКА 3.

Екологічна стежка виводить до штучно створеного насадження з перевагою у складі смереки європейської. На даний час у насадженнях Сколівських Бескидів ростуть смереки різних форм. Такі смерекові насадження в умовах Прикарпаття виявились малостійкими до клімату. У сухі роки смерека різко реагує на стовбурових шкідників. Особливо небезпечні для смереки у Сколівських Бескидах – оленьок осінній, який уражає кореневу систему та стовбур та коренева губка (збудник центральної бурої гнилі деревини).

В насадженні, через яке проходимо переважає папороть, а на узліссі ростуть бульш світлолюбні рослини – ожина та малина.


ЗУПИНКА 4.

З лівого боку від стежки росте рідкісне угруповування вільхи сірої. В Карпатах вільха сіра разом з березою та осикою є породами-піонерами: вони першими заселяють свіжі вирубки та сінокоси після припинення заготівлі сіна. Ця швидкоросла порода є недовговічною (доживає до 50-70 років).

З правого боку стежки поміж кущами бузини ростуть сугайник австрійський, шавлія, чистець лісовий та багато інших рослин, що формують специфічну рослинність.


ЗУПИНКА 5.

Піднімаючись дорогою, що йде берегом р.Опір, підходимо до траси нафтопроводу "Дружба". Тут потрібно бути уважним, щоб не збитися із маршруту, оскільки грунтова дорога піднімається вверх, а потрібно повернути наліво і піти лісовою доріжкою. У цьому місці густо розрослися ожина, малина, кислиця та інші кущі.

Можна побачити тут і вороняче око – надзвичайно отруйну рослину, всі частини якої небезпечні для людини – і листя, і корінь, але особливо – ягода. Тут же зростає ще один небезпечний мешканець карпатських лісів – воронець колосистий. Ця рослина настільки отруйна, що навіть при дотику до неї на шкірі можуть появитися пухирі, отруйні і ягоди цієї рослини.


ЗУПИНКА 6.

Перетнувши трасу нафтопроводу, йдемо вниз і виходимо на маленьку галявину з лівої сторони якої розташований мурашник. Цей великий мурашник побудували дрібні невтомні трудівники – руді лісові мурашки. Будували не день, не два, а багато років. Звичні для нас руді лісові мурашки занесені до Європейсь-

кого Червоного списку.


ЗУПИНКА 7.

Стежка повертає вліво до Чудилового потоку і йде вниз за течією. З правої сторони на березі видно прямовисну стіну, ніби складену якимось вправним майстром. Ця робота найкращого будівельника – природи. Тут потік перерізав гірські складки за якими можна прочитати всю історію нашарувань.


ЗУПИНКА 8.

Пройшовши декілька десятків метрів повертаємо дорогою вправо вверх. З лівої сторони невелике підвищення, де за переказами був язичницький жертовник. Унікальну пам'ятку дохристиянського періоду – святилище IХ-Х ст.- львівські археологи відкрили ще 1988 року на правому березі Опору, де в нього впадає Чудилів потік. Щоправда, тоді через недостатню вивченість знахідки вчені кваліфікували її як курган для поховання з кінця минулого тисячоліття. Після пошукових досліджень спеціалісти археологічної експедиції довели культове призначення пам'ятки. Оскільки в гірській місцевості культурний шар доволі невеликий, на глибині всього лише 0,4-0,45 м. Від рівня сучасної поверхні виявлено вимощений кам'яними плитами майданчик, на якому тисячу років тому наші предки приносили жертви своїм божествам. Знайдені на валу перепалена глина та уламки глиняного посуду IХ- початку Х ст. Вказували на те, що під час язичницьких ритуалів на цьому місці палали жертовні вогнища.

Далі рухаємося у північно-східному напрямку.


^ ЗУПИНКА 9 – 10.

Стежка проходить через густий ялицевий ліс, далі проходимо на невелику лісову галявину, краї якої заросли ліщиною і вільхою сірою. У серпні-вересні тут можна поласувати лісовими горішками.


^ ЗУПИНКА 11 – 12.

Далі ідемо вверх лісовою дорогою, потім перетинаємо гірський потік. Тут переважно росте бук лісовий. Стежка виводить нас на добре прогріту сонцем лісову галявину. Тут завжди можна почути пташиний спів, серед трави пурхають сірі куріпки. Буяють тут анемона дібровна, буквиця лікарська, підлісник європейський та інші рослини, а астронція велика занесена до Червоної книги України.

Пройшовши 50 метрів галявиною під стіною лісу потрапляємо в справжні зарослі фляка - висока рослина, довжина листків якої сягає до 1,5 м. Біля стежки також можна зустріти саламандру плямисту і мідянку. Стежка іде вверх через зарослі ліщини, підріст бука. Пройшовши 50 м. вершиною повертаємо направо у змішане насадження, у молодий смерековий ліс.


^ ЗУПИНКА 13 – 14.

Далі стежка виходить на лісову дорогу та йде буковим лісом, де переважає чорниця. На старих буках видно копитоподібні плодові тіла трутовиків. Йдучи далі дорогою, виходимо на сінокісну луку. Біля дерев у будь-яку пору красують куртини горобини звичайної. Між травою засіялися молоді берізки.


ЗУПИНКА 15.

Стежка стрімко збігає вниз до невеликого гомінкого потічка. До його веселого дзюрчання добавляється гул. Це здалеку нас вітає водоспад на річці Кам'янка. З правої сторони стежки крутий схил складений із кам'янистих брил, які вкриті густим килимом мохів. Ростуть тут молоді смерічки, кущі ліщини та бруслини.


ЗУПИНКА 16.

Виходимо стежкою до кінцевого пункту нашої мандрівки – до рекреаційної зони на березі р.Кам'янка. Звідси можна піднятися до озера Журавлине, піти до водоспаду, або стежкою "Долиною річки Кам'янка" пройти до села Дубина, де є зупинка маршрутних таксі.


^ ЕКОЛОГО-ПІЗНАВАЛЬНА СТЕЖКА "БУЧИНА"

На території Сколівського лісництва по долині Павлового потоку проходить траса екологічної стежки "Бучина" протяжністю 1,4 км. Промаркований даний маршрут білим трикутником.

Призначена стежка для короткотривалого відпочинку та може бути використана при проведенні "уроків природи" для членів любительських об'єднань та клубних формувань природничо-наукового спрямування, які діють при Народних домах, для учнів шкіл. Стежка починається біля входу до зони відпочинку "Павлів потік" на березі ставу і проходить поряд із двома діючими туристичними базами: "Гуцулка" та "Пролісок", що робить її привабливою для відпочинку.

Початок стежки – на березі ставу, де силами Національного природного парку влаштована ділянка, яка обладнана дерев'яними лавками, місцями для розведення вогнищ, мангалами. Поряд із місцем відпочинку розташована криничка "Оксана", де завжди, навіть у дуже гарячу пору, витікає чиста, холодна вода.


ПУНКТ 1. ^ Штучно створений водоспад. Ще за часів Австро-Угорщини на території Сколівських Бескидів та в інших районах Карпат проводились роботи з регулювання течії гірських потоків і рік та укріплення берегів. Гірські ріки на той час служили для сплаву лісу. Для зменшення сили течії та для регулювання рівня води влаштовувалися штучні водоспади із бетону, або, як їх ще звуть – "шлери" (з німецткого – гребля). Залишки такої греблі ми і бачимо на Павловому потоці.


ПУНКТ 2. ^ Ялицеве насадження. Зімкнуте 40-50 річне ялицеве насадження граничить із стежкою з лівого боку. Під щільним наметом деревостану постійно панують сутінки, де круглими розетками зеленіє апозерис із розсіченими листками та жовтою квіткою, яка за виглядом нагадує кульбабу. Окрім цього в яличнику ростуть папороть жіноча, веснівка дволиста, в прогалинах розростається шавлія залозиста або ж клейка.


ПУНКТ 3. "Три сестри". Таку назву отримала ялиця, яка росте поряд із стежкою. На висоті 2 - 2,5 метра стовбур ялиці ділиться на три майже рівні між собою частини.


ПУНКТ 4.^ Зарослі вільхи сірої на болоті. З лівого боку від доріжки розташоване болото, утворене потічком – притокою Павлового потоку. Надлишок води спричинив формування специфічної рослинності. Тут куртинами росте вільха сіра з домішкою берези, ліщини та смереки. Густе трав'яне вкриття формують осоки, ситник, м'ята, жовтеці. З правого боку від стежки розташована туристична база "Гуцулка", яка приймає замовлення на організацію відпочинку туристських груп із різних міст і сіл. За базою влаштовані сходи вниз до потоку, до, так званого, "малого водоспаду". Це природне відслонення пісковиків з перепадом води в 0,5 – 0,7 метра. Павлів потік в цьому місці має широке мальовниче русло, яке оточене з усіх боків деревами.


ПУНКТ 5. ^ Джерело "залізної води". Із розщілини між каменями витікає невеличке джерельце із значним вмістом окислів заліза у воді, які надають ій специфічного червоного забарвлення. Збагачені залізом води свідчать про наявність в Сколівських Бескидах залізомістних порід. В свій час тут добувалася залізна руда та виплавлявся метал. Назва сучасної околиці м.Сколе – Демня, походить від залізоплавильної печі, яка тут знаходилася і постійно диміла.

Після джерела стежка повертає направо та переходить через потік. Тут починається урочище "Бучина", яке й дало назву стежці. Велика ландшафтна галявина використовується як сінокіс. Далі стежка йде через яр, утворений невеликим потічком-притокою Павлового потоку.


ПУНКТ 6. Мурашники. На узліссі насадження біля невеликої прогалини, яка використовується як сінокіс, розташовані два великі мурашники. Після цього стежка переходить в розріджене насадження смереки з куртинним розташуванням дерев. Поряд – залишки ялицевого лісу віком понад 100 років. Ця порода є більш стійкою до дії несприятливих чинників природи в умовах Сколівських Бескидів.


Наступний ЕКОЛОГО-ПІЗНАВАЛЬНИЙ МАРШРУТ:

м.СКОЛЕ - ГОРА ПАРАШКА - с.МАЙДАН

Цей маршрут є одним із найцікавіших з протяжністю 28 км. Розпочинається він з м.Сколе, де потрібно ознайомитись зі схемою, правилами поведінки і отримати додаткову інформацію, перевірити готовність до виходу на маршрут. Цікавий даний маршрут ще й тим, що при проходженні його туристи мають можливість побачити природні зміни, зумовлені висотною зональністю (маршрут починається на висоті 440 м., а найвища точка маршруту – гора Парашка має 1268 м. над рівнем моря).

Початковий пункт даного еколого-пізнавального маршруту – з'єднання центральної автодороги м.Сколе з його обвідною автотрасою на південному краю міста. Маршрут весь час веде угору, лінією хребта в напрямку на північний захід і через 3 км виводить на галявину, де змінює напрям спершу на захід, а пазніше на південний захід. Далі маршгрут ще два кілометри веде лісом досить стрімко догори і виводить на хребет Парашки. Тут необхідно звернути направо, на північний захід, де розташована гора Корчанка (1180 м н.р.м). З цього місця 5 км необхідно йти в напрямку на північний захід відкритим хребтом до вершини гори Парашки, яка є надзвичайно привабливою для туристів. З вершини передусім впадає в очі величезний, шириною понад 15 км, пояс лісів, які тягнуться від долини ріки Стрий між Туркою і Яворою аж до західних Горган за Свічею.

З вершини гори Парашки добре видно долину р.Стрий з його притоками, с.Верхнє Синьовидне, та інші села, а з дальших сіл – Ямельницю та Урич, з відомою групою скель – старовинним замком Тустань. При добрій погоді можна угледіти також і скелі Довбуша в Бубнищі. На півдні простягається долина річки Бутивлі і с.Коростів.

З гори Парашки лісовою стежкою, яка проходить через вирубки, переходимо на вершину гори Кривий Верх (1072 м н.р.м.), перед якою розміщений вказівник з інформацією про віддаль, пройдену від початку маршруту. З цієї гори починається хребет Серединний. Сама гора є дуже кам'янистою, що може ускладнювати прохід туристів.

З гори Кривий Верх відкривається прекрасний краєвид. На фоні зеленого різнотрав'я сіріють великі купи каміння. Проходячи вниз по стежці бачимо зруйновані землянки періоду Другої Світової війни.

Для зручності туристів цей маршрут прокладений в обхід гори Видногора. Із вказівника видно, що від початку маршруту з м.Сколе уже пройдено 21 км. Біля підніжжя можна зробити невеличку зупинку, тут витікає джерело, де можна напитися холодної води. Далі стежка проходить через вершину хребта Серединного. Внизу праворуч шумить Глинний потік. По хребту рухаємося в сторону с.Майдан, біля якого розташована гора Липовали (944,2 м н.р.м).

Пізніше стежкою спускаємось вниз, де, вийшовши з лісових масивів, проходимо через річку Майданчанка. В центрі с.Майдан, на лівому березі річки знаходилась широка, рівна площа, яку перші поселенці називали Майдан. Сільською дорогою проходимо до Майданського лісництва НПП "Сколівські Бескиди", де є кінцева зупинка даного маршруту.

Вічнозеленою легендою стоять гори. Чи квітує весна, чи шумить літо яскраве, чи трембітає вершинами осінь золота, а чи зима-чарівниця розсипає срібло тут, у Бескидах, завжди радіє душа.


Використана література:


  1. Дейнека А.М., Мілкіна Л.І., Приндак В.П. "Ліси національного природного парку "Сколівські Бескиди". Львів: СПОЛОМ.-2006.

  2. Еколого-пізнавальна стежка ("Бучина"). Сколе – 2002р.

  3. Еколого-пізнавальний маршрут (м.Сколе-с.Майдан) Сколе – 2002р.

  4. Заповідними місцями Львівщини. Вид."СПОЛОМ". Львів – 2004р.

  5. Крамарець В.О., Дубина Я.І., Коханець М.І., Приндак В.П. Об'єкти неживої природи. Сколе -2005р.

  6. Національний природний парк "Сколівські Бескиди". Еколого-пізнавальна стежка "Долиною річки Кам'янка". Сколе, ДПА ДРУК-2006р.

  7. Приндак В.П., Лях І.В. Національний природний парк "Сколівські Бескиди", Еколого-пізнавальна стежка. Водоспад". Сколе- 2007р.

  8. Стежками легендарної Тустані. Короткий ілюстрований путівник. Львів -2004.




Схожі:

Народної творчості І культурно-освітньої роботи сколівськібескид и iconНародної творчості І культурно-освітньої роботи петро сагайдачний – полководець, просвітитель, політичний діяч
У фойє народного дому розгорнута виставка про історію, побут і подвиги українського козацтва
Народної творчості І культурно-освітньої роботи сколівськібескид и iconЛьвівський державний обласний центр народної творчості І культурно-освітньої роботи
України. Відзначення цієї історичної події вимагає тривалої змістовної підготовчої роботи відділів культури і туризму міськрайдержадміністрацій,...
Народної творчості І культурно-освітньої роботи сколівськібескид и iconНародної творчості І культурно-освітньої роботи любительські об’єднання, краєзнавство І туризм – ефективні форми виховання та організації дозвілля молоді
Ця робота повинна проводитись спільними зусиллями народного дому, бібліотеки, школи, церкви, громадських молодіжних організацій
Народної творчості І культурно-освітньої роботи сколівськібескид и iconНародної творчості І культурно-освітньої роботи семен гулак-артемовський – гордість української музичної культури
Оформлення сцени: портрет Семена Гулака-Артемовського, обрамлений вишитим рушником. Під ним дати життя (1813 – 1874) і напис
Народної творчості І культурно-освітньої роботи сколівськібескид и iconНародної творчості І культурно-освітньої роботи князь володимир великий – хреститель народу руси-україни
Пропонований текст сценарію відтворює історичні часи давньої княжої доби; велич особи і державотворення князя Володимира; значення...
Народної творчості І культурно-освітньої роботи сколівськібескид и iconНародної творчості І культурно-освітньої роботи народний дім – осередок християнського виховання населення
«Просвіта», українською Церквою, роботу яких вели і спрямовували Анатоль Вахнянин, митрополит Андрей Шептицький, який залишив нам,...
Народної творчості І культурно-освітньої роботи сколівськібескид и iconНародної творчості І культурно-освітньої роботи особливості національно-патріотичного виховання населення в умовах державної незалежності україни
Крут; нетлінною славою покрили себе Українські Січові Стрільці і воїни Української Галицької Армії; сміливо вела героїчну боротьбу...
Народної творчості І культурно-освітньої роботи сколівськібескид и iconНародної творчості І культурно-освітньої роботи обов’язки батьків по вихованню дітей у світлі сімейного кодексу україни
Обов’язок виховувати, ростити дитину – найважливіший обов’язок матері та батька. Це обов’язок не лише перед дитиною, а й перед усією...
Народної творчості І культурно-освітньої роботи сколівськібескид и iconЛьвівський державний обласний центр народної творчості І культурно-освіньої роботи правове виховання населення у клубних закладах системи міністерства культури І туризму україни
Правильне виховання кожної окремої особистості веде до її всебічного розвитку І становлення високої свідомості. У системі освітньої...
Народної творчості І культурно-освітньої роботи сколівськібескид и iconНародної творчості І культурно-освіньої роботи законодавство україни про культуру
Кожна людина має право на захист її моральних і матеріальних інтересів, що є результатом наукових, літературних або художніх праць,...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©te.zavantag.com 2000-2017
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи