Міністерство освіти та науки україни львівський національний університет імені івана франка філософський факультет кафедра політології шведа Ю. Р icon

Міністерство освіти та науки україни львівський національний університет імені івана франка філософський факультет кафедра політології шведа Ю. Р




НазваМіністерство освіти та науки україни львівський національний університет імені івана франка філософський факультет кафедра політології шведа Ю. Р
Сторінка1/10
Дата конвертації01.06.2013
Розмір2.06 Mb.
ТипДокументи
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА


ФІЛОСОФСЬКИЙ ФАКУЛЬТЕТ

КАФЕДРА ПОЛІТОЛОГІЇ


Шведа Ю. Р.


ВИБОРИ ТА ВИБОРЧІ СИСТЕМИ”


Навчально-методичний комплекс


ЛЬВІВ – 2010

ПЕРЕДМОВА


Курс “Вибори і виборчі системи” є обов’язковим навчальним курсом, який читається для студентів ІV курсу Філософського факультету спеціальності “політологія”. Курс розрахований на 42 години і вивчається у першому семестрі навчального року.

Метою курсу є вивчення політичних виборів, їх місця в системі представницької демократії; базових характеристик виборчих систем, їх елементів, позитивних рис та недоліків, політичних наслідків; виборчого процесу та його складових, індикаторів демократичності виборчого процесу, географії виборчих систем та виборчої інженерії.

Структура курсу. Курс складається з двох змістових модулів. У першому модулі розглядається суть політичних виборів, їхнє місце в системі представницької демократії, виборче право, принципи та головні процедури виборчої кампанії, загальна характеристика виборчої системи. У другому модулі розглядаються – типи виборчих систем, оцінка та наслідки виборчих систем, виборча географія та виборча інженерія, форми прямої (безпосередньої) демократії.

Методичні рекомендації. Курс складається з 8 тем, які послідовно вивчаються на заняттях, складених у відповідності до Тематичної структури курсу. У Програмі курсу вміщені головні положення кожної теми, а в Планах семінарських занять – головні поняття теми. Реферати, повідомлення, есе, контрольні запитання та тестові завдання, детальний перелік літератури, допоможуть в організації самостійної підготовки студентів. У посібнику також подана Орієнтовна тематика курсових робіт, Глосарій, Література.

Поточний контроль знань здійснюється за п’ятибальною системою на кожному семінарському занятті, де “5” – відмінно, “4” – добре, “3” – задовільно, “2-1” – доповнення, коментарі, участь у дискусії. Реферат – 5 балів, повідомлення, есе – 3. Контроль знань за результатами вивчення окремого змістового модулю оцінюється в 20 балів. Рейтинг поточної успішності визначається як сума балів, отриманих на семінарських заняттях та за підсумками поточного контролю знань по модулях.

Форма підсумкового контролю знань – іспит (письмовий тест), який оцінюється у 50 балів. Тест складено на основі Запитань для підготовки до екзаменаційного тестування.

Оцінка за предмет включає в себе рейтинг поточної успішності та результати екзаменаційного тестування:

100-91 – А – “відмінно”, - 5,

81-90 – B – “дуже добре”- 4,

71-80 – C – “добре” – 4,

61-70 – D – “задовільно” – 3,

51-60 – E – “посередньо” – 3,

25-50 – FX – “незадовільно” – 2,

0- 24 – F – “незадовільно” (з повторним проходженням курсу) – 2.

Курс розробив та читає кандидат політичних наук, доцент кафедри політології Шведа Юрій Романович, каб. 206 (головного корпусу університету).

Рецензенти: Денисенко В. М., професор, завідувач кафедри історії та теорії політики ЛНУ ім. І. Франка, Романюк А.С., професор кафедри політології ЛНУ ім. І. Франка.

Зміст: Тематична структура курсу, Програма курсу, Плани семінарських занять, Запитання для підготовки до екзаменаційного тестування, Орієнтовна тематика курсових робіт, Література, Глосарій, Ключі для перевірки тестових завдань.

Рекомендовано до друку Вченою радою філософського факультету Львівського національного університету імені Івана Франка. Протокол № 125/7 від 15.09.2010.


^ ТЕМАТИЧНА СТРУКТУРА КУРСУ:



п/п

ТЕМА ЗАНЯТТЯ:

К-сть годин.




МОДУЛЬ 1.




1

Псефологія – наука про вибори.

2

2

Тема 1. Вибори та демократія. Сутність сучасних політичних виборів.

4

3

Тема 2. Виборче право та відповідальність за його порушення.

4

4

Тема 3. Принципи демократичних виборів. Виборчий процес і його головні процедури. Фінансування виборів.

6

5

Тема 4. Загальна характеристика, елементи та класифікація виборчих систем.

4

6

Контроль знань з Модулю 1.

2




МОДУЛЬ 2.




7

Тема 5. Типи виборчих систем.

6

8

Тема 6. Географія виборчих систем. Виборча система України.

4

9

Тема 7. Значення та політичні наслідки виборчих систем. Виборча інженерія.

4

10

Тема 8. Референдуми та плебісцити в системі представницької демократії.

2

11

Контроль знань з Модулю 2.

2

12

Підсумкове заняття.

2

Разом:




42



^ ПРОГРАМА КУРСУ


п/п

Тема заняття/ Основні положення:

К-сть годин

1.

Псефологія – наука про вибори.

2




Мета, завдання та структура курсу. Місце курсу в системі політичних та гуманітарних дисциплін. Псефологія – наука про вибори. Предмет та методи псефології. Зв’язок псефології з іншими науками. Кондорсе – родоначальник вчення про виборчі системи. Становлення та розвиток науки про вибори. Огляд літератури з курсу. Методичні рекомендації щодо вивчення курсу та методика оцінювання знань.




2.

Тема 1. Вибори та демократія.

Сутність сучасних політичних виборів.

4




Вибір політичний. Вибір та обрання, вибір та делегування, делегативна демократія. Виборча та ліберальна демократія, вибори як елемент демократії та механізм демократизації. Суть, функції, учасники та типи політичних виборів, значення виборів у різних політичних системах. Президентські, парламентські та місцеві (муніципальні, комунальні) вибори. Вибори в найдавніші часи, політичні вибори в сучасну добу, вибори як вирок диктатурі. Вибори у європейських країнах, вибори в посткомуністичних державах, вибори в Україні.




3.

Тема 2. Виборче право та відповідальність за його порушення.

4




Політичні свободи та гарантії їх реалізації, виборче законодавство, міжнародно-правові акти, що регулюють проведення виборів. Політична участь, виборче право і боротьба за його демократизацію, виборчі обмеження (цензи) та привілеї. Види відповідальності за порушення виборчих прав. Форми незаконного впливу на виборців та способи протидії їм, основні види порушень під час голосування.




4.

Тема 3. Принципи демократичних виборів. Виборчий процес і його головні процедури. Фінансування виборів.

6




Критерії та принципи демократичності виборів. Виборча кампанія та виборчий процес, суб’єкти, засади та етапи виборчого процесу. Виборча кампанія та міжетнічні стосунки. Головні процедури виборчої кампанії. Фінансування виборів. Фінансування виборів в Україні.




5.

Тема 4. Загальна характеристика, елементи та класифікація виборчих систем.

4




Загальна характеристика виборчої системи. Виборча система та багатопартійність, соціологічні закони Дюверже. Виборча система та соціально-політичне представництво. Елементи виборчих систем (виборчий округ, виборчий бюлетень, виборчі (партійні) списки, способи голосування, правила переведення голосів у мандати, способи обрахунку голосів, виборчий бар’єр). Класифікація виборчих систем. Рівень пропорційності виборчих систем, дискримінаційні виборчі системи.




6.

Тема 5. Типи виборчих систем.

6




Мажоритаризм та мажоритарна виборча система. Переваги та недоліки мажоритарної виборчої системи, класифікація та різновиди мажоритарної виборчої системи. Пропорційність, пропорційна виборча система. Переваги та недоліки пропорційної виборчої системи, класифікація та різновиди пропорційної виборчої системи. Напівпропорційні виборчі системи. Змішана виборча система. Куріальна виборча система.




7.

Тема 6. Географія виборчих систем.

Виборча система України.

4




Географія виборчих систем. Виборчі системи європейських держав, вибори Європарламенту. Виборча система України та напрямки її реформування. Законодавство України про вибори народних депутатів, Президента України, місцевих Рад.




8.

Тема 7. Значення та політичні наслідки виборчих систем. Виборча інженерія.

4




Оцінювання виборчих систем, засади та методологія дослідження виборчих систем. Політичні наслідки виборчих систем. Політична та виборча інженерія.




9.

Тема 8. Референдуми та плебісцити в системі представницької демократії.

2




Демократія участі, форми прямої (безпосередньої) демократії, функції та види референдумів, референдумкратія, плебісцит, народна ініціатива. Референдум і політична система суспільства. Політичні наслідки референдумів. Референдум і тактика політичних партій. Референдуми в Україні. Закон України “Про всеукраїнський та місцеві референдуми” та напрямки його вдосконалення.





^ ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ


Тема 1. Вибори та демократія.

Сутність сучасних політичних виборів.

План:


  1. Вибори та демократія.

  2. Суть, функції та учасники політичних виборів.

  3. Типи політичних виборів.

  4. Політичні вибори: історія та сучасність.


Головні поняття теми: вибір політичний, конституційний вибір, делегативна демократія, інституційні гарантії демократії, індекс “Фрідом Гауз”, індекси політичної демократії, виборчий ринок, справжні та несправжні вибори, прямі вибори, непрямі (опосередковані) вибори, Колегія виборщиків, основні вибори, проміжні вибори, додаткові вибори (довибори), дійсні (недійсні) вибори, вирішальні вибори, установчі вибори, вибори з нульовою сумою (“переможець отримує все”).


Завдання для самопідготовки.


Реферати:


  1. Вибори як детермінанта представницької демократії.

  2. Електоральна свобода та суспільний прогрес.

  3. Міжнародно-правові акти про роль виборів в системі народоправства.

  4. Інституційна взаємодія влади та виборів.

  5. Вибори як механізм переходу від авторитаризму до демократії.

  6. Вибори як механізм представництва соціальних інтересів.

  7. Особливості президентських виборів в США.


Повідомлення, есе:


  1. Політичні вибори в епоху античності.

  2. Кондорсе засновник науки про вибори.

  3. Критична оцінка інституту виборів в суспільно-політичній думці.

  4. Інститут виборів в Україні в козацьку добу.

  5. Політичні вибори в радянський період.

  6. Установчі вибори в посткомуністичних державах.

  7. Вибори та національна інтеграція суспільства.

  8. Проблеми політичних виборів у сучасній Україні.


Контрольні запитання:


  1. Що розуміється під політичним вибором? У чому різниця між вибором, обранням та призначенням?

  2. Дайте характеристику виборам як елементу демократії та механізму демократизації.

  3. Що таке делегативна демократія? У чому полягає різниця між делегативною та представницькою демократією?

  4. Якими є інституційні гарантії демократії?

  5. Назвіть індекси політичної демократії. Що таке індекс “Фрідом Гауз”?

  6. У чому суть виборчої та ліберальної демократії?

  7. У чому суть справжніх та несправжніх виборів?

  8. Охарактеризуйте роль виборів у різних політичних режимах.

  9. Назвіть суб’єктів виборчого процесу.

  10. Дайте характеристику прямим, непрямим, основним, проміжним, додатковим, дійсним, вирішальним та установчим виборам.

  11. Що таке вибори з нульовою сумою?

  12. Як відбуваються вибори президента США?

  13. Що таке президентські вибори? Які існують моделі президентських виборів?

  14. Що таке парламентські вибори? У чому особливість виборів двопалатного парламенту?

  15. Що таке місцеві вибори?

  16. Як відбувалися вибори в найдавніші часи?

  17. У чому особливість виборів в європейських країнах?

  18. Дайте загальну характеристику виборам в посткомуністичних державах.

  19. Дайте характеристику виборів в Україні.


Тестові завдання:


  1. Вибір політичний це: а) система правил поведінки, б) різновид політичної стратегії, в) спосіб формування інститутів влади.

  2. Віддавати перевагу комусь з-поміж багатьох це - ознака ______________ відсутність множини альтернатив – ознака _______________

  3. Процес передачі повноважень знизу вверх від одних індивідів чи інституцій іншим називається _______________________ процес передачі повноважень зверху вниз називається __________________________________

  4. Режим, який допускає існування особистості, що персоніфікує інститут, від імені якого діють усі наділені часткою публічної влади називається _____________________ режим, який функціонує на основі належної організації виборчої системи називається ______________________

  5. “Залізний закон олігархії” означає: а) неналежну процедуру формування органів влади, б) неминучу тенденцію до зосередження влади в одному центрі, в) бюрократизацію влади.

  6. Автором ”залізного закону олігархії” є: а) німецький соціолог Роберт Міхельс, б) німецький соціолог Макс Вебер, в) італійський соціолог Гаетано Моска.

  7. Як називається наступний тип демократії? а) коли влада здійснюється обраними народом і підзвітними йому представниками, за згодою і в інтересах народу __________________ б) коли влада здійснюється обраними представниками, не підзвітними народу, які діють поза його контролем _____________________ в) коли рішення приймаються самим народом безпосередньo______________________________________________________

  8. Що таке індекси політичної демократії? а) показники демократичного характеру формування влади, б) становище свободи слова, в) показники політичних свобод.

  9. Які з зазначених нижче індексів є індексами політичної демократії?

а) індекс Шаплі-Шубіка, б) індекс Фрідом Гаус, в) індекс Педерсена, в) індекс Ванхенена, г) індекс Катрайта, д) індекс ефективної кількості партій, е) індекс Херпфера.

10. Яке з поданих нижче визначень стосується: 1) інституційних гарантій демократії?____ 2) ідеалу демократичного правління?_____ а) абсолютна узгодженість актів влади з волею всіх громадян, б) свобода об’єднань та організацій, свобода слова, право на участь у виборах, право обирати державних службовців, право політичних лідерів змагатись за підтримку й голоси виборців, альтернативні джерела інформації, вільні та чесні вибори, інститути, які узалежнюють державну політику від інтересів виборців.

11. Яке з поданих нижче визначень стосується: 1) виборчої_____ а яке 2) ліберальної демократії? _____ а) система влади та управління, сформовані в результаті вільних і справедливих виборів, б) система влади та управління, які гарантують дотримання громадянських та політичних прав та свобод.

12. Які з зазначених політичних цінностей та рис більшою мірою притаманні: 1) європейській ____ а які 2) азійській____ політичній культурі та традиції? а) перевага надається злагоді та співробітництву, порядку та традиціям, відсутнє розвинене громадянське суспільство, б) пріоритет прав особи, перевага надається плюралізму та конкуренції, розвинене та тривало існуюче громадянське суспільство.

13. Від чого залежить ступінь сприйняття державами ліберальних цінностей? а) від їх соціально-економічно розвитку, б) від впливу на них Заходу, в) від правлячої політичної еліти.

14. З чого починається процес демократичної трансформації? а) з соціально-економічних реформ, б) зі зміни влади, в) з проведення конкурентних виборів.

15. Вкажіть на принципову відмінність між виборами в розвинених західних демократіях і молодих посткомуністичних державах. а) розвиненість виборчого законодавства, б) досконалість механізмів контролю за проведенням виборів, в) відбуваються в умовах існування правової держави, громадянського суспільства та демократичної політичної культури.

16. Вибори це: а) змагання між різними групами політичної еліти за владу, б) комплекс заходів, пов’язаних з формуванням керівних органів держави, в) механізм маніпулювання громадською свідомістю.

17. У чому полягає принципова різниця між справжніми та несправжніми виборами? а) у наявності матеріально-фінансових ресурсів на їх проведення, б) у відсутності незаконного впливу на волевиявлення виборців, в) у наявності реального вибору.

18. Який тип конкурентності політичних виборів характерний для: а) ліберально-демократичного режиму _________________________ б) для авторитарного режиму ________________________ в) тоталітарного режиму __________________________________________________________________

19. Назвіть, хто виступає товаром________________________ споживачем __________________ і продавцем ___________________ в трактуванні виборів як виборчого ринку.

20. Назвіть основне суспільне призначення: 1) конкурентних виборів __________________________________________________________________ 2) псевдоконкурентних виборів ______________________________________ 3) неконкурентних виборів ___________________________________________

21. Виділіть учасників виборів: а) кандидати у народні депутати, б) виборчі комісії, в) виборці, г) офіційні спостерігачі, д) інститути наділені правом висунення кандидатів, е) засоби масової інформації.

22. Що із переліченого українське законодавство зачисляє до: 1) осіб___________________ 2) органів___________________ 3) організацій – суб’єктів виборчого процесу_____________________? а) грoмадян України (виборців), б) спеціальні виборчі органи, в) офіційних спостерігачів від іноземних держав і міжнародних організацій, г) кандидатів у депутати, д) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, е) офіційних спостерігачів від партій (блоків), ж) політичні партії (виборчі блоки), які висунули кандидатів у народні депутати України, з) громадські організації.

23. Згрупуйте наступні типи виборів за: 1) предметом обрання___________ 2) за типом обрання _____________ 3) причинами проведення ____________ 4) за результатами ____________ 5) за значимістю ______________________ а) президентські, б) установчі, в) позачергові, г) дійсні, д) додаткові, е) прямі, є) парламентські, ж) звичайні, з) непрямі (опосередковані), і) проміжні, к) місцеві, л) вирішальні, м) чергові, н) недійсні.

24. Вкажіть про які з типів виборів йде мова: 1) вибори за яких виборці подають свої голоси безпосередньо за кандидатів на виборну посаду або за партійний список __________________ 2) вибори, які проводять у зв’язку з достроковим припиненням повноважень парламенту ___________________ 3) вибори, коли обирають не тільки членів Палати представників, третину сенату, губернаторів штатів, а ще й президента країни __________________ 4) вибори з суттєвими порушеннями виборчого законодавства ____________ ,5) перші вибори у процесі демократизації, які суттєво впливають на структуру майбутнього політичного розвитку ______________ 6) вибори, які проводять для поповнення представницького органу, якщо з його складу з різних причин вибули один або кілька членів ________________ 7) вибори за яких виборці подають свої голоси не безпосередньо за кандидатів на виборну посаду, а за виборців другого ступеня, котрі й проводять остаточне обрання від імені виборців__________________ 8) вибори, що проводять у зв’язку з закінченням конституційного строку повноважень парламенту і не потребують окремого рішення про їхнє призначення____________________ 9) часткове оновлення (ротація) складу парламенту або однієї з його палат _______________ 10) вибори, що відбулися без порушень чинного законодавства_________________ 11) вибори, під час яких докорінно змінюється розстановка політичних сил у країні _________________________


Література:


Навчальна:


Лисовский С. Ф., Евстафьев В. А. Избирательные технологии. История, теория, практика. Учебное пособие для кандидатов и избирателей.- М., 2000.

Маклаков В. В. Избирательное право и избирательные системы буржуазных и развивающихся стран. Учебн. Пособие.- М., 1987.

Основи демократії. Посібник / За заг. ред. А.Колодій.- К., 2002, Вибори. Громадянин. Демократія, c. 349-366.

Основи політичної науки: Курс лекцій за ред. Б. Кухти. Ч. 2: Політичні процеси, системи та інститути.- Львів, 1997, Вибори як визначальна характеристика ліберального та демократичного режимів, с. 110-120.

Політична система сучасної України: особливості становлення, тенденції розвитку.- К., 2002, Верховна Рада – парламент української держави, с. 98-108.

Рябов С. Політичні вибори. Навчальний посібник.- К., 1998.

Сморгунов Л. В. Сравнительная политология: Теория и методология измерения демократии.- СПб., 1999, Избирательные системы и демократия, с. 214-231.

Сучасний виборчий PR: Навч. Посібник / Кер. авт. колективу В. В. Лісничий.- К., 2004, Вибори та виборчі системи, с. 36-52.


Методична:


Балабан Р. В. Теорія виборчої системи.- К., 2007, Розділ 1. Становлення електоральної демократії, с. 5-17.

Георгіца А. З. Сучасний парламентаризм: проблеми теорії та практики.- Чернівці, 1998.

Дністрянський С. Демократія та її майбутнє // Вибори та демократія, 2005, № 2, с. 82-89.

Дністрянський С. Конституція Західно-Української Народної Республіки (проект, 1920 р.) // Вибори та демократія, 2008, № 4, с. 62-81.

Зєльонка Я. Нові інститути у старому Східному блоці // Глобальне відродження демократії / За заг. ред. Л. Раймонда і М. Ф. Платтнера.- Львів, 2004, с. 271-288.

Журавський В. С. Становлення та розвиток українського парламентаризму (теоретичні та організаційно-правові проблеми).- К., 2002.

Кондорсе. Про вибори.- Львів, 2004.

Лейпхарт А. Конституционные альтернативы для новых демократий // Политология. Хрестоматия / Под ред. М. А.Василика.- М., 2000.

Лійфарт А. Подвійна перевірка даних // Глобальне відродження демократії / За заг. ред. Л. Раймонда і М. Ф. Платтнера.- Львів, 2004.

Лінц Х. Небезпеки президенства // Глобальне відродження демократії / За ред. Л. Даймонда і М. Ф. Платтнера.- Львів, 2004, с.163-177.

Лінц Х. Дж. Переваги парламентаризму // Глобальне відродження демократії / За ред. Л. Даймонда і М. Ф. Платтнера.- Львів, 2004, с. 207-211.

Победоносцев К. П. Великая ложь нашого времени // Политология. Хрестоматия / Под. ред. М. А. Василика.- М, 2000., с. 416-418.

Рупнік Ж. Пост-тоталітарний блюз // Глобальне відродження демократії / За ред. Л. Даймонда і М. Ф. Платтнера.- Львів, 2004, с. 439-451.

Шугарт М. С., Кери Дж. М. Президентские системы // Современная сравнительная политология. – М., 1997.

Huntington S. How Countries Democratize // Political Science Quaterly, Vol. CVI, № 4, Winter 1991-1992.

Huntington S. Political Order in Changing Societies.- New Haven: Yale University Press, 1968.

Nohlen D. Prawo wyborcze i system partyjny. O teorii systemow wyborczych.- Warszawa, 2004.

Закони та нормативні акти:


Європейський демократичний доробок у галузі виборчого права. Матеріали Венеціанської Комісії, органів Ради: пер. з англ. / За ред. Ю. Ключковського. Вид. 2-е, випр. і доповн.- К., 2009, Європейський виборчий доробок, с. 12-45, Венеціанська Комісія: Наглядовий орган Ради Європи у виборчих справах, с. 45-50, Інтерпретативна декларація про стабільність виборчого законодавства, с. 82-83.

Загальна декларація прав людини. Прийнята і проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року // Міжнародні документи ООН з питань прав людини.- К., 1995.

Загальна декларація щодо демократії // Вибори та демократія, 2008, № 4, с. 54-58.

Закон України “Про вибори Президента України” // Урядовий кур’єр, 1999, № 54, 25 березня.

Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про вибори Президента України” // Урядовий кур’єр, 2004, № 364, 6 квітня.

Закон України “Про вибори народних депутатів України” // Урядовий кур’єр, 2004, № 64, 6 квітня.

Закон України “Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів” // Відомості Верховної Ради України, 1994, № 8.

Заключний звіт місії ОБСЄ/БДІПЛ зі спостереження за виборами // Вибори та демократія, 2005, № 2, с. 35-78.


Монографії та збірники:


Актуальные проблемы современной политической науки: Реф. Сб. Вып. 2. Проблемы парламентаризма в развитых странах Запада.- М., 1991.

Амелин В. Выборы – институт свободы или инструмент подавления? // Избирательные технологии и избирательное искусство.- М., 2001, с. 25-37.

Бандурка О. М., Древаль Ю. Д. Парламентаризм в Україні: становлення і розвиток.- Харків, 1999.

Вибори-98. Партії й електорат у передвиборчий період.- Львів, 1998.

Вибори в Європейському Союзі / За ред. Д. С. Ковриженка, Лабораторія законодавчих ініціатив- К., 2006.

Выборы в посткоммунистических обществах. Проблемно-темат. сб.- М, 2000.

Вибори в Україні 1994 року.- К., 1995.

Выборы во всем мире. Электоральная свобода и общественный прогресс / Авт.-сост. А. А. Танин-Львов.- М., 2001.

Гунтова Е. В. Возникновение английского парламента.- М., 1960.

Давимука С., Колодій А., Кужелюк Ю., Харченко В. Політичні режими сучасності та перехід до демократії.- Львів, 1999.

Диалектика выборов.- М., 1997.

Институт выборов в истории России: источники, свидетельства современников. Взгляды исследователей ХIX- начала XX вв.- М., 2001.

Иойрыш А. Выборы в буржуазных странах.- М., 1957.

Кислий П., Вайз Ч. Становлення парламентаризму в Україні: на тлі світового досвіду.- К., 2000.

Кресіна І., Перегуда Є. Парламентські вибори в Україні: правові і політичні проблеми.- К., 2003.

Леонтович В. В. История либерализма в России 1762-1914.- М., 1995.

Лысенко В. И. Выборы и представительные органы в новой Европе: политический опыт и тенденции 80-90-х гг.- М., 1994.

Очерки по истории выборов и избирательного права / Под ред. Ю. А. Веденеева, Н. А. Богодаровой.- Калуга, 1997.

Павленко Р. М. Парламентська відповідальність уряду: світовий та український досвід.- К., 2002.

Парламент и президент (опыт зарубежных стран).- М., 1995.

Парламентаризм в России: опыт и перспективы.- М., 1994.

Парламентаризм і громадянське суспільство в Україні. Матеріали громадських слухань.- Харків, 2005.

Партии и выборы в капиталистическом государстве (практика 70-х годов).- М., 1980.

Попов С. А. Партии, демократия, выборы.- М., 2003.

Радченко О. Влада і вибори: інституційна взаємодія в демократичному суспільстві.- Харків, 2006.

Романов Р. М. Истоки парламентаризма.- М., 1999.

Россия: партии, выборы, власть. Сб. материалов.- М., 1999.

Сахаров И .А. Институт президентства в современном мире.- М., 1994.

Сміт Дж. Роль законодавчої влади в ліберально-демократичних суспільствах.- Харків, 2001.

Тодика О. Ю. Вибори до парламентів країн СНД (порівняльно-правовий аспект).- Харків, 2003.

Туманов В. А. Партии и выборы в капиталистических государствах: практика 70-х гг. – М., 1980.

Федосов П. А. Двухпалатные парламенты: европейский и отечественный опыт // Политические исследования, 2001, № 1, с. 85-87.

Федосов П. О. Російський бікамералізм у європейському контексті // Політична думка, 2000, № 21.

Шаповал В. Вищі органи сучасної держави. Порівняльний аналіз.- К., 1995.

Шаповал В. М. Парламентаризм і законодавчий процес в Україні.- К., 2000.

Шведа Ю., Романюк А., Скочиляс Л. Інститут президентства у світі. Хто є хто. Довідник.- Львів, 1999.

Comparing Democracies: Elections and Voting in Global Perspective / Ed. by Lawrence Le Duc, Richard G.Niemi and Pippa Norris.- Thousand Oaks, 1996.- XII.

Demokracje zachodnioeropejskie. Analiza porownawcza / Pod red. A. Antoszewskiego i R. Herbuta.- Wroclaw: Wyd-wo Wroclawskiego Un-tu, 1997.

Democracy in Developing Countries / Ed. by Diamond L., Plattner M.: Boulder, 1988.

Di Palma G. To Craft Democracies. An Essay on Democratic Transitions.- Berkeley: University of California Press, 1990.

Hertz J. From Dictatorship to Democracy.- Westport, Connecticut: Greenwood Press, 1982.

O’Donnell G., Schmitter C., Whitehead L. Convoking Elections (and Provoking Parties) // Transitions from Authoritarian Rule: Prospect for Democracy.- Baltimore: The Johns Hopkings University Press, 1986, part IV.

O’Donnell G., Schmitter C., Whitehead L. Transitions from Authoritarian Rule: Prospect for Democracy.- Baltimore: The Johns Hopkings University Press, 1986.

Pomper G. M. Voters, Elections, and Parties. The Practice of Democratic Theory.- New Brunswick and London: Transaction Publishers, 1992.

Rokkan S. Citizens. Elections. Parties.- NY: David McKay Co., 1970.


Cтатті:

Асланян Г. Британський парламент: історія і сучасність // Парламент, 2001, № 6, с. 55-61.

Батенко Т. До історії формувань виборчої системи в Галичині та виборчих змагань галицьких українців 2-ї половини ХІХ ст. Спроба аналізу // Республіканець, 1994, № 3, с. 35-40.

Бортніков В. І. Парламентські вибори в контексті демократичної трансформації // Віче, 2007, № 12, с. 13-14.

Гавриш С. Парламентаризм на чолі суспільного прогресу // Віче, 2001, № 7, с. 3-13.

Гельгесен Я. Вільні і чесні вибори – наріжний камінь будь-якої демократії // Вибори та демократія, 2008, № 1, с. 83-97.

Гончарук Т. З історії виборчого руху галицьких українців на рубежі ХІХ-ХХ ст. // Нова Політика, 1998, № 1.

Грабовська І. Гендерна рівність як проблема конституціоналізму доби української революції 1917-1921 років // Незалежний культурологічний журнал ”Ї”.- К., 2003, № 27.

Гуз А. Земства в політичній системі Російської імперії: напрями та результати діяльності // Нова Політика, 1996, № 4, с. 55-59.

Деякі порівняльні статистичні підсумки виборів народних депутатів України 2006 року // Вибори та демократія, 2006, № 1, с. 13-17.

Доцяк І. Українські вибори в системі суспільно-політичних трансформацій // Вісник Прикарпатського університету, Політологія, Вип. 1, 2006, с. 11-14.

Древаль Ю. Парламентаризм: “приглушений” чи раціоналізований? Різновиди парламентської форми державного правління // Віче, 2003, № 9, с. 50-53.

Жданов І. Принцип виборності як невід’ємна складова правосвідомості українського народу // Вибори та демократія, 2007, № 4, с. 30-36.

Заляев Р. И. Избирательные системы и их возможности в реализации демократического принципа политического представительства // Проблемы политической науки.- Казань, 1994, с. 98-119.

Кіссе А. Виборча система як засіб врегулювання етнічних конфліктів // Політичний менеджмент, 2006, № 2 (17), с. 107-115.

Клюжев О. Трансформаційні перетворення та електоральні процеси: постановка проблеми та український досвід // Науковий Вісник Ужгородського університету. Серія: Політологія, Соціологія, Філософія., Вип. 10, 2008, с. 95-103.

Ключковський Ю. Складний процес становлення демократії в Україні // Вибори та демократія, 2007, № 1, с. 105-107.

Комаровский В. Демократия и выборы в России: теория и история вопроса // Социол. Исследования, 1996, № 6.

Коргунюк Ю. Г. Избирательные кампании и становление партийной системы РФ с точки зрения социального представительства // Выборы в посткоммунистических обществах. Проблемно-темат.сб.- М., 2000, c. 67-110.

Коукли Дж. Двухпалатность и разделение властей в современных государствах // Полис, 1997, № 3.

Кривенко Л. Світовий досвід і утвердження парламентаризму в Україні // Віче, 1996, № 2, с. 28-40.

Кувалдін В. Президентська і парламентська республіки як форми демократичного транзиту / Україна і Росія: уроки реформ // Політична думка, 1998, № 3-4, с.21-31.

Латигіна Н. Базові параметри демократії // Вибори та демократія, 2008, № 4, с. 29-37.

Латигіна Н. Шляхи та структурні фази демократизації суспільства // Політичний менеджмент, 2005, № 2 (11), с. 68-77.

Лисенко В. И. Выборы в представительные органы в новой Европе // Политические исследования, 1991, № 3.

Лихтенштейн А. В. Политические партии и российский президенциализм: границы применения теорий // Политическая наука, 2003, № 1, с. 13-23.

Мелешевич А. Ознаки консолідованої демократії // Вибори та демократія, 2007, № 1, с. 104-105.

Мелешкина Е. Ю. Учредительные выборы в странах Восточной Европы: обзор исследовательской серии // Выборы в посткоммунистических обществах. Проблемно-темат.сб.- М., 2000, c. 169-178.

Мелешкина Е. Ю. Формирование партийных предпочтений в посткоммунистических странах Восточной Европы: основные концепции // Выборы в посткоммунистических обществах. Проблемно-темат. сб.- М., 2000, c. 51-66.

Миллер А. И. Работа над ошибками: Карен Давиша о роли выборов в демократизации посткоммунистических обществ // Выборы в посткоммунистических обществах. Проблемно-темат.сб.- М., 2000, c. 6-15.

Музиченко П. Вибори в історії України // Юридичний вісник, 1994, № 2.

Мусієнко Г. Український парламентаризм – історія і сучасність // Рада, 1992, № 21.

Мусіяка В. Головна мета суспільства і держави // Вибори та демократія, 2005, № 3.

Павленко Р. Криза пострадянського парламентаризму? Напрям подальшої конституційної реформи в Україні // Вибори та демократія, 2006, № 3(9), с. 28-39.

Погорілко В. Вибори народних депутатів України – ключовий процес державотворення та право творення.- Режим доступу: http://www.cvk.gov.ua/visnyk/index.php?mID=11.

Поліщук І. Виборчий процес як детермінанта сучасної політики // Політичний менеджмент, 2005, № 3, с. 137-146.

Попов І. В. Рекомендації ОБСЄ щодо проведення демократичних виборів в Україні та проблеми їх реалізації // Вибори і референдуми в Україні: проблеми теорії і практики.- К., 2001, с.326-338.

Слободанюк Е. Парламентські вибори: Росія-1995 – Україна – 1998 // Нова Політика, 1999, № 2 (22), с. 5-10.

Сміт Дж. Роль законодавчої влади в ліберально-демократичних суспільствах.- Харків, 2001.

Смолій В., Ричка В. Влада народу. Український парламентаризм: від Віча Київської Русі до Верховної Ради // Україна – Юкрейн, 1997, № 12.

Ставнійчук М. Вибори в умовах політичної реформи // Віче, 2003, № 3, с. 3-10.

Статистична інформація щодо підсумків виборів Президента України у 2004 році // Вибори та Демократія, 2005, № 1 (3), с. 12-16.

Роуз Р., Монро Н. Выборы и партии в новых европейских демократиях (Рецензия) // Политическая наука: Политические партии и партийные системы в современном мире: Сб. научн. тр. / Ред. и сост. Кулик А. Н., Мелешкина Е. Ю. – М., 2006, c.163-168.

Турчин Я. Принципи організації інституції виборів у науковій спадщині Отто Ейхельмана // Українська національна ідея: реалії та перспективи розвитку. Збірник наукових праць.- Львів: Вид-во Національного університету ”Львівська Політехніка”, 2007, Вип. 19, с. 42-48.

Хенкин С. М. Становление и консолидация демократии: испанский вариант // Полис, 2002, № 5, с. 170-180.

Хюбнер Е. Парламентаризм как правительственная система – определение и разграничение // Полис, 1992, № 3.

Чебаненко О., Колодяжна Н., Шрамович В. Консолідована демократія: перспективи для України. 2.2. Вибори та ротація еліт. // Парламент, 2008, № 1, с. 24-38.

Шведа Ю. Демократія і вибори за С. Хантінгтоном // Вибори та Демократія, 2005, № 1(3), с. 38-45.

Шемчушенко Ю. С., Мироненко О. М., Погоріло В. Ф. та ін. Український парламентаризм: сучасне і минуле.- К., 1999.

Яцишин У. Роль митрополита Андрея Шептицького у розвитку парламентаризму в Західній Україні // Українська національна ідея: реалії та перспективи розвитку. Збірник наукових праць.- Львів, 2007, Вип. 19, с. 198-205.

Barany Z., Vinton L. Breakthrough to Democracy: Elections in Poland and Hungary // Studies in Comparative Communism, 1990, Vol. XXIII, № 2, p. 191-212.

Ishijama J. T. Electoral Rules and Party Nomination Strategies in Ethnically Cleaved Societies. The Estonian Translational Election of 1990 // Communist and Post-communist studies, 1994, № 27 (2), p. 177-192.

Ishiyama J. T. Founding Elections and the Development of Transitional Parties: The Cases of Estonia and Latvia, 1990-1992 // Communist and Post-communist studies, 1993, № 3 (September), vol.26, p. 277-301.

Kubicek P. Delegative Democracy in Russia and Ukraine // Communist and Post-communist studies, 1994, № 27 (4), p. 423-443.

Mainwaring S. Presidentalism, Multipartism and Democracy: The Difficult Combination // Comparative Political Studies, 1993, № 26 (2), p. 198-228.

McGregor J. P. Constitutional factors in politics in post-communist Central and Eastern Europe // Communist and Post-communist studies, 1996, № 29 (2), p. 147-167.

Solchanyk R. Ukraine, The (Former) Center, Russia, and “Russia” // Studies in Comparative Communism, 1992, Vol. XXV, № 1, p. 31-47.

Zubek V. The Threshold of Poland’s Transition: 1989 Electoral Campaign as the Last Act of a United Solidarity // Studies in Comparative Communism, 1991, Vol. XXIV, № 4, p. 355-377.


  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10



Схожі:

Міністерство освіти та науки україни львівський національний університет імені івана франка філософський факультет кафедра політології шведа Ю. Р iconМіністерство освіти І науки України Львівський національний університет імені Івана Франка філософський факультет кафедра політології навчально-методичний комплекс
Розробник: Четверікова Л. О., асистент кафедри політології філософського факультету лну ім. І. Франка
Міністерство освіти та науки україни львівський національний університет імені івана франка філософський факультет кафедра політології шведа Ю. Р iconМіністерство освіти та науки, молоді та спорту україни львівський національний університет імені івана франка філософський факультет кафедра політології шведа Ю. Р
Курс “Зовнішня політика зарубіжних країн та України” є обов’язковим навчальним курсом, який читається для студентів ІІІ курсу Філософського...
Міністерство освіти та науки україни львівський національний університет імені івана франка філософський факультет кафедра політології шведа Ю. Р iconФорма № н 03 Затверджено наказом мон україни від “ ” 20 р. № Львівський національний університет імені Івана Франка Філософський факультет Кафедра психології “затверджую
Психологія, спеціальністю “Психологія”. – Львівський національний університет імені Івана Франка, 2009. – 10 с
Міністерство освіти та науки україни львівський національний університет імені івана франка філософський факультет кафедра політології шведа Ю. Р iconФорма № н 03 Затверджено наказом мон україни від “ ” 20 р. № Львівський національний університет імені Івана Франка Філософський факультет Кафедра психології затверджую
«Інженерна психологія І екргономіка». Робоча програма навчальної дисципліни для студентів за напрямом підготовки «Психологія», спеціальності...
Міністерство освіти та науки україни львівський національний університет імені івана франка філософський факультет кафедра політології шведа Ю. Р iconЛьвівський національний університет імені Івана Франка Філософський факультет
Які з функцій політології є найбільш важливими для сучасного українського суспільства і чому?
Міністерство освіти та науки україни львівський національний університет імені івана франка філософський факультет кафедра політології шведа Ю. Р iconКонсульське право
Міністерство освіти І науки україни львівський національний університет імені івана франка факультет міжнародних відносин
Міністерство освіти та науки україни львівський національний університет імені івана франка філософський факультет кафедра політології шведа Ю. Р iconМіністерство освіти і науки, молоді та спорту України Львівський національний університет імені Івана Франка Факультет іноземних мов Кафедра перекладознавства
Фахові вступні випробування перевіряють рівень фундаментальної та професійної підготовки бакалаврів, які повинні
Міністерство освіти та науки україни львівський національний університет імені івана франка філософський факультет кафедра політології шведа Ю. Р iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Львівський національний університет імені Івана Франка Факультет іноземних мов Кафедра французької філології
Фахові вступні випробування перевіряють рівень фундаментальної та професійної підготовки бакалаврів, які повинні
Міністерство освіти та науки україни львівський національний університет імені івана франка філософський факультет кафедра політології шведа Ю. Р iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Львівський національний університет імені Івана Франка Факультет іноземних мов Кафедра міжкультурної комунікації
Фахові вступні випробування перевіряють рівень фундаментальної та професійної підготовки бакалаврів, які повинні
Міністерство освіти та науки україни львівський національний університет імені івана франка філософський факультет кафедра політології шведа Ю. Р iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Львівський національний університет імені Івана Франка Факультет іноземних мов Кафедра німецької філології
Фахові вступні випробування перевіряють рівень фундаментальної та професійної підготовки бакалаврів, які повинні
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©te.zavantag.com 2000-2017
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи