Володимир галайчук функціонально-семантичні особливості фітонімів у текстах українських І російських замовлянь icon

Володимир галайчук функціонально-семантичні особливості фітонімів у текстах українських І російських замовлянь




Скачати 220.7 Kb.
НазваВолодимир галайчук функціонально-семантичні особливості фітонімів у текстах українських І російських замовлянь
Дата конвертації01.06.2013
Розмір220.7 Kb.
ТипДокументи

ВІСНИК ЛЬВІВ. УН-ТУ

Серія філологічна.– 1999.– Вип. 27.– С. 87-97.

VISNYK LVIV UNIV

Ser. Philolog.– 1999.– № 27.– P. 87-97.





ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ТЕКСТУ


Володимир ГАЛАЙЧУК


ФУНКЦІОНАЛЬНО-СЕМАНТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ФІТОНІМІВ

У ТЕКСТАХ УКРАЇНСЬКИХ І РОСІЙСЬКИХ ЗАМОВЛЯНЬ


Сучасна лінгвофольклористика зважає на потребу жанрового підходу до ма­те­­­ріа­лу, що аналізується. Думки з приводу специфіки жан­рових різновидів вислов­лю­­ва­лися неодноразово, починаючи з праць В. Проппа і закінчуючи сучасними до­слі­­­дже­­н­­нями І. Оссовецького, О. Артьоменко, А. Хроленко, С. Єрмоленко, І. Клі­мас та ін.

Не викликає сумнівів те, що різні фольклорні жанри мають автентич­не, властиве тіль­­ки їм комунікативне спрямування, зумовлене певним смисло­вим навантаженням, і що їх зміст, своєю чергою, детермінується причинами, тобто доцільністю виник­нен­ня, що, звича­йно ж, не може не відображатися на рівні структурних текстових оди­ниць, зокрема не впливати на семантику та прагматику загальновживаних у різно­жан­­рових текстах лексичних чи фразеологічних одиниць.

Розуміння жанрової приналежності автоматично відкриває у пам’яті рецепієнта тексту необхідні "комірки", налаштовує його на певне сприйняття, тим самим акти­ві­зу­­ючи далеко не всі ознаки, притаманні тій чи іншій лексичній або фразеологічній одиниці, а лише ті, які не виходять за межі даного, тобто актуального сприйняття.

Один із найдавніших пластів фольклору, в якому яскраво виявляє себе міфоло­гіч­ність мислення творців фольклорних текстів і загалом лю­дей на початкових стадіях роз­витку суспільства, становлять замовляння. Лінгвістичний аналіз дає змогу вияви­ти у текс­тах замовлянь як елементи міфотворчості первісних народів, так і архаїчні елемен­ти, що стосуються їх побуту.

Тексти замовлянь визначаємо як оказіонально-побутово-ужиткові, оскільки їх акту­а­­лі­зація, порівняно з текстами інших фольклорних жан­рів, має набагато більший кауза­тив­ний характер. Характерною є вузь­ка професійна спеціалізація виконавців замо­­­влян­нєвих текстів: "передавання" інформації сакраль­ного змісту найчастіше здійсню­­єть­ся за спад­ко­віс­тю – від старшого покоління до молодшого – і, очевидно, бу­ло ко­лись обме­же­ним ще більшою мірою, ніж сьо­год­ні. Цим зумовлюється сво­єрід­на "кон­­сервація" як самих за­мов­лян­нєвих текстів, так і системи символів, що там функціо­ну­ють.

Певну мікросистему з-посеред широко використовуваних у замовляннях симво­лів становлять фітоніми. Крім значення символа, вони можуть вживатися у прагма­тич­ній (утилітарній) функції та як опорне слово різного роду метафор. У своєму метафо­рич­но­му зна­че­н­ні фітоніми частково накладаються на фітоніми із значенням символа: збіг залежить від ступеня абстрагованості, тобто від того, наскільки чітко виявля­ють­ся шляхи метафоризації, оскільки кожен символ первісно був метафорою.

У процесі аналізу приблизно однакової кількості російських та українських текстів замовлянь (загалом понад дев’ятсот) було виявлено в українських текстах 40

влас­­не фі­то­­ні­мів та 21 найменування, що безпо­середньо з ними пов’язане, і, відпо­від­но, у російсь­ких – 28 та 24 (мова йде про кореневі лексеми з урахуванням їх закріп­ле­ння за одним дено­татом у випадку, якщо це можливо).

В українських текстах фігурують: береза, бук, верба/лоза, глиця (сос­на, смерека), граб, груша, дуб, осика, яблуня, явір, ялиця – дерева; калина, терен – дерева або кущі; шип­шина – кущ; барвінок, бешишник (вороняче око звичайне), васильок (ва­силь­ки справж­­ні), верес, горох, гречка, дивина, жито, конопля, лопух, льон, мак, ма­ли­­на, матри­ґан (бе­ла­дон­на), овес, осока, очерет, пшениця, рожа, розмай-зілля (люб­ка дво­лис­та), рута, ряст, сон, терлич, шовкова трава (можливо, що це Digraphis, Stipa?) ячмінь – зілля, злаки та ін.; берест (кора берези), верх, гілля, дупло, колоддя (колоди), корінь, лис­тя, парустя (пагони), сук, ягоди – партитивні фітоніми, із значенням частин­ності; дере­во, кущі (корчі), зілля, мохи, трава – із значенням узагальненості, родові назви; боло­то, ліс, луг, нива, поле, степ – із значенням локативності.

У російських замовляннєвих текстах зафіксовано такі фітоніми: береза, дуб, ива/ра­ки­та, кипарис, клен, липа, осина, черемуха, ель – дерева; тільки у формі від­фі­то­­нім­них збірних імеників – жимолость, можжушник (можжевельник), оре­ши­на; калина, терн – кущі; адам-трава (адамова голова/борода?), закручен-тра­ва (наукова назва нез’я­со­ва­на), конопля, крапива, лен, малина, овес, одолен-трава (молочай), папоротник, плакун (Иван-чай, луговой зверобой), редька, роза, татарин (Cirsium, Carduus), хмель – зілля та ін.; пов’язані із фітонімами за значенням; бе­рес­та, брев­но/колода, вершина, ветвие, корень, листье, отрод (парос­ток), сучье, цве­ты – із зна­чен­ням партитивності; былинка, дерево, зелье, куст, мхи, трава – родові, узагаль­нені назви; бор, болото, грива/гряда, дуб­ро­ва, лес, луг, поле, поляна – із значенням локативності.

Біологічний поділ фітонімів стосовно замовлянь вважаємо доціль­ним тільки щодо семантичних опозицій "злаки – (польові – лісові)" і "зілля – дерева", оскільки семантика рос­лин у текстах замовлянь інші опозиції, звичайно, ігнорує як не­аде­кват­­ні сприйня­т­тю первісної людини. Так, в українських текстах як "світове дерево" зафік­со­­ва­на калина, а кали­на у біології класифікується і кущем, і деревом; у росій­ських – терен (кущ або дере­во), кущі ракитовый, липовый і черемоховый (!), що суперечить біологіч­но­му поділу взагалі. Такі текстові суперечності, чи алогізми, мають, на наш погляд, ґрунтовну мо­ти­ва­цію: вишите на рушни­ках-божниках та вирізьблене на сво­ло­ках світове дерево часто має навіть форму квітки, – ЛЗ у цьому випадку передбачає наяв­ність псевдо­де­но­та­­та, який апелює до фантазії, а зрима форма прояву іноді досить відмін­на від вербальної.

Семантичний аналіз фітонімів в аспекті їх функціонування вбачаєть­ся найґрун­тов­­ні­шим за критеріями охоплюваності і, власне, доцільності стосовно замовлянь. На під­ста­ві цього аналізу визначаємо типи значень фітонімів, зумовлені їх функці­ону­ван­ням (відповідно функція зумовлена значенням, а отже, один фітонім може нале­жа­ти і до різних типів).

1. Фітонім (дендронім) у функції "світового дерева" є найвищим проявом міфо­л­о­гіч­­­ності мислення людини щодо флори як за самим заду­мом, так і за його масштаб­ністю. Три­по­­вер­ховість побудови світу як дерева лежить в основі багатьох релігій. В україн­ських та російських замовлян­нях "світове дерево" (якщо це визна­чен­ня пра­виль­не: незва­жа­ючи на численні щодо цього докази, така назва видається доволі сум­нів­­ною, – чому у текстах за­мов­лянь йдеться тільки про "антисвіт"?) розташоване у "потойбіччі". Згідно із законом симетрії, таке ж дерево повинне б бути і "по цей бік". Ймовірно, що часті звертання до рос­лин за допо­могою мають безпосередню при­чет­ність до цього закону: до них зверта­ють­ся як до прообразу "світового дерева" або як до таких, що все ж таки мають певний зв’язок із потойбіччям.

Найчастіше значення світового дерева в українських замовляннях мають дуб та верба, далі – груша та яблуня, і найрідше – калина, граб та явір (явір у цьому зна­чен­ні, як і сосна, трапляються переважно в колядках; у замовляннях знаходимо не зовсім чіткий приклад:

"Ішов Ригор з великих гор, ньос сокирку і топор <...>. Не йди, Ригор, явора ру­ба­ті, а йди рабу Божому (ім’я) крові замовляті" (с.Мечна Рудня, зам. крові, укр.) [11].

Очевидно, у цьому замовлянні інформатор пропустив початок з докладнішим опи­сом явора.

Порівнюючи з українськими текстами замовлянь, у російських текстах щодо сві­то­во­го дерева спостерігаємо деяку неупорядкованість. Якщо безперечний пріоритет тут теж має дуб, про що свідчать як частотність вживання цього дендроніма, так і численні епітети [12]: мокрец­кой, сорочинской, булатной, сырой дуб крековастый, дуб-ста­ро­дуб, Мо­равской і навіть зафіксоване власне ім’я – Дорофей, то у решті випадків це може бути зеленый куст, тернов куст, част куст ракитовый, липовый, черемоховый, белая кужле­ва­тая береза, кипарис-древо, сухое древо – ель, просто дре­во, сухое дре­во чи выш­нее древо, – тобто стабільності у доборі об’єкта не спосте­рі­гається.

Зрозуміло, що у текстах замовлянь не фігурує сама назва "світове дерево", проте можемо ідентифікувати його за топонімікою та аксесуара­ми. Воно розміщене на семох потоках, на морі, на лукомор’ї, на морських плитах, на окіані, на острові на Дияні / Буяні, у полі, на степі, під сонцем під жорстоким і під лісом під чорним, за городом, на Сіян­сь­ких горах, на синьому/білому камені (укр.); на реке Ердане, на море, на святом море, на океа­не/Кияне, на острове, на златом острове, на острове на Буяне, в чистом поле, в темном лесе, на полой поляне, на высоком на кургане, на крутой горе, на горах Афонских, в городе Иерусалиме, в восточной стороне (рос.). Під ним/на ньому/в ньо­му: камінь Ол­тар/Алатир, престол, гніздо, дупло (укр.); бел(горюч) камень Алатырь, ракитов куст, рунец, златая чаша, гнездо, уздечка бранная с коня богатырского (рос.). На вершині світового дерева сидять: сокіл/12 соколів на 12 дубах, сизокрилий орел (укр.); 70, как одна птица, птица орел, млад ясен сокол, сизый черный ворон (рос.). На першому та другому "ярусах" світового дерева відповід­но розміщені: дівчина, три сестри, дід бородатий, царенко, цариця Яриця, цариця Шевела, цариця Ханиця, три або тричі по дев’ять цариць, царі Хан, Їв, Савул, черепаха, Хоха-Яроха, Олена-змія (укр.); тридевять отроковиц, трина­десят девиц просто­волосых и простопоясых, толстая баба – Сатанина угодница, баба Соло­мо­нея, Яга-баба, змея Матрена, Скор­пия – всем змеям царица, матка – всем маткам старшая, восемь старцев со старцем (тобто дев’ять), семь старцев, мастер муж, железен муж, сухой муж, царь Сопецкий, змей Скарбецкий, царь змеи­ный, бесы, Са­та­на Сатанович (рос.), – тобто переважно хто­ніч­ні істоти – повели­телі змій або повелителі різних болячок: у пізніших чи деформо­ва­них текстах їх часто замінюють Ісус Хрис­тос, Пресвята Богородиця, христи­янські святі. Саме світове дерево може бути на семи/семистах коренях, із семистами гілок, дерев може бути два, дванадцять (укр.); з булат­ними коренями, гіллям, вершиною, їх може бути три, сім (рос.). Фітоніми, що позначають світове дерево, практично не вжи­ва­ють­ся без додат­ко­вих означень: дуб роз­ло­жис­тий, золотокорий, дубнястий, дупле­натий, колюча груша, золота яблуня, зеле­на лоза (укр.); сухое древо – ель, частый куст ли­по­вый, белая кужлеватая береза, вышнее древо (рос.). Безпосередній зв’язок сві­то­во­го дерева із символами нищення – сокирою, лопатою, вогнем тощо (укр., рос.).

Перелічені локативи символізують першопростір, простір за межами "свого" світу; хтонічні і подібні істоти належать "чужому" світові; означення, як і числа, під­крес­лю­­ють магічність, а все разом належить до міфологічного "нульового" часу.

Характерно, що фіксованість значення верби та дуба, як найчастот­ніших в україн­сь­ких замовляннях, підтверджується і малими "формульни­ми" жанрами фольк­лору – при­каз­ками, загадками та закличками: "Як діти просять у піст скоромного, їм кажуть: "Бозя (Бог) на вербу взяла". Сюди ж належить і приказка: "Були на масниці вареники, та в піст на вербу повтікали". Деколи в такому разі кажуть: "Бозя на небо взяла" [6, с. 4]; "Стоїть дуб-стародуб, на тім дубі птиця-вертиниця – ніхто її не дістане, ні цар, ні цариця" (сонце) [9, с. 637]; "Сидить півень на вербі, спустив крилля до землі" (дощ і сон­це?) [9, с. 639]; "Дощику, дощику! зварю тобі борщику в новень­ко­му горщику, поставлю на дубочку: дубо­чок схитнувся, а дощик линувся" [9, с. 53]; "Якби не зуби та не губи, була б душа на дубі" [9, с. 55].

Подані паремії чітко вказують на співвідносність дуба та верби з небом, чому свідченням часто є і етнографічний матеріал [6, с. 49-58]. Інша річ, що ця співвід­нос­­ність дещо різнопланова: "Рідкісне вживання верби в замовляннях пояснюється тим, що во­на є символом сонця, як божества світлого, добродійного, символом його роду, його пан­ст­­ва. Дуб у замовляннях згадується частіше як символ місяця, його роду й царст­ва, а воно є царством темноти, ночі, холоду, смерті, царством темної сили (до котрої, власне, і належить кожне замовляння)" [6, с. 57].

Про дуба у російських пареміях додатковою інформацією у цьому контексті не воло­­ді­ємо, а щодо верби можемо вказати лише на одну паремічну одиницю, що, можли­­во, відображає її зв’язок з небом: "На кануне вербнаго воскресенья св. Лазарь за вербой лазил" [2, с. 176]. Зауважимо, що у російських замовляннях як "світове де­ре­во" фігурує тільки різ­но­вид верби – ракита, до того ж ми зафіксували лише один випадок такого вико­рис­тання.

Для унаочнення наведемо приклади із текстів замовлянь стосовно кожного із вказаних вище дендронімів у функції "світового дерева". Пор. українські тексти:

"На синьому морі стояв дуб. На тому дубі золоте голлє і золоте гніздо. Там сиділа цариця Шевела <...>" (с. Дубова, зам. укусу гадюки, укр.);

"Під сонцем під жорстоким і під лісом, під чорним, там стоїть верба: під тією вербою сімсот коренів, і на тій вербі сімсот канатів, і на тих кана­тах сидить цар Хан і цари­ця Ханиця <...>" [8, с. 146, зам. укусу гадюки, укр.];

"Стоїт груша на семох коренях і на семох потоках. А на тій груші золоте гнєздо, а в том гнєздє царіца – гадовніца й палковніца <...>" (с. Дівошин, зам. укусу гадюки, укр.);

"На білому камені золота яблоня, на золотій яблоні золота голляч­ка, на золотому голлячку золоте листячко, на золотому листячку золоте яблочко, на золотому яблочку золоте креслечко, на золотому креслечку там сидєла Хоха-Яроха, старінна стара п’янка <...>" (с. Жерев, зам. укусу гадюки, укр.);

"У моря калина, під калиною дівчина, вона не знала ні шити, ні прясти, ні золотом гаптувати <...>" [8, с. 93, зам."уроків", "призорів", укр.].

Пор. російські тексти:

"Есть в чистом поле, стоит дуб сорочинской и под тем дубом сорочинским есть тридевять отроковиц, из-под того дуба сорочинского выходит Яга-баба <...>" [3, с. 314, зам. "на любовь", рос.];

"В чистом поле стоит тернов куст; а в том кусту сидит толстая баба, сатанина угодница <...>" [3, с. 314, "на любовь", рос.];

"В темном лесе стоит кипарис-древо; под тем кипарисом сидит сама Мать Пре­свя­тая Богородица <...>" [3, с. 339,"охотничье заклинание", рос.];

"В чистом поле синее море, в синем море лежит белый камень, у того белого кам­ня стоит сухое дерево, у того сухого дерева стоит сухой муж, сечет сухое дерево и кладет на огонь <...>" [1, с. 44, "на присуху", рос.];

"<...> есть на мне на святом, на сухом древе, на еле, на вершине сидит сизый черный ворон <...>" [1, с. 60, зам. на"уроки, призоры", рос.];

"На море на Окиане, на острове на Буяне стоит част куст ракито­вый, возле того куста ракитового стоит част куст липовый, третей куст черемоховый. Среди трех кустов, среди трех частых лежит <...> сам царь Сопецкий, змей скарбецкий, царь змеи­ный <...>" [1, с. 64, зам. укусу гадюки, рос.];

"В чистом поле стоит белая кужлеватая береза – сама матушка Пресвятая Бого­ро­ди­ца <...>" [1, с. 94,"от порчи", рос.] (береза як світове дерево, очевидно, символ не­дав­ній. Можливо, він виник завдяки асоціа­тивному зв’язку "Богородиця – жінка – береза").

Значення фітоніма, заангажованого у текстах замовлянь із функцією "сві­тового дерева", визначаємо як міфолого-магіко-локативне, оскільки він репрезентує наївну сві­то­­по­будову, використовується для позаконтакт­ного впливу на людину і загалом природу та виступає дейктиком "чужого" світу.

2. Досить рідкісний випадок для замовляннєвих текстів – персо­ніфікація росли­ни. У баладах та легендах персоніфікація зумовлена яви­щем метаморфози. Цього не можна сказати стосовно замовлянь:

"Калиновим мостом ішло три сестри: ^ Калина, Малина і Шипшина. Не вміли во­ни ні шити, ні прясти, тільки вміли сікти-рубати, ріки пропус­кати <...>" [8, с. 60, зам. кро­ві, укр.].

Внутрішня форма наведеної персоніфікації зрозуміла – у замовлянні крові важли­ву роль відіграють колір та можлива причина кровотечі (колючки у шипшини). Проте зрозуміло й те, що на денотативному рівні Калина не матиме нічого спільного з кали­ною-фітонімом. Диференціюючі ознаки (колір, колючість) мисляться не як конкрет­но-опред­ме­че­ні, а як абстрактно-загальні. Персоніфікація покликана посили­ти ма­гіч­ність замов­ляння, у багатьох випадках три сестри не мають ніякого імені, а як магічні персо­на­жі іденти­фі­ку­ються тільки завдяки своїм діям. Отже, щодо явища персоніфікації від­зна­­ча­ємо "чис­тий" перехід ознак денотата у сферу сигніфіката і конотативного ком­по­­нен­та значення.

У російських замовляннях ми не зафіксу­вали надання рос­ли­нам власних назв та звертання до них по допомогу (див. наступний пункт), що теж є виявом анімістичних вірувань. Значення фіто­ні­мів на дефініювання персоніфі­кацій визначаємо як міфоло­го-магіко-анімістичне: Кали­на (укр.) – міфо­логічний персонаж, що володіє магічни­ми пізнаннями і завдячує своїм по­хо­дженням народним віруванням у наявність неза­леж­но­го начала – душі – у рослин.

3. Багато фітонімів володіють магіко-анімітичною семантикою чарівних ліків, при­во­­ротного зілля тощо. Ця семантика з’являється тільки у текстах замовлянь, тому що лише у замовляннях спостерігаємо звер­тання до рослин, що володіють магіч­ни­ми влас­тивостями, – а таких є багато, – на ім’я. Пор.:

"Добридень, дубе-неленю, посватаймось, побратаймось з тобою. У тебе син, у мене дочка. На тобє крикси, на тобє зиґси, на тобє все лихо <...>" (с. Дубова, зам. "криксів", укр.);

"Дивино, не пущу тебе, доки не випадуть робаки з (такої-то) худоби" [10, с. 92, "від хробаків на худобі", укр.].

Схоже, що подібне замовляння мало б бути й у російському фольклорі: деякі ви­ди "дивини" мають тотожні в українців та росіян народні назви: "коров’як" (укр.), "ко­ровяк" (рос.);

"Терлич! приклич! Терлич, терлич! десятох приклич <...>" [9, с. 47, "для приворо­ту", укр.];

"<...> Еду я во чистом поле, а во чистом поле растет одолен-трава. Одолен-трава! Не я тебя поливал, не я тебя породил; породила тебя мать сыра земля, поливали тебя девки простоволосыя, бабы-самокрутки. Одо­лен-трава! одолей ты злых людей <...>" [3, с. 293, "на путь-дороженьку", рос.];

"^ Осина, осина, возьми мою тресину, дай мне леготу" [3, с. 353,"от лихорадки или дрожжалки", рос.];

"Плакун! плакун! плакал ты долго и много, а выплакал мало. Не катись твои слезы по чистому полю, не разносись твой вой по синему морю, будь ты страшен бесам и полу­бе­сам, старым ведьмам Киевским <...>" [3, с. 325, "от бесов", рос.].

Цей текст, можливо, для росіян неавтентичний [3, с. 428].

Характерно, що наведені замовляння стосуються конкретних рос­лин, а топоні­мі­­ка як в українських, так і у російських текстах така ж, як і у випадках із "світовим дере­вом". Вважаємо це відображенням вірувань у "дзеркальність" світопобудови і можливість вза­ємо­­проникнення "дзер­кальних" світів.

Саме конкретність значною мірою відрізняє випадки щойно про­ілю­стро­­ваного "псевдоожив­лення", від персоніфікації. Як до живої, зверта­ються до будь-якої росли­ни під загальною назвою "дуб", "береза" та ін. (вибір об’єкта може мати певні нюан­си), проте тільки до реально існуючої, персоніфікація ж передбачає наявність псевдоде­но­та­та.

4. Звертає на себе увагу певний тип замовлянь із заангажованим у них дендро­ні­мом дуб:

"Місяць у небі, кит-риба в окіяні, дуб на землі. Як оці три брати зійдуться, то тоді у раба божого Івана зуби будуть боліти" [8, с. 7З, укр.];

"Молодік молодой <...>. Слава тобі, а мертвец у гробі, камінь у морі, мєдвєдь у лєсі, дуб у полі. Як зійдуца всі штирі брати <...>" (с. Поло­хачів, укр.);

"Месец на небі, а дуб на межі, а мертвец у землі. Як зийдуца <...>" (с. Дівошин, укр.); "<...> пойду я, раб Божий, в восточную сторону, в чистое поле, под светлый месяц, к су­хо­му дубу, к синему морю. На небе – месяц, в дубе – червяк, в море – камень. Пока сии три брата не сойдутся вкупе и не будут в чистом поле под сухим дубом на белом камне гулять, до той поры и у меня бы <...>" [1, с. 75, рос.].

У наведених прикладах дендронім дуб виконує функції символа флори, лісу (рос.), фло­ри "свого" світу або межі між верхнім та нижнім ярусами "чужого" світу (укр.), тобто функ­цію локатива. Якщо це так, то "як зійдуться" повинно означати кі­нець світу, тобто маємо загаль­новживану магічну формулу – "доки не настане кінець світу, доти щоб мене не боліли зуби".

Характерно, що таке значення зафіксоване тільки за дубом і тільки у замовлян­нях "від болю зубів", що становлять окремий тип замовлянь.

Якщо у поданих випадках семантику лексеми дуб можна охаракте­ризувати як міфо­ло­го-локативну, то у тих же замовляннях від болю зубів дуб фігурує і у суто магіч­но­му значенні:

"Виговораю до б’єлого зуба, до зеленого дуба, а на черв’яка згуба (треба трима­тись за дуба, але не громового і не поваленого, бо може людину повалит. То недобре вива­лює)" (с. Латаші, укр.).

У цьому випадку спостерігаємо явний прояв гомеопатичного принципу "подібне до подібного". Так, замовляючи зуби, потрібно іноді стояти на камені (укр.), про­по­ну­ва­ти обмін зубами певній тварині (укр., рос.), замовляти на редьку, сучок, кістку (рос.). Зуб (твер­дий – дуб; твердий, мертвий – кістка) виступає прообразом дуба і має безпосеред­ній зв’язок із Місяцем та мерцями. До того ж, як вважалося, зуби болять від черв’яків, які їдять також мерця та точать дубы, що, незважаючи на це, болю не відчувають. Таким чином, біль зубів можна було передати на дуба, оскільки загаль­но­ві­до­мо, що без­слід­но ніщо не зникає згідно із законом компенсації.

5. Наступна група фітонімів має магіко-метафоричне значення і вказує на немо­жли­вість або, навпаки, – звичайність хвороби у тілі хворого:

а) "Як це макове друбне зернятко зійшло і зацвєло, і ліст опав, шоб так у раба Божого Івана ляк пропав" (с. Обуховичі, зам."ляку", укр.);

"Сей сук коли буде розвиватись, листям сюю хату покривати, тоді буде в сій хаті цвіркунище кричати" [8, с. 162, "від цвіркуна", укр.];

"Як берест од огню корчиться, так <...>" [10, с. 94, "від завитки", укр.];

"Как то бересто на огне горит и тлеет, так бы <...>" [1, с. 92, "на присуху", рос.];

"Как на быстрых реках луговая трава подкошоная сохнет и вянет, так же бы <...>" [1, с. 92, "на присуху", рос.];

"И как с того сырого дуба щепа летит, тако же бы <...>" [3, с. 385, "на кулачный бой", рос.].

б) "Як не можна із цього маку нікому щоту знімати, так би не можна <...>" [8, с. 192, "на добре ставлення людей", укр.];

"Як та лоза не зійшла, шоб так <...>" (с. Мечна Рудня,зам. крові,укр.);

"Як тую грушу не можна без сокири зрубати, без огню спалити, щоб так <...>" [8, с. 139, "від перелогів", укр.];

"Как осинка и ивинка без корня не стоит, так бы <...>" [1, с. 59, "на домового", рос.];

"Как закладному бревну в лесе не бывать и на пне не стаивать, так бы и <...>" [1, с. 65, "скотской оберег", рос.];

"Как сухому пню отроду не будет, так <...>" [4, с. 3, "от порчи пищали", рос.].

Як бачимо, наведені кліше мають у своїй основі закон аналогії. Ціка­во, що цито­ва­ні замовляння можуть супроводжуватись магічними діями, а можуть використову­ва­тись і без них. В останньому випадку вербальний елемент повністю еквівалентний пред­мет­но­му, чого не спостерігалось при розгляді лексеми дуб у магічному значенні в замовля­н­нях від болю зубів.

Магіко-метафоричне значення, засноване на законі аналогії, мають і фітоніми у закляттях:

в) "Ляк, віходь, як мак (тобто дрібний. – В.Г.) <...>" (с. Мечна Рудня, зам. "ляку", укр.);

"Гадючий хвіст, а жаб’яче черево, як прийду я між пани, то шоб стали вони, як сухе дерево" [8, с. 9, "на суд", укр.];

"Дядя леший, покажись не серым волком, не черным вороном, не елью жаровою, покажись таким, каков я" [3, с. 327, "при знакомстве с лешим", рос.].

Підпункти а) та б) схематично можна зобразити: як "х", так "у"; як не "х", так не "у"; підпункт в) виглядає дещо інакше: "х" як "у"; "х" не як "у". Проте при­рода всіх цих метафоричних кліше, імперативний тон виконання тотожні.

6. Велика група фітонімів та пов’язаних з ними найменувань має наближене до утилітарного локативне значення: хвороби засилаються "під коріння глибоко, під парус­тя високо", "на черета, на болота", на похилене дерево, темні ліси, зелені луги, широкі поля, сухий ліс, сухі дуби, сухі кущі, сухі лози, низькі лози, білі берези, мохи, Миколині трави, туре­цькі отави(укр.); "под скрипучее дерево", "под корень", "в леса темные да древа сухия", "в пустые леса, непроходимые места", "на пни", "на мхи", "туда, где ивинка и осинка", "на гряды, на гривы", "на бора дремучие, на ельники, на можжушники, на калинники, на черемошники" (рос.) та ін.

Про те, що наведені локативи належать до сакрального "чужого" світу (інакше їх се­ман­тика визначалась би як прагматична), свідчать додаткові означення: "де вітер не віє і сонце не гріє, де глас христи­янський не заходить і кури не піють",– тобто йдеться про місце, де зупинено час, де немає життя, звідки й така висока частотність вжи­вання прикметника сухий у значенні мертвий. Тільки у такому місці – най­час­ті­ше болоті – різно­ма­ніт­ним хворобам "столи позастиланиє, кубки пона­ли­ва­ниє", там їм "питеннє, їденнє" та "гуляння й буяння".

Серед переліченого видимого одноманіття виділяється, проте, окрема група з яскраво вираженим магічним значенням. Розглянемо для прикладу такі елементи замовлянь:

"<...> а лесной в лес под скрипучее дерево, под корень <...>" [3, с. 329, "от нечис­то­го духа", рос.];

"Суседушко, ватаманушко, <...> шути и двори над лесами, над водами, над пенья­ми, над кореньями <...>. Вот тебе ивинка и осинка, тут тибе бы шутка и игра" [1, с. 59, "на до­мо­во­го", рос.];

"<...> до заход стико тобі побувати, пока святе сонечко пойде спочивати. А там тобі на очерета, на болота, на буйниї ліса, де вітер не в’єє, де сонце не грєє, де ку­ра­чий го­лос не заходить. Там суха івина, суха осичина, вона тебе ожидає" (с. Буки, зам. "при­стрі­ту", укр.);

"<...> забери ти цю боль болючу, голючу, колючу на чисте поле, на синє море. На очеретині почепися, на шипшині сколися, хрищенному нарожденному Саші ця боль уймися" (с. Чоповичі, зам. "звиху", укр.).

Відомо, що скрипуче дерево, як і похилене, "громове", "близнюки", повалене віт­ро­­вієм тощо – "під нечистим"; осика та іва ("Іва червіва Сусу Христу кров спустіла" (укр.)) – дерева прокляті; очерет Чорт помилково прийняв у дарунок від Бога, а шип­ши­ну насіяв сам, щоб люди кололись об них і мимоволі грішили. Безумовно, все це впли­ває на зна­чен­ня фітонімів у наведених прикладах, і тому між ними, як улюб­лен­ця­ми, "нечисті", і рештою із переліченого у цьому пункті знаку рівності ставити не можна, оскільки решта фітонімів додатково не марковані.

7. Утилітарне, або прагматичне, значення фітонімів поділяємо на декілька різно­ви­дів:

а) Локативи "свого" світу:

"Я коровку в поле одправляю, на бістриє води, на шовковиє трави" (с. Мечна Рудня, "на вигін корови", укр.);

"Да іді ти, коровка, полямі, лугамі, зеленимі вересамі <...>" (с. Дівошин, зам. "вро­ків ко­рові", укр.);

"Еду я из поля в поле, в зеленые луга, в дальния места" [3, с. 293, "на путь-доро­жень­­ку", рос.];

"<...> пойду во чисто поле, в широко раздолье, в зелену дубраву" [3, с. 334, "для уда­чи на охоте", рос.].

б) Об’єкти замовлянь – "усяка пашниця", ліс, лікарські або магічні рослини:

"Святий Оврам землю орав, святий Ілля сеяв зілля, Божа Мати полівала, людям по­моч давала" (с. Мечна Рудня, "на збір зілля", укр.);

"Роди, Боже, овес, ячмінь і гречку, хоч всього потрошку; роди, Боже, льон і ко­ноп­лю на весь християнський мир!" [8, с. 180, "на вро­жай", укр];

"Благослови сию траву копати. Озимая Мати, благослови мне своего плоду взяти, и ты трава, Адам, на что я тебя копаю, и ты буди к тому пригодна. Аминь" [3, с. 395, "на собирание Адам-травы", рос.];

"<...> смотрю я чрез все леса: дуб, березу, осину, липу, клен, ель, жимолость, орешину; по всем сучьям и ветвям, по всем листьям и цветам, а было в моей дуброве по живу, по добру и по здорову, а в мою бы зелену дуброву не заходил ни зверь, ни гад, ни лих человек, ни ведьма, ни леший, ни домовой, ни водяной, ни вихрь <...>" [3, с. 383, "заго­вор островника на зеленую дубраву", рос.].

в) Різного роду матеріал: на цвяхи, міст, вінок та ін.:

"<...> и не пятились бы наших ленных да коноплянных сетей" [3, с. 352, "для удачи на промысле", рос.];

"Стали жидки Бога мучить, на хресточки розпинати, терновий виночок на голив­ку накладати, шипшиною підпер’язувати" (с. Обуховичі, "від злого й лихого, від пусто­го віт­ру", укр.);

"Йшла Пречіста Мамка каліновим мостом [13], зустріла два вдари, третій звіх <...>" (с. Стечанка, зам. "звиху і вдару", укр.).

Отже, фітоніми та пов’язані з ними найменування у текстах замовлянь можуть мати значення: міфолого-магіко-локативне (світове дерево), міфолого-магіко-ані­мі­с­тич­не (персоніфікація), магіко-анімітичне (чарівне зілля), міфолого-ло­ка­тив­не (дуб як сим­вол флори тощо), магіко-метафоричне (у кліше із законом анало­гії в основі), лока­тив­не, наближене до утилітарного (локативи "чужого" світу, що ма­ють суто "фо­но­­ве" функ­ці­о­наль­не навантаження), утилітарне (локативи "свого" сві­ту, об’єкти замов­­лянь, матері­ал для артефактів).

Один і той же фітонім може мати різні значення, залежно від контексту­аль­но­го оточення, від конситуації, від функціонального наван­таження. Це певною мірою свід­чить про умовність запропонованої нами функціонально-семантичної класи­фі­ка­ції, проте тіль­ки таким чином вона може претендувати на всеохоплюваність стосовно жан­ру замо­влян­ня. Для більшої конкретизації наведемо перелік фітонімів, які у до­слі­джува­ному жанрі є додатково маркованими. Цей маркер можна вважати стиліс­тич­ним: мова йде про магічну конотацію (у значеннях "чарівний" та "чудодійний"), а саме магічним спря­му­ван­ням характе­ри­зу­ємо кожне замовляння у сенсі вербального впливу. Для україн­ських замовлянь додат­ко­во марковані: береза, бук, верба, дуб, осика, явір, кали­на; очерет, терен, шипшина (у зв’язку з християнізацією); беши­шник, горох, дивина, мак, малина, матриґан, рожа, розмай-зілля, рута, ряст, сон, терлич; верх, колоддя, дерево (похилене та ін.), зілля, болото; для росій­ських – береза, дуб, ракита; кипарис (тільки у зв’язку з християнізацією), липа, осина, адам-трава, закручен-трава, крапи­ва, одолен-трава, папоротник, плакун, татарин; колода, верши­на, дерево (сухе та ін.), зелье, болото, лес, поляна.

Слід зауважити, що список фітонімів із таким маркером значно більший як у російській, так і в українській мовах. Проте не всі вони функціонують у текстах замов­лянь,– для багатьох характерне ви­користання у суто акціональній магії; можли­ве й поєднання акціональної з вербальною без задіювання фітоніма.

Звичайно, об’єм проаналізованого матеріалу не дає змоги робити категоричні вис­нов­­­ки (від одного тільки інформатора можна записати до п’ятнадцяти текстів за­мов­­лянь), проте для створення якомога об’єктивні­шої картини загального уявлення було опра­цьовано тексти різного функ­ціонального спрямування: функціонування фі­то­­ні­мів зале­­жить як від жанрового, так і від внутрішньожанрового поділу. В ре­зуль­та­ті мо­же­мо ствер­джу­вати, що фітонімна картина українських замовлянь суттєво відріз­ня­єть­ся від тієї, що зафіксована у російських. Зокрема, проведене дослідження дало змогу вияви­ти значні розбіжності фітонімного інвента­ря українців та росіян щодо замовлянь: із 40 та, відповід­но, 28 фітонімів збігаються тільки 10; із 21 та, відповідно, 24 пов’я­за­них із фіто­німами найменувань дещо більше – 17.

Характер відмінностей фітонімних картин дає підставу для виснов­ків концеп­туаль­­ного характеру.

1. Для російських текстів більш характерні загальні назви. Слід погодитися з М.Но­ві­ковою, яка вважає, що "конкретність і детальна розробленість кожної групи символів завжди прямо пропорційна їхній архаїчності" [5, с. 201].

2. Порівнюючи з українськими, у російських текстах спостерігається преваляція назв на означення рослин, вживаних тільки з метою викори­стання їх чарівних влас­ти­­вос­тей: адам-трава, закручен-трава, одолен-трава, папоротник, плакун. В україн­ських текс­тах таких рослин практич­но немає (терлич) у зв’язку з синкретизмом магічних та фіто­те­ра­певтич­них властивостей (матриґан, розмай-зілля та ін.), що, на нашу думку, також свідчить про кращу розробленість рослинного інвентаря в текстах українських замовлянь.

3. Майже не виявлено у російських замовляннях назви зла­кових рослин. У той же час українському замовлянню "на врожай всякої пашниці" відповідає ро­сій­ський "за­го­вор островника на зеленую дубра­ву", що у сукупності з домінуванням назв лісових дерев, кущів та зілля у російських текстах дає нам наочну інформацію про той спосіб життя, який був більш характерним для племен, що заселяли тери­то­рію сучасної Росії: звіроловство та ягідництво на противагу рільництву.

Висока частотність використання фітонімів у текстах замовлянь свідчить про важ­­­ли­вість ролі рослин у житті людини, а також про те, наскільки первісна людина від­різ­нялася від людини сучасної цивілізації у баченні світу та у світоглядних уявлен­нях.

______________________


  1. Виноградов Н. Заговоры, обереги, спасительныя молитвы и проч. // Живая старина.– С.-Птб., 1907.– Вып.1.– С.1-102.

  2. Даль В. Толковый словарь живого великорусского языка: В 4 т.– М., 1955.– Т. 4.– 683 с.

  3. Забылин М. Русский народ. Его обычаи, обряды, предания, суеверия и поэзия.– М., 1880.– 616 с.

  4. Зенбицкий П. Заговоры (конца XVII в.) // Живая старина.– С. Птб., 1907.– Вып.1.– С. 1-67.

  5. Новикова М. Коментар // Українські замовляння.– К., 1993.– С. 199 306.

  6. Посмертні писання Митрофана Дикарєва з поля фолькльору й мітольоґії: Збірник фільольоґічної секциї НТШ.– Львів, 1903.– Т. VI.– 258 с.

  7. Радович Р., Сілецький Р. Стеля і сволок у традиційному будівництві поліщу­ків (конструктивно-техно­ло­гіч­ний та обрядовий аспекти) // Народознавчі зошити.– Львів, 1996.– № 2.– С. 78-92.

  8. Українські замовляння.– К., 1993.– 309 с.

  9. Українські приказки, прислів’я і таке інше / Уклав М. Номис.– К., 1993.– 768 с.

  10. Чубинський П. Мудрість віків: У 2 кн.– К., 1995.– Кн. 1.– 224 с.

  11. Тут і далі використовуються зібрані В. Галайчуком та Я. Гарасимом польові ма­те­ріа­ли (фольк­лор­но-етнографічні експедиції від Мінчорнобиля України "Комплекс­не фольклорно-етнографічне дослід­ження радіоактивно забруднених зон Київ­сько­го та Житомирського Полісся". 1994-1997 рр., керівник – М. Глуш­ко).

  12. Стосовно епітетів є підстави вважати, що так у народі розмежовують різні породи дуба (про укр. назви див. 7). Наприклад, сорочинской дуб, очевидно, розвивається після 22 березня (св. 40 мчч. в Севаст. озері); дуб Леванидин/Левантинов – після 5 березня (день прп. Льва, єп. Катан­ського); мокрецкой, сырой, Моравской, скоріше всього, ростуть на пониззі, де більший вміст води у ґрунтах; булатной, навпаки,– на узвишшях, тому що має більшу щільність деревної тканини; ленивый (можливо, це те ж, що й укр. нелинь) розвивається найпізніше.

  13. Стосовно калинового мосту, то думки дослідників поділяють­ся: калиновий міст часто фігурує у піснях (рос.) у власне прагматичному значенні, проте у казках (рос., укр.) та замовляннях (укр.) він використо­вується на означення межі між "своїм" та "чужим" світами. Вважаємо, що основне семантичне навантажен­ня несуть лексеми міст, калина.



Volodymyr HALAYCHUK

Functional and semantic Peculiarities of PHYTONIMS

IN the Texts of Ukrainian and Russian Charms


The autor completed the fullest possible regictration of the microsystem "Plant's", ascertained its semantic and functional peculiarities, analysed relationship between the meaning and functions of a separate lexical unit and the whole text as a representative of the genre, revealed certain similaries and differences between Ukrainian and Russian registers of the microsystem due to the infuences of territorial and, in the first place, mental factors.


Стаття надійшла до редколегії 15.10.98

© Галайчук В., 1999






Схожі:

Володимир галайчук функціонально-семантичні особливості фітонімів у текстах українських І російських замовлянь iconНазва роботи: «Молодіжний жаргон, як джерело живого спілкування. Семантичні та морфолого-граматичні особливості його утворення»

Володимир галайчук функціонально-семантичні особливості фітонімів у текстах українських І російських замовлянь iconЛуцька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №13
У дослідницькій роботі розглядаються структурні та семантичні особливості образів-символів, метафор, прикметникової лексики
Володимир галайчук функціонально-семантичні особливості фітонімів у текстах українських І російських замовлянь iconФункціонально-діагностична служба
Функціонально-діагностична служба Пустомитівської црл представлена кабінетом функціональної діагностики, який обладнаний сучасною...
Володимир галайчук функціонально-семантичні особливості фітонімів у текстах українських І російських замовлянь iconВолошок олена Вячеславівна
Волошок олена Вячеславівна ІІІ. 1976, Львів) – психолог, кандидат психологічних наук (Психологічні особливості диспозиційної системи...
Володимир галайчук функціонально-семантичні особливості фітонімів у текстах українських І російських замовлянь iconОсобливості управління інноваційними ризиками
Й. Шумпетер, Дж. М. Кейнс та інші. В останні роки вийшли роботи російських вчених, зокрема А. Бовина, С. Бабаскина, В. Балабанова,...
Володимир галайчук функціонально-семантичні особливості фітонімів у текстах українських І російських замовлянь iconПоложення щодо методу проектів розглядаються у працях українських (К. Баханов, А. Касперський, О. Коберник, Є. Павлютенков, В. Сидоренко, С. Ящук) і російських (Е. Полат, Н. Пахомова, Н. Матяш, І. Чечель) науковців
Тому змінюються вимоги до математичної освіти. Нині освіта – це освіта для людини, яка має на меті виховання здатної до самоосвіти...
Володимир галайчук функціонально-семантичні особливості фітонімів у текстах українських І російських замовлянь iconДискурс материнства у творчості українських письменників ХІХ – ХХ століття
Багато письменників різних часів зверталися до теми материнства: Тарас Шевченко, Панас Мирний, Леся Українка, Ольга Кобилянська,...
Володимир галайчук функціонально-семантичні особливості фітонімів у текстах українських І російських замовлянь iconГадоєва А. А. учитель музичного мистецтва Славутицької зош І-ІІІ ступенів №3 Турчина С. Л
Багато, як українських, так і митців слова всього світу присвятили свої твори темі війни. Це Андрій Малишко, Олександр Довженко,...
Володимир галайчук функціонально-семантичні особливості фітонімів у текстах українських І російських замовлянь iconЗадание прочитайте вопросы 1-5 и тексты, обозначенные буквами a-f. Установите, в каких текстах можно найти ответы на эти вопросы.
Установите, в каких текстах можно найти ответы на эти вопросы. Ответ на каждый вопрос можно найти только в одном тексте. Занесите...
Володимир галайчук функціонально-семантичні особливості фітонімів у текстах українських І російських замовлянь iconВолодимир Іванович Дідківський
Наш земляк, член Національної Спілки письменників України, лауреат Білоцерківської міської літературно-мистецької премії ім. І. С....
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©te.zavantag.com 2000-2017
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи