Методичні рекомендації для студентів філологічного факультету спеціалізації \"фольклористика\" Львів 2012 Друкується за рішенням icon

Методичні рекомендації для студентів філологічного факультету спеціалізації "фольклористика" Львів 2012 Друкується за рішенням




НазваМетодичні рекомендації для студентів філологічного факультету спеціалізації "фольклористика" Львів 2012 Друкується за рішенням
Сторінка1/7
Дата конвертації01.06.2013
Розмір1.02 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
  1   2   3   4   5   6   7


Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Львівський національний університет імені Івана Франка

Кафедра української фольклористики
імені академіка Філарета Колесси

Лабораторія фольклористичних досліджень


Андрій Вовчак, Ірина Довгалюк


документування

фольклорної традиції


Засади організації і проведення польового

фольклористичного дослідження, транскрибування й архівування зібраного фольклорного матеріалу


Методичні рекомендації

для студентів філологічного факультету

спеціалізації "фольклористика"


Львів – 2012

Друкується за рішенням

Кафедри української фольклористики

імені академіка Філарета Колесси

Львівського національного

університету імені Івана Франка,

протокол № 11 від 10.05.2012 року


Відповідальний за випуск – д-р філол. наук, професор ^ Василь Івашків.

Редактор – Уляна Крук.


Вовчак Андрій, Довгалюк Ірина. Документування фольклорної традиції. Засади організації і проведення польового фольклористичного дослідження, транскрибування й архівування зібраного фольклорного матеріалу: Методичні рекомендації для студентів філологічного факультету спеціалізації "фольклористика". – Львів, 2012. – 60 с.


У методичних рекомендаціях подано конкретні поради студентові щодо його діяльності на основних етапах фольклорного документування: під час організації і проведення польового фольклористичного дослідження, упорядкування, транскри­бування й архівування зібраних фольклорних матеріалів. Особливу увагу зосере­джено на таких важливих науково-методичних й практичних питаннях, як методика і техніка польової роботи, транскрибування, оперування електронними файлами здобутих фольклорних матеріалів, каталогізація архівних матеріалів.

Для студентів філологічного факультету спеціалізації "фольклористика", викладачів-керівників студентських фольклористичних практик.


Формат 60х84/16. Папір друк.

Умовн. друк. арк. 3,5

Тираж 100 прим. Зам.

Львівський національний університет

імені Івана Франка

79000, м. Львів, вул. Університетська, 1


© ^ Андрій Вовчак, Ірина Довгалюк

© Львівський національний університет

імені Івана Франка


Передмова


Терміном "документування фольклорної традиції" охоплюємо комплекс засадничих наукових заходів – фіксацію або збирання фольклору, транскри­бування записів та архівування здобутих фольклорних матеріалів. Докумен­тування фольклору безпосередньо визначає наукову вартість, достовірність і доступність джерельної бази фольклористики і в такий спосіб максимально зумовлює можливості й ефективність дальших науково-теоретичних дослі­джень і поступу цієї науки загалом [7].

Високі вимоги, які сучасна фольклористика ставить до наукової джерельної бази, постійне удосконалення й ускладнення техніки та методики польової експедиційної праці, поява новітніх інформаційно-технічних можливостей систематизації й архівування фольклорних матеріалів визначають відповід­ний рівень організації та проведення фольклорного документування, сягнути якого студентам, особливо початківцям, зазвичай буває важко, головно через брак досвіду реалізації теоретичних положень у польових ситуаціях і прак­тичній архівній роботі з матеріалом.

Відповідно, пропоновані методичні рекомендації мають на меті подати студентові конкретні поради щодо його діяльності на основних етапах фольк­лорного документування: організації і проведення польового фольклористич­ного дослідження, упорядкування, транскрибування й архівування зібраних фольклорних матеріалів. Особливу увагу зосереджено на таких важливих науково-методичних й практичних питаннях, як методика і техніка польової роботи, транскрибування, оперування електронними файлами здобутих фольклорних матеріалів, каталогізація архівних документів.

Структурно методичні рекомендації нагадують детальну інструкцію, кожен пункт якої у стислій формі розкриває зміст діяльності студента на основних етапах фольклорного документування. У Додатках подано питальники, зразки оформлення зібраних фольклорних матеріалів, допоміжні матеріали.

В основу пропонованого видання покладено методичні рекомендації профе­сора Львівської національної музичної академії імені Миколи Лисенка Бог­дана Луканюка "Музично-етнографічна практика" [10], "Пам’ятка студента-практиканта і збирача-початківця" [5]. У розділах про транскрибування й архівування фольклорно-етнографічних матеріалів (зокрема в укладанні "Листка збирача") використано досвід Проблемної науково-дослідної лабора­торії музичної етнології Львівської національної музичної академії імені Миколи Лисенка, викладений у згаданих публікаціях Богдана Луканюка, а та­кож у методичних рекомендаціях Михайла Мишанича "Архівне опрацювання народновокальних творів" [8]. Такий уніфікований підхід фольклористів Університету і Музичної академії при збиранні й упорядкуванні фольклорних матеріалів, гадаємо, дасть змогу краще орієнтуватися в обох архівах і філоло­гам, і музикознавцям, а в майбутньому полегшить створення у Львові єдиного регіонального архіву українського фольклору.

навчально-методичні засади

фольклорного документування


Пропонуємо структуру повного циклу фахової підготовки з документування фольклору для студентів філологічного факультету спеціалізації "фолькло­ристика", апробовану у навчально-педагогічній діяльності кафедри україн­ської фольклористики імені академіка Філарета Колесси Львівського націо­нального університету імені Івана Франка упродовж 2004–2012 років.

Перший етап – підготовчі заняття (так званий "фольклорний практикум"), які відбуваються у другому навчальному семестрі напередодні першої літньої фольклористичної практики студентів. Студенти-фольклористи освоюють науково-методичні й технічні засади організації та проведення польового фольклористичного дослідження, як наприклад, ознайомлюються з фольк­лорно-етнографічними особливостями обраного для дослідження регіону і, відповідно, розробляють цільові питальники, вивчають методи і прийоми польової роботи, вчаться виповнювати типові форми документації зібраних фольклорних матеріалів; вправляються з аудіо-, відео- та фотоапаратурою.

Другий етап циклу – польове фольклористичне дослідження, однією з навчальних форм якого є студентська фольклористична практика. Фольк­лористична експедиційна практика – один з найважливіших етапів фахової підготовки фольклориста, адже саме під час практики студенти роблять перші самостійні кроки на фольклористичній ниві, розкривають для себе специфіку живого побутування фольклорної традиції, вчаться практично застосовувати здобуті теоретичні знання, набувають необхідного для майбутньої професій­ної діяльності досвіду фольклористичної праці у польових умовах і водночас виконують важливе науково-дослідне завдання кафедри – згромаджують новий фольклорний матеріал. Згідно з навчальними планами студенти філологічного факультету спеціалізації "фольклористика" проходять три типи фольклористичної практики: фольклористично-ознайомчу (на 1 курсі), фольк­лористично-діалектологічну (на 2 курсі) та фольклористично-етнографічну (на 3 курсі), які відбуваються у формі експедиційних виїздів у різні регіони України. Практика розпочинається після завершення екзаменаційної сесії і триває три тижні (перші три тижні липня).

Третій етап – транскрибування фольклорних записів, відбувається у наступ­ному після літньої практики семестрі навчального року. Студенти опановують основні засади транскрибування уснословесних творів і транскрибують власноруч зібрані фольклорні матеріали.

Четвертий етап передбачає архівування здобутих фольклорних документів. Студенти освоюють комплексну паспортизацію зібраної фольклорної інфор­мації, систематизують й укладають архівні фольклорні документи, ознайом­люються із засадами їх каталогізації. Цим етапом завершується цикл теоре­тичної підготовки і практичного освоєння фольклорного документування (наприкінці третього семестру). Підсумки виконаної роботи студенти пред­ставляють на так званому захисті фольклористичної практики.

Успішна реалізація цілісного циклу підготовки й освоєння фахового документування фольклору (від його збирання у польових умовах – до пред­ставлення в архіві і використання у науковій праці) надає студентам нагоду здобути теоретичні й практичні знання і навики, які є відправними і визна­чальними для всієї наступної дослідницької праці фольклориста.

1. Організація

Польового фольклористичного дослідження


^ Польове фольклористичне дослідження – це наукове дослідження, яке проводять безпосередньо серед народу з метою збирання відомостей про по­бутування фольклорної традиції: фольклорний репертуар, носії фольклору, обрядовий, побутовий і суспільно-історичний контексти функціонування фольклору. Однією з найпоширеніших форм польового фольклористичного дослідження є фольклористична експедиція – виїзд групи фахівців у конкрет­ну місцевість та її обстеження у визначений термін. Матеріали фолькло­ристичної експедиції є одними із найважливіших джерел вивчення фольк­лорної традиції народу.


^ 1.1. Теоретична і практична підготовка фольклористичної експедиції

Успішне проведення фольклористичної експедиції залежить від її ретельної підготовки, в яку входить:

1) чітке визначення мети і завдань експедиції;

2) розроблення детального плану її проведення;

3) попереднє ознайомлення з регіоном, куди запланована експедиція: з його історичними, етнографічними, діалектними особливостями; зі специфікою побутування фольклорної традиції, її жанровою системою, виконавською манерою (на основі матеріалів попередніх експедицій чи інших друкованих і архівних фольклорних зібрань, історико-літературних джерел);

4) підготовка програми-запитальника відповідно до мети і завдань експеди­ції (див. далі пункт 1.2);

5) вивчення типових форм документації фольклористичної практики;

6) освоєння аудіо- та відеоапаратури: користування цифровим диктофоном (початок, призупинення і закінчення запису), під’єднання та оптимальне розміщення зовнішнього мікрофона; освоєння фото- й відеокамери, застосу­вання освітлення під час фотографування та відеозйомки;

7) проведення інсценізованих тренувань типового збирацького сеансу;

8) засвоєння вимог до архівного опрацювання фольклорних матеріалів.


^ 1.2. Підготовка програми-запитальника

1) передумовою і запорукою успішного проведення польового фольклорис­тичного дослідження, фіксації достовірних відомостей, ефективного архівно­го опрацювання й дальшого наукового використання зібраних фольклорних матеріалів є належна підготовка програми-запитальника. Це науковий доку­мент, який визначає зміст, основні напрями, стратегію і тактику польової праці учасника експедиції. Тому до підготовки програми-запитальника кожен учасник експедиції, а особливо фольклорист-початківець, повинен підійти з максимальною відповідальністю;

2) зміст і форму програми-запитальника визначають мета і завдання конкретного польового дослідження, наприклад, націленість дослідника на комплексний опис фольклорної традиції певної місцевості (загальна про­гра­ма-запитальник) чи на фіксацію матеріалу про якесь конкретне, маловивчене фольклорне явище (тематична програма-запитальник);

3) у підготовці програм-запитальників для загального ознайомлення і ви­вчення фольклорної традиції певної місцевості (як це, напр., визначається ме­тою студентських фольклористичних практик на першому курсі) пропонуємо дотримуватися такої логіки:

– насамперед з’ясувати структуру фольклорної традиції досліджуваної місцевості: фольклорні твори яких циклів, жанрів тут побутують, які існують звичаї й обряди. Ці питання найоптимальніше з’ясувати за допомогою спеці­альних наукових праць про регіональні фольклорні традиції, див., напр., розділи про фольклор у серії колективних монографій: Бойківщина: Історико-етнографічне дослідження (Київ, 1983); Гуцульщина: Історико-етно­графічне дослідження (Київ, 1987); Поділля: Історико-етнографічне дослі­дження (Київ, 1994); Полісся України: Матеріали історико-етнографічного дослідження (Львів, 1997–2003. Вип. 1–3); Холмщина і Підляшшя: Історико-етнографічне дослідження (Київ, 1997); Лемківщина: Історико-етнографічне дослідження (Львів, 1999–2002. Т. 1–2); Етнокультура Рівненського Полісся (Рівне, 2009) та ін.;

– далі потрібно з’ясувати зміст, функціональні і формальні особливості наявних фольклорних й обрядових реалій, напр., у випадку з весіллям ви­зна­чити головні весільні етапи, обрядодії, їх зміст, час проведення, учасників і відповідно склад весільного фольклору: пісні, ладканки, при­співки і т. д.;

– вельми корисно для практичної польової праці з’ясувати також фольк­лорний репертуар на рівні змісту (мотиви, сюжети; інципіти творів), тобто орієнтуватися, про що співається, напр., у місцевих колядках дівчині і т. д. Для з’ясування таких питань доцільно звернутися до друкованих регіональ­них збірників фольклору, а також архівних фольклорно-етнографічних мате­ріалів (якщо такі доступні, напр., в архіві кафедри).

4) у практиці складання програми-питальника, а потім і проведення польо­вого дослідження важливо максимально розвивати й підтримувати у собі фахову допитливість, оперту на здобутих теоретичних знаннях й націлену на виявлення визначальних рис досліджуваного фольклорного явища;

5) плануючи (у запитальнику) і проводячи (в експедиції) дослідження фольклорного явища (фольклорного твору, обрядодії чи обрядодійства) му­си­мо чітко усвідомлювати його засадничі елементи, про які доконче потрібно зафіксувати відомості, щоб пізнати це явище. Це – зміст явища (текст твору, перебіг обрядодійства), його виконавець, час, умова і місце виконання, також його походження, назва, актуальний стан побутування та ін. Тому фолькло­ристові-початківцеві пропонуємо закласти в основу своєї фахової допитли­вості кілька опорних питань, які він актуалізуватиме за потребою у кожному пункті програми-запитальника (їх порядок очевидно великої ролі не відіграє):

а) зміст явища – ^ Що виконують, роблять, співають, кажуть, розпові­дають, примовляють, танцюють?

б) час, умова виконання – Коли виконують, святкують (починають, закін­чують)?

в) місце виконання – ^ Де виконують, святкують?

г) виконавець – Хто виконує, святкує (стать, вік, кількість та ін.)?

ґ) народна назва – Як називають (твір, обряд, свято)?

д) походження явища – Від кого навчилися?

е) стан побутування – ^ Чи ще виконують, святкують?

На ці та інші опорні запитання, як на основу, нанизуємо фахові запитання й інформацію, здобуті під час студіювання наукової літератури про дослі­джу­ване фольклорне явище.


^ 1.3. Технічне забезпечення фольклористичної експедиції

Технічні засоби та матеріали учасника експедиції:

1) кілька кулькових ручок і олівців; лінійка, блокнот "польовий зошит" (ба­жано "в клітинку" і з твердою обкладинкою, щоб було зручно писати навіть на коліні), топографічна карта;

2) цифровий диктофон, мікрофон зовнішній (за можливості, запис реко­мен­до­вано робити на зовнішній мікрофон, оскільки внутрішній, як правило, додатково фіксує сторонні шуми), кілька комплектів батарейок або акуму­ля­тори і зарядний пристрій, навушники (для контролювання процесу запису­вання, а також для прослуховування записів);

3) фотоапарат, фотоспалах, картка пам’яті (запас плівки), батарейки або акумулятори, зарядний пристрій;

4) відеокамера, освітлювальні пристрої, картка пам’яті (касети), батареї, акумулятори, зарядний пристрій;

5) електричний продовжувач, адаптер (перехідник для різних стандартів розеток і штепселів електромережі);

6) зручна "польова сумка" (через плече, напр.) для зазначених технічних засобів і матеріалів.


^ 1.4. Індивідуальне приготування учасника фольклористичної експедиції

1) ретельна підготовка програми-запитальника, визначення індивідуально­го завдання учасника експедиції; опрацювання фольклористично-етнографіч­ної літератури; картографічне вивчення регіону;

2) підбір та приготування особистого побутового спорядження:

– дорожній наплічник чи зручна сумка;

– кілька комплектів зручного і скромного на вигляд одягу, головний убір;

– дощовик, парасоля;

– дві пари легкого і надійного взуття на суху й дощову погоду (ґумові чоботи);

– спальний мішок, килимок;

– кишеньковий ліхтарик і набір батарейок до нього, кілька свічок і сірники, кілька побутових ламп (60 W);

– мінімальний набір посуду, бажано металевого (миска, горнятко, ніж, лож­ка, виделка), кип’ятильник, термос;

– предмети особистої гігієни;

– похідна аптечка;

– запас продуктів харчування

 

^ 1.5. Передвиїзний збір для перевірки комплектності експедиційної групи

Перевірити комплектність та справність:

1) посвідчень особи (паспортів, студентських квитків) учасників експедиції, посвідчень про відрядження, інших документів;

2) технічного обладнання (диктофонів, мікрофонів, навушників, батарейок, фотоапаратів, електричних продовжувачів, перехідників тощо);

3) інших підручних засобів (письмового приладдя, топографічної карти тощо);

4) індивідуального спорядження кожного учасника групи.

 

^ 1.6. Виїзд учасників експедиції у місце обстеження


 


2. Методика польової роботи

 

2.1. Початок роботи фольклористичної експедиції

1) розташування й облаштування експедиційної групи (групове, індиві­дуальне); забезпечення ночівлею, харчуванням, надійним збереженням речей тощо;

2) усі учасники експедиції розподіляються на кілька робочих підгруп, що складаються щонайменше із трьох осіб. Учасники робочої підгрупи на по­чатку кожного експедиційного робочого дня розподіляють між собою функції опитувача (він проводить опитування респондентів, також може керувати аудіозаписувальним пристроєм, якщо в групі немає окремого техніка), прото­коліста (він нотує у "польовому зошиті" перебіг збирацького сеансу, фіксує виконані твори, а також ситуативні, позавербальні нюанси, контекстові дані сеансу тощо), техніка (здійснює аудіо чи відеозапис, фотографування сеансу). З навчальною метою учасники підгрупи щодня змінюють свої функції у зби­рацькому сеансі;

3) істотним для успіху експедиції є налагодження природних і щирих сто­сунків з місцевим населенням, встановлення контактів з місцевими органами влади, інтелігенцією (учителями, місцевими краєзнавцями, збирачами-любителями, працівниками закладів культури, священиками), за допомогою яких можна поінформувати громадськість про мету і завдання експедиції;

4) багато важить стиль роботи збирачів: щоб менше "збурювати" тради­ційне середовище і відповідно отримати більшу автентичність фольклорних матеріалів, вони повинні якомога менше втручатися у природній ритм насе­леного пункту, намагатися не вирізнятися різко ані мовою, ані поведінкою чи вбранням, і найважливіше – з глибокою повагою ставитися до людей, їхнього традиційного побуту, етичних, естетичних, світоглядних уявлень;

5) ознайомлення й опис населеного пункту, фотографування чи відео­зйом­ка важливих природних, історико-культурних, етнографічних об’єктів, місць, пам’яток (напр.: яруги, балки; городища, замки, культові споруди, пам’ятні знаки, цвинтарі, хати, обороги тощо).

 

^ 2.2. Пошук респондентів

Осіб, від яких записують фольклор, у науковій літературі називають респон­дентами, інформантами, інформаторами. Останні два слова у народ­ному середовищі, особливо на західноукраїнських теренах, можуть сприйма­тися негативно, тому їх, як і загалом специфічно наукової термінології у розмовах з респондентами потрібно уникати.

1) реєстрація рекомендованих середовищем респондентів – для цього можна звернутися до працівників місцевих органів влади (сільради), культури (клубу, народного дому), оперативніше таку інформацію можна почерпнути у продавців крамниць чи попросту в перехожих на вулиці. У святкові та неділь­ні дні варто відвідати місцеву церкву, і тоді після богослужіння буде нагода не лише напитати потрібних респондентів, а й познайомитися з ними, домо­ви­ти­ся про зустріч чи й одразу провести бесіду. Про респондента треба випитувати (і занотувати на спеціально відведеній сторінці "польового зоши­та") відомос­ті, які допоможуть швидко його відшукати: прізвище, ім’я, по батькові, вік (рік народження), адресу (назву вулиці, номер будинку, назву кутка, примітні орієнтири на шляху до його будинку). Обов’язково нотувати вуличне прізви­сько респондента (яке можна почути, випитуючи про нього), однак користу­ватися ним варто максимально обережно, лише у випадках, коли за допомогою інших зібраних відомостей розшукати респондента складно [див.: 3, с. 120–125];

2) виявлення серед зареєстрованих респондентів талановитих авторитетних знавців місцевих традицій, активних учасни­ків народних обрядодійств (коля­дування, весілля та ін.);

3) щоб повніше зібрати фольклорний фонд місцевості, потрібно контакту­вати й робити записи не лише від старих людей, але й від осіб середнього віку, молоді, дітей, людей різної освіти, фаху, соціального становища;

4) встановлення живого контакту з респондентами – тут зокрема важливо чітко і зрозуміло пояснити мету свого візиту: студенти-практиканти можуть розповісти, що, навчаючись в університеті, вони проходять практику, під час якої мають завданням ознайомитися з народною культурою і побутом, записа­ти народні пісні, казки, легенди і т. д. Можна також наголосити, що за викона­ну роботу вони отримають оцінку (як на іспиті). Часто респонденти особливо цікавляться призначенням записаних від них матеріалів, натякаючи на їх трансляцію "по телевізору" чи на радіо. У таких випадках треба чесно пояс­нити, що зібраний матеріал зберігатиметься в університеті (в архіві, на кафед­рі) і використовуватиметься для навчання студентів, підготовки студентських наукових робіт, написання підручників, наукових праць та ін. Однак у жодно­му випадку, прагнучи зацікавити респондентів, не можна давати заздалегідь неправдивих обіцянок "показати їх по телевізору", "прокрутити по радіо" чи надрукувати у газеті і т. д. [детальніше про це див.: 3, с. 125–128].

  1   2   3   4   5   6   7



Схожі:

Методичні рекомендації для студентів філологічного факультету спеціалізації \"фольклористика\" Львів 2012 Друкується за рішенням iconМетодичні вказівки для самостійної роботи студентів для студентів спеціальності 050106 "Облік і аудит"
Друкується за рішенням методичної комісії економічного факультету Миколаївського державного аграрного університету протокол №2 від...
Методичні рекомендації для студентів філологічного факультету спеціалізації \"фольклористика\" Львів 2012 Друкується за рішенням iconМетодичні вказівки для тестового контролю знань для студентів економічного факультету денної форми
...
Методичні рекомендації для студентів філологічного факультету спеціалізації \"фольклористика\" Львів 2012 Друкується за рішенням iconМетодичні рекомендації для студентів філологічного факультету спеціальності 020303 філологія (українська мова та література)
Матеріали польового фольклористичного дослідження є одними із найважливіших джерел вивчення фольклорної традиції народу
Методичні рекомендації для студентів філологічного факультету спеціалізації \"фольклористика\" Львів 2012 Друкується за рішенням iconМетодичні вказівки для студентів юридичного факультету Львів 2007 І. Й. Бойко, О. В. Грищук Соціологія: загальна та правова
Соціологія: загальна та правова. Плани семінарських занять та методичні вказівки для студентів юридичного факультету – Львів: Юридичний...
Методичні рекомендації для студентів філологічного факультету спеціалізації \"фольклористика\" Львів 2012 Друкується за рішенням iconМетодичні матеріали для студентів юридичного факультету
Римське приватне право. Завдання для практичних занять, для студентів юридичного факультету. – Львів: юридичний факультет Львівського...
Методичні рекомендації для студентів філологічного факультету спеціалізації \"фольклористика\" Львів 2012 Друкується за рішенням iconМетодичні вказівки до вивчення курсу для студентів філософського факультету Львів 2009
...
Методичні рекомендації для студентів філологічного факультету спеціалізації \"фольклористика\" Львів 2012 Друкується за рішенням iconМетодичні рекомендації для складання програм практики студентів львівського національного університету імені івана франка львів 2010
...
Методичні рекомендації для студентів філологічного факультету спеціалізації \"фольклористика\" Львів 2012 Друкується за рішенням iconМетодичні рекомендації до опрацювання фахових текстів для студентів 1-2 курсів географічного факультету (спеціальність «Екологія»). Л. 2004
Волгін С. О. Англійська мова для біологів = English for biologists : навч посібник / С. О. Волгін, М. С. Козолуп, Р. І. Комар. –...
Методичні рекомендації для студентів філологічного факультету спеціалізації \"фольклористика\" Львів 2012 Друкується за рішенням iconНавчально-методичний посібник для студентів юридичного факультету Львів 2005
Практикум з цивільного права (частина 2). Навчально-методичний посібник для студентів юридичного факультету – Львів: Юридичний факультет...
Методичні рекомендації для студентів філологічного факультету спеціалізації \"фольклористика\" Львів 2012 Друкується за рішенням iconМетодичні рекомендації та контрольні завдання для проведення практичних занять у студентів 4-го курсу денної форми навчання економічного факультету спеціальності 050100 «Облік І аудит» по дисципліні «Банківська справа»
Затверджено протоколом методичної комісії економічного факультету № від
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©te.zavantag.com 2000-2017
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи