Зашкільняк Леонід Опанасович робоча програма icon

Зашкільняк Леонід Опанасович робоча програма




Скачати 332.36 Kb.
НазваЗашкільняк Леонід Опанасович робоча програма
Дата конвертації02.06.2013
Розмір332.36 Kb.
ТипПрограма


Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Львівський національний університет імені Івана Франка


Кафедра археології та спеціальних галузей історичної науки


ЗАТВЕРДЖУЮ

Проректор

навчально-педагогічної роботи


___________________________


“______”_______________20___ р.

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ



CУЧАСНА ІСТОРІОГРАФІЯ

галузь знань 0203 – гуманітарні науки


напрям підготовки – 0303 – історія

Спеціальність – 8.030301 - історія

7.030301 - історія

7.030303 – архівознавство


історичного факультету


Кредитно-модульна система

організації навчального процесу


Львів 2011


Сучасна історіографія


Робоча програма навчальної дисципліни для студентів


За напрямом підготовки 0303 – історія, спеціальностями 8.030301 – історія, 7.030301 – історія, 7.030303 – архівознавство. – Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2010. – 13 с.


Розробник – доктор історичних наук, професор Зашкільняк Леонід Опанасович


Робоча програма затверджена на засіданні кафедри археології та спеціальних галузей історичної науки

Протокол № 1 від “29” серпня 2011 р.


Завідувач кафедри, проф. Зашкільняк Л.О.


“_____”___________________ 20___ р.


Схвалено Вченою радою історичного факультету

Протокол № ……… від. “……”…………. 20….. р.


“_____”________________20__ р. Голова _______________( проф.. Шуст Р.М. )

(підпис) (прізвище та ініціали)


©Зашкільняк Л.О., 2011

  1. ^

    Опис навчальної дисципліни





Найменування показників

Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної дисципліни

денна форма навчання

заочна форма навчання

Кількість кредитів – 3

^ 0203 – гуманітарні науки

(шифр, назва)

Нормативна

Модулів – 2

0303 – історія

(шифр, назва)

Рік підготовки:

Змістових модулів – 3

^ 8.030301 – історія, 7.030301 – історія, 7.030303 – архівознавство

5-й

6-й

Курсова робота – немає

Семестр

Загальна кількість годин - 108

9-й

11-й

Лекції

Тижневих годин для денної форми навчання:

аудиторних – ^ 2

самостійної роботи студента - 4

Освітньо-кваліфікаційний рівень:

Магістр, спеціаліст

30 год.

14 год.

Практичні, семінарські





Лабораторні





^ Самостійна робота

78 год.

36 год.

ІНДЗ:

Вид контролю: іспит



  1. ^

    Мета та завдання навчальної дисципліни



Курс “Сучасна історіографія” включено до навчального плану підготовки істориків-маґістрів та істориків-спеціалістів Львівського національного університету імені Івана Франка у 2002 р., але й у попередній період він у різних версіях викладався для студентів історичного факультету у вигляді нормативних і спеціальних курсів. У 2011-2012 н.р. курс викладається для магістрантів (в обсязі 36 аудиторних год.), спеціалістів (30 год.), студентів заочного відділення (14 год.).

^ Мета курсу – ознайомити студентів з розвитком історичної науки і думки в зарубіжних країнах Європи, Америки, Азії та Африки, сформувати у них уявлення про процеси нагромадження та інтерпретації історичних знань і ту роль, яку вони відіграють у суспільному житті сучасного світу. Без знання основних віх розвитку сучасної світової історіографії, її здобутків та проблем не можна повною мірою опанувати фах історика.

Термін “історіографія” представляє собою багаторівневе поняття, яке використовується в сучасній науці у кількох значеннях. У даному курсі йдеться про історіографію як історію історичної науки, яка включає в себе знання про суспільні умови розвитку і функціонування історичних знань, методологічні засади історичних досліджень, основні напрями та школи історичних студій та їхні здобутки, створення і діяльність науково-дослідних, освітніх та інших установ історичного профілю, підготовку кадрів істориків, міжнародні зв’язки і співробітництво та низку інших складових. Курс передбачає висвітлення як загальних рис розвитку світової історичної думки, так і особливості національних історіографій в провідних країнах світу.

^ У результаті оволодіння матеріалом дисципліни студент повинен знати:

  • Основні етапи складання історичних теорій і методів вивчення минулого та формування та розвитку історичної науки;

  • Провідних істориків та теоретиків історії, історичні школи минулого і сучасності;

  • Основні етапи формування наукової історії та історичної науки у світі й Україні;

  • Складові частини й етапи пізнавальної діяльності історика;

  • Особливості застосування наукових методів та отримання науково-історичних знань;

  • Місце і роль історичних знань у сучасному суспільстві та їх суспільну значущість.


Спеціаліст повинен уміти:

  • Опрацьовувати науково-історичну літературу, виокремлювати пізнавальні засади і методи створення історичних знань;

  • Застосовувати наукову критику до аналізу поглядів дослідників минулого та сучасного, робити власні узагальнення щодо теоретичного і методичного рівня наукових праць з історії;

  • Кваліфіковано розробити наукову гіпотезу на підставі доступного джерельного матеріалу і позаджерельних знань;

  • Фахово проводити самостійне історичне дослідження;

  • Використовувати здобуті історичні знання у практичній діяльності.



^

3.Програма навчальної дисципліни



ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1. Предмет історіографічних студій. Розвиток світової історичної думки


Тема 1. Об’єкт і предмет історіографії (2 год.)

1. Термінологія.

2.Об’єкт і предмет.

3.Методологічні аспекти.


Завдання для самостійної роботи студентів (4 год.)


Зашкільняк Л. Сучасна світова історіографія. Посібник для студентів історичних факультетів університетів. – Львів, 2007.

Историография истории нового и новейшего времени стран Европы и Америки / Под ред. И.П. Дементьева и А.И. Патрушева. – Москва, 2000.

Колесник І.І. Українська історіографія XVIII – поч. ХХ ст. – Київ, 2000.

Калакура Я. Українська історіографія. Курс лекцій. – Київ, 2004.

Зевелев А.И. Историографическое исследование: мето-дологические аспекты. – Москва, 1987.


Тема 2. Головні етапи розвитку історичної думки до середини ХХ століття (2 год.)

1. Від античності до класичного історизму.

2.Від модерну до постмодерну в історіографії.


Завдання для самостійної роботи студентів (4 год.)


Зашкільняк Л. Сучасна світова історіографія. Посібник для студентів історичних факультетів університетів. – Львів, 2007.

Зашкільняк Л. Методологія історії від давнини до сучасності. – Львів, 1999.

Историография истории нового и новейшего времени стран Европы и Америки / Под ред. И.П. Дементьева и А.И. Патрушева. – Москва, 2000.


ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2. Основні риси розвитку світової історіографії в другій половині ХХ – на початку ХХІ століття


Тема 3. Епістемологічна криза і пошуки нових моделей історіописання (4 год.)

1. Особливості інтелектуальної ситуації.

2.Етапи і напрями розвитку історичних студій.

3.“Нова історична наука”.

4.Постмодерністський виклик та історична думка.

5.Проблема історичного синтезу.

6.Міжнародне співробітництво істориків.


Завдання для самостійної роботи студентів (10 год.)


Зашкільняк Л. Сучасна світова історіографія. Посібник для студентів історичних факультетів університетів. – Львів, 2007.

Зашкільняк Л. Методологія історії від давнини до сучасності. – Львів, 1999.

Заярнюк А. Про те, як соціальна історія ставала культурною // Україна модерна. – Київ; Львів, 2005. – Число 9.

Історія та історіографія в Європі. Збірник наукових праць / Редактори С. Стельмах, Г. Хаусман. – Київ, 2003 – 2004. – Вип. 1, 2-3.

Козеллек Р. Часові пласти. Дослідження з теорії історії. Зі статтею Ганса-Ґеорга Ґадамера. – Київ, 2006.

Нові перспективи історіописання. За редакцією Пітера Берка. – Київ, 2004.


Тема 4. Провідні напрямки і школи в сучасній світовій історіографії (2 год.)

1.Кліомертика та її перспективи.

2.Культурно-антропологічна історія.

3.Мікроісторія та локальна історія.

4.Ґендерні студії.


Завдання для самостійної роботи студентів (4 год.)


Зашкільняк Л. Сучасна світова історіографія. Посібник для студентів історичних факультетів університетів. – Львів, 2007.

Зашкільняк Л. Методологія історії від давнини до сучасності. – Львів, 1999.

Репина Л.П. “Новая историческая наука” и социальная история. – Москва, 1998.

Рюс Ж. Поступ сучасних ідей. Панорама сучасної науки / З французької переклав Віктор Шовкун. – Київ, 1998.

Співак Ґаятрі Чакраворті. В інших світах. Есеї з питань культурної політики. – Київ, 2006.

Споры о главном. Дискуссии о настоящем и будущем исторической науки вокруг школы «Анналов». – Москва, 1993.


Тема 5. Французька історіографія (2 год.)

1. Суспільно-політичний розвиток.

2.Еволюція Школи “Анналів”.

3.Економічна і соціальна історія.

4.“Нова історія міжнародних відносин”.

5.Історія Великої Французької революції.

6.Проблеми новітньої історії.


Завдання для самостійної роботи студентів (4 год.)


Ададуров В. Нові “території” історії: проблеми синтезу соціальних наук у творчості третього покоління школи “Анналів” (на прикладі концептуальних поглядів Еммануеля Лє Руа Лядюрі) // Вісник Львівського університету. Серія історична. – Львів, 2000. – Вип. 35-36.

Бессмертный Ю.Л. Как же писать историю? Методологические веяния во французской историографии 1994-1997 гг. // Новая и новейшая история. – 1998. - № 4.

Бродель Ф. Матеріальна цивілізація, економіка і капіталізм XV – XVIII ст. Т. І: Структури повсякденності: можливе і неможливе. – Київ, 1995; Т. 2: Ігри обміну. – Київ, 1997; Т. 3: Час світу. – Київ, 1998.

Гуревич А.Я. Исторический синтез и школа “Анналов”. – Москва, 1993.

Дюби Ж. Развитие исторических исследований во Франции после 1950 года // Одиссей. Человек в истории. 1991. – Москва, 1991.

Дюпон-Мельниченко Ж.-Б., Ададуров В. Французька історіографія ХХ століття. – Львів, 2001.

Ле Гофф Ж. Другое средневековье. Время, труд и культура Запада. – Екатеринбург, 2000.

Национальные исторические организации в странах Западной Европы и США / Отв. ред. В.В. Согрин. – Москва, 1988.

Таран Л.В. Французька історіографія (70-ті роки ХІХ – 80-ті роки ХХ ст.). – Київ, 1991


Тема 6. Історична наука у Великій Британії (2 год)

1. Традиції та новації в історичній науці.

2.Організаційні підстави.

3.Соціальна історія.

4.Культурно-антропологічна історія.

5.Віхи британської історії.


Завдання для самостійної роботи студентів (4 год.)


Мучник В.М. Формирование и эволюция идейно-теоретических воззрений А.Дж. Тойнби. – Томск, 1987.

Национальные исторические организации в странах Западной Европы и США / Отв. ред. В.В. Согрин. – Москва, 1988.

Согрин В.В.,Зверева Г.И., Репина Л.П. Современная историография Великобритании. – Москва, 1991.

Тойнбі А.Д. Дослідження історії. – Київ, 1995, т. 1.

Хобсбаум Э. Век Революции. Европа 1789-1848. – Ростов-на-Дону, 1999; Его же. Век Капитала 1848-1875. – Ростов-на-Дону, 1999; Его же. Век Империи 1875-1914. – Ростов-на-Дону, 1999.

Шарифжанов И.И. Современная английская буржу-азная историография: проблемы, теории и методы. – Москва, 1984.


Тема 7. Історична наука у ФРН (2 год.)

1.Етапи і напрями історичних досліджень.

2.Організація історичної науки.

3.Соціальна історія.

4.Культурно-антропологічна історія.

5.Проблеми національної історії.


Завдання для самостійної роботи студентів (4 год.)


Драбкин Я.С. Проблемы и легенды в историографии германской революции 1918-1919. – Москва, 1990.

Мерцалова Л.А. Германский фашизм в новейшей историографии ФРГ. – Воронеж, 1990.

Национальные исторические организации в странах Западной Европы и США / Отв. ред. В.В. Согрин. – Москва, 1988.

Оболенская С.В. “История повседневности” в современной историографии ФРГ // Одиссей: Человек в истории. Личность и общество / отв. ред. А. Я. Гуревич. – М., 1990. – С. 182-198.

Патрушев А.И. Неолиберальная историография ФРГ: Формирование, методология, концепции. – Москва, 1981.

Стельмах С. Теорія історії Райнгарта Козеллека: традиції та інновації освоєння світу історії // Ейдос. Альманах теорії та історії історичної науки. – Київ, 2006. – Вип. 2.

Bracher K.D. Turning Point in Modern Times. Essays on German and European History. – Cambridge, Mass. and London, 1995.

Kocka J. O historii społecznej Niemiec. – Poznań, 1997.


Тема 8. Італійська історіографія (2 год.)

1.Основні напрями історіографії.

2.Організація історичних досліджень.

3.Дослідження Рісорджименто.

4.Історіографія фашизму.

5.Історіографія Руху Опору.


Завдання для самостійної роботи студентів (4 год.)


Григорьева И.В. Исторические взгляды Антонио Грамши. – Москва, 1978.

Гинзбург К. Образ шабаша ведьм и его истоки // Одиссей. Человек в истории. 1990. – Москва, 1990.

Михайленко В.И. Итальянский фашизм: основные вопросы историографии. – Свердловск, 1987.

Национальные исторические организации в странах Западной Европы и США / Отв. ред. В.В. Согрин. – Москва, 1988.


Тема 9. Історичні дослідження в США (2 год.)

1.Основні етапи та напрями розвитку історіографії.

2.Організація історичної науки.

3.Історіографія американських революцій.

4.Історія зовнішньої політики.

5.“Нова історична наука”.

6.“Культурний поворот” в історіографії.


Завдання для самостійної роботи студентів (4 год.)


Гломозда К. Сенс і стан історичних досліджень як актуальна проблема наукової та освітянської спільноти США // Сучасна українська історіографія: проблеми методології та термінології. Матеріали Всеукраїнського науково-методологічного семінару (Київ, 17 червня 2004 р.). – Київ, 2005.

Дарнтон Р. Великое кошачье побоище и другие эпизоды из истории французской культуры. – Москва, 2002.

Евтух В.Б. Историография национальных отношений в США и Канаде (60 – 70-е годы). – Киъв, 1982.

Количественные методы в советской и американской историографии / Отв. ред. И.Д. Ковальченко, В.А. Тиш-ков. – Москва, 1983.

Кунина А.Е. США: методологические проблемы исто-риографии, практика исследований. – Москва, 1988.

Национальные исторические организации в странах Западной Европы и США / Отв. ред. В.В. Согрин. – Москва, 1988.


ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 3. Основні риси розвитку історичних студій в посткомуністичних країнах та країнах Азії та Африки


Тема 10. Історична наука в сучасній Росії (2 год.)

1.Зміни в історіографії 1990-х років.

2.Дискусії навколо марксистської історіографії. Перегляд загальної схеми історії Росії.

3.Нові напрями російської історіографії.

4.Вплив стереотипів на російську історіографію. Повернення до великодержавних взірців висвітлення минулого.

5.Україна у висвітленні російських істориків.


Завдання для самостійної роботи студентів (8 год.)


Национальные истории в советских и постсоветских государствах. – Москва, 2003.

Петровський В.В. Українсько-російські взаємини в сучасній західній науковій літературі (1991-2001 р..). – Харків, 2003.

Сахаров А.Н. О новых подходах к истории России // Вопросы истории. – Москва, 2002. – № 8.

Чубарьян А.О. Историческая наука в России к началу ХХІ века // Новая и новейшая история. – Москва, 2003. – № 3.

Actio Nova 2000. Сборник научных статей. Отв. ред. А.И. Филюшкин. – Москва, 2000.


Тема 11. Розвиток польської історіографії (2 год.)

1.Особливості післявоєнного розвитку історіографії.

2.Основні напрями історичних досліджень.

3.Вивчення національної історії.

4.Історіографічні традиції та здобутки.


Завдання для самостійної роботи студентів (4 год.)

Grabski A.F. Zarys historii historiografii polskiej. – Poznań, 2000.

Górny M. Między Marksem a Palackym. Historiografia w komunistycznej Czechosłowacji. – Warszawa, 2001.

Historiografia krajów Europy Śródkowo-Wschodniej. Polska–Czechosłowacja–Węgry–Rumunia–była Jugosła-wia–Bułgaria / Red. J. Kłoczowski, P. Kras. – Lublin, 1997.

Historycy polscy i ukraińscy wobec problemów XX wieku / Pod redakcją P. Kosiewskiego i G. Motyki. – Kraków, 2000.

Metodologiczne problemy syntezy historii historiografii polskiej / Pod redakcją Jerzy Maternickiego. – Rzeszów, 1998.


Тема 12. Чеська історіографія (2 год.)

1.На шляху до сучасності.

2.Перебудова історичної науки.

3.Основні напрями досліджень.


Завдання для самостійної роботи студентів (4 год.)


Марьина В.В. Чехословацкая, чешская и словацкая историография до и после «бархатной революции» 1989 г. // Новая и новейшая история. – Москва, 2002. – № 3.

Мотрук С. Нові тенденції у розвитку чеської та словацької історіографії в 90-х роках ХХ ст. // Історія та історіографія в Європі. – Київ, 2003. – Вип. 1-2.

Панек Я. Чэшская гістарыяграфія на мяжы ХХ – ХХІ ст. // Беларускі гістарычны агляд. – Менск, 2002. – Том 9. – Сшыткі 1-2.


Тема 13. Риси розвитку історичної науки в країнах Азії (2 год.)

1.Історична наука Китайської Народної Республіки.

2.Історична наука та історичні знання в Японії.


Завдання для самостійної роботи студентів (8 год.)


Дискуссионные проблемы японской истории. Сборник статей. – Москва, 1991.

Загорский А.В. Япония и Китай: Пути общественного развития в оценке японской историографии. – Москва, 1991.

Историография новейшей истории Китая (1917-1949). Сб. обзоров ИНИОН. – Москва, 1987.

Историческая наука в КНР / Отв. ред. Р.В. Вяткин, Н.П. Свистунова. – Москва, 1981.

Лещенко Н.Ф. «Революция Мэйдзи» в работах японских историков-марксистов. – Москва, 1984.

Лю Данянь. Избранные статьи по проблемам исторической науки. – Москва, 1992.

Мацузато К. Русистика поверх границ. Славянские исследования Японии и социальные науки России: совместные поиски выхода из изоляции // Ab Imperio. Теория и история национализма и империй в пост-советском пространстве. – Казань, 2003. – Выпуск 1.

Пак М.Н. Очерки по историографии Кореи (К критике буржуазно-националистических идей южнокорейских историков). – Москва, 1987.

Проблемы генезиса капитализма в Китае в современной историографии КНР. – Москва, 1990.

Японская историография русско-японских и советско-японских отношений ХІХ–ХХ веков. Сб. науч. тр. – Москва, 1987.


Тема 14. Деякі особливості формування історичних знань на Африканському континенті (2 год.)

1.Загальні риси історіографії на африканському континенті.

2.Зародження та етапи розвитку історичних знань.

3.Історіографія в другій половині ХХ ст.

4.Спеціально-наукові методи.

5.Конкретно-наукові методи та їх застосування.


Завдання для самостійної роботи студентів (8 год.)


Говорят африканские историки. Сборник статей. – Москва, 1977.

Изучение истории Африки: Проблемы и достижения / Отв. ред. Б.Б. Пиотровский, Б.М. Туполев. – Москва, 1985.

Историческая наука в странах Африки: История Африки, исследования и публикации / Отв. ред. А.Б. Да-видсон. – Москва, 1979.

Урсу Д.П. Историография истории Африки (Учебное пособие для вузов). – Москва, 1990.

Урсу Д.П. Современная историография Тропической Африки. 1960-1980. – Москва, 1983.


4.Структура навчальної дисципліни




теми

Назва теми

Кількість годин

Лекції

Семінари

Самостійна робота

^ ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1. Предмет історіографічних студій. Розвиток світової історичної думки

1.

Об’єкт і предмет історіографії.

2 (2)




4 (2)

2.

Головні етапи розвитку історичної думки до середини ХХ століття.

2 (2)




4 (4)

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2. Основні риси розвитку світової історіографії в другій половині ХХ – на початку ХХІ століття

3.

Епістемологічна криза і пошуки нових моделей історіописання.

4 (2)

-

10 (4)

4.

Провідні напрямки і школи в сучасній світовій історіографії.

2 (2)




4 (4)

5.

Французька історіографія.

2 (2)




4 (4)

6.

Історична наука у Великій Британії.

2 (2)




4 (4)

7.

Історична наука у ФРН.

2 (1)




4 (2)

8.

Італійська історіографія

2 (1)




4 (2)

9.

Історичні дослідження в США

2 (2)




4 (4)

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 3. Основні риси розвитку історичних студій в посткомуністичних країнах та країнах Азії та Африки

10.

Історична наука в сучасній Росії.

2 (2)




8 (4)

11.

Розвиток польської історіографії

2 (-)




4 (-)

12.

Чеська історіографія

2 (-)




6 (-)

13.

Риси розвитку історичної науки в країнах Азії

2 (-)




8 (-)

14

Деякі особливості формування історичних знань на Африканському континенті

2 (-)




8 (-)

Всього:

30 (18)




78 (36)



5.Теми лекційних занять




з/п

Назва теми

Кількість

годин



Тема 1. Предмет і об’єкт історіографії.

2



Тема 2. Головні етапи розвитку історичної думки до середини ХХ століття.

2



Тема 3. Епістемологічна криза і пошуки нових моделей історіописання.

4



Тема 4. Провідні напрямки і школи в сучасній світовій історіографії.

2



Тема 5. Французька історіографія.

2



Тема 6. Історична наука у Великій Британії.

2



Тема 7. Історична наука у ФРН.

2



Тема 8. Італійська історіографія.

2



Тема 9. Історичні дослідження в США.

2



Тема 10. Історична наука в сучасній Росії.

2



Тема 11. Розвиток польської історіографії.

2



Тема 12. Чеська історіографія.

2



Тема 13. Риси розвитку історичної науки в країнах Азії.

2



Тема 14. Деякі особливості формування історичних знань на Африканському континенті.

2



Усього годин

30


6.Самостійна робота




з/п

Назва теми

Кількість

годин



Тема 1. Предмет і об’єкт історіографії.

4



Тема 2. Головні етапи розвитку історичної думки до середини ХХ століття.

4



Тема 3. Епістемологічна криза і пошуки нових моделей історіописання.

10



Тема 4. Провідні напрямки і школи в сучасній світовій історіографії.

4



Тема 5. Французька історіографія.

4



Тема 6. Історична наука у Великій Британії.

4



Тема 7. Історична наука у ФРН.

4



Тема 8. Італійська історіографія.

4



Тема 9. Історичні дослідження в США.

4



Тема 10. Історична наука в сучасній Росії.

8



Тема 11. Розвиток польської історіографії.

4



Тема 12. Чеська історіографія.

6



Тема 13. Риси розвитку історичної науки в країнах Азії.

8



Тема 14. Деякі особливості формування історичних знань на Африканському континенті.

8



Усього годин

78



7.Питання для виконання контрольного реферату


  1. Інтелектуальний зворот середини ХХ ст. і криза історіописання.

  2. Французька Школа “Анналів” та її “бої за історію” (1929-1945)

  3. Творчість Марка Блока

  4. Історичні дослідження Люсьєна Февра

  5. Французький історик П’єр Ренувен та його праці

  6. Економічна історія у Франції в середині ХХ ст. – Е.Лябрусс

  7. Початки соціальної історії у Великобританії (Д.Тревельян)

  8. Історичні погляди Антоніо Грамши

  9. Б.Кроче і крочеанство в італійській післявоєнній історіографії

  10. “Негритянська історіографія” у США після другої світової війни

  11. Історичні праці Ф.Броделя

  12. “Третє покоління” Школи “Анналів” у Франції і початки “нової історичної науки”

  13. Школа “Анналів” у Франції на зламі ХХ і ХХІ століть – поворот в бік антропологічної історії

  14. Історіографія Французької революції у Франції (1945-2000)

  15. Дискусії щодо модернізації історіографії у Великобританії у 1960-х роках

  16. Історична творчість Еріка Гобсбаума

  17. Соціальна історія у Великобританії після Другої світової війни

  18. Перебудова історіографії ФРН після другої світової війни

  19. “Нова соціальна історія” в Німеччині

  20. “Соціально-критична школа” в Білефельді та її здобутки

  21. Дослідження проблем нацизму в німецькій історіографії

  22. Консервативна історіографія в Італії після Другої світової війни

  23. Історіографія італійського Рісорджіменто

  24. Вивчення проблем Руху Опору в Італії

  25. Дослідження італійського фашизму в історіографії Італії

  26. Італійська мікроісторія: стан і перспективи

  27. Методологічні пошуки в сучасній російській історіографії

  28. Нові явища в розвитку сучасної російської історіографії

  29. Праці А.Гуревича з історії середньовічної європейської культури

  30. Історія України у висвітленні сучасної російської історіографії

  31. Польська історіографія після падіння комуністичного режиму

  32. Вивчення історії України та українсько-польських стосунків в сучасній польській історіографії

  33. Зміни в організації та здійсненні історичних досліджень в Чехії в 90-ті роки

  34. Чеська історіографія наприкінці ХХ ст.: основні напрями досліджень

  35. Зміни в історіографіях постюгославських країн

  36. Болгарська історична наука на сучасному етапі

  37. “Нова історична наука” у США: здобутки і проблеми

  38. Історична кліометрика у США в другій половині ХХ ст.

  39. “Нова політична історія” в США

  40. “Нова економічна історія” в США – Р.Фогель і Д.Норт

  41. Основні проблеми досліджень сучасної латиноамериканської історіографії

  42. Становлення фахової історіографії в Єгипті (перша половина ХХ ст.)

  43. Історична думка в країнах Північної Африки після Другої світової війни

  44. Становлення історіографії в країнах Тропічної Африки – сучасний стан

  45. Історична наука в країнах Південної Африки на сучасному етапі

  46. Сучасна історична наука Єгипта: головні напрями і школи

  47. Особливості розвитку історичної науки в КНР

  48. Історіографія сучасної Японії

  49. Риси розвитку сучасної історичної думки в Індії

  50. Історичні погляди та дослідження [прізвище та ім’я – за вибором студента] сучасного зарубіжного історика

  51. Вивчення проблеми [назва проблеми – за вибором студента] в сучасній історіографії [назва країни – за вибором студента]

  52. Діяльність [зарубіжної історичної інституції, товариства, організації, архіву – за вибором студента] на сучасному етапі [країна – за вибором студента]

Аналіз-рецензія праці (доробку) зарубіжного історика [особа(и) та країна(и) – за вибором студента]


8.Питання, які винесено на іспит з дисципліни


  1. Об’єкт, предмет і завдання історіографії.

  2. Інтелектуальний злам початку ХХ ст. та його вплив на світову історіографію.

  3. Вплив інтелектуального звороту середини ХХ ст. на світову історіографію. “Нова історична наука”.

  4. Постмодерністські тенденції в сучасній зарубіжній історіографії. “Наративізм”.

  5. Проблема історичного синтезу у західній історіографії.

  6. Організаційний розвиток історичної науки у Франції після ІІ світової війни.

  7. Історичні праці Е.Лє Руа Ладюрі.

  8. Історія міжнародних відносин у післявоєнній Франції.

  9. Початки діяльності Школи “Анналів” у Франції.

  10. Друге покоління Школи “Анналів”. Ф.Бродель.

  11. Третє покоління Школи “Анналів”: квантифікація і ментальність.

  12. Четверте покоління Школи “Анналів”: антропологічна історія.

  13. Дослідження історії Французької революції у сучасній Франції.

  14. Е.Гобсбаум та його історичні студії.

  15. Культурно-антропологічний напрям в історіографії Великої Британії. Л.Стоун.

  16. Організація історичної науки та освіти у Великій Британії.

  17. .”Нова наукова історія” у Великій Британії.

  18. .”Усна історія” у Великій Британії. Пол Томпсон.

  19. Наукова творчість Нормана Дейвіса.

  20. Організація історичної науки та освіти у США.

  21. Сучасні дискусії про роль історії в США.

  22. Ґендерна історіографія у США. Д.Скот.

  23. Початки „негритянської історіографії” в США. К.Вудсон і В.Дюбуа.

  24. Історіографія зовнішньої політики в США. Школи „політичного ідеалізму” та „реальної політики”.

  25. Теорія „узгоджених інтересів” в історіографії США (консервативна та неоліберальна історіографії).

  26. .”Нова історична наука” в американській історіографії другої половини ХХ ст.

  27. Культурно-антропологічна історія в США. Р.Дарнтон.

  28. Розвиток історичної науки в Італії після ІІ світової війни: головні віхи і напрями.

  29. Марксистська історіографія в післявоєнній Італії.

  30. Дослідження італійського фашизму в історіографії Італії.

  31. Історіографія Рісорджіменто в Італії після ІІ світової війни.

  32. Основні риси розвитку історіографії в Німеччині після ІІ світової війни.

  33. Особливості сучасного організаційного розвитку німецької історіографії.

  34. .”Нова соціальна історія” в Німеччині.

  35. Консервативна історіографія в Німеччині після ІІ світової війни.

  36. Дослідження історії нацизму в Німеччині.

  37. “Соціально-критична школа” в історіографії Німеччини.

  38. Основні риси розвитку історіографій країн Центрально-Східної Європи після 1989 р.

  39. Особливості сучасного стану розвитку польської історіографії.

  40. Особливості сучасного стану розвитку чеської історіографії.

  41. Нові тенденції розвитку історіографії в пострадянській Росії.

  42. Підходи до синтезу історії Росії в сучасній російській історіографії.

  43. Інтелектуальна історія в сучасній російській історіографії.

  44. Основні етапи розвитку історіографії в Китаї у ХХ ст.

  45. Історіографія в сучасній Японії.

  46. Славістичні студії в сучасній японській історіографії.

  47. Особливості розвитку історичних знань на Африканському континенті до середини ХХ ст.

  48. Риси становлення історичної науки в Єгипті в першій половині ХХ ст.

  49. Єгипетська історіографія після ІІ світової війни.

  50. Деякі риси розвитку історичної думки в африканських країнах в другій половині ХХ ст.


9. Методи контролю


У процесі вивчення дисципліни «Сучасна історіографія» використовуються методи поточного, проміжного та підсумкового контролю.

Поточний контроль рівня знань студентів передбачає перевірку рівня підготовленості студента до виконання конкретної роботи. Поточний контроль здійснюється за напрямами:

  • контроль за відвідуванням занять студентами;

  • контроль за виконанням завдань для самостійного опрацювання поза межами аудиторних занять на консультаціях;

  • контроль за рівнем засвоєння та творчого опрацювання у вигляді індивідуальних завдань з опрацювання фахової монографії зі списку літератури;

  • контроль за виконанням студентами контрольних рефератів;

Проміжний контроль рівня знань студентів здійснюється за результатами підсумкової контрольної роботи і виконання студентами самостійної роботи.

Підсумковий контроль знань студентів здійснюється в кінці семестру у формі письмового іспиту.

При виведенні загальної оцінки студента береться до уваги результати поточного, проміжного та підсумкового контролю.


10. Розподіл балів, що присвоюється студентам


Оцінювання знань студента здійснюється за 100-бальною шкалою. Максимальна кількість балів при оцінюванні знань за поточну успішність становить 50 балів, на екзамені – 50 балів.


^ Поточне тестування та самостійна робота

Підсумковий тест (екзамен)

Сума

Змістовий модуль 1

50

100

Т1

Т2

























5

5

























Змістовний модуль 2







Т.3

Т.4-5

Т.6-7

Т.8

Т.9
















5

5

5

5

5










Змістовний модуль 3






















Т.10-11

Т.12-13

Т.14






















5

5

5








Сумарна оцінка (сума поточних і екзаменаційних балів) виставляється за 100 бальною шкалою (університету, національною та ECTS):


^ Оцінка в балах

Оцінка ECTS

Визначення

За національною шкалою

90-100

А

Відмінно

Відмінно


81-89

В

Дуже добре

Добре

71-80

С

Добре

61-70

D

Задовільно

Задовільно

51-60

Е

Достатньо

0-50

FX

Не достатньо

Незадовільно


^ Загалом, оцінювання знань студента ґрунтується на таких критеріях:

Оцінка «відмінно»:

  • студент у повному обсязі володіє програмним матеріалом,

  • вільно і логічно-аргументовано висвітлює проблеми історії та теорії методології історії,

  • бачить місце питання, яке розглядається, у контексті загальної теорії історії,

  • при відповіді на питання посилається на рекомендовану програмою курсу додаткову науково-монографічну літературу,

  • проявляє самостійність і критичність мислення.

Оцінка «добре»:

  • студент володіє фактичним матеріалом курсу, але допускає окремі неістотні помилки,

  • висновки й узагальнення, які він зробив, не є вичерпними,

  • відсутні посилання на додаткову літературу,

Оцінка «задовільно»:

  • студент в основному володіє фактичним матеріалом курсу, але в окремих аспектах питань припускається істотних помилок,

  • не в змозі самостійно робити чіткі закінчені висновки й узагальнення та пов’язати теоретичні знання з практикою,

  • виклад матеріалу утруднений, неповною мірою використовується категоріальний апарат навчальної дисципліни;

Оцінка «незадовільно»:

  • студент не володіє матеріалом курсу, не орієнтується в його проблематиці,

  • при спробі викладу матеріалу припускається грубих помилок,

  • не може зробити жодних висновків та узагальнень,


12. Методичне забезпечення


1. Навчальна і Робоча програми з курсу.

2. Посібники і спеціальна література, вказана у Навчальній та Робочій програмі.

3. Інтернет-ресурси:

  • Львівський національний університет імені Івана Франка (www.lnu.edu.ua/faculty/webhistory/sid/index.html)

  • Африкана.ру (Росія) (www.africana.ru/)

  • Библиотека Гумер (Росія) (www.gumer.info/)

  • Всемирная история (Росія) (//history.xsp.ru/)

  • «Гео. Непознанный мир». Елисеевское географическое общество (Росія) (www.geografia.ru/)

  • Інститут історії України НАН України (www.history.org.ua/)

  • Институт всеобщей истории РАН (Росія) (www.igh.ru/)

  • Інтернет-сторінка “Історія” (Росія) (//history.tuad.nsk.ru/)

  • Люди (Росія) (www.peoples.ru/)

  • Мир истории. Российский электронный журнал (Росія) (www.historia.ru/)

  • Міжнародний комітет історичних наук (www.cish.org/)

  • Научно-образовательный центр «Новая локальная история» (Росія) (www.newlocalhistory.com/)

  • Рефераты по истории (Росія) (www.bestreferat.ru/)

  • Российское образование. Система федеральных образовательных порталов (Росія) (www.auditorium.ru/)

  • Русский биографический словарь. Сетевая версия (Росія) (www.rulex.ru/)

  • Страны мира (Росія) (www.countries.ru/)

  • Хронос – всемирная история в Интернете (Росія) (www.hrono.ru/)

  • Центр восточных культур (Росія) (www.orient.libfl.ru/)

  • Центр исследований по философской антропологии Европейского гуманитарного университета (Беларусь) (www.ehu-international.org/)

  • Электронная библиотека (Україна) (www.lib.com.ua/)

  • ACLS History E-Books Project (США) (www.historyebooks.org/)

  • Hartford Web Publishing (США) (www.hatforf.hwp.com/)

  • Instytut Pamięci Narodowej (Польща) (www.ipn.gov.pl/)

  • Nauka w Polsce (Польща) (www.naukawpolsce.pap.pl/)

  • Redakcja “Historycy.pl” (Польща) (www.historycy.pl/)

Wydawnictwo naukowe PWN (Польща) (www.pwn.pl/)




Схожі:

Зашкільняк Леонід Опанасович робоча програма iconЗашкільняк Леонід Опанасович робоча програма
За напрямом підготовки 0303 – історія, спеціальностями 030301 – історія, 030302 – етнологія, 030303 – архівознавство, 030304 – археологія,...
Зашкільняк Леонід Опанасович робоча програма iconЛеонід Череватенко «і я, смиренний леонід »
«Альтерпресс» з'явилась, нарешті, книжка «Дикий Пегас», до якої увійшли «веселі» вірші, що їх Леонід Первомайський писав протягом...
Зашкільняк Леонід Опанасович робоча програма iconРобоча програма навчальної дисципліни для студентів за напрямом підготовки
Робоча програма затверджена на засіданні кафедри (циклової, предметної комісії)
Зашкільняк Леонід Опанасович робоча програма iconСербенська Олександра Антонівна, доктор філологічних наук, професор кафедри радіомовлення і телебачення робоча програма
Екологія українського слова. Робоча програма навчальної дисципліни для студентів
Зашкільняк Леонід Опанасович робоча програма iconЗатверджую” Проректор з науково-педагогічної роботи “ ” 20 р. Робоча програма навчальної дисципліни археологічна наука у світі
Робоча програма затверджена на засіданні кафедри археології та спеціальних галузей історичної науки
Зашкільняк Леонід Опанасович робоча програма iconЗатверджую” Проректор з науково-педагогічної роботи “ ” 20 р. Робоча програма навчальної дисципліни біблійна та християнська археологія
Робоча програма затверджена на засіданні кафедри археології та спеціальних галузей історичної науки
Зашкільняк Леонід Опанасович робоча програма iconРобоча програма навчальної дисципліни «Історія культурології» напряму підготовки культура для спеціальності(тей)
...
Зашкільняк Леонід Опанасович робоча програма iconЗатверджую” Проректор (заступник директора) з навчальної роботи “ ” 20 р. Робоча програма навчальної дисципліни прикладна етика
Робоча програма затверджена на засіданні кафедри (циклової, предметної комісії)
Зашкільняк Леонід Опанасович робоча програма iconЗатверджую” Проректор (заступник директора) з навчальної роботи “ ” 20 р. Робоча програма навчальної дисципліни діалогіка І мас-медіа
Робоча програма затверджена на засіданні кафедри (циклової, предметної комісії)
Зашкільняк Леонід Опанасович робоча програма iconРобоча програма з дисципліни «Основи алгоритмізації та програмування» для студентів спеціальності
Робоча навчальна програма складена на підставі проекту навчальної програми з дисципліни, затвердженої у 2004 році
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©te.zavantag.com 2000-2017
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи