Музично-меморіальний музей Соломії Крушельницької у Львові Матеріальні пам’ятки музичної культури України: аспекти дослідження, збереження і популяризації Матеріали Наукових читань до Дня пам’яті Соломії Крушельницької, icon

Музично-меморіальний музей Соломії Крушельницької у Львові Матеріальні пам’ятки музичної культури України: аспекти дослідження, збереження і популяризації Матеріали Наукових читань до Дня пам’яті Соломії Крушельницької,




НазваМузично-меморіальний музей Соломії Крушельницької у Львові Матеріальні пам’ятки музичної культури України: аспекти дослідження, збереження і популяризації Матеріали Наукових читань до Дня пам’яті Соломії Крушельницької,
Сторінка1/5
Дата конвертації16.02.2013
Розмір0.61 Mb.
ТипДокументи
  1   2   3   4   5


Музично-меморіальний музей Соломії Крушельницької у Львові


Матеріальні пам’ятки музичної культури України: аспекти дослідження, збереження і популяризації


Матеріали Наукових читань до Дня пам’яті Соломії Крушельницької,

Львів, 15 листопада 2010 року


Львів – 2010


УДК 78.2У

М 33


Матеріальні пам’ятки музичної культури України: аспекти дослідження, збереження і популяризації : Матеріали Наукових читань до Дня пам’яті Соломії Крушельницької,

Львів, 15 листоп. 2010 р. / Муз.-мемор. музей С. Крушельницької у Львові ; упоряд. Р. Пасічник. – Львів, 2010. –  42 с.


Пропоновані статті присвячені питанням дослідження й популяризації артефактів музичної культури України, які зберігаються у фондових колекціях українських музеїв бібліотек, приватних колекцій. Авторами виступають фахівці у музейній та бібліотечній сфері, музикознавці, педагоги зі Львова, Києва, Чернігова.

Тексти подані в авторських редакціях.


Упорядник Роксоляна Пасічник


^ ЕЛЕКТРОННИЙ ЗМІСТ-ЛІНК

(CTRL+натисніть на потрібний заголовок)

Іванна Комаревич, Львів

ПРИНЦИПИ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СОЛОМІЇ КРУШЕЛЬНИЦЬКОЇ В УМОВАХ ТОТАЛІТАРНОГО РЕЖИМУ 5

Історія Лисенкового архіву: аспекти збереження, дослідження, популяризації 11

ДІЯЧІ МУЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ У СВІТЛИНАХ ФОНДОВОЇ КОЛЕКЦІЇ ВІДДІЛЕННЯ «ПАЛАЦ МИСТЕЦТВ ІМЕНІ ТЕТЯНИ ТА ОМЕЛЯНА АНТОНОВИЧІВ» ЛЬВІВСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ НАУКОВОЇ БІБЛІОТЕКИ УКРАЇНИ ІМЕНІ В. СТЕФАНИКА 25

Львівські оперні вистави в дзеркалі критики Василя Барвінського 30

Мистецько-освітні заходи для молоді як форма популяризації музейної музичної колекції: досвід Чернігівського історичного музею ім. В.В. Тарновського 37

Взаємозв’язок школи і музею як чинник розвитку пізнавальної активності школярів: досвід співпраці педагогів м. Львова з працівниками Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької 39

Особливості публікації архівних матеріалів 42

та автентичних текстів 42



^

ПРИНЦИПИ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СОЛОМІЇ КРУШЕЛЬНИЦЬКОЇ В УМОВАХ ТОТАЛІТАРНОГО РЕЖИМУ



Іванна Комаревич

аспірантка Львівської національної музичної академії ім. М. Лисенка

солістка Заслуженої академічної капели України “Трембіта”


Велика співачка Соломія Крушельницька належала до того покоління українських митців, представників недержавної нації, які змушені були жити і працювати за межами батьківщини. І, за іронією долі, лише на схилі літ вона змогла віддати свій великий талант і знання своїм співвітчизникам у державі, яка впродовж десятиліть робила все для того, щоб її ім’я назавжди зникло з історії музичної культури України.

…1939 рік. Цей рік, що змінив долю багатьох людей, став переломним і у житті Соломії Крушельницької. Незважаючи на небезпечне ускладнення політичної ситуації у Європі та на загрозу Другої світової війни, співачка не хоче міняти своїх традиційних щорічних маршрутів – вона, як і кожного літа, знову прагне поїхати до Львова, відвідати родину та друзів. Соломія відчувала, що ця подорож буде небезпечною та важкою, розуміла, що краще залишитись у Віареджо, але, мабуть, ніколи не думала про те, що повернення до Італії вже не буде.

Чи намагалася вже тоді Соломія Крушельницька – громадянка Італії – покинути Радянську Україну та повернутися до Європи? Звичайно. Але не тільки отримала відмову, а ще змушена була підписати документи про націоналізацію власного будинку у Львові. Безправна, принижена, вона розпочала нове життя при ворожому для неї режимі, але сама – не змінилася. Зберегла притаманну їй гідність та щирість, простоту у поведінці, життєрадісність.

“Ця сива жінка, – згадував Михайло Рудницький, – привезла до нашого міста життєвий досвід, ґрунтовне знання різних країн і мов, життєрадісність та щирість, ще і те, що так часто приваблює нас – якусь таємницю… завжди говорила про те, що насправді існує одне життя та єдиний нинішній день і досить усміхнутися їм, щоб завтрашній ранок став кращим, ніж усі попередні”.

У липні 1941 року німецькі війська окупували Львів. На зміну “червоному режиму” прийшов новий – не менш страшний і жорсткий. І знову треба було пристосовуватися до інших умов життя. Німецьке командування вирішило зробити у будинку співачки військовий штаб. З великими труднощами Соломії вдалося отримати дозвіл на проживання у власному домі. Разом з Анною та родиною Марії Дроздовської вона переселилася у помешкання на третьому поверсі. Соломія Крушельницька намагалася гідно пережити страшні дні фашистської окупації. Найбільший порятунок знаходила у музиці та співі. Одна з її приятельок згадувала, що “вона й справді співала майже завжди, неголосно, так для себе, ніби просто вслухаючись в інтонації музики”. Давала приватні уроки співу. Завжди була рада гостям, які, хоч із рідка, все ж таки відвідували її.

Співачка Марія Сабат-Свірська згадує:

“Це було у Львові влітку 1943 року в чорні дні фашистської окупації…Я випадково зустріла свою подругу співачку Ірину Приймову в товаристві літньої жінки, що йшла, спираючись на палицю. Це була Соломія Крушельницька… Вона попросила мене зайти до хати… Двері відчинила сестра співачки Анна Крушельницька, до речі, також колишня співачка. Ми зайшли в кімнату, скромно, але зі смаком обставлену. Ця скромність мене страшенно вразила. Якось не пов’язувалася в моїй уяві світова слава і велич артистки з такою скромністю, я б сказала, навіть бідністю її помешкання. Посередині стояв рояль. А на ньому ваза з квітами і фотографія Крушельницької разом з Джакомо Пуччіні. При стіні невелике дзеркало, канапа, маленький столик і два крісла. Я вже не говорю, що у неї в той час, крім кількох картоплин, якими вона збиралась почастувати мене, не було нічогісінько, навіть хліба. І все ж, незважаючи нінащо, Крушельницька багато оповідала, коли говорила про своє минуле, очі її світилися радістю, молодістю”.

Навесні 1944 року вже було відчутно поразку Німеччини. Фронт наближався до Львова, німецькі війська відступали. Людей, які пережили більшовицькі репресії 1939-1941років. Охопила паніка. Соломія бачила, як багато її знайомих покидає Львів. Хтось виїжджав у провінцію. Хтось набагато далі – у Польщу, Австрію чи Німеччину. Чому ж ця велика артистка, мистецтвом якої ще так недавно захоплювалися у всьому світі, яка мала вірних приятелів та добрих знайомих у багатьох країнах, залишилася тут, у цьому місті? Невідомо. Залишилася з рідними. Мабуть, відчувала велику потребу бути в той час з близькими їй людьми, підтримати їх та й самій зрозуміти те, що діялось навкруги.

Композитор Василь Барвінський, тодішній директор Львівської консерваторії, яка щойно відновила свою діяльність, у 1944 році запросив співачку на роботу. Першого серпня Соломію Крушельницьку зараховують на посаду професора та керівника кафедри вокалу. Колега по роботі ставилися до цієї жінки з особливим пієтетом та пошаною.

Склад студентів консерваторії тоді був дуже строкатим. Клас Соломії Амвросіївни також не відрізнявся блискучими голосами. Проте її робота із студентами залишила певний слід.

Під час обговорення чергових екзаменів або концертних виступів студентів, коли затверджувався індивідуальний план – педагогічний репертуар для кожного студента, – Соломія Амвросіївна майже не вступала в дискусію. Вона сиділа мовчки, уважно вслухаючись у слова кожного члена кафедри, незалежно від того, хто говорив – педагог-початківець чи маститий професор. Доброзичлива посмішка не сходила з її вуст, і лише схвальне похитування головою видавало її ставлення до розмови, коли вона поділяла думку якогось викладача.

Та була у Соломії Амвросіївни своя, особлива, а може, й неповторна манера вислову. Її дивовижна пам’ять зберігала безліч арій, романсів, пісень для різних – і жіночих, і чоловічих голосів. І коли починалося обговорення виконання якоїсь пісні або арії, її трактування студентом чи студенткою або, коли члени кафедри сперечались про точність тексту, Соломія Амвросіївна починала, ніби для себе, наспівувати цей твір, уточнюючи таким чином його. Розгорнеться, бувало, дискусія про включення до індивідуального плану студента якогось романсу, і Соломія Амвросіївна Крушельницька вже наспівує саме той епізод, який становить найбільшу технічну трудність або вимагає особливої виразовості у виконанні, отже, і не під силу тому студентові.

Не відразу члени кафедри звикли до такого “обговорення”. Але траплялося й так: коли пристрасті аж занадто то вже розпалювалися під час дискусії, мимоволі ми поглядом зверталися за порятунком до Соломії Амвросіївни, а вона все з тією ж лагідною усмішкою робила свої “практична уточнення”. Не раз вони й бували вирішальними у розв’язанні якогось спірного питання.

Соломії Крушельницькій, на жаль, дуже мало довелося займатися педагогічною роботою. А шкода, адже її неосяжні знання вокальної літератури, величезний досвід і талант могли б дати дуже плідні наслідки…Соломія Крушельницька завжди була доброю, лагідною, щирою. Щедро допомагала студентам. Оптимізм, радість буття завжди світилися в її очах. Чимало її учнів з успіхом виступали на оперних сценах нашої країни та були лауреатами республіканських конкурсів. Соломія Амвросіївна мала таких студентів, як: Оксана Білявська, Степан Генсірук, Єжи Погоновський, Клавдія Чернет, Володимир Овсійчук, Одарка Бандрівська, Теофілія Братківська, Марія Дувіряк, Оксана Шифер, Любов Єщенко, Ніна Кузьміна, Агнія Чікова, Божена Антоневич-Скрипничук, Ніна Богданова-Пелехата та інші. Крушельницька зробила вагомий внесок у розвиток вітчизняної вокальної педагогіки, адже її вихованці не тільки пропагували вокальне мистецтво у світі, а також активно займались педагогічною діяльністю.

С. Людкевич у своїх спогадах про Соломію Амвросіївну писав: “Педагогічна праця Крушельницької хоч і не довгочасна, проте вона принесла гарні плоди. Своїм студентам вона прищепила навики справжньої вокальної культури, і деякі з них з успіхом працюють на оперних сценах”.

Соломія Крушельницька була невтомним педагогом. Своїм студентам прищеплювала високі мистецькі ідеали, вимагала від них працьовитості, осмисленого співу. Теоретичні основи постановки голосу вона викладала досить коротко, більше уваги вона приділяла практичному втіленню свого методу співу.

Соломія Крушельницька не залишила після себе методичних праць, в яких могла б теоретично обґрунтувати свій метод викладання вокалу. Тому чимале значення мають статті про велику співачку, рецензії на її виступи, інформація від тих осіб, що були знайомі з С.Крушельницькою, особливо ж спогади її учнів, зібрані та упорядковані Михайлом Головащенком.

“Артистка любила молодь, – згадує один з її учнів Володимир Овсійчук, – і віддавала їй буквально всі сили, не рахуючись ні з втомою, на з хворобою. Якщо не могла прийти на урок сама, – запрошувала своїх вихованців додому. І це не була легковажність до свого здоров’я . Ні. Інакше вона не могла, не мислила й дня прожити без роботи, без занять …. Соломія Амвросіївна вірила в щедрість нашої землі і щиро тішилася кожному обдаруванню, незважаючи на його рівень. У неї міг вчитися кожний.”

І слід відзначити що учнів у неї було багато. Але то були перші повоєнні роки – розруха, нестатки, труднощі, тому багато молодих співаків рано чи пізно залишали навчання, і закінчити консерваторію у класі Соломії Крушельницької, на жаль, довелося не багатьом.

Наприкінці 1946 року почався період репресій і політики адміністративного тиску на представників галицької інтелігенції. Великого розмаху набула боротьба проти “українського буржуазного націоналізму”. Списки неблагонадійних постійно поповнювались новими іменами. Почалися масові звільнення та арешти. Ці події не оминули і працівників консерваторії. Чисельні партійні перевірки констатували, що “…профессорско-педагогический состав консерватории засорен нежелательными лицами с темным прошлым, …в значительной части не отвечает требованиям советской высшей школы и подлежит немедленному качественному его улучшению”.

У 1948 році арештували Василя Барвінського, тавро неблагонадійних отримали багато викладачів консерваторії. Крушельницьку також переслідували та принижували. Шукаючи різних причин для звільнення, вимагали від всесвітньо відомої співачки показати диплом про вищу освіту та безліч різних довідок. Нове керівництво консерваторії 16 квітня 1948 року подає в обком партії характеристику на Соломію Крушельницьку такого змісту:

“Бывшая итальянская подданная, имеет недвижимое имущество в Италии, бывшая оперная певица, разъезжавшая с гастролями по странам Европы, Африки, Северной и Южной Америки. Бывшая знаменитость. […] Политические взгляды неясны. Никакого участия в общественной жизни консерватории не принимает. Как педагог потеряла необходимый для вузовского преподавателя уровень. На практике не осуществляет какую-либо методическую систему. Как воспитатель – аполитична. Желателен перевод на пенсию.”

Повною протилежністю була характеристика на співачку Василя Барвінського, яку він написав роком раніше на вимогу Вченої ради:

“Крушельницька Соломея Амброзівна співачка світової слави. Для української музичної культури поклала величезні заслуги. З її ім’ям в’яжеться традиція високого мистецького виконання і популяризація солоспівів Миколи Лисенка в Західних областях України. Її авторитет і мистецький досвід в ділянці вокалу, якого вона набула на протязі свого довголітнього блискучого мистецького шляху, є загально признаний. […] Цей досвід вона використовувала теж у своїй педагогічній практиці, виконуваній раніше приватно. […] Не дивлячись на її вік (понад 72 роки) і деякі фізичні недомагання ( у неї зломана нога), вона працює з енергією і запалом, беручи активну участь у громадському житті консерваторії, не залишаючи і своєї високо-мистецької виконавської діяльності…”

У той час Соломія Крушельницька була ще громадянкою Італії. Однією з умов її перебування на викладацькій посаді було прийняття радянського підданства. Тому співачка змушена була подати до Президії Верховної ради УРСР необхідні документи з проханням надати їй громадянство. У реєстраційному бланку на питання “Причины побуждаюшие Вас к переходу в гражданство СССР”, Крушельницька зазначила: “Желаю быть гражданкой СРСР, так как родилась в городе Львове”.

Сама ж Соломія Крушельницька не залишила жодних спогадів, які б дали можливість нам глибше пізнати її особистість. Мемуари родичів і близьких приятелів Соломії, чисельні рецензії, критичні нотатки про виступи співачки творять лише тло, на якому розгортається життя та доля артистки.


Література


  1. Бандрівська Од. Науково-методичні праці, статті, рецензії / редкол.: С. Павлишин, А. Тере­щенко, Л. Кияновська та ін.; упорядкув., ред., пер., прим., комент. Р. Мисько-Пасічник; передм. Л. Кияновської (с.3-4); Вступ. ст. М. Жишкович (с.5-13). – Львів: Апріорі, 2002. – 147с. – (Наукові збірки ЛДМА ім. М.Лисенка; Вип.6)

  2. Людкевич С. Дослідження, статті, рецензії. Т.2 / НАНУ. Ін-т українознав. ім. І. Крип’якевича; упорядкув., ред., пер. і прим. З.Штундер. – Львів: Вид-во М.Коць, 2000. – 816 с., іл.- (Сер.: Історія української музики; Вип.5).

  3. Соломія Крушельницька. Міста і слава. – Львів: Апріорі, 2009. – 167с.:іл.

  4. Соломія Крушельницька. Спогади. Матеріали. Листування. У 2-х т. Т.1. Спогади. / вступ, ст., упоряд. і прим. М. Головащенка. К.: Муз Україна, 1978. – 462 с.

  5. Соломія Крушельницька. Спогади. Матеріали. Листування. У 2-х т. Т. 2. Спогади. / упоряд. і прим. М. Головащенка. К.: Муз Україна, 1979. – 398 с.

  6. Соломія Крушельницька та світовий музичний простір: Зб. ст. – Тернопіль: Астон, 2007. – 187 с.

  7. Соломія Крушельницька. Шляхами тріумфів: Статті та матеріали / упорядн.: Медведик П., Мисько-Пасічник Р. – Тернопіль: Джура, 2008. – 392 с.

  8. Сторінки історії Львівської державної музичної академії ім. М. Лисенка. – Львів: Сполом, 2003. – 256 с.

  9. Юрій Крих: Спогади. Статті. Рецензії. Листування / Упоряд. Т.Крих. – Коломия: Вік, 1996. – 96с.: іл.


  1   2   3   4   5



Схожі:

Музично-меморіальний музей Соломії Крушельницької у Львові Матеріальні пам’ятки музичної культури України: аспекти дослідження, збереження і популяризації Матеріали Наукових читань до Дня пам’яті Соломії Крушельницької, iconЛьвівська обласна універсальна наукова бібліотека Музично-меморіальний музей Соломії Крушельницької у Львові митці львівщини календар знаменних І пам’ятних дат на 2008 рік Львів – 2008
Призначене для науковців, працівників мистецьких і культурно-освітніх закладів, краєзнавців, викладачів, студентів, а також для всіх...
Музично-меморіальний музей Соломії Крушельницької у Львові Матеріальні пам’ятки музичної культури України: аспекти дослідження, збереження і популяризації Матеріали Наукових читань до Дня пам’яті Соломії Крушельницької, iconОстанній період сценічної діяльності Соломії Крушельницької: спроба аналізу
Через це дослідження останнього періоду сценічної діяльності Соломії Крушельницької пов’язане з певними труднощами. Крім того, творча...
Музично-меморіальний музей Соломії Крушельницької у Львові Матеріальні пам’ятки музичної культури України: аспекти дослідження, збереження і популяризації Матеріали Наукових читань до Дня пам’яті Соломії Крушельницької, iconБезсмертна слава Соломії Біобібліографічний довідник
Рекомендовано до друку Науково-методичною радою Музично-меморіального музею С. Крушельницької у Львові
Музично-меморіальний музей Соломії Крушельницької у Львові Матеріальні пам’ятки музичної культури України: аспекти дослідження, збереження і популяризації Матеріали Наукових читань до Дня пам’яті Соломії Крушельницької, iconКрушельницька і Львів Не відняла у Тебе чужина
О. Мишуги, М. Менцинського. Чільне місце у когорті діячів української музичної культури займає постать співачки світової слави Соломії...
Музично-меморіальний музей Соломії Крушельницької у Львові Матеріальні пам’ятки музичної культури України: аспекти дослідження, збереження і популяризації Матеріали Наукових читань до Дня пам’яті Соломії Крушельницької, iconПрограма проекту «Ніч у Львові»
Вечірня екскурсія будинком Соломії Крушельницької «Легенди Соломіїного дому». Майстер-клас з танго
Музично-меморіальний музей Соломії Крушельницької у Львові Матеріальні пам’ятки музичної культури України: аспекти дослідження, збереження і популяризації Матеріали Наукових читань до Дня пам’яті Соломії Крушельницької, iconДо історії взаємин Соломії Крушельницької та Василя Барвінського
Василя Барвінського у Музеї не зберігається, однак достатньо велика кількість оригінальних документів із різних фондових збірок Музею,...
Музично-меморіальний музей Соломії Крушельницької у Львові Матеріальні пам’ятки музичної культури України: аспекти дослідження, збереження і популяризації Матеріали Наукових читань до Дня пам’яті Соломії Крушельницької, iconСто Баттерфляй Соломії Крушельницької
Пуччіні “Мадам Баттерфляй“. Від того часу минуло століття, а “Мадам Баттерфляй” – “чарівна спокусниця наївних і ніжних сердець –...
Музично-меморіальний музей Соломії Крушельницької у Львові Матеріальні пам’ятки музичної культури України: аспекти дослідження, збереження і популяризації Матеріали Наукових читань до Дня пам’яті Соломії Крушельницької, iconВи у своєму дебюті не були дебютанткою ”
Так оцінив перший оперний виступ Соломії Крушельницької у Львові відомий актор і театральний критик Лев Лопатинський, звертаючись...
Музично-меморіальний музей Соломії Крушельницької у Львові Матеріальні пам’ятки музичної культури України: аспекти дослідження, збереження і популяризації Матеріали Наукових читань до Дня пам’яті Соломії Крушельницької, iconРішення №53 від 01 березня 2011 року Про створення тимчасової контрольної комісії
Львівського національного академічного театру опери та балету імені Соломії Крушельницької в м. Львові під час телемосту "Розмова...
Музично-меморіальний музей Соломії Крушельницької у Львові Матеріальні пам’ятки музичної культури України: аспекти дослідження, збереження і популяризації Матеріали Наукових читань до Дня пам’яті Соломії Крушельницької, iconПлан основних заходів, які проводяться у головному управлінні освіти і науки облдержадміністрації
Львівський національний академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©te.zavantag.com 2000-2017
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи