Урок (4 клас) на тему «Книги і бібліотеки різних віків і народів» icon

Урок (4 клас) на тему «Книги і бібліотеки різних віків і народів»




Скачати 91.69 Kb.
НазваУрок (4 клас) на тему «Книги і бібліотеки різних віків і народів»
Дата конвертації11.03.2014
Розмір91.69 Kb.
ТипУрок

Бібліотечний урок (4 клас)

на тему « Книги  і бібліотеки різних віків і народів»

Мета: Ознайомити учнів з основними історичними етапами створення  книги ; розвивати мислення, кругозір; виховувати в дітей повагу до  книги , прищеплювати любов до читання.

Обладнання: інтерактивна дошка, слайди, книжкова виставка.

( Історія  книги  )

Бібліотекар. Сьогодні ми зібралися, щоб зазирнути в минуле і дізнатися, якими були  книги , бібліотеки в давні часи в різних країнах, як вони з часом змінювались. Скажіть, з яких відомих вам матеріалів створювалися  книги  в давнину?

( Сторінки давніх  книг  )

Матеріали названі правильно. Майже все, що більш-менш довго зберігає записи, використовувалося людством для письма. Додамо ще пальмове листя й папірус.Записи зберігалися в спеціальних місцях – бібліотеках. Робимо висновок – бібліотеки з’явилися раніше, ніж папір.Отже, мабуть і вигляд мали не схожий на сучасний. Що таке бібліотека?

Бібліотекар ( підсумовує). Це зібрання документів,  книг , рукописів, до того ж ще й упорядковане зібрання (кожна  книга  має точно визначене місце). Давайте докладніше познайомимось з  книгами  давніх часів.

^ 1-й учен. Один з найдавніших матеріалів, на якому робилися записи, що їх треба було зберегти, це – камінь. Є пам’ятки стародавнього письма на камені, що збереглися до сьогодні. Наприклад, Олександрійський обеліск.

( Олександрійський обеліск )

Цій кам’яній  книзі  близько 9 тисяч років. Це приклад ієрогліфічного письма. Це – письмо в малюнках. Єгипетські написи тих часів схожі на наші ребуси. Одні знаки означають ціле слово, інші – склади, треті – літери. Збереглися до сьогодні єгипетські записи на камені, на стінах пірамід. Але, звичайно, бібліотеку з таких « книг » не збереш. Для створення  книг  у Єгипті використовували дуже цікавий матеріал, який виготовляли з очерету, що ріс уздовж річки Ніл (3 тисячоліття до н.е.), а називався він папірусом.

( Папірус ) (Прислухайтесь: українське слово – папір, німецьке – папір, французьке – пап’є, англійське – пейпер).

У порівнянні з іншими матеріалами папірус мав ту перевагу, що довго зберігав написи. Якщо потрібно, можна було їх змити і зробити нові. На таких папірусах, до речі, писали школярі. Був і недолік у цього матеріалу: його не можна було зігнути, як ми згинаємо листок паперу. Тому його згортали трубкою. Виходив сувій. Його не можна покласти до сумки, бо папірус – дуже крихкий матеріал. До того ж  книга  не завжди вміщалася на одному сувої. Кілька сувоїв складалися в короб з ременями. Коли заможний читач прямував до бібліотеки, за ним ішов раб для того, щоб нести папірусну  книгу . Величезна на ті часи бібліотека з таких сувоїв була зібрана в Олександрії. Багато науковців тих часів мандрували світом, щоб потрапити до неї та скористатися науковими працями, що в ній зберігалися. Треба зауважити, що  книг  налічувалось майже мільйон.

( Книги  –  плитки )

^ 2-й учень. Книги-плитки . Такі  книги  існували за 700-600 років до Різдва Христова і писалися на глині. Плиточка була розмірами трохи більша за аркуш із зошита, завтовшки в палець. Вона покривалася записами, на ній ставився номер ( як номер сторінки в сучасній книзі ), на кожній плитці записували назву твору. У куточку робився отвір для шнура. Писали ці  книги  гострою тригранною паличкою. Паличка вдавлювалася в глину і тут же виймалася. Залишався її слід. Таке письмо називалося клинописом. Школярам було простіше, ніж писарям: вони заповнювали свої «шкільні зошити» -таблички, а після перевірки написаного вчителем згладжували глину. І можна було писати знову. Сторінки-плитки відправлялися в піч (на зразок глечика). Плитка ставала твердою, напис зберігався. Плитки зв’язували шнурами. Кожна « книга » складалася з кількох десятків або сотень таких табличок. Зберігалися вони у великих скринях. Така бібліотека була знайдена археологами в руїнах м. Ніневії і належала царю Ашурбаніпалу.

( Караван. Хранителі древніх  книг )

^ 3-й учень. Книга з воску . Виявляється, були й такі. Винайшли цю форму ще за часів Давнього Риму, а проіснували вони майже вісімнадцять століть. Це кілька табличок-дощечок із заглибленням посередині, скріплені шнурочком через дірочки на двох кутах дощечки. Заглиблення заповнювалося жовтим або чорним  воском . Перша і остання дощечки  воском  не заповнювалися. Писали сталевою паличкою, яка називалася «стило». З одного боку вона була гостра, а з іншого – тупа. У Давньому Римі на центральній площі була «воскова газета». На великій навощеній дошці записували новини міста, розпорядження влади. Коли з’являлися чергові новини, старий запис затирався, а новий наносився.

( Книга   з   воску  )

На цьому зображенні - Слов’янська азбука, вирізана на зворотному боці дощечки – новгородської воскової таблички ХІІІ – ХІV століть.

^ 4-й учень. Книга зі шкір . Із часом  книги  з папірусу та  воску  стали витіснятися  книгами   зі   шкіри . А поява «шкіряної  книги » – досить цікава історія. Ви пам’ятаєте, що в Єгипетській Олександрії була найкраща в тогочасному світі наукова бібліотека. А треба сказати, що про могутність володаря судили тоді не тільки з того, яку він має казну та військо, але й з того, як він дбає про науки. І ось єгипетський фараон дізнається, що за морем в м. Пергамі з’явилася і швидко збільшується наукова бібліотека, набираючи популярності. Вирішив він розправитися з пергамською бібліотекою. Для цього заборонив продаж папірусу.

( Книга   зі   шкіри  )

Цар Пергама, шукаючи вихід, наказав своїм науковцям і майстрам відшукати інший матеріал, з якого можна було б створювати  книги . Відкриття було здійснене: у Пергамі почали виготовляти матеріал для письма з овечих та козячих  шкір . Пергам став на довгі роки всесвітньою майстернею пергаменту. Так назвали новий матеріал. Він виявився значно кращим за папірус – більш міцний, його можна було згинати, різати, зшивати в зошити.  Книга  набула вже звичного для нас вигляду. Зверху й знизу листочки  книги  захищалися дошками (це – праобраз обкладинки), що часто обтягувалися тканиною чи  шкірою , прикрашалися сріблом, дорогоцінним камінням.

( Обкладинки )

Бібліотекар. Часто  книги  мали замки, що закривалися хоронителями. Найцінніші  книги  приковувалися до стовпів, щоб ніхто не зміг їх вкрасти.

( Приковані  книги  )

А ще в давнину використовувався такий спосіб захисту  книги  від грабіжників: на першій сторінці прописувалось страшне прокляття тому, хто вкраде  книгу  або заподіє їй якоїсь шкоди.

^ 5-й учень. Зразки рукописних  книг , зроблених на пергаменті, ми можемо побачити в Музеї  книги , що знаходиться на території Києво-Печерської Лаври. Саме на пергаменті писав Нестор-літописець. Ось такий вигляд мали сторінки рукописних пергаментних  книг .

( Рукописні пергаментні  книги  )

Бібіліотекар. Хочу вам нагадати, що 1100 років тому брати Кирило та Мефодій принесли на землі слов’ян світло писемності та знань.

( Пам’ятник Ользі )

Це був час, який нам, сьогоденним людям, уявити важко. Учені і письменники жили при монастирях і храмах. І той , хто мріяв стати вчителем, обов’язково ставав священиком. Про життя братів, про їхню боротьбу за слов’янську писемність, освіту слов’янських народів ви можете прочитати в  книзі  Валерія Воскобойнікова «Брати».

( Книга  «Брати» )

Всесвітньо відоме ім’я Нестора, ченця Печерського монастиря як автора «Повісті временних літ». Про його житіє розповідає Києво-Печерський патерик.

( Нестор-літописець )

Нестор був високоосвіченою людиною. Про це свідчать його посилання в «Повісті» на грецьких літописців, роботи яких не перекладалися на слов’янську мову. Нестор об’єднав усі попередні літописи, відредагував, доповнив їх новими матеріалами та описами подій, очевидцем яких він був, а головне – докорінно переробив скупі перекази про початок Русі та її місце у світовій історії.

( Пам’ятник на честь першої бібліотеки )

«Восьмим дивом світу» називали на Русі  книги . Їх любили і високо цінували. У стінах Софійського собору працювала перша на Русі бібліотека. Нестор із великою шаною і гордістю сповіщає нам , що «Ярослав любив  книги , читав їх часто і вдень, і вночі. І зібрав скорописців багато, і перекладали вони з грецького на слов’янське письмо. Написали вони  книг  велику силу, ними повчаються віруючі люди і тішаться плодами глибокої мудрості…» А ще  книги  та книжкова мудрість – це ріки, що напоюють всесвіт, це джерела мудрості». Бібліотека Святої Софії була не тільки книгосховищем, а й майстернею, де писалися книжки. Поряд із церковною літературою тут створювалися праці з історії, філософії, географії, астрономії, складалися перші літописні зводи. При Софійському соборі працювала школа, де навчалися діти київської знаті. / У першій половині 13 ст. бібліотека Ярослава Мудрого загадково зникла. Одні кажуть, що вона загинула під час пожежі, інші – що її було знищено монголо-татарською навалою. Але вчені продовжують її шукати./

( Книги  на бересті )

Були ще й « книги на бересті». Виникли вони в Київській Русі в ХІ ст. і використовувалися протягом 400 років. Літери наносилися на бересту гострим залізним або кістяним стержнем.

Як виготовлялися  берестяні   книги ? Для їх виготовлення брали бересту, кип’ятили її, здирали внутрішній бік кори, а потім обрізали по краях, надаючи прямокутної форми. Пройшовши такий обробіток, береста ставала еластичною, мякою. На екрані –  берестяна  грамота хлопчика Офіма, що жив у ХІІІст. На грамоті – сам Офім, верхи на коні і з мечем у правій руці вбиває ворога. Напевне, зовсім ще малим був хлопчина та й малював неважно: кінь вийшов без голови, спис нагадує мотузку, меч – булку чи ганчірку, а руки людей схожі на граблі. Але саме ця береста зацікавила вчених.

^ 6-й учень. Нарешті ми дібралися до звичної нам паперової  книги .

( Паперові фабрики )

Паперові фабрики або, як їх називали, «паперові млини», з’явились у Франції, Німеччині, Італії в ХІІІ ст.. На Русь папір привезли купці новгородські. Із часом побудували і свої фабрики. Але спочатку не дуже довіряли паперу. На ньому записували тільки те, що не потрібно було довго зберігати.

( Знаряддя письма )

Отже, книги й після появи паперу ще довгий час писалися на пергаменті. Саме писалися, бо друкування виникло й розповсюдилося в Європі в середині ХV ст., коли Йоганн Гутенберг у Німеччині надрукував так звану 42-рядкову Біблію.

( Біблія Гутенберга )

Найдорожчим виданням у світі вважається «Біблія» Гутенберга, що вийшла в 1455 році. За один її екземпляр, надрукований на пергаменті, американець Уоллтер заплатив в 1926 році 350 тисяч доларів. Нині книга зберігається у Вашингтоні в Бібліотеці Конгресу.

( Іван Федоров )

Бібіліотекар. Першодрукар у нашій країні – це Іван Федоров, який у 1564 році випустив першу слов’янську книгу «Апостол». Подивіться, такий вигляд мали її сторінки.

( Пам’ятки писемності )

^ Познайомтеся з пам’ятками писемності:

«Повість врем’яних літ» (ХІІ ст.), автор Нестор-літописець.

«Патерик» - оповідь про життя святих (ХІ ст.).

«Слово про закон і благодать» - опис хрещення Русі (ХІст.).

«Повчання» князя Володимира Мономаха (ХІІ ст.).

«Слово про Ігорів похід» ХІІст.).

«Звід законів «Руська правда» (ХІІІст.).

( Пам’ятник у м. Львові )

Удосконалювалося друкарське обладнання, змінювалася якість паперу. Тепер уже й важливі записи стали робити на папері. Пройде час, і сталеві велетні, а не маленькі типографські станки будуть примножувати кількість книг з небаченою швидкістю. Книга зміниться зовні, вона буде надрукована різними шрифтами, із чудовими ілюстраціями, нарешті стане такою, якою ми її знаємо сьогодні. Доля книги невід’ємна від долі людини. Коли ви були ще малі – у хаті з’явилися казки, пішли до школи – на столі лежали підручники, захопилися технічною творчістю – з’явилися книги з моделювання. І все життя – і в ранньому віці, і в повнолітті – ми звертаємося до художньої літератури. Людина визначає долю книги, але й книга впливає на долю людини. Впливає непомітно, поволі, але невідступно. Сьогодні нас скрізь оточують книги.

( Про книгу )

На рубежі ХХ і ХХІ ст. з’явилася зовсім нова, нетрадиційна форма книги: електронна.

( Енциклопедія )

Одна з таких книг допомогла нам сьогодні скласти уявлення про шлях розвитку книги – це енциклопедія Кирила і Мефодія. Електронна книга має вигляд знайомого вам компакт-диска. Є вже й електронні бібліотеки, але ми познайомимося з ними іншим разом. Ось i закiнчується наша маленька мандрiвка картою України. Якщо наша мандрiвка викликала у вас зацікавленість, спробуйте продовжити її самостiйно.

Є безліч країв, де ще ми не бували, І безлiч людей на планетi живуть. Та нам Україна лиш матiр’ю стала, Земля ця, яку Батькiвщиною звуть.

Вiд вас, дорогi діти, залежить майбутнє нашої держави. Тож вивчайте минуле i сьогодення нашої країни, будьте гiдними громадянами своєї держави.



Схожі:

Урок (4 клас) на тему «Книги і бібліотеки різних віків і народів» iconТема. Книги – морська глибина (урок-конференція, 6Б клас) Мета
...
Урок (4 клас) на тему «Книги і бібліотеки різних віків і народів» iconВідгук про ппз «Історія Середніх віків, 7 клас»
«Історія Середніх віків, 7 клас». До участі в апробації було задіяні два сьомих класи загальною кількістю 54 учня. Ппз використався...
Урок (4 клас) на тему «Книги і бібліотеки різних віків і народів» iconНа тему: Основні принципи народної манери співу
Свою естетичну пам`ять український народ найкраще зберіг у пісні, що стала основою професійної музики. Народні митці створили протягом...
Урок (4 клас) на тему «Книги і бібліотеки різних віків і народів» iconУрок з історії середніх віків
Мета: розглянути процес створення централізованої дер­жави в Англії, удосконалити навички учнів порів­нювати історичні процеси в...
Урок (4 клас) на тему «Книги і бібліотеки різних віків і народів» iconРеферат з предмету слов’янська філологія на тему: " Першоджерела культурних зв’язків українських і болгарських народів"
Культурні відносини україно-болгарських народів у XVII-XIX ст. Першоджерела культури у освіті та літературі
Урок (4 клас) на тему «Книги і бібліотеки різних віків і народів» iconПлан проведення тижня бібліотеки кз сурсько-Литовська сзш 26. 09. 2011-30. 09. 2011 День Захід Дата
Знайомство зі шкільною бібліотекою. Літературно-театральна вистава «Книги – наші вірні друзі» (1 клас)
Урок (4 клас) на тему «Книги і бібліотеки різних віків і народів» iconУрок з художньої культури у 9 класі на тему Підготувала: Бабенко Тетяна Миколаївна, вчитель Вирішальненської зош І-ІІІ ступенів
Мета: ознайомити учнів із різними видами театральної музики; розвивати вміння їх аналізувати, встановлювати зв’язок між творами музичного...
Урок (4 клас) на тему «Книги і бібліотеки різних віків і народів» iconУрок для учнів 5 класу Мета
Мета: ознайомити учнів з історією книги, розширити знання про найдавніші бібліотеки минулого, пояснити, що таке алфавітний та систематичний...
Урок (4 клас) на тему «Книги і бібліотеки різних віків і народів» iconІ. Я. Франко писав, що „…порівнявши відповідні прислів’я різних народів, легко приходимо до переконання, що майже всі вони є спільними для майже всіх культурних народів і не мають нічого характерного для певного н
Використовуючи дані завдання як матеріал для дослідницької, пошукової та краєзнавчої роботи, учні мають змогу виявляти літературні...
Урок (4 клас) на тему «Книги і бібліотеки різних віків і народів» iconДокументи
1. /5-Укрл_т/Урок ь 13 л_тература 5 клас.doc
2. /5-Укрл_т/Урок...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©te.zavantag.com 2000-2017
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи