Євген Павлович Гребінка українська мелодія icon

Євген Павлович Гребінка українська мелодія




Скачати 46.71 Kb.
НазваЄвген Павлович Гребінка українська мелодія
Дата конвертації11.03.2014
Розмір46.71 Kb.
ТипДокументи

Євген Павлович Гребінка

УКРАЇНСЬКА МЕЛОДІЯ

"Ні, мамо, не можи" нелюба любить!

Нещасная доля із нелюбом жить.

Ох, тяжко, ох, важко з ним річ розмовляти!

Хай лучче я буду ввесь вік дівовати!"


- Хіба ж ти не бачиш, яка я стара?

Мені в домовину лягати пора.

Як очі закрию, що буде з тобою?

Останешся, доню, одна, сиротою!


А в світі якеє життя сироті?

І горе, і нужду терпітимеш ти.

Я, дочку пустивши, мовляв, на поталу,

Стогнать під землею як горлиця стану.


"О мамо, голубко, не плач, не ридай.

Готуй рушники і хустки вишивай.

Нехай за нелюбом я щастя утрачу;

Ти будеш весела, одна я заплачу!"


Ген там, на могилі, хрест божий стоїть,

Під ним радо й вечір матуся квилить;

"О боже мій-милий! що я наробила!

Дочку, як схотіла, із світа згубила!"



^ Костомаров Микола Іванович

СОЛОВЕЙКО

Зелений сад, зелений сад,

Зелена могила!

Зелений сад вдягла весна,

Могила забриніла!


Як гарно слухають, коли в ніч

Маленький соловейко

В квітках затлямка, засвистить

Так приязно, любенько!


А тут вони ведуть танок!

Хто гласи їх розлічить?

Хто передом із їх іде?

Хто зорі перелічить?


Той на тополі, ті в кущах,

Ті в вербах, ті в калині...

Один біля могили сам

Співає на ялині.


Щебече він: не то співець

Віршами люб'язними

Кохання й радість розділя

З серцями приязними.


Затьохка він - не то біди

Оплакує людськії;

Жаль ллється в серце, як в квітки

Крапельки дощовії.


От застогнав, і от замовк...

Терликнув - вп'ять залився...

Не то співець в останній раз

Із миром розпростився!


І в небо думкою влетів,

Між зорями співає,

А странний спів його людей

Уже не порушає.


Співає пташка, і ніхто

Не взяв її в примітку!

Співа співець - ніхто йому

З душі не кине квітку!


Одно серденько між всіма

Глас птащин розпізнало;

Одно серденько пісня та

Співцева розрушала.


І цілий день смутна, тиха

Самотня могила,

А вранці зомнята трава,

Де дівчина сиділа.


^ Забіла Віктор Миколаєвич

СОЛОВЕЙ

Не щебечи, соловейку,

Під вікном близенько;

Не щебечи, малюсенький,

На зорі раненько.

Як затьохкаєш, як свиснеш,

Неначе заграєш;

Так і б'ється в грудях серце,

Душу роздираєш.

Як засвищеш голосніше,

А далі тихенько:

Аж у душі похолоне,

Аж замре серденько.

Зовсім трошки перестанеш,

Лунь усюди піде;

Ти в темну ніч веселися,

І як сонце зійде.

Твоя пісня дуже гарна,

Ти гарно й співаєш:

Ти, щасливий, спарувався

І гніздечко маєш!

А я бідний, безталанний,

Без пари, без хати:

Не досталось мені в світі

Весело співати.

Сонце зійде - я нуджуся,

І заходить - плачу:

Котру люблю дівчиноньку,

Тієї не бачу.

Довго й чутки вже не маю

Про милу дівчину;

Цілий вік свій усе плачусь

На лиху годину.

Не щебечи, соловейку,

Як сонце пригріє!

Не щебечи, малюсенький,

І як вечоріє!

Ти лети, співай тим людям,

Котрі веселяться;

Вони піснею твоєю

Будуть забавляться.

А мені такая пісня

Душу роздирає! -

Гірше б'ється моє серце,

Аж дух замирає,

Пугач мені так годиться

Стогне, не співає;

Нехай стогне коло мене

Да смерть возвіщає.


^ Маркіян Семенович Шашкевич

Веснівка

Цвітка дрібная

Молила неньку –

Весну раненьку:

«Нене рідная!

Вволи ми волю –

Дай мені долю;

Щоб я зацвіла,

Весь луг скрасила,

Щоби я була,

Як сонце, ясна,

Як зоря, красна,

Щоби-м згорнула

Весь світ до себе!»

«Доню, голубко!

Жаль мені тебе,

Гарная любко;

Бо вихор свисне,

Мороз потис не,

Буря загуде –

Краса змарніє,

Личко зчорніє,

Головоньку склониш,

Листоньки зрониш,

Жаль серцю буде».


^ ПЕТРЕНКО МИХАЙЛО МИКОЛАЙОВИЧ

Дивлюсь я на небо та й думку гадаю

Дивлюсь я на небо та й думку гадаю:

Чому я не сокiл, чому не лiтаю,

Чому менi, Боже, Ти крилець не дав? -

Я б землю покинув i в небо злiтав!


Далеко за хмари, подалi вiд свiту,

Шукать собi долi, на горе – привiту,

I ласки у зiрок, у сонця просить,

У свiтi ïх яснiм все горе втопить.


Бо долi ще змалку здаюсь я нелюбий, -

Я наймит у неï, хлопцюга приблудний;

Чужий я у долi, чужий у людей!

Хiба ж кто кохає нерiдних дiтей?..


Кохаюся лихом i щастя не знаю.

I гiрко без долi свiй вiк коротаю;

Й у горi спiзнав я, що тiльки одна -

Далекеє небо - моя сторона...

^ П.П Гулак-Артемовський

Рибалка

Малоросійська балада

Вода шумить!.. Вода Ґуля!..

На березi Рибалка молоденький

На поплавець глядить i примовля:

— Ловiться, рибочки, великi i маленькi!

Що рибка смик — то серце тьох!..

Серденько щось Рибалочцi вiщує:

Чи то тугу, чи то переполох,

Чи то коханнячко?.. Не зна вiн, — а сумує!

Сумує вiн, — аж ось реве.

Аж ось гуде, i хвиля утiкає!..

Аж гульк!., з води Дiвчинонька пливе,

1 косу зчiсує, i брiвками моргає!..

Вона й морга, вона й спiва:

— Гей, гей! не надь, Рибалко молоденький.

На зрадний гак нi щуки, нi лина!..

Нащо ти нiвечиш мiй рiд i плiд любенький?

Коли б ти знав, як Рибалкам

У морi жить iз рибками гарненько.

Ти б сам пiрнув на дно к линам

I парубоцькеє оддав би нам серденько!

Ти ж бачиш сам, — не скажеш: нi,

— Як сонечко i мiсяць червоненький

— Хлюпощуться у нас в водi на днi

— I iз води на свiт виходять веселенькi!

Ти ж бачиш сам, як в темну нiч

Блищать у нас зiроньки пiд водою.

Ходи ж до нас, покинь ти удку прiч, —

Зо мною будеш жить, як брат живе з сестрою!

Зирни сюди!.. Чи се ж вода?..

Се дзеркало, — глянь на свою уроду!..

Ой, я не з тим прийшла сюда,

Щоб намовлять з води на парубка невзгоду!

Вода шумить!.. Вода гуде...

I нiженьки по кiсточки займає!..

Рибалка встав, Рибалка йде.

То спиниться, то вп'ять все глибшенько пiрнає!..

Вона ж морга, вона й спiва...

Гульк!.. — приснули на синiм морi скалки!..

Рибалка хлюп!.. За ним шубовсть вона!..

I бiльше вже нiде не бачили Рибалки!..




Схожі:

Євген Павлович Гребінка українська мелодія iconРобота Романюк Олександри Анатоліївни,лссмші ім. С. Крушельницької Євген Павлович Гребінка
Початкову освіту Гребінка здобув удома від приватних учителів, згодом учився в Ніжинській гімназії вищих наук (1825 — 1831); тут...
Євген Павлович Гребінка українська мелодія iconІі семестр
Література українського романтизму. П. Гулак-Артемовський. «Рибалка», Є. Гребінка. «Українська мелодія», М. Костомаров. «Соловейко»....
Євген Павлович Гребінка українська мелодія iconВітаємо юних футболістів, які стали Чемпіонами Полтавської області
Перемігши всіх своїх суперників в групі з рахунками: Гребінка-Лубни (5-1), Гребінка-В. Багачка (3-1), Гребінка-Миргород (2-1) в фінальному...
Євген Павлович Гребінка українська мелодія iconАнтон Павлович Чехов
Антон Павлович Чехов видатний російський прозаїк і драматург народився 17 січня 1860р у м. Таганрозі в сім’ї дрібного крамаря
Євген Павлович Гребінка українська мелодія iconГордість села гакман Євген (1792-1873 рр.) – митрополит
Гакман продовжує навчання у Віден­ському університеті на теологічному факультеті. По закінченні університету він був освячений у...
Євген Павлович Гребінка українська мелодія iconЗолота рибка Звучить мелодія. Хлопці-скоморохи вистрибують, дівчата «лодочкою»
Звучить мелодія. Хлопці-скоморохи вистрибують, дівчата «лодочкою» виходять, співають пісню на мотив із кінофільму «Іван Васильович...
Євген Павлович Гребінка українська мелодія iconБахмач-Прилуки-Гребінка Гребінка-Прилуки-Бахмач

Євген Павлович Гребінка українська мелодія iconІван Павлович Багряний Зміст
Родина Сірків 16
Євген Павлович Гребінка українська мелодія iconДніпропетровська Івашко Євген 15

Євген Павлович Гребінка українська мелодія iconДніпропетровська Івашко Євген 17

Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©te.zavantag.com 2000-2017
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи