Протокол надання паліативної допомоги, симптоматичної та патогенетичної терапії хворим на віл-інфекцію icon

Протокол надання паліативної допомоги, симптоматичної та патогенетичної терапії хворим на віл-інфекцію




НазваПротокол надання паліативної допомоги, симптоматичної та патогенетичної терапії хворим на віл-інфекцію
Сторінка1/4
Дата конвертації11.03.2014
Розмір0.63 Mb.
ТипПротокол
  1   2   3   4







ЗАТВЕРДЖЕНО

наказ МОЗ України

від 03.07.2007 № 368




КЛІНІЧНИЙ ПРОТОКОЛ

НАДАННЯ ПАЛІАТИВНОЇ ДОПОМОГИ, СИМПТОМАТИЧНОЇ ТА ПАТОГЕНЕТИЧНОЇ ТЕРАПІЇ ХВОРИМ НА ВІЛ-ІНФЕКЦІЮ


ЗМІСТ

Рекомендації з питань надання ПД споживачам ін’єкційних наркотиків, хворим на ВІЛ-інфекцію 38



Список умовних скорочень


АЛТ

-

аланінамінотрансфераза

АСТ

-

аспартатамінотрансфераза

АТ

-

артеріальний тиск

АРТ

-

антиретровірусна терапія

ВІЛ

-

вірус імунодефіциту людини

ВІЛ-інфекція

-

захворювання, викликане ВІЛ

ВООЗ

-

Всесвітня організація охорони здоров'я

ІХС

-

ішемічна хвороба серця

ЛДГ

-

лактатдегідрогеназа

ЛЖВ

-

люди, які живуть з ВІЛ

МБТ

-

мікобактерії туберкульозу

МДК

-

мультидисциплінарна команда

НПЗЗ

-

нестероїдні протизапальні засоби

ПД

-

паліативна допомога

СІН

-

споживачі ін’єкційних наркотиків

СНІД

-

синдром набутого імунодефіциту

СНІД-центр

-

центр профілактики та боротьби зі СНІДом

ЦМВ

-

цитомегаловірус

ЦНС

-

центральна нервова система

ЧСС

-

частота серцевих скорочень

ШВЛ

-

штучна вентиляція легенів

ШКТ

-

шлунково-кишкова кровотеча

ЕКГ

-

Електрокардіограма


Вступ


Паліативна допомога – вид медичної допомоги, котрий спрямований на покращення якості життя пацієнтів і членів їх родин (сімей), які стикаються з проблемами невиліковної хвороби. У той час як специфічне (або етіотропне) лікування спрямоване на зміну перебігу хвороби, паліативна допомга повинна бути зосереджена на профілактиці і зменшенні страждань, які виникають на тлі прогресуючого захворювання. Раннє виявлення, визнання проблеми і ефективне лікування болю або інших фізичних, психосоціальних і духовних проблем – реквізити для забезпечення якісної паліативної допомоги.

В ідеалі, паліативна допомога і етіотропне лікування повинні бути об'єднані в єдиний курс лікування хронічного захворювання, замість того, щоб ділитися на два окремі підходи до лікування. Баланс між паліативною і етіотропною терапією повинен в кожній конкретній ситуації залежати від етіології симптомів і проявів захворювання, можливості полегшення цих симптомів через специфічні (етіотропні) і/або паліативні втручання, і наявності відповідних ресурсів

Виходячи з вищезазначеного :

  • паліативна допомога є складовою частиною всесторонньої допомоги хворим на ВІЛ-інфекцію/СНІД

  • доступ до паліативної допомоги не може бути штучно обмеженим через політичні, релігійні або соціальні обставини. Усі пацієнти, які потребують і виявляють бажання отримати такий вид допомоги, повинні отримати її

  • паліативна допомога надається відповідно до потреб пацієнта і стандартів даного протоколу

  • полегшення страждань і симптомів проводиться незалежно від стадіїї захворювання або інших чинників (наприклад, одночасне призначення протитуберкульозного лікування, ВААРТ або замісної підтримуючої терапії)

  • паліативна допомога надається на кожній стадії ВІЛ-інфекції, а не лише у термінальній стадії хвороби, коли пацієнт помирає.


Основні принципи надання паліативної допомоги


Провідними принципами паліативної допомоги є:

  • полегшення болю та інші симптомів захворювання для підвищення якості життя пацієнта;

  • поєднання медичних, психологічних і духовних аспектів догляду за пацієнтом;

  • якомога довша підтримка повноцінного активного життя пацієнтів

  • навчання членів родини пацієнта правилам полегшення страждань близької людини, та надання допомоги після смерті пацієнта, щоб справитися з горем, пов’язаним з втратою

  • використання досвіду та спілкування між пацієнтом та надавачем послуг (медична сестра, лікар, член сім'ї, ін) для забезпечення оптимальної комбінації втручань і медикаментів;

  • утвердження життя та розцінювання смерті як природного процесу;

  • неможливість прискорити або відстрочити смерть


Підходи до надання паліативної допомоги.


  • Медичні послуги з ПД повинні бути доступні цілодобово. Хворий та члени його родини забезпечуються доступною та зрозумілою інформацією щодо паліативної допомоги, а послуги надаються в обсязі, прийнятному для пацієнта.

  • ПД може надаватися як консультативна послуга у лікувальних закладах будь-яких форм власності за допомогою різних організаційних форм медичного обслуговування у тому числі на денному стаціонарі, у спеціалізованих закладах (хоспісах) та вдома (на дому).

  • Потреби пацієнта та його родини (включаючи прояви захворювання) повинні розглядатися спеціалістами та іншими співробітниками за міждисциплінарним підходом обов’язково із залученням спеціалістів соціальних служб.

  • ПД надається з урахуванням потреб і згоди конкретного пацієнта.

  • ПД забезпечує право хворого бути інформованим про своє захворювання, можливі методи лікування, імовірні результати та існуючі можливості. та за його згодою повідомляти про це членам родини

  • ПД передбачає право хворого на вибір методів та місця надання допомоги.


^ Компоненти паліативної допомоги.


ПД є цілісним підходом, що складається з медичного, соціального, психологічного та духовного компонентів.

Медична складова ПД полягає у контролі фізичного стану хворого, симптоматичному лікуванні патологічних проявів хвороби, в тому числі болю, наданні консультацій та навчанні близького оточення навичкам, корисними при догляді за хворим.

Соціальний компонент має на меті забезпечити задовільні побутові умови, підтримати соціальне життя, і в той же час допомогти хворим на ВІЛ-інфекцію/СНІД та їх оточенню навчитися самостійно вирішувати соціальні проблеми.

Психологічний компонент в рамках ПД вирішує завдання полегшення психологічних станів, пов’язаних з невиліковним захворюванням, подолання стресу, тривожності, депресії хворих, їх оточення, персоналу, залученого до надання ПД. Завданням психологічної підтримки в рамках ПД є нормалізація внутрішнього стану хворого, підтримка психологічної рівноваги між хворим і його оточенням на всіх етапах протікання захворювання, під час підготовки хворого до АРТ та супроводу лікування, обговорення та підготовка до смерті, допомога близькому оточенню хворого підчас і після важкої втрати.

Духовна підтримка надається представником релігійної конфесії, за вибором хворого. Незалежно від організаційної форми медичного обслуговування важливим є забезпечення можливості здійснення при потребі релігійних обрядів.


^ Мультидисциплінарна команда


Мультидисциплінарна команда (МДК) є координуючим органом та основою надання ПД.

МДК це невелика група незалежних експертів різних дисциплінарних сфер, які об’єднані:

  • спільною метою;

  • спільними цінностями;

  • спільним методами та підходами до виконання завдань;

  • комплементарністю навичок членів групи;

  • чітко визначеними ролями в середині групи;

  • взаємною відповідальністю та контролем;

МДК утворюється з метою надання ПД хворим на ВІЛ-інфекцію/СНІД та координації цієї допомоги. До складу МДК входять: лікар, медична сестра, психолог, соціальний працівник, близьке оточення хворого, а за потреби інші спеціалісти та фахівці, у послугах яких є необхідність, в тому числі представники релігійних та громадських організацій. Роботу МДК координує лікар.

Представники неурядових та релігійних організацій, а також особи з близького оточення хворого, які залучаються до процесу надання допомоги, проходять обов’язкову спеціальну підготовку з основ паліативного догляду.

Прийняття рішень стосовно плану надання ПД повинно здійснюватись членами МДК за участю хворого та його близького оточення.

Рішення про припинення реанімаційних заходів приймають на підставі співвідношення користі та шкоди для здоров’я пацієнта. Головною умовою прийняття будь-яких рішень є відвертість та взаєморозуміння між членами МДК і родиною пацієнта.


^ Особливості надання паліативної допомоги хворим на ВІЛ-інфекцію відповідно до наявних синдромів або симптомів


Встановлено, що у хворих з ВІЛ-інфекцією спостерігається висока поширеність больового та інших синдромів. Причиною виникнення цих синдромів може бути безпосередньо вірус імунодефіциту, специфічні опортуністичні інфекції або злоякісні новоутворення, а також медикаменти, які використовуються для лікування ВІЛ-інфекції або супутніх захворювань

Таким чином, ефективний підхід при призначенні терапії повинен включати лікування або усунення основної причини синдрому, лікування самої ВІЛ-інфекції, зміна етіотропної терапії для зменшення токсичності і/або безпосередньо симптоматична терапія.


^ Лікування больового синдрому


Загалом больовий синдром можна розділити на дві категорії ноціцептивний та нейропатичний.

Ноціцептивний біль виникає внаслідок стимулювання непошкодженого больового рецептора і в свою чергу підрозділяється на:

  • соматичний біль (внаслідок стимулювання больових рецепторів шкіри, м'яких тканин, м'язів і кісток)

  • вісцеральний біль (внаслідок стимулювання больових рецепторів внутрішніх органів)

Для лікування ноціоцептивного болю використовуються ненаркотичні та наркотичні анальгетики.

Нейропатичний біль виникає внаслідок пошкодження мієлінової облонки аксонів периферичних нервів та зустрічається у 40% ВІЛ-інфікованих з просунутою стадією хвороби. Як правило він є проявом периферичної симетричної полінейропатії (ПСП), очевидно виникає внаслідок безпосередньої дії вірусу імунодефіциту людини і характеризується зниженням чутливості, відчуттям оніміння, появою дзвону у вухах, “поколювання” та больових відчуттів, переважно у нижніх кінцівках та стопах.

Для лікування нейропатичного болю необхідне використання ненаркотичних та наркотичних анальгетиків у поєднанні з ад’ювантним лікуванням із використанням антидепресантів або протисудомних засобів.

Окрім того, деякі антиретровірусні препарати, наприклад діданозин (ddI) і ставудин (d4T), можуть викликати подібні симптоми нейропатії, які пов’язані з ураженням аксонів периферичних нервів переважно нижніх кінцівок. У даному випадку, заміна вказаних антиретровірусних препаратів у схемах лікування може привести до зменшення больового синдрому, хоча це не завжди відбувається.

Лікування больового синдрому повинне початися з досконалого і систематичного дослідження, зокрема визначення можливої етіології і природи виникнення болю. Важливими характеристиками є інтенсивність болю, його тип, вплив больового синдрому на загальний стан та можливість його полегшення.


• Інтенсивність болю. Для її оцінки використовують числову стандартну шкалу для опису болю від 0 до 10 балів, де 0 описується як відсутність больового синдрому, а 10 як найбільше виражений біль. Особливо важливо використовувати цю шкалу з певними інтервалами у конкретного пацієнта для контролю змін стану.

• Тип болю. Ноціцептивний біль може бути описаний, як глибокий, пульсуючий, тупий або як болючі відчуття, які виникають після удару. Нейропатичний біль може бути описаний, як відчуття горіння, поколювання, бігання мурашок, дзвону у вухах, оніміння або інших патологічних відчуттів. Вказані характеристики можуть допомогти при виборі болезаспокійливих засобів, особливо при підозрі на нейропатичний біль.

• Вплив болю. Оцінюють вплив болю на функціональний і душевний стан пацієнта, здатність виконувати звичайну щоденну роботу, результати такої оцінки повинні бути чітко документовані у медичних документах.

• Можливість полегшення болю. Оцінюють та описують умови або втручання, які призводять до наростання або полегшення больового синдрому.

Виражений хронічний біль найчастіше зустрічається у пацієнтів із злоякісними пухлинами, хронічним панкреатитом, ураженням суглобів та вираженою нейропатією.

Розподіл за рангом використання болезаспокійливих засобів для лікування лекого, помірного та вираженого болю, разом з потенційним використанням ад’ювантних засобів на кожній стадії, а також характеристика основних засобів для зняття болю наведені нижче.


^ Основні неопіоїдні аналгетики, що застосовуються для лікування хронічного болю


Міжнародна назва

Разова доза, мг

Інтервал прийому, годин

Вища добова доза, мг

Період напіврозпаду, годин

Ацетилсаліцилова кислота

500-1000

4-6

3000

0,25

Парацетамол

500-1000

4-6

4000

2-3

Ібупрофен

200-400

4-6

1200

2-2,5

Кетопрофен

25-50

6-8

300

1,5-2

Індометацин

25-50

8-12

200*

4-9

Кеторолак ***

10-30

6-8

90**

5-6

Мефенамова кислота

250-500

6-8

1500

3

Диклофенак

50

8

150

2

Метамізол натрію ***

500-1000

8-12

3000

-

* - при тривалому лікуванні 75 мг.

* * - у літніх і осіб з масою менше 50 кг – не більше 60 мг.

*** - не рекомендується для тривалого лікування через мієлотоксичність.


Опіоїдні аналгетики


За відсутності ефекту від застосування неопіоїдних аналгетиків, призначають опіоїди.

^ До слабких опіоїдів відноситься трамадол, що є µ-агоністом.

Трамадолу гідрохлорид, добова доза до 400 мг. Трамадол звичайно приймають по 50-100 мг кожні 6 годин. Найчастіші побічні ефекти трамадолу - запаморочення, нудота, сонливість.

^ До сильнодіючих опіоїдів відносяться промедол, бупренорфін, омнопон, морфін і фентаніл.

Промедол (вища добова доза 240 мг). При парентеральному застосуванні знеболючий ефект більш виражений.

Бупренорфін – частковий µ-агоніст. Бупренорфін має вищий, ніж у морфіну, аналгетичний потенціал і триваліший аналгетичний ефект (6 годин). Для бупренорфіну характерний так званий «стельовий» ефект: збільшення дози понад 3-5 мг/добу не супроводжується посиленням аналгезії, що вважається основним недоліком бупренорфіну при лікуванні хронічного болю (максимальна добова доза 3,6 мг).

Омнопон – містить приблизно 50% морфіну і приблизно 35% інших алкалоїдів опію. За силою дії приблизно в 1,5-1,8 разу слабший за морфін (вища добова доза 160 мг).

Морфін є класичним представником опіоїдних аналгетиків - агоністів µ-рецепторів. Морфін швидко всмоктується як при прийомі внутрішньо, так і при підшкірному введенні. Дія розвивається через 10-15 хвилин при підшкірному введенні і через 20-30 хвилин після перорального введення. Дія однократної дози триває 3-5 годин (максимальна добова доза 120 мг).


^ Еквіаналгетичні дози опіоїдів


Препарати

Форма випуску

^ Доза* мг/добу

Трамадол

табл., ампули, супоз., краплі

400













Трамадол з тривалістю дії 12 годин

табл.,

400













Омнопон

ампули

60

60-100

100-160







Бупренорфін

табл.,

1,6

1,6-2,8

2,8-3,6







Бупренорфін

ампули

1,2

1,2-2,1

2,1-3,0

3,0-3,6




Морфіну гідрохлорид

ампули

40

40-70

70-100

100-120




* - за індивідуальними показаннями добова доза може бути збільшена.




- терапевтичні можливості препарату вичерпані. Доцільно застосувати анальгетики з більш вираженим знеболюючим ефектом.

  1   2   3   4



Схожі:

Протокол надання паліативної допомоги, симптоматичної та патогенетичної терапії хворим на віл-інфекцію iconІнструкція з організації медичної допомоги хворим на віл-інфекцію/снід
Невідкладна медична допомога дорослим та дітям, хворим на віл-інфекцію/снід (надалі пацієнти) надається у всіх лікувально-профілактичних...
Протокол надання паліативної допомоги, симптоматичної та патогенетичної терапії хворим на віл-інфекцію iconРішення 25. 02. 2010 №12 Про Програму забезпечення профілактики віл-інфікованих І хворих на снід у Чернігівському
Віл-інфекції, лікування, догляду та підтримки віл-інфікованих І хворих на снід на 2009-2013 роки, з метою попередження захворювань...
Протокол надання паліативної допомоги, симптоматичної та патогенетичної терапії хворим на віл-інфекцію iconНаказ №120 від 25. 05. 2002 р. "Про удосконалення організації медичної допомоги хворим на віл інфекцію/ снід"
Наказ моз україни №120 від 25. 05. 2002 р. “Про удосконалення організації медичної допомоги хворим на віл інфекцію/ снід”
Протокол надання паліативної допомоги, симптоматичної та патогенетичної терапії хворим на віл-інфекцію iconПро вдосконалення організації медичної допомоги хворим на віл-інфекцію/снід
Наказ втратив чинність в частині надання медичної допомоги вагітним та дітям на підставі Наказу Міністерства охорони здоров\'я n...
Протокол надання паліативної допомоги, симптоматичної та патогенетичної терапії хворим на віл-інфекцію iconНаказ №837 Про проведення загальнообласної інформаційно-просвітницької профілактичної кампанії щодо активного виявлення хворих на віл-інфекцію/снід з метою збереження їхнього здоров’я І здоров’я інших людей
Віл-інфекцію (лише 1 з 3 віл-інфікованих громадян України знає про свій статус щодо віл) для посилення заходів з профілактики поширення...
Протокол надання паліативної допомоги, симптоматичної та патогенетичної терапії хворим на віл-інфекцію iconПро затвердження методичних рекомендацій удосконалення організації медичної допомоги хворим на віл-інфекцію/снід
З змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства охорони здоров\'я n 173 від 15. 04. 2003 n 535 від 03. 11. 2004
Протокол надання паліативної допомоги, симптоматичної та патогенетичної терапії хворим на віл-інфекцію iconНаказ №905 Львів Про проведення загальнообласної інформаційно-просвітницької профілактичної кампанії щодо активного виявлення хворих на віл-інфекцію/снід з метою збереження їхнього здоров’я І здоров’я інших людей
Віл-інфекцію (лише 1 з 2 віл-інфікованих громадян України знає про свій статус щодо віл) для посилення заходів з профілактики поширення...
Протокол надання паліативної допомоги, симптоматичної та патогенетичної терапії хворим на віл-інфекцію iconРішення 27. 12. 2013 №7 Про затвердження Програми забезпечення профілактики віл-інфекції, лікування, догляду та підтримки віл-інфікованих І хворих на снід у Чернігівському районі на 2014-2018 роки
Керуючись п. 16 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», з метою попередження захворювань на віл – інфекцію,...
Протокол надання паліативної допомоги, симптоматичної та патогенетичної терапії хворим на віл-інфекцію iconДовідк а на колегію Головного управління охорони здоров'я ода "Про стан надання медичної допомоги віл-інфікованим та хворим на снід в Чернівецькій області за 2010 рік та І півріччя 2011 року"
Ки віл-інфікованих І хворих на снід на 2009 – 2013 роки ХХХІІІ сесія V скликання 03 грудня 2009 Рішенням №298-33/09 була прийнята...
Протокол надання паліативної допомоги, симптоматичної та патогенетичної терапії хворим на віл-інфекцію iconРішення 18. 06. 2008 №25 Про Програму розвитку системи надання медичної допомоги хворим нефрологічного профілю
Затвердити Програму розвитку системи надання медичної допомоги хворим нефрологічного профілю у Чернігівському районі на 2008-2012...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©te.zavantag.com 2000-2017
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи