Інструкція з організації медичної допомоги хворим на віл-інфекцію/снід icon

Інструкція з організації медичної допомоги хворим на віл-інфекцію/снід




Скачати 290.77 Kb.
НазваІнструкція з організації медичної допомоги хворим на віл-інфекцію/снід
Дата конвертації11.03.2014
Розмір290.77 Kb.
ТипДокументи









ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства охорони здоров`я

25.05.2000 №120



Зареєстровано в Міністерстві юстиції

України 14 листопада 2000 р.

за №820/5040


І н с т р у к ц і я

з організації медичної допомоги хворим

на ВІЛ-інфекцію/СНІД


1. Невідкладна медична допомога дорослим та дітям, хворим на ВІЛ-інфекцію/СНІД (надалі - пацієнти) надається у всіх лікувально-профілактичних закладах України.

2. Пацієнтам при захворюваннях, не пов`язаних з ВІЛ-інфекцією, планова стаціонарна медична допомога надається на загальних підставах.

3. Пацієнтам, захворювання яких пов`язані з ВІЛ-інфекцією, стаціонарна медична допомога надається за умови виявлення ознак прогресування ВІЛ-інфекції (поява вторинних або супутніх захворювань, які вимагають стаціонарного лікування та при необхідності проведення планових досліджень, які не можуть бути здійснені в амбулаторних умовах).

3.1. Планова госпіталізація та надання спеціалізованої медичної допомоги здійснюються:

3.1.1. Пацієнтам, що не вживають наркотики ін’єкційно, - у стаціонарах центрів з профілактики та боротьби із СНІДом чи у визначених наказом управління охорони здоров'я лікувально-профілактичних закладах або інфекційних лікарнях.

3.1.2. Пацієнтам, які вживають наркотики шляхом ін’єкцій, - у наркологічних диспансерах та лікарнях.

3.1.3. Пацієнтам з активними формами туберкульозу - у протитуберкульозних диспансерах або туберкульозних лікарнях, у тому числі дитячих.

Визначені заклади забезпечуються лікарськими засобами для проведення специфічної антиретровірусної терапії хворим на ВІЛ-інфекцію/СНІД відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 1998 р. №2026 «Питання запобігання та захисту населення від ВІЛ-інфекції та СНІД» з розрахунку забезпечення 10% від зареєстрованих у районі обслуговування ВІЛ-носіїв і хворих на СНІД та засобами індивідуального захисту медичних працівників.


^ Установлення та зняття клінічного діагнозу ВІЛ-інфекції / СНІДу


4. Клінічний діагноз ВІЛ-інфекції встановлюється амбулаторно або в стаціонарі на підставі виявлення антитіл до ВІЛ при лабораторному обстеженні (ІФА, імунний блот та ін.) чи виявлення антигенів ВІЛ, чи позитивних результатів вірусологічного дослідження на наявність ВІЛ з урахуванням відповідних епідеміологічних та клінічних даних і зі застосуванням кодів захворювання (додаються).

4.1. Амбулаторно діагноз установлюється за місцем проживання пацієнта комісією у складі лікаря-інфекціоніста (лікаря-інфекціоніста дитячого), терапевта (педіатра), епідеміолога та заступника головного лікаря з поліклінічної роботи або лікарем-інфекціоністом (лікарем-інфекціоністом дитячим) центру з профілак­ти­ки та боротьби із СНІДом.

4.2. У стаціонарі діагноз установлюється лікарем-інфекціоністом (лікарем-інфекціоністом дитячим) та завідувачем відділення.

4.3. Відсутність антитіл до ВІЛ не менш як у двох пробах крові, узятих з інтервалом 3 місяці в дитини віком до 18 місяців, що народжена хворою на ВІЛ-інфекцію/СНІД матір'ю, виключає діагноз ВІЛ-інфекції/СНІДу, що призводить до зняття її з диспансерного обліку як хворої на ВІЛ-інфекцію/СНІД.


^ Умови розміщення пацієнтів


5. Стаціонарний режим передбачає прогулянки.

6. Ізоляція пацієнтів у боксовані та напівбоксовані відділення здійснюється за наявності легеневих кровотеч та кровохаркання, відкритих форм туберкульозу, гострого перебігу пневмоцистної пневмонії через їх небезпеку для оточення та ймовірність зараження новими збудниками самих пацієнтів.

7. Розміщувати пацієнтів в одній палаті з хворими на імунодефіцити іншої природи забороняється.


^ Диспансерний нагляд за пацієнтами

8. Диспансерний нагляд за пацієнтами запроваджується з метою:

виявлення та лікування хронічних захворювань, які вже були в пацієнта до інфікування ВІЛ або щойно виникли;

раннього виявлення ознак прогресування ВІЛ-інфекції та своєчасного призначення етіотропної терапії;

забезпечення хворого на ВІЛ-інфекцію всіма видами кваліфікованої медичної допомоги та психологічної підтримки при гарантії збереження таємниці діагнозу;

прийняття ВІЛ-інфікованою жінкою свідомого рішення щодо народження дитини, зважаючи на ризик інфікування дитини.

Для надання консультативної допомоги і психологічної підтримки залучається лікар-психотерапевт або лікар-психолог. ВІЛ-інфікованим жінкам, які бажають народити дитину, проводиться індивідуальне консультування щодо особливостей та наслідків ВІЛ-інфікуванння для новонародженого. Припускається залучення лікарів інших спеціальностей, які здійснюють диспансерний нагляд і лікування пацієнтів та мають відповідну професійну підготовку.

9. Диспансерний нагляд за пацієнтами здійснюється за їх згодою з дотриманням принципів конфіденційності або анонімності та особистих прав і свобод громадян, визначених чинним законодавством України.

9.1. Якщо ВІЛ-інфікованою або хворою на СНІД є неповнолітня особа віком до 18 років, то диспансерний нагляд здійснюється за згодою її законних представників, які мають право бути присутніми під час обстеження пацієнта.

9.2. У разі встановлення опіки чи піклування над особою, яка ВІЛ-інфікована або хвора на СНІД, диспансерний нагляд проводиться за згодою її опікунів чи її піклувальників.

10. Диспансерний нагляд за пацієнтами здійснюється:

існуючими диспансерними відділеннями центрів з профілак­ти­ки та боротьби із СНІДом;

кабінетами інфекційних захворювань (далі - КІЗ) поліклінік за місцем проживання; у разі відсутності КІЗ - дільничним лікарем-терапевтом чи педіатром або лікарем-інфекціоністом (лікарем-інфекціоністом дитячим) стаціонару.

ВІЛ-інфіковані жінки, які бажають народити дитину, перебувають під подвійним наглядом - інфекціоніста та акушер-гінеколога жіночої консультації за місцем проживання.

10.1. У містах, де є центри з профілак­ти­ки та боротьби із СНІДом з власною клінічною базою, доцільно здійснювати стаціонарне й амбулаторне спостереження за хворим одним і тим самим лікарем. При роботі з пацієнтами застосовується принцип довіреного лікаря, коли пацієнт з усіма медичними проблемами звертається до конкретного лікаря, який при потребі залучає до роботи з ним інших спеціалістів.

10.2. Особи, у яких при лабораторному дослідженні виявлені антитіла до ВІЛ у крові, направляються лікарем до лікувально-профілактичних закладів, що визначені для проведення диспансерного нагляду.

ВІЛ-інфікована особа зобов‘язана письмово засвідчити факт одержання інформації про її інфікованість та попередження про кримінальну відповідальність за завідоме поставлення в небезпеку зараження або зараження іншої особи (осіб) ВІЛ.

11. При первинному зверненні за медичною допомогою пацієнт, у якого достовірно підтверджена наявність в організмі ВІЛ:

оглядається лікарем-інфекціоністом (лікарем-інфекціоністом дитячим);

обстежується за допомогою лаборатор­­них тестів:

дослідження крові на антитіла до ВІЛ-інфекції (ІФА, імунний блот), коли відсутні медичні довідки про проведення цих обстежень на попередніх етапах;

визначення маркерів ВІЛ-антитіл до p24, антигену p24*;

визначення рівня b2–мікроглобуліну*;

визначення вітаміну В12 *;

загальний аналіз крові;

біохімічний аналіз крові (білірубін, холестерин, сулемова та тимолова проби, активність АлАТ, АсАТ, лужної фосфатази, глюкоза, загальний білок та білкові фракції, ЛДГ, ГГТ);

RW, НВsAg, антиHCV;

визначення антитіл до цитомегаловірусу, вірусу Епштейна-Барр;

обстеження на наявність токсоплазменної та герпетичної інфекцій, пневмоцистозу для своєчас­ної профілактики опортуністичних інфекцій та ускладнень;

висів з ротової порожнини на мікрофлору та Candida Albicans;

дослідження імунного статусу за допомогою моноклональних антитіл з визначенням рівня СД-4, СД-8, СД-4/CД-8*;

загальний аналіз сечі;

аналіз калу на яйця гельмінтів, простіші;

туберкулінова проба;

підлягає інструментальним методам дослідження: рентгенографія органів грудної клітини; електрокардіографія, ультразвукове дослідження органів черевної порожнини та нирок.

12. Пацієнти мають бути оглянуті лікарями:

1 раз на рік:

терапевтом, стоматологом, дерматовенерологом, гінекологом (урологом), невропатологом, психіатром, офтальмологом, отори­но­ларингологом;

2 рази на рік:

інфекціоністом;

у разі потреби обсяг обстеження визначає лікар, який здійснює диспансерний нагляд.


*Виконання зазначених тестів можливе при відповідному лабораторно-діагностичному забезпеченні тест-системами.


13. ВІЛ-інфікована дитина має бути оглянута:

2 рази на рік:

педіатром;

інфекціоністом дитячим;

1 раз на рік іншими дитячими спеціалістами:

стоматологом;

неврологом;

психіатром;

офтальмологом;

отори­но­ларингологом;

іншими спеціалістами за показаннями.

14. Строки планового імунологічного обстеження при ВІЛ-інфекції

Стадія захворювання

Рівень лімфоцитів

СД-4

Інтервали обстеження

Безсимптомне

носійство

> 500 кл/мкл

1 раз на рік

ПГЛ

< 500 кл/мкл

або невідомо

1 раз у 6 міс.

1 раз у 3 міс.

СНІД-АК

> 500 кл/мкл

< 500 кл/мкл

або невідомо

1 раз у 6 міс.

1 раз у 3 міс.

1 раз у 3 міс.

СНІД




залежно від клінічної картини


Якщо в пацієнта при першому обстеженні рівень СД-4 < 200 клітин/мкл (крім стадії СНІД-АК), то обстеження повторюється через один місяць.

У стадії СНІД-АК при рівні СД-4< 200 клітин/мкл або невідомому рівні огляд пацієнта проводиться щомісяця.

15. З урахуванням принципу конфіденційності ведуться затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я України від 27.12.1999 №302 «Про затвердження форм облікової статистичної документації, що використовується в поліклініках (амбулаторіях)» обов`язкові облікові форми: медична карта амбулаторного хворого (ф. 0-25/о), історія розвитку дитини (ф.112/о) та контрольна карта диспансерного нагляду  (ф. 0-30/о).

16.  Відповідальність за кодування та нерозголос особистих даних пацієнта покладається на головного лікаря лікувально-профілактичного закладу, який проводить роботу з персоналом щодо існуючих в Україні законодавчих та нормативних актів з питань ВІЛ/СНІДу та медичних працівників, що надають медичну допомогу.



^ Начальник Головного управління організації медичної допомоги дорослому населенню







В.А.Піщиков

^ Начальник Управління організації медичної допомоги дітям і матерям






Н.Г.Гойда




^ В.о. начальника Центру медичної статистики





М.В.Голубчиков



















Додаток

до пункту 4 Інструкції з організації медичної допомоги хворим на ВІЛ-інфекцію/СНІД




^ Про вибір кодів щодо ВІЛ-інфекції/СНІДу


Історія хвороби ВІЛ-інфікованого або хворого на СНІД кодується як особистим кодом, так і кодом захворювання.


Особистий код

Прізвище, ім`я та по батькові, інші дані, за якими можна ідентифікувати пацієнта, на диспансерній карті не вказуються. Замість них використовується особистий код, що надається лікарем, який проводить диспансерний нагляд, при першому зверненні пацієнта. Код лишається таким на весь час диспансерного нагляду та стаціонарного лікування даної особи.


Код захворювання

Шифр ВІЛ-інфекції /СНІДу згідно з Міжнародною класи­фі­кацією хвороб Х перегляду є четвертою версією статистичного кодування зах­во­рювання, спричиненого вірусом імунодефіциту людини.

Хвороба, зумовлена вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), має уніфіковані коди від В20-В24.


В20 хвороба, зумовлена вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), яка супроводжується інфекційними та паразитарними хворобами.

В21 хвороба, зумовлена вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), яка супроводжується злоякісними пухлинами.

В22 хвороба, зумовлена вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), яка супроводжується іншими уточненими хворобами.

В23 хвороба, зумовлена вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), яка супроводжується іншим станом (наприклад, деменцією).

В24 хвороба, зумовлена вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), неуточнена.

Z21 безсимптомне носійство вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ).






ЗАТВЕРДЖЕНО
^

Наказ Міністерства охорони


здоров`я України

25.05.2000 № 120




Зареєстровано в Міністерстві юстиції

України 14 листопада 2000 р.

за №820/5041


ІНСТРУКЦІЯ

з профілактики внутрішньолікарняного та

професійного зараження ВІЛ-інфекцією


В умовах стрімкого розповсюдження ВІЛ-інфекції серед населення кожен, хто зверта­ється за медичною допомогою, по­ви­нен розглядатися як по­тенційний но­сій вірусу імунодефіциту люди­ни. Відповідно кож­не робоче місце медичного працівника забезпечується засобами по­пе­ред­ження передачі вірусу іму­нодефіциту людини від мож­ливого вірусоносія або хворого на СНІД іншим пацієнтам, медичному і технічному персоналу.


1. Загальні положення


1.1. Контроль за безпекою щодо ВІЛ-інфікування медичних працівників під час виконання ними професійних обов‘язків покладається на режимну комісію лікувально-профілактичного закладу, склад якої затверджується відповідним наказом головного лікаря.

1.2. Робочі місця лікувально-профілактичних медичних закладів забезпечуються інструктивно-мето­дич­ни­ми документами, аптечками для проведення термінової профі­лак­ти­ки при аварійних ситуаціях (додаток 1), необхідним набором медич­но­го інст­ру­ментарію для одноразового використання, дезін­фек­цій­ними за­со­бами для проведення знезараження.

1.3. Медичний інструментарій, а також посуд, бі­лиз­­на, апарати та ін. забруднені кров`ю, біологічними рі­ди­­нами за винятком сечі, слини, випорожнення у зв`язку з невеликою кількістю вірусів, що практично унеможливлює інфікування (надалі - біологічні рідини), та речі, які забруднені слизом, відразу після ви­користання підлягають дезінфекції згід­но з вимогами нормативної до­кументації. Режим знеза­ра­жен­ня аналогічний тим, які вико­рис­то­­­вуються для профілак­ти­ки зараження вірус­ними гепати­тами.


^ 2. Профілактика при наданні медичної допомоги хворим, роботі з біоматеріалом


2.1. Медичні працівники зобов`язані бути обережними під час проведення маніпуляцій з ріжучим та ко­лю­чим ін­ст­ру­ментом (гол­ками, скальпелями, ножицями і т.ін.).

Для уникнення поранень після використання шприців гол­­ки з них не знімають до дезінфекції. Перед занурюванням шпри­­ца з гол­кою в дезрозчин виймають тільки поршень.

Бри­га­­ди швидкої та невідкладної допомоги для збору ви­ко­ристаних шпри­ців забезпечуються ємкістю з матеріалу, який не проколюється.

2.2. З метою уникнення поранень забороняється використовувати для взяття крові та інших біологічних рідин скляні предмети з відбитими краями.

2.3. При маніпуляціях, які супроводжуються пору­шен­ням ці­лісності шкіри і слизових оболонок, при розтині трупів, про­­ве­ден­­ні лабораторних досліджень, обробці інструментарію і білиз­ни, при­­биранні і т.ін. медичні працівники та технічний персонал користуються засобами індивідуального за­хис­ту (хірур­гіч­ни­­ми халатами, гумовими рукавичками, мас­ка­ми, а в разі потреби - за­хис­­­ним екраном, непро­мо­каль­ни­ми фартухами, нарукав­ни­ка­ми, оку­­лярами). Ці дії дають змогу уникнути контакту шкіри та слизо­вих оболонок працівника з кров`ю, тканинами, біологіч­ними рідинами пацієнтів.

Перед надіванням гумових рукавичок шкіру біля нігтей слід обробити 5% -ним спиртовим розчином йоду.

2.4. Медичні працівники з травмами, ранами на руках, ексу­да­­тивними ураженнями шкіри рук, які неможливо закрити лейкопластирем або гумовими рукавичками, звіль­­­ня­ють­ся на період захворювання від безпосереднього медичного обслу­говування хворих і контакту з предметами догляду за ними.

2.5. Усі маніпуляції з кров’ю і сироватками в лабора­то­ріях виконуються за допомогою гумових груш, автома­тич­них піпеток, дозаторів.

2.6. Будь-які ємкості з кров`ю, іншими біологічними рідинами*, біоматеріалами (тканинами, шматоч­ка­ми органів тощо) відразу на місці взяття щільно закри­ва­ються гумовими або пластмасовими корками.

2.7. У лікувальних закладах для забезпечення знезара­жен­­ня при випадковому витіканні рідини кров та інші біо­ма­те­ріали транспортуються в штативах, покладених в контей­не­ри, бік­­си або пенали, на дно яких укладається чотиришарова су­ха серветка.

2.8. Транспортування проб крові та інших біоматеріалів з лі­­ку­вальних закладів до лабораторій, які розташовані за межа­ми цих закладів, здійснюється тільки в контейнерах (бік­сах, пеналах), що унеможливлює випадкове або навмисне від­крит­тя кри­шок під час їх перевезення (замок, пломбування, заклеювання місць з`єднання лейкопластирем). Ці контейнери після розвантаження обробляють дезрозчинами. Оптимальною є доставка в сумках-холодильниках.

2.9. Не допускається транспортування проб крові та інших біома­те­ріалів у картонних коробках, дерев`яних ящиках, по­ліе­ти­ле­нових пакетах.

2.10. Не допускається вкладання бланків направлень або іншої документації в контейнер чи бікс.

^ 3. Профілактика при пораненнях, контактах з кров`ю, біологічними рідинами та біоматеріалами ВІЛ-інфікованого чи хворого на СНІД пацієнта.

Будь-яке ушкодження шкіри, слизових оболонок, медперсоналу забруд­нен­ня їх біоматеріалом пацієнтів під час надання їм медичної допомоги кваліфікується як можливий контакт з матеріалом, який містить ВІЛ.

3.1. Якщо контакт з кров`ю, біологічними рідина­ми чи біоматеріалами супроводжувався порушенням цілісності шкі­ри (уколом, порізом), то потерпілий повинен:

зняти рукавички робочою поверхнею усередину;

видавити кров із рани;

ушкоджене місце обробити одним із дезінфектантів (70%-ним розчином етилового спирту, 5%-ною настоянкою йоду при порізах, 3%-ним перекисом водню);

ретельно вимити руки з милом під проточною водою, а потім протерти їх 70%-ним розчином етилового спирту;

на рану накласти пластир, надіти напальчник;

при потребі продовжувати роботу одягти нові гумові рукавички;

терміново повідомити керівництво лікувально-профілак-тичного закладу про аварію для її реєстрації та проведення екстреної профілактики ВІЛ-інфекції.

3.2. У разі забруднення кров`ю, біологічними ріди­на­ми, біоматеріалами без ушкодження шкіри:

обробити місце забруднення одним із дезінфектантів (70%-ним розчином етилового спирту, 3%-ним розчином перекису водню, 3%-ним розчином хлораміну);

промити водою з милом і вдруге обробити спиртом.

3.3. У разі потрапляння крові, біологічних рідин, біоматеріалу на слизові оболонки:

ротової порожнини - прополоскати 70%-ним розчином етилового спирту;

порожнини носа - закапати 30%-ним розчином альбуциду;

очі - промити водою (чистими руками), закапати 30% - ним розчином альбуциду.

Для обробки носа і очей можна використовувати 0,05%-ний розчин перманганату калію.

3.4. Для зниження вірогідності професійного зараження ВІЛ-інфекцією:

при підготовці до проведення маніпуляцій ВІЛ-інфікованому медичний персонал повинен переконатися в цілісності складу аптечки;

здійснювати маніпуляції в присутності іншого спеціаліста, який може в разі розриву гумової рукавички чи порізу продовжити виконання медичної маніпуляції;

не терти руками слизові оболонки.

У разі попадання крові, біологічних рідин, біоматеріалу на халат, одяг:

одяг зняти і замочити в одному з дезрозчинів;

шкіру рук та інших ділянок тіла при їх забрудненні через одяг протерти 70%-ним розчином етилового спирту, а потім промити водою з милом і повторно протерти спиртом;

забруднене взуття дворазово протерти ганчіркою, змоченою у розчині одного з дезінфекційних засобів.

^ 4. Реєстрація аварій, нагляд за потерпілими та заходи до попередження професійного зараження

4.1. В усіх лікувально-профілактичних закладах ведеться форма 108-о "Журнал реєстрації аварій при наданні медичної допомоги ВІЛ-інфікованим та роботі з ВІЛ-інфікованим матеріалом" (додаток 2).

Відповідальність за ведення вказаного журналу та обов`язок проводити співбесіди з медперсоналом про загрозу інфікування покладають на голову режимної комісії.

Заповнення вищезазначеної форми облікової звітності.

Аварією слід вважати уколи, порізи, забруднення слизових та шкірних покривів кров`ю та іншими біологічними рідинами.

Реєстрація аварій проводиться у встановленому порядку за добровільною згодою потерпілого.

Облікова форма заповнюється розбірливо завідувачами відділення або лабораторією. Відповідальність за її ведення покладається особисто на головного лікаря лікувально-профілактичного закладу.

1. Порядковий номер.

2. Дата та час аварії заповнюються словами, указати години і хвилини.

3. Характер аварії ( ушкодження, укол, поріз, попадання біоматеріалу на шкіру, слизові оболонки, одяг та інші).

4.  Робота, яка виконувалася під час аварії.

5. Прізвище, ім'я, по батькові потерпілого заповнюється на підставі паспортних даних.

6. Джерело зараження, вид матеріалу, що інфікує ( кров та її продукти, амніотична рідина чи інші біологічні рідини).

7.  Особистий код чи прізвище, ім'я та по батькові особи (за її згодою), якій належав цей біологічний матеріал.

Ці відомості підписуються завідувачем від­ді­лен­ня (лабораторії) або іншою уповноваженою особою, а також головою (членом) режимної комісії.

Журнал підписується головою режимної комісії 1 раз на місяць з зазначенням дати.


4.2. Після проведення в установленому порядку реєстрації аварії потерпілому пропонують (за його згодою) пройти обсте­жен­ня на наявність антитіл до ВІЛ. Уперше кров для тестування за ко­дом 115 (медичний контакт) відбирається безпосередньо після ава­рії, але не пізніше 5-ти днів після неї. Позитивний результат свідчить про те, що працівник був ін­фі­ко­­ваний ВІЛ раніше і аварія не є причиною зараження.

Якщо результат негативний, то наступне тестування має прово­дитися через 3, 6 місяців і далі - через рік.

4.3. Якщо профаварія мала місце під час роботи з біома­те­ріа­лом, про який заздалегідь було відомо, що він інфікований ВІЛ, то потерпілому співробітнику на пе­­ріод нагляду за ним забороняється здавати донорську кров (тка­ни­ни, органи), і проводиться екстрена профілактика, тобто приймання антиретровірусних лікарських засобів (за згодою потерпілого). Це бажано зробити як­най­­швидше, але не пізніше 24 - 36 годин після факту пош­код­ження.

4.4. У разі виявлення у медичного працівника ВІЛ-інфекції на підставі форми облікової звітності №108-о надалі визнання захворювання про­фе­сій­ним здійснюється в порядку, установленому чинним законодавством.

4.5. Наявність та ведення журна­лів реєстрації аварій і обстеження потерпілих медичних пра­ців­ни­ків контролюється органами охорони здоров'я та територіальними санітарно-епідеміологічними станціями.

4.6. Результати обстеження медичних працівників є конфіденційними.


* Без винятку


^ Начальник Головного управління організації медичної допомоги дорослому населенню







В.А.Піщиков

^ Начальник Управління організації медичної допомоги дітям і матерям






Н.Г.Гойда

Начальник Головного санітарно-епідеміологічного управління






С.П.Бережнов

^ В.о. начальника Центру медичної статистики

М.В.Голубчиков




Додаток 1

до пункту 1.2 Інструкції з профілактики внутрішньолікарняного та професійного зараження ВІЛ-інфекцією



^ Склад аптечки для надання

термінової медичної допомоги медичним

працівникам та технічному персоналу лікувально-

профілактичних закладів (далі-аптечка)


Аптечкою укомплектовується кожний підрозділ лікувально-профілактичного закладу.

Склад аптечки:

  • Напальчники із розрахунку 1-2 на кожного працівника;

  • Лейкопластир - 1 котушка;

  • Ножиці - 1 штука;

  • Перманганат калію у наважках по 0,05-3 шт.;

  • Ємкість для розведення перманганату калію з маркіруванням на 1 літр;

  • Спирт етиловий 70% - ний 50 мл;

  • Тюбик- крапельниця з 30% - ним розчином альбуциду - 1-2 шт.;

  • 5% - ний спиртовий розчин йоду;

  • 3% - ний розчин перекису водню;

  • Рукавички гумові - 3 пари;

  • Наважки деззасобів:

хлорамін 30,0

хлорцин 30,0

по 3 шт. кожної (зберігати окремо);

Ємкість для розведення деззасобів - 1 шт






Додаток 2

до пункту 4.1 Інструкції з профілактики внутрішньолікарняного та професійного зараження ВІЛ-інфекцією




^ Код форми за ЗКУД

Код закладу за ЗКПО




Міністерство охорони здоров`я




^ МЕДИЧНА ДОКУМЕНТАЦІЯ

Найменування закладу




Форма № 108-0 1 / 0







^ Затверджена наказом МОЗ України

25. 05.2000 № 120

ЖУРНАЛ

реєстрації аварій при наданні медичної допомоги ВІЛ-інфікованим

та роботі з ВІЛ-інфікованим матеріалом


Почато «___» ________р. Закінчено «___» ________р.





п/п

Дата та час аварії

Характер аварії

Робота, яка виконувалась під час аварії

Прізвище ім`я та по батькові потерпілого

^ Джерело можливого зараження

Особистий код чи прізвище, ім`я по батькові особи

(за її згодою)

1

2

3

4

5

6

7





























































































































































































































































































































































































































































ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства охорони здоров’я України

25.05.2000 №120




Зареєстровано в Міністерстві юстиції

України 14 листопада 2000 р.

за №820/5042


ПОРЯДОК

профілактики перинатальної трансмісії ВІЛ

та попередження розповсюдження ВІЛ в акушерських

стаціонарах


  1. Вагітним ВІЛ-інфікованим жінкам з метою зниження ризику інфікування плода призначається один з антиретровірусних препаратів з 36 тижня вагітності до пологів та під час пологів.

  2. Планова госпіталізація ВІЛ-інфікованих вагітних, роділь та породіль здійснюється у визначене наказом по управлінню охорони здоров'я обсерваційне пологове відділення, з окремою палатою, оснащеною Рахманівським ліжком та іншим необхідним устаткуванням для матері та новонародженого. У цій палаті жінка та дитина перебувають до моменту виписки з пологового відділення.

  3. Операцію кесарського розтину ВІЛ-інфікованим роділлям проводити згідно з акушерською ситуацією.

  4. ВІЛ-інфікована породілля попереджається про небезпеку вигодовування дитини грудним молоком. При згоді породіллі проводиться термінове медикаментозне припинення лактації. Для вигодовування дитини використовують молочні адаптовані суміші.

  5. У зв`язку з небезпекою внутрішньолікарняного розповсюдження ВІЛ-інфекції в пологових будинках вигодовування новонароджених донорським грудним молоком не проводити.

  6. Первинний туалет новонародженого від ВІЛ-інфікованої матері виконують згідно з порядком, установленим наказом МОЗ України від 5.01.96 № 4 "Про організацію та забезпечення медичної допомоги новонародженим в Україні", з додержанням вимог профілактики інфікування медичного персоналу.

  7. Палату, виділену для приймання пологів у ВІЛ-інфікованої роділлі, оснастити одноразовим, у разі його відсутності, - багаторазовим інструментарієм, предметами індивідуального догляду та іншим необхідним устаткуванням, яке підлягає дезінфекції. У разі потреби відокремлення дитини від матері дитина переводиться в окрему палату відділення для новонароджених.

  8. Пуповинна кров дітей, народжених ВІЛ-інфікованими матерями, підлягає тестуванню на наявність антигену р24 або антитіл до ВІЛ.

Дітям, народженим ВІЛ-інфікованими матерями, з перших 8-12 годин після народження призначають антиретровірусний препарат (сироп) протягом одного тижня життя.



Начальник Управління організації медичної допомоги дітям і матерям





Н.Г.Гойда



Схожі:

Інструкція з організації медичної допомоги хворим на віл-інфекцію/снід iconНаказ №120 від 25. 05. 2002 р. "Про удосконалення організації медичної допомоги хворим на віл інфекцію/ снід"
Наказ моз україни №120 від 25. 05. 2002 р. “Про удосконалення організації медичної допомоги хворим на віл інфекцію/ снід”
Інструкція з організації медичної допомоги хворим на віл-інфекцію/снід iconПро вдосконалення організації медичної допомоги хворим на віл-інфекцію/снід
Наказ втратив чинність в частині надання медичної допомоги вагітним та дітям на підставі Наказу Міністерства охорони здоров\'я n...
Інструкція з організації медичної допомоги хворим на віл-інфекцію/снід iconРішення 25. 02. 2010 №12 Про Програму забезпечення профілактики віл-інфікованих І хворих на снід у Чернігівському
Віл-інфекції, лікування, догляду та підтримки віл-інфікованих І хворих на снід на 2009-2013 роки, з метою попередження захворювань...
Інструкція з організації медичної допомоги хворим на віл-інфекцію/снід iconПро затвердження методичних рекомендацій удосконалення організації медичної допомоги хворим на віл-інфекцію/снід
З змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства охорони здоров\'я n 173 від 15. 04. 2003 n 535 від 03. 11. 2004
Інструкція з організації медичної допомоги хворим на віл-інфекцію/снід iconПротокол надання паліативної допомоги, симптоматичної та патогенетичної терапії хворим на віл-інфекцію
Рекомендації з питань надання пд споживачам ін’єкційних наркотиків, хворим на віл-інфекцію 38
Інструкція з організації медичної допомоги хворим на віл-інфекцію/снід iconРішення 27. 12. 2013 №7 Про затвердження Програми забезпечення профілактики віл-інфекції, лікування, догляду та підтримки віл-інфікованих І хворих на снід у Чернігівському районі на 2014-2018 роки
Керуючись п. 16 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», з метою попередження захворювань на віл – інфекцію,...
Інструкція з організації медичної допомоги хворим на віл-інфекцію/снід iconДовідк а на колегію Головного управління охорони здоров'я ода "Про стан надання медичної допомоги віл-інфікованим та хворим на снід в Чернівецькій області за 2010 рік та І півріччя 2011 року"
Ки віл-інфікованих І хворих на снід на 2009 – 2013 роки ХХХІІІ сесія V скликання 03 грудня 2009 Рішенням №298-33/09 була прийнята...
Інструкція з організації медичної допомоги хворим на віл-інфекцію/снід iconНаказ №837 Про проведення загальнообласної інформаційно-просвітницької профілактичної кампанії щодо активного виявлення хворих на віл-інфекцію/снід з метою збереження їхнього здоров’я І здоров’я інших людей
Віл-інфекцію (лише 1 з 3 віл-інфікованих громадян України знає про свій статус щодо віл) для посилення заходів з профілактики поширення...
Інструкція з організації медичної допомоги хворим на віл-інфекцію/снід iconНаказ №905 Львів Про проведення загальнообласної інформаційно-просвітницької профілактичної кампанії щодо активного виявлення хворих на віл-інфекцію/снід з метою збереження їхнього здоров’я І здоров’я інших людей
Віл-інфекцію (лише 1 з 2 віл-інфікованих громадян України знає про свій статус щодо віл) для посилення заходів з профілактики поширення...
Інструкція з організації медичної допомоги хворим на віл-інфекцію/снід iconБаза стандартів медичної допомоги в Україні Інструкція користувача
База стандартів медичної допомоги в Україні (далі – База смд) є інструментом, створеним для підтримки завдань ефективного пошуку...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©te.zavantag.com 2000-2017
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи