Наказ №437 м. Київ icon

Наказ №437 м. Київ




НазваНаказ №437 м. Київ
Сторінка5/7
Дата конвертації11.03.2014
Розмір1.49 Mb.
ТипНаказ
1   2   3   4   5   6   7

^ Холодова травма


Діагностичні критерії:

1.При впливі низьких температур на організм дитини можуть виникати місцеві (локальні) ушкодження у вигляді відморожень і/або загального переохолодження організму.

2.З'ясувати час перебування на холоді, можливість вживання алкоголю.

3.Враховувати, що в механізмі загального переохолодження ведучу роль має не стільки температура навколишнього середовища, скільки його підвищена вологість.

4.При локальних відмороженнях розрізняють 4 ступеню ушкодження тканин:

  • I ступінь - шкіра бліда, оніміла, «задубiлi» кінцівки,

  • II ступінь - міхури із серозно-геморрагiчним умістом,

  • III ступінь - повний некроз шкіри,

  • IV ступінь - некроз сухожильі м'язів.

5.При загальному переохолодженні розрізняють 4 ступеню важкостi стану:

* перший ступінь - температура тіла в межах 36-37C за рахунок збільшеної теплопродукції, біль різної інтенсивності, гiпо- або анестезія шкіри;

* другий ступінь - температура знижується до 35-34C, бліда і холодна шкіра, помірна тахікардія, артеріальна гіпертензія, легке психічне порушення;

* третiй ступінь - температура тіла знижується до 34-30С, м'язовий тремор переходить у задубіння, зникнення больового вiдчуття; свідомість поплутана, тахікардія змінюється брадикардією i аритмією, артеріальна гiпотензiя;

* четвертий ступінь - холодовий шок.


Медична допомога:

1.При відмороженнях - зігрівання уражених ділянок грілками, пластиковими мішками з теплою водою; заборонено розтирати снігом або льодом. Помістити потерпілого в тепле приміщення.

2.Накладення на відморожені ділянки сухих асептичних пов'язок.

3.При загальному важкому замерзанні - реанімаційні заходи.

4.При загальному замерзанні - не змінювати різкo положення тіла (можливе виникнення фiбриляцiї, а при заледенінні - травми).

5.При виникненні фiбриляцiї - дефiбриляцiя, при відсутності ефекту - продовжити зігрівання і повторна дефiбриляцiя при температурі тіла не менш 35С.

6.При загрозливих порушеннях подиху - після попередньої премедикацiї 0.1% атропіну сульфату 0.1 мл/рік життя (не більш 0.5 мл), введення внутрівенно, кетамiну в дозі 5 мг/кг і проведення iнтубацiї трахеї і переведення хворого на ШВЛ теплою киснево-повітряною сумішшю, при неможливості iнтубацiї - крiкоконiкотомiя.

7.При явищах холодового шоку - катетеризація магістральних судин, інфузiя теплого (38-40С) iзотонiчного розчину натрію хлориду в кількості 10-20 мл/кг за годину.

8.Аналгезія: трамадол 1-2 мг/кг або ренальган 0.5-5.0 мл, або 50% анальгін 0.3-0.5 мг/кг із дiазепамом (седуксеном) 0.2-0.3 мг/кг внутрiм’язово або промедол 0.01 мг/кг внутрівенно з дiазепамом.

10.Госпіталізація: при легких ступенях відмороження - доставка до травматологічного пункту, при средньоважких і важких - до опікового відділення; при холодовому шоці - до ВIТ.


^ УРГЕНТНI ЗАХВОРЮВАННЯ ОРГАНІВ

ЧЕРЕВНОЇ ПОРОЖНИНИ

Особливості перебігу гострих хірургічних захворювань і

травм органів черевної порожнини y дітей


1.З огляду на вікові анатомо-фізіологічні особливості розвитку дитячого організму, варто розцінювати будь-якy підозрy на патологію органів черевної порожнини як показання до госпіталізації дитини.

2.Клінічна картина більшості захворювань і травм органів черевної порожнини має фазний плин і залежить від часу початку захворювання.

3.Недосконалість судинної регуляції в дітей при ургентній патології органів черевної порожнини швидко приводить до розвитку гiповолемiчного синдрому аж до шоку, а також - наростаючим явищам загальної інтоксикації з тахікардією, не відповідній температурі тіла (симптом «ножиців»).


^ Гострий апендицит


Критерії діагностики:

1.Скарги на болі в животі, виникають поступово і носять постійний характер. Біль з'являється в епiгастрiї і через 2-3 години локалізується в правої пiдвздошнiй області (симптом Кохера-Волковича). Під час болю діти частіше лежать на правому боці, бо як у положенні на лівому боці бiль підсилюєються (симптом Сiтковского).

2.Блювота одно- або дворазова, у дітей до 3 літнього віку - може бути багаторазова, у більшості випадків - затримка стулу, при тазовому розташуванні відростка – стул стає частiшим, при ретроцекальному - дизурія.

3.Температура тіла субфебрільна , у дітей до 3 років фебрільна.

4.Язик обкладений білим або жовтуватим нальотом, може бути вологий, але частіше - сухий.

5.Патогномонiчними симптомами є: болючість при пальпації в правої пiдвздошнiй області (симптом Філатова), пасивна напруга м'язів у правої пiдвздошнiй області, симптом Ровзiнга (поява болю в правої пiдвздошнiй області при різкому натисненні-поштовху в лівої пiдвздошнiй області), симптом Щьоткiна-Блюмберга, «кашлевого поштовху» - біль у правої пiдвздошнiй області в момент кашлю. Ректальне дослідження виявляє болiснiсть стінки прямої кишки попереду і праворуч.

6.Інші симптоми у дітей малоiнформативнi.


Медична допомога:

1.Аналгетики і спазмолiтики не вводити.

2.Госпіталізація до хірургічного відділення.


Гострий холецистит


Діагностичні критерії:

1.Скарги на постійні болі в правому підребер'ї з іррадіацією в праве плече або лопатку, нудоту, блювоту, підвищення температури тіла, сухість і гіркота в роті.

2.Об'єктивно: шкіряні покриви і видимі слизові оболонки бліді із субiктерiчним відтінком. При пальпації визначається локальна болючість у проекції жовчного міхура або нижнього краю печінки при вдиху (симптом Кера), напруга м'язів передньої черевної стінки, позитивні симптоми Ортнера (біль при легкому постукуванні по правій реберній дузі), Мерфi (неможливість глибокого вдиху через біль при зануренні пальців у праву пiдхрящoву область нижче краю печінки).


Медична допомога:

1.Можливе введення спазмолiтиков (но-шпа, папаверiн) у дозі 0.2 мл/рік життя. Анальгетики не вводити.

2.Госпіталізація до хірургічного відділення.


Гострий панкреатiт


Діагностичні критерії:

1.У дітей зустрічається рідко, може бути наслідком інфекційного процесу (паротит) або травми підшлункової залози.

2.Починається гостро з появи болю в епiгастрiї оперезуючого характеру з іррадіацією в поперек, болі супроводжуються неприборканою блювотою, що не приносить полегшення.

3.Можливий розвиток колапсу і шоку.

4.Об'єктивно: порушення мікроциркуляції («мармурова шкіра»), температура тіла нормальна або субфебрiльна, язик сухий, обкладений.

5.Патогномонiчними симптомами є: виражена боліснiсть при пальпації в надчревнiй області ліворуч, у лівiй пiдхрящoвiй області й в області лівого реберно-хребетного кута (симптом Мейо-Робсона), симптом Воскресенського (відсутність пульсації черевної аорти в епiгастральнiй області), Керте (поперечна резистентність черевної стінки). На початку приступу живіт м'який, в наслідок чого з'являється напруга м'язів передньої черевної стінки, позитивний симптом Щьоткiна-Блюмберга.

6.Для дітей характерна невідповідність проявів больового синдрому напрузі м'язів передньої черевної стінки (живіт на початку захворювання звичайно м'який).

7.Швидко розвивається динамічна кишкова непрохідність.


Медична допомога:

1.Аналгезія: трамадол 1-2 мг/кг або ренальган 0.5-5.0 мл або 50% анальгін 0.3-0.5 мг/кг із дiазепамом (седуксеном) 0.2-0.3 мг/кг внутрiм’язово.

2.Холод на епiгастральну область.

3.Катетеризація магістральних судин, iнфузiя 0.9% натрію хлориду у дозі 5-10 мл/кг в годину.

4.Госпіталізація до хірургічного відділення.


Гостра кишкова непрохідність


Діагностичні критерії:

1.Гостра кишкова непрохідність може поділятися на вроджену і придбану, за механізмом розвитку - на механічну і динамічну (спастичну і паралітичну).

2.Основним симптомом вродженої високої ГКН є блювота, що з'являється, як правило, з перших годин або днів життя, носить завзятий характер, у випадку повної непрохідності - безперервна. При низкої ГКН - здуття живота і затримка стула, блювота приєднюється пізніше, не носить стiйкого характеру, має смердючий запах («калова блювота»). Наростає інтоксикація; при огляді виявляється різке здуття живота і посилена, видима на око, перистальтика (симптом Вааля).

3.Придбана механічна непрохідність поділяється на обтурацiйну, странгуляцiйну і змішану (інвагінаційну) непрохідність.

4.Інвагінація кишечнику спостерігається, головним чином, у дітей грудного віку (90%) і полягає в тім, що одна частина кишки укорiнюється в іншу і викликає обтурацiю кишковику.

5.Початок гострий, дитина неспокійна, плаче, корчиться від болю, приступ занепокоєння закінчується раптово, потім повторюються знову; приступи болю відповідають хвилям перистальтики, блідість шкіри, вираження обличчя страждальницьке.

6.Блювота спочатку рефлекторна, потім постійна; кал з домішкою крові, потім виділяється слиз, пофарбована кров'ю.

7.Через передню черевну стінку пальпується iнвагiнат, після ректального дослідження з анусy виділяється слиз і кров.

8.Причиною обтурацiйнної ГКН у дітей найчастіше є копростаз, пухлини кишечнику, аскариди. Спостерігається асiметрiя живота, частіше - западіння в правої пiдвздошнiй області.

9.В анамнезі відзначаються ранні запори; при повнiй обтурацiї кишечнику стан дитини прогресивно погіршується, наростає здуття живота, з'являється блювота, розвиваються явища інтоксикації. Наростає тахікардія, рання гiповолемiя.

10.Странгiляцiйна ГКН може бути обумовлена вродженими аномаліями кишечнику або спаєчним процесом.

11.З'являються сильні приступоподiбнi болi в животі; дитина бліда, метається, приймає колін-ліктьове положення; болі супроводжуються блювотою і затримкою стула; нерідко розвивається колаптоїдний стан; живіт спочатку не роздутий, м'який, прослухується посилена перистальтика, що булькає.

12.Динамічна ГКН - одна з найчастіших у дитячому віці, розрізняють паралітичну і спастичну форми, переважає паралітична. Дана форма розвивається як ускладнення на фоні іншої патології.

13.Характерні повторна блювота з домішкою зелені, наростаючого здуття живота, відсутність стула і газів, виражена інтоксикація; у результаті високого стояння діафрагми утрудняється подих; живіт м'який, перистальтика не прослухується.

14.На догоспiтальномy етапі діагноз ГКН «ймовiрностний» і необхідності в нозологiчнiй деталізації немає.

15.Обов'язковим є огляд усіх місць можливого виходження грижі, як причини розвитку непрохідності внаслідок обмеження грижового вмісту.


Медична допомога:

1.Аналгезія: трамадол 1-2 мг/кг або ренальган 0.5-5.0 мл, або 50% анальгін 0.3-0.5 мг/кг із дiазепамом (седуксеном) 0.2-0.3 мг/кг внутрiм’язово.

2.Ранній початок iнфузiйнної терапії, катетеризація магістральних судин, iнфузiя 0.9% натрію хлорид у дозі 5-10 мл/кг/година.

3.Госпіталізація до хірургічного відділення.


Защемлена грижа


Діагностичні критерії:

1.Звичайно батьки точно вказують час, коли дитина стає неспокійною, плаче, скаржиться на болі в області грижового випинання.

2.Грижове випинання стає напруженим, різко больовим при пальпації і не вправляється.

3.Пізніше болі зменшуються, дитина стає млявою, з'являється нудота і блювота, розвивається ГКН із затримкою стула і газів.


: Медична допомога

1.Грижу не вправляти!

2.Знеболювання закисно-кисневим наркозом або трамадол 1-2

мг/кг або ренальган 0.5-5.0 мл, або 50% анальгін 0.3-0.5 мг/кг із дiазепамом (седуксеном) 0.2-0.3 мг/кг внутрiм’язово.

3.Госпіталізація до хірургічного відділення.


Перитоніт


Діагностичні критерії:

1.Виникає як ускладнення гострих запальних захворювань і травм органів черевної порожнини і таза, як гематогенне або лiмфогенне ускладнення.

2.Загальний стан важкий, загальмованість, змушене положення тіла.

3.Риси обличчя загострені, шкіра і слизові оболонки різко бліді, язик обкладений, сухий як «щітка».

4.Нестабільна гемодiнамiка, тахікардія, у важких випадках – інфекційно-токсичний шок.

5.Живіт роздутий, напружений, різко болючий у всіх відділах, позитивні симптоми подразнення очеревини.

6.Перистальтика відсутня, затримка стула і газів, олiго- або анурія.


Медична допомога:

1.Ранній початок iнфузiйної терапії, катетеризація магістральних судин,

iнфузiя 0.9% натрію хлориду у дозі 5-10 мл/кг за годину.

2.Анальгетики і спазмолiтики не вводити!

3.Госпіталізація до хірургічного відділення.


^ ТРАВМАТИЧНІ УШКОДЖЕННЯ


Важка черепно-мозкова травма


Діагностичні критерії:

1.Черепно-мозкова травма – стан, що виникає в наслідок травматичного ушкодження головного мозку, його оболонок, судин, кісток черепа і зовнішніх покровів голови. До важкої черепно-мозкової травми відносяться забите місце і стиснення головного мозку, внутрічерепні крововиливи.

2.З'ясувати механізм виникнення травми, час після травми, тривалість утрати свідомості.

3.Ступінь порушення свідомості - сопор, ступор, кома.

4.Колір шкірних покривів: ціаноз, акроцианоз, блідість, «мармуровість».

5.Неврологічні розлади – спочатку переважає загальномозкова симптоматика, потім можуть бути судоми, парези або паралічі, анізокорія, осередкова неврологічна симптоматика.

6.Порушення подиху - тахiпноe, брадiпноe, патологічні типи подиху.

7.Гемодiнамiчнi порушення - тахікардія, брадикардія, аритмії серцевої діяльності, асистолія.


Медична допомога:

1.За показниками - реанімаційні заходи.

2.При збереженій свідомості, сопорі або комі I ст. - iнсуфляцiя 100% кисню через носовий катетер або ларiнгеальну маску; при комі II-III ст. - після попередньої премедикацiї 0,1% атропіну сульфат 0,1мл/рік життя (не більш 0,5 мл) внутрівенно, iнтубацiя трахеї і переведення на ШВЛ.

3.Іммобілізація: комір Шанца, горизонтальне положення на твердій рівній поверхні.

4.Катетеризація магістральних судин при гiпотензiї - iнфузiя кристаллоїдiв зі швидкістю 15-20 мл/кг/годину.

5.При порушенні свідомості і судомах - бензодiазепiни (реланiум, седуксен, сiбазон) у дозі 0.2-0.5 мг/кг внутрiм’язово, при триваючому приступі з порушенням акта подиху - після попередньої премедикацiї 0,1% атропіну сульфат 0,1мл/рік життя (не більш 0,5 мл) внутрівенно, тiопентал натрію 3-5 мг/кг внутрівенно (1% розчин), iнтубацiя трахеї і переведення на ШВЛ.

6. Лазiкс 2-3 мг/кг внутрiм’язово або внутрівенно.

7.Госпіталізація до нейротравматологiчного (нейрохірургічного) відділення або ВIТ.


Cкелетна травма


Діагностичні критерії:

1.З'ясувати механізм і час одержання травми.

2.Локалізація травми, біль, вимушенe положення або деформація в місці ушкодження, зниження або відсутність активних рухів.

3.Визначити обсяг крововтрати (дефіцит ОЦК), у тому числі - внутріпорожнинної і внутрітканьової.

4.Колір шкірних покривів - ціаноз, акроцианоз, блідість, «мармурнiсть», гiпергiдроз.

5.Визначити наявність явищ травматичного шоку.


Медична допомога:

1.Тимчасова зупинка кровотечі, асептичні пов'язки, імобілізація ушкоджених кінцівок.

2.Знеболювання: трамадол 1-2 мг/кг або ренальган 0,5-5,0 мл або 50% анальгін 0,1-0,2 мл/10 кг із дiазепамом або седуксеном 0,2-0,3 мг/кг внутрiм’язово, при переломах трубчастих кіст - промедол 0.1 мл/рік життя внутрiм’язово або кетамiн 5-8 мг/кг внутрiм’язово.

3.При наявності ознак шоку – сольові розчини 20 мл/кг за годину або 7.5% розчин натрію хлориду 4-6 мл/кг за годину, або препарати ГЕК 6-10 мл/кг за годину.

4.При легких скелетних травмах - доставити хворого до травматологічного пункту, при важких - госпіталізація до травматологічного відділення.


^ Ушкодження грудної клітки й органів грудної порожнини


Діагностичні критерії:

1.Ушкодження грудної клітки підрозділяються на закриті (забиті місця, стиснення, переломи ребер) і відкриті. Останні можуть бути проникаючими і непроникаючими, розрізняють травми з ушкодженням і без ушкодження органів грудної клітки.

2.Скарги на біль в області грудної клітини різного характеру, задишку, наявність (відсутність) кровохаркатiння або легеневої кровотечі.

3.Оцінити загальний стан, колір шкіри і слизових оболонок, показники подиху і гемодiнамiки.

4.Ознаки переломів (деформація, крепітація кісткових уламків) наявність підшкірної емфіземи, парадоксального подиху, гемо- або пневмотораксу.

5.Наявність ознак травматичного шоку.


Медична допомога:

1.Знеболювання. Трамадол 1-2 мг/кг або ренальган 0,5-5,0 мл, або 50% анальгін 0,1-0,2 мл/10 кг із дiазепамом або седуксеном 0,2-0,3 мг/кг внутрiм’язово. Імобілізація при переломах ребер (лейкопластирнi пов'язки, туге бинтування простирадлом, фіксація здорової руки з боку перелому).

2.При порушеннях гемодiнамiки або плевро-пульмональномy шоцi - протишокова терапія,

3.За показниками - оксiгенацiя 100% киснем, ДШВЛ або ШВЛ, реанімаційні заходи.

4.При легких ушкодженнях - доставити до травматологічного пункту, при важких - госпіталізація в спеціалізоване відділення.


Пневмо- або гемоторакс


Діагностичні критерії:

1.Скарги на біль у грудній клітині, її характер, задишку по iнспiраторному типy, кашель.

2.Оцінити загальний стан, колір шкіри і слизoвих оболонок (звичайно розповсюджений ціаноз).

3.Показники подиху (ритм, частота, характер) і гемодiнамiки.

4.Наявність поранень, ознак переломів, підшкірної емфіземи.

5.Розрізняють відкритий, закритий і клапанний пневмоторакс, два останніх види звичайно напружені.

6.При відкритому пневмотораксі спостерігається парадоксальний подих і «клекотання» повітря через рану, при перкусії над областю пневмотораксу - «коробковий» звук.

7.При закритому або клапанному пневмотораксі - ознаки наростаючих ГДН і ССН, розширення ушкодженої половини грудної клітки, ослаблення або відсутність подиху і голосової передачі, при перкусії - тимпаніт, зсув границь серця і трахеї в здорову сторону.


Медична допомога:

1.При відкритому пневмотораксі: туалет рани, асептична герметична пов'язка (окклюзiйна), анальгезія - трамадол 1-2 мг/кг або ренальган 0,5-5,0 мл, або 50% анальгін 0,1-0,2 мл/10 кг із дiазепамом або седуксеном 0,2-0,3 мг/кг внутрiм’язово, iнсуфляцiя 100% кисню.

2.При закритому ненапруженому пневмотораксі: анальгезія- трамадол 1-2 мг/кг або ренальган 0,5-5,0 мл, або 50% анальгін 0,1-0,2 мл/10 кг із дiазепамом або седуксеном 0,2-0,3 мг/кг внутрiм’язово, iнсуфляцiя 100% кисню; при напруженому – переведення пневмотораксу у відкритий шляхом пункції товстою голкою в Ш-IY межребiр’ї по середньоключичнiй лінії, підготувати клапан з гумової рукавички, фіксувати голівку пункцiйної голки лейкопластирем.

3.При клапанному - перевести у відкритий, аналгезія, симптоматична терапія.

4.При плевро-пульмональному шоцi - протишокова терапія.

5.Госпіталізація до торакального або хірургічного відділення.


Тампонада серця


Діагностичні критерії:

1.Виникає внаслідок прогресивно наростаючого внутріперикардіального або медiастинального тиску через травму грудної клітини, розшаровання аневризми аорти, пухлини, туберкульозу, ОПН і інших причин.

2.Об'єктивно спостерігаються: артеріальна гiпотензiя, тахiпноe, тахікардія, парадоксальний пульс (може бути вiдсутнiм на периферії), розширення шийних вен.

3.На ЕКГ - синусова тахікардія, зниження вольтажу, електрична альтернація, що є достовірною ознакою тампонади.


Медична допомога:

1.Оксигенотерапія 100% киснем.

2.При часі транспортування більш 30 хвилин або прогресуючому погіршенні стану - дренування перикардіальної порожнини шляхом пункції в V межребiр’ї по парастернальнiй лінії або в області верхівки серця (голка довжиною 120 мм і просвітом 1.6 мм).

3.Негайна госпіталізація до торакального відділення.


Травми органів черевної порожнини

Діагностичні критерії:

1.Біль у верхньому відділі живота праворуч спостерігається при захворюваннях і травмах печінки або жовчного міхура з іррадіацією в праве плече або грудну клітку праворуч; при виразковій хворобі дванадцятипалої кишки і поразках підшлункової залози з іррадіацією в спину або оперезуючому характеру; при нирковокам’янiй хворобi з іррадіацією в пахову область або яєчка.

2.Біль у верхньому відділі живота ліворуч спостерігається при захворюваннях і поразках шлунка, підшлункової залози, селезінки, селезінкового вигину поперечної ободочної кишки, лівої нирки, грижі стравохідного відділу діафрагми.

3.Біль у нижніх відділах живота праворуч спостерігається при апендициті, поразці нижніх відділів пiдвздошної кишки, сліпoї і вoсхoдящого відділу ободочної кишки, правої нирки і статевих органів.

4.Біль у нижній частині живота ліворуч спостерігається при поразці поперечної ободочної і сигмовидної кишок, лівої нирки, статевих органів.

5.Локалізація болю не завжди відповідає анатомічному розташуванню органа.

6.Характер болю буває частіше:

  • Схваткоподiбний, спостерігаються при спастичних скороченнях гладкої мускулатури порожнинних органів, отруєннях свинцем, дiабетичній прекомі, гiпоглiкемiчних станах, механічній ОКН, нирковій і печінковій колiках;

  • постійно наростаючий, характерний для запальних процесів у черевній порожнині; раптова поява болю типу «кинджального удару» свідчить про внутрішньочеревну катастрофу: перфорацію порожнистого органу, гнійника, ехiнококкової кiсти, внутрішньочеревної кровотечі, емболії судин брижі, селезінки, нирок.

7.Біль може бути настільки інтенсивним, що викликає явища абдомінального шоку.

8.Диспептичнi розлади, затримка стулу і газів або пронос найчастіше варіюють і можуть супроводжувати різну черевну патологію.

9.Напруга м'язів передньої стінки живота і поява симптомів подразнення очеревини завжди свідчать про гостру черевнево-порожнинну патологію.


^ Закрита травма живота з ушкодженням порожнистих органів

Діагностичні критерії:

1.Біль виникає гостро слідом за травмою, розлита по всьому животі, поступово наростає, часто постійного характеру, підсилюється при рухах і зміні положенні тіла.

2.Блювота часта, іноді з домішкою свіжої крові (при ушкодженнях шлунка і дванадцятипалої кишки).

3.Стул частіше затриманий, гази не відходять.

4.Загальний стан важкий, холодний піт, тахікардія, температура тіла підвищується поступово.

5.Живіт звичайної форми, «доскоподiбна» напруга м'язів передньої черевної стінки, різка хворобливість при пальпації і перкусії.

6.Виражений симптом Щьоткiна-Блюмберга, зникнення або зменшення печінкової тупості (визначати в напівсидячому положенні хворого), іноді притуплення перкуторного звуку в пологих частинах живота, аускультативно - ослаблення кишкових шумів.

7.При ректальному дослідженні визначається нависання і різка хворобливість передньої стінки прямої кишки.

^ Закрита травма живота з ушкодженням паренхіматозних органів


Діагностичні критерії:

1.Біль раптова, не має чіткої локалізації, iррадiює у грудну клітину, лопатки, плечі, характерне зменшення болю в напівсидячому положенні і симптом «ванця-киванця».

2.Блювота виникає рідко.

3.Дефекація i вiдхождення газів за звичай не порушені.

4.Загальний стан важкий: блідість, холодний піт, психомоторне порушення; тахікардія, артеріальна гiпотензiя, температура в перші години нормальна.

5.Живіт незначно роздутий, при пальпації м'який або помірно напружений; позитивні симптоми Щьоткiна-Блюмберга і Куленкампфа; при перкусії спостерігається притуплення в пологих частинах живота.

6.При ректальному дослідженні - нависання і хворобливість передньої стінки прямої кишки.


^ Закрита травма животас внутрішньою кровотечею


Діагностичні критерії:

1.Джерелом кровотечі є частіше язвенно-ерозивнi поразки слизової оболонки шлунка, ушкодження паренхіматозних органів і судин брижі.

2.Загальний стан важкий, обумовлений явищами наростаючого геморагiчного шоку.

3.Живіт помірно роздутий, м'який, при пальпації визначається розлита хворобливість, при перкусії - притуплення в пологих частинах живота.

4.Симптом Щьоткiна-Блюмберга різко позитивний.


Закриті ушкодження органів заочеревинного простору


Діагностичні критерії:

1.Виникають при ушкодженнях нирок, підшлункової залози, дванадцятипалої кишки.

2.Стан важкий, обумовлений явищами травматичного або гiповолемiчного шоку.

3.Живіт м'який, помірно роздутий.

4.Напруга м'язів передньої черевної стінки і симптоми подразнення очеревини відсутні.

5.Позитивні симптоми Пiттса-Беленса-Томайера (зсув границь перкуторної тупості при повороті хворого на протилежний бік) і Джойса (відсутність границь перкуторної тупості).


^ Відкриті травми живота


Діагностичні критерії:

1.Поранення черевної стінки можуть бути різних розмірів проникаючi і непроникаючі в черевну порожнину, з ушкодженням і без ушкодження внутрішніх органів.

2.Безумовною ознакою проникаючого поранення черевної порожнини є випадіння сальника або інших органів.

3.Клінічна картина і важкiсть стану залежать від характеру поранення і його ускладнень, симптоми яких описані у вищенаведених розділах.


Медична допомога:

1.При закритих ушкодженнях органів черевної порожнини: інгаляційний закисно - кисневий наркоз (при відсутності ознак кровотечі) або внутрішньовенна анестезія кетамином 3-5 мг/кг із дiазепамом або седуксеном 0,2-0,3 мг/кг. Наркотичні і ненаркотичні анальгетики не використовувати.

2.При відкритій травмі живота – внутрішньовенна анестезія кетамiном 3-5 мг/кг із дiазепамом або седуксеном 0,2-0,3 мг/кг, при випадiнні внутрішніх органів – їх не вправляти, накрити стерильною серветкою або простирадлом, змоченими теплим стерильним розчином фурацiллiнy або 0.9% розчину натрію хлориду.

3.При явищах абдомінального шоку - протишокова терапія.

4.Госпіталізація до хірургічного відділення.


Ушкодження таза i органів таза


Діагностичні критерії:

1.Розрізняють ізольовані переломи (лонної, сідничних, пiдвздошних кісток) і численні переломи кісток таза.

2.Численні переломи супроводжуються масивною крововтратою в заочеревинний простір і тазову клітковину з явищами шоку різного ступеня.

3.При переломах кісток тазу найчастiшими ускладненнями є розриви сечового міхура і сечівника, у жінок - генiталiй.

4.Пальпація лонних кісток і гребенів пiдвздошних кісток болюсна, позитивний симптом «прилиплої п'яти» на стороні ушкодження, абсолютними ознаками є дефект в області лона при розривах симфізу, явний зсув догори однієї з частин таза, укорочення стегна, «зникнення» великого вертіла.

5.При позаочеревному розриві сечового міхура відзначається різка болiснiсть, обмежене сечовипускання або повна затримка сечі; сечовий міхур при пальпації і перкусії над лоном не визначається; при катетеризації (гумовим катетером) виділяється незначна кількість кров'янистої сечі.

6.При внутріочеревинному розриві сечового міхура спостерігається різкий біль внизу живота, що супроводжується явищами подразнення очеревини; при катетеризації виділення сечі немає.

7.При розриві уретри (практично спостерігається тільки у чоловіків) відзначається гостра затримка сечі, над лоном пальпується збільшений і напружений сечовий міхур, катетеризація сечового міхура не вдається.


Медична допомога:

1.Інгаляційний закисно-кисневий наркоз (при відсутності ознак кровотечі) або внутрішньовенна анестезія кетамiном - 3-5 мг/кг із дiазепамом або седуксеном 0,2-0,3 мг/кг.

2.Іммобілізація в «положенні жаби» на твердій поверхні.

3.При неможливості катетеризації переповненого сечового міхура - черезшкiна надлобкова пункція.

4.Госпіталізація до урологічного або хірургічного відділення.


Ушкодження хребта


Діагностичні критерії:

1.Ушкодження шийного відділу хребта виникають при різкому перерозгинанні цього відділу; розрізняють переломи і вивихи шийного відділу без ушкодження спинного мозку і з повним анатомічним або фізіологічним ушкодженням.

2.При переломо-вивихах без ушкодження спинного мозку спостерігаються різкі болі в області шиї, потерпілий нерідко пiдтримує голову руками, при необхідності подивитися убік - повертається всім тiлом; при пальпації визначається деформація і гостра боліснiсть остистих відростків на рівні ушкодження.

3.При переломо-вивихах з повним розривом спинного мозку спостерігаються параліч верхніх і нижніх кінцівок з відсутністю рефлексів, усіх видів чутливості, гостра затримка сечі; параліч спочатку млявий, який через 2-3 доби переходить у спастичний.

4.При частковому ушкодженні спинного мозку з'являються почуття оніміння і м'язова слабість у кінцівках однієї зі сторін, наявність тетрапареза або тетраплегiї є безперечним свідченням ушкодження спинного мозку.

5.Високі ушкодження шийного відділу спинного мозку приводять до швидкого набряку довгастого мозку з зупинкою подиху і серцевої діяльності на тлі спiнального шоку.

6.При ушкодженнях грудного і поперекового відділів хребта клінічна картина і важкiсть стану потерпілого залежить від локалізації ушкодження, його характеру і ступеню ушкодження спинного мозку.

7.Спостерігається різка боліснiсть в області ушкодження, випинання остистого відростка («гудзиковий кіфоз»), нижче якого є западіння м'яких тканин (при відсутності зсуву хребців випинання немає).

8.Спостерігається також біль при натисненні на остисті відростки в місці ушкодження, біль при осьовому навантаженні на хребет; плегiї, паралічі або парестезії, порушення функцій внутрішніх і тазових органів при ушкодженні спинного мозку нижче перелому.

9.Може бути напруга м'язів спини і поперекy - «симптом вiжок».

Медична допомога:

1.Іммобілізація на твердих ношах або імпровізованому щіті, накладення коміра Шанца або пневмошини.

2.При наявності явищ спiнального шоку - протишокова терапія.

3.При порушеннях подиху - ШВЛ через лицьову маску або ларiнгеальну маску, при можливості - після попередньої премедикацiї 0,1% атропіну сульфат 0,1мл/рік життя (не більш 0,5 мл) внутрівенно, iнтубацiя трахеї і переведення на ШВЛ.

4. Госпіталізація до нейротравматологiчного (травматологічного) відділення.


Травматичний токсикоз


Діагностичні критерії:

1.Травматичний токсикоз - синдром тривалого розтрощювання тканин - виникає при тривалому стисканнi ділянок тіла важкими предметами.

2.Скарги на біль, треба оцінити її характер і локалізацію; в анамнезі уточнити механізм і час стискання, факт утрати свідомості, чи надавалася допомога, ким і коли.

3.У місці локалізації стискання шкірні покрови багряно-цианотичнi, набряклi, можуть бути петехiальнi крововиливи; оцінити наявність або відсутність активних і пасивних рухів кінцівок, цілісність м'яких тканин і кісток.

4.Об'єктивно: оцінити загальний стан, ступінь порушення свідомості, показники подиху і гемодiнамiки. Наявність кровотечі, її характер і обсяг; у неврологічному статусі переважають порушення свідомості від сопору до коми.

5.Явища наростаючої інтоксикації.

6.Наявність місцевого паралічу, набряку, місцевої гiпо- анестезії, трупного задубіння в деяких місцях.


Медична допомога:

1.Кровозупинний джгут на кінцівку вище місця стискання до звільнення від предмета, що давить.

2.Туалет ран, асептичні пов'язки, іммобілізація кінцівки.

3.При локальному стисканнi: аналгезія - трамадол 1-2 мг/кг або ренальган 0,5-5,0 мл, або 50% анальгін 0,1-0,2 мл/10 кг із дiазепамом або седуксеном 0,2-0,3 мг/кг внутрівенно або промедол 0.1 мг/рік життя внутрiм’язово.

4.Катетеризація магістральних судин, iнфузiя сольових розчинів 20-30 мл/кг за годину або 7.5% розчин натрію хлориду 4-6 мл/кг за годину, або препарати ГEК 8-15 мл/кг за годину (не вводити препарати, що містять калій!).

5.1 % натрію гідрокарбонат 2-3 мл/кг внутрівенно повільно, кальцію глюконат 10 мг/кг внутрівенно.

6.При наявності ознак шоку - протишокові заходи.

7.Госпіталізація до травматологічного відділення або ВIТ.


Синдром «затоптування» дітей


Діагностичні критерії:

1.Виникає в екстремальних ситуаціях при великому скупченні людей і виникненні серед них паніки.

2.Механізм розвитку: перекидання і затоптування дітей юрбою.

3.Ведучими в клініці є політравма різного ступеню важкостi і механічна асфіксія внаслідок тривалого (10-15 хвилин) переривчастого стискання грудної клітини.

4.Скарги поліморфні, залежать від характеру переважаючої патології.

5.Спостерігаються скелетні травми і травми внутрішніх органів, зовнішні і внутрішні кровотечі, шок, гiпоксична енцефалопатiя.


Медична допомога:

1.У групі важких потерпілих: анальгезія - трамадол 1-2 мг/кг або ренальган 0,5-5,0 мл, або 50% анальгін 0,1-0,2 мл/10 кг із дiазепамом або седуксеном 0,2-0,3 мг/кг внутрівенно або промедол 0.1 мг/рік життя внутрівенно, санація дихальних шляхів, eндотрахеальна iнтубацiя, передання хворого на ДШВЛ або ШВЛ; iнфузiя сольових розчинів 20-30 мл/кг за годину або 7,5% розчину натрію хлориду 4-6 мл/кг за годину, або препаратів ГEК 8-15 мл/кг за годину, симптоматична терапія.

Госпіталізація до спеціалізованого відділення в залежності від ведучої патології.

2.При ушкодженнях середньої важкостi: аналгезія - трамадол 1-2 мг/кг або ренальган 0,5-5,0 мл, або 50% анальгін 0,1-0,2 мл/10 кг внутрiм’язово, транспортна іммобілізація, психотерапевтична допомога.

3.Госпіталізація до профільного стаціонару.


Політравма


Дианостичні критерії:

1.При політравмі мають на увазі важкі численні, сполученi і комбіновані ушкодження, що викликають поліорганні і полісистемні порушення, що ускладнюються синдромом взаємного обтяження і синдромом поліорганної недостатності.

2.В умовах роботи догоспiтального етапу політравма характеризується невразливістю або відсутністю конкретної симптоматики, великою кількістю ускладнень (більш 55%), нестійкою компенсацієй відновлених функцій організму, великою летальністю (до 65-70%).

3.Уточнити механізм політравми - силу ушкоджуючого фактору, локалізацію ушкоджень, комбінацію травм, кількість часу після травми.

4. Блідість шкіряних покровів - ціаноз, акроцианоз, «мармуровiсть».

5.Визначити обсяг крововтрати (дефіцит ОЦК).

6.Наявність порушень подиху - тахiпноe, брадiпноe, патологічні типи подиху.

7.Порушення серцевої діяльності - рівень АТ, тахікардія, брадикардія, аритмії серцевої діяльності, асистолія.

8.Ступінь порушення свідомості, наявність неврологічних розладів.

9.Ступінь ушкодження опорно-рухового апарату і внутрішніх органів.

10.Наявність синдромів поліорганної недостатності й ГПН.

11.Послідовність обстеження: голова, грудна клітка, хребет, живіт і таз, кінцівки.


Медична допомога:

1.Адекватне відновлення і підтримка вітальних функцій є першорядною і надстроковою задачею надання ЕМД.

2.Зупинка кровотеч, туалет ран, асептичні пов'язки, іммобілізація.

3.За показниками - корекція вітальних порушень або реанімаційні заходи.

4.Катетеризація магістральних судин, iнфузiя: ПСК зі швидкістю 20-30 мл/кг/година або 7.5% розчину натрію хлориду зі швидкістю 4-6 мл/кг/година, препаратів ГEК 8-12 мл/кг за годину.

5.Адекватне анестезiологiчне забезпечення - інгаляційний закисно-кисневий наркоз (при відсутності ознак кровотечі) або внутрішньовенна анестезія кетамiном 3-5 мг/кг із дiазепамом або седуксеном 0,2-0,3 мг/кг.

6.Оксигенотерапія через маску з подачею 10 -12 л 100% кисню.

7.Госпіталізація до спеціалізованого стаціонару у залежності від ведучого патологічного синдрому.


^ ГОСТРА ПАТОЛОГІЯ ЦЕНТРАЛЬНОЇ

НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ


Судомний синдром у педіатрії


Діагностичні критерії:

1.При гіпертермії, яка ускладнюється судомами, наявність температури до нападу судом, при централізації кровообігу - виключити інфекційний токсикоз, нейроiнфекцiї.

2.При нормальній температурі тіла з'ясувати причину виникнення судом - виключити отруєння, травми ЦНС, рахіт, спазмофілію, діабет, епілепсію, істерію.

3.Оцінити колір шкіряних покровів - ціаноз, багряні-синюшні, бліді.

4.Порушення подиху - апноe, патологічні типи подиху, задишка.

5.Порушення серцевої діяльності - тахi- або брадикардія, розлади гемодiнамiки.

6.Менiнгеальнi симптоми - ригідність м'язів потилиці, позитивні симптоми Кернiга, Брудзiнського.

7.Вегетативні порушення – розповсюджений дермографізм, анізокорія та інші.


Медична допомога:

1.За показниками - реанімаційні заходи.

2.При збереженій свідомості - iнсуфляцiя кисню через носовий катетер; при порушенні свідомості (ступор, сопор, кома I ст) - iнсуфляцiя кисню через носовий катетер або ларiнгеальну маску; при комі II-Ш ст. з порушенням подиху - після попередньої премедикацiї 0.1% атропіну сульфату 0.1 мл/рік життя (не більш 0.5 мл) внутрівенно, iнтубацiя трахеї і переведення на ШВЛ.

3.Протисудомна терапія: бензодiазепiни (седуксен, реланiум, дiазепам, сiбазон) 0.3-0.5 мг/кг внутрівенно, при неефективності 1% гексенал або тiопентал натрію в дозі 3-5 мг/кг внутрівенно.

4.Дегiдратацiйна терапія: лазiкс 2-3 мг/кг внутрiм’зово або внутрівенно.

5.Госпіталізація до неврологічного відділення, при порушенні вітальних функцій - у ВIТ.

1   2   3   4   5   6   7



Схожі:

Наказ №437 м. Київ iconНаказ №437 м. Київ Про внесення змін до наказу Зареєстровано в Міністерстві юстиції України вак україни від 04. 04. 2000 №178 15. 01. 2009 р за №21/16037
Порядку присудження наукових ступенів і присвоєння вченого звання старшого наукового співробітника, затвердженого постановою Кабінету...
Наказ №437 м. Київ iconНаказ №437 Про внесення змін до наказу від 06. 08. 2010 р. №269
З метою організованого проведення Новорічних та Різдвяних свят у навчальних закладах району
Наказ №437 м. Київ iconНаказ №300 м. Київ Про проведення І і ІІ турів всеукраїнського конкурсу " Учитель року 2012"
Київ, Хрещатик, 6, тел.: 278-21-62, e-mail: kyiv-oblosvita@cyfra net Web: www kyiv-oblosvita gov ua
Наказ №437 м. Київ iconНаказ №233 м. Київ Про проведення огляд-конкурсу на кращу організацію правоосвітньої та правовиховної роботи у загальноосвітніх навчальних закладах
Київ, Хрещатик, 6, тел.: 278-21-62, e-mail: kyiv-oblosvita@cyfra net Web: www kyiv-oblosvita gov ua
Наказ №437 м. Київ iconНаказ №395 м. Київ Про забезпечення рівного доступу до якісної освіти учням з особливими освітніми потребами у системі освіти Київської області
Київ, Хрещатик, 6, тел.: 278-21-62, e-mail: kyiv-oblosvita@cyfra net Web: www oblosvita kiev ua
Наказ №437 м. Київ iconНаказ №384 м. Київ Про проведення І, ІІ та ІІІ етапів Всеукраїнського конкурсу учнівської творчості, присвяченого Шевченківським дням, у 2011/2012 навчальному році
Київ, Хрещатик, 6, тел.: 278-21-62, e-mail: kyiv-oblosvita@cyfra net Web: www kyiv-oblosvita gov ua
Наказ №437 м. Київ iconНаказ №384 м. Київ Про проведення І, ІІ та ІІІ етапів Всеукраїнського конкурсу учнівської творчості, присвяченого Шевченківським дням, у 2011/2012 навчальному році
Київ, Хрещатик, 6, тел.: 278-21-62, e-mail: kyiv-oblosvita@cyfra net Web: www kyiv-oblosvita gov ua
Наказ №437 м. Київ iconНаказ №332 м. Київ Про організацію та проведення обласного етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту сучасної моделі навчального закладу Школи сприяння здоров’ю
Київ, Хрещатик, 6, тел.: 278-21-62, e-mail: kyiv-oblosvita@cyfra net Web: www kyiv-oblosvita gov ua
Наказ №437 м. Київ iconПро вивчення у навчальних закладах факультативних курсів з етики віри та релігієзнавства
Міністерство освіти І науки України видало наказ за номером 437, присвячений проблемі викладання курсу „Християнська етика” у загальноосвітній...
Наказ №437 м. Київ iconНаказ № м. Київ 2012 р

Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©te.zavantag.com 2000-2017
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи