Ректор Львівської державної фінансової академії П. Буряк icon

Ректор Львівської державної фінансової академії П. Буряк




Скачати 178.03 Kb.
НазваРектор Львівської державної фінансової академії П. Буряк
Дата конвертації15.06.2013
Розмір178.03 Kb.
ТипПрограма


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ЛЬВІВСЬКА ДЕРЖАВНА ФІНАНСОВА АКАДЕМІЯ


ЗАТВЕРДЖУЮ

Ректор Львівської

державної фінансової академії

______________ П. Буряк

___”_____________2012р.



ПРОГРАМА

ВСТУПНИХ ВИПРОБУВАНЬ

З ПРЕДМЕТА „УКРАЇНСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРА”

для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень „бакалавр”

за галуззю знань 0305 „Економіка та підприємництво”

на напрями підготовки 6.030508 „Фінанси і кредит”,

6.030509 „Облік і аудит”, 6.030502 „Економічна кібернетика”,

6.030503 „Міжнародна економіка”

та за галуззю знань 0306 „Менеджмент і адміністрування”

на напрям підготовки 6.030601 „Менеджмент”



ЛЬВІВ – 2012


УДК811.161.2 (075)

ББК81.2я73УКР


Українська мова та література// Програма навчальної дисципліни – ЛДФА, Львів: Видавництво ВТЗНВ, 2011. – 22 с.


Розробники:

Бобко Л.О., доцент, кандидат педагогічних наук кафедри соціальних і гуманітарних дисциплін ЛДФА;

Хамуляк О. Й., асистент кафедри соціальних і гуманітарних дисциплін ЛДФА.


Розглянуто і схвалено на засіданні кафедри соціальних і гуманітарних дисциплін (протокол №1 від 29 серпня 2011 р.) як програму підготовки громадян України для вступу у вищі навчальні заклади .

Зав. кафедрою _____________ Ю.Ю Сливка


ББК81.2я73УКР

ЛДФА, 2011


ЗМІСТ

  1. Пояснювальна записка 4

  2. Тематичний план навчальної дисципліни 8

  3. Зміст навчальної дисципліни 10

  4. Список рекомендованої літератури 21



^ 1. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Програму зовнішнього незалежного оцінювання з української мови і літератури 2011-2012 навчального року (далі – програма ЗНО) розроблено з урахуванням чинних програм з української мови для 5–11 класів (лист Міністерства освіти і науки України № 1/11-3580 від 22.08.2001 р.) і чинних програм з української літератури для 5–11 класів: за загальною редакцією Р. Мовчан (лист № 1/11-2444 від 23.07.2002 р.) і О. Бандури, Н. Волошиної (лист № 1/11-3580 від 22.08.2001 р.).

Зважаючи на варіативність програм з української літератури для загальноосвітніх навчальних закладів, до програми ЗНО внесено персоналії письменників і художні твори, вивчення яких передбачено всіма чинними програмами і відображено в усіх підручниках, рекомендованих Міністерством освіти і науки України.

Матеріал програми ЗНО розподілено за такими розділами: “Українська мова” (“Фонетика. Графіка”, “Лексикологія. Фразеологія”, “Будова слова. Словотвір”, “Морфологія”, “Синтаксис”, “Стилістика”, “Орфоепія”, “Орфографія”, “Розвиток мовлення”) та “Українська література” (“Усна народна творчість”, “Давня українська література”, “Література кінця ХVIII – початку ХХ ст.”, “Література ХХ ст.”, “Творчість українських письменників-емігрантів”, “Сучасний літературний процес”).

Мета й завдання вивчення української мови визначені державною програмою з української мови, яка водночас визначає основний зміст навчання і вимоги та критерії оцінювання його результатів.

^ Основна мета вивчення української мови у навчальних закладах України на сучасному етапі полягає у формуванні національно свідомої, духовно багатої мовної особистості, яка володіє вміннями й навичками вільно, комунікативно виправдано користуватися засобами державної мови – її стилями, типами, жанрами в усіх видах мовленнєвої діяльності.

Головними завданнями навчання української мови є :

  • виховання потреби у вивченні української мови;

  • формування духовного світу , цілісних світоглядних уявлень, загальнолюдських ціннісних орієнтирів шляхом прилучення через мову до культурних надбань українського народу й людства;

  • вироблення в абітурієнтів умінь і навичок комунікативно виправдано користуватися засобами мови в різних життєвих ситуаціях під час сприймання, відтворення та створення висловлювань з дотриманням українського мовленнєвого етикету;

  • засвоєння базових орфоепічних, граматичних, лексичних, правописних, стилістичних умінь і навичок;

  • ознайомлення з мовною системою як основою для формування мовних, мовленнєвих умінь і навичок.

Вимоги до знань та умінь з української мови:

  • знати зміст мовних понять і термінів;

  • знати мовні явища, закономірності, правила орфографії та пунктуації;

  • лінгвістика тексту;

  • значення мовних одиниць та особливості їх функціонування;

  • уміти розпізнавати мовні явища й закономірності;

  • аналізувати, групувати, класифікувати, систематизувати мовні явища;

  • установлювати причиново-наслідкові зв’язки мовних явищ;

  • визначати істотні ознаки мовних явищ;

  • відрізняти випадки правильного використання мовних засобів від помилкових;

  • аналізувати текст: його зміст, структуру й призначення;

  • розуміти значення й особливості функціонування мовних одиниць;

  • створювати власні висловлювання з певною комунікативною метою;

  • виражати мовними засобами свій духовний світ, популяризувати українською мовою цінності української та світової культури.



Вимоги до знань та умінь з української літератури:

  • знати взаємозв’язок літератури з життям, характерні риси епохи, відображені у вивченому творі; суспільну роль художньої літератури;

  • основні етапи розвитку української літератури; найважливіші факти літературного процесу;

  • світове значення української літератури;

  • найважливіші відомості про творчі методи та літературні напрями;

  • основні етапи життєвого і творчого шляху письменників;

  • ідейно-тематичну основу, особливості композиції, сюжет вивчених творів;

  • місце і значення кожного твору у доробку письменника та в літературному процесі даного періоду;

  • визначальні ознаки понять: народність літератури, художній образ, літературний характер, типові характери, конкретно-історичне та загальнолюдське в них, літературні роди та їх основні жанри як своєрідні способи образного відтворення дійсності;

  • визначальні ознаки силабо-тонічної та тонічної системи віршування;

  • уміти знаходити ознаки роду та жанру художнього твору і розрізняти твори різних жанрів;

  • визначати елементи сюжету і поза сюжетні елементи та їх роль у художньому творі;

  • виявляти основні проблеми, поставлені у творі, що вивчається;

  • визначати роль героїв у розкритті ідейного змісту твору та їхню авторську оцінку;

  • характеризувати героїв твору;

  • з’ясовувати взаємозв’язок світогляду і творчості письменника;

  • виявляти найхарактерніші ознаки творчого методу та літературного напряму;

  • аналізувати твір з урахуванням його художньої, естетичної та ідейної цілісності й авторської позиції.



^ 2. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

2.1. Тематичний план навчальної дисципліни з “Української мови”

Тема 1. Фонетика. Графіка

Тема 2. Лексикологія. Фразеологія

Тема 3. Будова слова. Словотвір

Тема 4. Морфологія

Тема 5. Синтаксис

Тема 6. Стилістика

Тема 7. Орфоепія

Тема 8. Орфографія

Тема 9. Розвиток мовлення.


^ 2.2. Тематичний план навчальної дисципліни з “Української літератури”

Тема 1. Усна народна творчість

Тема 2. Давня українська література

Тема 3. Література кінця ХVIII – початку ХХ ст.

Тема 4. Література ХХ ст.

Тема 5. Творчість українських письменників-емігрантів

Тема 6. Сучасний літературний процес.


^ 3. ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

3.1.Зміст навчальної дисципліни “Українська мова”

1. Фонетика. Графіка

Фонетика як розділ мовознавчої науки про звуковий склад мови. Голосні й приголосні звуки. Приголосні тверді і м’які, дзвінкі й глухі. Позначення звуків мовлення на письмі. Алфавіт. Співвідношення звуків і букв. Звукове значення букв я, ю, є, ї, щ. Склад. Складоподіл. Наголос, наголошені й ненаголошені склади. Уподібнення приголосних звуків. Спрощення в групах приголосних. Найпоширеніші випадки чергування голосних і приголосних звуків. Основні випадки чергування у-в, і-й.

^ 2. Лексикологія. Фразеологія

Лексикологія як учення про слово. Ознаки слова як мовної одиниці. Лексичне значення слова. Багатозначні й однозначні слова. Пряме та переносне значення слова. Омоніми. Синоніми. Антоніми. Лексика української мови за походженням. Власне українська лексика. Лексичні запозичення з інших мов. Загальновживані слова. Професійна, діалектна, розмовна лексика. Терміни. Лексика української мови з погляду активного й пасивного вживання. Застарілі й нові слова (неологізми). Нейтральна й емоційно забарвлена лексика. Поняття про стійкі сполуки слів і вирази. Фразеологізми. Приказки, прислів’я, афоризми.

^ 3. Будова слова. Словотвір

Будова слова. Основа слова й закінчення. Значущі частини слова: корінь, префікс, суфікс, закінчення. Словотвір. Твірні основи при словотворенні. Основа похідна й непохідна. Основні способи словотворення в українській мові: префіксальний, префіксально-суфіксальний, суфіксальний, безсуфіксальний, складання слів або основ, перехід з однієї частини мови в іншу. Складні слова. Способи їх творення. Сполучні голосні[о], [е] у складних словах

^ 4. Морфологія. 4.1. Іменник

Морфологія як розділ мовознавчої науки про частини мови. Іменник як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Іменники власні та загальні, істоти й неістоти. Рід іменників: чоловічий, жіночий, середній. Іменники спільного роду. Число іменників. Іменники, що вживаються в обох числових формах. Іменники, що мають лише форму однини або лише форму множини. Відмінки іменників. Відміни іменників: перша, друга, третя, четверта. Поділ іменників першої та другої відмін на групи. Особливості вживання та написання відмінкових форм. Букви -а(-я), -у(-ю) в закінченнях іменників другої відміни. Відмінювання іменників, що мають лише форму множини. Невідмінювані іменники в українській мові. Написання і відмінювання чоловічих і жіночих імен по батькові

4.2. Прикметник

Прикметник як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Розряди прикметників за значенням: якісні, відносні та присвійні. Якісні прикметники. Ступені порівняння якісних прикметників: вищий і найвищий, способи їх творення (проста й складена форми). Зміни приголосних при творенні ступенів порівняння прикметників. Особливості відмінювання прикметників (тверда й м’яка групи).

4.3. Числівник

Числівник як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Розряди числівників за значенням: кількісні (на позначення цілих чисел, дробові, збірні) й порядкові. Групи числівників за будовою: прості, складні й складені. Типи відмінювання кількісних числівників:1) один, одна; 2) два, три, чотири; 3) від п’яти до двадцяти, тридцять, п’ятдесят ...вісімдесят; 4) сорок ,дев’яносто, сто; 5) двісті –дев’ятсот; 6) нуль, тисяча, мільйон, мільярд; 7) збірні; 8) дробові.

4.4. Займенник

Займенник як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Співвіднесеність займенників з іменниками, прикметниками й числівниками. Розряди займенників за значенням: особові, зворотний, присвійні, вказівні, означальні, питальні, відносні, неозначені, заперечні. Особливості їх відмінювання. Творення й правопис неозначених і заперечних займенників.

4.5. Дієслово

Дієслово як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Форми дієслова: дієвідмінювані, відмінювані (дієприкметник) і незмінні (інфінітив, дієприслівник, форми на -но, -то). Безособові дієслова. Види дієслів: доконаний і недоконаний. Творення видових форм. Часи дієслова: минулий, теперішній, майбутній. Способи дієслова: дійсний, умовний, наказовий. Творення форм умовного та наказового способів дієслів. Словозміна дієслів І та II дієвідміни. Особові та числові форми дієслів (теперішнього та майбутнього часу й наказового способу). Родові та числові форми дієслів(минулого часу й умовного способу). Чергування приголосних в особових формах дієслів теперішнього та майбутнього часу.

Дієприкметник як особлива форма дієслова: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Активні та пасивні дієприкметники. Творення активних і пасивних дієприкметників теперішнього й минулого часу. Відмінювання дієприкметників. Дієприкметниковий зворот. Безособові форми на -но, -то.

Дієприслівник як особлива форма дієслова: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Дієприслівники доконаного й недоконаного виду, їх творення. Дієприслівниковий зворот.

4.6. Прислівник

Прислівник як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Розряди прислівників за значенням. Ступені порівняння прислівників: вищий і найвищий. Зміни приголосних при творенні прислівників вищого та найвищого ступенів. Правопис прислівників на -о, -е, утворених від прикметників і дієприкметників. Написання прислівників разом і через дефіс.

^ 4.7. Службові частини мови

Прийменник як службова частина мови. Групи прийменників за походженням: непохідні (первинні) й похідні (вторинні, утворені від інших слів). Групи прийменників за будовою: прості, складні й складені. Зв’язок прийменника з непрямими відмінками іменника.

Сполучник як службова частина мови. Групи сполучників за значенням і синтаксичною роллю: сурядні (єднальні, протиставні, розділові) й підрядні (часові, причинові, умовні, способу дії, мети, допустові, порівняльні, з’ясу-вальні, наслідкові). Групи сполучників за вживанням (одиничні, парні, повторювані) та за будовою (прості, складні, складені).

^ Частка як службова частина мови. Групи часток за значенням і вживанням: формотворчі, словотворчі, модальні.

4.8. Вигук

Вигук як частина мови. Групи вигуків за походженням: непохідні й похідні. Значення вигуків. Звуконаслідувальні слова.

^ 5. Синтаксис 5.1. Словосполучення.

Завдання синтаксису. Словосполучення й речення як основні одиниці синтаксису. Підрядний і сурядний зв’язок між словами й частинами складного речення. Головне й залежне слово в словосполученні. Типи словосполучень за морфологічним вираженням головного слова. Словосполучення непоширені й поширені.

5.2. Речення

Речення як основна синтаксична одиниця. Граматична основа речення. Порядок слів у реченні. Види речень у сучасній українській мові: за метою висловлювання (розповідні, питальні й спонукальні); за емоційним забарвленням (окличні й неокличні); за будовою (прості й складні); за складом граматичної основи (двоскладні й односкладні);за наявністю чи відсутністю другорядних членів (непоширені й поширені); за наявністю необхідних членів речення (повні й неповні); за наявністю чи відсутністю ускладнювальних засобів (однорідних членів речення, вставних слів, словосполучень, речень, відокремлених членів речення, звертання).

^ 5.2.1. Просте двоскладне речення

Підмет і присудок як головні члени двоскладного речення. Особливості узгодження присудка з підметом. Способи вираження підмета. Типи присудків: простий і складений (іменний і дієслівний). Способи їх вираження.

^ 5.2.2. Другорядні члени речення у двоскладному й односкладному реченні

Означення узгоджене й неузгоджене. Прикладка як різновид означення. Додаток. Типи обставин за значенням. Способи вираження означень, додатків, обставин. Порівняльний зворот. Функції порівняльного звороту в реченні (обставина способу дії, присудок).

^ 5.2.3. Односкладні речення

Граматична основа односкладного речення. Типи односкладних речень за способом вираження та значенням головного члена: односкладні речення з головним членом у формі присудка (означено-особові, неозначено-особові, узагальнено-особові, безособові) та односкладні речення з головним членом у формі підмета (називні). Способи вираження головних членів односкладних речень. Розділові знаки в односкладному реченні.

^ 5.2.4. Речення з однорідними членами

Узагальнювальні слова в реченнях з однорідними членами. Речення зі звертанням. Звертання непоширені й поширені. Речення зі вставними словами, словосполученнями, реченнями, їх значення. Речення з відокремленими членами. Відокремлені означення, прикладки – непоширені й поширені. Відокремлені додатки, обставини. Відокремлені уточнювальні члени речення. Розділові знаки в реченні з однорідними членами.

^ 5.2.5.Складне речення

Ознаки складного речення. Засоби зв’язку простих речень у складному:

1) інтонація й сполучники або сполучні слова; 2) інтонація.

Типи складних речень за способом зв’язку їх частин: сполучникові й безсполучникові. Сурядний і підрядний зв’язок між частинами складного речення.

^ 5.2.5.1. Складносурядне речення

Єднальні, протиставні та розділові сполучники в складносурядному реченні. Смислові зв’язки між частинами складносурядного речення. Розділові знаки в складносурядному реченні.

^ 5.2.5.2. Складнопідрядне речення

Складнопідрядне речення, його будова. Головне й підрядне речення. Підрядні сполучники й сполучні слова як засоби зв’язку у складнопідрядному реченні. Основні види підрядних речень: означальні, з’ясувальні, обставинні (місця, часу, способу дії та ступеня, порівняльні, причини, наслідкові, мети, умовні, допустові). Складнопідрядні речення з кількома підрядними, їх типи за характером зв’язку між частинами:1) складнопідрядні речення з послідовною підрядністю; 2) складнопідрядні речення з однорідною підрядністю; 3) складнопідрядні речення з неоднорідною підрядністю.

^ 5.2.5.3. Безсполучникове складне речення

Типи безсполучникових складних речень за характером смислових відношень між складовими частинами-реченнями:

1) з однорідними частинами-реченнями(рівноправними);

2) з неоднорідними частинами(пояснюваною і пояснювальною).

Розділові знаки в безсполучниковому складному реченні.

^ 5.2.5.4. Складні речення зрізними видами сполучникового й безсполучникового зв’язку

Складні речення з різними видами сполучникового й безсполучникового зв’язку.

^ 5.3. Способи відтворення чужого мовлення

Пряма й непряма мова. Речення з прямою мовою. Слова автора. Заміна прямої мови непрямою. Цитата як різновид прямої мови. Діалог.


6. Стилістика

Стилі мовлення (розмовний, науковий, художній, офіційно-діловий, публіцистичний), їх основні ознаки, функції.

7. Орфоепія

Відображення вимови голосних(наголошених і ненаголошених) через фонетичну транскрипцію.

Відображення вимови приголоснихзвуків:1) [дж], [дз], [дз’]; 2) [ґ]; 3) [ж], [ч], [ш], [дж]; 4) груп приголосних (уподібнення, спрощення); 5) м’яких приголосних; 6) подовжених приголосних.

Вимова слів з апострофом.

8. Орфографія

Правопис літер, що позначають ненаголошені голосні [е], [и], [о] в коренях слів. Спрощення в групах приголосних. Сполучення йо, ьо. Правила вживання м’якого знака. Правила вживання апострофа. Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних і збігу однакових приголосних звуків. Правопис префіксів і суфіксів. Позначення чергування приголосних звуків на письмі. Правопис великої літери. Лапки у власних назвах. Написання слів іншомовного походження. Основні правила переносу слів з рядка в рядок. Написання складних слів разом і через дефіс. Правопис складноскорочених слів. Написання чоловічих і жіночих імен по батькові, прізвищ. Правопис відмінкових закінчень іменників, прикметників. Правопис н та нн у прикметниках і дієприкметниках, не з різними частинами мови. Особливості написання числівників. Написання окремо (сполучень прислівникового типу), разом і через дефіс (прислівників, службових частин мови, вигуків).


^ 9. Розвиток мовлення

Загальне уявлення про спілкування й мовлення; види мовленнєвої діяльності; адресант і адресат мовлення; монологічне й діалогічне мовлення; усне й писемне мовлення; основні правила спілкування. Тема й основна думка висловлювання. Вимоги до мовлення (змістовність, логічна послідовність, багатство, точність, виразність, доречність, правильність). Текст, поділ тексту на абзаци, мікротеми. Мовні засоби зв’язку речень у тексті. Типи мовлення (розповідь, опис, роздум). Структура тексту типу розповіді, опису, роздуму.


^ 3.2 Зміст навчальної дисципліни “Українська література”

1. Усна народна творчість

Народні казки. Народні перекази та легенди. Народні пісні. Колядки. Щедрівки. Веснянки. Жниварські пісні. Історичні пісні. Коломийки. Народні думи. Народні балади. Народна лірика. Народна драма.

^ 2. Давня українська література

“Велесова книга”. Біблія. Літописи. “Поученія” Володимира Мономаха. “Слово про закон і благодать” Іларіона. “Галицько-Волинський літопис”,“Слово про похід Ігорів”. Іван Вишенський. Козацькі літописи (огляд), Драматургія. Історична драма. Інтермедії. Вертепна драма. Поезія. Віршова спадщина Климентія Зіновієва та Івана Некрашевича. Історичні вірші. Мандрівні дяки, їхня діяльність. Григорій Сковорода.

^ 3. Література кінця XVIII - початку XX ст.

Іван Котляревський. “Енеїда”, “Наталка-Полтавка”.

Григорій Квітка-Основ’яненко. “Маруся”.

Тарас Шевченко. “Катерина”, “Гайдамаки”, “Сон” (“У всякого своя доля”), “Кавказ”, “До Основ’яненка”, “І мертвим, і живим...”, “Заповіт”, “Мені однаково”, “Ісаія. Глава 35”.

Пантелеймон Куліш. “Чорна рада”.

Марко Вовчок. “Інститутка”.

Іван Нечуй-Левицький. “Кайдашева сім’я”.

Панас Мирний. “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”.

Українська драматургія другої половини XІX ст.

Іван Карпенко-Карий. “Хазяїн”.

Іван Франко. “Гімн”, “Чого являєшся мені у сні”, “Мойсей”.

Ольга Кобилянська. “Людина”.

Леся Українка. “І все-таки до тебе думка лине”, “Contra spem spero”, “Лісова пісня”.

Михайло Коцюбинський. “Intermezzo”, “Тіні забутих предків”.

Василь Стефаник. “Камінний хрест”.

^ 4. Література XX ст.

Павло Тичина. “Арфами, арфами”, “Ви знаєте, як липа шелестить”.

Володимир Сосюра. “Любіть Україну”, “Так ніхто не кохав”.

Юрій Яновський. “Вершники” (новела “Подвійне коло”).

Микола Хвильовий. “Я (Романтика)”.

Микола Куліш. “Мина Мазайло”.

Остап Вишня. “Мисливські усмішки”.

Олександр Довженко. “Зачарована Десна”, “Україна в огні”.

Андрій Малишко. “Пісня про рушник”.

Василь Симоненко. “Лебеді материнства”, ”Ти знаєш, що ти – людина?”

Ліна Костенко. “Маруся Чурай”.

Іван Драч. “Балада про соняшник”.

Дмитро Павличко. “Два кольори”.

Василь Стус. “На колимськім морозі калина”, “Сто років, як сконала Січ”.

Григір Тютюнник. “Три зозулі з поклоном”

^ 5. Твори українських письменників-емігрантів

Іван Багряний. “Тигролови”.

Василь Барка “Жовтий князь”

Улас Самчук. “Марія”.

Євген Маланюк. “Сучасники”, ”Шевченко”.

^ 6. Сучасний літературний процес

Літературні угруповання 90-х рр. ХХ ст. Утворення АУП (Асоціації українських письменників).

Сучасна поезія: Ігор Римарук, Юрій Андрухович, Віктор Неборак, Олександр Ірванець, Василь Слапчук, Сергій Жадан.

Сучасна проза: Галина Пагутяк. Оксана Забужко.


^ СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Глазова О. П., Кузнєцов Ю. В. Рідна мова: Підруч. для 5 кл. загальноосвіт. навч. закл. - К.: Педагогічна преса, 2005.

2. Шелехова Г. Т., Остаф Я. І., Скуратівський Л. В. Рідна мова: Підручник для 9 кл. - К.: Освіта, 2002.

3. Глазова О. П., Кузнєцов Ю. В. Рідна мова: Підруч. для 6 кл. загальноосвіт. навч. закл. - К.: Педагогічна преса, 2006.

4. Передрій Г. Р., Скуратівський Л. В., Шелехова Г. Т., Остаф Я. І. Рідна мова: Підруч. для 7 кл. - К.: Освіта, 2003.

5. Олійник О. Б. Українська мова: Підручн. для 8 кл. серед. шк. - К.: Вікторія, 2004.

6. Степанишин Б. І. Українська література: Підруч. для 9 кл. загальноосвіт. навч. закл. - К.: Арт-освіта, 2004.

7. Українська література: Хрестоматія нововведених творів за програмою 2002 року: У 3-х част./Автор-упорядник Р.В.Мовчан. - Частина третя (9 - 11 класи). - К.: Генеза, 2003.

8. Джерела пружно б'ють: Хрестоматія з української літератури для 9 класу/ Уклав Борис Степанишин. - К.: Арт-Освіта, 2004.

9. Хропко П. П. Українська література: Підруч. для 10 кл. загальноосвіт. навч. закл. - К.: Школяр, 2005.

10. Українська література: Хрестоматія для 10 класу середніх загальноосвітніх навчальних закладів/ Упоряд. П.П. Хропко, В.Ф.Погребенник. - К.: Ковчег, 2003.

11. Срібний птах: Хрестоматія з української літератури для 11 кл. загально освіт. навч. закл. - Част. ІІ. / Упоряд. Г. Ф. Семенюк, М. П. Ткачук, А. Б . Гуляк. - К.: Освіта, 2006.

12. Семенюк Г. Ф., Ткачук М. П., Ковальчук О. Г. Українська література: Підруч. для 11 кл. загальноосвіт. навч. закл. - К.: Освіта, 2006.

13. Новосьолова В.І., Скуратівський Л.В., Плетньова Л.В. Українська мова: збірник тестових завдань для підготовки до зовнішнього незалежного оцінювання. – К.: Генеза, 2009.

14. Українська мова і література - завдання та відповіді зовнішнього незалежного оцінювання 2008 року.

15. Українська мова і література - завдання та відповіді зовнішнього незалежного оцінювання 2007 року.

16. Шелехова Г. Т., Остаф Я. І., Скуратівський Л. В. Рідна мова: Підручник для 8 кл. - К.: Освіта, 2004.




Схожі:

Ректор Львівської державної фінансової академії П. Буряк iconРектор Львівської державної фінансової академії П. Буряк
Математика // Програма вступних випробувань. – Лдфа, Львів: Видавництво втзнв, 2012. – 8 с
Ректор Львівської державної фінансової академії П. Буряк iconРектор Львівської державної фінансової академії П. Буряк
Географія: // Програма вступних випробувань. – Лдфа, Львів: Видавництво: Лдфа, 2012. – 19 с
Ректор Львівської державної фінансової академії П. Буряк iconРектор Львівської державної фінансової академії П. Буряк
Аудит: // Програма вступних випробувань.– Лдфа, Львів: Видавництво Лдфа, 2012.– 9 с
Ректор Львівської державної фінансової академії П. Буряк iconРектор Львівської державної фінансової академії П. Буряк
Фінансовий облік: // Програма вступних випробувань. Лдфа, Львів: Видавництво Лдфа, 2012. 12с
Ректор Львівської державної фінансової академії П. Буряк iconРектор Львівської державної фінансової академії П. Буряк
Вони значною мірою зумовлені провідною роллю фінансів як в економіці держави, так і в економіці господарських суб'єктів різних форм...
Ректор Львівської державної фінансової академії П. Буряк iconРектор Львівської державної фінансової академії П. Буряк
України до європейського освітнього простору, з розвитком інноваційних технологій та пожвавленням міжнародних економічних зв’язків...
Ректор Львівської державної фінансової академії П. Буряк iconРектор Львівської державної фінансової академії П. Буряк
України до європейського освітнього простору, з розвитком інноваційних технологій та пожвавленням міжнародних економічних зв’язків...
Ректор Львівської державної фінансової академії П. Буряк iconРектор Львівської державної фінансової академії П. Буряк
України є забезпечення якості підготовки фахівців відповідно до міжнародних вимог і стандартів. Приєднання України до європейського...
Ректор Львівської державної фінансової академії П. Буряк iconРектор Львівської державної фінансової академії П. Буряк
Програма вступних випробувань з предмета «Моделювання економіки» для вступників на освітньо-кваліфікаційні рівні «спеціаліст», «магістр»...
Ректор Львівської державної фінансової академії П. Буряк iconРектор Львівської державної фінансової академії П. Буряк
Програма вступних випробувань з предмета «Інформаційні системи в економіці» для вступників на освітньо-кваліфікаційні рівні «спеціаліст»,...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©te.zavantag.com 2000-2017
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи