Turjanchyk Vasyl Турянчик Василь icon

Turjanchyk Vasyl Турянчик Василь




Скачати 38.88 Kb.
НазваTurjanchyk Vasyl Турянчик Василь
Дата конвертації25.02.2013
Розмір38.88 Kb.
ТипДокументи

Turjanchyk Vasyl


Турянчик Василь(нар. 17 квітня 1935 року). Заслужений майстер спорту по футболу. Захисник, виступав за команди «Спартак» (Ужгород), СКА (Львів),»Верховина» (Ужгород), «Динамо «(Київ). Чотириразовий чемпіон СРСР (1961, 1966, 1967, 1968), дворазовий володар кубка СРСР (1964, 1966).


Львів для нього – як перше кохання…


Василь Турянчик – легенда українського футболу. З його іменем пов’язують перші успіхи київського «Динамо», чиїм капітаном він був упродовж багатьох літ. Він провів у столичному клубі чимало сезонів, зіграв 308 матчів, забив 12 голів, деякі з них були вирішальними.

Але тепер мало хто пам’ятає, що Василь Юркович розпочинав свій шлях у великий футбол саме у Львові, де майже три роки виступав за армійський клуб. Саме тут він проявив свій талант бойовитого гравця, який вміє боротися за кожен м’яч і закликає своїх партнерів до цього ж. Тому й капітаном його обирали, тому й отримував запрошення з різних команд класу «А».

А до Львова Василь потрапив зі Станіславова (нині – Івано-Франківськ), куди його призвали на військову службу. Та, швидко довідавшись, що він має досвід виступів за ужгородський «Спартак», перевели до Львова, де була команда Спортивного клубу армії. Молодий Турянчик, як кожен закарпатський юнак, з дитинства копав м’яч у своєму рідному селі Чинадієве біля Мукачевого. Перший тренер Карой Сабо був фахівцем, який прищеплював своїм вихованцям технічний футбол і, мабуть, побачив у Василеві якісь задатки, бо подарував йому свої старі бутси. Василь їх латав-перелатував і вони йому служили довго, поки грав за сільську команду. Потім його запросили до «Спартака», звідки забрали в армію, що й привело його до Львова.

Тренерами тут працювали знані футболісти: знаменитий правий край ЦСКА і капітан збірної СРСР Олексій Гринін та не менш відомий у Львові Мирослав Турко. Партнерами стали хороші футболісти Щербаков, Зайцев, Ковач та інші. Армійська команда виступала у класі «Б», але за підбором гравців могла б змагатися й класом вище. Недарма з неї постійно забирали в московський ЦСКА провідних виконавців. Тоді до армії забирали всіх молодих талановитих гравців, і коли служба закінчувалася, на них вже чекали представники команд майстрів. Наприклад, 1957 року після кубкового поєдинку у Львові між СКА та московським «Спартаком», нашпигованим олімпійськими чемпіонами, в якому москвичі ледь вирвали перемогу (2:1), Турянчика запрошували до «Спартака», але він відмовив. Він завжди мріяв повернутися в рідне Закарпаття і відмовив також армійському начальству, хоч йому вже й офіцерське звання присвоїли. Дійшов до маршала і таки демобілізувався. І почав грати в Ужгороді в своє задоволення.

Прихильники футболу пам’ятають Турянчика як стовпа оборони, центрального захисника, але починав він попереду і забивав чимало голів, бо який закарпатець не мріє про голи. Василь добре грав головою, часто брав участь у розіграші стандартних положень і забивав свої мячі. Головою грати навчився у таких майстрів «Спартака» як Бєловарі і Тотт. Але його завжди дратувало, що оборонці допускають багато помилок і команда пропускає м’ячі. А він програвати не любив. Навіть на тренуваннях. Тому вирішив про своє амплуа на полі: гратиме у захисті з підключенням у потрібні моменти до атаки.

Не хотів він йти й до київського «Динамо». Тоді ця команда ще не мала тої репутації, яку здобула у наступні роки вже з Турянчиком. Умовляли його – він заперечував, аж поки не пригрозили, що ужгородській команді не «дадуть життя». До того ж, «Динамо» йшло тоді на останньому місці, шукало шляхи виходу з кризи. Пошуки вправних гравців на Закарпатті привело до того, що до Києва забрали воротаря Андрія Гаваші, Йожефа Сабо і Василя. Прийшли в «Динамо» й інші молоді гравці, тренера Олега Ошенкова замінив В’ячеслав Соловйов і «Динамо» закінчило чемпіонат на сьомому місці, а Турянчик відкрив свій рахунок забитим м’ячам.

Чого вартує той гол, який наш герой забив восени 1961 року у ворота московського «Торпедо». Обидва клуби вели боротьбу за перше місце і за кілька хвилин до кінця матчу Василь у стрибку через голову забив гол, який приніс киянам перші золоті медалі чемпіонату СРСР. Потім будуть і наступні, але, коли іноді на очі потрапляє хроніка тих літ – то, аж мороз по шкірі йде й зараз. То були дійсно незабутні хвилини. Увесь стадіон засвітився саморобними смолоскипами, і був такий гамір, що куди там сьогоднішнім трибунам !

Не мав він якось щастя до виступів за збірну країни. Тоді там грала сильна пара центральних захисників Альберт Шестерньов та Муртаз Хурцилава, хоча й їздив у складі збірної клубів у турне по Південній Америці, де на стадіоні «Маракана» в Ріо-де- Жанейро протистояв самому королю футбола Пеле, який свій гол забив, як за ним не пильнували. Грав він і проти світових зірок – англійця Боббі Чарлтона чи поляка Владка Любанського. Але, вірний собі, їздити за збірну чомусь не любив, відмовлявся травмами чи хворобами. Інша річ – «Динамо»: тут він був невгамовний. А тренер Віктор Маслов любив «мужиків», які «орали» землю по всьому полю – Медвідя, Пузача, Соснихіна, Хмельницького. Зовні суворий і маломовний, Він був дуже доброю людиною, дозволяв хлопцям деякі витівки, навіть випити для «розслаблення», бо знав як поводити себе з футболістами, від яких потім міг вимагати результату. Вони називали його «Дідом», вкладаючи у це поняття свою любов і повагу.

Закінчивши кар’єру гравця в «Динамо», він у столиці не залишився, як це робило більшість його колег. Його завжди тягнуло додому. Отож, він залишив у Києві квартиру, роботу у групі підготовки «Динамо» і повернувся до Мукачевого. Ще й пограв трішки за команду «Мукачівприлад», а потім багато літ працював у міській ДЮСШ. Був і тренером у команді майстрів «Закарпаття», передавав молодим свій багатий досвід людини, що пограла у великому футболі.

А щодо Львова, то у Василя Юрковича є свої приємні спогади, які, як він признався, завжди з ним. Львів для нього – як перше кохання, що назавжди залишилося у серці. Має тут багато друзів, часто приїжджав, коли у львівській Комерційній академії навчалися його сини Роман та Юрій. У Львові пройшли його найкращі молоді літа, це було перше велике місто, звідкіля сільський хлопець виходив у світ, тут уперше відчув підтримку прихильників футболу і оплески трибун на свою адресу, тут, зрештою, пізнав перше кохання…



Схожі:

Turjanchyk Vasyl Турянчик Василь iconStankovich Vasyl Станкович Василь
Олімпійських ігор (1968, 1972), чемпіон світу в особистих змаганнях(1971), чотириразовий чемпіон світу у командних турнірах(1969,...
Turjanchyk Vasyl Турянчик Василь icon103 vasyl slapchuk

Turjanchyk Vasyl Турянчик Василь iconMultymediyna lekciya cymonenko vasyl

Turjanchyk Vasyl Турянчик Василь iconПедагоги, які боролися за Перемогу Шевченко Василь Степанович
Шевченко Василь Степанович – народився 7 квітня 1925 року у селі Коржова Уманського району Черкаської області
Turjanchyk Vasyl Турянчик Василь iconВ. В. Рушники наче долі сторінки /Василь Васкан. Чернівці,1996
Василь Васкан: слово від серця (до 70-річчя від дня народження письменника, голови обласної організації спу)
Turjanchyk Vasyl Турянчик Василь iconСклад конкурсної комісії з реалізації Програми розвитку культури на 2013 рік Пісний Василь
Пісний Василь – перший заступник голови Львівської обласної ради, голова конкурсної комісії
Turjanchyk Vasyl Турянчик Василь iconДіти у 6 років посміхаються 300-400 разів у день! За рік майже 130000 разів!
Варка варила вареника, Василь взяв вареника. Варка Василя варехою. Василь Варку вареником
Turjanchyk Vasyl Турянчик Василь iconВасиль Быков. Альпийская баллада
Василь Быков. Альпийская баллада Он споткнулся, упал, но тут же вскочил, поняв, что, пока вокруг
Turjanchyk Vasyl Турянчик Василь iconЛисий василь Прокопович
Лисий василь Прокопович (12.ІІ. 1943, с. Липовеньке Голованівського р-ну, Кіровоград обл.) – філософ, канд філос наук (Теоретичне...
Turjanchyk Vasyl Турянчик Василь iconГромадська Рада обговорювала районний бюжет
У роботі засідання брали участь голова рда василь Ємчук, його заступники Марія Чупрун, Любомир Липка, Степан Михайлюк, головний лікар...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©te.zavantag.com 2000-2017
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи