Тема: Олександр Довженко. «Зачарована Десна». Автобіографічний характер твору. Джерела становлення особистості письменника. Філософське осмислення краси людини і природи icon

Тема: Олександр Довженко. «Зачарована Десна». Автобіографічний характер твору. Джерела становлення особистості письменника. Філософське осмислення краси людини і природи




Скачати 114.41 Kb.
НазваТема: Олександр Довженко. «Зачарована Десна». Автобіографічний характер твору. Джерела становлення особистості письменника. Філософське осмислення краси людини і природи
Дата конвертації13.03.2014
Розмір114.41 Kb.
ТипУрок



Урок української літератури

11 клас


Олександр Довженко. „Зачарована Десна”





Тема: Олександр Довженко. «Зачарована Десна». Автобіографічний характер твору. Джерела становлення особистості письменника. Філософське осмислення краси людини і природи.

Мета: перенести учнів у світ справжнього мистецтва, дошукатися до джерел творчості О.Довженка, навчити робити власні висновки з прочитаного тексту, розвивати навички літературно-критичного аналізу художнього тексту, асоціативне мислення; виховувати почуття прекрасного, любові до рідної землі, гордості за свій талановитий народ.

Обладнання: Виставка книг О.Довженка, портрет письменника, опорна блок-схема для аналізу тексту «Зачарованої Десни», таблиці.


Хід уроку

«Щасливий я, що…й досі, дивлячись униз,

не втратив щастя бачити зорі навіть у

буденних калюжах на життєвих шляхах…»

О.Довженко


І. Організаційний момент.

ІІ. Вступне слово вчителя.

ІІІ. Перевірка домашнього завдання.

  • На минулому уроці ви отримали завдання опрацювати історію написання твору «Зачарована Десна», підготуватися до текстуального аналізу твору. Пригадаймо, як створювалася кіноповість.

Відповідь учня

Вперше надруковано українською мовою в журн. «Дніпро», І956, № З, с. 59—86; наступного року повість вийшла окремим виданням: ^ Довженко Олександр. Зачарована Десна. К., 1957, а також увійшла до однойменного збірника: Довженко Олександр. Зачарована Десна. К., 1957, с. 459—507.

2 квітня 1942 р. у Воронежі Довженко зробив запис у записній книжці: «У мене був дід, похожий на бога. І коли я молився богу, я бачив на покуті ніби портрет діда, а сам дід лежав на печі і кашляв.

Він був високий, з сірими очима і тонким орлиним носом. У нього був високий лоб і хвилясте волосся, а борода біла. Був він добрий і щирий. Він безумно любив гарну бесіду і гарне слово. Мати вважала його за чорнокниж­ника і ховала його псалтир. Потім вона почала його палити по листочку в печі.

Він був добрий дух лугу і риби. Він збирав гриби і ягоди краще за нас і розмовляв з кіньми» (Довженко Олександр. Твори. В 5-ти т. К., 1985, т. 5, с. 25). Пізніше ці рядки майже без змін увійдуть до «Зачарованої Десни». Отже, можемо вважати, що робота над повістю вже почалася, хоча конкрет­но про це сказано Довженком у запису 5 квітня 1942 р.: «А вчора, пишучи спогади про дитинство, про хату, про діда, про сінокіс, один собі у маленькій кімнатоньці сміявся і плакав. Боже мій, скільки ж прекрасного і дорогого бу­ло у моєму житті, що ніколи-ніколи вже не повернеться! Скільки краси на Десні, на сінокосі і скрізь-усюди, куди тільки не гляне моє душевне око...» (Довженко Олександр, Твори. В 5-ти т., т. 5, с. ЗО). А в запису 14 квітня 1942 р. вже з'являється і назва кіноповісті: «Учора знову писав «Зачаровану Десну»... (Довженко Олександр. Твори. В 5-ти т., т. 5, с. 32).

Робота над повістю тривала, звичайно, з перервами понад шість років. У листі до матері й сестри 9 листопада 1946 р. Довженко знову згадує про те, що пише повість «...про діда, батька, матір і про все, одне слово, наше сосницьке життя, ще коли я був маленьким, мамо, у Вас і щасливим, коли дід ще казав мені: «Цить, Сашко, не плач, поїдемо на сінокіс, да накосимо сіна, да наберем ягід, да наловимо риби, да наваримо каші» (Довженко Олександр. Твори. В 5-ти т., т. 5, с. 326—327).

У 1964 р. Ю. І.Солнцева за кіноповістю поставила фільм, що пройшов з великим успіхом у нашій країні та за рубежем.

Вчитель.

^ А тепер з’ясуємо особливості літературного жанру «автобіографія» і пригадаймо автобіографічні твори, які вивчалися раніше у школі.


Відповідь учня.

Вчитель

Зверніть увагу на опорні таблиці та блок-схему, що лежать у вас на партах , а також листки-камінці, якими кожен з нас вистелить уявний берег річки «Зачарована Десна». На цих листочках перед завершенням уроку нехай кожен напише свої враження, свої асоціації від прочитання кіноповісті, ті висновки, які він зробив безпосередньо для себе на уроці. Завдання групам лінгвістів, кінорежисерів, літературознавцям.

^ Схематичне розташування дійових осіб у кіноповісті О.Довженка «Зачарована Десна»




Опорна таблиця для характеристики персонажа

Образи

Соціальний аспект

Моральний аспект

Філософське осмислення

Ліричний герой (автор)

Не робить трагедії зі свого простого селянського походження.

Пишається дядьком-трударем.

«Не приверженець ні старого села, ні старовини вцілому… Син свого часу»

В дитинстві був «праведником», а в зрілі роки – правдником (говорив тільки правду).

Завжди з повагою ставився до старших, особливо батька й матері.

^ Надія роду.

Відчуває нерозривну єдність лінії: Я(особистість) – рід – земля батьків як єдина умова життєвої гармонії

Мати

«Достатки невеликі, серця гарячі…»

Хворіла через тяжку працю.

«Була гонориста, і їй дуже хотілось, аби хоч сліпі вважали її за багату…»

Безмежно любила своїй дітей.

Традиційно для української невістки не любила свекрухи, («не давала бабі їсти»)

^ Берегиня роду


Батько

«Моє багатство не дозволяє купити мені нові, пробачте чоботи…»

Зневажав старців, поважав митців.

Замість «моя бідність» говорив «моє багатство».

Зневажав начальство і царя

«В великім розпачі прокляв ім’я Боже»

«З нього можна було писати лицарів, богів, апостолів, великих учених і сіячів – він годивсь на все»

Свою ображену гідність топив у горілці.

^ Совість роду

(докоряв за те, що покинули рідну землю ворогам).

Краса роду

Дід Семен

«Був письменний»

Прочумакував усе життя.

«Він був наш добрий дух лугу і риби»

«Заводив у казкові нетрі старовини»

^ Мудрість роду

«Більше за все любив сонце»

Баба Марусина

Злидні й тяжка праця не могли поламати й затьмарити її талант до красномовства

«Любила прокльони. Вона проклинала все, що попадалось їй на очі…»

«Поробила» матері Сашка

^ Талант роду

Дядько Самійло

«Він був косар»

«Поза своїм талантом…був людиною немудрою і навіть немощною»

^ Оберіг роду

(«Не піддавався воронячим чарам»)

Десна

Змиває водою і бідних, і багатих – рівняє людей

«Свята чиста ріка моїх дитячих незабутніх літ і мрій»

^ Джерело роду

Опорна таблиця для характеристики персонажа

Образи

Соціальний аспект

Моральний аспект

Філософське осмислення

Ліричний герой (автор)

Не робить трагедії зі свого простого селянського походження.

Пишається дядьком-трударем.

«Не приверженець ні старого села, ні старовини вцілому… Син свого часу»

В дитинстві був «праведником», а в зрілі роки – правдником (говорив тільки правду).

Завжди з повагою ставився до старших, особливо батька й матері.

^ Надія роду.

Відчуває нерозривну єдність лінії: Я(особистість) – рід – земля батьків як єдина умова життєвої гармонії

Мати

«Достатки невеликі, серця гарячі…»

Хворіла через тяжку працю.

«Була гонориста, і їй дуже хотілось, аби хоч сліпі вважали її за багату…»

Безмежно любила своїй дітей.

Традиційно для української невістки не любила свекрухи, («не давала бабі їсти»)

^ Берегиня роду


Батько

«Моє багатство не дозволяє купити мені нові, пробачте чоботи…»

Зневажав старців, поважав митців.

Замість «моя бідність» говорив «моє багатство».

Зневажав начальство і царя

«В великім розпачі прокляв ім’я Боже»

«З нього можна було писати лицарів, богів, апостолів, великих учених і сіячів – він годивсь на все»

Свою ображену гідність топив у горілці.

^ Совість роду

(докоряв за те, що покинули рідну землю ворогам).

Краса роду

Дід Семен

«Був письменний»

Прочумакував усе життя.

«Він був наш добрий дух лугу і риби»

«Заводив у казкові нетрі старовини»

^ Мудрість роду

«Більше за все любив сонце»

Баба Марусина

Злидні й тяжка праця не могли поламати й затьмарити її талант до красномовства

«Любила прокльони. Вона проклинала все, що попадалось їй на очі…»

«Поробила» матері Сашка

^ Талант роду

Дядько Самійло

«Він був косар»

«Поза своїм талантом…був людиною немудрою і навіть немощною»

^ Оберіг роду

(«Не піддавався воронячим чарам»)

Десна

Змиває водою і бідних, і багатих – рівняє людей

«Свята чиста ріка моїх дитячих незабутніх літ і мрій»

^ Джерело роду

Відповіді учнів (характеристика образної системи твору), посилаючись на опорну блок-схему:

  1. Ліричний герой. 442, 443 (Любо-нелюбов; приємно-неприємно); 455(правда)

  2. Мати. 438; 447; 448

  3. Батько. 445-446; 449

  4. Дід Семен. 432, 433; 459

  5. Баба Марусина. 435

  6. Дід Захарко, Тихін Бобир, дядько Самійло. 441; 461-462

  7. Пірат, коні, ворона, лев. 465(Пірат), 463-464(лев), 465-467(коні)

  8. «Царство трав, річок і таємничих озер» 456-457,

  9. «Зачарована Десна». (гармонія 450); 457;

(Цитати до образів наводяться за виданням: О.Довженко. К. Наукова думка, 1986, 712 с.)


Звіт учнів, які працювали в динамічних групах:


1. Кінорежисери: «Зачарована Десна» - надзвичайно цікавий твір з точки зору кіно. О. Довженка не задовольняли ті сценарії, які йому подавали до роботи інші автори, тому-то й змушений був вигадати новий жанр – кіноповість. У Довженка розкадровано все з самого початку: пролог-голос автора на початку фільму, коли йдуть титри, завершальний підсумок з точки зору зрілого митця на тлі чарівної природи Придеснянщини; вражає гра світла й тіні (дід Семен все життя пролежав на сонці й ніколи не ховався в холодок), музики(клепання коси), вміле поєднання й чередування світлих, життєрадісних картин з картинами горя, страждань, смерті. Навіть смерть О.Довженко змальовує красиво. Ось яскравий приклад кінематографічності мислення Довженка: Гукає в калюжі дід Захарко. Мина хоче діда прохромить рогами. Голуби в небі. Із стріх вода капле. Про пекельні муки співають старці. Пірат скаженіє. Поверх купи гною півень курку топче. Горобці на клуні. А я на лозі. Я гойдаюсь на мокрій лозі, і кашляю гучно, й регочу, щасли­вий: я чую весну. І так мені гарно. Все таке веселе. І пахне все гноєм, пахне мокрим снігом, мокрою лозою.

— Тату-у! Бичок діда топче!

— Де?

— У калюжі-і! — кричимо ми з півнем.

Жили ми в повній гармонії з силами природи.

2. Мовознавці. Про словесну майстерність Довженка говорять ці рядки: «Отак міркуючи, поплакав я трохи, згадавши страшний суд, подивився на ластовенят і, згорнувшись у бубличок, жалібно зітхнув: «Ой-ой-ой, і нащо я народився на світ, не треба було рождатись». Який маленький лежу я в дідовому човні і стіль­ки вже знаю неприємних і прикрих речей. Як неприємно, коли баба клене або коли довго йде дощ і не вщухає. Неприємно, коли п'явка впивається в жижку, чи коли гавкають на тебе чужі пси, або гуска сичить коло ніг і червоним дзьобом скубе за штани. А як неприємно в одній руці нести велике відро води чи полоть і пасинкувати тютюн. Неприємно, як батько приходить додому п'яний і б'ється з дідом, з матір'ю або б'є посуд. Неприємно ходити босому по стерні або сміятись у церкві, коли зробиться смішно. І їхати на возі з сіном неприємно, коли віз ось-ось перекинеться в річку. Неприємно дивитись на великий вогонь, а от на малий — приємно. І при­ємно обнімати лоша. Або прокинутись удосвіта і побачити їв хаті теля, що найшлося вночі. Приємно бродити по теплих ^калюжах після грому й дощу, чи ловити щучок руками, скаламутивши воду, або дивитись, як тягнуть волока. Приємно знайти в траві пташине кубло. Приємно їсти паску і кра­шанки. Приємно, коли весною вода заливає хату й сіни і всі бродять по воді. Приємно спати в човні, в житі, в просі, в яч­мені, у всякому насінні на печі. І запах всякого насіння при­ємний. Приємно тягати копиці до стогу й ходити навколо стогів по насінню. Приємно, коли яблуко, про яке думали, що кисле, виявляється солодким. Приємно, коли позіхає дід і коли дзвонять до вечерні літом. І ще приємно, і дуже любив я, коли дід розмовляв з конем і лошам, як з чоловіками. Любив я, коли хтось на дорозі вночі, незнайомий, проходячи повз, казав до нас: «Здрастуйте». І любив, коли дід одказував: «Дай бог здрастувать». Любив, коли скидалась велика риба в озері чи в Десні на захід сонця. Любив, їдучи на возі з лугу, дивитися лежачи на зоряне небо. Любив засинати на возі і любив, коли віз спинявся коло хати в дворі і мене пере­носили, сонного, в хату. Любив скрип коліс під важкими возами в жнива. Любив пташиний щебет у саду і в полі. Ластівок любив у клуні, деркачів — у лузі. Любив плескіт води весняної. І жаб'яче ніжно-журливе кумкання в болоті, як спадала вода весняна. Любив співи дівочі, колядки, щедрів­ки, веснянки, обжинки . Любив гупання яблук в саду вечором у присмерку, коли падають вони несподівано нишком додолу в траву. Якась тайна, і сум, і вічна неухильність закону почу­валися завжди в цьому падінні плоду. І грім, хоч мати і ляка­лась його, любив я з дощем і вітром за його подарунки в саду.

Але більш за все в світі любив я музику. Коли б спитав мене хто-небудь, яку я музику любив у ранньому дитинстві, який інструмент, яких музик, я б сказав, що більш за все я любив слухати клепання коси. Коли тихого вечора, десь перед Петром і Павлом, починав наш батько клепати косу під хатою в саду, ото й була для мене найчарівніша музика.» - тут і порівняння, і багатосполучниковість, і номінативність речень, і маса повторів. Це наближає мову до живої розмовної, вона легка, невимушена, ллється, як чарівна Десна (Прокльони баби, застаріла лексика отця Кирила, шляхетна мова батька…)


^ Підведення підсумків уроку учнями (озвучення надписів на камінцях із подальшим записом у робочі зошити):

  • «Зачарована Десна» - твір, який розбудив пригноблену українську літературу.

  • Це один з найкращих творів «про український народ».

  • Це філософське осмислення рис свого народу, його духовних джерел.

  • Довженко зумів передати яскраві народні характери, які після нього мало кому вдасться змалювати з такою точністю.

  • Довженко – геній кіно і майстер слова.

Асоціативні відгуки:

  • Я напився чарівної води і очистився.

  • Хочу на Десну.

  • Топтати й курити тютюн – шкідливо для здоров’я і спасіння людської душі.

  • Не треба забувати, що кожен із нас народжений на цій землі, щоб реалізувати свій талант.

  • Не солід соромитися говорити рідною мовою – вона прекрасна.

  • Любити все і всіх.

  • Все на світі минає, а краса залишається.


Озвучення епіграфа.

«Щасливий я, що…й досі, дивлячись униз,

не втратив щастя бачити зорі навіть у

буденних калюжах на життєвих шляхах…»


Домашнє завдання:

Прочитати кіноповість «Україна в огні».

Підготуватися до літературно-критичного аналізу твору.

Підготувати тези до усного твору-характеристики художнього образу.



Схожі:

Тема: Олександр Довженко. «Зачарована Десна». Автобіографічний характер твору. Джерела становлення особистості письменника. Філософське осмислення краси людини і природи iconТема. О. Довженко творець поетичної кіноповісті «Зачарована Десна» зворушливі спогади про дитинство. Мета
Тема. О. Довженко творець поетичної кіноповісті «Зачарована Десна» зворушливі спогади про дитинство
Тема: Олександр Довженко. «Зачарована Десна». Автобіографічний характер твору. Джерела становлення особистості письменника. Філософське осмислення краси людини і природи iconОлександр Довженко зачарована десна
В сьому короткому нарисі автобіографічного кінооповідання автор поспішає зробити відразу деякі визнання: в його реальний повсякденний...
Тема: Олександр Довженко. «Зачарована Десна». Автобіографічний характер твору. Джерела становлення особистості письменника. Філософське осмислення краси людини і природи iconОлександр довженко "зачарована десна"
А сад було як зацвіте весною! А що робилось на початку літа — огірки цвітуть, гарбузи цвітуть, картопля цвіте. Цвіте малина, смородина,...
Тема: Олександр Довженко. «Зачарована Десна». Автобіографічний характер твору. Джерела становлення особистості письменника. Філософське осмислення краси людини і природи iconПрограма гуртка «Українська народна вишивка»
Вишивка в Україні – один з найпоширеніших і розповсюджених видів ужитково-прикладного мистецтва. Їх витончений світ краси і фантазії,...
Тема: Олександр Довженко. «Зачарована Десна». Автобіографічний характер твору. Джерела становлення особистості письменника. Філософське осмислення краси людини і природи iconПрироднича компетентність молодших школярів та умови її розвитку
Виняткової значущості нині набуває проблема становлення екологічної особистості – з її реалістичним баченням та науковим світосприйняттям....
Тема: Олександр Довженко. «Зачарована Десна». Автобіографічний характер твору. Джерела становлення особистості письменника. Філософське осмислення краси людини і природи iconРеферат на тему: філософські аспекти взаємовідносин людини І природи в умовах глобальної екологічної кризи. Зміст. Вступ. …2
Разом з тим потреба виходу з справжнього кризового стану викликає необхідність становлення особливої форми єдності людини і природи,...
Тема: Олександр Довженко. «Зачарована Десна». Автобіографічний характер твору. Джерела становлення особистості письменника. Філософське осмислення краси людини і природи iconТема Філософське розуміння природи
Філософія: навч посіб. / Л. В. Губерський, І. Ф. Надольний, В. П. Андрущенко та ін за ред І. Ф. Надольного. − 7-ме вид., стер. −...
Тема: Олександр Довженко. «Зачарована Десна». Автобіографічний характер твору. Джерела становлення особистості письменника. Філософське осмислення краси людини і природи iconІ семестр (заняття 1,5 год) Розучування твору «Я і ти» муз. Б. Савельева
Робота над чистотою, інтонацією, ритмом, двоголоссям «Зачарована земля». Виконання твору «Україно – дивосвіт»
Тема: Олександр Довженко. «Зачарована Десна». Автобіографічний характер твору. Джерела становлення особистості письменника. Філософське осмислення краси людини і природи iconЛекція. Індивідуально психологічні особливості особистості. Характер а) (грецьк чеканка
З огляду на це поясніть прислів’я: „Посієш вчинок – пожнеш звичку, посієш звичку – пожнеш характер, посієш характер – пожнеш долю”....
Тема: Олександр Довженко. «Зачарована Десна». Автобіографічний характер твору. Джерела становлення особистості письменника. Філософське осмислення краси людини і природи iconЗміст. Вступ. …2 розділ I. …5 Передумови І формування
Разом з тим потреба виходу з справжнього кризового стану викликає необхідність становлення особливої форми єдності людини і природи,...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©te.zavantag.com 2000-2017
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи