Тема: художні засоби, особливості мови, роль діалектизмів у творі. Значення творчості Івана Франка. Мета: дослідити роль художніх засобів у творі Івана Франка «Захар Беркут» icon

Тема: художні засоби, особливості мови, роль діалектизмів у творі. Значення творчості Івана Франка. Мета: дослідити роль художніх засобів у творі Івана Франка «Захар Беркут»




Скачати 77.05 Kb.
НазваТема: художні засоби, особливості мови, роль діалектизмів у творі. Значення творчості Івана Франка. Мета: дослідити роль художніх засобів у творі Івана Франка «Захар Беркут»
Дата конвертації13.03.2014
Розмір77.05 Kb.
ТипДокументи

Тема: художні засоби, особливості мови, роль діалектизмів у творі. Значення творчості Івана Франка.

Мета: дослідити роль художніх засобів у творі Івана Франка «Захар Беркут», розкрити їх значення та можливості використання, повторити вивчені поняття «архаїзм», «діалектизм», проаналізувати доцільність використання діалектизмів у творі; розвивати навички виразного читання твору, вміння швидко і правильно відшуковувати художні засоби у творі; виховувати любов і повагу до рідної мови, а також до мови певних регіонів.

^ Тип уроку: урок-дослідження

Обладнання: виставка картин до твору, теоретичний матеріал з основ літературознавства, текст твору, фрагменти фільму «Захар Беркут».

^ ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань у формі бесіди за питаннями

  • Що таке діалектизми?

  • Для чого вони вживаються?

  • Як дізнатися, що означає діалектизм?

  • Чи використовує діалектизми Іван Франко?


III. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності школярів .

Сьогодні на уроці ми продовжуємо роботу над історичною повістю «Захар Беркут». Розглянемо художні засоби твору, простежимо роль діалектизмів у творі.

^ IV. Основний зміст уроку

Коли письменник створює оповідання, вірш або п'єсу, в його уяві постають образи різних подій, людей, явищ. Щоб точно, виразно, яскраво відтворити ці уявлювані образи, письменник, по-перше, добирає слова потрібного змістового відтінку та емоційної забарвленості; по-друге, використовує різні художні засоби. Наприклад: «Широкою рікою плили по Русі пожежі, руїни та смерть. Страшенна монгольська орда з далекої степової Азії налетіла на нашу країну, щоб на довгі віки в самім корені підтяти її силу, розбити її народне життя. Найперші міста: Київ, Канів, Переяслав упали і були зруйновані до основи; їх слідом пішли тисячі сіл і менших городів»)

(«...Палали інші світила, страшні, широкі, бухаючи огняною загравою: се горіли околичні села і слободи, окружаючи широкою огненою пасмурою монгольський табір. Там бушували загони монголів, рубаючи та мордуючи людей, забираючи в неволю та нищачи до основи все, чого не можна було забрати»)

Для зримого зображення пожеж, розгрому, жаху, що несла в собі орда, автор використовує порівняння, епітет, гіперболічну метафору, уособлення. Розгубленість героїв, їх безпорадність, смертельний переляк, а разом з тим і силу волі, нескореність, прагнення перемогти передають риторичні окличні речення та вигуки.

Про копітку роботу автора над мовою свідчать рукописи творів. Нерідко одні слова письменник по два-три рази заміняє на інші, поки знайде ті, які найточніше передають думку, найяскравіше зображують предмет чи явище, найповніше виражають ставлення автора до нього, дають йому оцінку.

Художня майстернiсть автора залежить вiд його вмiння використовувати у своєму творi художнi засоби. За допомогою них автор творить новий свiт, художню реальнiсть, де намагається сформувати своï естетичнi принципи таким чином вселяючи у твiр певнi духовнi цiнностi. До художнiх засобiв належать: тропи (епiтети, порiвняння, метафори, гiперболи), стилiстичнi фiгури (повтори), формотворнi засоби (сюжет, композицiя, портрет, пейзаж, монолог, дiалог). Тепер спробуємо знайти всi цi складовi у повiстi Iвана Франка "Захар Беркут". Текст мiстить дуже багато пейзажних картин, де зображуються природнi ландшафти долини, в якiй знаходилося село. "Простягаючись звиш пiвмилi вздовж, а мало що не чверть милi в ширину, рiвна й намулиста, обведена з усiх бокiв стрiмкими скалистими стiнами, високими декуди на три або й чотири сажнi, долина тота була немов величезним котлом, iз якого вилито воду. Чималий гiрський потiк впадав вiд сходу до тоï долини високим на пiвтора сажня водопадом, прориваючи собi дорогу помiж тiснi, твердi скали, i обкрутившися вужакою по долині, випливав на захiд у таку ж саму тiсну браму..." Поданий фрагмент мiстить велику кiлькiсть епiтетiв (намулистий, стрiмкий, тiсний, гiрський) i кiлька порівнянь (долина немов котел, потiк немов вужака). Читаючи цей уривок, зачаровуєшся красою долини, ïï водоспадом i потоком, який тече удалечiнь. Або такий фрагмент з безпосереднiм описом селища: "При входi до кожного дворища стояли двi липи, мiж якими прив'язанi були гарно плетенi в усякi узори ворота. Майже над кожними воротами на жердцi висiла прибита якась хижа птиця: то сова, то сорока, то яструб, то орел, з широко розпростертими крилами i звислою додолу головою; се були знаки духiв - опiкунiв дому". Пiд час читання чiтко уявляєш собi паркан, ворота i вгорi голови птахiв, тотеми кожноï родини. За допомогою таких описiв письменник створює свою реальнiсть, i ми, читачi, також потрапляємо до неï, наче дiйсно блукаємо серед тухольськоï долини, а потiм заходимо до самого селища. Проте Франко - майстер не тiльки пейзажiв, вiн вигадує захоплюючi сюжети. Повiсть "Захар Беркут" має не лише цiкавий основний сюжет, в якому поєднуються 2 сюжетнi лiнiï: iсторична - напад мон-голо-татар i особиста - кохання Максима i Мирослави. Крiм того, у творi ми маємо приховане повторення фрагменту повiстi. Йдеться про загибель вiйська загарбникiв у долинi. Мешканцi селища заблокували гiрський потiк, наслiдком чого стала повiнь, в якiй загинули всi вороги. Дуже схожу легенду ми знаходимо на самому початку. Максим розповiдав ïï Мирославi i боярину. У давнi часи на мiсцi ïхньоï долини було велике "закляте" озеро. У ньому не водилося жодноï живоï iстоти, а вода була отруєна. Опiкувалася тим озером Морана, богиня смертi. Якось цар велетнiв, якi жили поруч з цим озером, посварився з богинею i вдарив чарiвним молотом о скелю. Вона зруйнувалася, i все озеро витекло. Пiсля цього почався розквiт долини, а ображена Морана обернула царя на великий камiнь, який всi мешканцi долини називали Сторожем. I ходила ще одна легенда, згiдно з якою окаменiлий цар велетнiв оберiгав село вiд неприємностей i мав допомогти у найскрутнiшу хвилину. I сталося так, як передбачало це повiр'я. Мешканцi завалили велику кам'яну брилу, Сторожа, i нею перекрили гiрський потiк. Вся вода затопила долину, створивши тим самим нове озеро, в якому загинув ворог. Якщо за легендою вода була отруєна, то тепер була заповнена вбитими монголами, що також можна вважати отрутою. Письменнику вдалося створити дуже реальний свiт, в якому знайшлося мiсце захоплюючому сюжетовi у поєднаннi з неперевершеними описами природи.

Повторення з теорії літератури

Епітет (від гр. epitheton — додаток, прикладка) — поетичне означення (білосніжні квіти вишні; голубиний характер, громовий голос). Є постійні епітети, які вживаються з певним іменником, становлячи з ним сталий вислів: зелене жито, холодна вода, широкий степ, вороний кінь.

Порівняння — зіставлення предметів на основі їх подібності (вишні у білому цвітінні, наче снігом обсипані; у хлопчика характер лагідний, як у голуба; весняний грім гуркотів, наче велетень сердився).

Метафора (від гр. metaphora — переміщення, віддалення) — перенесення рис одного предмета на інший на основі подібності (хлопчик ласкаво жебонів до мами; у хмарах раз у раз вибухав грім; вишню обсипав сніг білого цвіту; зозуля голосно лічила чиїсь роки). Різновидом метафори є уособлення та алегорія.

^ Уособлення, персоніфікація (від лат. persona — особа і facere — робити) — перенесення рис живої особи на предмет чи явище (вишня пишається білим квітом, грім сердиться).

Алегорія (від гр. allos — інший та agoreuo — говорю — інакомовність) — змалювання людей в образах тварин, предметів, явищ.

Гіпербола (від гр. hyperbole — перебільшення) — поетичне перебільшення (від грому здригалася планета; море сліз).

На уроках української мови ви ознайомилися з рядом лексичних категорій, які в літературних творах виконують певні художні функції, тобто використовуються як зображувально-виражальні засоби. Це синоніми, антоніми… Повісь «Захар Беркут» є унікальною у тому плані, що автор, намагаючись якнайточніше зобразити Україну часів Київської Русі, використав безліч слів, які не лише відтворюють тогочасні реалії, а дають можливість навіть за допомогою слів стати на мить хоробрив жителем села Тухля, яке знаходиться у Закарпатті. Що ж це за слова?

Архаїзми (від гр. archaios — стародавній) — слова, що вийшли з ужитку. У художніх творах вони допомагають точні ше, виразніше зобразити життя минулих епох. У повісті «Захар Беркут», в якій зображуються події XIII ст., є слова, що означали різні предмети тогочасного військового побуту: пищаль, сагайдак, метавка.

Діалектизми (гр. diaiektos — розмова, говір, наріччя) — слова та вислови, які зустрічаються тільки у мові населення певної місцевості. У творі є безліч слів, які характерні для Закарпаття. Проте їх велика кількість не лише не засмічує твір, а робить його більш природним, наближеним до реальності. У епізодах фільму всі ви чули специфіку говірки закарпатців, та й під час екскурсій неодноразово ставали свідками кумедних ситуацій, пов’язаних з неправильним тлумаченням діалектизмів.

Бегетіти — тривожно ревіти.

Бовдури — густі клуби диму.

Боєва хоругов — бойовий прапор.

Вивіз — дорога, що веде на гору між високими стрімкими скелями.

Голосити — повідомити.

Дідицтво — володіння, маєток.

Дорічне — щорічне.

Засіка — штучна перешкода з повалених дров.

Збурення — зруйнування.

Кармазиновий — малинового кольору.

Котловина — котловина.

Копний майдан — майдан для громадянських зібрань.

Ломи — повалені вітром дерева.

Лучник — стрілець з лука.

Шилевий знак — стовп, що показує милі.

Обалити — повалити.

Перхати — пурхати.

Прецінь — одначе, все ж таки.

Пристати — погодитися.

Скиміти — щеміти, боліти.

Стрій — одяг.

Тама — грабля, загата.

Трафити — потрапити.

Трембіта — музичний духовий інструмент.

Туратися — звернути увагу, чіпати.

Ховзький — слизький.

Чепіргатий — зубчатий.

«Ярлики» — грамоти на князювання.

Роботу над діалектизмами поєдную з використанням діалектологічного словника.

^ V. Закріплення опрацьованого матеріалу

Отже, усі засоби мови використовуються для того, щоб:

а) відтворити предмет зображення правдиво, точно, виразно;

б) висловити ставлення автора до нього;

в) дати оцінку його;

г) надати мові більшої поетичності, жвавості, емоційності.

Знання зображувально-виражальних засобів, вміння користуватися ними допоможе вам краще розуміти, як створюються художні образи. Ці знання та вміння стануть у великій пригоді для збагачення й удосконалення вашого усного й письмового мовлення: поповнять лексичний запас, допоможуть опанувати різними синтаксичними конструкціями, навчать грамотно сполучати їх у цілісний текст, виробити власний стиль.

VI. Підсумок уроку

  • Що можна сказати про мову твору?

  • Для чого автор вдається до використання історизмів? Наведіть приклади?

  • Що таке діалектизми? Для чого вони використані у повісті?

  • Чи легким для сприйняття є цей твір? Свою думку обґрунтуйте.


VII. Домашнє завдання

Підготуватися до тестування за твором «Захар Беркут»



Схожі:

Тема: художні засоби, особливості мови, роль діалектизмів у творі. Значення творчості Івана Франка. Мета: дослідити роль художніх засобів у творі Івана Франка «Захар Беркут» iconУроку. Роль народної пісні в оповіданні Р. М. Рільке „ Пісня про Правду. Національний колорит у творі
Мета уроку: показати роль народної пісні в долі окремої людини і суспільства в оповіданні Р. М. Рільке; розкрити значення українського...
Тема: художні засоби, особливості мови, роль діалектизмів у творі. Значення творчості Івана Франка. Мета: дослідити роль художніх засобів у творі Івана Франка «Захар Беркут» iconПлан до характеристики образу Мирослави. Мирослава – головна героїня повісті І. Франка „ Захар Беркут ”
Мирослава – головна героїня повісті І. Франка „ Захар Беркут ”, дочка боярина Тугара Вовка
Тема: художні засоби, особливості мови, роль діалектизмів у творі. Значення творчості Івана Франка. Мета: дослідити роль художніх засобів у творі Івана Франка «Захар Беркут» iconЛьвівський національний універтистет Студентське Братство імені Івана Франка Львівського національного універтистету імені Івана Франка Філологічний факультет
Львівському національному університеті імені Івана Франка відбудеться ІІІ всеукраїнська наукова конференція молодих учених-філологів...
Тема: художні засоби, особливості мови, роль діалектизмів у творі. Значення творчості Івана Франка. Мета: дослідити роль художніх засобів у творі Івана Франка «Захар Беркут» iconЛьвівський національний університет імені Івана Франка Кафедра економічної кібернетики
Львівського національного університету імені Івана Франка № від “ ” 2011р
Тема: художні засоби, особливості мови, роль діалектизмів у творі. Значення творчості Івана Франка. Мета: дослідити роль художніх засобів у творі Івана Франка «Захар Беркут» iconЛьвівський національний університет імені Івана Франка Кафедра економічної кібернетики
Львівського національного університету імені Івана Франка № від “ ” 2011р
Тема: художні засоби, особливості мови, роль діалектизмів у творі. Значення творчості Івана Франка. Мета: дослідити роль художніх засобів у творі Івана Франка «Захар Беркут» iconЛьвівський національний університет імені івана франка ivan franko LVIV national university
Кафедра історичної геології та палеонтології геологічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка
Тема: художні засоби, особливості мови, роль діалектизмів у творі. Значення творчості Івана Франка. Мета: дослідити роль художніх засобів у творі Івана Франка «Захар Беркут» iconРоль Івана Франка у формуванні української термінології на означення марксистських соціально-економічних понять. С. 81-88. Ковалик І. Текстологічні дослідження твору І. Франка "Каменярі". С. 89-104. повідомлення
Республіканський міжвідомчий науковий збірник. Виходить з 1966 р. Випуск 32. Іван Франко. Статті та матеріали. – Львів: Видавництво...
Тема: художні засоби, особливості мови, роль діалектизмів у творі. Значення творчості Івана Франка. Мета: дослідити роль художніх засобів у творі Івана Франка «Захар Беркут» iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни львівський національний університет імені івана франка наказ
В додаток до наказу ректора Львівського національного університету імені Івана Франка від 27. 09. 2012р. № Н-371
Тема: художні засоби, особливості мови, роль діалектизмів у творі. Значення творчості Івана Франка. Мета: дослідити роль художніх засобів у творі Івана Франка «Захар Беркут» iconЛьвівський національний університет імені Івана Франка Кафедра новітньої історії України «затверджую»
Варіативної частини освітньо-професійної програми сво львівського національного університету імені Івана Франка галузі знань 0203...
Тема: художні засоби, особливості мови, роль діалектизмів у творі. Значення творчості Івана Франка. Мета: дослідити роль художніх засобів у творі Івана Франка «Захар Беркут» iconУрок у 8 класі на тему: Україна в подіях Північної війни. Повстання гетьмана Івана Мазепи
Мета: розглянути події Північної війни та місце України в ній і з’ясувати причини укладання українсько – шведського союзу. Виявити...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©te.zavantag.com 2000-2017
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи