Тема 11. Стеки комунікаційних протоколів icon

Тема 11. Стеки комунікаційних протоколів




Скачати 131.63 Kb.
НазваТема 11. Стеки комунікаційних протоколів
Дата конвертації08.01.2013
Розмір131.63 Kb.
ТипДокументи

Тема 11. Стеки комунікаційних протоколів

Тема 11. Стеки комунікаційних протоколів


Взаємодія комп'ютерів в мережах відбувається відповідно до певних правил обміну повідомленнями та їх форматами, тобто відповідно до певних протоколів. Ієрархічно організовану сукупність протоколів, що вирішують завдання взаємодії вузлів мережі, називають стеком комунікаційних протоколів.

Модель OSI представляє хоч і важливу, але лише одну з багатьох моделей комунікацій. Ці моделі та пов'язані з ними стеки протоколів можуть різнитися за кількістю рівнів, їх функціями, форматами повідомлень, сервісами, що надаються на верхніх рівнях та іншими параметрами.

Існує достатньо багато стеків протоколів, що широко використовуються в мережах. Це і стеки за міжнародними чи національними стандартами, і фірмові стеки, що набули поширення завдяки поширеності устаткування тієї або іншої фірми. Прикладами популярних стеків протоколів є стек TCP/IP, що використовується в мережі Інтернет і в багатьох мережах на основі операційної системи UNIX, стек OSI міжнародної організації зі стандартизації, стек IPX/SPX фірми Novell, стек DECnet корпорації Digital Equipment та інші.

Використання в мережі певного стеку комунікаційних протоколів багато в чому визначає можливості мережі та її характеристики. В невеликих мережах може використовуватися виключно один стек. В крупних корпоративних мережах, що об'єднують різні мережі можуть паралельно використовуватися кілька стеків.

В комунікаційному устаткуванні реалізуються протоколи нижніх рівнів, які є більш стандартизованими, ніж протоколи верхніх рівнів, і це є передумовою для успішної спільної роботи устаткування від різних виробників. Перелік протоколів, що підтримуються тим або іншим комунікаційним пристроєм, є однією з важливих характеристик цього пристрою.

Комп'ютери реалізовують комунікаційні протоколи у вигляді відповідних програмних модулів мережної операційної системи, наприклад, протоколи канального рівня, як правило, виконано у вигляді драйверів мережних адаптерів, а протоколи верхніх рівнів у вигляді серверних та клієнтських компонентів мережних сервісів.

Вміння добре працювати в середовищі тієї або іншої операційної системи є важливою характеристикою комунікаційного устаткування. Часто можна прочитати в рекламі мережного адаптера або концентратора, що він розроблявся спеціально для роботи в мережі Windows або UNIX. Це означає, що розробники апаратури оптимізували її характеристики для тих протоколів, які використовуються в цій мережній операційній системі, або до даної версії їх реалізації, якщо ці протоколи використовуються в різних ОС. Із-за особливостей реалізації протоколів в різних ОС, як одна з характеристик комунікаційного устаткування використовується його сертифікація на можливість роботи в середовищі даної ОС.

На нижніх рівнях - фізичному і канальному - практично у всіх стеках використовуються однакові протоколи. Це добре стандартизовані протоколи Ethernet, Token Ring, FDDI та інші, які дозволяють використовувати у всіх мережах одну і ту ж апаратуру.

Протоколи мережного і вищих рівнів існуючих стандартних стеків є більш різноманітними і, як правило, не відповідають тому, що рекомендовано моделлю OSI - розподіленню на рівні. Зокрема, в цих стеках функції сеансового і представницького рівня зазвичай об'єднані з прикладним рівнем. Така невідповідність пов'язана з тим, що модель OSI з'явилася як результат узагальнення існуючих і реально працюючих стеків, а не навпаки.

Коротко розглянемо особливості існуючих комунікаційних протоколів.
^

Стек TCP/IP


TCP/IP було розроблено за ініціативою Міністерства оборони США у 80-их роках для зв'язку експериментальної мережі ARPAnet з іншими мережами. Його було розроблено як набір загальних протоколів для різнорідного обчислювального середовища. TCP/IP отримав свою назву за назвами популярних протоколів TCP і IP.

Великий внесок в розвиток стека TCP/IP внесли дослідники з університету Берклі, які реалізували протоколи стека в своїй версії операційної системи UNIX. В подальшому, популярність цієї операційної системи привела до широкого поширення протоколів TCP, IP та інших протоколів стека. Сьогодні він використовується для зв'язку комп'ютерів мережі Інтернет та в численних обчислювальних мережах.

Основними протоколами стеку є протоколи TCP і IP. Ці протоколи в термінології моделі OSI відносяться до мережного і транспортного рівнів відповідно. IP забезпечує просування пакету по складній мережі, а ТСР гарантує надійність його доставки.

На нижньому рівні TCP/IP підтримує популярні стандарти фізичного і канального рівнів.

Стек TCP/IP використовується вже багато років в мережах підприємств і організацій різних країн, і за ці роки увібрав в себе велику кількість протоколів прикладного рівня. До них відносяться добре відомі протоколи, як протокол HTTP для служби WWW, протокол пересилання файлів FTP, протокол емуляції терміналу TELNET, поштовий протокол SMTP, що використовується в електронній пошті мережі Інтернет та багато інших.

За рахунок стрімкого зростання популярності стека TCP/IP вже практично витісняється з світу комутаційних протоколів безперечний лідер минулих років - стек IPX/SPX компанії Novell.

Існує велика кількість локальних, корпоративних і територіальних мереж, що безпосередньо не є частинами Інтернет, але і вони використовують протоколи ТСР/IР. Щоб відрізняти їх від Інтернет ці мережі називають мережами ТСР/IР або просто IР-мережами.

Оскільки стек ТСР/IР спочатку створювався для глобальної мережі Інтернет, він має багато особливостей, що надають йому перевагу перед іншими протоколами, коли мова заходить про розбудову мереж, що містять глобальні зв'язки.

Зокрема, дуже корисною властивістю є його здатність фрагментувати пакети. Дійсно, велика складена мережа часто складається з мереж, що побудовані за абсолютно різними принципами. В кожній з цих мереж може бути встановлена власна величина максимальної довжини одиниці переданих даних (кадру). В такому разі при переході з однієї мережі, що має велику максимальну довжину кадру, в мережу з меншою максимальною довжиною кадру може виникнути необхідність розділення переданого кадру на кілька частин. Протокол IР стека ТСР/IР ефективно вирішує цю задачу.

Іншою особливістю технології ТСР/IР є гнучка система адресації, що дозволяє простіше у порівнянні з іншими протоколами аналогічного призначення включати в інтрамережу мережі інших технологій. Ця властивість значно сприяє застосуванню стека ТСР/IР для розбудови великих гетерогенних мереж.

Проте, за отримані переваги треба платити, і платою тут виявляються високі вимоги до ресурсів і складність адміністрування IР-мереж. Могутні функціональні можливості протоколів стека ТСР/IР вимагають для своєї реалізації високих обчислювальних витрат.

На сьогодні ТСР/IР є популярним стеком протоколів, що використовується як в глобальних, так і локальних мережах.
^

Стек IPX/SPX


Цей стек є оригінальним стеком протоколів фірми Novell. Його розроблено для мережної операційної системи NetWare ще на початку 80-х років. Назву стеку надали протоколи мережного і сеансового рівнів Інтернетwork Packet Exchange (IPX) і Seguenced Packed Exchange (SPX). Популярність стека IPX/SPX безпосередньо пов'язана з операційною системою Novell NetWare.

Багато особливостей стека IPX/SPX обумовлено орієнтацією ранніх версій Novell Netware на роботу в локальних мережах невеликих розмірів, що складаються з персональних комп'ютерів з скромними ресурсами. Зрозуміло, що для таких комп'ютерів компанії Novell потрібні були протоколи, на реалізацію яких була б потрібна мінімальна кількість оперативної пам'яті, які б швидко працювали на процесорах невеликої обчислювальної потужності.

Тому, протоколи стеку IPX/SPX доцільно було використовувати в локальних мережах. У великих корпоративних мережах, вони перевантажували повільні глобальні зв'язки широкомовними пакетами, які інтенсивно використовуються кількома протоколами цього стека (наприклад, для встановлення зв'язку між клієнтами і серверами).

Ця обставина, а також те, що стек IPX/SPX є власністю фірми Novell і ліцензію за використання потрібно платити саме Novell, довгий час залишало його використання лише у мережах NetWare.

Проте, з моменту випуску версії NetWare 4.0 Novell змінила свою політику і внесла до своїх протоколів серйозні зміни для адаптації в корпоративних мережах. Зараз стек IPX/SPX реалізовано не лише в Netware, але і в інших популярних мережних операційних системах.
^

Стек NetBIOS/SMB


Цей стек широко використовується в продуктах компаній IBM і Microsoft. На фізичному і канальному рівнях цього стека використовуються поширені протоколи. На верхніх рівнях протоколи NETBIOS і SMB.

Протокол NETBIOS (^ Network Basic Input/Output System) з'явився в 1984 році як розширення стандартних функцій базової системи введення/виводу (BIOS) IBM РС для мережної програми РС Network фірми IBM. Згодом, цей протокол було замінено на протокол розширеного користувацького інтерфейсу NETBEUI - NETBIOS Extended User Interface.

Протокол NETBEUI розроблявся як ефективний протокол, що споживає мало ресурсів і призначений для мереж, які налічують не більше 200 робочих станцій. Цей протокол містить багато корисних мережних функцій, які можна віднести до мережного, транспортного і сеансового рівнів моделі OSI, проте з його допомогою є неможливою маршрутизація пакетів. Це обмежує застосування протоколу NETBEUI для локальних мереж, що не поділені на підмережі, і робить неможливим його використання в складених мережах.

Протокол SMB (^ Server Message Block) виконує функції сеансового, представницького і прикладного рівнів. На основі SMB реалізовано файлову службу, а також служби друку і передачі повідомлень між застосуваннями.
^

Інші стеки


Стеки протоколів SNA фірми IBM, DECnet корпорації Digital Equipment і AppleTalk/AFP фірми Apple застосовуються в основному в операційних системах і мережному обладнанні цих фірм.
^

Відповідність рівням моделі OSI


Всі розглянуті стеки протоколів певною мірою відповідають рівням моделі OSI. Але часто ця відповідність є умовною, оскільки модель OSI є лише загальним керівництвом. А конкретні протоколи розроблялися для вирішення конкретних специфічних завдань, причому багато з них з'явилися до розробки моделі OSI. В більшості випадків розробники стеків віддавали перевагу швидкості роботи мережі у збиток модульності - жоден стек не поділено на сім рівнів. Найчастіше в стеку явно присутніми є лише 3-4 рівні:

  • Рівень мережних адаптерів, в якому реалізовано протоколи фізичного і канального рівнів.

  • Мережний рівень.

  • Транспортний рівень.

  • Службовий рівень, що поєднує функції сеансового, представницького і прикладного рівнів.
^

Стандарти, джерела стандартів, стандартизація


Однією з невід'ємних і природних властивостей обчислювальних мереж є їх модульність. Модульність виявляється не лише в багаторівневому представленні комутаційних протоколів в кінцевих вузлах мережі, хоча це, безумовно є важливою особливістю мережної архітектури. Мережа складається з величезного числа різних модулів - комп'ютерів, мережних адаптерів, мостів, маршрутизаторів, модемів, операційних систем і модулів застосувань.

З іншого боку, скільки підприємств, стільки і різних вимог до обчислювальних мереж цих підприємств. Тому, і пристрої і програми для мережі розробляються найрізноманітніші, які різняться не лише за основними, але і за численними допоміжними функціями. Ці функції надають користувачам або адміністраторам додаткові зручності, такі як автоматизована конфігурація параметрів пристрою, автоматичне виявлення і усунення певних несправностей, можливість програмної зміни зв'язків в мережі.

Оскільки зростають запити і бажання користувачів мережі, то автоматично зростає різноманітність пристроїв і програм, які поєднують різні основні і додаткові функцій, - існують, наприклад, пристрої, що поєднують основні можливості комутаторів і маршрутизаторів, до яких додається ще набір додаткових функцій, характерних лише для даного продукту.

В результаті не існує компанії, яка змогла б забезпечити виробництво повного набору всіх типів і підтипів устаткування і програмного забезпечення, що потрібне для розбудови мережі. Але, оскільки всі компоненти мережі повинні працювати узгоджено, абсолютно безперечним виявилося ухвалення численних стандартів, які гарантуватимуть сумісність устаткування і програм від різних фірм-виробників.

Таким чином, поняття модульності і стандартизації в мережах є нерозривно зв'язаними, і модульний підхід надає переваги, лише тоді, коли він відповідає стандартам.

В результаті відкритий характер стандартів і специфікацій є важливим не лише для комунікаційних протоколів, але і для всіх численних функцій різноманітних пристроїв і програм, що випускаються для розбудови мережі. Більшість стандартів, що приймаються сьогодні, мають відкритий характер. Час закритих систем та точних специфікацій, які були відомі тільки фірмі виробнику завершився.

Зрозуміло, що можливість легкої взаємодії з продуктами конкурентів не зменшує, а навпаки, підвищує цінність виробу, оскільки його можна застосувати в більшій кількості працюючих мереж, що побудовані на продуктах від різних виробників. Тому, навіть фірми, що раніше випускали закриті системи - такі як IBM, Novell або Microsoft, - сьогодні активно беруть участь в розробці відкритих стандартів і застосовують їх в своїх продуктах.

На сьогоднішній день практично всі продукти, як програмні, так і апаратні є сумісними за функціями та властивостями, які були впроваджені в практику вже достатньо давно і стандарти на які вже розроблені. В той же час, часто, принципово нові пристрої, протоколи і властивості виявляються несумісними навіть у провідних виробників. Така ситуація спостерігається не лише для тих пристроїв або функцій, стандарти на які ще не встигли прийняти (це природно), але і для пристроїв, стандарти на які існують вже кілька років. Сумісність досягається лише після того, як всі виробники реалізують цей стандарт в своїх виробах, причому однаковим чином.
^

Джерела стандартів


Роботи по стандартизації обчислювальних мереж ведуться великою кількістю організацій. Залежно від статусу організацій розрізняють наступні категорії стандартів:

  • ^ Стандарти окремих фірм. Наприклад, стек протоколів DECnet фірми Digital Equipment або графічний інтерфейс OPEN LOOK для Unix-систем фірми Sun.

  • Стандарти спеціальних комітетів і об'єднань. Такі стандарти створюються кількома компаніями.

  • ^ Національні стандарти. Наприклад, стандарт FDDI, який представляє один із численних стандартів, що розроблено Американським національним інститутом стандартів (ANSI), або стандарти безпеки для операційних систем, що розроблено Національним центром комп'ютерної безпеки (NCSC) Міністерства оборони США.

  • ^ Міжнародні стандарти, наприклад, модель і стек комунікаційних протоколів Міжнародної організації по стандартах (ISO), численні стандарти Міжнародного союзу електрозв'язку (ITU).

Деякі стандарти, безперервно розвиваючись, можуть переходити з однієї категорії в іншу. Зокрема, фірмові стандарти на продукцію, що набула широкого поширення, зазвичай стають міжнародними стандартами де-факто, оскільки змушують виробників з різних країн слідувати фірмовим стандартам для забезпечення сумісності своїх виробів з цими популярними продуктами.

Наприклад, через феноменальний успіх персонального комп'ютера IBM фірмовий стандарт на архітектуру IBM РС став міжнародним стандартом де-факто. Завдяки широкому розповсюдженню деякі фірмові стандарти стають основою для національних і міжнародних стандартів де-юре.
^

Організації з розробки стандартів


Наведемо короткі відомості про організації, які активно і успішно займаються розробкою стандартів в області обчислювальних мереж.
^

Міжнародна організація зі стандартизації (International Organization for Standardization, ISO, або International Standards Organization)


Це асоціація провідних національних організацій із стандартизації з різних країн. Головним досягненням ISO є модель відкритих систем OSI, яка стала основою стандартизації в області обчислювальних мереж. Відповідно до моделі OSI цією організацією було розроблено стандартний стек комунікаційних протоколів OSI.
^

Міжнародний союз електрозв'язку (International Telecommunications Union, ITU)


ITU є спеціалізованим органом Організації Об'єднаних Націй. Найбільш значну вагу в стандартизації обчислювальних мереж має Міжнародний консультативний комітет з телефонії і телеграфії (МККТТ) (Consultative Committee on International Telegraphy and Telephony, CCITT).

В результаті проведеної в 1993 році реорганізації ITU CCITT дещо змінив напрям своєї діяльності і змінив назву - тепер він називається сектором телекомунікаційної стандартизації ITU (ITU, Telecommunication Standardization Sector). Основу діяльності ITU складає розробка міжнародних стандартів в області телефонії, телематичних служб (електронної пошти, зв'язку факсиміле, телетексту, телексу і т. д.), передачі даних, аудіо- і відеосигналів.
^

Інститут інженерів з електротехніки та радіоелектроніки - Institute of Electrical and Electronics Engineers, IEEE


IEEE це національна організація США, що визначає мережні стандарти. У 1981 році робоча група 802 інституту сформулювала основні вимоги, яким повинні задовольняти локальні обчислювальні мережі. Група 802 визначила багато стандартів, найвідомішими з них є стандарти 802.1, 802.2, 802.3 і 802.5, які описують загальні поняття, що використовуються в локальних мережах.
^

Європейська асоціація виробників комп'ютерів - (European Comruter Manufacturers Association, ECMA)


ECMA - некомерційна організація, що активно співпрацює з ITU-T і ISO, займається розробкою стандартів і технічних оглядів, що відносяться до комп'ютерної і комунікаційної технологій. Вона відома за своїм стандартом ЕСМА-101, що використовується при передачі форматованого тексту і графічних зображень із збереженням оригінального формату.
^

Асоціація виробників комп'ютерів і оргтехники- (Computer and Business Equipment Manufacturers Association, CBEMA)


CBEMA - організація американських фірм-виробників апаратного забезпечення. Вона є аналогічною до європейської асоціації EKMA. Приймає участь в розробці стандартів на обробку інформації і відповідне устаткування.
^

Асоціація електронної промисловості - (Electronic Industries Association, EIA)


EIA - промислово-торгова група виробників електронного і мережного обладнання. Це національна комерційна асоціація США, що проявляє значну активність в розробці стандартів для проводів, конекторів та інших мережних компонентів. Її найбільш відомим стандартом є RS-232С.
^

Міністерство оборони США (Department of Defense, DOD)


Має численні підрозділи, що займаються створенням стандартів для комп'ютерних систем. Однією з найвідоміших розробок є стек транспортних протоколів ТСР/IР.
^

Американський національний інститут стандартів (American National Standards Institute, ANSI)


ANSI представляє США в Міжнародній організації із стандартизації ISO. Комітети АNSI розробляють стандарти в різних областях обчислювальної техніки. Так, комітет ANSI X3T9.5 спільно з фірмою IВМ займається стандартизацією локальних мереж на базі великих ЕОМ (архітектура мереж SNА).
^

Стандарти Інтернет


Особливу роль у виробленні міжнародних відкритих стандартів грають стандарти Інтернет.

Зважаючи на велику і постійну популярність Інтернет, ці стандарти стають міжнародними стандартами «де-факто», багато з них згодом набувають статусу офіційних міжнародних стандартів за рахунок їх затвердження однією з зазначених організацій, зокрема ISO і ITU-T.

Існує кілька організаційних підрозділів, що відповідають за розвиток Інтернет і, зокрема, за стандартизацію засобів Інтернет.
^

Професійне співтовариство Інтернет Society (ISOC) .


ISOC займається загальними питаннями еволюції і зростання Інтернет. Під керуванням ISOC працює IAB (Інтернет Architecture Board) - організація, у веденні якої знаходиться технічний контроль і координація робіт для Інтернет.
^

Обов'язкові етапи, що складають процедуру стандартизації


В будь-якій організації, що займається стандартизацією, процес вироблення і ухвалення стандарту містить обов'язкові етапи, які, власне, і складають процедуру стандартизації. Розглянемо цю процедуру на прикладі розробки стандартів Інтернет.

Розробка стандартів є непростою процедурою і займає чималий період часу. Спочатку в IETF представляється так званий робочий проект (draft) в доступному для коментарів вигляді.

Він публікується в Інтернет, після чого широке коло зацікавлених осіб включається в обговорення цього документа, внесення виправлень, і нарешті наступає момент, коли можна зафіксувати зміст документа. На цьому етапі проекту привласнюється номер RFC, або навпаки, після обговорення робочий проект відкидається і видаляється з Інтернет.

Після привласнення номера проекту він набуває статус запропонованого стандарту. Протягом 6 місяців запропонований стандарт проходить перевірку практикою і до нього вносять певні зміни.

Якщо в результаті практичних досліджень доведено ефективність запропонованого стандарту, то проекту зі всіма внесеними змінами привласнюється статус стандарту. Далі, протягом не менш як 4 місяці відбуваються його подальші випробування, до числа яких входить створення принаймні двох програмних реалізації.

Якщо під час перебування проекту у ранзі стандарту до документа не було внесено жодних виправлень, то йому може бути привласнено статус офіційного стандарту Інтернет. Список затверджених офіційних стандартів Інтернет публікується у вигляді документа RFC і є доступним для широкого загалу.

Всі стандарти Інтернет мають назву RFC з відповідним порядковим номером, але далеко не всі RFC є стандартами Інтернет - часто ці документи є коментарями до певного стандарту або просто описом певної проблеми Інтернет.
^

Контрольні запитання?


  1. Яким чином реалізовують комунікаційні протоколи?

  2. Протоколи яких рівнів реалізовують суто програмними засобами?

  3. Протоколи яких рівнів є більш стандартизованими?

  4. Чи можуть в великих мережах існувати обладнання з різними стеками протоколів?

  5. Які існують категорії стандартів в комп’ютерній техніці?

  6. Які переваги надає відкритий характер стандартів і специфікацій?

  7. Які стеки протоколів використовуються в локальних мережах?

  8. Який стек протоколів є найстаршим і широко популярним на сьогодні?

  9. Які особливості притаманні стеку протоколів компанії Novell?

  10. Які етапи мають пройти для затвердження стандарти Інтернет?






Схожі:

Тема 11. Стеки комунікаційних протоколів iconПротоколы Интернет Протоколы, интерфейсы и стеки. Семиуровневая модель мос. Стек протоколов tcp/IP. Протоколы, интерфейсы и стеки

Тема 11. Стеки комунікаційних протоколів icon1. Поняття протоколів, інтерфейсів та стеків протоколів. Будоваosi моделі. Класифікація стеків протоколів
Звичайним підходом при вирішенні складної проблеми є її декомпозиція на декілька простих задач- підзадач
Тема 11. Стеки комунікаційних протоколів iconМетодичні рекомендації щодо навчання вчителів основам інформаційно-комунікаційних технологій
Запровадження в навчально-виховний процес шкіл інформаційно-комунікаційних технологій є вимогою часу. На сьогодні, без використання...
Тема 11. Стеки комунікаційних протоколів iconМетодичні рекомендації щодо навчання вчителів основам інформаційно-комунікаційних технологій
Запровадження в навчально-виховний процес шкіл інформаційно-комунікаційних технологій є вимогою часу. На сьогодні, без використання...
Тема 11. Стеки комунікаційних протоколів iconПро створення Центру інформаційно комунікаційних технологій навчання
Вінницької області в галузі інформаційно-комунікаційних технологій, наказу управління освіти облдержадміністрації «Про впровадження...
Тема 11. Стеки комунікаційних протоколів iconТворчий звіт вчителя інформатики Ткаченко О. М. Моя науково-методична проблемна тема
Моя науково-методична проблемна тема – «Використання інтерактивних методів та інформаційно-комунікаційних технологій навчання з метою...
Тема 11. Стеки комунікаційних протоколів iconНаказ №582 "Про затвердження клінічних протоколів з акушерської та гінекологічної допомоги", виклавши Розділ "Кесарів розтин" в редакції, що
Про внесення змін до наказу моз україни від 15. 12. 2003 року №582 Про затвердження клінічних протоколів з акушерської та гінекологічної...
Тема 11. Стеки комунікаційних протоколів iconНаказ №582 "Про затвердження клінічних протоколів з акушерської та гінекологічної допомоги", виклавши Розділ "Кесарів розтин" в редакції, що
Про внесення змін до наказу моз україни від 15. 12. 2003 року №582 Про затвердження клінічних протоколів з акушерської та гінекологічної...
Тема 11. Стеки комунікаційних протоколів iconПроблемна тема відділу освіти райдержадміністрації
«Використання інформаційно-комунікаційних технологій в навчально-виховному процесі – першооснова компетентності та глобальної раціоналізації...
Тема 11. Стеки комунікаційних протоколів iconПоложення про кабінет інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій навчання загальноосвітніх навчальних закладів
Кабінет інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій (далі кіікт, кабінет) призначений для формування інформаційно-освітнього...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©te.zavantag.com 2000-2017
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи