Повідомлення про фітосанітарний стан сільськогосподарських культур на полях господарств Львівської області станом на 10. 05. 2012 року погодно-кліматичні умови icon

Повідомлення про фітосанітарний стан сільськогосподарських культур на полях господарств Львівської області станом на 10. 05. 2012 року погодно-кліматичні умови




Скачати 121.08 Kb.
НазваПовідомлення про фітосанітарний стан сільськогосподарських культур на полях господарств Львівської області станом на 10. 05. 2012 року погодно-кліматичні умови
Дата конвертації24.01.2013
Розмір121.08 Kb.
ТипПовідомлення

Державна інспекція захисту рослин Львівської області
вул. Замарстинівська, 49, м. Львів, 79058, Україна
Тел. +380 (32) 252-28-02
Тел./Факс +380 (32) 252-33-40, 252-83-61
Веб-сторінка: http://www.dizr.lviv.ua



Інформаційне повідомлення про фітосанітарний стан сільськогосподарських культур на полях господарств Львівської області станом на 10.05.2012 року


ПОГОДНО-КЛІМАТИЧНІ УМОВИ

Погодні умови кінця квітня – початку травня були мінливими. У цей час температура удень сягала 28…32°, а вночі 12…16°С. На зміну спекотним дням прийшли короткочасні дощі, інколи зливового характеру з грозами та поривчастим вітром. Середньодобова температура коливалась 17,9…22°. В середині другої п’ятиденки травня відбулось різке, але короткочасне похолодання. Температура удень опустилась до 10…12° і до 4…10°С вночі, а вже 10 квітня повернулось тепло.

Існуючі гідрокліматичні умови сприяли росту і розвитку сільськогосподарських культур, а також відродженню та поширенню шкідливих організмів.

Протягом звітного періоду спеціалістами відділу проводились обстеження фітосанітарного стану посівів сільськогосподарських культур у господарствах Буського (ФГ “Вербиченька”, ФГ “Дзвін”, ФГ “Початок”, ФГ “Щедрий лан”, ПП “Західний Буг”, ПП “Агропрогрес”, ФГ “Апогей”, ФГ “Нива золота”, ФГ “Русилів”, ТзОВ “Флора-Захід”), Городоцького (ТзОВ “Львівське”, Вишнянський коледж ЛНАУ), Жовківського (ТзОВ “Лендком ЮА”, СФГ “Лелик”, ПП “Кобрин”), Золочівського (ТзОВ ім. Шашкевича), Пустомитівського (ФГ “Нагорянка”, ФГ “Манзюк і К”, ДП ДГ “Оброшино”), Самбірського (ТзОВ “ЛК Юкрейн Груп”) районів та присадибні ділянки.


ФЕНОЛОГІЯ РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР

Озимі зернові - трубкування;

Озимий ріпак - цвітіння;

Ярові зернові - кущіння;

Цукрові буряки - сходи;

Кукурудза - посів – сходи;

Багаторічні трави - стеблування;

Плодові зерняткові культури – цвітіння – опадання зайвої зав’язі.


СТАН РОЗВИТКУ ОСНОВНИХ ШКІДНИКІВ І ХВОРОБ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР

Спостереження за змінами динаміки розвитку основних шкідників сільськогосподарських культур та моніторинг розвитку хвороб за звітний період проведено на площі всього 3,210 тис. га, з них 1,842 тис. га зернових колосових, 1,283 тис. га технічних культур, 0,085 тис. га саду. Інформацію щодо фітосанітарного стану агрокультур – див. табл. 1, 2.

БАГАТОЇДНІ ШКІДНИКИ

На обстежених посівах ярих зернових не встановлено швидкого зростання чисельності і шкідливості мишоподібних гризунів. На переважній більшості площ налічувалось 1-2 жилих колоній на гектар, Лише на окремих посівах спостерігалось 3 жилі колонії на гектар (Пустомитівський р-н), в яких 4-6, максимально 14 жилих нір. На площах, де застосовувався бактероденцид, зустрічались поодинокі жилі нори гризунів (Бродівський, Жовківський, Жидачівський та інші райони).

Серед багатоїдних шкідників личинки коваликів і чорнишів інтенсивніше шкодили на запирієних ділянках, посівах багаторічних трав та закинутих площах. Посіви просапних після багаторічних трав пошкоджувались дротяниками сильніше за інші. У господарствах, що сіють протруєним насінням, зазвичай пошкодження рослин незначні.

У лісостеповій зоні 29 квітня відмічено початок льоту травневих хрущів. Протягом 30 хв. у полі зору спостерігача налічувалось 4 жуки. В наступні дні за теплої сухої погоди чисельність шкідників поступово збільшувалась до 8 екз./30 хв. спостереж.

Триває літ та спарювання ріпакового та капустяного біланів: протягом 5 хв. у полі зору спостерігача налічувалось 1, макс. 2 метелики (приватний сектор).

ШКІДНИКИ І ХВОРОБИ ЗЕРНОВИХ КУЛЬТУР

На обстежених посівах озимих та ярих колосових тривало живлення смугастої хлібної блішки. Цим шкідником заселено в середньому 3% рослин озимих зернових і 6% ярих. На ярих зернових кількість пошкоджених рослин дещо вища, що пов’язано із співпадінням шкідливості фітофага і уразливої фенофази ярих культур. Заселення посівів розпочиналось з країв поля, а захисні обробки інсектицидами стримували поширення шкідника у посівах. Виявлено початок живлення елії гостроголової, середня чисельність фітофага по 0,3 екз/м2 на озимих і ярих культурах. Завдяки високим температурам на початку травня у східних районах області розпочався літ шведських мух. Серед цієї групи фітофагів найбільш небезпечною є вівсяна шведська муха. Чисельність шкідника поки невисока, а погодні умови (часті дощі та знижені температури) у другій п’ятиденці травня не сприяли відкладанню яєць. Слабо розвинуті рослини більше піддаються пошкодженню та швидше гинуть. Застосування системних інсектицидів від супутніх шкідників знижувало кількість заселених і, відповідно, пошкоджених рослин. Відмічено початок живлення злакових цикадок (Жовківський р-н), наслідком їхнього харчування є слабке кущіння та загальне ослаблення рослин. Високі температури кінця квітня – початку травня спровокували вихід та початок льоту хлібних трачів (прикордонні райони лісостепової зони).

На посівах озимої пшениці найбільшого поширення набули септоріоз і борошниста роса. Існуючі погодні умови (достатня кількість вологи, оптимальна температура, вітер) сприяли розвитку патогенів, якими відповідно уражено 72 і 69% площ та в середньому 2 і 5% рослин. Поступово прогресувала гельмінтоспоріозна плямистість – уражено в середньому 3,9, макс. 6% рослин. На посівах ярого ячменю розвивався один з видів гельмінтоспоріозу – сітчастий гельмінтоспоріоз. Серед кореневих гнилей виокремлювались гельмінтоспоріозний та фузаріозний типи інфікування. Розвиток фузаріозу проходить активніше на кислих ґрунтах та за умов поверхневого внесення добрив. Осередково прогресувала церкоспорельозна коренева гниль – в середньому 3, макс. 6% уражених рослин.

ШКІДНИКИ І ХВОРОБИ ТЕХНІЧНИХ КУЛЬТУР

За умов теплої і сухої погоди у посівах озимого ріпаку спостерігалось зростання чисельності і шкідливості стеблового прихованохоботника, однак проведені обробки інсектицидами знизили чисельність шкідників. Крім того, на квітах тривало живлення імаго ріпакового квіткоїда і насіннєвого прихованохоботника, чисельність яких та відсоток пошкоджених рослин поступово зростали. На окремих площах, де двічі проводився інсектицидний захист, фітофаги першої хвилі відсутні.

На пошкоджених прихованохоботниками генеративних і вегетативних органах ріпаку у вологу та теплу погоду розвивались шкідливі мікроорганізми – збудники хвороб пероноспорозу, альтернаріозу, фомозу. Всі збудники формують кілька поколінь за вегетаційний період, тому поширюються особливо активно. Проте проведений фунгіцидний захист стримує поширення фітоінфекцій.

Господарства області сіяли цукрові буряки протруєним насінням, тому пошкодження звичайним та сірим буряковими довгоносиками було мінімальним – в середньому 2, макс. 5% рослин (Золочівський район). Окремі екземпляри довгоносиків живились на лободових бур’янах поблизу минулорічних бурячищ та вздовж посівів, а токсиковані сходи залишались неушкодженими.

ШКІДНИКИ І ХВОРОБИ ПЛОДОВИХ КУЛЬТУР

В яблуневих садах тривало живлення зеленої яблуневі попелиці. Пошкоджені листки скручуються і закривають личинок і дорослих попелиць, пагони припиняють ріст, викривлюються і при великому пошкодженні засихають. Максимальна чисельність попелиць у старих садах до 30 екз. на листову розетку (Пустомитівський р-н). Гусінь розанової листовійки, живлячись молодими листками, скелетувала його, а також пошкоджувала зав’язь на ранніх сортах яблуні. В пошкоджених квіткових розетках продовжувався розвиток личинок яблуневого квіткоїда.

Осередково у садах приватного сектору на листках спостерігався початок прояву парші у вигляді хлоротичних плям.


ПРОГНОЗ РОЗВИТКУ ОСНОВНИХ ШКІДНИКІВ І ХВОРОБ

У НАСТУПНОМУ ЗВІТНОМУ ПЕРІОДІ

БАГАТОЇДНІ ШКІДНИКИ

Відповідно до Закону України «Про захист рослин» від 14 жовтня 1998 року ст.18 для вчасного виявлення загрози та локалізації спалахів розвитку шкідливих організмів необхідно постійно проводити моніторинг фітосанітарного стану посівів

Повсюдно у посівах озимих зернових, ріпаку, багаторічних трав та інших угіддях розвиватимуться і шкодитимуть мишоподібні гризуни. Пришвидшиться заселення фітофагами посівів ярих, технічних і овочевих культур. За досягнення порогу шкідливості 3-5 жилих колоній на гектар проводять розкладання отруєних зернових принад бактероденциду, роденфосу, бродісану, по 2-3г препарату в нору.

Продовжиться літ імаго травневих хрущів. За умови підвищення температури і припинення дощів активізуватиметься їх життєдіяльність. При збереженні прохолодної і вологої погоди тривалість льоту і відкладання яєць будуть розтягнутими у часі.

Личинки шкідливих коваликів і чорнишів продовжать живлення у посівах просапних та інших культур. Достатня кількість вологи в орному шарі ґрунту сприятиме зниженню інтенсивності пошкодження рослин дротяниками і несправжніми дротяниками. За умови збереження високої вологості ґрунту у личинок розвиватимуться грибкові захворювання, через що вони гинутимуть. Проведення агротехнічних заходів (культивація, видалення бур’янів) викликатиме загибель яєць та личинок ґрунтових поліфагів.

Наприкінці травня розпочнеться літ метеликів листогризучих і підгризаючих совок. Плодючість самиць залежатиме від якості корму попередньої генерації, наявності нектароносів на період статевого дозрівання, метеорологічних умов в період проходження стадії лялечки, а також на час льоту метеликів (посуха, високі температури повітря і висока вологість затримуватимуть дозрівання яєць).

ШКІДНИКИ І ХВОРОБИ ЗЕРНОВИХ КУЛЬТУР

З підвищенням температури повітря у другій половині травня чисельність злакових попелиць, цикадок, трипсів у посівах зернових культур зростатиме. За перевищення порогу шкідливості 5-10 екз. на стебло злакових попелиць проведення захисних обробок піретроїдними або фосфорорганічними інсектицидами від супутніх шкідників уповільнюватиме розвиток та розповсюдження сисних фітофагів. Пошкодження рослин спостерігатиметься на окремих ділянках поля, де скупчується підвищена кількість шкідників. Більшої шкоди злакові попелиці завдаватимуть посівам ярого ячменю, уражуючи культуру вірусними хворобами, зокрема жовтою карликовістю ячменю. Фітотоксин, який вприскує звичайна злакова попелиця під час живлення соком рослини, викликатиме відмирання оточуючих тканин. За збереження температури до 150С швидко зростатиме їх популяція, оскільки в цей час природні вороги попелиць розмножуються повільно або взагалі не розмножуються.

У посівах озимих зернових клоп - шкідлива черепашка з’явиться в другій - третій декадах травня. Існуюча прохолодна і волога погода сприятиме нерівномірно розтягненому переселенню клопів на посіви озимих зернових, ярової пшениці, ячменю. Після додаткового живлення розпочнеться спарювання фітофагів і за встановлення температури повітря вище +18С триватиме відкладання яєць. У попередженні масового розповсюдження хлібних клопів матиме значення біотичне середовище, зокрема зараження яєць клопів теленомінами, яке можливе за умов розтягнутого періоду і запізнілих строків відкладання яєць. В осередках шкідників за чисельності 1-2 клопа на кв.м у посівах пшениці, 3-4 екз. у посівах ячменю проводять обприскування актарою, к.с. 0,15 л/га, бульдоком, к.е. 0,25 л/га, децисом профі, в.г. 0,04 кг/га, золоном, к.е. 1,5-2 л/га, піринексом, к.е. 0,75-1 л/га, протеусом, о.д. 0,5-0,75 л/га або аналогами.

Живлення хлібних блішок завершуватиметься, за теплої сухої погоди самки відкладатимуть яйця у поверхневий шар ґрунту. Продовжиться розселення злакових мух у посівах озимих і ярих зернових культур. На посіви ярини відбуватиметься переселення злакових п’явиць, які за умови посушливої погоди завдаватимуть значних пошкоджень. Обробки від п’явиць у посівах пшениці, ячменю та вівса розпочинають за чисельності 150-200 і більше личинок на кв. м одним із дозволених у «Переліку» інсектицидів.

За умови збереження помірних температур повітря та підвищеної вологості зростатиме ураження зернових колосових різними плямистостями. У посівах озимих культур прогресуватимуть гельмінтоспоріози, септоріоз, осередково – аскохітоз. Дощова і вітряна погода сприятиме поширенню еризифозу. На ярому ячмені переважатиме ураження сітчастим гельмінтоспоріозом. До появи прапорцевого листка призупиняють поширення цих та інших збудників хвороб захисні обробки одним з фунгіцидів: альто супер, к.е., 0,4-0,5 л/га, амістар екстра, 0,5-0,75 л/га, байлетон, з.п. 0,5 кг/га, імпакт, к.с. 0,5 л/га, рекс дуо або тілт, к.е. 0,5 л/га, супрім, в.е. 0,75-1,5 л/га або аналогами. Застосування препаратів, у яких поєднано декілька діючих речовин, призводить до синергічної дії, тобто підсилення однієї речовини іншою, що дозволяє контролювати практично весь комплекс захворювань вегетативної маси, включаючи фузаріоз зернових.

ШКІДНИКИ І ХВОРОБИ ТЕХНІЧНИХ КУЛЬТУР

Важливим кроком для збереження продуктивності рослин ріпаку залишатиметься контроль шкідників, серед яких після цвітіння культури господарське значення матимуть капустяний і ріпаковий білани, капустяна попелиця і галиця, насіннєвий прихованохоботник. Попередньо визначивши доцільність проведення обприскування інсектицидами, за потреби застосовують препарати з більш пролонгованим періодом захисної дії: вантекс, м.к.с. 0,04-0,06 л/га, моспілан, р.п. 0,12 кг/га, нурел Д, к.е. 0,5-0,6 л/га, сумі-альфа, к.е. 0,3 л/га, або аналоги.

В період після цвітіння ріпаку важливе місце належить захисту культури від таких хвороб як альтернаріоз, сіра гниль, склеротиніоз, фомоз. За потреби контролю комплексу хвороб перевагу надають системному фунгіциду Амістар Екстра 280 SC, к.с., який забезпечує надійний контроль розвитку патогенів, покращує розвиток рослин, підвищує врожайність культури. Однак саме в цей час (після цвітіння ріпаку) візуальних ознак може й не бути, тому орієнтуються на перебіг погоди: дощова та тепла в період цвітіння – ризик масового ураження зростає в рази, суха й прохолодна – ризик знижується, але залишається досить високим. Тому під час планування захисних заходів оптимальним буде вибір високоефективного препарату та дотримання низки технічних моментів, пов’язаних з його застосуванням на високорослих рослинах. При обприскуванні з метою якомога глибшого проникнення робочого розчину вглиб рослинної тканини та до нижніх ярусів культури застосовують інжекторні форсунки (типу ID N) із розміром краплі від середньої до великої та відповідним тиском від 2 до 5,6 бар.

В бурякосійних районах за температури вище 20 розпочнеться літ імаго звичайного і сірого бурякових довгоносиків. У другій половині травня з’являться личинки, які живитимуться корінням буряків, лободових бур’янів, осоту рожевого, берізки, дикорослих мальвових. На переважній більшості площ шкідники не матимуть господарського значення.

Скрізь у посівах цукрових буряків живитимуться бурякові блішки та крихітка. При обстеженнях особливої уваги слід надати раннім посівам культури, де закінчилась захисна дія токсикації.

За помірно теплої вологої погоди на рослинах розмножуватиметься листкова бурякова попелиця. За 5% заселених рослин попелицею посіви обприскують актелліком, к.е., золоном, к.е., 1 л/га, фуфаноном, к.е., 1–2,5 л/га, бі-58 новим, к.е., 0,5–1 л/га, та ін.

Стресові погодні умови до фази трьох пар справжніх листків цукрових буряків сприятимуть ураженню рослин збудниками коренеїду. На запливаючих ґрунтах, за утворення поверхневої кірки, надлишку або нестачі поживних елементів шкідливість хвороби зросте. Тепла з достатньою вологістю повітря погода сприятиме поширенню нальотів і плямистостей листя. За прохолодних умов рослини хворітимуть на пероноспороз. За появи ознак хвороби посіви оздоровлюють акробатом, з.п., 2 кг/га; за ураження борошнистою росою, іншими хворобами 5–10% рослин – фундазолом, з.п., 0,6–0,8 кг/га, рексом дуо, к.е., 0,4-0,6 л/га, супрімом, в.е. 1-1,5 л/гата ін.

ШКІДНИКИ І ХВОРОБИ ОВОЧЕВИХ КУЛЬТУР ТА КАРТОПЛІ

Повсюдно в посівах картоплі та інших пасльонових культур продовжиться живлення колорадського жука. За підвищення температурних показників розпочнеться спарювання фітофага і відкладання ним яєць. При заселенні жуком 10% рослин посіви захищають актофітом, к.е. 0,3-0,4 л/га; актарою, в.г. 0,06-0,08 л/га; біскайя (конфідором), в.р.к., 0,2-0,25 л/га, карате зеоном, мк.с. 0,1 л/га або аналогами.

За умови помірних температур і підвищеної вологості повітря рослини картоплі ослаблюватиме ризоктоніоз. Такі ж умови сприятимуть появі в другій половині травня фітофторозу, особливо на нестійких сортах, які вирощуються у приватному секторі.

Хрестоцвіті блішки завершуватимуть харчування на капустяних культурах. Триватиме літ, спарювання і яйцекладка метеликів капустяного та ріпакового біланів. У посівах капусти продовжать живитись личинки весняної капустяної мухи. Вчасно проведений обробіток міжрядь знизить кількість пошкоджених мухою рослин.

На фоні існуючих частих опадів та високої вологості повітря розвиватимуться різні види попелиць, які завдають подвійної шкоди капустяним культурам, виступаючи транспортерами вірусів рослин. Дослідниками виявлено позитивну кореляцію між рівнем сірки в рослині і домінуванням живлення попелиць цими рослинами. Цікавим є те, що капустяна попелиця надає перевагу рослинам із високим вмістом сірки. При заселенні капустяною попелицею 5-10% рослин культуру захищають шляхом обприскування штефесином, к.е., 0,3 л/га, золоном, к.е., 1,6-2 л/га, актарою, к.с., 0,07- 0,09 л/га та ін.

ШКІДНИКИ І ХВОРОБИ ПЛОДОВИХ КУЛЬТУР

Повсюдно у квіткових розетках яблунь завершуватимуть живлення личинки яблуневого квіткоїда. З листогризучих шкідників саду завершуватиме харчування та розпочне заляльковування гусінь золотогуза, розанової і брунькової листовійок, шовкопрядів. Тепла і посушлива погода сприятиме зростанню чисельності й шкідливості сисних комах (кліщів, попелиць, медяниць, щитівок, несправжньощитівок). За сприятливих погодних умов відбуватиметься літ імаго яблуневого пильщика та відкладання яєць в чашолистки та квітколоже. За досягнення оптимальної суми ефективних температур наприкінці травня розпочнеться літ метеликів яблуневої плодожерки.

За існуючої вологої і прохолодної погоди створюються оптимальні умови для інфікування садів збудниками парші, борошнистої роси, моніліозу. Тому попереджують поширення шкідників і розвиток хвороб через обприскування дерев золоном, к.е., 2,5-3 л/га, сумітіоном, к.е., 1,6-3 л/га, децисом профі, в.г., 0,1 кг/га, карате, к.е., 0,4 л/га, з додаванням проти парші делану, в.г., 0,5-1 кг/га, дитану М-45, з.п., 2-3 кг/га, мерпану, в.г., 2,5 кг/га, а також проти борошнистої роси кумулюсу, в.г., 6 кг/га, тіовіту джет, в.г., 5-8 кг/га чи топазу, к.е., 0,3-0,4 л/га.


Заступник начальника,

начальник відділу прогнозування

та фітосанітарної діагностики Т.В. Данілкова




Схожі:

Повідомлення про фітосанітарний стан сільськогосподарських культур на полях господарств Львівської області станом на 10. 05. 2012 року погодно-кліматичні умови iconПовідомлення про фітосанітарний стан сільськогосподарських культур на полях господарств Львівської області станом на 10. 10. 2011 року погодно-кліматичні умови
Карпат випав сніг висотою до 10 см. Денна температура опустилась до 10°, а уночі до 0…5°, у горах до -2˚. Середньодекадна температура...
Повідомлення про фітосанітарний стан сільськогосподарських культур на полях господарств Львівської області станом на 10. 05. 2012 року погодно-кліматичні умови iconПовідомлення про фітосанітарний стан сільськогосподарських культур на полях господарств Львівської області станом на 10. 05. 2011 року погодно-кліматичні умови
Наприкінці декади погодні умови покращились. Середньодекадна температура по м. Львову становила 9,7°С. Погодно-кліматичні умови були...
Повідомлення про фітосанітарний стан сільськогосподарських культур на полях господарств Львівської області станом на 10. 05. 2012 року погодно-кліматичні умови iconПовідомлення про фітосанітарний стан сільськогосподарських культур на полях господарств Львівської області станом на 10. 04. 2012 року погодно-кліматичні умови
Проте, вже починаючи з восьмого квітня, почалось поступове похолодання. Температура вдень піднімалась не вище °С, а вночі до °С,...
Повідомлення про фітосанітарний стан сільськогосподарських культур на полях господарств Львівської області станом на 10. 05. 2012 року погодно-кліматичні умови iconПовідомлення про фітосанітарний стан сільськогосподарських культур на полях господарств Львівської області за листопад 2008 року станом на 30. 11. 2008 року погодно-кліматичні умови
Середньодобові температури повітря в різних районах вдень складали до +11-18 0С, а уночі опускались до 6-11 0С тепла
Повідомлення про фітосанітарний стан сільськогосподарських культур на полях господарств Львівської області станом на 10. 05. 2012 року погодно-кліматичні умови iconПовідомлення про фітосанітарний стан сільськогосподарських культур на полях господарств Львівської області станом на 10. 08. 2010 року погодно-кліматичні умови
С знизилась до 18…28º, нічна – до 16…20ºС, щодоби спостерігались короткочасні дощі, іноді зливового характеру і з грозами. Починаючи...
Повідомлення про фітосанітарний стан сільськогосподарських культур на полях господарств Львівської області станом на 10. 05. 2012 року погодно-кліматичні умови iconПовідомлення про фітосанітарний стан сільськогосподарських культур на полях господарств Львівської області станом на 25. 05. 2011 року погодно-кліматичні умови
Протягом цього періоду температура повітря коливалась від °С вночі до 13 °С вдень. Середньодобові показники термометра становили...
Повідомлення про фітосанітарний стан сільськогосподарських культур на полях господарств Львівської області станом на 10. 05. 2012 року погодно-кліматичні умови iconПовідомлення про фітосанітарний стан сільськогосподарських культур на полях господарств Львівської області станом на 10. 07. 2009 року погодно-кліматичні умови
Місцями спостерігалась густі тумани (Золочівський район, зона Карпат). На сході області з 07 відмічено припинення опадів, встановлення...
Повідомлення про фітосанітарний стан сільськогосподарських культур на полях господарств Львівської області станом на 10. 05. 2012 року погодно-кліматичні умови iconПовідомлення про фітосанітарний стан сільськогосподарських культур на полях господарств Львівської області станом на 25. 05. 2009 року погодно-кліматичні умови
Третя декада розпочалась подекуди теплими і сонячними днями, а у більшості районів – з пониженням як денної так і нічної температури...
Повідомлення про фітосанітарний стан сільськогосподарських культур на полях господарств Львівської області станом на 10. 05. 2012 року погодно-кліматичні умови iconПовідомлення про фітосанітарний стан сільськогосподарських культур на полях господарств Львівської області станом на 23. 06. 2011 року погодно-кліматичні умови
С, до 30°, вночі 16…18°. Наприкінці декади різко змінились погодні умови стало прохолодно, всюди пройшли дощі. Денна температура...
Повідомлення про фітосанітарний стан сільськогосподарських культур на полях господарств Львівської області станом на 10. 05. 2012 року погодно-кліматичні умови iconПовідомлення про фітосанітарний стан сільськогосподарських культур на полях господарств Львівської області станом на 09. 08. 2012 року погодно-кліматичні умови
С, вночі 18…19°. Починаючи із 07. 08 відмічається похолодання. Температура опустилась до 12…13° вночі та 23…25°С. Різниця між денною...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©te.zavantag.com 2000-2017
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи