Повідомлення про фітосанітарний стан сільськогосподарських культур на полях господарств Львівської області станом на 10. 08. 2010 року погодно-кліматичні умови icon

Повідомлення про фітосанітарний стан сільськогосподарських культур на полях господарств Львівської області станом на 10. 08. 2010 року погодно-кліматичні умови




Скачати 119.78 Kb.
НазваПовідомлення про фітосанітарний стан сільськогосподарських культур на полях господарств Львівської області станом на 10. 08. 2010 року погодно-кліматичні умови
Дата конвертації24.01.2013
Розмір119.78 Kb.
ТипПовідомлення

Державна інспекція захисту рослин Львівської області
вул. Замарстинівська, 49, м. Львів, 79058, Україна
Тел. +380 (32) 252-28-02
Тел./Факс +380 (32) 252-33-40, 252-83-61
Веб-сторінка: http://www.dizr.lviv.ua



Інформаційне повідомлення про фітосанітарний стан сільськогосподарських культур на полях господарств Львівської області станом на 10.08.2010 року


ПОГОДНО-КЛІМАТИЧНІ УМОВИ

На зміну тривалій спеці і високим температурам повітря, що сформувались завдяки стійкому антициклону з Поволжя і Північного Кавказу, починаючи з 25.07 на Львівщину прийшли довгоочікувані прохолодні і вологі маси з Європи. За винятком східної частини Лісостепу області, на переважній більшості території денна температура повітря від 26…35ºС знизилась до 18…28º, нічна – до 16…20ºС, щодоби спостерігались короткочасні дощі, іноді зливового характеру і з грозами. Починаючи з 07.08 такі погодні умови настали і на сході області. Середньодекадна температура повітря по м. Львів становила 22,4 ºС.

Агрометеорологічні умови були малосприятливими для завершення збирання зернових колосових культур та оптимальними для росту і розвитку кукурудзи та теплолюбної городини. Запасів продуктивної вологи ґрунту цілком достатньо для нормальної вегетації просапних культур. Існуючий гідротермічний фон (ГТК > 1,3) створював сприятливі умови для розвитку і розповсюдження шкідників та хвороб.

Протягом звітного періоду спеціалісти відділу проводили обстеження фітосанітарного стану сільськогосподарських угідь у господарствах Буського (ТзОВ “Лендком Юкрейн”, ТзОВ “Барком”, ФГ: “Віра”, “Дзвін”, “Соколівка”, “Сермішагро”; ПП “Західний Буг”), Городоцького (ТзОВ “Львівське”, Вишнянський коледж ЛНАУ), Золочівського (ТзОВ “Лендком Юкрейн”, ТзОВ ім. Шашкевича, ТзОВ “Нива”), Жовківського (ТзОВ “ЛК Юкрейн Груп”), Пустомитівського (ФГ “Нагорянка”, ФГ “Надія”, ДП ДГ “Оброшино”), Самбірського (ТзОВ “ЛК Юкрейн Груп”), Стрийського (СФ “ДЗОЛ ЛК”, Стрийський коледж ЛНАУ) районів і присадибні ділянки.


ФЕНОЛОГІЯ РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР

Зернові колосові - збирання урожаю;

Кукурудза - цвітіння – молочна стиглість;

Цукровий, столовий і кормовий буряки – ріст коренеплодів;

Соя - цвітіння;

Картопля - ріст бульб;

Капуста пізня - ріст качана;

Плодові зерняткові культури – ріст плодів.


СТАН РОЗВИТКУ ОСНОВНИХ ШКІДНИКІВ І ХВОРОБ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР

Спостереження за змінами динаміки розвитку основних шкідників агрокультур та моніторинг розвитку хвороб за звітний період проведено на загальній площі 2,8 тис. га; в тому числі зернових та зернобобових 2,0 тис. га, технічних 0,634 тис. га, картоплі і овочів 0,1 тис. га, плодових зерняткових насаджень 0,034 тис. га. Інформацію щодо фітосанітарного стану сільськогосподарських культур – див. табл. 1, 2 у додатках.

БАГАТОЇДНІ ШКІДНИКИ

На посівах просапних культур продовжується живлення гусені листогризучих та підгризаючих совок літньої генерації. При обстеженні виявляються переважно листогризучі фітофаги – на фермерських полях - капустяна совка (у посівах цукрових буряків і капусти); на присадибних ділянках переважно капустяна, у лісостеповій зоні області – совка-гамма і городня. В цей період фітофаги харчуються переважно овочевими, технічними та кукурудзою. Перевищення допустимого рівня шкідливості поки що не зафіксовано.

У передгірській зоні області продовжується відродження гусені стеблового кукурудзяного метелика, на іншій території (лісостепова і поліська зони) – гусінь фітофага 1-2 віку харчується вмістом стебел, листкових черешків і суцвіть кукурудзи, вигризаючи при цьому ходи та порожнини. Захищають посіви культури під час викидання волоті – формування зерна за наявності 1-2 гусені на рослину або 6-8% заселених рослин з гусінню метелика молодших віків, обприскуючи посіви карате зеоном, децисом форте, лепідоцидом тощо. Крім того, в окремих господарствах проведено біологічний захист від шкідника на площі 2,1 тис. га (трихограма).

При обстеженні стерні після збору колосових культур щодо заселення мишоподібними гризунами встановлено, що у прикордонній зоні (Городоцький район) поля заселено поодинокими жилими норами (3 шт. на га), а на сході області – на стерні після збору озимого ріпаку (134 га), ярого ячменю (85 га) і озимої пшениці (92 га) слідів заселення гризунами не виявлено. Причиною низької чисельності або відсутності фітофагів є тривалі дощі зливового характеру, які проходили в травні-червні, і високі температури повітря, які відмічались в липні. За таких погодних умов (постійне заливання нір дощовими водами або суха спекотна погода) мишоподібні гризуни не дають приплоду, що обмежує розвиток їх популяції.

ШКІДНИКИ І ХВОРОБИ ЗЕРНОВИХ, ЗЕРНОБОБОВИХ КУЛЬТУР ТА БАГАТОРІЧНИХ ТРАВ

На незібраних площах колосових культур спостерігається ураження колосу збудниками фузаріозу, альтернаріозу, септоріозу та інших мікоінфекцій. Особливу загрозу становить зерно, уражене ріжками, сажкою та фузаріозом, які продукують небезпечні для організму людини та тварин мікотоксини. Уражені переліченими хворобами посіви збирають прямим комбайнуванням у стислі строки і зберігають окремими партіями. Для попередження накопичення мікотоксинів у фузаріозному зерні під час зберігання його терміново просушують до вологості 13%.

Після достигання колосових культур злакові мухи і попелиці мігрували на дикорослі злакові бур’яни, де продовжать розвиток до сходів озимих зернових.

Саме зараз, після збирання зернових, необхідно провести лущення стерні в поєднанні з наступним раннім заорюванням сходів падалиці. Раннє лущення стерні значно звільняє поля від злакових мух, хлібної жужелиці, личинок хлібних жуків, трипсів, зменшує резервацію бурої іржі, борошнистої роси, фузаріозу, кореневих гнилей та інших шкідників і хвороб.

На рослинах кукурудзи прогресують гельмінтоспоріоз, пухирчата сажка. Розвитку гельмінтоспоріозу сприяє наявність достатнього зволоження і підвищені температури повітря. Хвороба спочатку уражує нижнє листя і поступово переходить на верхнє. Грибниця збудника розміщується спочатку між клітинами паренхімної тканини, а потім проникає в судинну систему листя, в результаті чого ураження носить характер листового трахеомікозу. Ураження пухирчатою сажкою відмічено на листі, качанах, стеблах. В патогенезі хвороби цікавим є те, що гриб Ustilago zeae не здатний дифузно поширюватись по рослині, тому кожне здуття утворюється в місці, де відбулось самостійне ураження рослини. Слід також зазначити ще одну особливість збудника – уражувати лише вегетативні клітини. У зерні всередині качана уражується зовнішня оболонка перикарпію; в зародок і нуцелус, а також в ендосперм грибниця не проникає; при ураженні молодих зав’язей ці клітини атрофуються. У волоті здуття головним чином утворюються з приквітників і ніжок пиляків; уражується і оболонка пиляків, а пилякові зерна атрофуються.

Достатня кількість вологи сприяла появі локальної форми ураження посівів сої збудником пероноспорозу. Крім того, продовжує розвиватись септоріоз, який незабаром викличе передчасне опадання листя культури, що призведе до швидшого на 3-5 тижнів достигання сої і вплине на кількість та якість урожаю. Стримуватимуть розвиток захворювань бобів під час їх формування захисні обробки одним із рекомендованих в «Переліку» фунгіцидів.

ШКІДНИКИ І ХВОРОБИ ТЕХНІЧНИХ КУЛЬТУР

У лісостеповій зоні області продовжувалось розселення листової бурякової попелиці по посівах цукрових, столових і кормових буряків. Фітофаг живиться соком рослин, переносячи при цьому вірусні захворювання, якими уражено четверту частину обстежених площ цукрових буряків (вірусна жовтяниця) та всі обстежені площі кормового і столового буряка (вірусна жовтяниця і мозаїка). При заселенні попелицями понад 10% рослин посіви захищають одним із зареєстрованих фосфорорганічних або піретроїдних інсектицидів.

Зростає рівень інфікування церкоспорозом, фомозом і альтернаріозом. В ураженому церкоспорозом листі посилюється транспірація і погіршується азотистий обмін. На рослині замість відмираючого листя утворюється нове, на що затрачається велика кількість пластичних речовин, а це негативно впливає на масу кореня і його цукристість. Фомоз викликає передчасне відмирання уражених листків, з яких патоген потрапляє на коренеплоди, у зв’язку з чим підвищується загроза їх ураження сухою та кагатною гниллю. Альтернаріоз спричиняє появу некротичних плям на листі, яке з часом відмиратиме, знижуючи урожай солодких коренів. Тому на незахищених фунгіцидами посівах буряків актуальним залишається проведення профілактично-лікувальних обробок абакусом, імпактом, рексом, фальконом або їх аналогами.

ШКІДНИКИ І ХВОРОБИ КАРТОПЛІ ТА ОВОЧЕВИХ КУЛЬТУР

Повсюдно відбувається відмирання нижніх, найбільш уражених хворобами і пошкоджених шкідниками, листків картоплі. Ранні та середні сорти досягли технічної стиглості – завершується їх збирання. На пізніх посадках продовжують живитись імаго та личинки колорадського жука літньої генерації. Пошкодження, завдані фітофагом рослинам, знижують якість та кількість урожаю бульб.

На всіх сортах прогресують альтернаріоз і фітофтороз, який може уражувати бульби під час збирання при їх контакті з ураженим інфекцією бадиллям або ґрунтом, а також може проникати через механічні пошкодження бульб та природні отвори (продихи, вічка). Відмирання уражених тканин рослин відбувається поступово, тому значна частина асимілянтів встигає перейти у бульби. Для зниження ступеня ураження бульб під час збирання проводять передзбиральне скошування бадилля.

На посадках капусти пізніх строків достигання відбулось відродження гусені ріпакового та капустяного біланів, капустяної совки другого покоління. Пошкодження, завдані фітофагами рослинам, є незначними. В осередках високої чисельності проведення обробок проти гусені молодших віків ефективніше захищає від пошкоджень і представляє значно меншу небезпеку для паразитів біланів, які зазвичай починають заражати гусінь, починаючи з другого віку. Для гусені другого віку ріпакового білана проведення хімічних заходів в ранні терміни є важливим через те, що гусінь старших віків проникає всередину качанів, які формуються, через що їх шкідливість підвищується, а загибель від пестицидів знижується.

Існуючі погодні умови впливають на зростання інфікування капусти збудниками фомозу, судинного і слизистого бактеріозів, у приватному секторі – альтернаріозу (Золочівський район). Наявність бактеріозів негативно вплине на лежкість та смакові якості капусти під час зберігання.

Теплі і вологі умови сприяли зростанню ступеня інфікування огірків пероноспорозом, у приватному секторі – антракнозом, ураження якими викликає зменшення асиміляційної здатності листя і випадання окремих рослин, зниження урожаю і погіршення його якості.

ШКІДНИКИ І ХВОРОБИ ПЛОДОВИХ КУЛЬТУР

І надалі в яблуневих садах триває живлення зеленої яблуневої попелиці та яблуневої плодожерки. Місця механічних поранень, пошкодження плодів плодожерками чи іншими комахами або ураження паршею заселяються моніліозними грибами, які викликають гниття плодів. Плоди можуть переуражуватись торкаючись один одного. Існуюча надмірна вологість повітря та помірні температури створюють оптимальні умови для розвитку парші. Своєчасне збирання падалиці та її знищення сприятиме зниженню накопичення шкідників і хвороб.


ПРОГНОЗ РОЗВИТКУ ОСНОВНИХ ШКІДНИКІВ І ХВОРОБ

У НАСТУПНИЙ ЗВІТНИЙ ПЕРІОД

БАГАТОЇДНІ ШКІДНИКИ

Гусінь підгризаючих і листогризучих совок другого покоління продовжить харчуватись кореневою системою або вегетативними органами сільськогосподарських рослин, переважно просапних культур. За появи осередків високої чисельності гусені застосовують дозволені інсектициди за регламентами існуючих технологій.

Гусінь стеблового кукурудзяного метелика різних віків (2-5) живитиметься у посівах товстостеблих культур. При пошкодженні фітофагом 6-8% рослин кукурудзи проводять захисні обробки зареєстрованими інсектицидами.

За умови настання бездощових днів і при збереженні помірних температур повітря чисельність популяції мишоподібних гризунів зростатиме. Однак суттєвої шкоди посівам фітофаги не завдаватимуть через низьку їх початкову кількість.

ШКІДНИКИ І ХВОРОБИ ЗЕРНОВИХ, БОБОВИХ КУЛЬТУР ТА БАГАТОРІЧНИХ ТРАВ

Достатня кількість падалиці зернових колосових культур забезпечить хорошою кормовою базою личинок хлібного туруна, злакових мух і попелиць, що вплине на зростання їх чисельності і шкідливості на сходах озимини. Найбільший відсоток загибелі шкідників спостерігається під час лущення стерні і наступної оранки (за умови достатнього зволоження ґрунту гине до 80-90% пупаріїв злакових мух). Крім того, всі поширені види пирію значною мірою заселяються гессенською мухою і на цьому бур’яні, особливо в період після збирання, може скупчуватися велика кількість шкідників. Знищення пирію сприятиме загибелі гессенської мухи та інших фітофагів.

Забезпечити фізіологічну силу зернових в протистоянні кореневим гнилям та іншим захворюванням допоможе вчасне й дбайливе очищення полів під озимину від пожнивних рослинних решток з подальшим старанним загортанням їх під час обробітку ґрунту (через мінливість та високу адаптивність збудники фузаріозу та інших грибкових хвороб, які зберігаються в ґрунті, стерні, рослинних рештках і зерні, найважче викорінити); скиртування соломи віддалік озимих посівів; дотримання строків, встановлених норм висіву й глибини загортання насіння районованих сортів інтенсивного типу за збалансованого внесення мінеральних і органічних добрив, відповідно до зональних технологічних рекомендацій (разом із захисними та іншими заходами з догляду за посівами). Вплив цих негативних чинників підсилюватиметься за надмірної вологи та підвищеної температури середовища, які є оптимальними умовами для інфікування.

При збереженні існуючих погодних умов на посівах сої прогресуватимуть септоріоз, пероноспороз, можлива поява аскохітозу, іржі, вірусних хвороб. Проведення фунгіцидного захисту посівів під час формування бобів допоможе стримати розвиток захворювань і зменшити втрати майбутнього урожаю. В осередках високої чисельності гусені акацієвої вогнівки, листогризучих совок, павутинного кліща, трипсів, попелиць посіви обприскують дозволеними інсектицидами, дотримуючись регламентів існуючих технологій.

ШКІДНИКИ І ХВОРОБИ ТЕХНІЧНИХ КУЛЬТУР

Личинки другого покоління бурякової мінуючої мухи живитимуться паренхімою листків, проте істотної шкоди на вже добре розвинених рослинах не завдаватимуть. Наприкінці місяця розпочнеться переліт крилатих особин бурякової листкової попелиці з плантацій буряків на лободові бур’яни, які є її первинними господарями. Можливе розселення сисних фітофагів по посіву, що спричинить зростання рівня інфікування буряків вірусними хворобами. За умови збереження середньодобових температур вище 20оС, на фоні опадів дощу або випадання сильних рос і туману, на окремих площах можливий спалах розвитку церкоспорозу. На незахищених фунгіцидами площах зберігається ризик поширення рамуляріозу, пероноспорозу, альтернаріозу, фомозу та інших мікоінфекцій.

Розпочався посів озимого ріпаку. Зростання врожайності культури значною мірою обумовлене селекційним поліпшенням генетичного матеріалу сортів та гібридів. Щоб уникнути при вирощуванні ріпаку ускладнень, які виникають в фізіології рослини іноземної селекції (як це було поточному році у вигляді відшарування кутикули від паренхіми листа), в умовах області перевагу слід надавати районованим для кожної кліматичної зони безеруковим та низькоглюкозинолатним сортам вітчизняної селекції. Для сівби відбирають очищене, відкаліброване якісне насіння з високою схожістю. Щоб захистити від ураження хворобами і пошкодження шкідниками на початкових фазах росту, насіння обов’язково протруюють вітаваксом, ровралем, офтанолом, чинуком або аналогами у рекомендованих нормах витрати.

ШКІДНИКИ І ХВОРОБИ КАРТОПЛІ ТА ОВОЧЕВИХ КУЛЬТУР

Імаго та личинки літнього покоління колорадського жука дохарчовуватимуться на пасльонових до початку збирання урожаю бульб або плодів. Наявна їх чисельність загрози посівам не становить, проте в осередках високої чисельності проводять захисні обприскування зареєстрованими в «Переліку» інсектицидами, дотримуючись терміну останньої обробки перед збиранням урожаю.

Фітофтороз прогресуватиме на листі та стеблах картоплі, томатів та інших пасльонових. Ефективним заходом, який допоможе знизити ступінь ураження бульб при збиранні – є попереднє скошування і прибирання з ділянки бадилля картоплі. Особливо сильним буває ураження в тих випадках, коли збирають недозрілі бульби з шкірочкою, яка легко здирається. Просушування бульб протягом 2-3 годин одразу після збирання сприяє пришвидшенню окорковіння шкірочки і припиняє інфікування.

На рослинах капусти триватиме живлення листогризучої гусені біланів, совок, чисельність та шкідливість попелиць також повільно зростатиме. Пошкодження фітофагами качанів капусти не лише сприятиме зниженню урожаю у кількісному відношенні, але й погіршить якість (сортність) продукції.

І надалі патогенна мікрофлора уражуватиме капусту та інші овочеві культури. На листі прогресуватимуть плямистості (альтернаріоз, фомоз) і бактеріальні гнилі (слизистий і судинний бактеріози). Одні хвороби спричинятимуть пряму шкоду (гнилі), інші – побічно негативно впливають на урожайність (плямистості, нальоти).

ШКІДНИКИ І ХВОРОБИ ПЛОДОВИХ КУЛЬТУР

Гусінь яблуневої плодожерки другої генерації у лісостеповій та поліській зонах завершуватиме живлення і з плодів переходитиме у місця зимівлі. Сисні фітофаги (попелиці, кліщі, щитівки) продовжать живитись соком яблуневих дерев.

Високий ступінь ураження листя та плодів яблуні паршею та іншими хворобами призведе до передчасного їх обсипання, зниження продуктивності дерев та товарності плодів, зменшення приросту пагонів, зимостійкості. При збереженні вологої погоди перед збиранням врожаю проявиться «пізня, або комірна» парша (при цьому плями на плодах дуже дрібні і проявляються більше в період зберігання, у коморі, звідки і походить назва). Кількість мікоінфекції знижують шляхом проведення захисних обприскувань зареєстрованими фунгіцидами, не забуваючи про останній термін обробки перед збиранням урожаю плодів.


Начальник відділу прогнозування

та фітосанітарної діагностики Т.Данілкова




Схожі:

Повідомлення про фітосанітарний стан сільськогосподарських культур на полях господарств Львівської області станом на 10. 08. 2010 року погодно-кліматичні умови iconПовідомлення про фітосанітарний стан сільськогосподарських культур на полях господарств Львівської області станом на 10. 10. 2011 року погодно-кліматичні умови
Карпат випав сніг висотою до 10 см. Денна температура опустилась до 10°, а уночі до 0…5°, у горах до -2˚. Середньодекадна температура...
Повідомлення про фітосанітарний стан сільськогосподарських культур на полях господарств Львівської області станом на 10. 08. 2010 року погодно-кліматичні умови iconПовідомлення про фітосанітарний стан сільськогосподарських культур на полях господарств Львівської області станом на 10. 05. 2011 року погодно-кліматичні умови
Наприкінці декади погодні умови покращились. Середньодекадна температура по м. Львову становила 9,7°С. Погодно-кліматичні умови були...
Повідомлення про фітосанітарний стан сільськогосподарських культур на полях господарств Львівської області станом на 10. 08. 2010 року погодно-кліматичні умови iconПовідомлення про фітосанітарний стан сільськогосподарських культур на полях господарств Львівської області за листопад 2008 року станом на 30. 11. 2008 року погодно-кліматичні умови
Середньодобові температури повітря в різних районах вдень складали до +11-18 0С, а уночі опускались до 6-11 0С тепла
Повідомлення про фітосанітарний стан сільськогосподарських культур на полях господарств Львівської області станом на 10. 08. 2010 року погодно-кліматичні умови iconПовідомлення про фітосанітарний стан сільськогосподарських культур на полях господарств Львівської області станом на 10. 04. 2012 року погодно-кліматичні умови
Проте, вже починаючи з восьмого квітня, почалось поступове похолодання. Температура вдень піднімалась не вище °С, а вночі до °С,...
Повідомлення про фітосанітарний стан сільськогосподарських культур на полях господарств Львівської області станом на 10. 08. 2010 року погодно-кліматичні умови iconПовідомлення про фітосанітарний стан сільськогосподарських культур на полях господарств Львівської області станом на 30. 11. 2010 року погодно-кліматичні умови погодні умови протягом листопада
У карпатах протягом останньої пентади листопада сніговий покрив сягнув 10-15 см. Станом на 30. 11 по всій території області у нічний...
Повідомлення про фітосанітарний стан сільськогосподарських культур на полях господарств Львівської області станом на 10. 08. 2010 року погодно-кліматичні умови iconПовідомлення про фітосанітарний стан сільськогосподарських культур на полях господарств Львівської області станом на 25. 05. 2011 року погодно-кліматичні умови
Протягом цього періоду температура повітря коливалась від °С вночі до 13 °С вдень. Середньодобові показники термометра становили...
Повідомлення про фітосанітарний стан сільськогосподарських культур на полях господарств Львівської області станом на 10. 08. 2010 року погодно-кліматичні умови iconПовідомлення про фітосанітарний стан сільськогосподарських культур на полях господарств Львівської області станом на 25. 10. 2010 року погодно-кліматичні умови
Нічні температури опускались до 0…–1оС, денні показники термометра сягали до оС, в окремих районах до +13оС. Середньодобові температури...
Повідомлення про фітосанітарний стан сільськогосподарських культур на полях господарств Львівської області станом на 10. 08. 2010 року погодно-кліматичні умови iconПовідомлення про фітосанітарний стан сільськогосподарських культур на полях господарств Львівської області станом на 10. 07. 2009 року погодно-кліматичні умови
Місцями спостерігалась густі тумани (Золочівський район, зона Карпат). На сході області з 07 відмічено припинення опадів, встановлення...
Повідомлення про фітосанітарний стан сільськогосподарських культур на полях господарств Львівської області станом на 10. 08. 2010 року погодно-кліматичні умови iconПовідомлення про фітосанітарний стан сільськогосподарських культур на полях господарств Львівської області станом на 25. 05. 2009 року погодно-кліматичні умови
Третя декада розпочалась подекуди теплими і сонячними днями, а у більшості районів – з пониженням як денної так і нічної температури...
Повідомлення про фітосанітарний стан сільськогосподарських культур на полях господарств Львівської області станом на 10. 08. 2010 року погодно-кліматичні умови iconПовідомлення про фітосанітарний стан сільськогосподарських культур на полях господарств Львівської області станом на 11. 10. 2010 року погодно-кліматичні умови
Осередково на початку місяця пройшли невеликі дощі. Нічні температури опустились до –3оС, на ґрунті відмічались заморозки. Денні...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©te.zavantag.com 2000-2017
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи