Коровченко Ірина Юріївна icon

Коровченко Ірина Юріївна




Скачати 76.48 Kb.
НазваКоровченко Ірина Юріївна
Дата конвертації29.11.2012
Розмір76.48 Kb.
ТипДокументи

Коровченко Ірина Юріївна,

методист по роботі з обдарованими дітьми

районного методичного кабінету відділу освіти

Катеринопільської райдержадміністрації

смт Катеринопіль, вул. Леніна, 16

Тел. 2-25-98


Матеріал розкриває теоретичний та практичний аспекти організації психолого-педагогічного семінару (з досвіду роботи методиста районного методичного кабінету). Може бути використано організаторами методичної роботи усіх рівнів.


Психолого-педагогічний семінар – одна з основних форм методичної роботи


На усвідомлення педагогами глибоких звязків між теоретичними і практичними аспектами педагогічної діяльності направлені семінарські заняття, які мають на меті «...вдосконалення, оновлення та доповнення теоретичних знань, розвиток умінь, їх використання та застосування, розвиток у педагогів творчого мислення, навичок аналізу й узагальнення педагогічної практики» [2, с.107].

Первісне визначення терміну «семінар» – це форма групових занять із якого-небудь предмета або теми студентів вищих навчальних закладів, учнів школи тощо, що відбувається під керівництвом викладача. Семінарська форма навчання виникла в давньогрецьких і римських школах, де повідомлення учнів поєднувалися з диспутами, коментарями та висновками вчителів. В радянській школі семінари призначались для поглибленого вивчення різних дисциплін. Як бачимо, цей вид роботи має яскраво виражений навчальний характер, а тому потребує глибокої всебічної підготовки від організаторів та учасників.

Розглянемо загальні вимоги до проведення семінару як форми методичної роботи.

Семінар як вид діяльності має реалізувати такі цілі:

  • сприяти розвитку умінь „бачити" проблему як цілісність, структурувати її на необхідні та достатні компоненти (питання, акценти, проблеми);

  • відбирати на основі глибокого-вивчення значного за обсягом, варіативного за підходами матеріалу особистісні оптимальні способи розв'язання проблеми, доводити їх адекватність;

  • забезпечити умови для зростання культури спілкування, полеміки, дискусії, емоційно-ціннісних відносин;

  • обґрунтувати необхідність системного вивчення науково-педагогічної літератури, неперервного підвищення кваліфікації.

Технологія організації та проведення семінару передбачає [3, с.124]:

  • розробку плану роботи відповідно до тематики та питань, що підлягають опрацюванню;

  • підготовку рекомендованої літератури для попереднього ознайомлення.

  • проведення підготовчих консультацій;

  • глибоку підготовку (заглиблення) окремих учасників семінару з питання, що вивчається, з метою забезпечення якісного всебічного обговорення;

  • передбачається можливість використання різних форм роботи;

  • забезпечується наочність, конкурентність, конструктивність виступів учасників, наявність власного бачення проблеми;

  • розробка методичних рекомендацій на основі вивчених і обговорених питань;

До даного алгоритму завжди додаю ще один, на мій погляд, дуже важливий пункт: проведення консультацій «зворотної дії» (визначення моє).

Керівником семінару може бути педагогічний працівник, методист, науковець, найбільш обізнаний з проблемою, та має належні організаторські здібності; учасниками – педагогічні працівники різних рівнів підготовки та кваліфікаційних категорій. Кількість учасників для забезпечення ефективної діяльності не повинен перевищувати 25 – 30 осіб.

Особливе місце серед форм методичної роботи семінарського спрямування займає психолого-педагогічний семінар. Зміст його роботи полягає «...в ознайомленні з новітніми досягненнями психолого-педагогічної науки і передового досвіду, та в обговоренні слухачами повідомлень, доповідей, рефератів, виконаних ними за результатами досліджень самостійно під керівництвом спеціалістів в даній галузі. Організація такого семінару вимагає високої кваліфікації організаторів методичної роботи або прямих зв’язків з ученими, представниками академії педагогічних наук, педагогами, кваліфікованими лекторами інститутів удосконалення вчителів» [3, с.125].

Етапи підготовки до психолого-педагогічного семінару (вибір теми, планування роботи, підбір літератури, виокремлення проблеми та її вивчення, написання тез, рефератів, повідомлень, виклад змісту підготовлених творчих робіт, формулювання рекомендацій за результатами діяльності) потребують серйозної підготовчої роботи та корегування окремих етапів у ході семінару, що передбачає варіативність форм і методів.

Вибір теми психолого-педагогічного семінару – перший і дуже відповідальний етап, якому передує глибока аналітична, діагностична, самоосвітня робота усіх учасників навчально-виховного процесу: вивчаються запити та проблеми учасників навчально-виховного процесу, аналізується його стан, вивчаються актуальні напрями розвитку психологічної та педагогічної науки на сучасному етапі тощо.

Зокрема, у рамках психолого-педагогічного семінару «Діяльність школи у процесі виявлення та підтримки обдарованості» до уваги вчителів Катеринопільщини було запропоновано такі теми: «Виявлення рівня обдарованості школярів: педагогічний та психологічний аспекти», «Розвиток здібностей учнів із допомогою сім’ї», «Формування мотиваційної готовності вчителів до інноваційної діяльності у класах з поглибленим вивченням предметів», «Педагогічне керівництво науково-дослідницькою діяльністю школярів та його психологічний супровід», «Розвиток інтелектуальних творчих здібностей учнів середньої ланки як основа формування мотивації щодо вибору профілю навчання у старшій школі та професійного самовизначення». Як бачимо, поєднання педагогічного та психологічного аспектів дозволяє вирішувати проблемні питання у комплексі, сприяє розвитку умінь бачити проблему як цілісність.

Участь у роботі семінару, а особливо у підготовчому періоді: добір літератури, визначення та вивчення проблеми, написання тез, рефератів, повідомлень - створює сама по собі умови для усвідомлення та обгрунтування необхідності системного вивчення науково-методичної, психологічної, педагогічної літератури, неперервного підвищення кваліфікації у призмі нових вимог до організації навчально-педагогічної та виховної діяльності вчителя.

Повідомлення учасників семінару повинні бути творчими, мати в собі елементи проблемності, щоб після прослуховування можна було організувати активні форми роботи: дискусію, диспут тощо. Виступ також можна подати за принципом активної лекції – за методами «лекція з паузами», «керована лекція», коли матеріал пропонується частинами, надаючи слухачам час на осмислення, виконання запропонованих завдань та оформлення конспекту у вигляді таблиці: «положення, що добре зрозуміли» - «положення, що потребують уточнення» [5, с.76]. Проте під час використання активних та інтерактивних методик (на сучасному етапі такий підхід не викликає жодних сумнівів) виникають деякі особливості, на які потрібно звернути пильну увагу, інакше робота семінару не буде успішною на всі 100%

У діяльності будь-якої робочої групи чи окремого учасника під час навчання можна виділити два аспекти: діловий та соціально-психологічний [5, с.17]: вони тісно пов’язані та впливають на процес навчання. Використавши схему «Айсберг» [5, с.18], побачимо, що діловий аспект (тема, зміст, концепції, завдання, час, доручення, контроль) знаходяться «на поверхні», його можна легко спостерігати і керувати ним. «Підводну частину айсберга» складає саме соціально-психологічний аспект навчання, що включає: бажання і страхи, почуття і переживання, симпатії і антипатії, довіра чи недовіра, відчуття безпеки чи небезпеки тощо. Отже, ефективність діяльності на діловому рівні залежить насамперед від благополуччя в соціально-психологічному аспекті. Практикую створення «зони психологічного комфорту» [5, c.16], який позбавить учасників семінару відчуття невпевненості, дискомфорту, дезадаптації у нових умовах та в ситуації, що змінилась. Тут велике значення має навіть те, як розташовано меблі, за якими працюють учасники семінарського заняття – потрібен певний час, щоб створити свою просторову «зону комфорту», розширити її і активно розпочати «просування у невідомому просторі» [5]. Вважаю за необхідне присутність на кожному семінарі кваліфікованого практичного психолога, введення до семінарського заняття елементів психологічного тренінгу - це допоможе створити відповідну атмосферу, налаштувати учасників на творчу діяльність, на неформальне спілкування і, як наслідок, на ефективне вирішення поставленого завдання. Тренінг (навчальний) – одна з найефективніших форм навчання дорослих новим технологіям і новим знанням: його завдання – «дати заряд успішності своїм колегам» [5]; розпочинати слід з мотивації та підтримувати ентузіазм учасників протягом усього заняття.

Не можна нехтувати контактами з учасниками семінару до і після заняття: їх можна організовувати у вигляді консультацій, щоб позбавити дорослих певних комплексів [5,с. 57]. А встановлення на початку роботи семінару правил поведінки чи норм роботи: алгоритм сумісної діяльності, подачі зворотного зв’язку тощо - сприятиме остаточному подоланню психологічного дискомфорту та окремих побоювань [5, с.27]

Погоджуюся з думкою окремих науковців про те, що керівник семінару повинен бути перед дорослою аудиторією не вчителем у прямому розумінні, а фасилітатором, тобто не повинен багато говорити сам, а створювати умови для взаємо- та самонавчання, залучати вчителів до самостійної творчої науково-дослідницької діяльності, давати учасникам можливість використати свій досвід для вирішення поставлених завдань [5, с.56].

У ході психолого-педагогічного семінару можливе також вирішення навчально-педагогічних задач, що з успіхом можна реалізувати за допомогою КАРУСУ у формі полілогу [8]. Створення «поля актуальних проблем», «поля оцінювання», «поля рішень», програми-мінімум та програми-максимум як результат спільної діагностичної і творчої діяльності учасників семінару є реальними кроками до вирішення навіть дуже складних психолого-педагогічних проблемних ситуацій.

Робота у рамках психолого-педагогічного семінару передбачає діяльний зворотний зв'язок, що забезпечується насамперед правильністю формулювання методичних рекомендацій за результатами діяльності семінару, бажано у двох іпостасях:

  • рекомендації, впровадження яких сприяє підвищенню кваліфікації та фахового рівня педагога;

  • рекомендації, впровадження яких сприяє підвищенню рівня власне навчально-виховного процесу

Вони повинні бути конкретними, виваженими, реальними, посильними для виконавців. Чітко встановлені часові рамки для творчого осмислення та запровадження рекомендацій у практику роботи забезпечить можливість якісного контролю,

Систематична участь у роботі психолого-педагогічного семінару забезпечує умови для зростання як загальної культури педагога, так і культури спілкування, оволодіння правилами полеміки, дискусії, усвідомлення важливості емоційно-ціннісних відносин з колегами та учнями.


Рекомендована література

  1. Волканова В.Організація методичної роботи . – К.: Шкільний світ, 2010

  2. Жерносєк І.П. Організація науково-методичної роботи в школі. – Х.: Основа, 2006

  3. Методична служба - школі. Випуск 1. – Т.: Астон, 2003

  4. Організація науково-методичної роботи з учителями загальноосвітніх шкіл: Навчальний посібник (Сидоренко О.Л.). – Х.: Майдан, 1997

  5. Пометун О. Інтерактивні методики та система навчання. – К.: Шкільний світ, 2007

  6. Рубан С. Методика проведення тренінгових занять// Директор школи - №40, 2007

  7. Сучасні форми роботи з педкадрами /упорядник М.К.Голубенко. – К.: Шкільний світ, 2010

  8. Третяк Т.М. Методичні засоби вивчення психологічних труднощів обдарованої дитини в сім’ї // Обдарована дитина – 2009 - №10



Схожі:

Коровченко Ірина Юріївна iconІрина Юріївна Коровченко

Коровченко Ірина Юріївна iconПрограма підготовки вчителів до роботи у профільній школі
Автор: Коровченко Ірина Юріївна, методист районного методичного кабінету відділу освіти Катеринопільської районної адміністрації
Коровченко Ірина Юріївна iconКоровченко Ірина Юріївна, методист Катеринопільського районного методичного кабінету
Організація науково-методичного супроводу профільного навчання у процесі створення освітніх округів у Катеринопільському районі
Коровченко Ірина Юріївна iconДобропас ірина Олександрівна
Добропас ірина Олександрівна (24. VI. 1957, Миколаїв) – філософ, канд філос наук (Традиція І новаторство в розвитку наукового пізнання,...
Коровченко Ірина Юріївна iconАнкета учасника районного туру ХVІІ всеукраїнського конкурсу«Учитель року» Прізвище, ім'я та по батькові Гасанова Ірина Михайлівна
Прізвище, ім'я та по батькові Гасанова Ірина Михайлівна
Коровченко Ірина Юріївна iconВплив сім’ї на креативність дитини
Якубенко Олена Юріївна, учениця 11 класу Катеринопільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2
Коровченко Ірина Юріївна iconДіагностування корекційно-виховних можливостей сім’Ї
Анастасія Юріївна Крикун, викладач кафедри методики та психології дошкільної І початкової освіти іппо кмпу імені Б. Д. Грінченка
Коровченко Ірина Юріївна iconАвтор Циба Олена Юріївна, вчитель початкових класів 2010 п ояснювальна записка
Становлення і розвиток пізнавального інтересу молодших школярів у навчально-виховному процесі
Коровченко Ірина Юріївна iconПротокол позачергового засідання науково-методичної ради
Раду вела директор науково-методичного центру районної державної адміністрації Смірнова Тетяна Юріївна
Коровченко Ірина Юріївна iconЗатверджую: Зав. Рмк в. М. Череватюк План самоосвіти методиста Катеринопільського рмк коровченко І. Ю. на 2011-2012 н р
Проблема, над якою працюю: Розширення поля інноваційної діяльності методиста як основа
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©te.zavantag.com 2000-2017
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи