Зміс т І. Особиста картка вчителя icon

Зміс т І. Особиста картка вчителя




НазваЗміс т І. Особиста картка вчителя
Сторінка1/3
Дата конвертації29.11.2012
Розмір0.53 Mb.
ТипКартка
  1   2   3








З М І С Т


І. Особиста картка вчителя

- фото…………………………………………………………………………………………..4

- дата народження………………………………………………………………………….....4

- освіта (копія диплома)………………………………………………………………………4

- кваліфікація………………………………………………………………………………….4

- спеціальність………………………………………………………………………………...4

- стаж роботи……………………………………………………………………………….…4

ІІ. Творча візитка вчителя

- мета портфоліо…………………………………………………………………………….....5

- професійне зростання, самоосвіта………………………………………………………….6

- кредо вчителя………………………………………………………………………………...9

- педагогічне есе………………………………………………………………………………10

- план індивідуальної самоосвітньої роботи……………………………………………….12

- перспективний план самоосвіти(по роках)……………………………………………….13

- обгрунтування вибору освітніх технологій……………………………………………….15

- опис системи роботи…………………………………………………………………….…16

- суть технології……………………………………………………………………………...26

- алгоритм підготовки до особистісно орієнтованого уроку……………………………...27

- схема поурочного плану уроку за ОЗОН…………………………………………………29

- методичні напрацювання (доповіді, конспекти відкритих уроків, тощо)……………...30

- участь у семінарах, конкурсах……………………………………………………………..41

- виступи на педрадах, нарадах тощо……………………………………………………….43

ІІІ. Робота з учнями в позаурочний час

- плани, сценарії позакласних заходів з предмета…………………………………………..44

- робота з обдарованими дітьми (участь в конкурсах, тощо)………………………..…….47

- участь в предметному тижні…………………………………………………………..……49

- науково-дослідні роботи учнів………………………………………………………..……52

ІV. Результати педагогічної діяльності

- моніторинг навчальних досягнень учнів……………………………………...……………54

- творчі роботи учнів…………………………………………………………..………………55


^ V. Позакласна виховна робота вчителя (класного керівника)

- сценарії виховних заходів…………………………………………………………………. .61

- структурна схема роботи з батьками……………………………………………………… .63

- робота з батьками………………………………………………………………………… …64

- сценарії виховних заходів……………………………………………………………………65

^ VІ. Успіхи та досягнення

- грамоти, подяки, сертифікати………………………………………………………………. 70


VІІ. Перспективи професійної діяльності……………………………… 71

VIII. Навчально – матеріальна база......................................................................72


^ IX. Нормативно – правова, навчальна та методична література,

якою користуюся при підготовці до уроку......................................... 74




^ I. ОСОБИСТА КАРТА

ВЧИТЕЛЯ






  • Дата народження - 22 квітня 1949 року




  • Освіта - вища. Ніжинський державний

педагогічний інститут ім.М.В.Гоголя,

диплом Я №799229


  • Кваліфікація - вчитель російської мови та

літератури середньої школи



  • Спеціальність – російська мова та література




  • Педагогічний стаж – 38 років



Спеціальність: російська мова та література


^ Стаж роботи: 38 років









^ II. ТВОРЧА ВІЗИТКА

ВЧИТЕЛЯ



Тільки той стане справжнім учителем, хто ніколи не забуває, що сам був дитиною

В.Сухомлинський











Професійне зростання,

самоосвіта


































Кредо (лат. сredo - вірю) – особисте переконання, основа світогляду людини, іноді те ж саме, що і девіз.




^ Кредо вчителя








^ Педагогічне есе

Дитяче життя – велика цінність


Уявіть собі надзвичайно широку річку, в якій один біля одного пливуть багато човнів, кожен з них уособлює дитячу долю. Це човники дитячого життя. Більшість човнів несе течія життя. Мало є таких дітей, які з самого початку плавання знають, куди їм треба доплисти. Хто ж скерує дитячий човник в цьому бурхливому життєвому просторі? Ми, дорослі, відповідаємо за те, щоб кожен човник знайшов свій берег щасливого дитинства.

Життя… Це найцінніше, що є у дитини. Воно дається їй тільки раз і кожній – своє. Довге чи коротке, радісне чи нещасне. Так, життя – це безцінний дар, який дитина одержує при народженні. Дитина повинна дорожити своїм життям навіть тоді, коли воно в неї не складається, коли в ньому більше негод, ніж радощів. Проте, як вона зуміє розпорядитись цим даром? Чи залежить це лише від неї самої? Безумовно, – ні.

^ Життя… Воно щойно з'явилось і є величезною цінністю для батьків і суспільства. Великі сподівання вкладають батьки в своє дитя.

У дитини все ще попереду. За сприятливих умов вона може стати видатною особистістю, зробити багато прекрасного, доброго, корисного. Тому обов’язок батьків, вчителів, суспільства – забезпечити кожній дитині гідні умови для її розвитку.

^ Чого варте життя наших дітей сьогодні?

Чому в умовах розвитку науково-технічного прогресу, економічного зростання існує цілий ряд дитячих проблем, які ми, вчителі, повинні вирішувати грамотно, педагогічно.

Існує думка – це ж «чужі» діти. Ні, «чужих» дітей не буває. Ми уповноважені суспільством доглядати «чужих» дітей, як своїх рідних, зовсім не ділячи їх на «чужих» і своїх.


Зараз у нас в Україні гостро стоїть проблема дитячої смертності. Боляче навіть вживати це слово, адже дитина, як той вогник, народжується для життя. А ми, дорослі, не вміємо вберегти його. Обурливо, коли рідна бабуся розповідає про «нововведення» у вихованні: прив’язує свого внука залізним ланцюжком до ліжка, щоб він нікуди не пішов, садять дитину на горох, тримає мама – бабуся б’є. Чи подібне «виховання» іде від великої любові до дитини, великого бажання вберегти свою кровинку? Результат, мабуть, очевидний: незнання все-таки батьками психології розвитку дитини, прогалини у вихованні в ранньому віці.

^ Любімо, цінуймо дитину такою, якою вона є. Адже в цьому світі вона не «чужа».

Великий філософ Г.Сковорода писав: «Коли дух людини веселий, думки спокійні, серце мирне – то й усе світле, щасливе, бажане». А часто, як говорять діти, чують постійні дорікання, лайку,грубощі, звинувачення з боку батьків. Ось звідки і відповідь дитини: «В них своє життя, а я сам по собі…». А чи ми не самі, чи не наша поведінка формує у дитини почуття страху перед дорослими, почуття недовіри до них. Дитина доведена до відчаю.

Ми любимо дитину не за те, що вона розумна чи красива, слухняна чи працьовита, а просто за те, що вона - дитина і неповторна особистість. Прислухаємося до клятви Ш..Амонашвілі: «Я, Амонашвілі Ш.О., добровільно обрав професію вчителя і … беру на себе турботу про долю Дитини.

Клянуся:

  • Любити дітей, кожну дитину від усього серця, бути їй відданим, допомагати.

  • Стверджувати в ній, дитині, особистість.

Клянуся не зашкодити дітям! Не зашкодити Дитині!»

Візьмемо цю клятву Ш..Амонашвілі за основу в своїй роботі.




План індивідуальної

самоосвітньої роботи













Перспективний план самоосвіти

(по роках)

2008 – 2009 н. р.


1. Вчасно опрацьовувати накази МОН України.

2. Розробити ряд уроків з використанням новітніх технологій.

3. Видати методичний посібник «В. Гюго. «Собор Паризької

Богоматері». Заочна екскурсія визначними місцями Парижа».

4. Опублікувати матеріал «Як згуртувати учнівський колектив».

5. Детально ознайомитись з системою роботи вчительки

Кіровоградської школи О.О. Гузь та О. Ісаєвої.

6. Опрацювати навчальний посібник В.П. Андрусенка «Діалогічне

навчання на уроках літератури» ВГ «Основа».

7. Опрацювати і використовувати в практичній роботі книгу

А.Г.Дербеньової « Педагогічна діагностика у класному

керівництві».


2009 – 2010 н. р.


1. Слідкувати за новинками в педагогічній пресі.

2. Опрацьовувати вчасно накази МОН України.

3. Опрацьовувати матеріали щодо проектного підходу (метод

проекту) і вимог до вчителя. (Навчальний посібник В.А.Нищети

«Технологія життєтворчих проектів на уроках української мови

та літератури» ВГ «Основа».

4. Ознайомлюватись з системою роботи вчителів щодо

обдарованих дітей.

5. Сприяти педагогізації батьків за методикою Народного

вчителя О.А. Захаренка.

6. Опрацювати серію навчальних посібників Д. А. Кобцева

«Інтегроване навчання на уроках української мови» ВГ «Основа».




^ Перспективний план самоосвіти

(по роках)


2010 – 2011 н. р.


1. Продовжити роботу над індивідуальною методичною

проблемою «Активізація пізнавальної діяльності учнів шляхом

особистісно орієнтованого підходу до навчання на уроках

світової літератури».

2. Вчасно опрацьовувати накази МОН України.

3. Розробити систему уроків з певної теми.

4.Продовжити опрацьовувати матеріали щодо проектного

підходу (метод проектів) і вимоги до вчителя.

5. Пройти навчання на Дистанційних курсах «Підготовка до

атестації: як оформити власне портфоліо» при Дистанційній

Академії ВГ «Основа».

6. Опрацювати і використовувати в практичній роботі книгу

Л.В. Туріщевої «Увага! Особливі діти» ВГ «Основа».

2011 – 2012 н. р.


1. Слідкувати за новинками в педагогічній пресі.

2. Опрацьовувати вчасно накази МОН України.

3. Продовжити опрацьовувати матеріали щодо використання

технології «критичне мислення» на уроках світової

літератури.

4. Взяти участь у конкурсі новітніх технологій «Освіта

Черкащини» (опублікувати брошуру «Життя нашого класу».

5. Опрацьовувати матеріал щодо використання ІКТ на уроках

світової літератури.

^ 6. Продовжити опрацьовувати посібники щодо виховання у дітей

доброти, людяності, милосердя.





^ Обґрунтування вибору освітніх

технологій


Оскільки метою своєї діяльності я вважаю створення необхідних умов для формування життєвої та навчальної компетентностей учнів, розвитку та виховання особистості активних громадян з відповідною системою цінностей, це спонукає мене до постійного пошуку шляхів реалізації цього завдання. Саме технології особистісно орієнтованого навчання створюють умови, за яких учень сам відкриватиме, здобуватиме й конструюватиме знання та власну компетентність у різних галузях життя. Змінюються позиції учня й педагога, відбувається взаємодія між учителем і учнями, заснована на паритетності. Такі стосунки допускають прийняття педагогом думок і активної позиції учнів, визнання за ними права на самостійність суджень, відмову від переконання в тому, що єдино правильна думка належить учителеві. Навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається тільки шляхом постійної, активної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове, навчання у співпраці), де і учень, і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчання, розуміють, що вони роблять, рефлексують з приводу того, що вони знають, уміють і здійснюють. Коли навчання активне, учень постійно перебуває у стані пошуку, хоче отримати відповідь на запитання, потребує інформації, щоб вирішити проблему, або розмірковує разом з іншими над способом виконати завдання.

^ Ось тому у своїй практиці я використовую вище вказані технології.





Опис власного досвіду


Учитель творить Людину.

В.Сухомлинський


Одним із шляхів відродження духовності, національної самосвідомості українського народу є розбудова національної освіти. Закон України «Про освіту» (1996), «Про загальну національну освіту» (1999), Концепція розвитку загальної середньої освіти вимагають від учителя виховання всебічно розвиненої людини. Тому актуальна сьогодні така організація уроку, де вчитель підтримує розвиток природних здібностей учнів, допомагає осмислювати ситуації чи проблеми, надає можливість проявити особисті нахили. На уроці дитина повинна відчувати педагогічну підтримку розвитку інтелектуальних здібностей та емоційних вражень. Це відповідає головному завданню сучасної школи – розвитку особистості на засадах особистісно орієнтованого підходу.

^ П’ятий рік підряд працюю над темою «Активізація пізнавальної діяльності учнів шляхом особистісно орієнтованого підходу до навчання на уроках світової літератури».

Сьогодні учень прагне спостерігати, досліджувати, складати діалог,творити гру. Тому, спираючись на досвід учнів, їхні інтереси, в роботу можна впроваджувати особистісно зорієнтовані технології.





В ході роботи переконалась, що саме особистісно орієнтована педагогіка є запорукою успіху кожного вчителя, бо її суть полягає у «створенні оптимальних умов для розвитку особистісних структур учня, формування його життєвих компетентностей та вироблення власної освітньої продукції».

Теоретично осмислив проблеми ОЗОН давньогрецький філософ Левкіпп та Демокріт «V ст. до н. е.», які розуміли індивідуалізацію як принцип основи філософського пояснення буття. До речі, тут слід згадати про вчення таких педагогів, як Я. Коменський, С.Русова, Ш. Амонашвілі, В. Сухомлинський. Зараз, коли ми зрозуміли сутність людини й особистості, природи її розвитку, обдарованості, ми знову повернулися до практики й теорії особистісно орієнтованого навчання. Після опрацювання найбільш яскравих сучасних досліджень ( І. С. Якиманської «Особистісно орієнтоване навчання в сучасній школі», І. Д. Беха «Особистісно орієнтоване навчання», А. М. Фасолі та О.В. Гаврилюк «Особистісно зорієнтоване навчання: сутність, основи, технології», роботи С. Подмазіна, Ш. Амонашвілі – технологія гуманізації та демократизації стосунків, педагогіка співробітництва, О.Пометун та Л. Пироженко (інтерактивні технології), я почала застосовувати ОЗОН у своїй практиці .Саме таке навчання має на меті створення оптимальних умов для стимулювання і задоволення потреб кожного учасника навчально – виховного процесу.





Такий успіх у роботі можливий лише за умови розвитку механізмів, які так необхідні для становлення окремого індивідууму.















^ Моє педагогічне кредо базується на особистісно орієнтованому навчанні, принцип якого полягає у гуманному, демократичному ставленні до учня, який має бути помічником учителя, рівноправним партнером на уроці. Це слова філософа й педагога А. Дистервега : «Намагайтеся викликати інтерес до навчання всією своєю особистістю!»


Моє життєве кредо:

« Віддай людині крихітку себе.

За це душа поповнюється світлом».

Л. Костенко





^ Головну мету своєї роботи бачу в педагогічній підтримці дитини на уроці. Розумію: творити Людину – завдання непросте.

Для цього на уроці необхідно:

  • створити позитивний настрій на роботу і під час неї;

  • підтримувати найменші зрушення, поважати нерозуміння й незнання;

  • враховувати індивідуальні психолого – фізіологічні особливості дітей даного віку;

  • створювати проблемні ситуації, вчити не тільки запам’ятовувати, а й досліджувати і навіть відкривати;

  • формувати вміння самостійно здобувати знання.

Забезпечення реалізації принципів особистісно орієнтованого навчання досягається через відповідну організацію уроку:

  1. Мотиваційний етап (з’ясування емоційного стану, забезпечення емоційної готовності до уроку); актуалізація суб’єктивного досвіду та опорних знань.

  2. Цілевизначення та планування діяльності.

  3. Опрацювання навчального матеріалу.

  4. Рефлексивно – оцінний етап.

Урок літератури – це урок відвертості. Життя – це проблема, яку ми мусимо розв’язати. То на якому уроці, як не на літературі, цього вчитися?!

Література моделює життя, а реальність складніша від будь – якого літературного твору. Тому не лише до художнього тексту, а до кожної відповіді своїх учнів ставлюсь дуже обережно: не треба бути категоричним, не заперечувати одразу. Адже інтерпретація тексту, особливо під час вивчення модерністських творів у старших класах, ніколи не буває єдино правильною. Сам твір того не передбачає. Тому, залежно від особливостей конкретного твору, треба використовувати елементи різних видів аналізу, не боячись їх поєднання.

^ Цей принцип в моїй щоденній роботі й виявляється у використанні особистісно орієнтованого навчання.

За традиційного підходу до навчання (з орієнтацією на «середнього» учня) слабкі діти не встигають осягнути матеріал, а здібні не знають, куди себе подіти на уроці. Особистісно орієнтоване навчання дає змогу:

  • розподілити клас на динамічні групи, які опрацьовують завдання залежно від рівня здібностей і можливостей;

  • використовувати рольову гру, евристичну бесіду для поглиблення аналізу конкретного твору чи проблеми;




  • застосовувати діалогічні та дискусійні методики;

  • під час роботи з текстом: читання з позначками, формулювання запитань до тексту, складання простого та складного планів, методика незакінчених речень, складання асоціативних рядів;

  • використовувати нетрадиційні форми роботи (суд, інсценізація, подорожі, звіт, дослідження…) як не самоціль, а як засіб досягнення навчальної мети уроку;

  • надавати можливість обдарованим учням виявити свої здібності під час уроку, а не тільки на позакласних заходах (власний вірш, пісня, малюнок…).

Особливе місце у співпраці вчителя з учнями посідає використання на уроці інформаційних технологій (виклад власного бачення певної проблеми при аналізі тексту у вигляді структурно - логічної динамічної схеми, проведення тематичної атестації, організація самостійної пошуково – творчої роботи учнів).

Одним із найважливіших шляхів удосконалення викладання зарубіжної літератури вважаю використання компаративістики або окремих її елементів. Адже порівняння творів світового письменства з кращими зразками рідної літератури зумовлює вивчення предмета саме як мистецтва слова. Таке вивчення сприяє глибшому осягненню теми, розширює можливості естетичного виховання, підвищує інтерес учнів до предмета, до художнього слова, вчить всебічно сприймати світ і самостійно віднаходити своє місце в ньому. Тобто стимулює особистісне зростання.

^ Це дає можливість показати учням спільне – те, що об’єднує різні народи, й відмінне – те, що свідчить про неповторність нації.

Як відомо, програми з української та світової літератури в старших класах побудовані за єдиним хронологічним принципом, тому вони мають багато спільного. Звичайно, в українській літературі є деякі відмінності від загального розвитку світової літератури, але окремі етапи збігаються, існують спільні напрями й течії, культурні епохи й жанри. Тому ми маємо чудову можливість для компаративного аналізу творів вітчизняного та світового письменства.


Так, коли вивчаємо здобутки французьких поетів – модерністів (П. Верлен, А. Рембо, С. Малларме), вказуємо, як їхні ідеї та поетику розвинули українські модерністи (О. Олесь, М. Вороний, П. Тичина та інші). Розглядаємо типологічні зв’язки при вивченні

«Міщанин – шляхтич» Мольєра, «Мартин Боруля» І. Карпенка – Карого та «Мина Мазайло» М. Куліша; новелами О. Генрі «Останній листок» та В. Стефаника «Кленові листки»; «Пігмаліон» ірландця Бернарда Шоу та «Мина Мазайло» українця Миколи Куліша. Цікаво відбувається зіставлення також функціонування образу Мазепи у творах англійця Байрона, француза В. Гюго та українця В.Сосюри.

Порівняльний аналіз застосовую й під час вивчення історії написання твору. Особливо дієвим це є, коли аналізуються твори біблійної тематики. Без конкретних біблійних текстів навряд чи можна проаналізувати «Давидові псалми», « Ісаїя. Глава 35» Т. Шевченка, поему «Мойсей» І. Франка; роман « Хіба ревуть воли, як ясла повні» П. Мирного та І. Білика, повість «Земля». О. Кобилянської.

Вивчаючи твір Ч. Діккенса «Різдвяна пісня у прозі», ставлю завдання на уроці – розглянути, які моральні проблеми вирішують у своїх творах російський письменник М. Гоголь в оповіданні «Ніч перед Різдвом», український письменник П.Мирний в оповіданні «Морозенко» та англійський – Ч. Діккенс в оповіданні «Різдвяна пісня в прозі».

Ми поринемо у світ літературних героїв різних народів. Але їх об’єднує одне – всі події відбуваються в Різдвяну річ чи напередодні. І, звісно, без вигадки, фантастики не обійтись.

^ Отже, така робота вимагає детального аналізу на рівні теми, сюжету, системи образів, жанрової специфіки.


Інновації в організації навчально – виховного процесу


Як зробити урок зарубіжної літератури особистісно зорієнтованим на учня, цікавим, захоплюючим для нього? Як традиційні методи вивчення літературного твору зорієнтувати на особистість учня і до яких нетрадиційних вдатись?


Навчальний процес включає в себе різні види пізнавальної діяльності учнів і кожний з них по – своєму активізує дітей, пробуджує їх самостійність, творчу думку, виховує. Одним з таких видів є літературна гра. Вона в рівній мірі сприяє як засвоєнню знань, активізуючи цей процес,так і розвитку особистості. Тому гра – це не тільки діяльність молодших школярів, але й необхідний вид діяльності для підлітків і старшокласників. Єдине: визначити, виходячи з вікових особливостей учнів, форму гри і органічно вплести її в тканину уроку. Результативним є використання на уроках пізнавальних та рольових ігор, зокрема таких:

  • за опорними словами і датами відновити біографію письменника;

  • « Четвертий зайвий»: знайти зайве слово і пояснити свою думку;

  • «Упізнай автора»: відгадати автора за допомогою підказок;

  • « Хто це?»: за цитатою впізнати літературного героя;

  • « Виправ помилку у твердженні;

  • літературна вікторина;

  • інтерв’ю з письменником, літературним героєм;

  • конкурс декламаторів;

  • «Хто більше»: учні, працюючи в групах,записують позитивні чи негативні риси героя;

  • «Стрілки»: учні з’єднують стрілками імена персонажів і властиві їм риси характеру.






А ось урок – свято казки «Попелюшка». За змістом - це підсумковий урок з вивчення літературної казки, що спирається на її пообразно – проблемний аналіз. Адже кожний казковий образ певною мірою є запрограмовано проблемним, оскільки тяжіє до того, чи того розв’язання проблеми «добра і зла». За формою – нетрадиційний, театралізований: перед глядачами – учнями з’являється Попелюшка, король, герольд, сам Шарль Перро, мачуха, сестри Попелюшки, Червона Шапочка, Кіт у чоботях…Учні – глядачі називають героїв інсценізованих уривків з казок. Інсценізація може тривати урок або протягом усього казкового тижня. Завершується урок вікториною.

Учні охоче беруть участь у театралізованому (з елементами проблемного) занятті. Адже гра – особистісна за своєю сутністю, вона активізує сприймання ними казкових героїв, вчить відчувати їхню проблемність. Саме участь учня у з’ясуванні навчальної проблеми й робить урок особистісним.

Ось урок – подорож «Шляхами Робінзона Крузо». І цей урок цілком можна назвати особистісно – проблемною грою, оскільки учні повинні звернутися до власного досвіду. Наприклад:

  • ^ Що, на вашу думку, відчув Робінзон, коли морська хвиля викинула його на берег?

  • Що б сталося з героєм, якби у нього опустилися руки?

Такі запитання вчителя потребують від учнів власної думки щодо можливих дій у подібній ситуації.

Процес навчання потребує напруженої розумової роботи дитини та її власної активності у цьому процесі. Цього можна досягти за допомогою інтерактивного навчання. Щоб учень відчував свою причетність до створення уроку застосовує різні форми інтерактивного навчання. Найефективнішими з них є: робота в малих групах, метод гронування, «мозковий штурм», «обери позицію: засуджую, виправдовую», «мікрофон», «акваріум» тощо.

Уроки літератури є основною формою людинопізнання: саме на них учні відкривають нам свої серця, довіряють нам свої думки, судження, висловлюють свою точку зору. Але урок – це і основна форма оволодіння учнями тією системою знань, умінь і навичок, яка необхідна підростаючій людині для повноцінного сприймання словесного мистецтва, розвитку художньої культури, мови, творчих здібностей.


^ Ці завдання уроку будуть вирішені тільки тоді, коли учень навчиться спілкуватись з найвеличнішими надбаннями людства – книгами.

Пізнати твір можна тільки тоді, коли його прочитаєш. Читання книги – це складна, кропітка і дуже цікава робота.

На уроках зарубіжної літератури намагаюсь формувати повноцінного читача, здатного відбирати, читати та розуміти книги, сприймати процес читання як етап власної творчості і духовного розвитку.

^ Курс цієї літератури дає можливість прилучити учнів до духовного і естетичного досвіду людства – в особистісному вимірі через конкретний художній твір.

У процесі читання читач пізнає себе. Урок літератури є засобом для самопізнання і самовираження школяра.

Щоб створити умови для самопізнання, вчитель мусить бути координатором, співучасником пізнання і проникнення учня в текстові глибини, а не виконувати роль старшого, якому вже відомі всі істини,що належить відкрити учням.

Учень - не пасивний спостерігач готових знань, а разом з учителем активний інтерпретатор тексту. Саме використання літературного аналізу цього тексту дозволить поєднати, злити в єдине ціле навчальну й виховну мету, спрямовує урок на естетичний розвиток учнів.

Як результат пізнання учнями змісту твору – їх малюнки,які діти з великим бажанням створюють, а потім захищають. Це завдання розвиває і художні здібності дітей, художнє уявлення,сприяє естетичному вихованню. Цікаві малюнки намалювали діти до твору Кіплінга «Мауглі», М.В.Гоголя «Тарас Бульба», «Мертві душі», Д. Дефо «Пригоди Робінзона Крузо», А. Камю «Чума»…

Для активізації пізнавальної діяльності я використовую різні типи уроків, особливо такі: урок – дослідження, урок – диспут, урок – зустріч в колі літературних героїв, урок – подорож, урок літературно – музична композиція. У виборі структури таких уроків орієнтуюся на зміст матеріалу, на рівень підготовки класу, на вікові особливості учнів, на складність твору і на свої можливості як учителя.




В навчальному та виховному процесі використовую такі сучасні технології.




Назва освітньої технології




Рівень використання


Окремі елементи

Апробація

Системно

1.Особистісно орієнтоване навчання







+



2. Тестове







+

3. Проблемне

навчання








+

4.Розвивальне навчання








+

5.Критичного розвитку




+





6.Технологія навчання на основі диференціації та колективних форм навчання








+





7.Ігрові технології навчання


+










^ 8.Проектні технології





+










Вважаю, що кожному вчителеві слід постійно поповнювати, збагачувати свої знання, щоб не втратити професійної майстерності, авторитету серед учнів, батьків, колег. Тому завжди стежу за новинками художньої літератури, методичної преси, постійно займаюсь самоосвітою, аналізом своєї роботи. Пам’ятаю слова В.Сухомлинського: «Хто намагається розібратися у хорошому і негативному на своїх уроках, у своїх взаємовідносинах з вихованцями, той уже досяг половини успіху».


^ Суть технології










Алгоритм підготовки до

особистісно орієнтованого уроку


Урок в особистісно орієнтованому навчанні (з урахуванням типу уроку) відрізняється усталеною структурою і в цій частині теоретичних основ має риси технології: послідовне дотримання визначеного порядку є обов’язковим. Найчастіше використовуємо комбінований урок.




Упроваджуючи ОЗОН у поурочну практику, потрібно знати, що довільне маніпулювання етапами – щось включаємо, щось вилучаємо – руйнує ОЗОНівський урок. Довільно, але доречно ми обираємо методи, прийоми, форми діяльності, які можуть застосовуватися на різних етапах (робота з цілями уроку, теми; визначення рівня домагань; оцінювання власної та колективної діяльності; озвучування очікуваних результатів; прийом незакінчених речень, есе, вільне письмо, інтерв’ю, створення асоціативних рядів, формування запитань до автора (тексту), рефлексійні запитання; читання з позначками, створення опорних конспектів, активне слухання, метод ПРЕС, триступеневе інтерв’ю, дебати, мозковий штурм, акваріум, мозаїка, кубування, організаційно - ділові ігри та інше).


1-й крок- формування на основі вимог програми цілей (очікуваних результатів)уроку

(що учні знатимуть і вмітимуть після його проведення);

2-й крок- корекція цілей уроку з урахуванням матеріалу підручника та особливостей конкретного класу;

3-й крок- укладення переліку запитань і завдань для актуалізації суб’єктного досвіду стосовно пропонованого навчального матеріалу;

4-й крок- визначення методів, форм, прийомів роботи, які забезпечать учням можливість самостійно здобувати і застосовувати знання;

5-й крок- забезпечення можливості

рефлексійно- оцінювальної діяльності учнів

6-й крок- добір варіантів завдань, запитань, форм опрацювання навчального матеріалу;

7-й крок- добір необхідного обладнання,оформлення дошки;

8-й крок- самоаналіз (відповідність складеного плану уроку вимогам та дотримання структури особистісно зорієнтованого уроку;


9-й крок- розширення та деталізація плану.













Алгоритм підготовки особистісно зорієнтованого уроку



Схема поурочного плану уроку за

ОЗОН

Тема.

Мета:

Цілі:


Учні знають:

Учні вміють:


Хід уроку


  1. Мотиваційний етап

а) з’ясувати емоційну готовність учнів до уроку…

б) актуалізувати суб’єктний досвід учнів…

в) актуалізувати опорні знання учнів…

2. Цілепокладання та планування

3. Опрацювання навчального матеріалу

4. Рефлексійно – оцінювальний етап.


До цієї схеми слід додати, що знайомство з темою уроку може відбуватися перед мотиваційним етапом, у ході його, а домашнє завдання традиційно формулюється в кінці уроку або в ході рефлексії, інколи ще під час планування учні самі визначають (передбачають) домашнє завдання, учитель його уточнює (доповнює, корегує).




Методичні напрацювання






  1   2   3



Схожі:

Зміс т І. Особиста картка вчителя iconКартка творчості вчителя

Зміс т І. Особиста картка вчителя iconКартка вчителя Прізвище, імя, по-батькові

Зміс т І. Особиста картка вчителя iconКартка вчителя
Вуз: Горлівський Державний педагогічний інститут іноземних мов, закінчила на „відмінно” у 1996 році
Зміс т І. Особиста картка вчителя iconКартка аналізу уроку природознавства
Мета відвідування уроку Форми роботи вчителя над розвитком умінь і навичок учнів щодо інтелектуальної роботи
Зміс т І. Особиста картка вчителя iconКартка обліку передового педагогічного досвіду
В описі досвіду роботи вчителя географії Параскевич Л. Б. розкрито шляхи удосконалення та підвищення ефективності сучасних уроків...
Зміс т І. Особиста картка вчителя iconЗміс т № з/п
Стратегічне бачення оптимістичний погляд на розвиток регіону та життя населення в майбутньому
Зміс т І. Особиста картка вчителя iconДокументи
1. /Особиста г_г_єна.doc
Зміс т І. Особиста картка вчителя iconКартка результативності роботи вчителя в між атестаційний період Прізвище, ім я, по батькові
Участь у конкурсах фахової майстерності (учитель року, конкурс на кращий урок, конкурс на кращий позаурочний захід тощо)
Зміс т І. Особиста картка вчителя iconХарактеристика вчителя хімії Великосорочинської загальноосвітньої школи І-ІІІ
П.І. Б. вчителя працює в Великосорочинській зош І-ІІІ ступенів з року на посаді вчителя хімії
Зміс т І. Особиста картка вчителя iconЗміс т дисципліни
Теми І, Поняття, предмет, принципи, система сімейного права України. Державна сімейна політика
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©te.zavantag.com 2000-2017
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи