Гімназія збірник творчих диктантів icon

Гімназія збірник творчих диктантів

Реклама:



Скачати 212.43 Kb.
НазваГімназія збірник творчих диктантів
Дата конвертації15.09.2013
Розмір212.43 Kb.
ТипДокументи
джерело


ВІДДІЛ ОСВІТИ

СЕЛИДІВСЬКА МІСЬКА РАДА

CЕЛИДІВСЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ

ГІМНАЗІЯ


ЗБІРНИК


ТВОРЧИХ ДИКТАНТІВ


2010 рік

Збірник творчих диктантів


Укладач : Косолап О.О., вчитель української мови та літератури.


Рецензент : Кучук Р.І., методист міського методичного кабінету.


Запропонований матеріал допоможе учням повторити кожну тему, підвищити рівень знань, навчить логічно мислити, зіставляти, творчо працювати.

Рекомендований історико-філологічною кафедрою для учнів і вчителів 5-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів.


Рекомендовано історико-філологічною кафедрою

(протокол № 1/10-48 від 06.12.2010р.)


Селидівська загальноосвітня гімназія


2010 рік

ПЕРЕДМОВА



Творчими вважаються такі диктанти, під час написання яких учні вносять певні, визначені вчителем, зміни в продиктований ( а не створений дітьми) текст. Диктант поєднує в собі вироблення навичок орфографії та пунктуації з розвитком мовлення, виконанням стилістичних завдань. Ця форма роботи вимагає від учнів більшої уваги, ініціативи, творчого мислення, ніж під час написання текстуальних диктантів. Найпоширенішими різновидами творчих диктантів є:

  1. Розширення, доповнення тексту.

  2. Зміни в продиктованому тексті граматичних форм.

  3. Заміна одних слів і словосполучень іншими.

Творчий диктант – це один із найскладніших різновидів письмової роботи, виконаної під диктовку. Але, як показує практика , він є водночас і найцікавішим видом діяльності.

Переконані , що творчі диктанти являють собою важливу ланку у системі різних типів вправ на уроках мови .

Сподіваємося, що кожен, хто працюватиме зі збірником, знайде для себе щось нове, не знане раніше, підвищить власну культуру мовлення.


^

ТВОРЧІ ДИКТАНТИ

Фонетика





  1. Замiнiть перифрази в реченнях власне українськими словами й схарактеризуйте в них приголоснi звуки.
    Скiльки сягало око, перед нами жарiли пелюстками квiти сонця. З кожним роком, на жаль, зменшуються площi для вирощування солодких коренiв. Цариця полiв виправдала найсмiливiшi сподiвання селян, давши небувалий урожай. Хоча Донбас багатий на поклади чорного золота, проте з роками його все важче здобувати. Гострою екологiчною проблемою в Українi стало висихання голубих артерiй, що в свою черту призводить до втрати орних земель i зникнення окремих представникiв фауни i флори.
             

                                                                                                 Для довiдок: соняшник, буряк, кукурудза, вугiлля, рiчка.

 
2^ . Розподiлiвть на двi групи слова зi звуками [г] і [], увiвши iх у словосполучення.
Грати, арґумент, ґрати, ґнiт, гаразд, гнiт, Ґiбралтар, аґрус, ґречний, забаганка, ґрунтовий, загадковий, ґирлига, гарячкувати, ґандж, гаразд.

  3. 1. Запишiть слова i протягом 1 хвилини утворiть від них якомого бiльше слiв, якi б розрiзнялися останнiм приголосним звуком.
сии (синь, сир, сип, сич)
рис (рись, рик, риф, Рим)
лан (лань, лад, ладь, лазь, лак)
мак (маг, маж, МАЗ, мат, мак)
рiк (рiв, рiг, рiд, рiж, рiй, рiч)

II. ^ Утворiвiь від поданих слiв прикметники й пояснiвiь наявнiсть чи вiдсутнiсть у них м‘якого знака.
Донька, ненька, Васька, Галька, Валька, Прiська; галка, Маринка, Наталка; Запорiжжя, козак, юнак, Рига; боятвся, грузнуги, басувати, ковзатися.
4. І. Доберiть до iншомовних слiв українськi відповiдники й пояснiть ‚наявнiсть чи вiдсутнiсть у словах м‘якого знака.
Голкiпер (воротар), (швейна майстерня) ательє, територiя (мiсцевiсть), гелiкоптер (вертолiт), досьє (справа), білль (закон), конферансьє (ведуий), портьєра (штора).
II. ^ Продовжiть прислiв‘я. Пояснiть правила вживання м‘якого знака.
Недаром говориться, що (дiло майстра боїться)
Менше слiв, а (бiльше дiла)
Зроби сьогоднi те, (що не хочеш вiдкласти на завтра)
З ким поведешся, (того й наберешся)
Скільки вiрьовку не плети, а (кiнець їй буде)
Сiм разiв вiдмiр, а (один раз одрiж)
На любов i смак (товариш не всяк)
Лiтом ногою копнеш, а (зимою рукою вiзьмеш)

Лексика


 
5. ^ Доберiть до поданих словосполучень антонiмiчнi словосполучення i запишiть їх.
Сухий одяг, суха зустрiч, свiже молоко, свiжа газета; кам’яне серце, кам’яний будинок;
високий парубок, високi iдеi; дорогий одяг, дорога людина; золотi руки, золотий годинник.
6. ^ 3 поданих слiв складiть словосполучення.
Дитина, пальто, компанiя, кампанiя, кар’єра, кар’єр; блискуча, надягати, глиняний, одягти, весела, посiвна.
7. Доберiть синонiми до слiв: клично (зазивно), кричали (вигукували, волали), зажурений (сумний, замрiяний), несподiвано (раптом, зненацька), злий (лютий, жорстокий, гнiвний, злющий), шугали (ширяли, кружляли, вилися), волiти (хотiти, бажати, птрагнути), тло (фон).

^

Будова слова. Словотвір


 
8. Утворiть прикметники. Пояснiть спосiб творення.
Тиждень, горох, текст, Марiя, душа, Катерина, вiтер, спiвачка, пастух, ‚гор, гончар.
9. ^ Утворiть рiзнi дiєслiвнi форми. Пояснiть спосiб таворення.

Стерегти, кроїти, метати, захищатися, лiзти, вчитися, гримiти, садити, боротися, приїждати.

Морфологія



10^ . Замiнiть словосполученвя i речення iменниками спiльного роду.
/>
Той, хто мешкас поруч, поблизу кого-небудь. (Сусiда). Той, хто навчився чого-небудь самостiйно, без систематичного нанчання, без керiвника. (Самоучка). Службовець пошти, який розносить кореспонденцiю адресатам. (Листоноша). Людина з дефектом мови, що полягас у невмiннi правильно й чiтко вимовляти деякi слова чи звуки. (Недорiка). Роботяща, працьовита людина. (Роботяга). Людина, яка говорить багато i беззмiстовно. (Базiка, пустомеля). Неуважна людина. (Роззява).
11. Вiд поданих iменникiв утворiть i запишiть чоловiчi й жiночi iмена по батьковi.
Василь, Iгор, Степан, Володимир, Кузьма, Михайло, Олексiй, Петро, Микола, Вiктор, Андрiй, Лука, Якiв, Олег, Хома, Аркадiй, Макар, Iлля, Юлiй, Станiслав, Ярослав.
12. ^ Вiд поданих iменникiв утворiть форму родового вiдмiнка однини.
Першiсть, прикрiсть, нiч, рiч, тiнь, якiсть, далечiнь, постать, мати, молодiсть, свiжiсть, харч, шерсть, щирiсть, мiдь, вiдомiсть, радiсть, швидкiсть, пiч, кiлькiсть, вогкiсть.
13. ^ Кожне словосполученвя за.мiнiть незмiнюваним словом.
Столиця Японії, столиця Грузії, поїздка за кордон, пiдземна мiська залiзниця, теплий шарф, мiсце пошиття одягу, окуляри без оправи, стоявка для паровозiв i вагонiв, автомобiль з лiчильником, курортнi мiста на Кавказi, невеликий гаманець, перелiк стран, музичний iнструмент, короткий змiст опери, найменша пташка, людиноподiбна мавпа, кольоровi нитки для вишиванвя, горбатий бик, смугастi маленькi конi.
Довiдка: кашне, Батумi, Сочi, Сухумi, Токiо, Тбiлiсi, колiбрi, зебу, шимпанзе, пiанiно, ательє, депо, меню, понi, мулiне.

Прикметник



14. ^ Утворiть вищий ступiнь порiвняння приметникiв.
Бiлий, рiдкий, високий, в’язкий, дорогий, швидкий, гидкий, короткий, яскравий, багатий, гiркий, дужий, низький, актуальний, тонкий, близький, глибокий, жорстокий, легкий, тяжкий, виразний, ласкавий, сумкий, жадiбнкй, злий, смiливий, упертий, веселий, вродливий, могутмiй, твердий, розумний, бiдний, щасливий, справедливий.
35 слів.
15. Утворiть вiд географiчних назв прикметники.
Кременчук, Люксембург, Прилуки, Гадяч, Ковель, Донецьк, Київ, Овруч, Гонконг, Харцизьк, Харкiв, Волноваха, Добропiлля, Одеса, Золотоноша, Львiв, Калуш, Полтава, Чернiвцi, Вiнниця, Черкаси, Краматорськ, Острог, Україна, Англiя, Америка, Росiя, Запорiжжя, Бородiно, Тернопiль, Закарпаття, Париж, Бахчисарай, Брянськ, Польща, Чехiя, Мелiтополь, Ганнiвiса, Святогорiвка, Кирилiвка.
40 слів
16. До подаих прикметникiв дописати прикметники-синонiми з не-.
Самостiйний (незалежний), беззаконний (незаконний), сумний (невеселий), мiзерний (незначккй), великий (немалий), зелений (неспiлий), низький (невисокий), пiдпiльний (нелегальний), мовчазний (неговiркий), чистий (небрудний), вузький (неширокий), бiдний (небагатий), складний (непростий), боязкий (несмiливий), дешевий (недорогий), тяжкий (нелегкий), поганий (негарний), тихий (неголосний), близький (недалекий), пасивний (неактивний), мiлкий (неглибокий), ситий (неголодний), мертвий (неживий), розпатланий (нерозчесаний), розумний (недурний), пiсний (нескоромний), густий (нерiдкий), старий (немолодий), кривий (непрямий), короткий (недонгий), злий (недобрий), винятковий (незвичайний), легкий (нетяжкий), чужий (нерiдний), рiвнинний (негористий).
35 слiв.


Займенник



17. Використовуючи займенники, замiнiть у реченнi iменники, прикметники, числiвникм, уникаючи повторень.
1. Зацвiли червонi тюльпани. Червоний колiр радус всiх. 2. Тарас Григорович Шенченко — великий украiнський поет. Поет вародився в селi Моринцях на Черкащинi. З. В унiвермаг «Украiна» завезли 250 телевiзорiв «Славутич», а в ЦУМ - 250 телевiзорiв «Рубiн». 4. У Києвi функцiонує єдина в Укранi мiська ортопедична лiкарня. Ортопедична лiкарня надає допомогу хворим. В ортопедичнiй лiкарнi використовуються природнi курортнi фактори.
58 слiв.
18. До поданих займенникiв доберiть антонiми. Складiть речення iз займенниками хтось, дехто та з їх антонiмами.
хтось — щось — чийсь —
якийсь – дещо — дехто —
котрийсь — про щось — у когось —
для когось — в якомусь — у чомусь —

19. ^ Постарайтеся вiдновити сnрофу вiрша, добираючи за змiспюм особовi займенники.
Двох... буря в летi не зiб’є,
І життям гордитися ... вправi.
Вдячний ..., що ... такою є,
Як намалював ... в уявi.
В. Вихрущ
20. У кожне речення на мiсце крапок вставте неозначений займенник.
1. Без ... iз нас батькiвщина може обiйтися, але ... iз нас без Батькiвщини — ніщо. (В. Симоненко.) 2. Сидять собi, розмовляють, а ... куняє. (Т. Шенченко.) З. Треба через ... послати листа. (М. Коцюбинський.) 4. Коня хай згодом пришле з ... (А. Головко.) 5. ... все ще не вiрив страшнiй подiї.

Дієслово



21. Поставте дiєслова у потрібній часовiй формі, зберiгаючи рими і римуванчя 2-го i 4-го рядкiв.
(Стояти) я i (слухати) весну
Вона менi багато (говорити),
(Спiвати) пiсню дзвiнку, глосну,
То знов таемно-тихо (шепотiти).
22. ^ Утворiть дiсслова минулого часу. Позначте суфiкси та закiнчення. Зробiть висновок, ях творяться дiеслова минулого часу
Зразок: зеленiти - зеленів, зеленiла, зеленіло, зеленіли.
Гомонiти, нести, водити, могти, носити, зробити, квiтувати.
23. ^ Випищiть у три колоцки дiеслова дiйсного, умовного і наказового способу.
Хай же тi вороги понимиють скорiш, наша ж мова сiя щогодини яснiш! Рiдне слово — тая м’ята, материнка, рута, i невже ж, пахуча мово, будеш ти забута! Якби я повiрив, що в нашiй країнi тепер сходить сонце, та вже не криваве, росли б менi в грудях пiснi солов’їнi. Як сонця безсмертного коло, що креслить у небi путi, любiть свою мову й нiколи її не забудьтє в життi. Молюсь, сумую, i ридаю, i знову сльози виливаю, i душу тяжкую мою нiмим стiнам передаю.
24. ^ Утворiть вiд поданих дiсслiв форми 1-ї особи однини, та 1-ї i 2-ї особи множини теперiшнього часу.
Водити, крити, могги, сказати, спекти, починати.
25. Провiдмiняйте дiєслова ходити, сiяти в теперiшньому часі, пiдкреслiть особовi закiнченчя. Визначте дiєвiдмiни.
Зразок: дума[ю], дума[єш], дума[є], дума[ємо], дума[єте], дума[ють] — І дiєвiдм.

Дієприкметник



26. ^ Утворiть всi форми дiсприкметникiв вiд поданих дiсслiв.

Жовтiти, побiлiти, догорiти, наповнити, лежати, палати, спостерiгати, везти, наступати, грiти, косити, сяяти, сидiти, оживати, пофарбувати.
27. ^ Вiд дiеслiв уоiворiть дiсприкметники.
У нашiй школi (створити) Музей бойової та трудової слави. Тут (розмiстити) експозицii про односельчан, якi захищали наш край вiд фашистських загарбникiв пiд час вiйни. Фотографiї та листи, (пробити) кулями, (залити) кров’ю, свiдчать про героiзм та мужнiсть наших землякiв.
28. ^ Замiнити активнi дiеприiсметники теперiшнього часу пасивними.
Сiючий, збираючий, даруючий, захоплюючий, спiвучий, керуючий, виконуючий, зрошуючий, грiючий, читаючий.

Прислівник



29. ^ Замiнiть словосполучення прислiвниками.
Кожного понедiлка, кожного разу, з далеких країв, в усiх мiсцях, росiйською мовою, три рази, не зовсiм прокинувшись, не розміркувавши, дуже розсердившись, всупереч кому, чому-небудь, з певним намiром.
27слiв.
30. Утворiть вiд першої групи прислiвникiв просту й складену форми вищого ступеня порiвкяння, а вiд другої групи форму найвищого ступеня ,порівняння прислiвникiв.
1) високо, швидко, рано, глибоко, зручно, нестямно, сухо, рiзко, дорого, спокiйно;
2) погано, весело, важливо, швидко, голосно, просто, коротко, вузько, широко, добре.

Вигук



31. Складiть речення з поданими вигуками.
Ой, а, о, ех, ай, жах, геть, нумо.
32. Складiть з вигуком ох три речення так, щоб у першому з них вигук виражав незадоволення, у другому — сум, у третьому — небажання.
33. Складiть з вигуком о три речення так, щоб у рношому з них вигук виражав радiсть, у другому — обурення, у третьому — жаль.

Синтаксис

Словосполучення



34. ^ Утворiть словосполучення, додаючи до поданих слiв (головних) залежнi.
Учень, школа, урок, завдання, книжка, зошит, бiблiотека, дружба, праця, дiлянка, вечiр, досягнення, космонавти, квiти, поля, сади, пiснi, життя, щастя, перемога, радiсть, герой.
22 слова.
35. Утворiть словосполучення, додаючи до поданих залежних слiв головнi.

Щасливий, радiсний, старанний, уважний, начитаний, талановитий, натхненна, золота, самовiдданий, нескоренi, пошепки, вранцi, батькова, весело, дощова, чесно, безхмарне, ввечерi, звечора, вдень, пахучi, виоране, зiбраний, чисте, свiтлi, безмежнi, рiднi, теплий, погожий, прозоре, буйнi, густий.
40 слів.
36. Складiть словосполучення, вживаючи в позичiї залежного слова одне з поданих у дужках слiв. При цьому на дайте перевагу дiсслiвним формам. З кожним iз словосполучень складiть речення.
1. Любити (спiвати, спiв).
2. Не любити (заучувати, заучування).
З. Вимагати (виконувати, виконання).
4. Планувати (досягнути, досягнення).
37. Складiть словосполучення, використавши прийменники вiдповiдно до, залежно вiд, згiдно з. Назвiть росiйськi вiдповiдники цих прийменникiв. Зробiть переклад словосполучень на росiйську мову.


38. ^ Скласти i записати речення, у яких пiдметами були б поданi нижче словосполучення i слова.
Кiлька комбайнiв, багато учнив, батько з сином, три космонавти, шiсть тракторiв, двi ялинки, багато снiгу, стадо корiв, кожний з нас, одна

з учениць, дехто з присутнiх, кiлометрiв з двадцять, знайомий, уповноважений, служити.
39. ^ Спишiть речення, ставлячи присудки в потрiбнiй формi минулого часу. У дужках напишiть прiзвища та iнiцiалц авторiв i назви творiв, з яких взятi речення.
(Минути) три роки, я не плавав анi крейцера. Межи втiкачами (бути) Остап iз Соломiсю. Увечерi Нимидора з Джерею (приносити) в ряднах вiдважене панське прядиво. А Тугар Вовк з дочкою вже й (минути) табiр i перейшовши не дуже широкий кусень поля, (дiйти) до стрiмко кам’яної стiни.
40. ^ Назвiть iменнi складенi присудки й складiть з ними реченля.

Буде працювати, почало свiтати, був агрономом, ставали тихi, продовжували дивитися, були спокiйнi, залишилися цiлими, стали великi та круглi.


^

Другорядні члени речення



41. Утворiть з поданих нижче простих речень поширенi. Якими частинами мови виражені другоряднi члени речення?
1) Шумiв вiтер; загула хуртовина; забiлiли снiги; потекли струмки; розливасться рiчка; хвилi плещуться; линуть журавлi; грiм гуркоче; пронеслась злива; люди орали, сiяли; трактор оре; зацвiли каштаяи; настало лiто; сонце встає, пахне мед; достигають вишнi; спiє жито; почалися жнива; ланка вийшла; комбайни гули; машини пiдiжджали; настала осiнь; бряки виросли; дiвчата працювали, урожай зiбрали; ми повернулись; нас вiтали.
2) Нiч стояла; вiтер вiє, шумить; шелестить листя; мiсяць зiйшов; свiтять зорi; зорi тремтiли; бiйцi розташувались; музика заграла; вони спiвали; був перепочинок.

42. ^ Доберiть прикладки до поданих слiв.
Вiтчизна, герой, обелiск, механiк, дiвчина, мiсто, учень, завод, люди.
43. Доповнiть текст означеннями й обставинами в ролi епiтетiв.

Иому перехопило дух. Те, що вiн побачив перед собою, на мить приголомшило i ослiпило його: на (широчезнiй) рiвнинi, скiльки сягав зiр, (яскраво) золотились соняшники. Стояли до самого обрiю (пишноголовi, стрункi й незлiченнi), i всi, як один, оберненi до свого (небесного) взiрця — до сонця... Здавалось, вони й самi випромiнювали свiтло своїми (жовтогарячими незлiченними) коронами. І, може, тому навкруги, в зонi їхньої дiї, було якось особливо (ясно, чарiвно й святково), мов у заповiднику сонця. Тут навiть повiтря, здавалось, несло в собi (золотистi) вiдтiнки.
44. Складiть речення з поданими словосполученнями, щоб вони були обставмнами.
Повний хiд; з дорогою душею; у пух i прах; як на долонi; мов на пожежу.

^

Односкладне просте речення



45. До безособових речень дiбрати синонiмiчнi односкладнi iншомовного типу або двоскладнi речення. Простежити, в чому смислова вiдмiннiсть речень-синонiмiв.
І менi заспiвати хотiлось лебединую пiсню собi. (Леся Украiнка.) Хочеться дiду Демиду осiдлати коня вороного, хочеться iхати в чисте поле лiта доганяти. (О. Довженко.) Всi взолочено вiконця. (П. Тичина.) Застугонiло вдосвiта, i невпинно стугонiло далi, i здавалось, не буде кiнця-краю цьому побоїщу, цiй розправi над плацдармом. (О. Гончар.) Проса покошено. Спустiло тихе поле. (М. Рильський.) Яшковi не спалося. (А. Головко.)
46. ^ Поширте подавi на.зивнi речення.
Карпатськi гори. Полонини. Краєвиди. Спiв гуцульських трембiт. Сонце i зелень.
47. Складiть твiр-мiнiатюру на тему «Катання з гiрки», використовуючи називнi речення.
Недiля. Сонце. Мороз. Чудовий настрiй. Стрiмка гiрка. Швидка їзда. Смiх. Радощi.
48. Перебудуйте поданi речення у двоскладнi.
1. На площi реставрують старий будинок. 2. За дверима ходили й голосно розмовляли. З. На мене чекають. 4. Нарештi принесли каву. 5. Мене просили мончати. 6. Дiдовi допомогли сiсти. 7. Мене запросили до кабiнету лiкаря. 8. Лiкарськi рослини заготовляють у липнi.

^

Прості ускладнені речення




49. Скласти з кiлькох речень, що мають те саме слово головним чи другорядним членом, речення з однорiдними членами. З’ясуйте вживання роздiлових знакiв мiж однорiдними членами. Пiдкреслiть складнi слова.
Гомiнлива площа. Широка площа. Мiська площа. Багатолюдна площа. На нiй фонтан, газони, квiти. На нiй добротнi багатоповерховi будинки. До послуг трудящих аптека. До послуг трудящих книжковий магазин. До послуг трудящих взуттєвий магазин. До послуг трудящих гастроном. Площею мчать легковi автомобiлi. Площею мчать вантажнi автомобiлi. Площею їдуть трамваї, площею їдуть тролейбуси.
50 слiв.
50. Скласти речення з поданими вставними реченнями.
Я думаю, ви розумiєте, як ви бачите, уявiть собi, ми про це говорили, як про це кажуть, майте на увазi, признатись по правдi, як i слiд думати, треба сказати, ми в цьому переконанi, дозволю собi сказати.
51. Запишiть речення, розкриваючи дужки. Поставте потрiбнi роздiловi знаки.
1. Дорога привела нас в гори (порослий густими лiсами). 2. Кiмната (святково прикрашений) була повна дiтвори. З. Обрiй закривала од нас похила, але досить висока гора (перерiзаний смугами рожево-блакитного асфальту). 4. У далечинi синiло море (нiжний i прозорий пiд свiтанковою iмлою). 5. Вони йшли берегом рiчки (такий повiльний i спокiйний в цю глуху нiчну пору). 6. Зачорнiла велика скеля (покраплений бiлими снiговими плямами). 7. Лiщина (уквiтчаний волохатими сережками) блищала на сонцi гладенькою корою.
52. Перетворити речення з невiдокремленими означеннями на речення з вiдокремленими.
1. Вмитi росами квiти злегка похитувались.2. Сiрi i низенькi коло берега гори щодалi вищали й вищали, перетворювались на гострi шпилi. З. Над Соколиним бором сяяло безхмарне, усiяне рясними зорями небо. 4. Вкрите снiгом мiсто стало на диво чистим i тихим. 5. Сiра, тепла, усiяна колосками земля пахне соком скошених трав.
^

Складне речення




53. Утворити з поданих парами простих речень складносуряднi, використовуючи вiдповiднi сполучники сурядності розставити роздiловi знаки.
1. Пiсня в селi замовкла. У гаю ще витьохкував соловей. 2. Було ще досить рано. Спати нiкому не хотiлось. З. Мiсяць ще не зiйшов. Яскраво свiтили зiрки. 4. Пташка мiж гiлками пуркне. Їжак зашурхотить торiшнiм листям. 5. Хтось ішов менi назустрiч. Може менi так здалося.
54. Скласти складнопiдряднi речення, дописавши пiдряднi речення рiзних типiв.
У всiх присутнiх був пiднесений настрiй...
Наша пiсня захоплює тих...
На небi вже з’явилися першi зiрки...
Я прокинувся серед ночi....

За вiкном шумiла злива...
Мене зворушують осiннi квiти...
Сивий туман стелиться долиною...
55. ^ Замiнити безсполучниковi складнi речення на сполучниковi (складносуряднi і складнопiдрядні).
І знов я побачив: на кризi донськiй невтомно вперед, не втрачаючи сили, безсмертна пiхота виходила в бiй. (Л. Первомайський.). Третi пiвнi проспiвають — я вернусь до хати. (Нар. творчiсть.) Берег спорожнiв, рибалки пiшли геть. (Ю. Яновський.) Вiтер вiйнув — листя з клена жовте, жовтаво-зелене полетiло. (П. Тичина.) Не бiйтесь заглядати у словник: це пишний яр, а не сумне провалля. (М. Рильський.) Погасли вечiрнi вогнi: усi спочивають у снi. (Л. Украiнка.)
56. ^ Введiтпь словосполучення у складносуряднi речення.
Воєнне суперництво — мiжнародне спiвробiтництво, реакцiйнi кола — прогресивнi сили миру, терористичнi акцiї — мiтинги протесту, гонка озброєння — заборона ядерної зброї.
57. ^ Замiнiть, де це можливо й доцiльно, простi речення складносурядними.
Земля ще й не протряхла пiсля дощу. Косарi, поспiшаючи впоратись з урожаєм, уже таборились. То там, то там гудiли комбайни. Мов кораблi, вони плавали по безбережному золотому морю. Торохтiли косарки. Виблискували крилами самоскиди.
58. ^ Замiнiть пiдряднi речення дiєприкметниковими зворотами. Пояснiть, якi змiни вiдбулися.
Вже було видно гори, якi вкрив лiс. На небi, що було вкрите зорями, з’явилися лiтаки. Вербовi гiлки, що колись були повтиканi в землю, стали високими вербами. У зеленому лiсi ми знайшли старезного дуба, який широко розкинув свої вiти. В одчиненi вiконця залiтали пахощi квiток, якi пишно розцвiли. Великi хмари, що нависли над лiсом, почали пiдiйматися догори. Гiлки яблунi, що були вкритi плодами, гнулися до землi.
59. ^ 3 поданих пар утворiть складнопiдряднi речення, використовуючи потрiбнi сполучникм чи сполучнi слова, поставте роздiловi знаки.
Батько Михайла Ломоносова жив у селi. Село було розташоване на Куростровi. З Курострова видно мiсто Холмогори. Мiсто стоїть на березi Пiвнiчної Двiни. Вниз за течiею стоїть велике мiсто Архангельск. За тридцять (миль) верст вiд Архангельська починаеться Бiле море. Холмогорськi селяни ловили в морi рибу. Селяни жили досить далеко вiд морських берегiв. Моряки i рибалки були загартованi, вiдважнi, смiливi.
139 слiв.
60. Поставте потрiбнi роздiловi знаки, пояснiть їх вживання.
Нап’юся у живої кринички вiзьму доброти вiд землi. (М. Сингаївський.) Кругом так молодо яскраво каштани в Києвi цвiтуть. (Ц. Луценко.) Коли прощаємось ми з другом бажаєм доброї дороги коли вiтаємося з другом доброго здоров’я. (С. Летюк.) В його словах знову чулося викручуйся сам шукай пiдхiд на те ти й кореспондент. (Ю. Мушкетик.) Облiтають квiти обриває вiтер пелюстки печальнi в синiй тишинi. (В. Сосюра.) Квiтiв багато довкіл на рiзнi барви цвiтуть троянди дуже тiльки затиснюються мiж квiтами мiж колючими кущами троянд та осот жене. (О. Гончар.)

^

Складне речення



61. Утворiть за допомогою сполучникiв складносуряднi речення з простих.
1. Сонце золоту пряжу пряло на Днiпрi. В степу бiлими як молоко гречками меди пахли... 2. Днiпро засинiв i звернув до сонця дивну молитву. Вiтер видзвонював їi на камiнцях i пестив хвилями. 3. Згори злiз вечiр. Лiс лягав спати. 4. Над ставом парувала вода. Сизо-жовтий туман накрив жита. 5. Мiсто давно вже встало. Лiхтарi ще освiтлювали й без того свiтлi вулицi.
62. Прослухайте, доповнiть складносуряднi речення i запишiть народнi прислiв ‘я та приказки.
1. Гора з горою не зiйдеться, а чоловiк з чоловiком ... . 2. Чужа бiда перед очима, а своя стотъ ... . 3. Хто дiло робить, а вiн гав ... . 4. Сталь

гартується в огнi, а людина ... 5. Один панує, а сотня ... 6. Мудрий не все каже, що знає, а дурний не все знає, що …


63. Перебудуйте простi речення у складнi.
1. Хлопець похапцем поснiдав i поспiшив до школи. 2. Музика полонила i серце, i душу. 3. Сонце ще не грiло, але вже височiло в небi. 4. На тополях половина листя була зелена, а половина жовта. 5. Княжна увiйшла до свiтлицi i зупинилась бiля вiкна.
64. 3 простих речень побудуйте складнопiдряднi.
1. Виїхати наступного дня опiвднi i незабаром були на мисцi. Дорога була далекою, 2. Звечорiло. Малих почали вiдправляти додому. 3. Розпрягли коней. Батько допомагав матерi i дiтям зiйти з воза. 4. Тихо гомонiли срiбнi струмочки. Звiдусiль дзюркотiли до рiчки. 5. Високо над хмарами гудiв лiтак. Вiн здiйснював пасажирськi рейси.


Зміст

ПЕРЕДМОВА 3

ТВОРЧІ ДИКТАНТИ 4

Фонетика 4

Лексика 6

Будова слова. Словотвір 6

Морфологія 7

Прикметник 8

Займенник
9

Дієслово 11

Дієприкметник
12

Прислівник 12

Вигук 13

Синтаксис 14

Словосполучення
14

Другорядні члени речення 15

Односкладне просте речення 17

Прості ускладнені речення 18

Складне речення 19

Складне речення
22



Додати документ в свій блог або на сайт


Реклама:

Схожі:

Гімназія збірник творчих диктантів iconОвруцька гімназія ім. А. С. Малишка Кобилинський В.І. Excel з нуля (збірник лабораторних та практичних робіт)
Кобилинський В.І. Excel з нуля. Збірник лабораторних та практичних робіт. – 2-е вид. – Овруч, Гімназія. 2010. – 24 стор

Гімназія збірник творчих диктантів iconМетодичний супровід проведення державної підсумкової атестації
Авраменко О. М. Українська мова. Збірник текстів для диктантів. 9 клас. Державна підсумкова атестація. – К; Грамота, 2010

Гімназія збірник творчих диктантів iconВідділ освіти Яворівської районної державної адміністрації Районний методичний кабінет
Збірник літературних диктантів зі світової літератури для 8 класу. Укладач: Круглій М. М., вчитель сзш І-ІІ ступенів с. Вороблячин...

Гімназія збірник творчих диктантів iconРозширення меж фізичного диктанту
Планомірне і систематичне проведення диктантів різних видів значно розширює можливості цієї форми роботи. Залежно від структури уроку...

Гімназія збірник творчих диктантів iconПрограмний комплекс ««Lost Letter загублена буква»
Навички рахування вчителі перевіряють за допомогою математичних диктантів. Для перевірки знань дат вчителі історії проводять на уроках...

Гімназія збірник творчих диктантів iconПерелік збірників завдань для проведення державної підсумкової атестації учнів
«Збірник диктантів для державної підсумкової атестації з української мови. 9 клас» (укл. Мацько Л. І., Христенок В. Ф., Сидоренко...

Гімназія збірник творчих диктантів iconПоурочне планування курсу геометрії для 11 класу (гуманітарний профіль) І семестр 2 години на тиждень ІІ семестр 1година на тиждень
Збірник задач і завдань для тематичного оцінювання” А. Г. Мерзляк, випуск Харків, „Гімназія,2005 р

Гімназія збірник творчих диктантів iconПоурочне планування курсу геометрії для 11 класу (гуманітарний профіль) І семестр 2 години на тиждень ІІ семестр 1година на тиждень
Збірник задач і завдань для тематичного оцінювання” А. Г. Мерзляк, випуск Харків, „Гімназія,2005 р

Гімназія збірник творчих диктантів iconМиколаївська гімназія №3 затверджено погоджено
Гімназія Палац культури заводу “Океан” лац “Металург”

Гімназія збірник творчих диктантів iconМурованокуриловецький нвк «сзш І-ІІІ ступенів №1-гімназія»
Традиційно в задачах учнівських олімпіад різного рівня деяким чином фігурує рік її проведення. Сподіваюся, що автори олімпіадних...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©te.zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи