Інтеграція музею у сферу педагогічних інновацій через систему роботи методичної ради icon

Інтеграція музею у сферу педагогічних інновацій через систему роботи методичної ради




Скачати 127.04 Kb.
НазваІнтеграція музею у сферу педагогічних інновацій через систему роботи методичної ради
Дата конвертації15.09.2013
Розмір127.04 Kb.
ТипДокументи

ІНТЕГРАЦІЯ МУЗЕЮ У СФЕРУ ПЕДАГОГІЧНИХ ІННОВАЦІЙ ЧЕРЕЗ СИСТЕМУ РОБОТИ МЕТОДИЧНОЇ РАДИ




У конференц-залі Шевченківського національного заповідника відбувся міський семінар з поширення перспективного педагогічного досвіду роботи методичної ради Канівської загальноосвітньої І-ІІІ ступенів школи-інтернату Черкаської обласної ради (голова методичної ради Криволап Л.П.) з питань інтеграції музею у сферу педагогічних інновацій через систему роботи методичної ради.

^ Справжній показник цивілізації –

не рівень багатства та освіти,

не розмір міст, не достаток урожаю,

а вигляд людини, вихованої державою.

Ральф Емерсон

Відповідно до Національної доктрини розвитку освіти основою виховної роботи з молоддю є гуманітарна освіта, що має світоглядний характер, формує загальнолюдські і національні цінності. Вона базується на такій шкалі цінностей як віра і надія, дружба і любов, повага до батьківських традицій, народу, культури і держави. Нині, в умовах постіндустріального (інформаційного) суспільства, значно зростає роль культури і мистецтва у вихованні креативної особистості, здатної швидко засвоювати та продукувати нові технології, що постійно змінюються.

Час диктує нові форми співробітництва, прийоми роботи, щоб, опрацювавши їх, навчальний заклад мав змогу на новому рівні співпрацювати з іншими громадськими установами. Тому методична рада Канівської школи-інтернату одним із напрямків роботи обрала співробітництво з музеями міста. Воно є взаємовигідним і корисним у сфері виховання підростаючого покоління. Включення дитини до світу культури через музей сприяє вихованню творчо і соціально розвиненої особистості, яка бережливо відноситься до багатств природи і суспільства, і на цій основі формується людина з гуманістичною системою цінностей, з цілісним поглядом на оточуючий світ і усвідомлення свого місця в ньому.

Провідною тематикою науково-освітніх та навчально-виховних заходів є вивчення та популяризація життя і творчості Тараса Шевченка, історії Тарасової гори в контексті історії України, історико-культурної та духовної спадщини нашого народу.

Ще вісім років тому Криволап Людмила Платонівна, як учитель біології, хімії та екології, почала співпрацювати з працівниками музею. Її життєвим кредо є слова: «Кращим вчителем, як відомо, є власний життєвий досвід. Те, що нам вдається добути самим своєю головою і власними руками, завжди приносить якийсь конкретний результат і плюс ще щось дуже важливе і цінне, а саме - індивідуальний розвиток».

Пізніше до цього процесу приєдналися інші колеги, а у 2007- 2008 навчальному році впровадження технологій музейної педагогіки стало ключовим питанням роботи всього педагогічного колективу.

Досвід роботи Криволап Л.П., голови методичної ради, вивчався методистом міського методичного кабінету протягом 2008-2011 років. Предметом вивчення є дослідження закономірностей, принципів, методів роботи методичної ради та музеїв з учнівською аудиторією. Його головним об'єктом є культурно-освітні аспекти музейної комунікації учнів. Також через спостереження, інтерв’ю, анкетування вивчалось питання його результативності та можливості творчого наслідування педагогами інших навчальних закладів міста.

Досвід роботи методичної ради має продуктивну педагогічну ідею, тому може творчо використовуватися.

Говорячи словами В.Сухомлинського: «Талант педагога збільшується вдесятеро, якщо його праця надихається цінностями, здобутими педагогічним колективом, передовими поглядами, ідеями», тому можна сподіватися, що це піде на користь усьому педагогічному колективу.

Сьогодні проблема залучення дитини до світу мистецтва є вкрай важливим напрямком педагогіки і має ще багато недосліджених аспектів. Відчуття замкнутості, відірваності від соціокультурних процесів переживають тисячі, десятки тисяч навчальних закладів. Як дитину, яка «крокує в майбутнє», включити в сферу культури, сферу, особливо сьогодні важливу? Як підготувати її до сприйняття музейної інформації, навчити орієнтуватися в музейному середовищі, розуміти мову музейної експозиції? Як, урешті, допомогти в цьому географічно «відірваній» від музейних центрів дитині?

Сформувати в дитини таку систему духовних цінностей поза залежністю від того, перебуває вона в реальній музейній експозиції або віртуальній, може музей. Маючи значну педагогічну цінність та володіючи серйозним культурним потенціалом, вони забезпечують можливість викликати в дітей інтерес до мистецтва, об’єднати педагогів, дітей та батьків захопливою справою.

Шевченківський національний заповідник відіграє важливу роль у вирішенні проблеми розповсюдження знань, виховує шанобливе ставлення до надбань світової культури та культури рідного народу.

Ще одним підтвердженням актуальності досвіду є те, що випускник школи-інтернату стоїть перед дилемою: «Куди піти вчитися? Працювати? Яку професію обрати? Як досягти в ній успіху?» Робота методичної ради, усього колективу націлена на підвищення рівня освіченості і вихованості школярів, покращення їх підготовки до здійснення поступового переходу до професійної освіти і самостійного трудового життя. Водночас однією із тенденцій сучасності стала багаторазова зміна людиною впродовж життя професій і спеціальностей. Відповідно важливим завданням педагогічного колективу стало створення сприятливих умов для формування у старшокласників здатності до життєвого самовизначення і, зокрема, підготовка молоді до свідомого вибору професії з урахуванням власних інтересів, здібностей, індивідуальних особистісних можливостей.

Основним завданням музейної педагогіки є заповнення прогалин в окремих освітніх дисциплінах, які зумовлюються і залежать від сучасних процесів глобалізації і є характерними нині для всіх сфер суспільного життя.

Своїм завданням шкільний педагогічний колектив вважає виховання молоді в дусі високої моральності, взаємоповаги, честі і доброти. І тому зусилля педагогів школи-інтернату і наукових співробітників музеїв спрямовані на формування у школярів духовності, патріотичного виховання, історичної пам’яті та гордості за Батьківщину, на всебічне подолання негативних тенденцій у молодіжному середовищі, на боротьбу з проявами алкоголізму, наркоманії, паління, іншими згубними явищами.

Працівники музеїв не чекають пасивно, коли відвідувачі самі прийдуть до музею, багато працюють над створенням музейної аудиторії, над вихованням музейної культури, вони знайшли свого відвідувача, знайшли найцікавіші засоби спілкування з ними.

Метою “предметних уроків” став розвиток в учнів мислення та мотивації самостійного дослідження явища, що розглядається, визначення його сутності та закономірностей (В.Я. Уланов);

Сучасного учня дуже важко чимось здивувати, тим більше зацікавити. Традиційних форм уроку і видів діяльності для цього вже замало. Тому методична рада школи-інтернату впроваджує нові нетрадиційні форми методичної роботи. До них належать: педагогічні ігри (дидактичні, виховні, ділові, рольові); моделювання педагогічних ситуацій; олімпіади методичних інноваційних розробок уроків, виховних заходів, методичні «мости», ярмарки методичних рекомендацій, аукціон методичних розробок; конкурсні виставки методичних розробок (уроків, виховних заходів), фестивалі педагогічних ідей і знахідок. Вони сприяють розвитку індивідуальних творчих здібностей школярів, залученню їх до активної навчальної діяльності, формуванню інтересу до вивчення наук. Спонукають педагогів до пошукової методичної роботи; розвитку уміння спілкуватися з колегами, учнями, батьками, сприяють попередженню конфліктів у колективах. Свою роботу методична рада спрямовує на всебічне підвищення професійної майстерності кожного вчителя, на збагачення й розвиток творчого потенціалу педагогічного колективу школи, на досягнення оптимальних наслідків освіти, зростання ролі творчої особистості вчителя.

Провідною тенденцією роботи закладу є перехід від одиничних і епізодичних контактів учнів з працівниками музею, музейним середовищем до створення багатоступеневої системи музейної освіти, прилучення до музею і його культури.

Учителі школи-інтернату поділяють думку Б. Столярова про те, що результатом процесу передачі музейними засобами чуттєвого досвіду, знань, умінь і цінностей від одного покоління до іншого є перетворення соціокультурного досвіду у власні установки, цінності, орієнтації, засвоєння соціальних норм, ролей тощо [12, с. 45-46].

Основним завданням музейного педагога або педагога, який займається музейною педагогікою, є створення умов для вироблення в учнів позиції творення; позиції не стороннього спостерігача, а зацікавленого дослідника; позиції особистої відповідальності у ставленні до минулого, сьогодення та майбутнього спадщини; позиції не стільки механічного запам'ятовування історичного та іншого матеріалу, а його розуміння і емоційно-моральної оцінки.

Особливо ефективні в музейній педагогіці

  • ігрові технології;

  • технологія колективних творчих справ;

  • технологія проблемного навчання;

  • технологія індивідуального навчання.

Ефективним методом навчання школярів у музеї є також дослідницький метод, при застосуванні якого учень є центральною фігурою пізнавального пошуку. Особливостями цього методу є, зокрема, такі: поділ учнів на невеликі групи; постановка навчального завдання кожній групі; застосування “робочих аркушів”, у яких школярі фіксують отриману із музейних джерел інформацію, а потім використовують її у музеї чи класі; необхідність аргументації учнем власної точки зору. Зауважимо, що фонди музею у ході роботи зі школярами є не лише наочними посібниками, а й предметами із реального життя, що надають учням можливість бути активними учасниками творчого процесу навчання.

Інтеграція музейного матеріалу в шкільні навчальні курси допомагає вчителям предметникам. Історична і природнича тематика експозиції, екскурсій, лекцій і занять музею зорієнтована на загальноприйняті шкільні програми навчання, багато з яких роблять відвідування музею частиною навчального процесу.

Шевченківський національний заповідник виокремив програму «Музей-школі» і пропонує тематику лекцій та майстер-класів. А методична рада школи-інтернату, розробляючи плани на навчальний рік, широко запроваджує дану тематику в проведенні уроків, виховних заходів, методичних об’єднань, акцій тощо.

Елементом роботи музею зі школою виступають музейні уроки. Урок у музеї або урок у школі за участю музейних працівників організовується з метою набуття учнями знань з певної навчальної програми або ж з метою закріплення і поглиблення знань, отриманих на уроці в школі. При цьому музейний предмет виступає не як ілюстрація до набутих знань, а як безпосередньо джерело знань. Ефективність проведення таких уроків визначається специфічною для музею предметною інтерпретацією суспільних явищ і процесів, яка сприяє формуванню в учнів нових уявлень і понять, а також систематизації і розширення знань, набутих раніше. Музейні матеріали педагоги використовують на уроках різних навчальних дисциплін: української мови і літератури, історії і правознавства, біології і хімії, англійської мові і математики тощо.

Так, наприклад, у березні 2010 року Канівська школа-інтернат перетворилася в творчу лабораторію з вивчення спадщини Т.Г.Шевченка, народознавства та краєзнавства.

Співпраця музею і школи є взаємовигідною і корисною у вихованні школярів.

Працівники освіти завжди в курсі експозиційної роботи музеїв і добре знають, чим володіє музей, щоб використовувати його матеріали у своїй шкільній і позашкільній роботі.

Мета музейних уроків – сприяння розвитку творчих здібностей учнів. Вона передбачає саме таку організацію навчально-виховного процесу, за якої учень - один із головних суб'єктів творчої діяльності.

Творча особистість - це та цілісна людська індивідуальність, яка виявляє розвинені творчі здібності, творчу мотивацію, творчі вміння, що забезпечують їй здатність породжувати якісно нові матеріали, технології та духовні цінності, які певною мірою зміцнюють людину духовно.

На уроці біології «^ Загальна характеристика класу Птахи. Птахи в творчості Кобзаря» (учитель Криволап Л.П.) наукові співробітники Миколенко Л.В. і Пилипенко О.А. провели майстер-клас «Птахи в декоративному мистецтві». На уроці розвитку зв’язного мовлення «Така її доля. Дивовижний світ Катерини Білокур» з наступним написанням твору-роздуму за її творчістю «І музикою, й пензлем, і пером» (учитель Шевченко Л.П.) наукові співробітники - Ярмош Т.В. і Паламарчук І.Я. провели майстер-клас «Декоративний розпис».

До учнів було донесено дивовижний світ художніх полотен К.Білокур, сповнений особливої аури доброти й любові, шляхи становлення авторки як митця. З метою соціалізації вихованців особлива увага зверталась на виховання інтересу до життєвого і творчого шляху художниці, її полотен; прагнення вдосконалювати себе, своє мовлення, любов до творів живопису, рідної природи.

З метою систематизації знань учнів щодо фактів з біографії Т.Шевченка та сприяння їх запам'ятовуванню, удосконаленню мовної і мовленнєвої компетенції старшокласників, практикуванні в аудіюванні, максимально повного та точного розуміння всієї інформації, вихованні емоційно-ціннісного ставлення до всього, що нас оточує, проведено урок англійської мови у 11 класі з теми «Біографія та творчість Тараса Шевченка». Завідувач сектору екскурсійної роботи Шевченківського національного заповідника В.С. Тарахан, спілкуючись з учнями англійською мовою, розповів цікаві факти з життя та творчості поета і художника, розкрив зв'язки з родиною Закревських, допоміг осмисленню учнями феномену українського поета, художника, мислителя.

Інтегрований урок біології та правознавства «Екологічне право» (вчителі Криволап Л.П. і Ситник І.М.) розпочався словами еколога Лі Толбота: «Ми не успадкували землю від своїх батьків, ми її позичили у своїх дітей» та формулюванням проблеми «Що хотів сказати нам автор? Чи погоджуєтесь Ви з ними?». Розв’язання проблеми відбулося за допомогою майстер-класу «Ялинка з рогози» і «Земля в твоїх руках», яки провела науковий співробітник Шевченківського національного заповідника Миколенко Л.В.

Працівниками заповідника розроблена інтерактивна презентація українського народного одягу, яка пройшла апробацію у школі–інтернаті. Попередньо проведена велика підготовча робота: вивчався історичний матеріал, підбиралися зразки народного одягу, збиралися фотографії 20-60 рр. ХХ ст., готувалася презентація, фото, відбиралася і записувалася етнічна музика. В день презентації костюма відбулося чудове дійство. Дізнавшись про історію народного вбрання, познайомившись з елементами чоловічого, жіночого і дівочого костюмів, діти самі підбирали відповідні елементи, одягали український костюм на однокласників і фотографувалися напам'ять. А українські приказки, прислів’я, вірші і пісні про елементи одягу стали цікавим доповненням до підготованої програми. Пісня «Про український рушник», яку співали всі присутні, стала кодою вечора.

Цікавими для вихованців школи-інтернату стали позакласні заходи з народознавства, історії рідного краю «Рушники у побуті українців, «А над світом українська вишивка цвіте», «Свято Катерини», «Андріївські вечорниці» тощо, проведені класними керівниками та вихователями навчального закладу.

Педагоги закладу є однодумцями, щодо «врахування в роботі методичної ради територіального розташування Шевченківського національного заповідника дає можливість кожному стати активним учасником культурного, освітнього життя, активізує творчу діяльність учнів в ході музейно-освітнього процесу, а педагог стає не пасивним виконавцем навчальної програми, а творцем». Шкільні педагоги розглядають музей як установу, де виховуються почуття. Музей не «ілюструє» історію, не навчає історії! Він формує у школярів особистісне емоційне ставлення до тих чи інших історичних фактів. Основний сенс існування музею – служіння людям, він надає можливість символічного доступу в простір культури.


РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЬ

Мають місце значні зрушення в системі роботи методичної ради школи-інтернату, в роботі окремого педагога, в учнів – у рівні їх вихованості, у сформованості культурно-освітньої компетентності, відбулися певні зміни у навчально-виховному процесу.

Педагогічні ідеї, знахідки дали змогу запровадити в практику роботи школи-інтернату сучасні досягнення науки, передовий педагогічний досвід, удосконалити дидактично-методичне забезпечення навчально-виховного процесу. На відкритих уроках і в позакласній роботі педагоги демонструють поєднання сучасних методів навчання, інтеграцію навчальних курсів, мультимедійне навчання.

Основними досягненнями діяльності школи і музею на сучасному етапі є:

1) ^ Тісна співпраця школи і музеїв, яка спрямована на формування ціннісного ставлення до культурної спадщини та прищеплення смаку до спілкування з музейними цінностями. Із 60 опитаних старшокласників 97% відповіли, що вони із задоволенням беруть участь у музейних уроках.

2) ^ Розвиток здатності сприймати інформацію, розуміти мову музейної експозиції. 52% респондентів заявили, про зміну естетичного сприйняття музейних експонатів та історичних документів. 34% випускників оцінюють свої навички спілкування, розуміння та роботи з документами як добрі. Мотивація учнів до уроків із залученням музейних працівників зростала в експериментальних 10 і 11 класах з кожним роком.

3) ^ Виховання емоцій, розвиток уяви і фантазії, творчої активності учнів.

4) Створення в школі умов, за яких робота з школярами протікала б найбільш ефективно.

5) ^ Використання та популяризація нових технологій музейної освіти у формі окремих проектів, на різних майданчиках, із залученням різних партнерів.

6) Глибока інтеграція вихованців школи-інтернату і сучасного музею в соціум, яка визначає суспільну та культурну роль в умовах глобалізації.

7) Моральне заохочення всіх учасників цього проекту.

8) ^ Отримання додаткових або альтернативних знань, можливості займатися тим, що цікавить дітей, створення умов для самореалізації.

9) Можливість органічно поєднати минуле й майбутнє через сучасне, ввести дитину у світ мистецтва, розвиваючи її художню культуру, відчуття приналежності до історії свого краю.

Маючи значну педагогічну цінність та володіючи серйозним культурним потенціалом, музейна педагогіка пробудила в дітей інтерес до мистецтва, об’єднала педагогів, дітей та працівників музею захопливою справою збирання та аналізу експонатів, знайомства школярів з вітчизняною культурною спадщиною в царині образотворчого мистецтва, зокрема живопису, тим самим прищеплюючи любов до занять малюванням, спонукаючи дітей до відтворення власних почуттів у художньо-творчій діяльності. Безпосереднє спілкування з творами живопису підвищує гостроту емоційних почуттів та оціночних суджень учнів.

Сучасний музей заслуговує на увагу педагогічної громади як особлива установа, інтегрована у систему традиційних інститутів, зокрема шкіл. Саме музей здатен виховати у школярів стійку пізнавальну потребу і посприяти їх свідомому самовизначенню щодо майбутньої професійної діяльності. Особливо актуалізується профорієнтаційна функція музеїв в умовах профільного навчання старшокласників. Щоправда, для досягнення істотних результатів у цьому сенсі необхідна заздалегідь спланована, послідовна і постійна робота, організована спільними зусиллями шкільних і музейних педагогів.





Схожі:

Інтеграція музею у сферу педагогічних інновацій через систему роботи методичної ради iconСтруктура методичної роботи з вчителями початкових класів на 2012-2013 навчальний рік
Проблема методичної роботи: Зростання професійної компетентності педагогів через систему методичної роботи та активізацію творчого...
Інтеграція музею у сферу педагогічних інновацій через систему роботи методичної ради iconНаказ №199 Про затвердження міської структури науково-методичної роботи
Положенням про систему науково-методичної роботи з педагогічними працівниками, з метою розвитку педагогічної майстерності, творчої...
Інтеграція музею у сферу педагогічних інновацій через систему роботи методичної ради iconНаказ №267 Про затвердження міської структури науково-методичної роботи
Положенням про систему науково-методичної роботи з педагогічними працівниками, з метою розвитку педагогічної майстерності, творчої...
Інтеграція музею у сферу педагогічних інновацій через систему роботи методичної ради iconНаказ №213 Про затвердження міської структури науково-методичної роботи
Положенням про систему науково-методичної роботи з педагогічними працівниками, з метою розвитку педагогічної майстерності, творчої...
Інтеграція музею у сферу педагогічних інновацій через систему роботи методичної ради iconНаказ №215 Про затвердження міської структури науково-методичної роботи дошкільної освіти міста
Положенням про систему науково-методичної роботи з педагогічними працівниками, з метою розвитку педагогічної майстерності, творчої...
Інтеграція музею у сферу педагогічних інновацій через систему роботи методичної ради iconВпровадження в систему роботи керівників гуртків позашкільного закладу методичних інновацій

Інтеграція музею у сферу педагогічних інновацій через систему роботи методичної ради iconНаказ №553 Про підсумки Всеукраїнської естафети педагогічних інновацій «Нові горизонти української школи»
Всеукраїнську естафету педагогічних інновацій «Нові горизонти української школи», у якій взяли участь понад 300 педагогічних працівників...
Інтеграція музею у сферу педагогічних інновацій через систему роботи методичної ради iconПоложення про порядок здійснення інноваційної освітньої діяльності. Смірнова Т. Ю., члени науково-методичної ради 4 Про введення інновацій у навчальних закладах Гадяцького району
Про організацію роботи методичної служби району у відповідності з новим Положенням про Гадяцький районний методичний центр
Інтеграція музею у сферу педагогічних інновацій через систему роботи методичної ради iconПлан реалізації науково-методичної теми
Тема: Впровадження в навчально-виховний процес сучасних психолого-педагогічних інновацій та технологій навчання й виховання
Інтеграція музею у сферу педагогічних інновацій через систему роботи методичної ради iconПрограма роботи
Здоров’я та довголіття. Інтеграція народної і нетрадиційної медицини в систему підготовки лікаря загальної практики. Сімейна медицина...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©te.zavantag.com 2000-2017
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи