Методичні рекомендації щодо особливостей проведення оздоровчих технологій в дошкільному навчальному закладі, призначені для педагогів днз icon

Методичні рекомендації щодо особливостей проведення оздоровчих технологій в дошкільному навчальному закладі, призначені для педагогів днз




Скачати 443.08 Kb.
НазваМетодичні рекомендації щодо особливостей проведення оздоровчих технологій в дошкільному навчальному закладі, призначені для педагогів днз
Сторінка1/3
Дата конвертації02.12.2012
Розмір443.08 Kb.
ТипМетодичні рекомендації
  1   2   3





Оздоровчі технології в дошкільному навчальному закладі


Упорядник: Овчарук Оксана Олександрівна – методист комунальної установи «Мурованокуриловецький районний методичний кабінет»


Методичні рекомендації щодо особливостей проведення оздоровчих технологій в дошкільному навчальному закладі, призначені для педагогів ДНЗ.


Схвалено радою районного методичного кабінету

( від 06.09.2011 р. протокол № 4)


Зміст

Зміст………………………………………………………………………..3

Вступ……………………………………………………………………….4

І. Кольоротерапія………………………………………………………….5

ІІ. Арт-терапія…………………………………………………………......7

ІІІ. Пісочна терапія………………………………………………………..8

ІV. Танцювально-рухова терапія……………………………………..... 9

V. Сміхотерапія…………………………………………………………. 10

VІ. Казкотерапія…………………………………………………………11

VІІ. Музикотерапія……………………………………………………..13

VІІІ. Етюди психогімнастики…………………………………………..17

ІX. Валеокорекція…………………………………………………….....19

Х. Імунна гімнастика……………………………………………………20

ХІ. «Етюди для душі»…………………………………………………...21

ХІІ. Мудри………………………………………………………………..22

ХІІІ. Аерофітотерапія……………………………………………………30

ХІV. Бестінг………………………………………………………………31

Висновки…………………………………………………………………. 31

Література………………………………………………………………… 32


Вступ


Одне з голов­них завдань дошкільного закладу — така організація навчально-виховного процесу, за якої не лише зберігатиметь­ся високий рівень розумової працездатності вихо­ванців, а й зміцнюватиметься їхнє здоров'я.

Сьогодні проблеми збереження здоров'я дітей набувають особливої актуальності, оскільки деда­лі помітнішою стає тенденція до погіршення його стану.

Обсяг пізнавальної інформації, яку отримують малюки в дошкільному дитинстві, постійно зростає. Відповідно зростає і розумове навантаження. А це нерідко призводить до перевтоми, що негативно позначається на стані здоров'я дітей.

Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі» приділяє особливу ува­гу впровадженню в навчально-виховний процес здоров'язбережувальних технологій, що дають змогу проводити оздоровлення в цікавих різнома­нітних формах, забезпечують фізичне, соціально-емоційне, духовне, інтелектуальне благополуччя дошкільнят.

В умовах дитячого садка вихователі можуть впроваджувати різноманітні оздоров­чі та профілактичні технології іннова­ційного та здоров'язбережувального характеру. Важливо при цьому врахо­вувати індивідуальні особливості вихо­ванців.

Практика показала ефективність оздоровчих технологій, а саме: арт-терапії, піскової терапії, ігрової та казкотерапії, сміхотерапії, музичної те­рапії, кольоротерапії тощо. Терапія означає "лікування". Але в умовах дитсадка впровадження таких техно­логій передбачає профілактику різних захворювань, поліпшення психоемо­ційного стану дошкільнят.


І. Кольоротерапія

Людину все життя оточують кольо­ри. Часто вони впливають на наш на­стрій, самопочуття.

Діти дуже чутливі до кольорів. Ще в утробі матері немовля позитивно сприймає червоно-рожеве оточення, в якому пе­ребуває. А споглядання кольорів веселки сприяє вбиранню енергії Сонця, гармонізації почуттів та думок.

Запропонуйте дітям обрати кольорову картку, яка їм подобається найбільше, а потім визначте, чи відповідають їхні почуття обраному кольору.

Орієнтовні емоційні значення кольорів:

  • жовтий — радість;

  • червоний — щастя;

  • синій — образа, зосередженість;

* зелений — спокій;

* голубий — замріяність;

* сірий — сум;

* помаранчевий - піднесення, радісне здиву­вання;

* коричневий — утома.



Діти віком від 1 року незалежно від національнос­ті і місця проживання надають перевагу однаковим кольорам — червоному, жовтому, помаранчевому. Менш популярні у них синій, зелений, фіолетовий.

Ставлення до кольорів проявляється в малюнках малят. Дослідження В. Мухі­ної показали, що діти найчастіше обира­ють кольори з характеристикою "яскра­вий", "світлий", "чистий". До похмурих, холодних, темних відтінків дошкільнята вдаються тоді, коли дорослі пропону­ють їм намалювати щось неприємне. "Чорне — брудне — негарне", — кажуть вони. Тож, як бачимо, при виборі кольо­рів діти більше спираються не на пред­метні асоціації, а на враження.

Яскраві кольори радують, приваб­люють дошкільнят. Вони не дратують, а навпаки, заспокоюють їх, дають можливість почуватися комфортно. Здавна відомо, що колір може на­віть лікувати. На цьому явищі базу­ється такий оздоровчий напрямок, як кольоротерапія.

Розглянемо, як різні кольори впли­вають на організм.

^ Зелений колір: помічний при пе­ревтомі та головному болі, заспокоює нервову систему.

Червоний колір: ніби випромінює тепло, акти­візує сили організму та навіть лікує застуду. Цей колір стимулює серцеву діяльність, активізує обмін речовин. Але з ним треба бути обережним: тривала його дія може призвести до перевтоми та роздра­тування.

^ Жовтий колір: радості та оптимізму. Сприяє зміцненню нервової системи та зору. Якщо довго дивитися на жовтий колір, то швидше відійдуть по­гані думки, поліпшиться настрій.

^ Оранжевий колір: корисний при порушеннях шлунково-кишкового тракту, стимулює роботу щи­товидної залози, підвищує апетит.

Голубий колір: знімає стрес і нервове напру­ження, заспокійливо діє на організм, знижує арте­ріальний тиск.

^ Синій колір: ефективний у боротьбі зі стресом. Кажуть: якщо довго дивитися на синє, минає біль. Цей колір також заспокійливо діє на очі.

Фіолетовий і бузковий: за характером впливу подібні до синього та голубого. Це кольори благо­родства. Нестача цього кольору може спричинити депресію, тож коли інколи дитина віддає перевагу фіолетовому і бузковому, це може бути сигналом про душевний дискомфорт.

Те, які кольори ми обираємо, а яких уникаємо, з якими асоціюємо певні почуття, емоції, характе­ризує нас самих. Колір має хвильову енергетичну природу, а отже, ми його відчуваємо найчастіше навіть несвідомо. Нерідко сліпі люди, відчуття яких більш загострені, здатні розрізняти кольори на до­тик. На наш мозок щодня впливають енергії різних кольорів. Від кольору стін кімнати, наприклад, може залежати настрій, апетит, зосередженість, натхнен­ня, бажання чи небажання перебувати в цьому при­міщенні. Те саме можна сказати і про колірну гаму нашого одягу та одягу людей, які нас оточують.

У "Вченні про колір" Й. Гете писав: "Колір — це про­дукт світла, що викликає емоції". Коли ми кажемо "почорнів від горя", "почервонів від гніву", "позеленів від злості", "посірів від страху", то не сприймаємо ці ви­слови буквально, а інтуїтивно пов'язуємо емоційні пе­реживання людини зі здатністю виразити їх кольором.

Нервова система здорової дитини потребує по­зитивного енергетичного впливу, яскравих кольорів і світлих їх відтінків навколо себе.

Учені також встановили взаємозв'язок між кольо­ром та групою крові. Людям з І групою найбільше підходять червоні та оранжеві відтінки. Для норма­лізації життєвих процесів тих, у кого II група крові, рекомендуються голубий і зелений тони, які особли­во добре впливають на тіло та розумові здібності. Люди з III групою мають ширший вибір: червоний, оранжевий кольори стимулюють процеси їхньої життєдіяльності, підвищують розумову активність; голубий і зелений — заспокоюють нервову систему, а фіолетовий сприяє підняттю настрою. Людям з IV групою крові (що схожі за своїми енергетичними характеристиками з II групою) треба якомога часті­ше споглядати голубе і зелене.

Колір має жи­вильну та цілющу силу, тому це один із найважливіших елементів інтер'єру всіх приміщень дитячого садка. З метою кольоротерапії використовуються також різнокольорові світильники, фонтани, лампи, окуляри з різноколірними скельцями, сухий душ, оздо­ровчі шпалери Кулєшова. Усе це дає можливість стиму­лювати розумову діяльність, допомагає дітям розслаби­тись, сприяє профілактиці та корекції психічних чи фізичних відхилень.

У практичній роботі з дошкільнятами умовно мож­на виділити три рівні використання кольоротерапії:

  1. організаційні можливості кольору (система освітлення та колірне оформлення інтер'єрів приміщень дитсадка);

  2. педагогічні можливості кольору (навчання, роз­виток, виховання);

  3. реабілітаційні можливості кольору (оздоровлен­ня, лікування, психологічний колорит).

Рекомендуємо проводити з дошкільнятами таку роботу з кольоротерапії:

1. Вправи на релаксацію («Зелений ліс», «Зоряне дихання» тощо).

  1. Графічні вправи «Хвилинки-кольоринки» з ме­тою заспокоєння дітей. Протягом 4-5 хвилин діти роблять кольоровими олівцями, фломасте­рами довільні малюнки. Це можуть бути просто лінії, круги, сніжинки, квіти тощо. Такі вправи заспокоюють дитину, дають їй змогу відпочити, отримати позитивні емоції.

  2. Міні-заняття з кольоротерапії рекомендовано проводити вже з раннього віку.



ІІ. Арт-терапія

Терапія мистецтвом виникла в 30-ті роки на тео­ретичній основі психоаналізу. Згідно з психоаналіти­чною теорією художнє мистецтво — один з видів суб­лімації, коли фантазії людини, її внутрішнє Я мо­жуть бути виражені у візуальній формі за допомогою малювання.

Арт-терапія - лікування мистецтвом. Відносно новий метод психотерапії, який досить широко ви­користовується і в роботі з дошкільнятами. Арт-терапія поєднує використання різних видів образотворчості: малюнка, живопису, монотипії, мозаїки, колажу, ліплення масок тощо.

Ще древні мудреці вважали, що мистецтво і твор­чість лікують душу і тіло.

Малювання — творчий акт, що дозволяє дітям від­чути радість звершень, свою здатність діяти самостій­но, бути самим собою, виражаючи вільно свої почуття і переживання мрії та надії. Малювання є не лише ві­дображенням в свідомості дітей оточуючої їх соціаль­ної дійсності, а й її моделюванням, вираженням став­лення до неї. Тому через малюнки можна краще зро­зуміти інтереси дітей, їх глибинні переживання. Творчість дитини це своєрідна проекція її особистості.

Саме це і дозволяє використовувати малювання в терапевтичних цілях. Малюючи, дитина вивільняє свої почуття та переживання, бажання та мрії, перебудовує своє ставлення до різних ситуацій, безболісно зустрі­чається з деякими страшними, неприємними і травму­ючими образами.

Малювання нерозривно пов'язане з емоціями за­доволення, радості, захоплення. Малювання, таким чином, виступає як спосіб усвідомлення своїх можли­востей та оточуючої дійсності, як спосіб моделювання взаємин і вираження різних емоцій, в тому числі і не­гативних.

Запропонуйте вихованцеві виразити свої емоції, почуття, проблеми за допомогою ліплення, малю­вання. Можна залучити й інші види мистецтва: теат­ральні вистави, літературну творчість. Такі заняття допомагають зняти психічне напруження як у дітей, так і в дорослих.

Переваги цього методу — відносна простота в застосуванні, багатство матеріалів, можливість поєднувати його з будь-якими іншими психотерапевтичними мето­дами, серед яких: музикотерапія, танцювальна те­рапія, драматерапія, казкотерапія, кольоротерапія, пісочна терапія.

Усі види мистецтва мають оздоровчий вплив на здоров'я дітей. Так, усім дітям необхідне щодня малювання, особливо з елементами фантазування. Небажання малюка малювати має насторожити до­рослого, змусити замислитися про причину відмови.

Дуже важливими є читання як пасивний варі­ант арт-терапії та придумування різних оповідок, казок як її активний варіант. Фантазуючи, малюки часто створюють собі нову, яскраву реальність і розв'язують таким чином власні проблеми. Напри­клад, дітям, які мають труднощі в спілкуванні (бо­яться чужих людей, незнайомих дітей), доречно за­пропонувати придумати казку про те, як хлопчик чи дівчинка боялися незнайомих людей і як потім ви­явилося, що людина, яка викликала в них недовіру, дуже добра.

^ Переваги арт-терапії

  1. Арт-терапія не має обмежень у використанні, оскільки не вимагає наявності особливих здіб­ностей до образотворчої діяльності чи художніх навичок, тож підходить кожному.

  2. Як засіб невербального спілкування вона особ­ливо цінна для тих, кому важко передати свої переживання словами.

  3. Арт-терапія як засіб вільного самовираження та самопізнання передбачає атмосферу довіри, високої толерантності, уваги до внутрішнього світу людини.

  4. Дає значний позитивний емоційний заряд, фор­мує активну життєву позицію, впевненість у сво­їх силах.

ІІІ. Пісочна терапія

Пісок і вода — найулюбленіші матеріали для ігор і занять дітей. Пісок "поглинає" негативну енергію, "очищає" енергетику людини, стабілізує її емоцій­ний стан.

Перші знайомства малюків відбуваються у пісоч­ниці. Заняття та ігри з піском підносять настрій, ви­кликають емоції радості, спонукають до діяльності. У процесі ігор з піском діти стають більш упевне­ними та здатними долати труднощі; у них розви­ваються тактильно-кінестетична чутливість і дрібна моторика рук.

Матеріал для гри з піском:

  • ящик відповідного розміру;

  • чистий просіяний пісок;

  • лійка з водою;

  • набір мініатюрних фігурок з пластиліну, паперу, пластику, деталі конструкторів.

Роботу з піском доцільно починати з ігор на роз­виток тактильно-кінестетичної чутливості та дрібної моторики рук: "Пальчики долоньки, кулачки —друзі ви мої й помічники".

Тактильно-кінестетичні відчуття — це відчуття, які ми отримуємо через рецептори на шкірі. Вони тісно пов'язані з розумовими операціями, з їх допомогою ми пізнаємо світ.

Запропонуймо малюкам зробити на піску відбит­ки кисті руки внутрішнім і зовнішнім боком. Нехай діти затримають руки на піску, злегка притиснув­ши їх і прислухаються до своїх відчуттів. Дорослий розпочинає цю гру, розповідаючи про свої відчуття: «Мені приємно. Я відчуваю прохолоду піску. Коли я ворушу руками, мої пальці й долоні відчувають кож­ну піщинку. А що відчуваєте ви?». Діти по черзі ді­ляться своїми відчуттями та враженнями.

Можна запропонувати дошкільнятам:

  • «походити» долоньками по піску, залишаючи свої сліди;

  • виконати долоньками і ребром долонь зигзаго­подібні та колові рухи;

  • складеними пальцями зобразити на піску слі­ди загадкових, казкових птахів, тварин (фанта­зуємо);

  • створити відбитками долонь, кулачків різнома­нітні малюнки (квіти, дерева, травичка, сонечко, дощ).

ІV. Танцювально-рухова терапія

Танець — один з видів рухової терапії, який, зо­крема, дає дитині також можливість самовиражати­ся, самореалізовуватися, передавати свої емоції та почуття.

Використання музичних творів поглиблює емо­ційне сприйняття, вивільнює почуття, що дістає своє вираження в русі, а це, у свою чергу, сприяє особистісному розвитку та самореалізації, кращому розумінню власного «Я».

Виразні рухи людини — обов'язковий компо­нент емоцій. Немає такої емоції або переживання, які б не передавалися в рухах, і не лише в міміці, а й у жестах рук, рухах ніг, голови, тулуба, напруженні або розслабленні мускулатури, характері й темпі дихання тощо. Через виразні рухи людина може усвідомити свій внутрішній стан, а також повідомити іншого про свої переживання, наміри, сподівання.

Через танець можна виразити все, навіть те, що неможливо висловити словами. Він дає дитині змо­гу краще усвідомити можливості власного тіла, не лише поліпшує фізичне та емоційне здоров'я, а є ще й улюбленою розвагою.


^ V. Сміхотерапія

У народі кажуть: «Сміх — це здоров'я». Справді, він допомагає зняти стрес, підняти настрій, спри­яє виділенню потрібних гормонів в організм, задіює м'язи обличчя та тіла людини.

Сміх позитивно впливає на фізичний розвиток дітей. Дві тисячі років тому Гіппократ в одному з творів акцен­тував увагу на користі сміху, розглядаючи його як лікувальний засіб. Сьогод­ні сміхотерапія практикується в усьому світі.

Виявляється, сміх буває різним: веселим і отруй­ним, радісним і сумним, розумним і недоречним, іронічним і щирим, цинічним і сором'язливим. І не кожен сміх позитивно впливає на наше здоров'я.

Окрім того, сміх як важливий спосіб дихання, за якого вдих подовжується, а видих, навпаки, скоро­чується, дає легеням можливість повністю звільни­тися від повітря. Він також знижує частоту ритму серця, нормалізує артеріальний тиск, сприяє ви­робленню життєво необхідних гормонів радості. Реакція імунної системи на сміх прямо протилежна реакції на стрес. Навіть саме промовляння «хі-хі», «хо-хо», «ха-ха» дає клітинам імунної системи команду атакувати чужорідні для них тіла — віруси, злоякісні клітини тощо. Тому сміх рівнозначний прогулянці по лісу чи кисневому коктейлю. Але цим позитивна дія сміху не вичерпується.

Якщо вам бракує часу на повноцінний відпо­чинок, застосуйте сміхотерапію. Адже сміх знімає напруження з 80 груп м'язів, задіює практично всі м'язи обличчя, при цьому підвищується їхній тонус, а це поліпшує зовнішній вигляд.

Щоб діти росли здоровими, веселими, слід впро­ваджувати в освітньо-виховний процес «хвилинки-смішинки», розваги, гуморини, що викликають позитивні емоції. Елементи сміхотерапії корисно використовувати під час проведення фізкультхвилинок, фізкультпауз чи на перервах між заняттями тощо.

Для створення гарного настрою в групі можна використати «хвилинку сміху», пригадавши частівку, ось, наприклад, таку:

Руки мила вранці Шура,

А обличчя геть забула.

Шепотіла їй верба:

«Ой, яка, яка ганьба!».


^ VІ. Казкотерапія

З давніх-давен життєвий досвід передавався через образні історії. Однак досвід буває різ­ним. Можна розповісти дитині історію, що від­булася недавно. А можна не просто розповісти щось цікаве, а й зробити певний висновок або поставити запитання, яке б підштовхнуло слу­хача до роздумів про життя. Саме такі історії й є особливо цінними, терапевтичними. Вони — основа казкотерапії. Головне — посіяти в ду­шу дитини зерна усвідомлення. А для цього необхідно залишити слухача із запитаннями всередині.

Кожній казці притаманна своя неповтор­ність. Однак погляд на казкотерапію як виховну систему передбачає закономірності роботи з казковим матеріалом.

^ Загальні принципи роботи з казкою

1. Усвідомлення — усвідомлення причи­нно-наслідкових зв'язків у розвитку сюжету, розуміння ролі кожного персонажа у подіях, що розвиваються. Загальні запитання: що від­бувається? Чому це відбувається? Хто хотів, щоб це відбулося? Навіщо це було йому по­трібно?

Наше завдання: показати вихованцям, що одна подія плавно витікає з іншої, хоча на перший погляд це непомітно. Важливо зро­зуміти закономірність появи і призначення кожного персонажа казки.

2. Багатозначність - розуміння того, що одна й та сама подія, ситуація можуть мати декілька значень і смислів.

Наше завдання: показати одну й ту саму ситуацію з різних сторін: з однієї так, з ін­шої - інакше.

^ 3. Зв'язок із реальністю — усвідомлення того, що кожна казкова ситуація пропонує нам певний життєвий урок.

Наше завдання: старанно і терпляче опра­цьовувати казкові ситуації з позиції того, як каз­ковий урок буде нами використовуватись у ре­альному житті (в яких саме конкретних си­туаціях).

Робота з ляльками дає змогу вдосконалювати і проявляти ті емоції, які дитина зазвичай, із певних причин, не може собі дозволити і про­явити.


^ Варіанти зміни казки

  1. Калькування. На основі відомої казки пи­шеться нова, в якій діють усі герої оригінальної казки. Наприклад, із казки створюється мульт­фільм, детектив тощо.

  2. Перефантазування. Казку перефантазовують: не Червона Шапочка, а Жовта тощо.

  1. ^ Фантастичний біном. Головні герої казки шикуються, до них приєднується герой з іншої казки та епохи. Наприклад, Червона Шапочка, Бабуся, Вовк, Літак. Потім складаєть­ся нова казка з використанням нових героїв, що сприяє зняттю стереотипів мислення, вчить знаходити нові засоби вирішення проблеми.

  2. ^ Казка навиворіт. Наприклад, Червона Шапочка - зла, а Вовк - добрий; Баба Яга - добра, а Василина Премудра - зла, під­ступна.

  3. Заміна автора розповіді. Розповідь каз­ки ведеться від імені негативного героя, ка­мінця на перехресті доріг, від імені голки, в якій смерть Кощія тощо.

У спілкуванні й роботі з людьми є великий простір для творчості. Казкотерапія - ме­тод, який використовує казкову форму для ін­теграції особистості, для розширення й удо­сконалення взаємодії людини з навколишнім світом. Основний принцип цього методу-ду­ховний, цілісний розвиток особистості ди­тини, турбота про її душу. Турбота про душу (в перекладі з грецької) і є терапія. Через те, що ми використовуємо просту і зрозумілу ди­тині форму казки, цей метод називається «казкотерапіею».

Казкотерапія спонукає шукати відображення каз­кових подій у поведінці людей, проблемах і спосо­бах їх розв'язання у реальному житті.

Мета казкотерапії — допомогти людині побачити не так реальний світ, як те враження, яке він на них справляє, тобто свій внутрішній стан. Щоб описа­ти його, вони шукають у реальному світі аналогії і, оперуючи ними, створюють образи, що відповіда­ють їхнім почуттям. Це називається метафорою. Саме метафоричною мовою говорить наша психіка, а точніше — права півкуля головного мозку. Вчені вважають, що ця півкуля мозку відповідає і за наше здоров'я.

Три-чотирирічні діти люблять робити героями своїх казок іграшки, маленьких чоловічків, звірят. Чотири-шестирічні використовують образи фей, принцес... У дітей шести-семи років герої схожі на них.

Кожне заняття казкотерапією має закінчуватися обговоренням: «Чого навчила казка?».

Значення мудрої, доброї казки у вихо­ванні дітей важко переоцінити. Адже це не лише скарбничка мудрості, а й невичерпне джерело розвитку емоційної сфери і твор­чого потенціалу дитини. Ознайомивши ді­тей із змістом казки, слід розглянути з ними сюжет, визначити характери персонажів, оцінити їхні вчинки. Варто також запитати, хто з персонажів найбільше сподобався і не сподобався, чому, проаналізувати деякі си­туації, вислови, образи.

^ Заняття «СЛОНЕНЯТКО З КУЛЬКАМИ»

Мета:

  • корекція небажаних рис характеру і по­ведінки;

  • корекція негативних поведінкових ре­акцій.

Матеріали: повітряні кульки, м'яка іграшка-слоненя, розрізні картинки із зображенням тварин, маркери.

^ Хід

Вступне слово

Вихователь. Добрий день! Я дуже рада вас ба­чити. Давайте дружно скажемо наші чарівні слова, щоб потрапити в казку.

Знову в подорож рушаємо,

Вже казок багато знаємо!

Вліво-вправо повернемось,

Дружно за ручки візьмемось.

Наші очки загораються,

Наші личка посміхаються:

«Казкові двері відчиняються.

Чудова казка починається!».

(Діти проходять крізь спеціально виготов­лену книжку і розташовуються на килимі.)

Повторення відомого

Вихователь запитує про те, що було минулого разу, що діти пам'ятають; чи використовува­ли вони здобутий досвід за період між за­няттями.

^ Читання казки «Слоненя з кульками»

Жило-було маленьке слоненя. Мама й та­то його дуже любили. Вони разом гуляли, ку­палися в річці й пускали фонтани зі своїх дов­гих хоботів. Маленьке слоненя дуже любило проводити час зі своїми батьками.

Якось, гуляючи в парку з мамою і татом, сло­неня побачило у мавпочки велику повітряну кульку. Слоненяті вона дуже сподобалась, і во­но захотіло отримати таку саму.

  • Мамо, тату, я теж хочу таку кульку, купіть мені, будь ласка!

(Дітям пропонується показати, як слоненя просило кульку.)

Мама й тато дуже любили свого синочка і вирішили не засмучувати його - вони купили малому красиву жовту кульку.

Слоненя було таке щасливе, воно скрізь хо­дило з кулькою. А коли лягало спати, то при­в'язувало її до свого ліжечка.

Та якось, знову гуляючи парком, слоненя побачило у ведмедика дуже красиву зелену кульку і, звичайно ж, попросило батьків купити йому таку саму. Мама й тато не хотіли засму­чувати свого синочка - і купили йому зелену кульку. Малюкові вона дуже сподобалася.

Але потім слоненятко захотіло мати і чер­вону, й синю кульки теж. І батьки знову не змог­ли йому відмовити. Але слоникові хотілося ще і ще повітряних кульок, а у батьків уже не залишилося грошей. І тоді малюк почав ве­редувати і вимагати:

- Ну купіть, купіть мені цю кульку, адже в мене такої ще немає!

(Діти показують, як слоненя вимагає куль­ку.)


Тоді батькам слоника довелося брати до­даткову роботу, щоб заробити побільше гро­шей на кульки. І що більше син просив у них кульок, то довше вони почали затримуватися на роботі.

Вони менше стали бути разом зі своїм сло­ником, не гралися з ним, а спільні прогулянки у парку зовсім припинилися.

Слонику стало сумно одному — навіть ве­лика кількість повітряних кульок його вже не ті­шила.

(Вихователь запитує у дітей, чому слонику було сумно, і просить уявити й показати, як слоненя сумувало.)

І ось настав день, коли в кімнату до сло­неняти вже неможливо було зайти. У ній було стільки кульок, що малюк не міг навіть по­ворухнутися.

Тоді слоник узяв усі кульки і вийшов на ву­лицю. Але їх виявилося так багато, що вони по­чали піднімати слоненя високо-високо в небо.

Малюк злякався, що назавжди відлетить від батьків, і почав кликати на допомогу. Він кричав:

  • Допоможіть! Допоможіть!

(Дітей просять уявити, що всі вони летять, і в цю хвилину їм страшно.)

Прилетіли горобці й гострими дзьобами почали клювати кульки одну за одною. Так по­ступово слоненя опускалося на землю.

Воно сіло на травичку і замислилося.

Запитання дітям:

  • Як ви думаєте, про що замислилося сло­неня?

  • Можливо, про те, як було добре з татом і мамою гуляти, купатися в річці й пускати ве­ликі фонтани з хобота?

  • Як ви думаєте, що може слоненя для цьо­го зробити? Підкажіть йому, будь ласка!

Діти обговорюють поведінку казкового персонажа: з'ясовують, що неправильно ро­било слоненя та яку допомогу можна йому за­пропонувати.

Діти кажуть, що йому потрібні друзі, і про­понують перетворити кульки, які лопнули, на друзів.

Вони складають кульки у казкову скриньку і промовляють:

Нумо в коло разом стали,

Діти, всі швиденько!

І потупали ногами

Дружно, веселенько.

Ну а зараз розійшлися,

Плеснули в долоні,

Всі присіли, підвелися:

Час для перетворень.

Діти з розрізних картинок складають сло­никові друзів. Слоник дякує дітям і дарує їм кульки.

Вихователь пропонує дітям намалювати на кульках маркером усе, що їм найбільше за­пам'яталося на занятті.

Діти, проходячи через книжку, повертають­ся назад у дитячий садок. Забирають із собою кульки й нові важливі знання, які вони здобули на занятті.

Отже, казка розвиває в дітей моральні якості. У словесно-емоційній формі вона ненав'язливо під­водить дитину до самостійних висновків: чому саме слід поводитися добре; чому цінуються лише гарні вчинки.

  1   2   3



Схожі:

Методичні рекомендації щодо особливостей проведення оздоровчих технологій в дошкільному навчальному закладі, призначені для педагогів днз iconМетодичні рекомендації щодо створення розвивального середовища в дошкільному навчальному закладі Тетяна Корж, викладач кафедри педагогічної майстерності коіпопк
Базова програма розвитку дитини дошкільного віку "Я у Світі" спрямовує педагогів на створення в дошкільному навчальному закладі розвивального...
Методичні рекомендації щодо особливостей проведення оздоровчих технологій в дошкільному навчальному закладі, призначені для педагогів днз iconРекомендації щодо проведення фізкультурного свята в дошкільному навчальному закладі
У системі фізичного виховання дітей дошкільного віку чільне місце осідають фізкультурні свята, спрямовані на комплексну реалізацію...
Методичні рекомендації щодо особливостей проведення оздоровчих технологій в дошкільному навчальному закладі, призначені для педагогів днз iconМетодичні рекомендації "Про організовану і самостійну діяльність дітей у дошкільному навчальному закладі"
Лист Інституту інноваційних технологій і змісту освіти №1. 4/18-3082 від 26. 07. 10 року
Методичні рекомендації щодо особливостей проведення оздоровчих технологій в дошкільному навчальному закладі, призначені для педагогів днз iconПроцедура впровадження «Курс: Дошкілля» в дошкільному навчальному закладі Для керівника днз, директорів нвк «зош- днз»
Обрати комп'ютер, на якому будуть встановлені програма «курс: Дошкілля» єдина база даних навчального закладу І програма «курс: Сайт...
Методичні рекомендації щодо особливостей проведення оздоровчих технологій в дошкільному навчальному закладі, призначені для педагогів днз iconПоложення про районний конкурс методичних розробок форм організації дитячої діяльності в дошкільному навчальному закладі «Стежинки у Всесвіт»
Саме на підвищення ефективності освітнього процесу в днз будуть спрямовані зусилля організаторів та учасників районного конкурсу...
Методичні рекомендації щодо особливостей проведення оздоровчих технологій в дошкільному навчальному закладі, призначені для педагогів днз iconМетодичні рекомендації "Про організовану і самостійну діяльність дітей у дошкільному навчальному закладі" Лист Інституту інноваційних технологій і змісту освіти №1. 4/18-3082 від 26. 07. 10 року
Лист Інституту інноваційних технологій і змісту освіти №1. 4/18-3082 від 26. 07. 10 року
Методичні рекомендації щодо особливостей проведення оздоровчих технологій в дошкільному навчальному закладі, призначені для педагогів днз iconМетодичні рекомендації щодо проведення державної підсумкової атестації (у формі контрольної роботи) з технологій для учнів 11 класів загальноосвітніх навчальних закладів
Міністерство освіти і науки України надсилає методичні рекомендації щодо проведення державної підсумкової атестації з фізичної культури...
Методичні рекомендації щодо особливостей проведення оздоровчих технологій в дошкільному навчальному закладі, призначені для педагогів днз iconМетодичні рекомендації щодо проведення моніторингу на основі тестових технологій
Творче завдання: використання технології „Діагностика успіху” під час проведення моніторингових досліджень у закладі
Методичні рекомендації щодо особливостей проведення оздоровчих технологій в дошкільному навчальному закладі, призначені для педагогів днз iconМетодичні рекомендації щодо збереження психічного здоров’я дитини
На виконання Листа Міністрерства освіти І науки, молоді та спорту України №03-770/01-07 від 16. 02. 2012р в Недригайлівському дошкільному...
Методичні рекомендації щодо особливостей проведення оздоровчих технологій в дошкільному навчальному закладі, призначені для педагогів днз iconРекомендації щодо календарно-тематичного планування навчально-виховного процесу у днз
Навчання, спрямовану на розвиток І саморозвиток дітей, необхідне цілеспрямоване, раціональне планування. З цією метою було підготовлено...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©te.zavantag.com 2000-2017
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи