Комунальна установа «Мурованокуриловецький районний методичний кабінет» icon

Комунальна установа «Мурованокуриловецький районний методичний кабінет»




НазваКомунальна установа «Мурованокуриловецький районний методичний кабінет»
Сторінка2/5
Дата конвертації15.09.2013
Розмір0.93 Mb.
ТипДокументи
1   2   3   4   5

Заняття

Заняття є основною формою організованого систематичного навчання дошкільників фізичних вправ. Основна мета занять—зміцнювати здоров’я дітей, загартовувати їх організм, формувати навички виконання життєво необхідних рухів (ходьби, бігу, стрибків, метання та ін.), виховувати позитивні моральні та вольові риси характеру, розвивати фізичні якості та інтерес до доступних дошкільникам видів рухової діяльності.

Заняття з фізичної культури в усіх вікових групах проводяться двічі на тиждень.

До змісту занять з фізичної культури входять гімнастичні вправи ( основні та загальнорозвиваючі ) і різноманітні рухливі ігри. Це відповідає інтересам дошкільників і дає змогу побудувати заняття відповідно до вимог фізіології та гігієни, всебічно й послідовно впливати на всі функції їхнього організму.

У всіх вікових групах заняття складається з чотирьох органічно пов’язаних частин: вступної, підготовчої, основної та заключної.

^ ВСТУПНА ЧАСТИНА. Основне завдання її—організація дошкільників, мобілізація їхньої уваги на виконання наступних загальнорозвиваючих вправ. Чітка організація дошкільнят на початку заняття—неодмінна умова якісного його проведення.

У вступній частині заняття вихователь шикує дітей у колону або шеренгу за зростом, починаючи із середньої групи ( в коло, з колони по одному в три-чотири колони), повідомляє короткий зміст заняття ( у середній групі з другої половини року), застосовує різноманітну ходьбу та короткочасний біг. Бажано також включати вправи на орієнтування в просторі та увагу. Вони не потребують багато часу на підготовку та виконання і розраховані, в основному, на підвищення уваги дітей, на те, щоб швидше фізіологічно та психологічно настроїти їх на заняття фізичною культурою.

Під час ходьби вихователь стежить за поставою дітей, щоб вони трималися прямо, не опускали голови, розпрямляли плечі й робили правильні рухи руками. Для профілактики плоскостопості застосовують імітаційні вправи: ходьба на зовнішній стороні стопи, як ’’ведмедик’’, на носках, як ’’мишка’’; з високим підніманням стегна, як ’’чапля’’ та ін.

Якщо діти виконують загальнорозвиваючі вправи з посібниками, то треба подбати про раціональний спосіб роздачі. Посібники розкладають на стільчиках або гімнастичній лаві ( прапорці, брязкальця, кубики), деякі з них складають в піраміду (палиці, обручі) або в кошик (м’ячі). Дошкільники під час ходьби беруть їх, а потім перешиковуються для виконання загальнорозвиваючих вправ.

Діти другої молодшої групи стають у коло. Щоб зручніше було виконувати загальнорозвиваючі вправи, групу треба розімкнути. За вказівкою вихователя діти роблять два-три кроки назад –коло стає широким і ніхто нікому не заважає.

Середню й старшу групи перешиковують з утворенням ланок. Щоб не витрачати зайвого часу на розімкнення у колонах і по рядах, використовують певні орієнтири. Діти, які утворюють свої ланки, йдуть у напрямі кубиків ( прапорців на підставці), поставлених а певній відстані один від одного в кінці залу ( майданчика). На них орієнтуються ведучі, щоб додержувати потрібних інтервалів між колонами. У рядах діти розмикаються на ходу по бокових орієнтирах. Це можуть бути вікна у залі або поставлені вихователем перед початком заняття кубики, кеглі тощо.

^ ПІДГОТОВЧА ЧАСТИНА. Мета цієї частини—підготувати організм дітей до більш напруженої роботи. Загальнорозвиваючі вправи, які пропонуються при цьому, покликані збільшити фізичне навантаження поступовим залученням до роботи основних груп м’язів .

Залежно від вікової групи кількість гімнастичних вправ змінюється. У другій молодшій і середній групах у комплекси включається 3—4 вправи з імітаційними рухами або вправи з дрібними предметами ( брязкальцями, прапорцями, кубиками і т. д.). Кожна вправа повторюється 4—8 раз. У старшій і підготовчій до школи групах кількість загальнорозвиваючих вправ у комплексах збільшується до 5—6, а кількість повторень до 8—12 раз.

Переважно рекомендується добирати динамічні загальнорозвиваючі вправи, які охоплюють різноманітні групи м’язів. Їх виконують енергійно, глибоко і ритмічно дихаючи. Слід урахувати, що під час виконання загальнорозвиваючих вправ у дошкільнят зміцнюється кістково-зв’язковий апарат та м’язи, вони вчаться керувати своїми рухами, володіти тілом.

До комплексів загальнорозвиваючих вправ доцільно включати підвідні вправи, до тих, що вивчатимуться або вдосконалюватиметься стрибок у довжину з місця, слід ввести до комплексу загальнорозвиваючих вправ підскоки на обох ногах угору із змахом рук.

Якщо комплекс загальнорозвиваючих вправ тільки розучується на занятті, то кожну вправу вихователь демонструє сам або залучає для цього найбільш підготовлену дитину, одночасно пояснюючи окремі положення тіла і кінцівок.

У молодших групах у зв’язку з тим, що рухова пам’ять дітей недостатньо розвинена, вихователь після показу вправи виконує її з дітьми від початку й до кінця. У старших групах після показу і пояснення він лише починає вправу з дітьми ( два-три повторення), а потім дошкільники виконують її самостійно. Якщо вправи знайомі дітям, показувати їх не варто. Досить перед початком виконання нагадати назву руху ( нахили в сторони, присідання та ін.) і вихідне положення, з якого він виконується.

Загальнорозвиваючі вправи доцільно супроводжувати музикою. Вона сприяє більш ритмічному і координованому виконанню гімнастичних вправ, задає темп рухів, допомагає виконувати їх виразніше й точніше.

Комплекс загальнорозвиваючих вправ, який розучується під час підготовчої частини заняття, потім виконується в ранковій гімнастиці.

^ ОСНОВНА ЧАСТИНА. У цій частині заняття вивчаються різні основні рухи ( ходьба, біг, стрибки, метання, лазіння та ін.) і вдосконалюються навички їх виконання. Значне місце тут також приділяється рухливим іграм.

Для навчання основних рухів застосовують різноманітні методичні прийоми. Один з них—показ рухів у супроводі пояснень.

Виконувати вправи вихователь повинен без напруження, вільно, правильно і красиво. Дошкільнята дуже добре копіюють дорослих і від того, як показано певний рух, багато в чому залежить те, як ним оволодіють діти.

Пояснення має бути коротким, чітким, доступним для дітей. Коли показ рухів супроводжується поясненням, діти привчаються осмислювати, усвідомлювати свої дії. При формуванні рухових навичок у дошкільнят молодших груп показ руху займає провідне місце. З часом, з розширенням рухового досвіду, діти сприймають словесні вказівки без показу, особливо під час виконання відомих рухів.

Під час виконання основних рухів вихователь не повинен спонукати дітей до подолання великої висоти або довжини в стрибках. Важливо зосередити увагу на якості виконання рухів.

Важливим питанням є раціональне використання часу в основній частині заняття й досягнення оптимального фізичного навантаження на організм дитини. Основна частина заняття може розподілятися на такі види діяльності: безпосереднє виконання фізичних вправ, сприймання й усвідомлення показу та пояснення, включаючи й спостереження за виконанням основних рухів іншими дітьми; необхідний відпочинок, допоміжні дії ( розміщення посібників, перешикування, перехід від одного виду вправ до інших і т. д. ). Час, затрачений на безпосереднє виконання вправ, має найбільше значення, бо саме в цей період розв’язуються оздоровчі й освітні завдання ( формування рухових навичок і розвиток фізичних якостей). Відношення часу, затраченого на безпосереднє виконання фізичних вправ, до всього часу заняття називається моторною (руховою) щільністю його.

В основній частині кожного заняття значне місце відводиться рухливим іграм. Під час вибору рухливої гри обов’язково треба враховувати підготовленість дітей та їх інтереси, види рухів, які заплановані на даному занятті, місце, де воно проводиться, та ін.

Рекомендується проводити такі ігри, які не дублювали б рухи, що розучують або вдосконалюють в основній частині. Наприклад: якщо діти стрибають у довжину з місця, то гра повинна бути з бігом або метанням м’яча, щоб усебічно впливати на фізичний розвиток дітей.

Щоб дошкільники дістали оптимальне фізіологічне навантаження, краще добирати для занять ігри великої рухливості, в яких беруть участь одночасно всі вихованці групи. В усіх вікових групах ігри повторюються 3—5 раз (залежно від складності правил, ступеня рухливості та кількості дітей). Там, де закінчення гри не обумовлено (’’Спіймай комара’’, ’’Квач’’, ’’Вудочка’’ тощо), вона триває в межах 4—8 хв.

^ ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА. Завдання її—забезпечити поступовий перехід дітей від стану збудження, викликаного вправами та іграми в основній частині, до відносно спокійного стану. Для цього проводять спокійні ігри ( епізодично) з нескладними рухами та правилами. Наприклад такі: ’’Знайди і промовчи’’, ’’Вгадай хто підходив’’, ’’Хто пішов?’’, ’’Знайди де заховано’’ та ін. На завершення заняття вихователь пропонує дітям ходьбу в повільному темпі, іноді з різними завданнями. Наприклад: пройти тихенько, як ’’мишка’’; рухати руками, як ’’пташка’’ і т. п.

У середній (у другій половині року), старшій та підготовчій до школи групах у кінці заняття вихователь підбиває підсумки заняття, робить короткі зауваження про виконання поставлених завдань, про те, як діти поводилися.

Тривалість заключної частини заняття—1—5 хв.

Структура заняття, послідовність проведення розглянутих вище частин його лишаються незмінними. Не можна починати заняття з основної частини, не підготувавши організм дітей до певного навантаження. Не варто також закінчувати заняття в момент одержання дошкільнятами найбільшого фізичного та емоційного навантаження, без заключної ( заспокійливої) частини, не привівши до норми їх пульс і дихання. Проте тривалість кожної частини і об’єм матеріалу не постійні, вони змінюються залежно від навчально-виховних завдань й навколишніх умов.

Загальна тривалість занять з фізичної культури в другій молодшій та середній групах—20—25 хв, у старшій і підготовчій до школи групах—30—35 хв.

Щоденні заняття фізичною культурою на свіжому повітрі дуже корисні для повноцінного розвитку дітей. Вони поліпшують функції дихання, підвищують розумову працездатність, загартовують організм, забезпечують якісне засвоєння програми, а отже, й хорошу підготовку до навчання у школі. До того ж створюються реальні можливості для оволодіння дошкільниками всіма передбаченими програмою видами рухів(зокрема, ходьбою на лижах, катанням на велосипеді, санках, ковзанах),елементами спортивних ігор (городків, бадмінтону, волейболу, футболу).

Усе це сприяє розвиткові швидкісно-силових якостей, витривалості, координаційних здатностей, а також формуванню морально-вольових якостей особистості: витримки, рішучості, сміливості, вміння доводити справу до кінця. Проведення фізкультурних занять і комплексів на повітрі, як показує досвід, сприяє удосконаленню рухової активності дітей у режимі дня.

Щоденні заняття на повітрі не порушують встановленого програмою режиму дня: використовується час, відведений для рухливих ігор та індивідуальної роботи з розвитку рухів. Це дає змогу виділити для фізкультурних занять у старших групах щодня 30—35хв. Особливістю їх є введення у зміст кожного спортивних вправ та ігор з елементами спорту, що забезпечує засвоєння рухів усіма дітьми.

Використовуючи велику площу і значну кількість спортивного інвентаря, можемо поєднувати для виконання на одному занятті кілька видів рухів: лазіння по гімнастичній стінці і ходьбу в рівновазі, стрибки у довжину і метання м’яча, ходьбу по колоді та стовпчиках і підлізання під дугу і т. д. Так урізноманітнюються зміст заняття і способи організації дітей, забезпечується достатнє фізичне навантаження.

Старші дошкільники підтягуються на турніку, влізають на жердину, мотузяну драбину, канат. Ці фізичні вправи проводяться як додаткові, основні рухи—на занятті з фізкультури, у повсякденному житті.

Вдаємося як до індивідуального, так і до групового, фронтального методів організації дошкільників, що сприяє розширенню функціональних можливостей організму, вдосконаленню рухової активності. Кількість знарядь і фізичне навантаження збільшуються поступово, від заняття до заняття з урахуванням стану здоров’я дітей, погоди. Після долання смуги перешкод малі відпочивають; проводяться спостереження, ігри.

Восени і навесні, коли земля мокра, для вправляння в основних рухах використовуються такі фізкультурні посібники, які дають змогу рухатися по обмеженій площі: лавки, дошки, мотузки, обручі, м’ячі, мішечки з піском та ін. Узимку практикуються різноманітні вправи у рівновазі, ходьба на лижах, катання на ковзанах, ковзання, метання у горизонтальну, вертикальну або рухому ціль, метання на відстань, ходіння по сніжному валу й зістрибування з нього, ковзання на ногах по льодяній доріжці з виконанням ряду вправ: присісти, повернутися, підібрати предмет тощо.

Коли немає снігу або погода несприятлива, навчання основних рухів здійснюється в ході рухливих ігор, різних видів ходьби і бігу. Наприклад: вся група—ходьба з плесканням у долоні на кожний крок, біг у повільному темпі, ходьба; перша підгрупа—’’Квач у колі’’, друга—’’Кільцекид’’, потім зміна рухів; спільна рухлива гра ’’Два Морози’’; індивідуальна робота: метання в рухому ціль.

Важливо визначити місце спортивних вправ у режимі дня, врахувати всі фізкультурні заходи й інші види діяльності дошкільників протягом дня, вік дітей фізичну підготовленість, стан здоров’я, умови, в яких здійснюється навчання певної вправи.

Кожна пора року дає змогу урізноманітнювати програми спортивних свят і днів здоров’я, які влаштовуються на майданчику. Веселі змагання чергуються з іграми-розвагами, музичними паузами. Учасники або самі діти, або діти й дорослі.


^ Гімнастика пробудження.

Оздоровчий комплекс після денного сну

Педагог вмикає уже знайому дітям легку приємну мелодію, яка нена­в'язливо входить у свідомість малюків, полегшує їхнє прокидання. На прокидання (повільне, для кожного - індивідуальне) можна дати близько 10-12 хв. Гімнастику пробудження треба починати лише після того, як усі вже вийшли зі сну. Подушки і ковдри прибирають або складають так, щоб не заважали рухам дітей. Музику вмикають голосніше, але не дуже гуч­но. Вихователь стає так, щоб його було добре видно всім. Комплекс по­трібно виконувати у повільному, спокійному, плавному темпі так, ніби "ма­жемо полотно пензлем".


Триває гімнастика 8-15 хв. із поступовою активізацією життєвого та емо­ційного тонусу. У дошкільних закладах, де є така змога, добре поставити відеозапис гімнастики пробудження. Діти стежитимуть за екраном, а педа­гог у цей час може допомагати комусь індивідуально. Кількість вправ може бути від 4-5 до 8-Ю.

Комплекси гімнастики мають проводитися у театральній формі. Для цього обирають гру, наприклад "Сонечко", яку поступово ускладнюють. Але тема залишається та сама: початок нового дня, сонечко сходить, світ оживає... І так по кожному комплексу - їх розвиток і ускладнення у перс­пективі мають нагадувати захоплюючий фільм, де діють одні й ті самі персонажі, а сюжет постійно змінюється.

Таку "ліжкову" гімнастику корисно поєднувати з повітряними загартувальними процедурами, а саме: з вправами на попередження плоскосто­пості та дихальними вправами. Для цього діти виходять у групову кімнату. Різниця між температурами в спальні та провітреній груповій кімнаті 20-15 градусів. Діти спочатку в носочках та піжамах, потім босоніж вибігають у групову кімнату. Потім повертаються в спальню, пробігаючи "доріжку здо­ров'я" і знову в групу через цю доріжку. До 4-5 разів переходять із спальні в групу. Останній раз діти залишаються у групі і роблять 3-4 хв. дихальні вправи (дві-три по 3-4 рази). Потім заходять у спальню і одягаються.

Широкого використання набула гімнастика пробудження за методикою М.М.Єфименка. Вона особлива у своєму підході до послідовності вправ, має свої особливості:

• Будь-яку рухову активність дітей розумно починати з горизонтальних положень - найбільш простих і природних - з поступовим ускладненням рухового режиму і переходом до вертикальних положень.

• У будь-якому з вихідних положень (рачкуючи, сидячи на колінах, сто­ячи) доцільно починати вправи з більш низьких поз (методично правильно буде вправляти малюків у позі "низьке рачкування" (на ліктях і колінах), поступово підняти їх на "середнє рачкування" (на долонях і колінах), потім -перейти до "високого рачкування" (на долонях і стопах).

• У будь-якому з вихідних положень починати рухову діяльність доцільніше зі згинальних поз тіла і кінцівок (з "пози ембріона") і далі поступово -переводити вправи у розгинально-випрямлений режим. У будь-якому вихідному положенні (лежачи, сидячи, стоячи) першим виконують рух головою шийним відділом хребта), потім - у плечовому поясі, рухи руками. Далі оправляють м'язи тулуба (живота, грудей, спини), потім стегнового поясу і нижніх кінцівок і, нарешті, все разом узяте в таких глобальних рухах, як ходьба, лазіння, біг, підскоки, стрибки.

• Під час тренування кінцівок першими належить виконувати рухи у великих, ближчих до тулуба суглобах (плечовому, тазостегновому), потім "включаються середні (ліктьовий, колінний) і, нарешті, відносно дрібні, відда­лені від тулуба суглоби (п'ястевий, гомілковий).

• "Принцип душу" - природна почерговість включення в роботу м'язів дитини нагадує, як вода обтікає тіло людини під душем: тім'ячко - плечі -"передпліччя - п'ясті - стегна — коліна - гомілки - стопи.

• Чим нижче положення чи поза дитини під час вправи, тим природнішими для неї будуть відносно повільні, пластичні, спокійні рухи. І навпаки: чим вище положення (ходьба, біг, підстрибування, стрибки), тим характер­нішими стають відносно швидкі, ударно-балістичні рухи.

• Для великих м'язових масивів (живота, плечей, спини, сідниць, стегон) природними є відносно повільні рухи; а для дрібних м'язів - передпліч, кистей, гомілки і стопи - бажані швидкі, стрімкі рухи.

Таким чином, вправлятися з дітьми доцільно, починаючи від тригон­альних положень до вертикальних, від низьких поз до високих.

Комплекси вправ гімнастики пробудження

Будь-який комплекс вправ гімнастики пробудження за методикою М. Єфименко має таку структуру:

1. Лежачи на спині.

2. Лежачи на животі.

3. Стоячи на ліктях і колінах.

4. Стоячи на долонях і колінах.

5. Стоячи на долонях і стопах.

6. Сидячи (обхват колін).

7. Сидячи на колінах,

8. Стоячи на колінах.

Додержуючись запропонованої методики проведення гімнастики, можна використовувати будь-який сюжетний зміст, тобто по-різному оформлювати комплекс за власним бажанням, але не змінюючи порядок вихідних положень .


Гімнастика пробудження на вулиці

Оскільки дітвора збирається вранці на ігровому майданчику в різний час, застосовувати фронтальний метод ранкової гімнастики у стилі ситуа­ційної міні-гри не завжди доцільно. Навіть якщо спізнюються 3-4 дитини, це вносить дезорганізацію у проведення ранкової гімнастики (новоприбулим треба все пояснювати від початку). Тому використання окремих самостійних вправ - більш гнучкий, демократичний стиль: ті, хто спізнилися, підключа­ються до гімнастики пробудження з наступної вправи

Спробуйте, наприклад, дати дітям домашнє завдання: нехай вони вигадають свої власні фізкультхвилинки, а ви заохотите кращих. Цікаві пропозиції від дітей - "Двоніжка" і "Норовливе лоша" - увійшли до поданого нижче комплексу.

Кілька "золотих правил", що ними треба керуватися при проведенні гімнастики пробудження на повітрі:

• Починати комплекс необхідно з горизонтальних поз, однак це зовсім не означає, що дітей треба вкладати на землю - в багнюку або сніг;

• У будь-якій позі (лежачи, рачкуючи або стоячи) виконують спершу рухи головою, потім залучають плечовий пояс і руки, далі - м'язи тулуба і лише в останню чергу - ноги.

• Добирати вправи для рук та ніг необхідно так, щоб першими наванта­жувати великі суглоби, що найближчі до тулуба. Тоді в руках - від плечового пояса до ліктя, кисті; у ногах - від тазостегнового суглоба до коліна, стопи.

• Озвучуйте, обігруйте вправи. Дітям це дуже подобається, і вони за­любки повторюють за вихователем різні звуки. Наприклад: як дзвенить пружинка {па-ва-ва-ва...), як гуде паротяг (ту-ту...) або вистукують копита коня цок-цок...).

• Працюйте з дітьми акуратно, проводьте вправи так, щоб діти не забруднилися.

Вашій увазі пропонуємо комплекс "цікавих фізкультхвилинок" для прове­дення гімнастики пробудження на вулиці. Почати можна із вправи "Стебель­це" - прогинання тулуба в упорі на поручні. Дуже подобається дітям вправа Чуф і Пуф" - віджимання і підтягування на низькому поручні, можна на парканчику. А ось "Весела пружинка" - прогинання тулуба в упорі однією рукою об пісочницю, колоду тощо зі зміною рук.

Якщо на вашому майданчику є вкопані в землю стовпчики-пеньки, по­грайте з дітьми у гру "Заблукав між трьох сосен". А тепер, скажіть дітям, що на галявинку вибігли "Норовливі лошатка" і "Довгоніжки". Можуть вони по­знайомитися із "Чайками та бакланами", уявивши себе на морському бе­резі, - лежачи на животі на колоді, піднімати одночасно руки і ноги вгору -в сторони, зберігаючи при цьому рівновагу.

Погляньте, "Павучки" плетуть свої вигадливі павутинки. Знайомтеся: "Двоніжка". Нова вправа має ще цікавішу назву: "Місточку, не впади!" - діти мають уявити, що один із них - місток, а другий - паротяг, який зі звуками "ту-ту" просувається під ним.

"Нумо, проповзи!" - проповзти під низько натягнутою мотузкою. Можна позмагатися в їзді на "Велосипеді" - хто повільніше крутитиме педалі, сидя­чи на бортику пісочниці, той і виграє.

Наступні цікаві вправи: "Не чебурекнися!" - зберегти рівновагу на борти­ку пісочниці, бума (хто перекинеться - той "чебурек"); "Хто найвище" - хто найвище зможе підняти ногу з положення стоячи "на чотирьох" до стовпа, дерева тощо. А ще можна пограти з дітьми у "Повітряний футбол"- двоє дітей стають біля м'яча у сітці, підвішеного до гілки дерева або турніка, і штовхають його почергово то правою, то лівою ногою одне до одного.

Зрозуміло, щодня доцільно пропонувати 4-8 вправ (кількість і складність залежать від віку дітей). Подальше ускладнення може йти за рахунок збільшення навантаження, введення до комплексу нових "цікавих фізкуль-туринок". Оформлювати комплекс можна по-різному (на вибір педагога): зробити "сценарій" на стандартних аркушах або виготовити спеціальні карт­ки, щоб діти також бачили схематичне зображення руху.


Перспективне планування занять за методикою М.М.Єфименка

( II молодша група)


Схема розподілу занять по кварталу відповідно до рухових режимів.

( в кварталі 24 заняття // 8 рухових режимів)


лежачий

повзаючий

сидячий

стоячий

ходьбовий

лазівний

біговий

стрибковий

5

5

4

3

3

2

1

1


ВТГ( велика тематична гра):

« Світ казок»,

« Лісові пригоди»,

« У світі комах»,

«У світі тварин»,

« У світі рослин»,

« Світ навколо нас»



Тиж-день

Занят-тя

вересень

жовтень

листопад

I

1

лежачий

«Пухнасті

Кошенята»

повзаючий

«Жучки-мандрівн

ики»

стоячий

«Білочки»

2

лежачий

«Пухнасті

Кошенята»

(ускладн.)

повзаючий

«Жучки-мандрівн

ики»

ходьбовий

«В гості до звірят»

II

1

лежачий

«Пухнасті

Кошенята»

«Ляльки»

сидячий

«Ляльки»

ходьбовий

«В гості до звірят»

2

лежачий

«Огірки і помідори»

сидячий

«Ляльки»

(ускладн.)

ходьбовий

«В гості до звірят»

III

1

лежачий

«Огірки і помідори»

(ускладн.)

сидячий

«Ляльки»

(ускладн.)

лазівний

«Мандрів

ники»

2

повзаючий

«Хомячки»

сидячий

«Нові пригоди колобка»

лазівний

«Мандрів

ники»( ускл.)

IV

1

повзаючий

«Хомячки»

(ускладн.)

стоячий

«Білочки»

біговий

«Кленовий хоровод»

2

повзаючий

«Хомячки»

(ускладн.)

стоячий

«Білочки»

стрибковий

«Веселі м’ячі»


Тиж-день

Занят-тя

грудень

січень

лютий

I

1

лежачий

«Мурашки

Комашки»

повзаючий

«Їжачки»

стоячий

«Сніжинки»

2

лежачий

«Мурашки

Комашки»

(ускладн.)

повзаючий

«Їжачки»

ходьбовий

«Зимові розваги»

II

1

лежачий

«Мурашки

Комашки»

(ускладн.)

сидячий

«Нові пригоди колобка»

ходьбовий

«Зимові розваги»

2

лежачий

«Ранок в зимовому лісі»

сидячий

«Нові пригоди колобка»

ходьбовий

«Зимові розваги»

III

1

лежачий

«Ранок в зимовому лісі»(уск.)

сидячий

«Вгостях улавоч

ки бувал»

лазівний

«На допомогу ведмежа

там»

2

повзаючий

«Жучки-мандрівн

ики»

сидячий

«Вгостях улавоч

ки бувал

лазівний

«На допомогу ведмежа

там»

IV

1

повзаючий

«Жучки-мандрівн

ики»(ускл.)

стоячий

«Сніжинки»

біговий

«Подорож лісовичків»

2

повзаючий

«Їжачки»

стоячий

«Сніжинки»

стрибковий

«Веселі м’ячі»

Тиж-день

Занят-тя

березень

квітень

травень

I

1

лежачий

«Ранок в весняному

лісі»

повзаючий

«Веселі мавпочки»

стоячий

«Ведмеж

ий куточок»

2

лежачий

«Ранок в весняному

лісі»

повзаючий

«Веселі мавпочки»

ходьбовий

«На болоті»

II

1

лежачий

«Ранок в весняному

лісі»

сидячий

«Жучки»

ходьбовий

«На болоті»

2

лежачий

«Мурашки комашки»

сидячий

«Жучки» (усклад)

ходьбовий

«В гості до звірят»

III

1

лежачий

«Мурашки комашки»

сидячий

«Жучки»

(усклад)

лазівний

«Мандрів

ники»

2

повзаючий

«Варе

нички»

сидячий

«Ляльки»

лазівний

«Мандрів

ники»

IV

1

повзаючий

«Варе

нички»

стоячий

«Ведмеж

ий куточок»

біговий

«Кленовий хоровод»

2

повзаючий

«Варе

нички»

стоячий

«Ведмеж

ий куточок»

стрибковий

«Зайченя

та»

^ Фізкультхвилинки та фізкультпаузи

Перші ознаки втоми дітей п'ятого року життя проявляються через 7-9 хв., а в дітей - шестирічок - через 10-12 хв.

Малі форми активного відпочинку (фізкультхвилинка, фізкультпауза) допомагають запобігти розумовій втомі, пов'язаній з активною розумовою діяльністю дітей та тривалим сидінням.

Згідно з методичними рекомендаціями, фізкультхвилинка проводить­ся під час навчальних занять упродовж 2-3 хвилин, а фізкультпауза - між заняттями і триває 5-10 хв. Комплекси вправ для малих форм активного відпочинку потрібно змінювати кожні 2-3 тижні. Змінювати можна не весь комплекс, а лише окремі вправи, вихідні положення, амплітуду рухів, що створює враження новизни, завдяки чому діти виконують вправи із задово­ленням.

Узагальнюючи та систематизуючи дослідження Е. Вільчковського, Т. Дмитренко, Н. Ноткіної, Г. Лєскової, сформулюємо основні вимоги до вибору вправ для фізкультхвилинок:

- вправи мають відповідати віковим особливостям дошкільників; бути простими, цікавими й доступними, мати ігровий характер, бути зручними для виконання на обмеженій площі, емоційними й досить інтенсивними;

- вправи мають бути знайомі дітям, щоб не витрачався час на їх пояс­нення та розучування;

- комплекс вправ має спрямовуватися на основні великі м'язові групи і знімати статичну напругу, викликану тривалим сидінням;;

- обов'язково треба добирати такі вправи, як потягування, випрямляння та вигинання хребта, на розпрямляння грудної клітки, що виконується з од­ночасними рухами рук угору і врізнобіч - вони сприяють випрямленню хребта та підвищують тонус м'язів-розгиначів тулуба;

- рухи за своїм характером мають бути протилежними положенню тулу­ба, ніг, голови, рук дітей під час занять (вправи з випрямлянням ніг та тулу­ба, з нахилами й поворотами тулуба, розведенням плечей (рук) врізнобіч, підніманням голови);

- обов'язковими мають бути вправи високої інтенсивності: 10-12 при­сідань, 30-40 с бігу на місці, 10-18 стрибків тощо;

- вправи мають узгоджуватися з видом і тематикою занять, характером діяльності;

- остання вправа має спрямовуватися на зниження фізичного наванта­ження (повільне піднімання рук угору та опускання вниз у поєднанні з гли­боким вдихом та повним видихом).

Така робота з дошкільниками вимагає особливої уваги з боку педагогів, потребує, зокрема, дозування та кількість вправ. Так, у середній і старшій групах доцільно подовжити тривалість фізкультхвилинок до 4-5 хв. за рахунок збільшення кількості фізичних вправ до 5-6 та їх дозування до 5-8 разів якщо фізкультхвилинка складається лише із загальнорозвивальних вправ); кількість стрибків має становити не менше 18 з однією паузою.

За усталеними методиками вправи для фізкультхвилинок зазвичай виконуються з таких вихідних положень: сидячи за столом, стоячи за столом, біля столу. Але чому дітям не вийти з-за столів і не виконувати вправи, скажімо, на килимі? Це забезпечить їм простір і дасть змогу виконувати вправи з різних вихідних положень (лежачи на спині, боці, животі), що має велике значення для корекції хребта. Крім того, на килимі діти можуть виконувати ігрові вправи на розвиток гнучкості та рухливості хребта: прогинання та вигинання тулуба ("зла та лагідна кішечка"), повзання по підлозі з опорою на кисті рук та коліна, як "собачка", "черепашка", "жучок", "змія".

Мовно-рухові фізкультхвилинка, на нашу думку, треба доповнювати загальнорозвивальними вправами (2-4) з поворотами та нахилами тулуба в різні боки, прогинанням убік-назад (подивися на п'ятку ноги), нахилами голови назад, поєднувати з повзанням, бігом.

Від одноманітних динамічних напружень на заняттях з образотворчої діяльності та письма у дітей стомлюються м'язи рук. Тому будуть доречними вправи для п'ястей рук та пальчикові ігри, які не тільки знімуть втому, а сприятимуть розвитку творчості в дітей.

На заняттях з образотворчого мистецтва тулуб дітей перебуває у зігнутому положенні. Саме тому пальчикові ігри мають поєднуватися із загальнорозвивальними вправами (3-4), інтенсивним потягуванням, випрямлянням хребта, розпрямлянням грудної клітки у поєднанні з рухами рук угору, в різні боки або руками "в замку" за спиною тощо. У свою чергу, дуже корисно поєднувати із загальнорозвивальними вправами гімнастику для очей.

У кінці кожної фізкультхвилинки доцільно запропонувати заспокійливу ходьбу і вправи на розслаблення та відновлення дихання.

Фізкультпаузи проводяться у спортивній залі, в груповій кімнаті протягом 5-10 хвилин.

До комплексу фізкультпауз зазвичай пропонують включати вправи з м’ячем, ходьбу по колоді, стрибки через скакалку тощо. Крім того, пропонуємо активно використовувати різні вправи з підлізанням, пролізанням, лазінням та повзанням, які сприяють розвиткові м'язів тулуба, гнучкості та рухливості хребта.

Фізкультурні паузи можуть бути комбінованими і складатися з комплексу загальнорозвивальних вправ та рухливих ігор, уже знайомих дітям. Наприклад: спочатку виконують 6-7 вправ (дозування 5-8 разів залежно від віку дітей), а потім проводять гру великої або середньої рухливості (одне-два пргравання). У кінці комплексу обов'язковими є вправи на розслаблення.


Комплекс

лікувально-профілактичних заходів

з оздоровлення дітей

Профілактичні

- Чітке дотримання санітарно-гігієнічного режиму в дитячих навчальних закладах

- Корекція режиму дня і харчування дитини.

- Заходи щодо послаблення адаптаційного синдрому.

- Профілактика ГРЗ, грипу.

- Фізіотерапевтичні методи профілактики.

- Активний вплив на спосіб життя дитини шляхом цілеспрямованої санітарної освіти батьків і дітей.


Лікувально-оздоровчі

• Прогрівання лампою "Біотрон".

• Опромінення носоглотки (5-7 сеансів УФО).

• Кварцування.

• Фітотерапія:

- інгаляції із застосуванням цілющих трав;

- вживання відварів, водних настоїв лікарських трав;

- полоскання рота і горла;

- кисневий коктейль.

• Масаж загальний та грудної клітки.

• Вітолікотерапія, імуностимулятори.

• Дієтичне харчування.

• Оптимально збалансований раціон харчування.

• Вітамінні салати, сік із фруктів, коктейлі, кефір, йогурт.


Система зміцнення здоров'я дітей ДНЗ передбачає різноманітні форми та методи загартування. Загартування у повсякденному житті - це чітка організація теплового і повітряного режимів, регулярне як наскрізне, так і однобічне провітрювання кімнат, сталий режим прогулянок, гігієнічні процедури.

У практику доцільно впроваджувати гімнастику пробудження за методикою М. Єфименка, циклічні бігові вправи в умовах перемінного теплового режиму, ходіння по водно-солевій доріжці, полоскання рота кип'яченою водою кімнатної температури з додаванням солі, миття рук до ліктя, сонячні ванни, купання під літнім душем, обливання стоп ніг, сон при відчинених «кватирках (у теплі пори року).

Необхідними знаннями, вміннями та навичками свідомого ставлення ю свого здоров'я і навколишнього природного середовища діти оволоді­вають у повсякденному житті та на заняттях. Педагоги можуть планувати навчально-виховну роботу за такими напрямками: цікава анатомія, особиста гігієна, природні умови збереження здоров'я, етноздоров'я, екологічна культура. В елементарній дослідній роботі дошкільники закріплюють ра­ніше набуті знання.

Дошкільні навчальні заклади повинні працювати над створенням еколо­гічного розвивального середовища. З урахуванням місцевого оточення варто розробити екологічні маршрути по території ДНЗ з різними об'єктами для спостережень. Діти ставитимуться до життя як до найціннішого дарунка.

У план роботи дитячих навчальних закладів щодо сприяння здоров'ю дитини варто включити такі заходи:

• створення оптимального екологічного середовища в ДНЗ;

• створення спеціального кабінету психологічного розвантаження та релаксації;

• облаштування кабінету кольоротерапії, аромотерапії (аромолампи, мен-тсклари);

•будівництво власної котельної для незалежного обігріву плавального басейну (за програмою "Бізнес-план розвитку ДНЗ");

• опрацювання нових методичних рекомендацій, розробок щодо екологізації здоров'я, поглиблене ознайомлення з проектом "Екологія дитинства", програмою "Екологічний дошкільний заклад" (м. Київ);

• впровадження в практику роботи дихальної гімнастики - спеціальні вправи за методикою Бутейка (на розвиток верхнього, середнього, нижньо­го дихання);

• робота груп ЛФК;

• введення гідроаеробіки, аерогімкастики, імунної гімнастики, логариф­мічної гімнастики;

• проведення краєзнавчого туризму (спільно з батьками);

• паспортизація стану здоров'я кожної дитини та її індивідуальний що­денник здоров'я;

• ендоекологічне обстеження дітей,

• профілактика та очищення дитячого організму.

Графік

проведення фізкультурно-оздоровчої

роботи в режимі дня групи раннього віку

7.30 - 8.00 - ранковий прийом (5 хв. рухливі ігри).

8.55 - 8.15 - миття обличчя та рук до ліктя.

8.15 - 8.20 - ранкова гімнастика.

8.45 - 8.55 - точковий масаж.

10.00 - 11.00 - прогулянка на свіжому повітрі (30-35 хв. динамічна перерва, 15-20 хв. фізичні вправи та ігри).

11.00 - 11.15 - прихід з прогулянки, аромотерапія, миття рук (1 підгрупа).

11.15 - 11.30 - прихід з прогулянки, аромотерапія, миття рук (2 підгрупа).

11.30 - 11.40 - пальчикова гімнастика, гімнастика для очей.

12.20 -12.30 - точковий масаж, гра-медитація та казкотерапія.

15.00 - 15.30 - поступовий підйом (1 підгрупа).

15.30 - 16.00 - поступовий підйом (2 підгрупа).

15.30 - 16.50 - розвиток дрібної моторики, коригуюча гімнастика.

16.00 - 17.30 - вечірня прогулянка.


Графік

проведення фізкультурно-оздоровчої

роботи в режимі

Молодша група

7.30 - 8.00 - ранковий прийом на свіжому повітрі (6-8 хв. рухлива гра, самостійнана рухова діяльність).

8.00 - 8.06 - ранкова гімнастика.

8.15 - 8.25 - миття рук до ліктя, обличчя.

8.45 - 8.55 - полоскання рота, точковий масаж, масаж вушних раковин, кольоротерапія та стимулювальна гімнастика (в добре провітреному приміщенні).

9.15 - 9.23 - фізкультпауза, фітотерапія.

10.00 - 11.40 - прогулянка на вулиці

10.30 - 11.20 - динамічна перерва 15-20 хв. (рухова активність, 6-8 хв. - рухова гра, погрупова індивідуальна робота з розвитку рухів – 5 хв. самостійна рухова активність) або піший перехід (1 раз на тиждень).

11.40 - 11.50 - повернення з прогулянки дітей першої підгрупи (аромотерапія, миття обличчя та рук до ліктя).

11.50 - 12.00 - повернення з прогулянки дітей другої підгрупи (аромотерапія, миття обличчя та рук до ліктя).

12.00 - 12.15 - пальчикова гімнастика, гімнастика для очей.

12.35 - 12.40 - полоскання рота.

12.45-13.00 - точковий масаж, вправа-медитація, аутотренінг, казкотерапія.

15.00 - 15.10 - гімнастика пробудження (5-6 хв.), масаж стоп ніг, контрасні повітряні ванни, дихальні вправи, ходіння по вологому килиму, доріжка «Здоров'я» (попередження плоскостопості).

15.40 - 16.00 - коригуюча гімнастика, розвиток дрібної моторики р (оздоровчі хвилини або ігрові гімнастичні комплекси).

16.15 - 16. ЗО - полоскання рота.

16.30 - 17.30 - вечірня прогулянка.


Середня група

7.30 - 8.00 - ранковий прийом на свіжому повітрі (6-8 хв. - рухлива гра самостійна рухова діяльність).

8.06 - 8.14 - ранкова гімнастика.

8.25 - 8.30 - миття рук до ліктя, обличчя.

8.45 - 8.55 - полоскання рота, точковий масаж, масаж вушних раковин, кольоротерапія, стимулювальна гімнастика (в добре провітреному приміщенні).

9.08 - 9.10 - фізкультхвилинка (у разі потреби).

9.20 - 9.28 - фізкультпауза (між малорухливими заняттями). Фіточай.

10.30 - 11.50 - прогулянка на вулиці, динамічна перерва 20-25 хв. (8-10 хв. - рухливі ігри, 10-15 хв. - фізичні вправи; 10 хв. - індивідуальна робота) або піший перехід - 25 хв. (1 раз на тиждень).

11.50 - 12.00 - повернення з прогулянки. Помічник вихователя приводить першу підгрупу дітей (аромотерапія, миття обличчя та рук до ліктя)

12.00 - 12.10 - повернення з прогулянки дітей другої підгрупи (аромотерапія, миття обличчя та рук до ліктя).

12.10 - 12.20 - пальчикова гімнастика, гімнастика для очей.

12.40 — 13.00 — полоскання горла йодосолевим розчином, точковий масаж, вправа-медитація, аутотренінґ, казкотерапія.

15.00 - 15.15 - гімнастика пробудження (6-8 хв.), масаж стоп ніг, контрастні повітряні ванни, дихальні вправи, ходіння по вологому килиму, коригуюча доріжка.

15.30 - 16.00 - коригуюча гімнастика, розвиток дрібної моторики (оздоровчі хвилини або ігрові гімнастичні комплекси).

16.45 - 16. 50 - полоскання рота.

17.00 - 17.30 - вечірня прогулянка (6-8 хв. рухлива гра).


Старша група

7.30 - 8.00 - ранковий прийом на свіжому повітрі (10-15 хв. - рухлива гра, самостійна рухова діяльність).

8.15 - 8.25 - ранкова гімнастика.

8.25 - 8.30 - миття рук до ліктя, обличчя.

8.50 - 9.00 - полоскання рота, точковий масаж, масаж вушних раковин, кольоротерапія, стимулювальнаа гімнастика (в добре провітреному приміщенні).

9.10 - 9.12 - фізкультхвилинка (у разі потреби).

9.25 - 9.35 - фізкультпауза (між малорухливими заняттями). Фіточай

10.50 - 12.00 - прогулянка на вулиці, 8-12 хв. - рухливі ігри, 15-20 хв. – фізичні прави; 15 хв. - індивідуальна робота або піший перехід - 25-30 хв.

( 1раз тиждень).

12.00 - 12.10 - повернення з прогулянки. Помічник вихователя приводить першу підгрупу дітей (аромотерапія, миття обличчя та рук до ліктя).

12.10 - 12.20 - повернення з прогулянки дітей другої підгрупи (аромотерапія, миття обличчя та рук до ліктя).

12.20 - 12.30 - пальчикова гімнастика, гімнастика для очей.

12.50 - 13.05 - полоскання горла йодосолевим розчином, точковий масаж, вправа-медитація, аутотренінг, казкотерапія.

15.00 - 15.10 - гімнастика пробудження (8-10 хвилин), масаж стоп ніг, контрастні повітряні ванни, дихальні вправи, ходіння по вологому килиму, коригуюча доріжка

15.40 - 16.00 - коригуюча гімнастика, розвиток дрібної моторики (оздоровчі хвилини або ігрові гімнастичні комплекси).

15.45 - 16. 50 - полоскання рота.

17.00 - 17.30 - вечірня прогулянка (6-8 хв. рухлива гра).


Нетрадиційні форми оздоровлення


Для того , щоб підтримувати складові фізичного здоров’я: психічне, соціальне, духовне, сучасна педагогіка практикує нетрадиційні методи оздоровлення і загартування: різні види масажу, пальчикова гімнастика, гімнастика для очей, коригуюча гімнастика, фітотерапія, аромотерапія, дихальна гімнастика, казко терапія, аутотренінг, стимулювальна гімнастика, психогімнастика, медитаційні вправи і т.д. Найголовнішим у проведенні нетрадиційного оздоровлення треба вважати розпорядок дня з максимальним урахуванням потреб дітей у русі та тематичний контроль за станом здоров'я. Зупинимося на деяких нетрадиційних методах оздоровлення і загартування.

1   2   3   4   5



Схожі:

Комунальна установа «Мурованокуриловецький районний методичний кабінет» iconКомунальна установа «Мурованокуриловецький районний методичний кабінет» Будьте обережні на воді! (методичні рекомендації)
Стахова Світлана Миколаївна – методист комунальної установи «Мурованокуриловецький районний методичний кабінет»
Комунальна установа «Мурованокуриловецький районний методичний кабінет» iconКомунальна установа «Мурованокуриловецький районний методичний кабінет» Організація навчально-тематичних екскурсій для школярів (методичні рекомендації)
Стахова Світлана Миколаївна – методист комунальної установи «Мурованокуриловецький районний методичний кабінет»
Комунальна установа «Мурованокуриловецький районний методичний кабінет» iconКомунальна установа «Мурованокуриловецький районний методичний кабінет» Організація навчально-тематичних екскурсій для школярів (методичні рекомендації)
Стахова Світлана Миколаївна – методист комунальної установи «Мурованокуриловецький районний методичний кабінет»
Комунальна установа «Мурованокуриловецький районний методичний кабінет» iconКомунальна установа «мурованокуриловецький районний методичний кабінет»
Автор: Мельник В. Л. – методист комунальної установи «Мурованокуриловецький районний методичний кабінет»
Комунальна установа «Мурованокуриловецький районний методичний кабінет» iconКомунальна установа «Мурованокуриловецький районний методичний кабінет»
Актуальні питання викладання освітньої галузі "Мови і літератури" Державного стандарту початкової загальної освіти
Комунальна установа «Мурованокуриловецький районний методичний кабінет» iconКомунальна установа «Мурованокуриловецький районний методичний кабінет» сзш І-ІІІ ст с. Вищеольчедаїв
Вони невибагливі до умов довкілля, поселяються першими на необжитих місцях. Вони виділяють кислоти і руйнують скелі
Комунальна установа «Мурованокуриловецький районний методичний кабінет» iconМурованокуриловецький районний методичний кабінет Планування роботи в днз
Овчарук О. О. – методист комунальної установи «Мурованокуриловецький районний методичний кабінет»
Комунальна установа «Мурованокуриловецький районний методичний кабінет» iconКомунальна установа «Мурованокуриловецький районний методичний кабінет»
Скоромовки та чистомовки урізноманітнюють прийоми навчальної роботи. Їх слід використовувати як дидактичний матеріал при вдосконаленні...
Комунальна установа «Мурованокуриловецький районний методичний кабінет» iconКомунальна установа «Мурованокуриловецький районний методичний кабінет»
Серветник Василь Григорович керівник районного методичного об'єднання вчителів математики, вчитель математики середньої загальноосвітньої...
Комунальна установа «Мурованокуриловецький районний методичний кабінет» iconКомунальна установа «Млинівський районний методичний кабінет» Млинівської районної ради Рівненської області
Вський районний методичний кабінет повідомляє, що у зв’язку з виробничою необхідністю 3-є засідання районного методичного об’єднання...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©te.zavantag.com 2000-2017
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи