Комунальна установа «Мурованокуриловецький районний методичний кабінет» icon

Комунальна установа «Мурованокуриловецький районний методичний кабінет»




НазваКомунальна установа «Мурованокуриловецький районний методичний кабінет»
Сторінка4/5
Дата конвертації15.09.2013
Розмір0.93 Mb.
ТипДокументи
1   2   3   4   5



^ Стимулювальна гімнастика

Цю гімнастику доцільно застосовувати перед початком першого заняття в добре провітре6ному приміщенні. Вона складається з п’яти вправ, що стимулюють психоемоційний стан організму та забезпечують його готовність до виконання навчальної діяльності. Крім трьох загальних вправ, треба виконувати одну вправу з віброгімнастики за А Мишулиним щодо стимуляції розумової працездатності, а також одна вправа самомасаж потилиці, яка поліпшує функціональний стан нервових центрів. Тривалість 3 хвилини.


^ Гімнастика для очей

Проводять на заняттях, де переважає розумове навантаження або працюють дрібні м’язи кисті руки під час фізкультхвилинок та динамічних перерв. Вправи складені у вигляді ігор та казок з урахуванням віку дітей. Вони корисні лише за умови правильного та систематичного їх виконання.

Тривалість їх від 5 до 10 хв. Щоб очі якомога менше стомлювалися, діти виконують такі вправи:

- масаж заплющених повік за допомогою колових рухів пальців;

- піднімання та опускання очей, рухи вліво-вправо і т. д.;

- міцне заплющення очей з подальшим поглядом у далечінь;

- "ходіння" очима по доріжках.


Міцно стулити повіки на три-п'ять секунд, а потім на три-п'ять секунд розплющити очі (6-8 разів).

1-2 хв швидко кліпати очима.

Закрити очі та обережно масажувати повіки колови­ми рухами пальців у напрямку від носа, а потім у зво­ротному напрямку.


Обережно надавлювати трьома пальцями на закриті повіки 1-2 с (3-4 рази).

Дивитися в даль перед собою 2-3 с, потім перевес­ти погляд на кінчик носа на 3-5 с (6-3 разів).


Прикрити повіки. Очі підвести вгору, зробити ними колові рухи за годинниковою стрілкою, потім проти годинникової стрілки (6-8 разів).


Вправи для втомлених очей

Коли очі втомилися, відразу потрібно робити такі вправи:

1. Заплющити міцно очі, а потім розплющити їх. Повторити цю вправу газів.

2. Погладжування повік протягом 1 хв кінчиками (подушечками) пальців.

3. Колові рухи очима вниз. Повторити вправу 10 разів.

4. Витягнути вперед руку. Стежити поглядом за нігтем пальця, повільно наближаючи його до носа, а потім так само, повільно відсуваючи назад. Повторити вправу 5 разів.

5 Подивитися у вікно, знайти найвіддаленішу точку і затримати на ній погляд протягом 1 хв.

5. На шибку наклеїти чорний квадратик, що за розмірами відповідає клітинці шкільного зошита. Прикривши одне око рукою - 30 с дивитися на цей квадратик з відстані 30 см, а потім на 30 с переводити погляд у далину, за вікно. Вправу треба повторювати 2-3 рази в день по 4-5 хв. кожним оком.

7. Поводити очима за годинниковою стрілкою. Вправу роблять 2-3 рази день, потім поступово збільшують до 12-15.


Масаж для очей

1. Постукування кінчиками пальців по голові.

2. Розчісування пальцями від чола до потилиці.

3. М'яке пощипування брів від перенісся до скронь.

4. Обертальні рухи до носа від зовнішніх куточків очей.

5. Розтерти долоні до відчуття тепла і прикласти їх до очей.

5. В. п. сидячи. Міцно заплющити очі на 3-5 секунд, а потім розплющити їх на 3-5 с (6-8 разів).

7. В. п. - сидячи. Швидко моргати впродовж 1-2 хв (моргати під час читання).

8. Трьома пальцями кожної руки легко натиснути на верхнє повіко, через 1-2 с зняти пальці з повіки (3-4 рази).


Вправи для великих м'язів очей

Вправи виконувати стоячи, розслабившись. Дивитися вперед, повернувши голову в одному напрямку.

1. Глянути на стелю, потім, не рухаючи головою або тулубом, перевести на підлогу.

2. Рухати очима з боку в бік, спочатку дивлячись якомога далі вправо. -м вліво, не рухаючи головою і тілом.

3. Глянути в правий верхній кут кімнати, потім у нижній лівий (10 разів). Потім зробити 10 разів рух очима з верхнього лівого в нижній правий кут -кімнати.

4. Уявити собі дуже великий обруч. Обвести його очима 10 разів праворуч. Те саме зробити в іншому напрямку. Не рухати головою, а повертати лише очима.

5. Підняти вказівний палець правої руки на відстань близько 20 см до очей, потім перевести погляд з пальця на будь-який великий предмет (на свій вибір), що знаходиться на відстані 3 м і далі. Перевести погляд туди і назад 10 разів, потім відпочити 1 с і повторити вправу 2-3 рази.


Офтальмотренаж

Пугач. На рахунок 1-4 закрити очі, а на рахунок 5-6 широко розкрити їх і подивитися в далину (4-5 разів).

Мітли. Часто моргати, не напружуючи очей, на рахунок 1-5 (4-5 разів). Можна супроводжувати моргання промовлянням тексту:

Ви, мітли, втому зметіть,

Очі нам добре освіжіть.

Піжмурки. На дошці поставити маленькі іграшки або кольорові фішки. Діти заплющують очі на рахунок: один, два, три, чотири. За цей час веду­чий змінює розташування предметів на дошці. Розплющивши очі, діти на­магаються визначити зміни, що відбулися (4-5 разів).

Далеко-близько. Діти дивляться у вікно. Вихователь називає спочатку предмет, що перебуває далеко, а через 2-3 секунди предмет, який розта­шований близько. Діти повинні швидко відшукати очима предмети, які нази­ває ведучий (6-8 разів).

^ Піймай "зайчика". Вихователь включає ліхтарик і випускає "сонячного зайчика" на прогулянку. Діти, піймавши очима "зайчика", супроводжують його, не повертаючи голови 45 секунд.


Гімнастика для очних яблук

Цю гімнастику особливо цінують народи Далекого Сходу. Вона полягає в обертанні очних яблук в усі сторони і концентрації погля­ду на кінчику носа.

1. Переводити погляд вправо-вліво-вгору-вниз (2-3 рази).

2. Зробити очима латинську літеру V, щоразу затримуючи погляд на крайньому відхиленні.

3. 30 разів швидко моргати.

4. Відпочивати, дивлячись у далечінь. Повторити весь комплекс - 3 рази на тиждень.

Корисна гімнастика для очей

Вправи можуть стати корисними лише за умови правильного і система­тичного їх виконання. Тривалість від 5 до 10 хв. Щоб очі якомога менше втомлювалися, діти виконують такі вправи:

- масаж заплющених повік за допомогою колових рухів пальців;

- піднімання та опускання очей, рухи вліво-вправо і т. д., міцне заплю­щення очей з подальшим поглядом у далечінь;

- "ходіння" очима по доріжках (плакати з намальованими хвилястими лініями, лабіринтами).


Вправи для запобігання втоми очей

1. Сидячи за столом з мішечком солі на голові, щільно примру­жити очі на 3-5 с, потім відкрити на 3-5 с. Повторити вправу 6-8 разів. Вправа зміцнює м'язи повік, сприяє поліпшенню кровообігу і роз­слабленню очей.

2. Сидячи на стільці з мішечком солі на голові, швидко поморгати протягом 1-2 хв. Вправа сприяє поліпшенню кровообігу в м'язах очей.

3. Стоячи з мішечком солі на голові, дивитися прямо перед со­бою 2-3 с. Підняти праву руку, зафіксувати перед обличчям на відстані 25-30 см від очей великий палець, перевести погляд на його кінчик і дивитися на нього протягом 3-5 с, рахуючи вголос. Опустити руку. Вправу повторити 10-12 разів. Вправа зменшує загальну втому, по­ліпшує працездатність очей на близькій відстані.

4.Сидячи з мішечком солі на голові, дивитися на кінчик пальця витягнутої вперед руки. Не відводячи погляду від пальця, повільно наближати його до обличчя, поки він не почне "двоїтися". Повторити вправу 6-8 разів.


^ Фізичні вправи на формування постави та профілактики плоскостопості

Ці вправи систематично включають педагоги до комплексів ранкової гімнастики, занять з фізкультури. За методикою Дубогай використовуються вправи з мішечками солі (вагою 300 – 400 гр). діти мають потримати їх на голові сидячи, стоячи і пересуваючись. Ці вправи стимулюють уміння утримувати правильне положення тіла. Ребристі дошки , канат, „ доріжки здоров’я„ допомагають у профілактиці плоскостопості.

Масаж

Це засіб терморегуляції, тактильний подразник, а також заспокійливий засіб для зняття втоми. У дитячому закладі доцільно застосовувати такі види масажу.

Лікувально-профілактичний. Його проводить медична сестра з відповідною спеціальною підготовкою за призначенням лікаря або за бажанням батьків. Здебільшого процедуру проводять з дітьми, котрі часто хворіють, а також двічі на рік для профілактики з дітьми кожної вікової групи. Курс лікування 10 сеансів.

Точковий масаж біологічно активних зон організму за методикою А Уманської використовують для всіх вікових груп. Цей метод дозволений у будь-якому віці, починаючи з раннього. Проводять тричі на день: вранці, всередині дня (перед сном, коли діти роздягнені), ввечері.

Масаж вушних раковин за методикою А.Уманської використовують для загартування горла і порожнини рота, бо на вушних раковинах знаходяться рефлекторні зони мигдалин і порожнини рота. Масаж вушних раковин проводять вранці.

Епізодичний масаж для поліпшення носового дихання, масаж очей, великих м’язів очей, масаж потилиці.

Масаж стоп ніг. Використовують різні пийоми масажу: прогладжування, розминання, розтирання стопи ніг, згинання та розгинання стопи, виконання колових рухів, ходіння по гумових килимках з шипами, по ребристій дошці, на якій розстелена фланелева серветка, змочена 10% розчином солі, дає чудовий ефект. Діти ходять, тупають або підстрибують на «доріжці здоров’я». тривалість процедури збільшується від 3 до 15 с. потім малята почергово витирають стопи ніг об сухе махрове простирадло, розстелене на підлозі. Пісок, гравій на дні ваночок також слугує для масажу стоп ніг.


^ Точковий масаж біологічно активних зон організму за методикою

А. Уманської

Кінчиком вказівного або середнього пальця легко натискати на зону і робити обертові рухи, спочатку за годинниковою стрілкою, а потім проти (3-4 оберти в кожну сторону).

Цей метод застосовують у будь-якому віці, починаючи з раннього.

Добре розім'явши всі ділянки та витра­тивши всього 3-4 хв., мобілізуємо захисні сили дитини.

Такий масаж краще робити вранці, вве­чері та в середині дня, тобто через кожні шість годин.

Якщо при масажі в одній із зон дитина відчує біль, то це сигнал тривоги в організмі. Таку процедуру необхідно провадити кожні півгодини, поки біль не пройде.

Зони (за А. Уманською):

1.Зона - у ділянці груднини, контролює кровотворення та органи грудної клітки. Кон­трольна точка знаходиться на три пальці нижче ямочки, посередині груднини.

2.Зона - у ділянці ямки на шиї.

3. Зона - на передній поверхні шиї, місце припинення пульсації сонної артерії. Контро­лює активність руху крові, що надходить до голови. Контрольний рух - прогладжуван­ня шиї.

4.Зона - задня поверхня шиї та частина потилиці. Контролює всі судинні реакції орга­нізму. Контрольні рухи - прогладжування задньої частини шиї та потилиці зверху до­низу.

5. Зона - у ділянці сьомого шийного хреб­ця. Контролює стан хребцевого стовбура та бронхів. Контрольна точка - власне 7 ший­ний хребець.

6. Зона - у ділянці носа. Контролює сли­зову ділянку носа та прилеглих пазух. По­в'язана з багатьма внутрішніми органами.



7. Зона - у ділянці очей. Контролює пам'ять, настрій, інтелект. Конт­рольна точка - на переніссі, на початку брів.


8. Зона - ділянка вуха та місце його кріплення до голови. Контролює органи слуху, пов'язана з багатьма внутрішніми органами. Контрольна точка - козельок, по краю вуха та під вухом.

9. Зона - кисть. Пов'язана з багатьма органами. Контрольна точка в кісному куті між великим та вказівним пальцями. Загальнотонізуюча, за-гальнозміцнювальна та знімає набряк носоглотки.

Точковий масаж збільшує викид у кров та на поверхню слизових оболо­нок біологічно активних речовин, підвищуючи опірність організму.

Виконуючи масаж у ділянці вуха, можна провести ще декілька вправ.


^ Масаж вушних раковин

Це вже друга методика А. Уманської, що добре себе зарекомендувала на практиці. Цей масаж особливо корисний при загартуванні горла, порож­нини рота. Він стимулює функцію наднирників.

• Швидко загніть вуха вперед спочатку мізинчиком, а потім іншими паль­цями. Притисніть вушні раковини до голови, потім відпустіть. Гнучкість сприяє загальному зміцненню здоров'я.

• Захопіть кінчиками великого та вказівного пальців обидві мочки вух, потягніть їх з силою вниз, потім відпустіть. Повторити 5-6 разів.

• Ввести великий палець у зовнішній слуховий отвір, а вказівним при­тиснути козельок. Здавлювати та повертати його протягом 20-30 с.

Закінчується ранковий комплекс проведенням стимулювальної гімнас­тики в добре провітреному приміщенні на килимі (без взуття). Для цього діти піднімаються зі стільчиків та переходять в іншу кімнату.


Психогімнастика

Завдання “психогімнастики” є збереження психічного здоров’я, запобігання емоційним розладам у дитини через зняття психічного напруження, розвиток кращого розуміння себе та інших, створення можливостей для самовираження особистості.

Більшість психогімнастичних завдань побудовані на імітації певних почуттів та емоційних станів людини. Решта передбачає відтворення дітьми дій та вчинків уявних героїв. Оволодіння виразними рухами, що закріпилися у процесі еволюції за будь-якими відчуттями і станами людини, дає змогу малюкам не тільки більш адекватно спілкуватися, тонше розуміти почуття інших, а й створює умови для формування їхньої власної емоційної сфери: виховання емоцій та вищих почуттів. Уже в чоритирічних дітей моторика обличчя досить розвинена. Навіть трирічні малюки розуміють значення жестів і вміють жестикулювати. Більшість трирічних дошкільнят легко імітують голос злого вовка або зайчика-боягузика. П’ятирічні діти можуть набрати умовні пози, коли їх просять зобразити, ніби їм холодно або у них болить живіт.

Відставання розвитку виразної моторики нерідко зустрічається у психологічно неблагополучних дітей. Малюки з бідною експресією не повністю розуміють значення слів, звернених до них, невірно оцінюють ставлення людей до себе, що в свою чергу може спричиняти розвиток у них астенічних рис характеру.

Психологічні вправи корисні н тільки емоційно загальмованим дошкільнятам, а й малюкам з добре розвиненою експресією, а також надто чутливим та реактивним. Це зумовлено тим, що вплив психогімнастики на емоційно особистісну сферу дитини забезпечується цілим рядом як формуючих, так і корекційних механізмів.

Розглянемо деякі з провідних механізмів впливу психогімнастики на психіку дитини.

1. У процесі оволодіння технікою виразних рухів дитина вчиться розпізнавати відповідні почуття і емоційні стани оточуючих, називати їх словами й адекватно реагувати на них. Розвиток емоційного словника, вміння усвідомити і висловити свої переживання запобігає виникненню у малюка емоційних проблем, нервового напруження.

2. У спеціальних етюдах та іграх діти тренують свою увагу, пам’ять, спостережливість, витримку, а також оволодівають марним компонентом відповідних психічних станів (увага, зосередженість, розслабленість, гнів, страх) Можливість, граючи, уявно пережити зосередженість або страх робить ці стани більш контрольованими, більш залежними від воді дитини.

3. Один з провідних механізмів впливу психогімнастики на розвиток емоційно-особистісної сфери дошкільників ґрунтується на психотерапевтичній роді гри та мистецтва. Дітей спонукають до відображення своїх емоційних переживань у розповідях, малюнках, інсценівках. Зображаючи уявні небезпечності і переживаючи перебільшені страхи, через пересичення звільняються від психотравмуючої дії емоційних переживань. Цей механізм психокорекції поширюється н тільки на страхи, а і на гнів, агресивність, гидливість, ревнощі т ін.

4. У вихованні вищих моральних почуттів велике значення має механізм “вживання в образ”. Це, з одного боку, можливість побути в ролі тих істот, що лякають малюка, а також тих людей, з якими він спілкується. Таким чином дитина відходить від егоцентричної позиції у сприйманні ситуації. З іншого боку, виконуючи роль позитивного героя, який не злякався, виявив турботу, надав допомогу іншим, малюк одержує позитивний зворотний зв’язок: йому дякують, його хвалять, ним пишаються. Переживання радості з приводу того, “який я хороший”, “як я добре вчинив”, змінює самооцінку малюка і значно краще впливає на його поведінку, ніж докори і повчання.

Проводити психогімнастику можна в будь-який час, краще з невеликою групою дітей (5-8 чоловік). Окремі вправи можна пропонувати як ілюстрації до щойно прочитаних казок, додаток до бесід про ті чи інші риси характеру, як рухливі ігри на прогулянках або на музичних заняттях. Якщо вихователь спеціально виділяє час на проведення психогімнастики з певною групою вихованців, то заняття доцільно побудувати з трьох етапів.

1. Психомоторна розминка. На цьому етапі найдоречнішими є групові завдання, які допоможуть зняти скутість або надмірне збудження, настроїти дітей на заняття. Малюки ознайомлюються з елементами виразних рухів, міміки, ходи тощо, зображують їх у динаміці (“Зарядка для обличчя”, “Зоопарк на прогулянці”, “Загадкові голоси”, “Зачарований хлопець” іт.п.). Для зниження нервово-психічного напруження корисно чергувати відтворення емоційних станів, пов’язаних з переживаннями задоволення (тілесного та психічного) і невдоволення: “Мандрівники”, “Добра чарівниця”, “Квіти та садівник”, “Слоненя шукає маму”, “Хмаринка та сонечко” та ін. На цьому ж етапі доцільно пропонувати ігри – вправи на розвиток довільної уваги, пам’яті, спостережливості, витримки (“Знайди та помовч”, “Розвідник та загін”, “Індійці”, “Слухаємо тишу”).

2. Психокорекційні завдання. На цьому етапі переважають етюди та ігри, в яких відтворюються окремі риси характеру та соціально забарвлені почуття (доброта, чесність, скупість і т.п.), дається моральна оцінка поведінки персонажів. Мета цього етапу психогімнастики – корекція настрою та поведінки дітей, тренінг змодельованих стандартних ситуацій. Форми вправ на цьому етапі – різноманітні: інсценування оповідань, змагання “акторів” та “телепатів”, творчі завдання психотерапевтичної спрямованості, спогади про почуття, які переживали, та ін.

3. Психопрофілактичні вправи. Мета – створити в дитини відчуття, що її приймають група, вихователь, навіяти бажаний настрій, поведінку, риси характеру. На цьому етапі закріплюється позитивне ставлення учасників до дітей, до себе самих та до занять з психогімнастики, формується здатність до психом’язового само розслаблення.

Більшість ігор заключного етапу побудована на тому, що учасники виявляють одни одному свою прихильність, симпатію, любов (пропонують товаришувати, миряться, жаліють, хвалять, опікуються: «День народження», «Друзі зустрілися», «Теремок»); захищають або зігрівають один одного (“Ведмежата”, “Зачарована каблучка”); або всі разом виконують спільне завдання (“Мальовничий килим”, “Складіть малюнок”, “Веретено”, “Живі картини”). Прийоми психом’язового розслаблення пропонують дітям в ігровій формі через уявлення певних знайомих дитині ситуацій. Ігри можуть бути як спокійними (усунення психо-емоційного напруження), так і веселими (створення бадьорого, піднесеного настрою) залежно від завдань заняття.

Завершальним елементом заняття може бути такий діалог.

Ведучий (захоплено й упевнено). Ну що, діти, сподобалося вам наше сьогоднішнє заняття?

Діти (дружно і радісно, якщо питання прозвучало в належному тоні). Так!

Вихователь. Тоді поаплодуємо собі як артистам. (Показує). А тепер привітаємо один одного з успіхом, як поздоровляють себе з перемогою хокеїсти чи футболісти! (обіймає кількох дітей і запрошує інших приєднатись о гурту).

Тактильне єднання групи, спільне переживання радості виступає сильнодіючим фактором, що знімає психологічне напруження дітей у групі.


^ Медитаційні вправи

В основі медитації лежить контроль над власною увагою, тому під час ігор – медитацій діти вчаться певний проміжок часу зосереджувати увагу на якомусь предметі або процесі. Це важливо для самоорганізації та зібраності. Медитацією треба займатися у будь-який зручний час, але не раніше, ніж через годину після їжі.

Доцільно проводити ранковий комплекс з дітьми після сніданку в спальній кімнаті. Діти разом з вихователем сідають у коло. Посередині кола стоїть підставка, яка покрита тканиною для проведення кольоротерапії.

Кольоротерапія.

Від Сонця — частини Великого Космосу, бере силу розмаїте життя на Землі. Очима, шкірою, усім своїм єством людина сприймає і поглинає його життєдайну енергію. Учені та практики (В. Бехтєрєв, Т. Глушанок, С. Мартинов, Є. Рабкін, В. Сухарєв) довели, що світлові та колірні хвилі надходять у різні відділи центральної нервової системи й заряджають гіпоталамусну частину мозку. Через неї вони йдуть до спинного та головного мозку, задіюючи всі функції організму — психічні та фі­зичні. Енергія цих хвиль живить серце, легені, печін­ку, шлунок та інші органи, пришвидшує або гальмує нервові процеси, змінює психічний та фізіологічний стани людини, формує її здоров'я.

Сучасна медицина особливо наголошує на біологіч­ній ролі окремих відтінків сонячного спектра, тобто окре­мих його кольорів. За даними Є. Рабкіна, всі кольори розподіляються на дві групи: пасивні та активні. До пер­шої групи належать білий, сірий та чорний кольори з багатьма відтінками. Активних кольорів значно більше, й вони вирізняються тоном, насиченістю та відтінками, які зумовлюються довжиною світлових хвиль. Так, чер­воний колір має довгу хвилю, зелений і блакитний — середню, синій і фіолетовий — коротку.

Активні кольори збудливо діють на організм, пришвид­шують процеси життєдіяльності. До них відносять чер­вону та жовтогарячу барви. Завдяки їхньому впливові людина відчуває приплив енергії і наближення об'єкта, який вона розглядає. Червоний колір у 5-6 разів при­швидшує звикання до темряви: він ніби форсує ро­боту сітківки ока. Цікаво, що саме його найперше почи­нають розрізняти малюки. Жовтий колір — супутник гарного настрою і радості. Зелений дає відчуття лег­кості й спокою.

Видатний російський учений-невропатолог В. Бехтє­рєв досліджував, як впливають колірні відчуття на швид­кість психічних процесів. З його дослідів з'ясувалося: промені, які перебувають ближче до теплої частини спектра (зокрема червоний), мають життєдайну дію. Жовтий колір не впливає помітно на психічні процеси та настрій людини; зелений — сповільнює, а фіолетовий — пригнічує їх. Учений також дійшов висновку, що блакитний колір гальмує психічне збудження, а рожевий — усуває пригнічений стан.

Так званий колірний зір формується в людини не від­разу. Шведські вчені завдяки експериментам дійшли висновку, що різнобарвний саг постає перед малятами у певній послідовності. Спочатку вони сприймають червоний, жовтогарячий, жовтий і зелений кольори, а вже згодом — фіолетовий, синій та блакитний.

^ Людське око розрізняє приблизно 13О-250 колір­них тонів і аж 5-10 мільйонів змішаних відтінків! Воно має особливу вибіркову чутливість у зелено-жовтій час­тині спектра, а відтак краще відчуває та виокремлює ко­льори та відтінки саме цього діапазону. Ще за сивої дав­нини було відомо, що кожний колір по-своєму впливає на людину: викликає в неї радість або сум, збуджує або заспокоює, породжує різні почуття. Отож коли вона від­чуває втому, то інстинктивно прагне потрапити в опти­мальне для себе колірне середовище: до зеленого лісу, блакитної води, на жовтий пісок. До речі, за зниженого емоційного тонусу (ображена, хвора, втомлена) так само чинить і дитина.

Усвідомлення впливу різних кольорів на людський організм спонукало стародавніх цілителів застосувати їх для профілактики та літування різних захворювань. Ці знання передавалися від покоління до покоління і з гли­бокої давнини дійшли до нас. Зараз їх поглиблюють, здійснюючи наукові дослідження, й застосовують у практиці.

За даними Т. Глушанок та Л. Волкової райдужний сонячний спектр визначає й спектр лікування. Так, червоний колір віддавна мав для людства значення кіль­кості та якості. Він відповідає інстинктивно-руховому і статевому центрам, а отже, збуджує рухову та рефлек­торну діяльність, підвищує м'язове та емоційну актив­ність, а також агресію, страх.



Щоб дитина краще росла активно розвивалися її опорно-руховий апарат і м'язова тканина, їй еволю­ційно необхідний червоний колір а тому вона ба­чить його першим. Лікування ним відбувається гар­монійно у природних умовах : для цього досить природної червоної барви (сонячне світло, осіння палітра, ягоди, квіти, вогнище тощо). |



Позаяк червоний колір, як уже зазначалося, збуджує рухову та статеву активність, він може викликати й нега­тивні інстинкти. Отож із ним треба бути обережним. Кра­ще звертатися до цілющих властивостей його м'якої то­нальності — рожевого кольору.

До речі, рожевий колір — особливо жіночний. Йому притаманний весь діапазон жіночого початку — він сим­волізує ніжність, лагідність, теплоту.



М'яка тонізуюча дія рожевої барви знімає депресію, відвертає від негативних емоцій, активізує захисні сили організму при будь-якому захворюванні (галь­мує розвиток хвороби). З огляду на це доцільно використовувати рожевий колір в елементах одягу, інтер'єру тощо. Якщо в когось пригнічена психіка, знижений тиск або тяжка недуга, можна, перебува­ючи у спокійній позі (навіть на відстані) думкою не­мовби огорнути хворого та помешкання рожевим серпанком.




^ Жовтогарячий (оранжевий) колір також складає дов­гохвильову частку сонячного спектра. Він створює теп­ловий ефект, заряджає енергією органи травлення та сечостатевої системи (дає приємне, м'яке, незбудливе тепло), забезпечує в емоційно-психічній сфері збалан­совані теплові реакції.



Методи лікувального застосування жовтогарячого кольору: спостерігати схід і захід сонця; уживати каротинову (морквяну) суміш для очищення шлунково-кишкового тракту, а для лікування нирок та сечового міхура — заварену цедру апельсина; для зниження емоційних навантажень уявляти жовтогарячий диск у себе на грудях та животі до появи відчуття м'якого тепла. (У такий спосіб можна, зокре­ма, заспокоювати дитину перед сном, уявляючи : жовтогарячий диск у неї на грудях).


^ Жовтий колір має меншу довжину хвиль, аніж жовто­гарячий, і дає менший тепловий ефект, але краще утри­мує променеву енергію. Це колір радості, спокою, він акумулює і розподіляє енергію. Особливий його аспект — золотава барва. Наявність її у церковних храмах благо­датно впливає на людину — дарує їй відчуття радості й упогодження.

Цілюща дія жовтого кольору — протизапальна; він нормалізує роботу всіх органів та систем; створює потужне захисне поле; регулює працездатність. Його доцільно застосовувати при будь-якому запалюваль­ному захворюванні (гострому та хронічному). Особ­ливо корисно споглядати природну гаму жовто-зо­лотавих барв (листя, квіти тощо), схід і захід сонця.


Чимало готових ліків також мають жовтий колір. Іони золота використовують у лікуванні поліартритів, рев­матизму, золотухи. Помічною є також візуалізація , жовтого кольору: на уражене місце проектують золотаві промені або ж подумки спрямовують їх із се­редини долонь.




^ Зелений колір єдиний з-поміж інших має середні хвилі, які збалансовують та регулюють теплі й холодні (короткі хвилі) кольори. Він особливий для людини, бо символізує життя. Життя людини неможливе без поди­ху, а для нього потрібний кисень, який виділяють в ат­мосферу рослини.



Зелений колір регулює наше емоційне життя (має заспокійливу й тонізуючу дію), позитивно впливає на всі функції та органи. Медики радять усім людям (а особливо хворим) постійно споглядати природну зелену барву. Дітям також корисно гратися зелени­ми іграшками.



^ Блакитний колір — короткохвильовий. Поглинання його викликає в організмі складні фотоелектричні змі­ни. Присутність цього кольору у навколишньому сере­довищі сприяє розвиткові логічного мислення, інтелек­ту, мовлення. Завдяки пом'якшувальним властивостям свого короткохвильового спектра він є кольором спог­лядання, умиротворення. (Вищі вираження цих проявів — синя та фіолетова барви).



Блакитний колір гальмує ріст пухлин, психічне збу­дження.Використовувати його благодатну дію вар­то під час спостережень за небом,водою тощо.



^ Синій колір символізує пам'ять та інтуїцію. Дитина, стаючи старшою, розрізняє його суто індивідуально, і допомогти їй у цьому мають близькі люди — мати, вихо­вателі та інші.



Відтоді як малюк назве синій колір, уже можна інтен­сивніше розвивати його пам'ять і мислення. Не зай­ве також удаватися до гальмівної дії цього кольору, коли дитина надміру збуджена. Світло синьої лампи застосовується для дезинфекції помешкань, лікуван­ня горла.



^ Фіолетовий колір пригнічує психічні процеси і нас­трій людини. Він належить до короткохвильової частини спектра, яку ми бачимо; за ним іде ультрафіолетове ви­промінювання, спроможне вбивати різні бактерії.


Яскраву бактерицидну властивість фіолету викорис­товують, зокрема, для стерилізації повітря в операційних та лікарняних приміщеннях, а також для лі­кування рахіту, дерматиту, стрептодермії та інших захворювань.

Зазначимо: лікувальні процедури здійснюють лише фахівці, чітке дозування ультрафіолетового проміння має обов'язково виконуватися. Оскільки наше сонячне сві­тило дає потужне ультрафіолетове випромінювання, три­вале перебування на сонці може викликати шкірні опі­ки, непритомний стан та різні розлади в організмі.

Отже, дорослі мають пам'ятати: формування психіки дитини — це тривалий процес. На нього негативно впливають хаотичне поєднання кольорів у побутово­му інтер'єрі, в одязі, неправильне освітлення помеш­кань, світлове миготіння телеекрану, постійне вико­ристання штучних джерел світла.

Для малят дошкільний заклад — друга домівка, а в на­роді недарма кажуть: удома й стіни допомагають. Проте не всім відомо, що залежно від того, в який колір вифарбувані стіни в помешканні, діти можуть почуватися по-різному. За даними спеціальних медичних та психологіч­них досліджень, функціональний стан нервової системи у дітей набагато кращий, якщо панелі в помешканні вифарбувані в білий, блакитний і зелений кольори, ніж у жовтогарячий, а надто в червоний. Кольоропсихологи ра­дять застосовувати у приміщеннях, де перебувають діти, гаму кольорів — від жовтаво-зеленуватого до жовтогаря­чого. Водночас синій та зелений кольори також придатні для дитячих кімнат, зокрема з південного боку: вони да­ють відчуття прохолоди. Стан зорового аналізатора та пра­цездатність дітей вищі, якщо навчальне обладнання має зелену колірну гаму, а не білу, чорну чи коричневу.

Колір сприяє точнішому й повнішому впізнаванню предметів. Дослідження свідчать, що при денному світ­лі діти віддають перевагу малюванню на білому папері, а при штучному освітленні — на яскраво-зеленому. До того ж у малюнках, виконаних на зеленому папері, пра­вильно зроблених завдань із малювання було на 20 % більше, ніж на білому, а на червоному, навпаки, — на 19 % менше.

У деяких країнах, зокрема в Англії та Японії, розроб­лено рекомендації щодо застосування квітучих рослин у режимі праці та відпочинку. Яскраво-червоні квіти (ге­рань, гвоздика, півонія, тюльпан, флокс) активізують рухову діяльність, тож доцільно звертати на них увагу дітей перед гімнастикою. Вони пробуджують дітей від сну і швидко підвищують працездатність, стимулюють усі функції організму, на короткий час збільшують м'я­зову напругу, пришвидшують дихальний ритм. Рожеві квіти (айстра, троянда, левкой) усувають меланхолію; жовтогарячі (календула, красоля) мають тонізуючу дію, поліпшують травлення.

Під час проведення занять, пов'язаних із напруже­ною розумово-зоровою роботою, варто виставляти на стіл вихователя жовті та золотаві квіти (хризантеми).

^ Жовтий колір — найясніший, він фізіологічно оптималь­ний, найменше стомлює зір і добре стимулює нервову діяльність.

Кімнатна зелень викликає у дітей позитивні емоції у всі пори року, але особливо — взимку. Вона на три­валий час підвищує м'язову працездатність і запобігає захворюванням серцево-судинної системи. Зелена барва найбільш звична для очей і фізіологічно оптимальна. Коли вона поєднується з іншими барвами синього та блакитного відтінків (волошка, дзвіночок, незабудка), тоді, зазвичай, гальмуються функції нервової системи, знижуються м'язовий тонус, кров'яний тиск, зменшується частота пульсу й дихання під час релаксації. Отже, ціл­ком слушно пропонувати дошкільнятам у хвилини від­починку милуватися зеленими рослинами. Слід пам'я­тати, що кімнатні рослини — це ще й чисті легені дітей, однак їх слід так розміщувати у приміщенні, щоб не зни­жувалося денне освітлення.


^ Профілактика хвороб спини.

Згідно зі статистикою кожна друга людина потерпає від болю в спині. Причому ця біда однаково може спітка­ти людину як фізичної, так і розумової праці. Порушення постави у багатьох фіксуються вже в підлітковому, мо­лодшому шкільному віці. Буває, на жаль, що і в дошкіль­ному. А відомо ж, що негаразди в хребті спричинюють ряд розладів інших функціональних систем організму, приводять до серйозних захворювань. Те, що раніше ква­ліфікувалося як "люмбаго" (простріл), ішиас, подагра, біль у м'язах, неврит тощо, сьогодні вважають наслідками зах­ворювання певної частини хребта.

У хребті шукають причину і таких недуг, як головний біль, біль у руках, ногах, в грудині, невралгія, розлади шлун­ка, порушення кровообігу. Ці та інші хвороби можуть ви­никати внаслідок пошкоджень хребта, корінців спинно-моз­кових центрів, які і подразнюють той чи інший орган в тілі людини. Вилікувати це важко. Значно легше попередити неприємності засобами фізичної культури. Вправи, які я пропоную до уваги читачів журналу, допоможуть зміцнити хребет та відновити його здоровий стан.

Суть вправ у тому, що вони повертають хребет по спі­ралі. При відповідному положенні тіла та ніг повертають­ся поперекові, грудні та шийні хребці, відбуваються обер­тальні рухи в суглобі стегна. Дихання — в ритмі з вико­нанням самої вправи — тобто робимо вправу на видиху, у вихідній позиції дихаємо довільно. Заувага: вправи не повинні виконуватись із зусиллям, форсовано. Завжди слід враховувати межі можливостей дитини (з поступо­вим засвоєнням вони розширюватимуться). При дотри­манні цієї умови не буде ні втомлення м'язів, що супро­воджується болем, ні розтягів у зв'язках. Вправи необ­хідно виконувати регулярно — хоча б по кілька хвилин щодня.

Вправи для профілактики порушень хребта умовно поділяться за трьома ступенями складності. У цій своїй роботі я даю вправи першого і частково вправи другого ступеня складності. їх засвоєння можна полегшити, як­що вправлятися за індивідуальними програмами. Середня тривалість — 15 хв. По змозі — 20 хв. Нерегулярні занят­тя бажаного ефекту не дадуть.

Заняття треба проводити в тихому, добре провітрю­ваному приміщенні з помірно теплою температурою. Вправи виконуються на підлозі — на килимку, бо тільки за такої умови випрямляється хребет. Займатися необхідно в легкому спортивному костюмі.

Новачки починають заняття з першої, легкої серії. На цьому етапі треба стежити за диханням, концентрувати увагу тільки на обертальних рухах. До техніки дихання переходять тільки після оволодіння окремими фазами вправ. Та дуже важливо контролювати, щоб дихання бу­ло довільним без форсування (при нахилах — природній видих, при випрямленні — природний вдих).

Вправи слід починати у стані спокою, позиція — лежа­чи на спині, руки та ноги трохи розсунуті в сторони. Піс­ля кожної вправи — розслаблення. Для цього роблять видих, одночасно згинають ноги в колінах, піднімають передпліччя, щоб кисті рук були повністю розслаблені. Після цього — прийняти вихідну позицію.

Заувага: виконуючи обертальні рухи при фіксованому положенні ніг, людина відчуває біль. Тож треба добре знати межі можливостей дитини, аби вона не розтягнула м'язи. Ні в якому разі не можна допускати до втоми.

Вправи, які я пропоную вашій увазі не лише лікують, а й загартовують дитину.

Дія вправ така: зміцнення та підвищення рухливості різних груп м'язів; поліпшення кровообігу; зміцнення нер­вової системи, послаблення напруження між хребцями і міжхребцевими дисками від шийних до поперекових хреб­ців; виправлення вроджених і набутих порушень хребта; посилення еластичності зв'язок та сухожиль. Простіше це можна сказати так: виконуючи вправи тривало і сис­тематично, дитина відчує, що її спина стає "більш рухли­вою* — дитина може легко згинатися і розгинатися, не відчуваючи при цьому втоми. Крім того поліпшується сон, рівномірним стає дихання, нормалізується травлення одне слово, поліпшується загальне самопочуття, з'являється енергійність та працездатність.

Вправи, що подаються нижче, виконуються по вісім разів. їх виконують, дотримуючись техніки дихання: у ви­хідному положенні зробити вдих-видих, перед спіраль­ним поворотом — вдих, під час наступних спіральних по­воротів в ритмі раз-і-два-і-три... (до восьми) затримати дихання, потім — зробити видих.

Ті, хто починають розучувати вправи, можуть не зат­римувати дихання. Після кожної виконаної вправи той, хто займається давно, має тричі повторити вправи на розслаблення. Тільки після цього переходити до наступ­ної вправи.


^ Дихальна гімнастика.

Шестирічна дитина в перші місяці навчання у школі зазнає серйозних фізичних і психічних наванта­жень. Тож готувати її до нових умов життя треба зазда­легідь. Неабияке значення при цьому має фізична під­готовка дошкільняти, важливим аспектом якої є вміння регулювати своє дихання.

Дихання — процес мимовільний, але на відміну від інших життєво важливих процесів, що відбуваються у людському організмі, його можна регулювати. Вчені вва­жають, що дихання — своєрідний ключ до прихованого життя тіла, що безпосередньо пов'язане з розумовою працездатністю людини та її емоційним станом.

Керувати диханням не важко — треба лише навчитися виконувати спеціальні дихальні вправи. Дихальні впра­ви примушують працювати більшу частину легень, тим самим збільшуючи кількість кисню, що надходить у кров, а отже — запобігають розумовій та фізичній утомі. Регу­лярне виконання таких вправ сприяє зміцненню м'язів живота, грудної клітки, поліпшенню перистальтики, кро­вообігу, серцевої діяльності тощо. Крім того, під час ак­тивних дихальних рухів працює діафрагма — один з най-могутніших м'язів організму людини. Ритмічно здіймаючись і опускаючись уг­либ черевної порожнини, вона маса­жує печінку, кишковик, шлунок, а від­так позитивно впливає на них.

Передусім треба навчити дитину пра­вильно виконувати вдих і видих під час рухів: вдих робиться крізь ніс, видих — ротом, спокійно без поштовхів, губи при цьому складені трубочкою для створен­ня опору струменя повітря. (Мал. 1)

Слід також навчити дітей правильно узгоджувати дихання з рухами тулуба: під час випрямлення тулуба виконуєть­ся вдих, а під час його згинання в будь-якому напрямку (уперед, в сторони, назад) — видих. Узгоджувати дихан­ня з рухами слід і під час циклічних навантажень (ходь­би, бігу).

Важливо також систематично тренувати механізми, які забезпечують дихання. Дихальна система дуже чутлива до вправ. Так, ритмічне дихання з паузою на вдиху або видиху зумовлює періодичну зміну утримання кисню в крові, що викликає відповідну реакцію — стрімке роз­ширення судин мозку. Кружляння на місці або вальсу­вання, викликаючи легке запаморочення, сприяє трену­ванню судин мозку, підвищенню еластичності їхніх стінок.

Дихальні вправи можна виконувати лежачи, сидячи або стоячи. Спочатку треба навчити дітей різних видів дихання. Виділяють три основні види дихання (залежно від того, який відділ легень бере участь у процесі ди­хання): нижнє (черевне) — заспокійливе, середнє — зміцнювальне, що підвищує тонус організму,' верхнє — "радісне", поліпшує настрій. Існують також різновиди ди­хання для рухової діяльності (ходьби), для очищення ди­хальних шляхів, для інтенсивної стимуляції роботи різ­них систем організму тощо.

Навчати дітей дихання найкраще з вихідного поло­ження сидячи.

Нижнє дихання

Покласти на живіт сплетені пальці рук. Глибоко вдих­нути, водночас випнувши живіт і відіпхнувши ним руки у момент опускання діафрагми. Грудна клітка лишається нерухомою. Втягуючи живіт і водночас надавлюючи на нього сплетеними пальцями рук, зробити тривалий видих, ніби "дмухаючи на гарячий чай". У такий спосіб працює нижня частина легень і піднімається діафрагма.

Середнє дихання

Покласти сплетені пальці на живіт, а лікті притиснути до боків. Вдихнувши, розгорнути лікті в сторони, не від­риваючи долонь від живота. Плечі при цьому злегка роз­вертаються, а лопатки зближуються. Живіт при "серед­ньому диханні" лишається нерухомим. Дуже важливо, щоб грудна клітка не випиналася вперед, а тільки роз­ширювалася в сторони. Видих робити ротом — "подму­хати на гарячий чай".

Верхнє дихання

Пальці рук покласти на плечі біля ключиць, лікті опус­тити. Під час видиху лікті піднімаються дугами назовні вгору разом з плечима. Повітря заповнює верхівки легень, чом» не відбувається при звичайному неглибокому диханні. Видих робиться так само, як і в попередніх вправах.

Гармонійно повне дихання

На вдиху повітря поступово заповнює нижні, середні й верхні відділи легень. Живіт при цьо­му випинається вперед, а грудна клітка розши­рюється. На видиху живіт опускається, після чого звужується і опускається грудна клітка. Таким чи­ном, гармонійно повне дихання складається з нижнього, середнього та верхнього дихання. Вдих і видих при цьому плавні, без затримок.

Ритмічне дихання

(під час ходьби)

Кроки рівномірні, м'язи обличчя та рук роз­слаблені. Спочатку робити вдих на один крок, а видих на другий. Потім вдих на два кроки і видих на два наступні. Дихати рівномірно, спокійно.

Очищувальне дихання

Стати прямо, ноги поставити на ширину пліч. Підні­маючи витягнуті руки назовні вгору, зробити глибокий вдих. Затримати дихання, потім розслабити м'язи й зро­бити енергійний видих, водночас нахиляючись уперед?\ та опускаючи руки долу. (Повітря, що виходить, утворює звук "х-ха!"). Потім повільно випростатися й відпочити на два-три вдихи-видихи.

Таке дихання стимулює відторгнення слизу, який на­копичується у дихальних шляхах під час нежитю, брон­хіту, запалення легень.

Очищувальне дихання має охоплювати весь об'єм ле­гень, адже, як образно кажуть йоги, "підмітати треба не лише середину кімнати, а й усі її закутки".

Контрастне дихання

Як правило, згинання тулуба супроводжується види­хом, а випрямлення — вдихом. У такій самій послідов­ності виконується дихання і під час піднімання та опус­кання рук. Але можна зробити і навпаки — піднімати руки на видиху та опускати на вдиху. В такий спосіб відбува­ється "підкачування" грудної клітки, так зване "контрастне дихання". Воно сприяє поліпшенню настрою, зняттю вто­ми, сприятливо впливає на газообмін, загальний тік крові та лімфи, включаючи найдрібніші судини. Контрастне ди­хання дає також додаткове тренувальне навантаження на дрібні міжреберні м'язи, у тому числі на діафрагму, яку називають "другим серцем", що надзвичайно корис­но для зміцнення здоров'я дитини.

Музичне дихання

Зняття втоми та оздоровлення дошкільнят можна здій­снювати і за допомогою так званого "музичного ди­хання", яке виникає під час проспівування певних зву­ків. Так, проспівування довгого звука "о-о-о-о" оздоровлює серце, печінку, шлунок, діє на вегетативні центри. Проспівування звука "а-а-а" посилює діяльність щитовидної залози, зору, слуху. Промовляння "оо-уу-мм" посилає позитивні вібрації мозку, комплексно оздо­ровлює всі внутрішні органи й функціональні системи.

Дуже ефективною вправою є також проспівування му­зичних гам від "до" до "сі" сім разів поспіль.


^ Додатки

День здоров'я

1   2   3   4   5



Схожі:

Комунальна установа «Мурованокуриловецький районний методичний кабінет» iconКомунальна установа «Мурованокуриловецький районний методичний кабінет» Будьте обережні на воді! (методичні рекомендації)
Стахова Світлана Миколаївна – методист комунальної установи «Мурованокуриловецький районний методичний кабінет»
Комунальна установа «Мурованокуриловецький районний методичний кабінет» iconКомунальна установа «Мурованокуриловецький районний методичний кабінет» Організація навчально-тематичних екскурсій для школярів (методичні рекомендації)
Стахова Світлана Миколаївна – методист комунальної установи «Мурованокуриловецький районний методичний кабінет»
Комунальна установа «Мурованокуриловецький районний методичний кабінет» iconКомунальна установа «Мурованокуриловецький районний методичний кабінет» Організація навчально-тематичних екскурсій для школярів (методичні рекомендації)
Стахова Світлана Миколаївна – методист комунальної установи «Мурованокуриловецький районний методичний кабінет»
Комунальна установа «Мурованокуриловецький районний методичний кабінет» iconКомунальна установа «мурованокуриловецький районний методичний кабінет»
Автор: Мельник В. Л. – методист комунальної установи «Мурованокуриловецький районний методичний кабінет»
Комунальна установа «Мурованокуриловецький районний методичний кабінет» iconКомунальна установа «Мурованокуриловецький районний методичний кабінет»
Актуальні питання викладання освітньої галузі "Мови і літератури" Державного стандарту початкової загальної освіти
Комунальна установа «Мурованокуриловецький районний методичний кабінет» iconКомунальна установа «Мурованокуриловецький районний методичний кабінет» сзш І-ІІІ ст с. Вищеольчедаїв
Вони невибагливі до умов довкілля, поселяються першими на необжитих місцях. Вони виділяють кислоти і руйнують скелі
Комунальна установа «Мурованокуриловецький районний методичний кабінет» iconМурованокуриловецький районний методичний кабінет Планування роботи в днз
Овчарук О. О. – методист комунальної установи «Мурованокуриловецький районний методичний кабінет»
Комунальна установа «Мурованокуриловецький районний методичний кабінет» iconКомунальна установа «Мурованокуриловецький районний методичний кабінет»
Скоромовки та чистомовки урізноманітнюють прийоми навчальної роботи. Їх слід використовувати як дидактичний матеріал при вдосконаленні...
Комунальна установа «Мурованокуриловецький районний методичний кабінет» iconКомунальна установа «Мурованокуриловецький районний методичний кабінет»
Серветник Василь Григорович керівник районного методичного об'єднання вчителів математики, вчитель математики середньої загальноосвітньої...
Комунальна установа «Мурованокуриловецький районний методичний кабінет» iconКомунальна установа «Млинівський районний методичний кабінет» Млинівської районної ради Рівненської області
Вський районний методичний кабінет повідомляє, що у зв’язку з виробничою необхідністю 3-є засідання районного методичного об’єднання...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©te.zavantag.com 2000-2017
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи