Е.І. Довгяло В. В. Крижевський, Ю. В. Луценко icon

Е.І. Довгяло В. В. Крижевський, Ю. В. Луценко




НазваЕ.І. Довгяло В. В. Крижевський, Ю. В. Луценко
Сторінка23/51
Дата конвертації16.09.2013
Розмір9.86 Mb.
ТипДокументи
1   ...   19   20   21   22   23   24   25   26   ...   51
1. /tsyvil'nyy zakhyst oblasti-tom_4-chastyna_2-pidruchnyk.docЕ.І. Довгяло В. В. Крижевський, Ю. В. Луценко

  • заводи і комбінати хімічних галузей промисловості, а також окремі установки і агрегати, які виробляють або використовують ХНР;

  • заводи або їх комплекси по переробці нафтопродуктів;

  • виробництва інших галузей промисловості, які використовують ХНР;

  • підприємства, які мають на оснащенні холодильні установки, водонапірні станції і очисні споруди, які використовують хлор або аміак;

  • транспортні засоби, контейнери і наливні поїзди, автоцистерни, річкові і морські танкери, що перевозять хімічні продукти;

  • склади і бази із запасами отрутохімікатів для сільського господарства.

Фізико-хімічні властивості ХНР в більшості визначають їх можливість переходити в головний фактор ураження і створювати концентрації, що можуть поражати людей. Найбільше значення мають агрегатний стан речовини, розчинність її в воді і різного роду розчинниках, щільність речовини та її газової фази, гідроліз, летучість, максимальна концентрація, питома теплота випарювання, питома теплоємність рідини, тиск насиченого пару, коефіцієнт дифузії, температура кипіння і замерзання, в’язкість, теплове розширення і стискання, корозійна активність, температура загорання та інші.

Агрегатний стан. При звичайних умовах ХНР можуть бути у виді твердих, рідких або газоподібних речовин. Однак при виробництві, використанні, зберіганні або перевезенні їх агрегатний стан може змінюватися від такого в звичайних умовах, що може оказати вплив як на кількість ХНР, яка викидається в повітря, так і на фазовий дисперсний склад зараженої хмари.

Розчинність – можливість однієї речовини рівномірно розповсюджуватися в середовищі другої або інших речовин, створюючи розчин. Розчинність ХНР у воді та органічних розчинниках має суттєве значення. Добра розчинність може привести до сильного зараження водосховищ, внаслідок чого вони на тривалий час можуть складати серйозну небезпеку для людини.

В той же час добра розчинність в воді і органічних розчинниках може дозволити використання при необхідності розчини різних речовин для дегазації (нейтралізації ХНР).

Щільність – масовий стан даної речовини в одиниці об’єму. Вона оказує вплив на розповсюдження ХНР. Якщо щільність газової фази ХНР більше повітря, то на початковому етапі виникнення зараженої хмари вони будуть скупчуватися в низинних місцях рельєфу місцевості, створюючи високі концентрації.

Гідроліз – розклад речовини водою. Він визначає умови зберігання, стану в повітрі і на місцевості, стійкість ХНР у випадку їх аварійних викидів (виливів). При чому менше ХНР піддається гідролізному розкладу, тим більше тривалість дії його факторів ураження.

Летучість – можливість конкретної хімічної речовини переходити в пароподібний стан. Кількісною характеристикою летучості є максимальна концентрація пару ХНР при даній температурі (кількість речовини, що є в одиниці об’єму його насиченого пару при даній температурі в замкнутій системі, коли рідка і газоподібна фази ХНР знаходяться в рівновазі).

Теплоємність визначає характер викиду і випаровування ХНР з поверхні у випадку аварійної ситуації. Вона представляє собою відношення кількості теплоти, що передаються системі в якому-небудь процесі, до відповідної зміни температури. Питомою теплоємністю називають відношення кількості теплоти до одиниці маси речовини.

Теплота випарювання – кількість теплоти, яку поглинає речовина при ізотермічному випаровуванні рідини, рівновеликій з своїм паром. У випадку відношення до одиниці маси речовини
(1 г, 1 кг) вона називається питомою теплотою випарювання. Так само, як і теплоємність, дана величина є одною із головних фізико-хімічних характеристик, які визначають характер викидів і наступних випаровувань ХНР.

Температура кипіння дозволяє побічно судити про летучість ХНР і характеризувати тривалість дії фактору ураження. Чом вище температура кипіння ХНР, тим повільніше вона випаровується.

Температура замерзання – температура, при якій рідинна лишається рухомості і загустіє настільки, що при нахилі пробірки з продуктом під кутом 45° його рівень залишається незмінним на протязі 1 хвилини. Температура замерзання має важливе значення при транспортуванні і визначає характер поведінки ХНР при низьких температурах.

В’язкість – властивість рідинних, а також пароподібних середовищ оказувати опір їх течії (переміщенню одного шару відносно другого) під дією зовнішніх сил. В’язкість оказує вплив на характер поведінки ХНР в аварійній ситуації (характер дроблення, убирання і інших).

Корозійна активність – властивість руйнувати оболонки, в яких зберігається (перевозиться) ХНР. Вона є причиною більшості аварій (руйнувань) на промислових і транспортних об’єктах, в тому числі в процесі зберігання. Більшість ХНР має підвищену корозійну активність.

Температура спалаху – сама низка температура речовини, при якій в умовах спеціальних випробувань над його поверхнею виникають пари або гази, які здібні загоратися в повітрі від стороннього джерела вогню. Стійкого горіння речовини при цьому не виникає.

Температура загорання - найменша температура речовини, при якій в умовах спеціальних випробувань речовина виділяє горючі пари і гази з такою швидкістю, що після їх запалювання стороннім джерелом вогню виникає самостійне горіння цієї речовини. Дана характеристика характерна тільки горючим речовинам.

Температура само загорання – сама низка температура речовини (або її оптимальної суміші з повітрям), при нагріві до якої виникає різке збільшення швидкості екзотермічних реакцій, що приводять до виникнення горіння з полум’ям.

Для кількісної характеристики токсичних властивостей конкретних ХНР при їх дії через органи дихання людини застосовуються межа переносності і такі токсодози: гранично допустима, порогові, виводячи із строю і смертельні.

Межа переносності – це мінімальна концентрація, яку людина може витримувати визначений час без стійкого ураження.

Гранично допустима токсодоза (ГДК) – така доза (концентрація) при якій симптоми отруєння ще не наступають. Вона регламентує допустиму ступінь зараження сильнодіючою отруйною речовиною (ХНР) повітря робочої зони і використовується в інтересах дотримання умов безпеки на виробництві. Ця концентрація визначена як максимально допустима, яка при постійній дії на людину на протязі робочого дня (8 годин) не може визвати через тривалий проміжок часу патологічних змін або захворювань, що визначаються за допомогою сучасних методів діагностики. Вона не може використовуватися для оцінки небезпеки аварійних ситуацій у зв’язку з значно низьким інтервалом дії ХНР.

Середня порогова (токсодоза РС50) – доза, яка викликає початкові симптоми ураження ХНР у 50% уражених. Це мінімальна ефективна концентрація (найменша кількість речовини, яка може викликати відчутний фізіологічний ефект).

Середня виводячи (токсодоза ІС50) – доза, яка приводить до виходу із строю 50% уражених.

Середня смертельна (токсодоза LC50) – доза, яка приводить до загибелі 50% людей або тварин при 2-4 годинній інгаляційній дії ХНР.

При загальній дії токсичний ефект появляється після попадання ХНР в кров через шкіряні покрови (шкіряна резорбтивна токсичність), органи дихання (інгаляційна токсичність) або шлунково-кишковий тракт (пероральна токсичність). Відповідно, при оцінці токсичності необхідно враховувати як характер і ступінь токсичності, так і спосіб попадання сильнодіючої отруйної речовини (ХНР) в організм людини.

При місцевій дії токсичний ефект появляється в місті контакту сильнодіючої отруйної речовини з тканинами організму (ураження шкіряних покровів, роздратування органів дихання, розлад зору).

Для кількісної характеристики токсичності різних хімічних сполук користуються визначеними категоріями токсичних доз, що враховують шлях проникнення речовин в організм людини.

Інгаляційні токсичні дози вимірюються в грамах (міліграмах) за хвилину (секунду) на кубічний метр (г·хв/м3, г·с/м3, мг·хв/л).

Шкіряно-резорбтивні токсичні дози вимірюються кількістю речовини, яка приходиться на одиницю поверхні або одиницю маси тіла (мг/см2, мг/м2, г/см2, кг/см2, кг/м2 або мг/кг).

Значення інгаляційних і шкіряно-резорбтивних токсичних доз ХНР дозволяють, з однієї сторони, порівнювати їх між собою, а з другої сторони, оцінювати ступінь важкості ураження потерпілих в аварійній ситуації.

Хімічні речовини, які можуть викликати масові ураження населення, при аваріях з викидом (виливом) в повітря, можна розділити на групи:

перша група – речовини з переважною дією удушення:

з вираженою дією припікання (хлор, трьох хлористий фосфор, оксихлорид фосфору);

з слабкою дією припікання (фосген, хлорпікрин, хлорид сірки);

друга група – речовини переважно загальної отруйної дії (окисел вуглецю, синильна кислота, динітрофенол, динітроортокрезол, етиленхлоргідрин, етиленфторгідрин);

третя група – речовини, які мають дією удушення та загальну отруйну дію:

з вираженою дією припікання (акрилонітрил);

з слабкою дією припікання (сірчаний ангідрид, сірководень, окисли азоту);

четверта група – нейротропні отрути, речовини, що діють на генерацію, проведення і передачу нервового імпульсу (сірковуглець, фосфорорганічні сполуки);

п’ята група – речовини, що мають дію удушення і нейротропну дію (аміак);

шоста група – метаболічні отрути (етиленоксид, метил-бромид, метилхлорид, діметилсульфат);

сьома група – речовини, що порушують обмін речовин (діоксан).

До речовин з переважною дією удушення відносяться токсичні сполуки, для яких головним об’єктом дії на організм є дихальні шляхи. Ураження організму при дії речовин удушення умовно розділяють на чотири періоди: період контакту з речовиною, період скритої дії, період токсичного набряку легенів і період ускладнень. Тривалість кожного періоду визначається токсичними властивостями кожної речовини і величиною експозиційної дози. При дії пару ряду речовин в високих концентраціях мож-ливий швидкий літальний кінець від шокового стану, що викликається хімічним опаленням відкритих часток шкіри, слизистих верхніх дихальних шляхів і легенів.

До речовин переважно загальної отруйної дії віднося-ться сполуки, що можуть викликати гостре порушення енергетичного обміну, яке і є у важких випадках причиною гибелі ураженого.
Ці речовини можна розділити на отрути крові і тканинні отрути.

Отрути крові розділяються на гемолітичні отрути і отрути гемоглобіну.

Тканинні отрути діляться на інгібітори ферментів диха-льної цепі (ціаніди, сірковуглець, акрилонітрил), роз’єд-нувачі окислення і фосфорилірування (динітрофенол, ди-нітроортокрезол,) і речовини, що виснажують запаси субстратів для процесів біологічного окислення (етилен-хлоргідрин, етиленфторгідрин).

До речовин з дією удушення і загально отруйною дією відноситься значна кількість ХНР, що здібні при інгаля-ційній дії визвати токсичний набряк легенів, а при резор-бції порушити енергетичний обмін. Більшість сполук цієї групи володіє сильною дією припікання, що значно утруд-нює надання допомоги потерпілим.

До речовин, що діють на генерацію, проведення і перездачу нервового імпульсу (нейротропні отрути), відносяться речовини, які порушують механізми периферичної нервової регуляції, а також модулюючи стан самої нервової системи. В основі їх дії лежить можливість вмішуватися в процес синтезу, зберігання, викиду, інактивації в синаптичній щілині нейромедіаторів; взаємодіяти з рецепторами нейромедіаторів; змінювати проникності іонних каналів збуджувальних мембран.

До речовин, що мають дію удушення і нейротропну дію, відносяться токсичні сполуки, які викликають при інгаляційному ураженні токсичний набряк легенів, на фоні якого формується важке ураження нервової системи.

В основі дії на мозок лежить порушення генерації, проведення і передачі нервового імпульсу, який усугубляється станом важкої гіпоксії, що викликано порушенням зовнішнього дихання.

До метаболічних отрут відносяться токсичні сполуки, що вмішуються в інтимні процеси метаболізму речовин в організмі. Отруєння цими речовинами характеризується відсутністю реакції на отруту. Ураження організму розвивається, як правило, поступово і в важких випадках закінчується смертю на протязі декількох діб.

В патологічний процес ураження цими речовинами залучаються багато органів, але головними є порушення з сторони центральної нервової системи, паренхіматозних органів і іноді системи крові.

За своєю побудовою ці речовини відносяться до різних класів сполук, однак всі вони володіють загальною властивістю: в організмі людини вони руйнуються з виникненням високо реакційно дійсних вуглеводневих радикалів.

До речовин, що порушують обмін речовин, відносяться токсичні сполуки групи галогенірованих ароматичних вуглеводів. При цьому особою біологічною активністю відзначається дібензодіоксани і поліхлоровані бензофурани.

Дані речовини здібні, діючи через легені, травний тракт і неушкоджену шкіру, викликати захворювання з надзвичайно в’ялим проходженням. При цьому практично в процес залучаються всі органи і системи організму людини. Характерною особливістю дії цих речовин є порушення обміну речовин, що в підсумку може іноді привести до літального кінця.

Фактором ураження хімічної небезпечної ситуації є токсична дія, що визначається концентрацією сильнодіючої отруйної речовини (ХНР) в навколишньому природному середовищі та щільністю (густиною) хімічного зараження місцевості і об’єктів господарської діяльності.

Щільність (густина) зараження небезпечними хімічними речовинами – це ступінь хімічного зараження місцевості.

На короткі відстані сильнодіючі отруйні речовини перевозять автотранспортом в балонах, контейнерах та автоцистернах. Із широкого спектра балонів середньої ємності для зберігання і перевезення рідких ХНР використовуються, як правило, балони ємністю від 0,016 до
0,05 м3. Ємність контейнерів варіюється в межах від 0,1 до 0,8 м3. Автоцистерни використовують для перевезення аміаку, хлору, гептилу і амілу. Стандартний аміаковоз має вантажопідйомність 3,2; 10 і 16 тн. Рідкий хлор транспортують в автоцистернах місткістю до 20 тн,
аміл до 40 тн і гептил до 30 тн.

Безпека функціонування хімічно небезпечних об’єктів залежить від багатьох факторів: фізико-хімічних властивостей сировини, напівпродуктів і продуктів, від характеру технологічного процесу і надійності обладнання, умов зберігання і транспортування хімічних речовин, стану контрольно-вимірювальних приладів і засобів автоматизації, ефективності засобів проти аварійного захисту і т.д. крім того, безпека виробництва, використання, зберігання і перевезення ХНР в значній мірі залежить від рівня організації профілактичної роботи, своєчасності і якості планових попереджувальних робіт, підготовленості і практичних навичок персоналу, системи нагляду за станом технічних засобів проти аварійного захисту.

Наявність великої кількості факторів, від яких залежить безпека функціонування хімічних небезпечних об’єктів, робить цю проблему надто складною. Як показує аналіз причин виникнення великих хімічних аварій, що супроводжуються викидом (виливом) ХНР, на сьогодні неможливо виключати вірогідність виникнення аварій, які приведуть до ураження виробничого персоналу і населення, яке розташовано в районі функціонування хімічно небезпечного об’єкту.

Аналіз структури підприємств, що виробляють або використовують ХНР, показує, що в їх технологічних лініях обертається, як правило, незначна кількість токсичних хімічних продуктів. Значно більша кількість ХНР за об’ємом знаходиться на складах підприємств. Це приводить до того, що при аваріях у цехах підприємств в більшості випадків мають місце локальне зараження повітря, обладнання цехів, території підприємств. При цьому ураження в таких випадках може отримати в основному виробничий персонал.

При аваріях на складах підприємств, коли руйнуються ємності, ХНР розповсюджується за межі підприємства, що приводить до масового ураження не тільки персоналу підприємства, але і населення, що розташовано в зоні ураження суб’єкта господарювання.

Місткість складів ХНР на любому підприємстві визначається в залежності від необхідного запасу, що забезпечує безперервну роботу підприємства, а також від доцільно допустимого накопичення на виробничій площадці товарної продукції, яка підлягає відправці споживачам. У наслідку норми зберігання ХНР на кожному підприємстві визначаються з розрахунком умов їх споживання, вироблення, транспортування, попередження аварійних ситуацій, профілактичних зупинок, сезонних поставок, а також токсичності, пожежної і вибухової безпеки.

В середньому на підприємствах мінімальні (не понижуючі) запаси хімічних продуктів створюються на три доби, а для заводів з виробництва окремих хімічних речовин і мінеральних добрив – до
10-15 діб.

В результаті на великих хімічних підприємствах, а також на складах в деяких портах і на транспорті, що перевозить ХНР, може одночасно зберігатися тисячі тон різних сильнодіючих отруйних речовин.

На виробничих площадках або на транспорті ХНР, як правило, знаходиться в стандартних ємностях. Це можуть бути оболонки з алюмінію, заліза або залізобетону, в яких підтримуються умови, що відповідають заданим режимам зберігання. Форма і тип ємностей вибираються виходячи із масштабів виробництва або використання, умов їх транспортування. Найбільш широке розповсюдження сьогодні отримали ємності циліндричної форми та шарові резервуари.

Місткість резервуарів буває різною. Хлор, наприклад, зберігається в ємностях місткістю від 1 до 1000 т, аміак – від 5 до
30000 т, синильна кислота – від 1 до 200 т, окисел етилену – в шарових резервуарах об’ємом 800 м3 і більше, окисел вуглецю, двоокис сірки, гідразин, тетраетилсвинець, сірковуглець – в ємностях місткістю
від 1 до 100 т.

Наземні резервуари, як правило, розміщуються групами.
В кожній групі передбачається резервна ємність для перекачування ХНР на випадок їх виливу із якогось резервуару. Для кожної групи наземних резервуарів за периметром робиться замкнуте обвалування або загороджувальна стінка з не горючих і стійких до корозії матеріалів висотою не менше 1 м. Внутрішній об’єм обвалування, розраховується на повний об’єм групи резервуарів. Відстань від резервуарів до підошви обвалування або загороджувальної стінки приймається рівною половині діаметру ближнього резервуару, але не менше 1 м.

Відстань від складів ХНР об’ємом більше 8000 м3 до населених пунктів повинна бути не менше 1000 м. Відстань від складів з наземним розташуванням резервуарів до місць масового скупчення людей (стадіонів, базарів, парків і т.д.) збільшується в два рази.

Для зберігання ХНР на складах підприємств використовуються наступні головні способи:

в резервуарах під високим тиском;

в ізотермічних сховищах при тиску, близькому до атмосферного (низькотемпературне сховище), або до 1 Па (ізотермічне сховище, при цьому використовуються шарові резервуари великої місткості);

зберігання при температурі навколишнього середовища в закритих ємностях (характерно для високо киплячих рідин).

Спосіб зберігання ХНР у більшості визначає їх поведінка при аваріях (розкриття, пошкодження, руйнування оболонок резервуарів).

У випадку руйнування оболонки ємності, що зберігала ХНР під тиском, і наступного розливу великої кількості речовини в піддон (обвалування) його попадання в повітря може здійснюватися на протязі тривалого часу. Процес випаровування в даному випадку можна умовно розділити на три періоди.

Перший період – бурне, майже моментальне випаровування за рахунок різниці пружності насиченого пару ХНР в ємності і парціального тиску в повітрі. Даний процес забезпечує головну кількість пару ХНР, що потрапляє в повітря за цей період часу. Крім того, частина ХНР переходить в пар за рахунок тепло утримання рідини, температури навколишнього повітря і сонцевої радіації.
В результаті температура рідини знижується до температури кипіння. Враховуючи, що за даний період часу випаровується значна кількість ХНР, то може виникнути хмара з концентраціями ХНР, значно перевищуючи смертельні.

Другий період – нестійке випаровування ХНР за рахунок тепла піддону (обвалування), зміни теплоутримання рідини і притоку тепла від навколишнього повітря. Цей період характеризується, як правило, різким спадом інтенсивності випаровування в перші хвилини після розливу з одночасним пониженням температури рідкого шару нижче температури кипіння.

Третій період – стаціонарне випаровування ХНР за рахунок тепла навколишнього повітря. Випаровування в цьому випадку буде залежати від швидкості вітру, температури навколишнього повітря і рідкого шару. Підвід тепла від піддону (обвалування) практично буде дорівнювати нулю. Тривалість стаціонарного періоду в залежності від типу ХНР, його кількості і зовнішніх умов може складати години, добу і більше.

У випадку руйнування оболонки ізотермічного сховища і наступного розливу великої кількості ХНР в піддон (обвалування) випарування за рахунок різниці пружності насиченого пару ХНР в ємності і парціального тиску в повітрі у зв’язку з малим надмірним тиском майже не спостерігається. Для даного типу ємностей характерні періоди нестаціонарного і стаціонарного випаровування ХНР. Формування первинної хмари здійснюється за рахунок тепла піддону (обвалування), зміною теплоутримання рідини і притоку тепла від навколишнього повітря. При цьому кількість речовини, що переходить в первинну хмару, як правило, не перевищує 3-5 % при температурі навколишнього повітря 25-30 °C.

При відкритті оболонок з високо кип’яченими рідинами виникнення первинної хмари не спостерігається. Випарування рідини здійснюється за стаціонарним процесом і залежить від фізико-хімічних властивостей ХНР і температури навколишнього повітря. Враховуючи малі швидкості випаровування таких ХНР, вони будуть являти собою небезпеку тільки для навколишніх, що знаходяться в районі аварії.

Треба відмітити, що на багатьох об’єктах скупчена значна кількість різних легко горючих речовин, у тому числі ХНР
(аміак, окисел етилену, синильна кислота, окисел вуглецю та інші). Багато ХНР вибухонебезпечні (гідразин, окисли азоту та інші).
Цю обставину необхідно враховувати при виникненні пожеж на об’єктах. Більше того, сама пожежа на підприємстві може сприяти виділенню різних отруйних речовин. Так наприклад, горіння поліуретану та інших пластмас приводить до виділення синильної кислоти, фосгену, окислу вуглецю, різних ізоціанатів, іноді діоксану та інших ХНР в небезпечних концентраціях, особливо в закритих приміщеннях.

При організації робіт з ліквідації хімічної небезпечної аварії на об’єкті господарської діяльності і її наслідків необхідно враховувати не тільки фізико-хімічні властивості ХНР, але і їх вибухову і пожежну небезпеку, можливість виникнення протягом пожежі нових сильнодіючих отруйних речовин і на цій основі приймати необхідні заходи щодо захисту персоналу, який приймає участь в роботах.

Аналіз аварійних ситуацій які мали місце і виконані розрахунки показують, що об’єкти з хімічними небезпечними компонентами можуть бути джерелом: залпових викидів ХНР в атмосферу, в водойми; хімічної пожежі з поступом токсичних речовин в довкілля; руйнівних вибухів; зараження об’єктів і місцевості в осередках аварії і на сліді розповсюдження хмари; широких зон задимлення у сполуці з токсичними продуктами.

Для любої аварії характерні стадії виникнення, розвитку і спаду небезпеки. На хімічному небезпечному об’єкті в розпалі аварії можуть діяти, як правило, декілька факторів ураження: пожежа, вибухи, хімічне зараження повітря і місцевості та інші, а за межами об’єктів – зараження довкілля.

Дія ХНР через органи дихання частіше, ніж через інші шляхи дії, приводить до ураження людей, реалізується на великих відстанях і площах з швидкістю вітрового переносу. Для багатьох ХНР характерна тривалість зараження навколишнього середовища, а також прояв віддалених ефектів ураження людей і об’єктів біосфери.

Масштаби ураження при хімічних небезпечних аваріях дуже сильно зависять від метеорологічних обставин і умов зберігання ХНР. Так, іноді сильний викид може не спричинити значної шкоди або він буде мінімальним, в той же час менший викид в інших умовах може привести до більшої шкоди.

Із цих особливостей хімічних небезпечних аварій слідує: захисні заходи і, понад все, прогнозування, вияв і періодичний контроль за змінами хімічної обстановки, оповіщення персоналу підприємства, населення і сил ЦО, повинні проводитися з надзвичайно високою оперативністю; серед населення і сил ЦО, що знаходяться в зонах розповсюдження ХНР, можуть бути уражені, для обслідування яких і надання їм медичної допомоги знадобляться значні сили і засоби. Локалізація джерела поступу ХНР в довкілля має визначну роль в попередженні масового ураження людей. Швидке здійснення цієї задачі може направити аварійну ситуацію в контролюємо русло, зменшити викиди ХНР і значно знизити шкоду.


30.2. Промислові засоби індивідуального захисту органів дихання


Для захисту сил цивільної оборони і населення від дії факторів ураження сильнодіючих отруйних речовин використовуються засоби індивідуального захисту.

Основними засобами захисту органів дихання є фільтруючі протигази, респіратори і ізолюючі протигази.

Фільтруючі протигази забезпечують захист органів дихання, очі і шкіру обличчя від ХНР.

Протигаз ГП-5 призначається для дорослого населення. Складається з фільтруючої коробки поглинання ГП-5; шлему-маски типу ШМ-62 або ШМ-62У. В комплект протигазу входить також сумка і коробка з не запітнілими плівками. Ріст шлему-маски підбирається за обміром голови (довжина замкнутої лінії, яка проходить через маківку голови, щоки і підборіддя).

Протигаз ГП-5М призначається для командного складу невоєнізованих формувань ЦО, а також для особового складу, який працює з переговорними апаратами. Складається з фільтруючої коробки поглинання ГП-5; шлему-маски типа ШМ-66МУ
(з переговорним устроєм). В комплект протигазу входять також сумка, коробка з не запітнілими плівками і коробка з мембранами. Ріст шлему-маски підбирається за обміром голови (довжина замкнутої лінії, яка проходить через маківку голови, щоки і підборіддя).


Протигаз (лицева частина)

Ріст лицевої частини і відповідний вертикальний обхват голови, см

0

1

2

3

4

ГП-5 (ШМ-62)

До 63

63,5-65,5

66-68

68,5-70,5

>71

ГП-5М (ШМ-66Му)

До 63

63,5-65,5

66-68

>68,5

-

Протигаз ГП-7 (ГП-7В) призначається для командного складу невоєнізованих формувань ЦО, а також для особового складу, який працює з переговорними апаратами. Протигаз ГП-7В дозволяє здійснювати приймання води в зараженій атмосфері. Протигаз складається з фільтруючої коробки поглинання з чохлом, шлему-маски, сумки, коробки з не запітнілими плівками, утеплених манжет, спеціальної кришки для фляги і вкладишу. Ріст шлему-маски підбирається за обміром параметрів голови: вертикального (довжина замкнутої лінії, яка проходить через маківку голови, щоки і підборіддя) і горизонтального (довжина замкнутої лінії, яка проходить через лоб, скроні і потилицю). Результати вимірювань закругляються до 0,5 см. По сумі двох вимірювань визначають типовий розмір (ріст маски і номеру лямок наголовника з сторони кінців) лицевої частини.


Сума вимірювань, см

Ріст лицевої частини
Номер упору лямок наголовника

Лобовий

Скроневий

Щічних

До 118,5

1

4

8

6

119-121

1

3

7

6

121,5-123,5

2

3

7

6

124-126

2

3

6

5

126,5-128,5

3

3

6

5

129-131

3

3

5

4

>131,5

3

3

4

3


Загальновійськові фільтруючі протигази МО-4у, РШ-4, ПМГ і ПМГ-2 складаються з фільтруючої коробки поглинання (МО-4у,
РШ-4, ПМГ і ПМГ-2) і лицевої частини (ШМ-41М, ШМ-41М, ШМС або ММ-1, ПМГ і ШМ-66МУ), сумки, коробок з не запітнілими плівками, мембранами та утеплених манжет.

Ріст лицевої частини визначається за обміром голови як для протигазу ГП-5 (для чотирьох ростового варіанту), так і за сумою між мочками ушей по надбрівним дугам (для трьох ростового варіанту).


Величина вертикального обміру голови, см

Ріст лицевої частини

Сума двох вимірів голови, см

лицевої частини

62,5-65,5

1

До 93

1

66-67,5

2

93,5-97

2

68-69

3

97,5 і більше

3

69,5 і більше

4









Комплект додаткового патрону (КДП) з лицевою частиною протигазу ГП-5 призначається для захисту органів дихання від окислу вуглецю (СО). КДП використовується при підвищеному вмісту окислу вуглецю в повітрі, при цьому об’ємний вміст кисню повинен бути не менше 18% в інтервалах температур від мінус 40˚С до плюс 40 ˚С.
Час захисної дії патрону ДП-2 залежить від умов використання, особливо від температури навколишнього повітря (від 70 хвилин
при - 20˚С до 360 хвилин +15 ˚С). Для захисту від окислу вуглецю може використовуватися і гопкалітовий патрон ДП-1.

Для працюючих на підприємствах хімічної, гірничо-добуваючої і металургійної промисловості та в інших галузях, які виробляють, використовують, зберігають і транспортують ХНР, для захисту органів дихання використовуються засоби індивідуального захисту фільтруючого типу промислового призначення.

Промислові фільтруючі протигази призначені для захисту органів дихання, обличчя і очей людини від дії шкідливих домішок, які знаходяться в повітрі в виді газів, пару і аерозолів (пилі, диму, туману). Промислові протигази комплектуються фільтруючими коробками великих і малих габаритних розмірів, що спеціалізовані за призначенням.


Призначення коробок великих габаритних розмірів

промислових фільтруючих протигазів


Марка коробки

Тип коробки і розпізнавальне фарбування

ХНР, від яких захищає коробка

А, А8

Без фільтру проти аерозолів (ПАФ). Коричнева.

Пари органічних сполук (бензин, керосин, ацетон, бензол, толуол, ксилол, сірковуглець, спирти, ефіри, анілін, газом і органічні сполуки бензолу і його гомологів, тетраетил свинцю), фосфор і хлорорганічні отрутохімікати.

А

З ПАФ. Коричнева з білою вертикальною смугою.

Те саме, а також пил, дим і туман.

В, В8

Без ПАФ. Жовта.

Кислі гази і пари (сірчаний газ, хлор, сірководень, синильна кислота, окисли азоту, хлористий водень, фосген), фосфор і хлорорганічні отрутохімікати.

В

З ПАФ. Жовта з білою вертикальною смугою.

Те саме, а також пил, дим і туман.

Г, Г8

Без ПАФ. Чорно-

жовта.

Пари ртуті, ртутьорганічні отрутохімікати, на основі етилмеркурхлоріду.

Г

З ПАФ. Чорно-жовта з білою вертикальною смугою.

Те саме, а також пил, дим і туман, суміш пару ртуті і хлору .

Е, Е8

Без ПАФ. Чорна.

Миш’яковий і фосфористий водень.

Е

З ПАФ. Чорна з білою вертикальною смугою.

Те саме, а також пил, дим і туман.

КД, КД8

Без ПАФ. Сіра.

Аміак, сірководень і їх сполуки.

КД

З ПАФ. Сіра з білою вертикальною смугою.

Те саме, а також пил, дим і туман.

М

Без ПАФ. Червона.

Окисел вуглецю при наявності органічного пару (окрім практичних не сорбіруючих речовин, наприклад метану, бутану, етану, етилену, та інших), кислих газів, аміаку, миш’якового і фосфористого водню.

М

З ПАФ. Червона з білою вертикальною смугою.

Те саме, а також пил, дим і туман.

СО

Без ПАФ. Біла.

Окисел вуглецю.

БКФ

З ПАФ. Зелена з білою вертикальною смугою.

Кислі гази і пар, пар органічних речовин, миш’якового і фосфористого водню і від різних аерозолів (пил, дим і туман).

В комплект промислового протигазу великих габаритних розмірів входять: фільтруюча поглинальна коробка, лицева частина, з’єднувальна трубка, комплект не запітнілих плівок, сумка та інструкція з користування.

В промисловості для захисту органів дихання від деяких ХНР використовуються і малі протигазові коробки двох типів: з проти аерозольним фільтром (МКПФ) і без нього (МКП), які класифікуються за марками А, В, Г, КД і С.


Призначення коробок малих габаритних розмірів

промислових фільтруючих протигазів


Марка коробки

Тип коробки і пізнавальні знаки
ХНР, від яких захищає коробка

А

МКП – корпус і дно коричневі

Пари органічних сполук (бензин, ацетон, бензол, толуол, ксилол, спирти), пари фосфор і хлорорганічних отруто-хімікатів.

МКПФ– корпус коричневий, дно жовте

То саме, а також пил, дим і туман

В

МКП – корпус і дно жовті

Кислі гази і пари (сірчаний газ, хлор, сірководень, синильна кислота, хлористий водень, фосген), пари фосфору і хлорорганічних отрутохімікатів.

МКПФ – корпус жовтий, дно біле

То саме, а також пил, дим і туман

Г

МКП– корпус чорний і жовта кільцева смуга, дно чорне

Пари ртуті, ртутьорганічні отрутохімікати на основі етилмеркурхлоріду.

МКПФ– корпус чорний і жовта кільцева смуга, дно чорне

То саме, а також пил, дим і туман

КД

МКП – корпус і дно сірі

Аміак, сірководень та їх суміші.

МКПФ – корпус сірий, дно біле

То саме, а також пил, дим і туман

С

МКП – корпус і дно зелені

Сірчаний газ і окисли азоту.

МКПФ – корпус зелений, дно біле

То саме, а також пил, дим і туман

В комплект промислового протигазу малих габаритних розмірів входять: фільтруюча поглинальна коробка, лицева частина, комплект не запітнілих плівок, сумка та інструкція по користуванню.

Промислові протигази великих і малих габаритних розмірів комплектуються лицевими частинами ШМП двох типів: з клапанною коробкою типу 1 і типу 11. Лицеву частину ШМП кожного типу виготовляють п’яти ростів. Підбір лицевої частини по росту проводиться за обміром голови (довжина замкнутої лінії, яка проходить через маківку голови, щоки і підборіддя).

Результат виміру голови, см

63

63,5-65,5

66-68

68,5-70,5

 71

Ріст шлему-маски

0

1

2

3

4


Крім лицевої частини ШМП промислові протигази можуть комплектуватися і лицевими частинами ШМ-41, ШМ-41М, ШМС і ШМГ.

Протигазові респіратори РПГ-67, РУ-60М і РУ-60МУ використовуються в промисловості для захисту органів дихання від ХНР у вигляді пару і газів при їх концентрації не більш 10-15 ГДК. Вони складаються із резинової маски, фільтруючих поглинальних патронів, пластмасових манжет з клапаном вдиху і клапаном видиху, трикотажного обтюратора, а також наголовника для закріплення респіратору на голові.
1   ...   19   20   21   22   23   24   25   26   ...   51



Схожі:

Е.І. Довгяло В. В. Крижевський, Ю. В. Луценко iconДокументи
1. /Луценко.docx
Е.І. Довгяло В. В. Крижевський, Ю. В. Луценко iconПротокол №2 засідання громадської ради при Білозерській районній державній адміністрації
Луценко Анатолій Григорович від районної організації Асоціації керівників шкіл Білозерського району, голова громадської ради
Е.І. Довгяло В. В. Крижевський, Ю. В. Луценко iconПротокол №3 засідання громадської ради при Білозерській районній державній адміністрації
Луценко Анатолій Григорович від районної організації Асоціації керівників шкіл Білозерського району, голова громадської ради
Е.І. Довгяло В. В. Крижевський, Ю. В. Луценко iconСценарій підготувала: Сніжана Луценко
Мета: вчити учнів розуміти традиції і цінності свого народу та народів світу. Розвивати високоморальні громадські позиції. Створювати...
Е.І. Довгяло В. В. Крижевський, Ю. В. Луценко iconКак минометчик Луценко стал Танкистом
Без хвастовства и перечисления книжных сведений о наступательных операциях. Просто говорит, что прошел войну от моря до моря, а закончил...
Е.І. Довгяло В. В. Крижевський, Ю. В. Луценко iconПротокол №1 спільного засідання громадської ради та громадської гуманітарної ради при Білозерській районній державній адміністрації смт Білозерка 15 лютого 2012 року
Присутні: члени громадської ради: Луценко А. Г., Горшкова Т. П., Ковальчук В. В., Кудіна С. В., Ніколайчук Г. А., Підгородецький...
Е.І. Довгяло В. В. Крижевський, Ю. В. Луценко iconСуде, или не все потеряно, господа, их возможно очеловечить! Ссылка на новость: Краткое
Дискуссия академика Степанова после комментария новости «Луценко выиграл у Украины в Европейском суде», или не все потеряно, господа,...
Е.І. Довгяло В. В. Крижевський, Ю. В. Луценко iconРецензенти: Н. В. Чепелєва доктор психологічних наук, професор, дійсний член напн україни; Н. О. Березіна головний спеціаліст відділу освіти, виховної роботи та захисту прав дитини Міністерства освіти І науки України Науковий редактор
М.І. Божко, Н. Д. Бойко, Л. В. Бура, З. Г. Вітульська, В.І. Денисенко, Л. В. Доманська, М. Г. Глушко, А. В. Заворотнюк, Н. М. Костецька,...
Е.І. Довгяло В. В. Крижевський, Ю. В. Луценко iconСелище Гоголеве по праву вважається селищем робітничим, адже тут розташовані цех видобутку нафти І газу-4, Гоголівська Центральна база виробничого обслуговування, цех технологічного транспорту нгву «Полтаванафтогаз»
М. К. Халдай, голова районної ради Є. Г. Луценко, помічник народного депутата України В. П. Пилипенка Н. М. Тимченко, виконавчий...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©te.zavantag.com 2000-2017
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи