Е.І. Довгяло В. В. Крижевський, Ю. В. Луценко icon

Е.І. Довгяло В. В. Крижевський, Ю. В. Луценко




НазваЕ.І. Довгяло В. В. Крижевський, Ю. В. Луценко
Сторінка25/51
Дата конвертації16.09.2013
Розмір9.86 Mb.
ТипДокументи
1   ...   21   22   23   24   25   26   27   28   ...   51
1. /tsyvil'nyy zakhyst oblasti-tom_4-chastyna_2-pidruchnyk.docЕ.І. Довгяло В. В. Крижевський, Ю. В. Луценко
На сьогодні можливо, при наявності відповідного фінансування, придбання та використання сучасних приборів і засобів (побутових, пересувних і стаціонарних) проведення хімічної і радіаційної розвідки.


31. ОРГАНІЗАЦІЯ ЧЕРГОВО-ДИСПЕТЧЕРСЬКОЇ СЛУЖБИ НА ПОТЕНЦІЙНО НЕБЕЗПЕЧНОМУ ОБ’ЄКТІ (ПНО)


31.1. Мета створення служби, її завдання.

Чергово-диспетчерський пункт ПНО.

Розміщення і оснащення пункту.

Організація чергування на пункті


З метою організації оперативного реагування на загрозу виникнення аварії або при її виникненні на ПНО створюється чергово-диспетчерська служба.

Основні завдання служби:

1. Контроль (відстежування) поточної обстановки на об'єкті з метою виявлення загрози або виникнення аварійної обстановки.

2. Дистанційне відключення пошкодженого обладнання, зупинка його водо-, енергопостачання, приведення в дію системи локалізації аварії.

3. Ведення обліку руху потенційно небезпечних речовин і промислових відходів.

4. Ведення постійного приладового контролю за радіаційною і періодичного візуального за хімічною обстановками та представлення інформації оперативному черговому територіального органу НС і ЦЗН.

5. У разі виникнення аварії – оцінка можливої обстановки на об'єкті і прилеглій території, організація оповіщення відповідно до схеми.

Оповіщення здійснює черговий диспетчер, і рішення на його проведення він приймає самостійно. Для залучення уваги персоналу об'єкту та населення до інформації про аварію включаються об'єктові сирени. Тексти обігу розробляються завчасно, підписуються керівником об'єкту і затверджуються керівником територіального органу, в компетенції якого знаходяться питання захисту населення і територій.

На хімічно небезпечних підприємствах в текстах обігу повинно бути враховано, що якщо час підходу хмари до об'єкту (до населеного пункту) менше часу, необхідного на оповіщення і проведення заходів увакуації, то останні не проводяться. В цьому випадку люди повинні провести герметизацію приміщень і знаходитися в них. Статистичні та розрахункові дані свідчать, що в цьому випадку втрати приблизно на 50% нижче, ніж на відкритій місцевості.

Основою чергово-диспетчерської служби об'єкту є диспетчерський пункт з відповідним оснащенням, обладнанням і документацією, укомплектованою штатом підготовлених чергових диспетчерів.

Диспетчерські пункти (ДП) повинні розміщуватися в приміщеннях 1-го поверху адміністративного корпусу поряд з входом або на деякій відстані від нього, або в окремій капітальній будівлі на території об'єкту.

ДП повинен бути оснащений пультом селекторного зв'язку (або прямим телефонним зв'язком) з територіальними (об'єктовими) службами реагування на НС, з оперативними черговими територіального органу НС і ЦЗН та територіального органу МВС, а також з керівництвом об'єкту.

ДП оснащується автоматизованою апаратурою інформування про поточну обстановку, що складається з приймально-контролюючих приладів, пов'язаних з локальною системою раннього виявлення загрози або виникнення аварії та об'єктовою метеостанцією. Система раннього виявлення загрози виникнення НС повинна включати різні технологічні датчики, сигналізатори та інші пристрої, що контролюють параметри обладнання і навколишнього середовища.

Повинне бути передбачено технічне оснащення, що дозволяє відключати пошкоджене обладнання, зупиняти його водо-, енергопостачання, включати системи локалізації аварії в автоматичному або ручному режимі.

На об'єкті повинна бути створена локальна або об'єктова система оповіщення персоналу і населення, яка повинна приводитися в дію черговим диспетчером.

При цьому, на ПНО, уражаючі фактори від яких досягають заселених територій або інших об'єктів, створюються локальні системи оповіщення, а на ПНО, зона ураження від яких не виходить за територію, створюються об'єктові системи оповіщення. Ті та інші системи повинні забезпечувати оповіщення: керівного складу і персоналу об'єкту, оперативних чергових аварійних служб, відповідних територіальних органів НС і ЦЗН та МВС, а локальні, додатково, – об'єкти і населення, що знаходиться в зоні дії локальної системи оповіщення.

Вимоги до оснащення локальних і об'єктових систем оповіщення визначаються проектом, узгодженим з відповідним органом НС і ЦЗН.

До складу локальних і об'єктових систем оповіщення входять:

1. Абонентні радіоточки радіомовлення і відомчих РТУ.

2. Вуличні гучномовці.

3. Електросирени і пристрої для їх запуску.

Кількість вуличних гучномовців, електросирен, їх розміщення і потужність повинна забезпечувати необхідну гучність у всіх місцях масового скупчення працівників і населення. Гучномовці не повинні мати регуляторів гучності (окрім абонентних, розміщених в квартирах населення), підключення до мережі повинно виконуватися без роз'єднувальних пристроїв. Рівень звукового сигналу повинен бути не нижчим 85 дБ або на 15 дБ вище за рівень будь-якого зовнішнього шуму і його тривалість повинна перевищувати 30 секунд. Цей мінімальний рівень звукового сигналу повинен бути чутний в будь-якому місці зони дії локальної (об'єктової) системи оповіщення.

Рівень звуку в будь-якому місці, де перебувають люди, не повинен перевищувати 120 дБ.

4. Стійки циркулярного виклику.

5. Магнітофони і магнітні стрічки із записаними текстами звернень (8 варіантів повідомлень).

Крім того, для забезпечення умов роботи чергового диспетчера, повинна бути передбачена наявність наступних документів, майна та приладів:

1. Інструкція щодо дій чергового диспетчера на три можливі випадки:

- на випадок НС техногенного характеру (у тому числі на випадок, коли даний об'єкт знаходиться в зоні дії уражаючих факторів іншого ПНО);

- на випадок НС природного характеру;

- на випадок НС соціально-політичного характеру.

Ця Інструкція повинна підписуватися керівником об'єкту та затверджуватися керівником територіального органу виконавчої влади, до компетенції якого віднесені питання захисту населення і територій від НС, на території якого знаходиться даний об'єкт.

2. Схема оповіщення керівного складу, персоналу об'єкту, відповідних служб, сил ЦЗ (ЦО), об'єктів і населення.

3. Журнал обліку руху потенційно небезпечних речовин і промислових відходів.

4. План (схема або табло) об'єкту з прилеглою до нього територією, розбитою на 8 секторів, а також таблиця з орієнтовним часом підходу зараженого повітря до різних об'єктів (рубежів) і розрахунковими даними по глибинам розповсюдження хмари зараженого повітря (для ХНО).

5. Засоби радіаційного і хімічного контролю.

6. Засоби індивідуального захисту, підібрані за розмірами для кожного диспетчера.

7. Інструкція по організації радіаційного і хімічного спостереження.

8. Тексти звернень до персоналу та населення, у разі аварії (для кожного сектора окремо), на паперових носіях і магнітних стрічках.

9. На території об'єкту повинен бути встановлений покажчик напрямку вітру, видимий з робочого місця диспетчера, а на підприємствах з одиничними ємностями зберігання більше 30 тонн повинна бути метеостанція або прилад для визначення напрямку і швидкості вітру.

При надходженні інформації про аварію черговий диспетчер зобов'язаний:

1. Провести прогнозування обстановки, що складається, оцінити її, прийняти рішення про оповіщення працівників об'єкту, населення міста і населених пунктів, що потрапляють в зону ураження, керівництва і персоналу об'єктів, що знаходяться в зоні локальної системи оповіщення.

2. Організувати (особисто або дати відповідну команду черговому АТС) запуск електросирен, обладнання радіотрансляційних вузлів, гучномовців по периметру підприємства.

3. Відповідно до схеми оповіщення провести оповіщення першого керівника підприємства, робочих та службовців, цехів і підрозділів підприємства, а також оперативних чергових управління (відділу) НС і ЦЗН та міського відділу УМВС – по прямим телефонам, населення і об'єктів, що знаходяться в зоні локальної системи оповіщення. При необхідності, дати команду черговому телефоністу на оповіщення керівного складу підприємства та об'єктів, що знаходяться в зоні локальної системи оповіщення.

4. Інформувати про розвиток обстановки оперативних чергових управління (відділу) НС і ЦЗН та міського відділу УМВС, СБУ і інших органів.


31.2. Методика аварійного прогнозування і дії чергового диспетчера за оцінкою обстановки і організації оповіщення
у разі аварії на хімічно небезпечному об’єкті


У разі виникнення на об'єкті аварії з викидом (выливом) хімічно небезпечної речовини, черговий диспетчер зобов'язаний:

1. З'ясувати (уточнити) наступні початкові дані, які необхідні для аварійного прогнозування наслідків аварії:

а) тип і кількість викинутих при аварії НХР;

б) спосіб зберігання НХР: під високим тиском, в штучно охолодженому стані або при температурі і тиску навколишнього середовища;

в) характер розливу НХР (вільно в піддон або обваловку);

г) метеорологічні умови: швидкість і напрям вітру в приземному шарі повітря, температура повітря, ступінь вертикальної стійкості атмосфери.

2. Провести прогнозування обстановки, яка, в загальному випадку, включає визначення (розрахунок) наступних кількісних показників:

а) визначення глибини розповсюдження зараженого повітря (Г);

б) визначення центрального кута сектора, в межах якого може розповсюджуватися хмара (ц);

в) визначення площі зони можливого хімічного зараження (Sзмхз);

г) визначення площі і максимальної ширини прогнозованої зони хімічного зараження (Sпзхз і Шпзхз);

д) визначення часу підходу зараженого повітря до об'єкту (tподх);

е) визначення можливих втрат (В%);

ж) визначення часу уражаючої дії НХР (Т ураж).

Порядок прогнозування хімічної обстановки розглянемо на конкретному прикладі:

Приклад: На станції біологічного очищення стоків при зливі зрідженого хлора з транспортного засобу в місткість зберігання відбувся викид в піддон заввишки 1 м (h=1м) 5 тонн хлора. Метеоумови: вітер західний, швидкість V=2м/сек, СВУА – інверсія, температура повітря +20оС (tпов=+20оС). Місцевість – відкрита. Провести розрахунок параметрів, що характеризують хімічну обстановку.

1. Залежно від типу і кількості викинутого НХР, температури повітря, швидкості вітру і ступенів вертикальної стійкості атмосфери з таблиць 8-19 визначається глибина розповсюдження хмари на відкритій місцевості при вільному розливі речовини (Гт, км). Глибина розповсюдження хмари у разі аварії з викидом речовин, для яких таблиці не розраховані, визначається за допомогою перерахованих коефіцієнтів, приведених в Таблиці № 20 (20 хімічно небезпечних речовин) шляхом множення на даний коефіцієнт глибини розповсюдження хмари хлора за тих же умов. Ступінь вертикальної стійкості визначається по графіку (Т-7) залежно від часу доби, швидкості вітру, хмарності - Гт = 7,6 км.

2. Залежно від швидкості вітру і ступеня вертикальної стійкості атмосфери по Т-2 визначається швидкість перенесення фронту хмари (Vпер, км/година) : Vпер = 10 км/година.

3. Визначається максимальна глибина перенесення хмари за
4 години.

Гпер = 4 х 10 = 40 км

Примітка: Прогнозування обстановки здійснюється на термін, не більш 4-х годин, після чого, при необхідності, прогноз уточнюється. На глибину перенесення хмари за 4 години детально повинні плануватися заходи щодо захисту населення.

4. З розрахованих в пунктах 1 і 3 (відповідно Гт і Гпер) для подальших розрахунків вибирається менше значення. При виливі в піддон (обваловку), а також при розповсюдженні хмари над забудованою або лісистою місцевістю зменшення глибини розповсюдження враховується введенням відповідних коефіцієнтів Кп(Т-1) і Км(Т-3):


ГГф=

Гт(абоГпер)

=

7,6

=3,6 км




Кп • Км

2,1•1



5. Розраховується площа зони можливого хімічного зараження (Sзвхз), тобто площа території, в межах якої під впливом зміни напряму вітру може виникнути переміщення хмари:

Sзвхз = 8,72 • 10-3 Гф2 • ц (км2), де:

ц – коефіцієнт, чисельно рівний кутовому розміру зони можливого хімічного зараження. Залежить від швидкості вітру, визначається по

Т-5 (ц = 90є)

Sзмхз = 8,72 • 10-3 • 3,62 • 90 = 10,2 км2

6. Розраховується площа прогнозованої зони зараження (Sпзхз):

(Sпзхз) = К • Гф • N• 0,2, де:

К – коефіцієнт, залежний від ступеня вертикальної стійкості

атмосфери, визначається по Т-4 (К=0,081)

N (годину) – час, на який складається прогноз, відлічуване від моменту аварії

Sпзхз = 0,081 • 3,62 • 4• 0,2 = 1,42 км2

7. Розраховується максимальна (в середині зони) ширина прогнозованої зони хімічного зараження:

Ш1 = 0,3 • Гф•0,6 - при інверсії

Ш2 = 0,3 • Гф•0,75 – при ізотермії

Ш3 = 0,3 • Гф•0,95 – при конвекції.

При інверсії: Ш = 0,3 • 3,6 •06 ~ 0,647 км


8. Час підходу зараженого повітря до об'єкту:

tпідх=

R




Vпер

де:

R – знаходження об'єкту від місця аварії (км).

За допомогою Таблиці визначаємо відстань:

до ВАТ «Еталон» - R = 1,4 км

до населеного пункту « Лиман» - R = 3,4 км.

(дивися Табицю, сектор 3).

Час підходу хмари зараженого повітря:

до ВАТ «Еталон»

tпідх=

1,4

=0,14 години (8,4 хв)

10

до населеного пункту «Лиман»

tпідх=

3,4

=0,34 година (20,4 хв)

10

9. По таблиці Т-6 залежно від забезпеченості засобами індивідуального захисту органів дихання і умов розміщення, визначаються можливі втрати.

Ступінь тяжкості хімічного зараження незахищених людей залежить від типу НХР і удалення від місця аварії і може бути смертельне, середне і легкої тяжкості.

Так, при викиді аміаку смертельно люди будуть уражені на удаленні до 0,4Гф, отримають поразку середньої тяжкості на удаленнях до 0,5Гф, при викиді хлора на удаленнях 0,3Гф і 0,5Гф - відповідно.

Незахищені люди, що опинилися в зоні смертельного ураження, гинуть в різні терміни після ураження; в зоні ураження середньої тяжкості підлягають госпіталізації на термін більш 3-х діб, і в зоні легкого ураження потребують більш короткостроковій госпіталізації або амбулаторному лікуванні.


10. По таблиці Т-21, залежно від типу НХР, швидкості вітру, температури і характеру розливу, визначається час випаровування речовини, для нестійких НХР співпадаюче з часом уражаючої дії (Тпор): Тпор = 18 годин.

З метою скорочення часу на ухвалення рішення на оповіщення і його проведення черговий диспетчер спочатку визначає тільки необхідні для цього параметри:

- глибину розповсюдження хмари і положення зони можливого хімічного зараження на місцевості, які сектори (об'єкти) потрапляють в зону МХЗ. Якщо кількість викинутої речовини не співпадає з табличним, глибина розповсюдження визначається методом інтерполяції (екстраполяції);

- час підходу зараженого повітря до різних рубежів (об'єктам);

- тривалість ураження НХР на об'єкті.

Для прискорення прогнозування на робочому місці чергового диспетчера доцільно мати заздалегідь розроблені (розраховані) шаблони, для конкретних умов об'єкту: типи речовин, об'єми місткостей зберігання, характер місцевості (закрита або відкрита).

Оцінивши обстановку, диспетчер приступає до оповіщення згідно схеми оповіщення керівного складу, відповідних чергових служб (МНС, МВС, аварійно-рятівних), персоналу об'єкту і населення відповідно з схемою оповіщення.

При аваріях, наслідки яких виходять за межі об'єкту, додатково оповіщаються керівники об'єктів (в першу чергу дитячі установи) і населення, що знаходиться поблизу ХНО.

Зразковий текст зверненя чергового диспетчера до персоналу об'єкту і населення при аварії з викидом НХР приведений в Додатку № 1.


Додаток № 1

Т Е К С Т

звернення чергового диспетчера до персоналу об'єкту і населення при аварії з викидом (виливом) НХР

УВАГА!

Говорить диспетчер (найменування об'єкту)

Громадяни! На ОГД _____________ відбулася аварія з викидом (виливом) небезпечних хімічних речовин_(найменування НХР).

Хмара зараження розповсюджується в напрямі _______ (найменування об'єкту, населеного пункту).

В зону хімічного зараження потрапляють(цехи, об'єкти, підприємства житлові райони, вулиці)

Персоналу (найменування об'єкту) срочно надіти засоби індивідуального захисту.

Персоналу і людям __ міста,ОГД, __ терміново (цехів, об'єктів, підприємств і вулиць) покинути цехи і приміщення і відбути в район (куди)

Якщо Ви не маєте при собі противогазів і не встигли до підходу хмари зараженого повітря покинути цехи, приміщення, Вам необхідно сховатися в них. Щільно закрити вікна, двері.

Надалі діяти відповідно до вказівок адміністрації об'єкту і територіального органу НС.

Керівник(директор)___________________ ____________

(найменування підприємства) (Прізвище, ініціали)

«___»________________200__ р.

32. ЛОКАЛЬНІ СИСТЕМИ ОПОВІЩЕННЯ
ПОТЕНЦІЙНО НЕБЕЗПЕЧНИХ ОБ'ЄКТІВ


32.1. Локальні системи оповіщення на потенційно
небезпечних об’єктах


Документація чергового диспетчера

Оповіщення і зв'язок в надзвичайних ситуаціях здійснюється згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 15.02.1999 р.. № 192 «Про затвердження Положення по організації оповіщення і зв'язку в надзвичайних ситуаціях».

О П О В І Щ Е Н Н Я - доведення сигналів і повідомлень органів ЦЗ (ЦО) про загрозу і виникнення надзвичайних ситуацій до центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій і населення.

Система оповіщення ЦЗ (ЦО) – комплекс організаційно-технічних заходів поєднання апаратури і технічних засобів оповіщення, апаратури, засобів і каналів зв'язку, призначених для своєчасного доведення сигналів і інформації з питань ЦЗ (ЦО) до центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій і населення.

На випадок виникнення НС безпосередньо на потенційно небезпечних об'єктах, за їх рахунок створюються локальні або об'єктові системи оповіщення, які повинні бути поєднані з регіональними системами централізованого оповіщення.

Вимоги по оснащенню локальних систем оповіщення визначаються проектом, узгодженим з відповідним органом ЦЗ (ЦО).

Локальні системи оповіщення створюються на потенційно небезпечних об'єктах, зона ураження від яких у разі виникнення НС досягає заселених територій або інших підприємств, установ, організацій. В їх склад входять:

- абонентські радіоточки радіомовлення і відомчі РТУ (радіотрансляційні установки);

- вуличні гучномовці;

- пристрої запуску електросирен і самі електросирени;

- системи централізованого виклику;

- магнітофони, магнітні стрічки із записаними текстами повідомлень.

Локальні системи оповіщення повинні забезпечувати оповіщення:

- керівників і інших працівників потенційно небезпечних об'єктів;

- оперативних чергових аварійних служб відповідних територіальних органів ЦЗ (ЦО), територіальних органів МВС по прямим телефонам;

- керівників і інших працівників підприємств, установ (перш за все дитячих, навчальних, медичних закладів, що знаходяться в межах зони можливого ураження), організацій і населення.

На потенційно небезпечних підприємствах, на яких зона ураження не виходить за їх територію, створюються об'єктові системи оповіщення. В їх склад входять:

- абонентні радіоточки і вуличні гучномовці державної мережі радіомовлення і відомчих радіовузлів;

- пристрої запуску електросирен і самі електросирени;

- телефони, підключені до системи централізованого виклику;

- інші технічні засоби, при потребі.

Об'єктові системи оповіщення повинні забезпечувати оповіщення:

- керівників і інших працівників підприємства;

- оперативних чергових аварійних служб, відповідних територіальних органів ЦЗ (ЦО), територіальних органів МВС по прямим телефонам.

Оповіщення керівників і інших працівників потенційно небезпечних об'єктів, а також керівників і працівників підприємств, установ, організацій і населення, що знаходиться в зоні локальної системи оповіщення, здійснює черговий диспетчер або особа, що виконує його обов'язки. Оповіщення працівників підприємств, установ, організацій і населення, що знаходиться за межами локальної системи оповіщення, покладається на оперативних чергових відповідних територіальних органів ЦЗ (ЦО), для чого можуть притягуватися сили і засоби відповідних органів МВС. В населених пунктах, де немає цілодобового чергування територіальних органів ЦЗ (ЦО), їх функції по оповіщенню можуть покладатися на чергових відповідних органів МВС. З метою своєчасного оповіщення і перевірки достовірності прийнятого повідомлення (команди) організовується прямий телефонний зв'язок потенційно небезпечного цеху з черговим диспетчером і керівником підприємства, а також чергового диспетчера з оперативним черговим відповідного територіального органу ЦЗ (ЦО), органу МВС за рахунок потенційно небезпечного підприємства.

Для оповіщення чергових служб центральних і місцевих органів виконавчої влади, керівного складу територіальних органів ЦЗ (ЦО) створюються системи циркулярного виклику.

Для своєчасного оповіщення керівного складу центральних і місцевих органів виконавчої влади, керівного складу територіальних органів ЦЗ (ЦО) створюється загальнодержавна система пейджерного зв'язку ЦЗ (ЦО), яка може охоплювати і оповіщення керівного складу потенційно небезпечних підприємств.

Для прогнозування масштабів зараження НХР і оповіщення про це, на робочому місці чергового диспетчера повинні бути:

- інструкція по діям чергового диспетчера об'єкту на випадок аварії на об’єкті з викидом (виливом) НХР;

- план (схема) об'єкту з прилеглою територією, а також таблиці з орієнтовним часом підходу зараженого повітря до різних рубежів (об'єктів) і розрахунковими даними глибин зон можливого зараження НХР;

- довідкові дані по загальній кількості НХР на об'єкті і дані по розміщенню їх запасів в ємностях і технологічних трубопроводах;

- характеристика основних властивостей НХР, які використовуються у виробництві;

- способи першої медичної допомоги і засоби захисту від НХР;

- схема оповіщення персоналу об'єкту, керівників підприємств, організацій, установ і населення, що знаходиться в санітарно-захисній зоні об'єкту на випадок аварії з викидом НХР;

- текст звернення до робітників, службовців і населення при загрозі хімічного зараження.

Робоче місце чергового диспетчера оснащується також дистанційною метеостанцією (ДМС) або метеоприладами для визначення напряму і швидкості вітру в приземному шарі повітря, приладом вимірювання температури і кінцевим пристосуванням технічних засобів оповіщення і визначення НХР. Окрім цього повинні бути підібрані за розмірами комплекти засобів індивідуального захисту.

32.2. Схеми оповіщення і тексти звернення до працівників і населення про хімічне і радіоактивне зараження

Оповіщення і зв'язок в НС забезпечується за допомогою єдиної національної системи зв'язку (ЄНСЗ).

Сигнали оповіщення ЦЗ (ЦО), повідомлення про загрозу і виникнення НС, інформація про дії в НС доводиться до працівників підприємств, установ, організацій, населення всіма наявними засобами зв'язку, віщання, оповіщення.

С
1   ...   21   22   23   24   25   26   27   28   ...   51



Схожі:

Е.І. Довгяло В. В. Крижевський, Ю. В. Луценко iconДокументи
1. /Луценко.docx
Е.І. Довгяло В. В. Крижевський, Ю. В. Луценко iconПротокол №2 засідання громадської ради при Білозерській районній державній адміністрації
Луценко Анатолій Григорович від районної організації Асоціації керівників шкіл Білозерського району, голова громадської ради
Е.І. Довгяло В. В. Крижевський, Ю. В. Луценко iconПротокол №3 засідання громадської ради при Білозерській районній державній адміністрації
Луценко Анатолій Григорович від районної організації Асоціації керівників шкіл Білозерського району, голова громадської ради
Е.І. Довгяло В. В. Крижевський, Ю. В. Луценко iconСценарій підготувала: Сніжана Луценко
Мета: вчити учнів розуміти традиції і цінності свого народу та народів світу. Розвивати високоморальні громадські позиції. Створювати...
Е.І. Довгяло В. В. Крижевський, Ю. В. Луценко iconКак минометчик Луценко стал Танкистом
Без хвастовства и перечисления книжных сведений о наступательных операциях. Просто говорит, что прошел войну от моря до моря, а закончил...
Е.І. Довгяло В. В. Крижевський, Ю. В. Луценко iconПротокол №1 спільного засідання громадської ради та громадської гуманітарної ради при Білозерській районній державній адміністрації смт Білозерка 15 лютого 2012 року
Присутні: члени громадської ради: Луценко А. Г., Горшкова Т. П., Ковальчук В. В., Кудіна С. В., Ніколайчук Г. А., Підгородецький...
Е.І. Довгяло В. В. Крижевський, Ю. В. Луценко iconСуде, или не все потеряно, господа, их возможно очеловечить! Ссылка на новость: Краткое
Дискуссия академика Степанова после комментария новости «Луценко выиграл у Украины в Европейском суде», или не все потеряно, господа,...
Е.І. Довгяло В. В. Крижевський, Ю. В. Луценко iconРецензенти: Н. В. Чепелєва доктор психологічних наук, професор, дійсний член напн україни; Н. О. Березіна головний спеціаліст відділу освіти, виховної роботи та захисту прав дитини Міністерства освіти І науки України Науковий редактор
М.І. Божко, Н. Д. Бойко, Л. В. Бура, З. Г. Вітульська, В.І. Денисенко, Л. В. Доманська, М. Г. Глушко, А. В. Заворотнюк, Н. М. Костецька,...
Е.І. Довгяло В. В. Крижевський, Ю. В. Луценко iconСелище Гоголеве по праву вважається селищем робітничим, адже тут розташовані цех видобутку нафти І газу-4, Гоголівська Центральна база виробничого обслуговування, цех технологічного транспорту нгву «Полтаванафтогаз»
М. К. Халдай, голова районної ради Є. Г. Луценко, помічник народного депутата України В. П. Пилипенка Н. М. Тимченко, виконавчий...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©te.zavantag.com 2000-2017
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи