Е.І. Довгяло В. В. Крижевський, Ю. В. Луценко icon

Е.І. Довгяло В. В. Крижевський, Ю. В. Луценко




НазваЕ.І. Довгяло В. В. Крижевський, Ю. В. Луценко
Сторінка27/51
Дата конвертації16.09.2013
Розмір9.86 Mb.
ТипДокументи
1   ...   23   24   25   26   27   28   29   30   ...   51
1. /tsyvil'nyy zakhyst oblasti-tom_4-chastyna_2-pidruchnyk.docЕ.І. Довгяло В. В. Крижевський, Ю. В. Луценко


В И Д

зони можливого зараження НХР


Швидкість

вітру,

м/сек

меньше 0,5

0,6 - 1

1,1 - 2

більше 2


Сектор розпов-сюджен-ня НХР










Г









Г










Г










Г Г


Де : Г - глибина заражения, - напрямок вітру.


С Х Е М А

об'єкту з прилеглою територією


Пн










Зах Сх


Пд


33. СИЛИ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ (ЦО) УКРАЇНИ


Протягом всієї історії людство страждало від дій стихійних лих, аварій, катастроф, які забирають тисячі життів, заподіюють колосальний економічний збиток, за короткий час руйнують все, що створювалося протягом років, десятиріччями.

До 1996 р. усунення наслідків великих аварій і катастроф доручалося, як правило, силам ЦЗ (ЦО), орієнтованим на НС і захист населення у воєнний час, зокрема від зброї масового ураження.

В мирній обстановці бойовими виглядали втрати при аваріях, катастрофах і стихійних лихах. Так, аварія на Чорнобильській АЕС, землетруси, вибухи в Новобогданівці, збільшення числа залізничних і авіаційних катастроф, розкрили серйозні недоліки цієї системи. Були потрібні кардинальні перетворення в області ліквідації НС.

Так було створене МНС з органами управління, силами та засобами.

Закон України «Про правові основи ЦЗ» визначає правові та організаційні основи у сфері цивільного захисту населення і територій від НС техногенного, природного та воєнного характеру.

33.1.Призначення, склад, завдання ОРС ЦЗ МНС України


Складовою частиною ЄДС ЦЗ є сили ЦЗ (ЦО). Відповідно до статті 34 Закону України «Про правові основи ЦЗ» до сил ЦЗ (ЦО) відносяться:

- ОРС ЦЗ (оперативно-рятувальна служба цивільного захисту);

- спеціальні (воєнізовані) та спеціалізовані АРФ і їх підрозділи;

- аварійно-відновлювальні формування;

- спеціальні служби ЦЗ та інші органи виконавчої влади, на які покладені завдання ЦЗ;

- формування особливого періоду;

- авіаційні та піротехнічні підрозділи;

- підрозділи забезпечення та матеріальних резервів.

Основу сил ЦЗ (ЦО) складають ОРС ЦЗ, яка була створена відповідно до Закону України «Про правові основи ЦЗ» і Указу Президента України від 19.12.03 р. № 1467.

ОРС ЦЗ – це спеціальні воєнізовані формування, на які покладається проведення пошукових, аварійно-рятувальних і інших невідкладних робіт під час виникнення НС техногенного, природного та воєнного характеру, участь в територіальній обороні, а також міжнародних рятувальних і інших гуманітарних операціях.

Служба створена з метою виконання завдань з локалізації НС, ліквідації їх наслідків в ЄДС ЦЗ населення та територій. В своїй діяльності Служба керується Конституцією України, Законами України, вимогами міжнародних конвенцій і договорів, актами МНС України.

Органи і підрозділи Служби створюються за територіальним принципом, до району включно, з урахуванням техногенного та екологічного навантаження території і завдань в мирний час і особливий період.

Територіальна оборона (ст. 18 Закону України «Про оборону України») – система загальнодержавних, військових і спеціальних заходів, які здійснюються в особливий період.

Особливий період в державі наступає з часу оголошення рішення про мобілізацію (окрім цільової) або з часу введення воєнного стану в Україні, або в окремих її територіях і охоплює час мобілізації, воєнного часу та частково відновлювального періоду після закінчення воєнних дій.

Служба діє на принципах єдиноначальства, централізації управління, статутної дисципліни, особистої відповідальності.
Її особовий склад працює на професійній основі. Діяльність служби розповсюджується на всю територію України.

Систему органів управління та підрозділів Служби складають:

1. Органи управління Служби – структурні підрозділи (департамент) центрального апарату МНС України (управління, відділи у складі ГУ МНС областей).

2. Гарнізони Служби (ГС). ГС – оперативно-територіальна структура ОУ, підрозділів, навчальних і НД закладів, підприємств і організацій МНС України, а також інших сил ЦЗ (ЦО), які залучаються до ліквідації НС і гасіння пожеж, дислокованих у межах АТО (обласні, міські, районні гарнізони).

Підрозділ Служби – постійно діюча організаційно-штатна структура з особовим складом і працівниками, технікою, спеціальним оснащенням, може самостійно або при взаємодії з іншими підрозділами ЦЗ (ЦО), виконувати покладені завдання з захисту населення та території, захисту матеріальних і культурних цінностей, навколишнього середовища під час ліквідації НС і проведення спеціальних робіт в складних умовах.

Начальниками гарнізонів Служби є начальники головних управлінь, управлінь, відділів відповідно в областях, містах, районах.

В обласних гарнізонах Служби основу сил складають аварійно-рятувальні загони спеціального призначення (АРЗ СП). Вони створюються, в першу чергу, в тих областях, в яких ліквідовані підрозділи ЦО. АРЗ СП служать для реагування на НС регіонального рівня. В м. Харкові такий загін знаходиться на вул. Ньютона, 132А.

Окрім АРЗ СП, основу сил служби в гарнізонах складають пожежно-рятувальні підрозділи.

Пожежно-рятувальні підрозділи створені на основі Закону України «Про пожежну безпеку».

До таких підрозділів відносяться:

СДПЧ – самостійні державні пожежні частини (атестовані, тобто особовий склад має звання);

ППЧ - професійні пожежні частини;

ДПЧ - державні пожежні частини, окремі пости (ОП).

В кожному міському, сільському районі, в містах без районного розподілу створені СДПЧ і ППЧ під керівництвом міських або районних відділів ГУ (У) МНС України в областях.

На об'єктах економіки (ОПН) створюються ДПЧ, які утримуються за рахунок коштів таких об'єктів і підпорядковуються загону державної охорони або відділам організації пожежно-профілактичної роботи на закритих об'єктах відповідно.

3. Загони центрального підпорядкування.

• Центральний воєнізований АРЗ Служби, м. Київ – найбільший з 9 АРЗ, які працюють в Україні. Склад – 258 фахівців.
В ньому є:

- група рятувальних робіт;

- центр хімічного захисту;

- центр розмінування;

- центр підводного розмінування.

Територіальні зони відповідальності – це Південний Схід і центр України. Сапери-водолази пройшли підготовку в Кам'янець-Подільському навчальному центрі. В 2007 р. знешкоджено
200 боєприпасів. Згідно наказу Міністра даний загін переходить в підпорядкування ГУ МНС Київської області.

• Воєнізований АРЗ Служби, м. Мелітополь.

• Воєнізований АРЗ Служби, м. Дрогобич.

• ВАРЗ Служби, с. Мазанка Сімферопольського району – АРК.

• Спеціальний ВАРЗ Служби, м. Ромни Сумської області.

• Спеціальний ВАРЗ Служби, сел. Жеребково Одеської області.

• Навчальний центр Служби, м. Мерефа (с. Ватутіно) Харківської області.

Вищеперелічені загони центрального підпорядкування оснащені в основному сучасною інженерною технікою (бульдозери, екскаватори, автогрейдери, автокрани, автовишки), автомобільною технікою (автобуси, вантажні автомобілі, спецавтомобілі, легкові автомобілі), технікою радіаційної і хімічної розвідки та захисту, технікою зв'язку, автономними енергоджерелами, технікою малої механізації та призначені для:

- проведення рятувальних робіт;

- проведення спеціальних робіт в складних умовах;

- участі в ліквідації НС і відновлювальних роботах регіонального та загальнодержавного рівня;

- організації та проведення мобілізаційного розгортання формувань, призначених для роботи в особливий період для ліквідації наслідків НС.

• Спеціальний морський АРЗ, м. Керч. Завдання – реагування на НС в акваторії Азовського та Чорного морів.

• Спеціальний авіаційний АРЗ, м. Ніжин. Завдання – для своєчасного реагування на НС, які виникають унаслідок аварій з літальними апаратами, надання допомоги потерпілим, забезпечення своєчасного прибуття рятівників в зону НС.

• Мобільний рятувальний центр, м. Київ. Завдання – проведення пошуково-рятувальних заходів в місцях їх виникнення та надання медичної допомоги потерпілому населенню (мобільний шпиталь).

• Вузли зв'язку:

1. 1-й вузол зв'язку, м. Київ.

2. 2-й вузол зв'язку, м. Переяслав-Хмельницький.

3. Управління, відділи у складі ГУ (У) МНС в областях.

4. Загони та підрозділи, які входять до складу гарнізонів служб.

• Служби:

- технічні (загони технічної служби);

- підрозділи забезпечення.

Кількість фахівців в ОРС ЦЗ – 53678 чол. (за штатом).

Основні завдання Служби:

- забезпечення постійної готовності сил і засобів служби з ліквідації НС, пожеж та їх наслідків. Підрозділи Служби знаходяться на цілодобовому чергуванні;

- проведення невідкладних робіт з ліквідації НС, гасіння пожеж і організація життєзабезпечення потерпілого населення;

- надання населенню оперативної індивідуальної допомоги з використанням спеціальних засобів, у разі виникнення ситуацій в побуті, які загрожують життю та здоров'ю людей або можуть завдати матеріального збитку.

Служба реагує на НС і пожежі, як в мирний час, так і в умовах особливого періоду.

Вона здійснює:

- проведення першочергових робіт під час загрози виникнення НС або пожеж;

- порятунок людей, участь у ліквідації наслідків НС;

- надання потерпілим долікарської допомоги та першої медичної допомоги;

- проведення радіаційної, хімічної розвідки в зонах зараження, а також на маршрутах висунення до них;

- проведення піротехнічних робіт, пов'язаних з виявленням і знищенням вибухонебезпечних предметів.

Бере участь в:

- здійсненні заходів територіальної оборони та антитерористичних операцій;

- здійсненні заходів щодо евакуації населення, матеріальних і культурних цінностей із зон НС;

- узгодженні ПЛАС.

Служба здійснює контроль за готовністю проведення робіт з ліквідації НС спеціальних (воєнізованих) і спеціалізованих АРФ і їх підрозділів, аварійно-відновлювальних формувань, спеціальних служб ЦЗ та інших ОВВ, на які покладені завдання ЦЗ (ЦО).

Підрозділи Служби залучаються до аварійно-рятувальних робіт і гасіння пожеж на всіх об'єктах, незалежно від форм власності.

Безпосереднє керівництво підрозділами Служби під час ліквідації НС і гасіння пожеж здійснює керівник аварійно-рятувальних робіт і гасіння пожеж – старша особа за посадою Служби, яка прибула на місце події та має допуск до керівництва певними роботами.

Керівник аварійно-рятувальних робіт і гасіння пожеж на принципах єдиноначальства керує підрозділами Служби та іншими силами і засобами ЦЗ (ЦО), які залучаються до проведення АРР і гасіння пожеж.

У разі призначення, згідно чинному законодавству, Уповноваженого керівника з ліквідації НС і утворення Штабу з ліквідації НС, керівник АРР і гасіння пожеж стає до його підпорядкування, входить до складу Штабу та продовжує керівництво підрозділами Служби.

Служба взаємодіє із спеціальними (воєнізованими) та спеціалізованими АРФ і їх підрозділами, аварійно-відновлювальними формуваннями, спеціальними службами ЦЗ (ЦО) та МОВВ, ОМСВ, на які покладені завдання з ліквідації НС, при виникненні НС в порядку, встановленому МНС України.

Взаємодія планується та організовується завчасно шляхом розробки планів реагування на конкретні види НС і планів взаємодії під час проведення АРНР, які уточнюються щорічно.

Плани узгоджуються з взаємодіючими органами управління, підписуються начальниками (керівниками), які організовують їх розробку, та затверджуються КТЕБ і НС відповідного рівня.

Фінансування діяльності Служби здійснюється за рахунок засобів загального та спеціальних фондів Державного бюджету України та інших джерел, не заборонених законодавством.

Матеріально-технічне забезпечення діяльності органів і підрозділів Служби здійснює МНС України, у тому числі через державні замовлення. Закупка товарів, роботи і послуги - за державні кошти, в порядку, встановленому законодавством, а також за рахунок надходжень від платних послуг, перелік яких затверджується КМУ. Призначене забезпечення здійснюється централізовано, відповідно до заявок загонів і підрозділів центрального підпорядкування та управлінь, відділів у складі ГУ (У) МНС областей.

Порядок забезпечення ОУ та підрозділів Служби технікою, обладнанням, спецодягом, засобами зв'язку, ЗІЗ визначає МНС України.

Транспортні засоби підрозділів Служби з кольорово-графічним позначенням, світловою та звуковою сигналізацією відносяться до категорії оперативних транспортних засобів.

Загальне керівництво Службою здійснює Міністр України з питань НС. Безпосереднє керівництво та напрям діяльності Служби здійснює перший заступник міністра, до повноважень якого віднесені функції організації реагування на НС. Керівництво та управління Службою здійснює керівник ОУ Служби – департамент центрального апарату МНС України.

Підрозділам Служби, рішенням МНС України, може даватися статус юридичної особи, яка має самостійні баланси та рахунки в установах банків, гербову печатку і своє найменування.


Навчальний центр ОРС ЦЗ МНС України.

Був створений в 2005 р. на базі другого аварійно-рятувального регіонального загону (м. Мерефа - с.Ватутино Харківської області).

Підпорядковується Міністру України з питань НС.

Керівник – начальник НЦ.

тел. 748-33-10, комутатор 748-46-68.

Структура центру:

- Постійний склад - 400 чоловік;

- Змінний склад - 250 чоловік;

- Управління: - начальник та 5 заступників;

- Служби НЦ, у тому числі медичний пункт і лазарет на
50 ліжок;

- Навчальні цикли (піротехнічний, інженерного напряму, підготовка рятівників, підготовка дезактиваторників і дозиметристів, загальної підготовки, підготовки водолазів та водіїв з вивозу вибухонебезпечних вантажів).

В Навчальному центрі є групи, які залучаються до надання допомоги в ліквідації НС і їх наслідків.

Група рятувальних робіт – 72 чол. Ця група займається життєзабезпеченням потерпілого населення, здатна взяти під свою опіку 250 чоловік. Є намети УСБ-56-250 барачного типу.

Група забезпечення – 50 чоловік, які працюють на спеціальній техніці механічного очищення води, фільтрування. Робота на станції до 19 кВт/год.

Група піротехнічних робіт – 11 чоловік. В 2007 р. знешкоджено 3763 боєприпасів у Харківській області.

Ці групи брали участь у ліквідації наслідків НС в Алчевську, Луганської області, усуненні «вибухонебезпечної ситуації» в Новобогданівці.

В даному центрі проходять підготовку рядові, сержанти, прапорщики, офіцери.

Первинна підготовка – 3 місяці.

Перепідготовка – 1 місяць через рік.

Підвищення кваліфікації – 1 місяць через 6 місяців по іншій кваліфікації.

Змінний склад може залучатися для проведення рятувальних робіт при виникненні НС.

Оперативно-рятувальна служба м. Харкова

ОРС створена в Харкові 11 квітня 1989 р. за ініціативою добровольців, які брали участь у ліквідації наслідків землетрусу в Вірменії (сумісна постанова Харківського облвиконкому та обласного бюро ЦК ВЛКСМУ № 120 від 11.04.89 р.). ОРС – перша в Україні та в колишньому СРСР недержавна рятувальна організація.

Служба добровільно взяла на себе зобов'язання та виконує роботи з ліквідації наслідків аварій, катастроф, стихійних лих. ОРС м. Харкова достатньо оснащена обладнанням і спорядженням, в основному придбаному за власні кошти, та має добре підготовлених фахівців для роботи в екстремальних умовах.

Основним джерелом фінансування ОРС є виконання аварійно-відновлювальних робіт при НС. З 1998 р. оперативно підпорядковується МНС України.

ОРС має зв'язки та співпрацює з рятівниками різних країн (рятівники США, Німеччини, МНС Росії). В лютому 1999 р. в м. Москві Служба ввійшла до складу засновників Міжнародної асоціації служб порятунку. 11 членів ОРС пройшли навчання в центрі підготовки рятівників м. С-Петербурга.

Служба вирішує наступні практичні завдання:

- пошуково-рятувальні та невідкладні роботи при руйнуванні будівель і споруд (має в своєму складі кінологів з відмінно видресируваними собаками-рятівниками);

- рятувальні роботи в екстремальних умовах;

- рятувальні роботи при ДТП;

- рятувальні та дегазаційні роботи при витоку ОХР;

- ряд інших робіт.

Є рятувальний автомобіль Мercedes Benz LA911B з обладнанням.

Адреса: вул. Театральна № 12, тел. 706-43-07.

Склад – 55 чоловік.


Державна інформаційно-диспетчерська служба екстреної допомоги населенню (далі Служба-112)

Вона створена з метою реалізації державної політики євроінтеграції у сфері подальшого вдосконалення системи надання екстреної допомоги населенню під час виникнення НС.

Службу-112 планується створити на всій території України. Орієнтовно вартість створення її 9,8 млрд. гривень.

Основні завдання Служби-112:

- координація дій існуючих чергово-диспетчерських служб, в першу чергу, таких, які мають сили та засоби швидкого реагування на НС: екстреного виклику 01, 02, 03 і 04, житлово-комунального господарства та інших аварійно-рятувальних служб;

- надання інформаційно-консультативної допомоги населенню щодо дій під час загрози або виникнення НС;

- збір інформації (у тому числі від населення та систем моніторингу), оцінка достовірності та розширення мереж чергово-диспетчерських служб інформації про виникнення НС.

Служба-112 в м. Харкові існує з 2006 року. Кожна людина може подзвонити за телефоном «112» - і її дзвінок буде автоматично переадресований інформаційній диспетчерській службі екстреної допомоги населенню. В США Служба-911.

Основною проблемою впровадження Служби-112 в Україні залишається невизначеність на державному рівні її правового статусу, тому неможливо проводити розробку нормативної бази, необхідної для функціонування такої Служби, та не дає ВАТ «Укртелеком» підстав для виділення скороченого телефонного номера 112 для МНС.


33.2. Аварійно-рятувальні служби міністерств


При розгляді цього питання необхідно знати, що є АРС, професійна АРС, спеціальна (воєнізована) АРС, спеціалізована АРС (Закон України «Про АРС»).

АРС – сукупність організаційно-поєднаних ОУ, сил, засобів, призначених для вирішення завдань з попередження та ліквідації НС техногенного та природного характеру (ТПХ) і окремих їх наслідків, проведення пошукових, АРНР.

По підлеглості підрозділяються на: державні АРС, комунальні АРС, АРС громадських організацій, об'єктові.

Державні АРС створюються як професійні МНС і іншими міністерствами. Типовий статут ДАРС затверджений ПКМУ від 17.08.2001 р. № 1058.

Комунальні АРС створюються як професійні для аварійно-рятувального обслуговування територій і об'єктів комунальної власності за рішенням ОМС, у тому числі за пропозицією обласних держадміністрацій.

АРС громадських організацій – АРС, які створені об'єднаннями та союзами об'єднаних громадян.

На П.У.О. при шкідливих і небезпечних умовах роботи, та підвищеному ризику виникнення аварії, можуть створюватися спеціалізовані об'єктові АРС з працівниками тих підприємств, установ, організацій, які обслуговують ці П.У.О., за узгодженням з державною або комунальною АРС.

Об’єктові АРС діють на підставі положення про них, яке затверджується ОУ відповідних П.У.О. за узгодженням з МНС. Об'єктові АРС комплектуються з інженерно-технічних і інших досвідчених працівників, які отримали необхідні знання та навички в проведенні АРС і здатних за станом здоров'я виконувати роботу в екстремальних умовах.

Спеціальна (воєнізована) аварійно-рятувальна служба – професійна АРС. Заснована на принципах єдиноначальства, централізації управління, статутної дисципліни, особистої відповідальності.

Спеціалізована аварійно-рятувальна служба – професійна АРС, яка має підготовлений і споряджений особовий склад для ліквідації окремих класів і підкласів НС (гасіння газових фонтанів, надання медичної допомоги потерпілим, водолазні роботи і т.і.) та відповідні аварійно-рятувальні засоби.

АРФ – структурні підрозділи АРС, призначені для проведення аварійно-рятувальних робіт.


33.2.1. Аварійно-рятувальні служби МНС


33.2.1.1. Державна спеціальна (воєнізована) АРС МНС (ДСВАРС)

Служба створена відповідно до Указу Президента України
від 21.11.03 р. № 1328.

ДСВАРС полягає:

  • Формування рятувальників, які обслуговують об'єкти Мінвуглепрому, Мінпромполітики, об'єкти нафтогазового комплексу (ДП «Спеціалізована воєнізована АРЧ», протифонтанні АР підрозділи в АР Крим, у Львівській, Полтавській, Харківській, Чернігівській областях).

  • Формування рятувальників загального призначення, які обслуговують об'єкти Метрополітену, метробудівництва, рудної промисловості, хімічної промисловості.

Організаційно служба будується за територіально-галузевим принципом. В даний час об'єднує 24 професійних спеціальних і спеціалізованих АР і ПР формувань, особовий склад яких підготовлений і споряджений для оперативного реагування та ліквідації НС. В підрозділах ДСВАРС на цілодобовому чергуванні знаходиться 40 оперативних одиниць (відділень, пунктів, груп) загальною чисельністю 300 чол. і 70 одиниць техніки, які забезпечують надійний рівень аварійно-рятувального обслуговування ПНО та території ПНО.

При НС державного рівня служба повинна (без зниження рівня обслуговування ПНО) сформувати АРЗ із резервних сил з відповідним технічним оснащенням чисельністю до 230 чоловік.

Для забезпечення оперативного реагування на НС, підрозділи ДСВАРС має наступне оснащення:

- гідравлічний аварійно-рятувальний інструмент, пневматичні підйомники і бандажі, пересувні компресори, відбійні молотки, бензопили та бензорізки;

- ЗІЗ, костюми хімічного та термозахисту, кисневі ізолюючі респіратори та апарати стислого повітря, апарати штучної вентиляції легенів і медичне спорядження;

- засоби енергозабезпечення та зв'язку;

- засоби пожежогасіння, у тому числі на підземних об'єктах гірничодобувних підприємств і метрополітені;

- спеціальне обладнання для гасіння та ліквідації відкритих газових і нафтогазових фонтанів при бурінні, експлуатації та капітальному ремонті бурових свердловин.

Технічне переоснащення (дооснащення) АРФ і додаткових підрозділів ДСВАРС сучасною технікою, обладнанням і засобами для проведення гірничорятувальних, АРНР згідно реалізації затвердженої ПКМУ від 22.09.04 р. № 1245 «Програми технічного оснащення ДСВАРС на 2005-2009 р.р.»

ДСВАРС в Харківській області:

- Харківський воєнізований гірничорятувальний (аварійно-рятувальний) загін (вул. Чугуївська, 68) має ліцензії по 80 видам робіт. Укладені договори з 36 об'єктами м. Харкова. Є у розпорядженні загону спеціальна техніка, автобус, МАЗ, Газель.Тел. 737-35-09.

- Балаклійський протифонтанний взвод. Призначення – локалізувати осередок НС до прибуття техніки і інших підрозділів з м. Полтави, де знаходиться ДП «Спеціалізована АРЧ», для профілактичних робіт з попередження НС (ліквідації фонтанів нафти та газу). Працює на договірній основі з райдержадміністраціями області і безпосередньо з підприємствами. Договір складається ДП в м. Полтава (як юридичною особою). Такі ж підрозділи знаходяться в Полтаві, Ніжині, Старому Джанкої.

Штат – 15 чол., 2 відділення по 5 чоловік. Командир взводу, заст. командира взводу, 3 інженери. Техніка: на базі ЗІЛ-131,
УАЗ-469-1, ГАЗ-66, ГАЗ-52. Обслуговує Харківську, Луганську області.

Цілодобове чергування – 1 чол. для сповіщення особового складу (чергують 4 чол.).

Готовність до виїзду: в звичайні дні – 15 хв., у вихідні –
1,5 години.


33.2.1.2. Державна спеціалізована аварійно-рятувальна служба на водних об'єктах України (ДСАРСВО)


Служба призначена для здійснення:

- пошуку та порятунку людей, проведення пошуково-рятувальних, АР і водолазних робіт на водних об'єктах;

- пошук і знешкодження боєприпасів і ємностей з ОР, які затонули та порятунок людей на водних об'єктах, а також ліквідації забруднень нафтопродуктами.

ДСАРСВО створена згідно наказу МНС від 24.11.06 р. № 749, складається з 3-х морських (м. Севастополь, м. Одеса, м. Керч) і 4-х річкових (м. Київ, м. Вінниця, м. Хмельницький, м. Івано-Франківськ) координаційних центрів. Кожний координаційний центр має свої зони відповідальності. Загальна чисельність Служби 332 працівники.

План взаємодії формувань при реагуванні на НС і водогосподарських об'єктів, які знаходяться на обов'язковому обслуговуванні, вводиться при виникненні НС в зонах відповідальності координаційних центрів.

Підрозділи взаємодії – морські, річкові КАРЦ, ГУ МНС, місцеві органи виконавської влади:

1. Координатор на місці проведення операції та оперативна група М (Р) КАРЦ (які створюються).

2. АР водолазні станції.

3. Підрозділи ОРС ЦЗ.

4. Комунальні аварійно-рятувальні та водолазно-рятувальні підрозділи.

5. АРФ громадських організацій М (Р) КАРЦ мають: 5 катерів, 12 човнів, 34 одиниці автотранспортних засобів, водолазне обладнання, техніку зв'язку.

Згідно розпорядженню ПКМУ від 30.06.03 р. № 452 була створена Харківська обласна комунальна аварійно-рятувальна водолазна служба (18 чоловік, є водолазне спорядження, спецавтомобіль, барокамера).

Є Старосалтівськая аварійно-рятувальна водолазна станція, рятувально-водолазна служба «Боровський курорт», КП Куп’янськая рятувально-водолазна станція.


33.2.1.3. Державна спеціалізована АРС пошуку та порятунку туристів МНС (ДС АРС ППТ)


Служба була створена згідно наказу МНС від 13.09.06 р. № 606 «Про удосконалення діяльності ДСВАРС МНС України».

ДС АРС ПСТ – це професійна АРС у сфері попередження та реагування на НС, які викликані туристичною діяльністю (в горах, лісах, в місцях масового відпочинку людей).

В Службу структурно входять:

ГУ, Івано-франківський, Кримський, Львівський і Закарпатський гірничі пошуково-рятувальні загони, загальною чисельністю 282 фахівці.

Однією із завдань Служби є проведення профілактичної діяльності для попередження виникнення НС.


33.2.1.4. Державна авіаційна пошуково-рятувальна служба (Укравіапошук)

Україна – це регіон з інтенсивним повітряним рухом. На її території розташовано 32 аеропорти. Через територію України (Чорнобильську АЕС, гідротехнічні споруди, великі міста) проходять сотні міжнародних трас і місцевих повітряних ліній. Щодня в повітря підіймаються сотні повітряних суден. Є потенційна загроза можливості виникнення НС різного характеру при падінні аварійного літального апарату на населені пункти, на оборонні об'єкти. Найтрагічнішими були такі авіакатастрофи: 22.08.06 р. літак ТУ-154 (авіакампанія «Пулковські авіалінії», район м. Донецька), в якій загинуло 160 пасажирів і 10 членів екіпажу; 2.01.06 р. літак ХС-25 (авіакампанії «АОК», район м. Харкова), в якій загинуло 3 члени екіпажа.

Служба призначена для проведення авіаційних пошуково-рятувальних операцій, гасіння лісових пожеж, доставки та десантувань парашутистів (пожежників, спеціального обладнання, спорядження).

Суб'єктами системи АПРС є:

- МНС;

- центральні органи виконавчої влади, які регулюють діяльність авіації;

- підприємства, установи, організації всіх форм власності, які експлуатують повітряні суди або надають послуги в цій галузі (в тому числі МВС, міністерство транспорту та зв'язку, МО, Державна прикордонна служба).

Завдання управління ЄДС проведення авіаційних пошуково-рятувальних робіт покладені на урядовий орган державного управління – ДАПРС або Укравіапошук.

Відповідно до вимог ПКМУ від 16.09.98 р. № 1643 «Про заходи щодо вдосконалення організації та проведення авіаційних робіт з пошуку та порятунку» до чергування в ЄДС проведення АПС робіт залучаються 10 пошуково-рятувальних повітряних суден МНС, МВС, МО, цивільної авіації на 9 аеродромах (м. Ніжин, м. Харків, м. Сімферополь, м. Херсон, аеродром Броди – Львівська обл., м. Олександрія – Кіровоградська обл., аеродром Гавришівка – Донецька обл., Ужгород, вертолітний майданчик Чорнобиля).

Оперативним органом управління ЄДС проведення АПС робіт визначено Укравіапошук МНС, йому підпорядковуються:

- Спеціальний авіаційний АРЗ МНС України, м. Ніжин;

- ДАП «Карпати-Авіа», м. Ужгород;

- Бюджетна установа «Регіональна служба координації авіаційних робіт з пошуку та порятунку (ПП)», яка структурно складається з Координаційного центру пошуку та порятунку і п'яти регіональних координаційних центрів пошуку та порятунку (додатково):

- Центрального РКЦ ПП – м. Бориспіль;

- Східного РКЦ ПП – м. Харків (вул.Стартова, 15);

- Південно-західного РКЦ ПП – м. Одеса;

- Південного РКЦ ПП – м. Сімферополь;

- Західного РКЦ ПП – м. Львів.

Укравіапошук організовує, координує та направляє пошуково-рятувальні операції з застосуванням авіаційних сил і засобів, які залучаються згідно його рішення для проведення ПР робіт.

Регіональні координаційні центри пошуку та порятунку здійснюють організацію ПРР тих, які терплять лиха, в першу чергу, черговими засобами, а також координацію дій ресурсів в регіонах за узгодженням з Головними управліннями з питань НС облдержадміністрації.

Взаємодія міністерств, відомств і організацій в області пошуку та порятунку щодо залучення авіації регулюється Планом взаємодії та законодавчими актами.

Організація та забезпечення авіаційних ПР робіт усіма наявними силами та засобами МНС, а також силами та засобами інших центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій всіх форм власності, налагодження їх взаємодії, залежно від обстановки, масштабів, характеру та можливості розвитку НС, здійснюється:

1   ...   23   24   25   26   27   28   29   30   ...   51



Схожі:

Е.І. Довгяло В. В. Крижевський, Ю. В. Луценко iconДокументи
1. /Луценко.docx
Е.І. Довгяло В. В. Крижевський, Ю. В. Луценко iconПротокол №2 засідання громадської ради при Білозерській районній державній адміністрації
Луценко Анатолій Григорович від районної організації Асоціації керівників шкіл Білозерського району, голова громадської ради
Е.І. Довгяло В. В. Крижевський, Ю. В. Луценко iconПротокол №3 засідання громадської ради при Білозерській районній державній адміністрації
Луценко Анатолій Григорович від районної організації Асоціації керівників шкіл Білозерського району, голова громадської ради
Е.І. Довгяло В. В. Крижевський, Ю. В. Луценко iconСценарій підготувала: Сніжана Луценко
Мета: вчити учнів розуміти традиції і цінності свого народу та народів світу. Розвивати високоморальні громадські позиції. Створювати...
Е.І. Довгяло В. В. Крижевський, Ю. В. Луценко iconКак минометчик Луценко стал Танкистом
Без хвастовства и перечисления книжных сведений о наступательных операциях. Просто говорит, что прошел войну от моря до моря, а закончил...
Е.І. Довгяло В. В. Крижевський, Ю. В. Луценко iconПротокол №1 спільного засідання громадської ради та громадської гуманітарної ради при Білозерській районній державній адміністрації смт Білозерка 15 лютого 2012 року
Присутні: члени громадської ради: Луценко А. Г., Горшкова Т. П., Ковальчук В. В., Кудіна С. В., Ніколайчук Г. А., Підгородецький...
Е.І. Довгяло В. В. Крижевський, Ю. В. Луценко iconСуде, или не все потеряно, господа, их возможно очеловечить! Ссылка на новость: Краткое
Дискуссия академика Степанова после комментария новости «Луценко выиграл у Украины в Европейском суде», или не все потеряно, господа,...
Е.І. Довгяло В. В. Крижевський, Ю. В. Луценко iconРецензенти: Н. В. Чепелєва доктор психологічних наук, професор, дійсний член напн україни; Н. О. Березіна головний спеціаліст відділу освіти, виховної роботи та захисту прав дитини Міністерства освіти І науки України Науковий редактор
М.І. Божко, Н. Д. Бойко, Л. В. Бура, З. Г. Вітульська, В.І. Денисенко, Л. В. Доманська, М. Г. Глушко, А. В. Заворотнюк, Н. М. Костецька,...
Е.І. Довгяло В. В. Крижевський, Ю. В. Луценко iconСелище Гоголеве по праву вважається селищем робітничим, адже тут розташовані цех видобутку нафти І газу-4, Гоголівська Центральна база виробничого обслуговування, цех технологічного транспорту нгву «Полтаванафтогаз»
М. К. Халдай, голова районної ради Є. Г. Луценко, помічник народного депутата України В. П. Пилипенка Н. М. Тимченко, виконавчий...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©te.zavantag.com 2000-2017
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи