Затверджую” Начальник відділу освіти райдержадміністрації О. Г. Рудницький icon

Затверджую” Начальник відділу освіти райдержадміністрації О. Г. Рудницький




Скачати 289.69 Kb.
НазваЗатверджую” Начальник відділу освіти райдержадміністрації О. Г. Рудницький
Дата конвертації03.02.2013
Розмір289.69 Kb.
ТипДокументи

ЗАТВЕРДЖУЮ”

Начальник відділу освіти

райдержадміністрації О. Г. Рудницький


___” __________ 200_ р.


План локалізації можливих аварій.


1. Дії персоналу, керівництва, підтримання зв`язку.

2. Перед аварійне планування.

3. Розпізнавання та попередження потенційних аварій.

4. Перша (долі карська) допомога.

5. Засоби оповіщення.

6. Безпечна відстань від аварії до місця укриття.

7. Функціонування системи тривоги, що оповіщає працівників про аварію.

8. Безпека і контроль на робочому місці.

9. Маршрути і способи евакуації.

10. Звітність про аварію.


1.Дії персоналу, керівництва, підтримання зв`язку у разі виникнення аварійної ситуації.


1.1 У разі виникнення пожежі дії працівників закладів, установ і організацій, залучених до гасіння пожежі, мають бути спрямовані на створення безпеки людей, їх евакуацію та рятування.


1.2 Кожен працівник закладу, установи і організації, який виявив пожежу або її ознаки (задимлення, запах горіння або тління різних матеріалів, підвищення температури в приміщені тощо), зобов`язаний:

- негайно повідомити про це за телефоном до пожежної частини (про цьому слід чітко назвати адресу об`єкта, місце виникнення пожежі, а також свою посаду і прізвище);

- задіяти систему сповіщення людей про пожежу, розпочати самому і залучити інших осіб до евакуації людей з приміщення котельні до безпечного місця згідно з планом евакуації;

- сповістити про пожежу керівника закладу, установи і організації або працівника, який його заміщує;

- організувати зустріч пожежних підрозділів, вжити заходів до гасіння пожежі наявними в установі засобами пожежегасіння.


Керівник закладу, установи чи організації або працівник, що його заміщує, який прибув на місце пожежі, зобов`язаний:

- перевірити, чи повідомлено до пожежної охорони про виникнення пожежі про виникнення пожежі;

- здійснювати керівництво евакуацією людей та гасінням пожежі до прибуття пожежних підрозділів. У разі загрози для життя людей негайно організувати їх рятування, використовуючи для цього всі наявні сили і засоби;

- виділити для зустрічі пожежних підрозділів особу, яка добре знає розміщення під`їзд них шляхів та вододжерел;

- вилучити з небезпечної зони всіх працівників та інших осіб, не зайнятих евакуацією людей та ліквідацією пожежі;

- у разі потреби викликати до місця пожежі медичну та інші служби;

- припинити всі роботи, не пов`язані з заходами щодо ліквідації пожежі;

- організувати відключення мереж електро - і газопостачання, здійснення інших заходів, які сприяють запобіганню, поширенню пожежі;

- забезпечити безпеку людей, які беруть участь в евакуації та гасінні пожежі, від можливих обвалів конструкцій, дії токсичних продуктів горіння і підвищеної температури, ураження електрострумом тощо;

- інформувати керівника пожежного підрозділу про наявність людей у будівлі.


^ При виявленні витоку газу:

- повідомити аварійну газову службу за тел. 04;

- погасити вогонь в котлах;

- перекрити запірною апаратурою газо - та водопровід;

- відключити електроенергію;

- евакуювати персонал котельні;

- якщо є постраждалі внаслідок аварії, надати їм першу долі карську допомогу;

- викликати швидку медичну допомогу за тел. 03;

- провентилювати приміщення котельні;

- доповісти про аварію директору навчального закладу або його заступнику.


^ При отруєнні чадним газом:

- евакуювати персонал котельні;

- якщо є постраждалі, вивезти їх з приміщення котельні і надати першу долі карську допомогу;

- перекрити запірною апаратурою газо - та водопровід;

- відключити електроенергію;

- викликати швидку медичну допомогу за тел. 03;

- доповісти про аварію директору навчального закладу або його заступнику.

^ 2. Перед аварійне планування.


План проти аварійних тренувань

в котельні .


Тренування проводяться 20 числа кожного місяця на протязі опалювального сезону за слідую чим планом :


1. Жовтень : Дії операторів котельні при виникненні пожежі.

2. Листопад : Дії операторів котельні при несправності автоматики безпеки.

3. Грудень : Дії операторів котельні при виявлені витоку газу.

4. Січень : Дії операторів котельні при несправності котла, вимірювальних приладів, запірної апаратури.

5. Лютий : Дії операторів котельні при виявлені ознак чадного газу.

6. Березень : Дії операторів котельні при відключенні газопостачання, електроенергії.

7. Квітень : Дії операторів котельні при виявленні потерпілих. Надання першої медичної допомоги.

^ 3. Розпізнавання та попередження потенційних аварій.


1.На кожній зміні оператор котельні повинен проводити огляд обладнання котельні з метою виявлення несправностей для попередження виникнення аварійної ситуації.

2. При виявленні недоліків в роботі обладнання або його несправності оператор повинен зупинити роботу котельні і доповісти про це адміністрацію навчального закладу.

3. Зателефонувати в аварійну газову службу, а також в організацію, яка обслуговує електромережі.


^ 4. Перша долі карська допомога.

Стислі основи анатомії людини

Для швидкої і кваліфікованої допомоги потерпілому під час кровотечі треба знати розташування найбільш ефективних точок притискання артерій (мал. 1) Кровотеча зупиняється при пораненні:

  • чола або скроні — притисканням скроневої артерії спереду козелку

вуха (точка 1);

  • потилиці — притисканням потиличної артерії (точка 2);

  • голови або шиї — притисканням сонних артерій до шийних хребців

(точки 3 та 4);

  • плеча (поблизу плечового суглобу) та підпахової впадини

притисканням підключичної артерії до кістки в підключичній ямці

(точка 5);

  • передпліччя — притисканням підпахової (точка 6) або плечової

артерії (точка 7) посередині плеча з внутрішньої сторони:

  • кисті та пальців руки — притисканням променевої та ліктевої артерій

у нижній третині передпліччя біля кисті (точки 8 і 9);

  • стегна — притисканням стегнової артерії у паху (точка 10);

  • гомілки — притисканням стегнової артерії в середині

  • стегна (точка 11) або підколінної артерії (точка 12);

  • стопи та пальців ноги — притисканням тильної артерії стопи (точка13) або задньої великої гомілкової (точка 14).

Рис.1

^ Послідовність, принципи та засоби надання першої допомоги.

Дії у важких випадках.


Наслідки нещасних випадків залежать від того, наскільки швидко і кваліфіковано надано потерпілому першу медичну (долікарську) допомогу. Затримка долікарської допомоги або неправильне (невміле) її надання може призвести до серйозних ускладнень у лікуванні, інвалідності та навіть до смерті потерпілого.

Не можна відмовлятися від надання допомоги потерпілому та вважати його мертвим тільки за відсутністю таких ознак життя, як дихання та пульс. Майже завжди травма трапляється раптово і викликає в людини почуття безпорадності, розгубленості. Не всі знають, що треба робити, як швидко визначити характер і тяжкість травми. В таких випадках необхідні спокій, рішучість, уміння швидко і правильно організувати надання першої допомоги до прибуття медичних працівників. Швидкість і якість надання долікарської допомоги визначаються підготовленістю осіб, які знаходяться поруч, їх умінням використовувати підручні та спеціальні засоби.

Тому кожен учень і працівник повинні знати, як надавати долікарську допомогу: зупинити кровотечу, зробити штучне дихання та зовнішній масаж серця, накласти шину при переломі, перев'язати рану, промити очі, вжити необхідних заходів при гострих отруєннях парою, газом тощо.

Є певна схема послідовності надання першої долікарської допомоги, з різними варіаціями вона придатна у більшості ситуацій. Значно складніше надавати допомогу, якщо біля потерпілого тільки одна людина. В такому випадку не завжди потрібно відразу бігти за лікарем, інколи це просто неможливо зробити (в полі, лісі, на річці). У таких ситуаціях, як ураження електрикою, утеплення, багаточисельні травми, надання термінових заходів може стати вирішальним для врятування життя потерпілого. Наприклад, у вищезазначених випадках у потерпілого може бути відсутнім дихання, порушено серцево-судинну діяльність до зупинки серця. При цьому завдання того, хто надає допомогу — негайно розпочати відновлення дихання та серцевої діяльності у потерпілого, а вже

потім вирішувати питання із транспортуванням.


Схема послідовності дій при наданні першої долікарської допомоги.

1. Вивести потерпілого з оточення, де стався нещасний випадок.

2. Надати потерпілому найбільш зручне положення, що забезпечує спокій.

3. Визначити вид травми (перелом, поранення, опік тощо).

4. Визначити загальний стан потерпілого, встановити, чи не порушені функції життєво важливих органів.

5. Розпочати проведення необхідних заходів:

  • зупинити кровотечу;

  • зафіксувати місце перелому;

  • надати реанімаційних заходів (оживлення): штучне дихання, зовнішній масаж серця;

  • обробити ушкоджені частини тіла.

6. Одночасно з наданням долікарської допомоги необхідно викликати швидку допомогу, послати за працівником навчального закладу або підприємства, підготувати транспорт для відправки потерпілого до найближчої медичної установи.

7. Повідомити керівників установи про те, що трапилось.

Важливо знати обставини, при яких сталася травма, умови, які спонукали до її виникнення та час — годину і навіть хвилини, особливо коли потерпілий втратив свідомість. Знання цього може допомогти не тільки розпізнати характер ушкоджень, правильно вибрати засоби надання допомоги, але і в майбутньому, в умовах лікувального закладу вірно встановити діагноз.

Перше, що необхідно зробити для надання допомоги — винести (вивести) потерпілого з місця події (видалити з-під машини або будівельних матеріалів, зупинити дію електричного струму, винести з приміщення, в якому чадний газ тощо). Робити це потрібно обережно, намагаючись якнайменше турбувати потерпілого, особливо, коли є переломи хребта. В таких випадках не можна перевертати потерпілого, тому що це підсилює біль, призводить до тяжких ускладнень, таких, як шок, сильна кровотеча з ушкодженням судин.

При деяких ушкодженнях і раптових захворюваннях необхідно зняти з потерпілого одяг, наприклад, при термічних опіках, пораненнях. Краще це зробити в приміщенні. Спочатку знімають одяг (пальто, піджак, брюки, кофту) із здорової сторони тіла. Якщо важко зняти одяг, його розпорюють по швах або розрізають. Так діють у випадках тяжкої травми з ушкодженням кісток, коли необхідно швидко зупинити кровотечу та іммобілізувати кінцівку. Під час кровотечі одяг достатньо розрізати вище

рани. При переломі хребта, коли не можна турбувати потерпілого, одяг не знімають.

Необхідно передбачити захист потерпілого від переохолодження, особливо якщо є -значна втрата крові, тяжкий загальний стан або під час транспортування потерпілого на великі відстані. Здійснити це не важко, для цього використовують простирадла, які настеляють на ноші таким чином, щоб вільним краєм накрити потерпілого. В мокру погоду треба користуватись брезентом, палаткою або іншими матеріалами, що не пускають воду.

Потерпілий завжди потребує морально-психологічної підтримки оточуючих. Увага, щирість, турбота — це фактори, що допоможуть подолати наслідки травми, нещастя. Неприпустимі грубість, роздратування, докори в необережності, недотриманні правил безпеки праці тощо. Правильний психологічний вплив і поведінка тих, хто оточує потерпілого, хто надає йому підтримку, вже є долікарська допомога.


^ Медична аптечка, її склад,

призначення, правила користування


№№ п/п

Найменування медичних засобів і медикаментів

Призначення

Кількість

1

Індивідуальний перев'язоч­ний антисептичний пакет


Для накладання пов'язок

Зшт.

2

Бинти

Те саме

Зшт.

3

Вата (в пакетах)

Те саме

2шт.

4

Джгут

Для зупинки кровотечі

1 шт.

5

Настоянка йоду

Для обробки ран, поранень на шкірі

1 флакон або 10 ампул

6

Нашатирний спирт

Застосовувати при знепритомненні, накапати на ватку 2-3 краплі і піднести до носа потерпілого

1 флакон або 10 ампул

7

Розчин (2 - 4%) борної кислоти

Для промивання очей, для примочок на очі при їх опіках електродугою, для полоскання рота при опіках лужними сполуками

1 флакон 250 мл

8

Вазелін

Для обробки шкіри при опіках 1 ступеню

1 тюб.

9

Валідол

Застосовувати при сер­цевому болі по одній таблетці під язик до пов­ного розсмоктування

1 тюб.

Комплекс заходів, що передбачають надання допомоги на місці події, включає не тільки навчання правилам поведінки, але і відповідне матеріальне забезпечення, до якого належать і аптечки першої допомоги. Аптечки повинні знаходитись у місцях найбільшого скупчення людей і на травмонебезпечних ділянках.

У кабінеті фізики, хімії, спортзалі, майстерні, гаражі, учбовому господарстві, на фермі, польовому стані аптечку кладуть до спеціальної шафи, під час роботи у полі аптечку тримають у сумці або місці, зручному для переноски. Стан і укомплектованість аптечки необхідно обов'язково перевіряти, звертаючи увагу на термін зберігання ліків. В аптечці завжди повинні бути засоби для надання першої допомоги при ушибах, дрібних пораненнях: розчин йоду,

борна кислота, марганцево-кислий калій, перев'язочний матеріал.

Правила користування індивідуальним перев'язочним пакетом:


1. Розгортаючи пакет, необхідно слідкувати, щоб не торкатись тієї сторони, яка буде накладена на рану.

2. Якщо рана одна, то слід накласти дві подушечки, якщо ран дві — по одній на рану, потім перебинтувати.

3. Щоб пов'язка не зсунулася, потрібно закріпити зовнішній кінець бинта шпилькою.

4. Після відкриття пакет необхідно відразу використати, тому що він швидко втрачає стерільність.


Перша допомога при запорошуванні очей, пораненнях, вивихах, переломах.


В умовах виробництва очі можуть бути запорошені металевою або деревною стружкою, шматочками каміння тощо. Настає сильне подразнення, біль, різь, сльозотеча і почервоніння очей. Неприпустимо намагатися самостійно видалити стороннє тіло з ока. Необхідно накласти м'яку пов'язку (мал. 2) і негайно відправити потерпілого до лікарні або викликати медичного працівника.

Мал. 2. Накладання пов'язки

при травмуванні ока.


Поранення — це ушкодження з порушенням цілісності шкіри або слизової оболонки. Неприпустимо доторкатись до рани руками, промивати її водою, засипати порошком, накладати деревну кору тощо. Забруднену шкіру навколо рани протирають стерильною ватою, марлею, бинтом або тампоном з перев'язочного пакету. Навкруг рани змащують настоянкою йоду або "зеленкою" (попадаючи до рани, вони викликають опік і затримують заживлення). У разі відсутності медикаментів можна використовувати спирт, горілку, одеколон. Після обробки рану вкривають стерильною салфеткою або марлею, поверх кладуть вату та бинтують. Якщо під рукою немає стерильного матеріалу, використовують чисту м'яку тканину, носовички, чистий одяг тощо. В такому випадку на ділянку тканини, що буде безпосередньо прилягати до рани, необхідно накапати кілька краплин йоду, але сильно змащувати не можна — йод може спричинити опік.




Мол. 3. Підвішування руки на хустині.


При підозрі на вивих обмежитися створенням спокою на нижню кінцівку накласти шину, а верхню підвісити хусткою на шию (мал. 3) і якомога швидше доставити потерпілого до медичної установи. Вправлення вивиху потребує спеціальних знань, тому не слід намагатися зробити це самостійно. Переломи можуть бути відкритими і закритими. При закритому переломі шкіра без ушкоджень, рана відсутня. Ознака перелому — різкий біль під час спроби руху ушкодженою кінцівкою. Перша допомога — забезпечити спокій та нерухомість місця перелому (мал. 4). При наданні допомоги не треба намагатись встановити, є, чи немає перелому: мацати місце ушкодження, примушувати потерпілого рухати, піднімати або згинати кінцівку. Такі дії можуть різко підсилити біль, спричинити до зміщення і ушкодження м'яких тканин. Для забезпечення нерухомості зламаної кінцівки застосовують спеціальні дротяні або фанерні (дерев'яні) шини (мал. 5 - 9). Шина повинна бути накладена так, щоб були надійно іммобілізовані два сусідні з місцем ушкодження суглоби (вище і нижче), а якщо перелом плеча або стегна, то три суглоби. Накладають шину поверх одягу або кладуть під неї що-небудь м'яке — вату, шарф, рушник. Накладену шину необхідно прикріпити до кінцівки бинтом, рушником, ременем. Як шину можна використати дошку, палицю, лижу тощо. Таку імпровізовану шину необхідно прикласти з двох протилежних сторін уздовж ушкодженої кінцівки і обгорнути бинтом. Шина повинна бути накладена так, щоб центр її знаходився на рівні перелому, а кінці накладалися на сусідні суглоби по обидві сторони перелому. Фіксація відкритого перелому вимагає дотримання додаткових умов: не можна накладати шину на місце відкритого перелому, а слід прибинтовувати її поверх одягу (взуття) і, крім того, підкласти під неї що-небудь м'яке, попередньо зупинивши кровотечу.




Мал. 4. Підвішування руки на полі піджака.







Мал. 5 Накладання шини при

переломі плеча


Мал. 6. Накладання шини при Мал.7. Накладання пов'язки при

переломі передпліччя переломі або вивиху ключиці.




Мал. 8. Накладання шини при переломі гомілки.




Мал. 9. Накладання шини при переломі стегна.

Особливо небезпечні травми хребта. В таких випадках необхідно обережно, не піднімаючи потерпілого, підсунути під його спину дошку, щит, лист фанери, двері тощо. Якщо під руками немає нічого твердого, то в крайньому випадку можна транспортувати потерпілого у звичайних м'яких ношах обличчям донизу.

При переломі ребер необхідно міцно забинтувати груди або стягнути їх рушником під час видоху. При ушкодженні тазу необхідно обережно стягнути його широким рушником, шматком тканини, покласти потерпілого на тверді ноші (щит, широку дошку), надавши йому позу "жаби".

У разі травми голови необхідно покласти потерпілого, зробити йому на голову охолоджуючий компрес. Для запобігання задушення потерпілого у несвідомому стані від западання язика або блювотних мас його кладуть на бік або на спину, при цьому голова має бути повернутою вбік. Треба швидко і обережно очистити рот, висунувши вперед нижню щелепу, витягти язика. При першій можливості потерпілого треба негайно транспортувати до лікувального закладу у супроводі особи, яка вміє надавати допомогу для оживлення. Транспортують потерпілого на спині з трохи піднятою на подушці головою.

П
ри переломі нижньої щелепи накладають пов'язку, що забезпечує її нерухомість. Для цього беруть дві хустки, з яких одну проводять під підборіддя та зв'язують на тім'ї, а другою охоплюють підборіддя спереду і зав'язують на потилиці (мал. 10).


^ Мал. 10. Накладання пов'язки при черепно-мозковій травмі

Припинення кровотечі з рани, носа, вуха, легень, стравоходу.


Навіть відносно неглибокі поранення можуть супроводжуватись кровотечею: капілярною, артеріальною, венозною.

Якщо ушкоджена артерія — колір крові яскраво-червоний, кров б'є фонтанчиком. Артеріальна кровотеча найбільш небезпечна, допомогу потерпілому треба надавати негайно. При. капілярній кровотечі кров виділяється краплями, венозна кров має темно-червоне забарвлення.



^ Мал. 11. Гумовий джгут для зупинки кровотечі.

Артеріальну кровотечу зупиняють за допомогою здавлюючої пов'язки. При кровотечі з великої артерії для зупинки крові до ділянки рани притискають артерію пальцем вище місця поранення, а потім накладають здавлюючу пов'язку. При кровотечі зі стегнової артерії джгут (мал. 11) накладають вище від місця кровотечі. Під джгут підкладають шар марлі, щоб не пошкодити шкіру і нервові закінчення, вставляють записку із зазначенням часу його накладаная. Тривалість використання джгута обмежується двома годинами, у противному разі — омертвіє кінцівка

(мал. 12). Якщо протягом цього періоду немає можливості забезпечити додаткову допомогу, то через 1,5-2 години джгут на кілька хвилин відпускають (до почервоніння шкіри), кровотечу при цьому зменшують іншими методами (наприклад, здавлюючим тампоном), а потім знову затягують джгут. При кровотечі з головної шийної (сонної) артерії рану по можливості стискають пальцем, після чого набивають великою кількістю марлі, тобто роблять тампонування. Якщо рана знаходиться в паху або під пахвою (джгут не можна використовувати), то вкладають тампон, а потім (якщо немає вивихів і переломів), кінцівку потерпілого згинають і прив'язують до тулуба (мал. 13, 14).



^ Мал. 12. Етапи накладання джгута.


Для зупинки носової кровотечі потерпілого необхідно посадити і покласти на ніс охолоджуючий компрес. Якщо не допомагає, вводять до носових ходів тампони із стерильного бинта, оброблені З % розчином перкису водню. Тампони можна залишати в носі 24 години. Якщо потерпілий відкашлюється яскраво-червоною спіненою кров'ю — кровотеча в легенях. При цьому дихання утруднене. Потерпілого кладуть у напівлежаче положення» під спину підкладають валик, на груди кладуть холодний компрес. При цьому йому забороняється говорити і рухатись Періодично можна давати пити холодну, злегка підсолену воду і ковтати шматочки льоду. Постраждалому необхідна термінова госпіталізація.

Мал. 13. Зупинка кровотечі закруткою:





а) зав'язування вузла,


б) закручування за допомогою палички,


в) закріплення палички.


Кровотеча з травного тракту характеризується блюванням темно-червоною кров'ю, що зсілася. Положення потерпілому забезпечується те саме, що й при кровотечі з легенів, але ноги згинають у колінах. При значній втраті крові може розвинутись гостре недокрів'я, виникнути шок. Перш за все треба зупинити кровотечу, по можливості напоїти чаєм. Потім тілу потерпілого надають такого положення, при якому голова для її нормального кровозабезпечення має бути дещо нижче тулуба.




Мал. 14. Згинання кінцівки в суглобах для зупинки кровотечі з:

а) передпліччя; б) плеча; в) гомілки; г) стегна.


Надання першої допомоги при втраті свідомості, шоку, тепловому та сонячному

ударах, опіку, обмороженні.


Головною причиною втрати свідомості є раптова недостатність кровонаповнення мозку під впливом нервово-емоційного збудження, страху, болю, нестачі свіжого повітря тощо.

Ознаки. Звичайно непритомність настає раптово, але інколи перед нею наступає блідість, блювання, нудота, слабкість, позіхання, посилене потовиділення. Пульс прискорюється,

артеріальний тиск знижується.Під час непритомності пульс уповільнюється до 40-50 ударів на хвилину.

Допомога. При втраті свідомості потерпілого необхідно покласти на спину, щоб голова була нижче рівня ніг (на 15-20 см) для поліпшення кровообігу мозку. Потім звільнити шию і груди від одягу, забезпечити приток свіжого повітря, поплескати по щоках, полити обличчя, груди холодною водою, дати нюхати нашатирний спирт. Коли потерпілий опритомніє, дати йому гарячий чай або каву, 20-30 краплин настоянки валеріани.

Якщо потерпілий починає дихати з хрипінням або взагалі не дихає, треба думати про западання язика. У крайньому разі вживаються заходи до оживлення.


Причиною шоку може стати сильний біль, втрата крові, утворення в пошкоджених тканинах шкідливих продуктів, що призводять до виснаження захисних можливостей організму, внаслідок чого виникають порушення кровообігу, дихання, обміну речовин.

Ознаки блідість, холодний піт, розширені зіниці, короткочасна втрата свідомості (знепритомлення), прискорене дихання і пульс, зниження артеріального тиску. При важкому шопі — блювання, спрага, попелясний колір обличчя, посиніння губ, мочок вух, кінчиків пальців, можлива зупинка дихання і кровообігу.

Допомога. Необхідно надати першу допомогу, яка відповідає виду поранення (наприклад, зупинити кровотечу, іммобілізувати переломи тощо). Потерпілого слід зігріти (закутати в ковдру), покласти на спину з дещо опущеною головою. Якщо немає підозри на ушкодження внутрішніх органів, потерпілому дають гарячий напій. Заходами, що перешкоджають виникненню шоку, є: тепло, зменшення болю, пиття рідини.


Тепловий або сонячний удар настає внаслідок тривалого перебування на сонці без захисного одягу, при фізичному навантаженні у нерухомому вологому повітрі.

Ознаки. Легкий ступінь — загальна слабкість, нездужання, запаморочення, нудота, спрага, шкіра обличчя червона, вкрита потом, пульс і дихання прискорені, температура тіла 37,5-38,9 °С. Середній ступінь — температура 39-40 °С, сильний головний біль, різка м'язова слабкість, миготіння в очах, шум у вухах, серцевий біль, виражене почервоніння шкіри, сильне потовиділення, посиніння губ, прискорення пульсу до 120-130 уд./хв., часте і поверхневе дихання. Тяжчі ступені перегрівання кваліфікуються по-різному: якщо температура повітря висока і його вологість підвищена, кажуть про тепловий удар, якщо довго діяли сонячні промені — про сонячний удар. При цьому температура тіла піднімається вище 40 °С, настає непритомність і втрата свідомості, шкіра суха, можуть початися судоми, порушується серцева діяльність, припиняється дихання.

Допомога. Потерпілого необхідно перенести в прохолодне місце, намочити голову і ділянку серця холодною водою, дати прохолодне пиття, піднести до носа ватку з нашатирним спиртом. Якщо різко порушується серцева діяльність, зупиняється дихання, треба розпочати штучне дихання.


На виробництві і в побуті часто виникають термічні та хімічні опіки. Термічні опіки з'являються від дотику до розжарених предметів, полум'я, попадання на шкіру гарячої рідини або пари. Хімічні опіки виникають внаслідок дії на дихальні шляхи, шкіру і слизові оболонки концентрованих неорганічних та органічних кислот, лугів, фосфору тощо. При займанні або вибухах хімічних речовин утворюються термохімічні опіки.

Ознаки. Залежно від тяжкості розрізняють чотири ступені опіку: 1 — почервоніння шкіри та її набряк; 2 — пухирі, наповнені жовтуватою рідиною; 3 — утворення некрозу шкіри (струпів); 4 — обвуглювання тканин. При великих опіках виникає шок. За глибиною ураження тканин хімічні опіки поділяються на чртири ступені: 1 — чітко визначене почервоніння шкіри, легкий набряк; 2 — сильний набряк, утворення пухирів різного розміру, форми; 3 — потемніння тканин або їх побіління за кілька хвилин, годин. Шкіра припухає, виникає різкий біль; 4 — глибоке омертвіння не лише шкіри, а й підшкірної жирової клітковини, м'язів, зв'язкового апарату суглобів.

Опіки кислотами дуже глибокі, на місці опіку утворюється сухий струп. При опіках лугами тканини волоті, тому пі опіки переносяться важче» ніж опіки кислотами.

Допомога. Необхідно швидко вивести або винести потерпілого з вогню. При займанні одягу треба негайно його зняти або накинути щось на потерпілого (мішок, тканину), тобто не давати вогню доступу до повітря. Полум'я на одязі можна гасити водою, засипати піском, гасити своїм тілом (катаючись по землі).

При опіках 1 ступеня треба промити уражені ділянки шкіри антисептичними засобами, потім обробити спиртом, одеколоном. До обпечених ділянок не можна доторкуватись руками, не можна проколювати пухирі і відривати шматки одягу, що прилипли до місць опіку, не можна накладати мазі, порошки тощо. Опікову поверхню накривають чистою тканиною. Потерпілого (якщо його морозить) треба зігріти:

укрити, дати багато пиття. При втраті свідомості дати понюхати ватку з нашатирним спиртом. У випадку зупинки дихання треба зробити штучне дихання, Якщо одяг потерпілого просочився хімічною рідиною, його треба швидко зняти, розрізати чи розірвати на місці події. Потім механічно видаляють речовини, що потрапили на шкіру, енергійно змиваючи їх струменем води 10-15 хвилин» поки не зникне специфічний запах. При попаданні хімічної речовини у

дихальні шляхи необхідно прополоскати горло водним 3 % -ним розчином борної кислоти. Не можна змивати хімічні сполуки, які займаються або вибухають при з'єднанні з водою. Якщо невідомо, яка хімічна речовина викликала опік і немає нейтралізуючого засобу, на місце опіку накладається чиста суха пов'язка і потерпілого негайно направляють до медичного закладу.


Переохолодження розвивається внаслідок порушення процесів терморегуляції при дії на організм холодового фактору і розладу функцій життєво важливих систем організму, який настає при цьому. Відмороження виникає тільки при тривалій до холоду, при дотику тіла до холодного металу на морозі, при контакті зі зрідженим повітрям або сухою вуглекислотою, при підвищенні вологості і сильному вітрі при не дуже низькій температурі повітря (навіть близько О °С). Сприяє переохолодженню і обмороженню ослаблення організму внаслідок голодування, втоми або хвороби. Найчастіше відморожуються пальці ніг і рук, а також ніс, вуха, щоки.

Ознаки. На початковому етапі потерпілого морозить, прискорюються дихання і пульс, підвищується артеріальний тиск, потім настає переохолодження, рідшає пульс, дихання, знижується температура тіла. Після припинення дихання серце може ще деякий час скорочуватись (від 5 до 45 хвилин). При зниженні температури тіла до 34-32 °С затьмарюється свідомість, припиняється довільне дихання, мова стає неусвідомленою. Розрізняють чотири ступені відмороження тканин: 1 — почервоніння і набряк; 2 — утворення пухирів;

З — омертвіння шкіри і утворення струпів; 4 — омертвіння частин тіла.

Допомога. При легкому ступені переохолодження тіло розігрівають розтиранням, дають випити кілька склянок теплої рідини. При середньому і тяжкому ступенях тіло енергійно розтирають вовняною тканиною до почервоніння шкіри, дають багато гарячого пиття, молоко з цукром. Якщо потерпілий слабо дихає, треба розпочати штучне дихання.

Після зігрівання потерпілого і відновлення життєвих функцій йому дають спокій. Не можна робити розтирання снігом. Одяг і взуття з відморожених частин тіла знімати треба дуже акуратно, якщо ж зробити це не вдається, треба розпороти їх ножем чи розірвати.


Отруєння це тяжке захворювання, яке сталося внаслідок проникнення до організму різних токсичних речовин. Захворювання починається через 2-3 години, інколи через 20-26 годин.

Ознаки. Це загальне нездужання, нудота, блювання, спазмоподібний біль у животі, понос, блідість, спрага, підвищення температури тіла до 38-40 °С, частий, слабий пульс, судоми.

Допомога. Потерпілому негайно кілька разів промивають шлунок (примушують випити 1,5-2 л води, а потім викликають блювання подразненням кореня язика) до появи чистих промивних вод. Можна дати 8-10 таблеток активованого вугілля). Потім дають багато чаю, соків але не їжу. Якщо після отруєння пройшло 1-2 години і отрута надходить вже із шлунку до кишечника, то викликати блювання даремно. В такому випадку необхідно дати потерпілому проносне (2 столові ложки солі на 1 стакан води). Для зменшення всмоктування отрути слизовою оболонкою шлунково-кишечного тракту потерпілому можна дати 2-3 яєчних білки на 1 л води, розведений крохмаль або молоко. Щоб запобігти зупинці дихання і кровообігу, перший час необхідне постійне спостереження за потерпілим.

Причиною отруєння окисом вуглецю є вдихання чадного газу, продуктів горіння, диму.

Ознаки шкіра яскраво-рожева, запаморочення, шум у вухах, слабкість, нудота, слабкий пульс, непритомність, судоми, порушення зору, дихання, роботи серця, втрата свідомості протягом годин і навіть діб.

Допомога. Забезпечити потерпілому приплив свіжого повітря (якщо є можливість — дати подихати киснем). Звільнити його від одягу, який утруднює дихання, дати понюхати нашатирний спирт. На голову і груди потерпілого покласти холодний компрес, якщо він при свідомості, — напоїти гарячим чаєм, кавою. У разі припинення дихання необхідно провести штучне дихання.


При отруєнні алкоголем у потерпілого головний біль, слабкість, нудота, запаморочення або втрата свідомості. У тяжких випадках шкіра стає вологою з синюшним відтінком або блідою, розширюються зіниці, можуть бути судоми, порушується серцева діяльність.

Допомога. При наданні першої допомоги потерпілого слід покласти так, щоб голова була вище тулуба. Дають дихати нашатирний спирт, далі треба промити шлунок. Після цього дати потерпілому міцний чай, каву. Якщо у сп'янілого втрата свідомості, треба запобігти захлинанню блювотними масами, для цього треба покласти його на бік так, щоб голова була опущена. Велику небезпеку викликає отруєння сурогатами алкоголю — метиловим спиртом, етиленгликолем, дихлоретаном.


^ Перша допомога при ураженні електричним струмом

Причини — робота з технічними електричними засобами, пряме дотикання до провідника або джерела струму і непряме —за індукцією.

Перша допомога складається з двох етапів: звільнення потерпілого від дії струму і надання йому долікарської медичної допомоги. Наслідки ураження струмом залежать від тривалості проходження його через людину, тому важливо швидко звільнити потерпілого від дії струму і якомога скоріше надати допомогу, навіть при смертельному ураженні, тому що період клінічної смерті продовжується лише кілька хвилин.

Заходи по наданню першої долікарської допомоги залежать від стану потерпілого після звільнення його від дії струму. Якщо потерпілий короткочасно знаходився під струмом і після цього може самостійно координувати свої дії, його необхідно у супроводі іншої особи відправити до медпункту і допустити до роботи тільки після огляду лікарем, тому що наслідки електротравми можуть з'явитися навіть після 2-3 годин. Якщо ураження легке (збережена свідомість, не порушені дихання і серцева діяльність), а є тільки слабкість, іноді підсмикування окремих м'язів, то потерпілого слід покласти, зігріти (розтерти шкіру рук, ніг, тулуба, до ніг покласти грілку, дати гарячий чай). Обов'язково відправити потерпілого до лікарні для медичного огляду щоб запобігти ускладнень від електротравми.

Якщо потерпілий при свідомості, але до цього був у запомороченні або тривалий час знаходився під дією електроструму, необхідно покласти його на сухе місце, накрити ковдрою, забезпечити спокій, весь час уважно слідкувати за його диханням і пульсом.

Якщо потерпілий знепритомнів, але у нього є стійкі дихання і пульс, його слід покласти, дати свіже повітря, піднести до носа нашатирний спирт, розтерти і зігріти.

Якщо потерпілий дихає слабо, а серцева діяльність нормальна, необхідно розпочинати робити йому штучне дихання.

За відсутністю ознак життя (немає дихання, серцебиття і пульс відсутні, зіниці розширені і не реагують на світло) треба вважати, що потерпілий у стані клінічної смерті і терміново приступати до його оживлення — штучного дихання і зовнішнього масажу серця.

Ніколи не можна відмовлятися від надання допомоги потерпілому і вважати його мертвим за відсутності дихання, серцебиття та інших ознак життя. Констатувати смерть має право тільки лікар.

При ураженні блискавкою ознаки подібні до ознак ураження електричним струмом. Дії по допомозі аналогічні діям при ураженні електричним струмом. Закопувати в землю потерпілого не можна: грудна клітина, здавлена землею, не може розширюватися, навіть коли з'являється самостійне дихання.


^ Оживлення. Способи штучного дихання. Зовнішній масаж серця.


Мета штучного дихання — забезпечення газообміну в організмі, збагачення крові потерпілого киснем і виділення з крові вуглецю. Крім того, штучне дихання, діючи рефлекторно на центр дихання головного мозку, сприяє відновленню самостійного дихання потерпілого. Способи штучного дихання можуть бути апаратні та ручні. Ручні менш ефективні, але можуть застосовуватись негайно при порушенні дихання у потерпілого. Підготовка до штучного дихання:

1. Звільнити потерпілого від одягу — розв'язати галстук, розстебнути комір сорочки тощо.

2. Покласти потерпілого на спину на горизонтальну поверхню — стіл або підлогу.

3. Відвести голову потерпілого максимально назад, доки його підборіддя не стане на одній лінії з шиєю. При цьому положенні язик не затуляє вхід до гортані, вільно пропускає повітря до легенів. Разом з тим при такому положенні голови рот розкривається. Для збереження такого положення голови під лопатки кладуть валик із згорнутого одягу (мал. 15).




Мал. 15. Положення голови потерпілого при проведенні штучного дихання.


4. Пальцями обслідувати порожнину рота і якщо там є кров, слиз тощо, їх необхідно видалити, вийнявши також зубні протези; за допомогою носовичка або бережка сорочки вичистити порожнин рота (мал. 16). Обов'язково провести штучне дихання.




^ Мал. 16. Очищення роту і глотки.






вдих видих

Мал. 17. Виконання штучного дихання.

Виконання штучного дихання:

Голову потерпілого відводять максимально назад і пальцями затискають ніс (або губи). Роблять

глибокий вдих, притискають свої губи до губ потерпілого і швидко роблять глибокий видих йому до рота. Вдування повторюють кілька разів, з частотою 12-15 разів на хвилину. З гігієнічною метою рекомендується рот потерпілого прикрити шматком тканини (носовичок, бинт тощо)

(мал. 17). Якщо пошкоджене обличчя і проводити штучне дихання "із легенів у легені" неможливо, треба застосувати метод стиснення і розширення грудної клітини шляхом складання і притискання рук потерпілого до грудної клітини з їх наступним розведенням у боки. Контроль за надходженням повітря з легенів потерпілого здійснюється по розширенні грудної клітини при кожному вдуванні. Якщо після вдування грудна клітина потерпілого не розправляється, — це ознака непрохідності шляхів дихання. Найкраща прохіднісь шляхів дихання забез­печується за наявністю трьох умов:

  • максимальному відведенні голови назад;

  • відкриванні рота;

  • висуванні вперед нижньої щелепи.

При появі у потерпілого перших слабких вдихів слід поєднати штучний вдих з початком самостійного вдиху. Штучне дихання слід проводити до відновлення глибокого ритмічного дихання.

Штучне дихання у більшості випадків треба робити одночасно з масажем серця.

Зовнішній масаж серця — це ритмічне стискання серця між грудиною та хребтом. Треба знайти розпізнавальну точку — мечовидний відросток грудини, — він знаходиться знизу грудної клітини над животом. Стати треба з лівого боку від потерпілого і покласти долоню однієї руки на нижню третину грудини, а поверх — долоню другої руки (мал. 18, 19). Тепер ритмічними рухами треба натискати на грудину (з частотою 60 разів на хвилину). Сила стискання має бути такою, щоб

грудина зміщувалась в глибину на 4-5 см. Масаж серця доцільно проводити паралельно зі штучним диханням, для чого після 2-3 штучних вдихів роблять 15 стискань грудної клітки. При правильному масажі серця під час натискання на грудину відчуватиметься легкий поштовх сонної артерії і звузяться протягом кількох секунд зіниці, а також порожевіє шкіра обличчя і губи, з'являться самостійні вдихи. Щоб не пропустити повторного припинення дихання, треба стежити за зіницями, кольором шкіри і диханням, регулярно перевіряти частоту і ритмічність пульсу (мал. 20, 21).




Мал. 18. Місце розташування рук при проведенні зовніш­нього масажу серця.




Мал. 19. Правильне положення рук при проведенні зовнішнього масажу серця і визначення пульсу на сонній артерії.




Мал. 20. Проведення штучного дихання і зовнішнього масажу серця однією людиною.




Мал. 21. Положення того, хто надає допомогу при проведенні зовнішнього масажу серця.


^ 5. Засоби оповіщення на робочих місцях.


1. Засобами оповіщення на робочих місцях є газовий сигналізатор, який обладнаний звуковою та світловою сигналізацією.

2. Газовий сигналізатор обладнаний виводами для підключення на фасад будівлі котельні дзвінка і лампи освітлення.

^ 6. Безпечна відстань від аварії до місця укриття.


1. Безпечна відстань від аварії до місця укриття повинна бути не менше 500 м.


7. Функціонування системи тривоги, що оповіщає працівників про аварію.


1. Система тривоги функціонує автоматично і спрацьовує при пожежі та витоку газу.


^ 8. Безпека і контроль на робочому місці


1. За безпеку на робочому місці і контроль за правильністю виконання трудових обов`язків, а також дотримання операторами котельні виробничих інструкцій відповідає особа, відповідальна за газове господарство навчального закладу.


^ 9. Маршрути і способи евакуації.


План евакуації під час аварії – документ, у якому вказані евакуаційні шляхи й виходи, встановлені правила поведінки людей, а також порядок і послідовність дій персоналу, який обслуговує об`єкт на випадок аварії.

У випадку аварії евакуаційні шляхи повинні забезпечувати безпечну евакуацію всі людей. які знаходяться в приміщені, через евакуаційні виходи.

Виходи є евакуаційними, якщо вони ведуть з приміщення.

Виходи дозволяється передбачати через тамбури. Евакуаційні виходи із будівлі повинні бути не менше 1 м, дверей – 0,8м.

Двері на шляху евакуації повинні відчинятися у напрямку виходу з котельні. Зовнішні евакуаційні двері котельні не повинні мати засовів, які можуть бути відчинені ззовні без ключа.

Під час проведення евакуації та гасіння пожежі необхідно:

- з урахуванням обстановки, що склалася, визначити найбезпечніші евакуаційні шляхи і виходи до безпечної зони у найкоротший термін;

- ліквідувати умови, які сприяють виникненню паніки;

- у разі гасіння слід намагатися, у першу чергу, забезпечити сприятливі умови для безпечної евакуації людей. Залишаючи приміщення котельні, що постраждала від пожежі, потрібно зачинити за собою всі вікна і двері.


^ 10. Звітність про аварію.


1. Звітність про аварію надається в МНС, органи пожежної безпеки, вищому керуючому органу, медичному закладу, фонд страхування від нещасних випадків, профспілку, органи місцевого самоврядування, прокуратуру, відповідний орган Держпромгірнагляд.


ЗАТВЕРДЖУЮ”

Начальник відділу освіти

райдержадміністрації О. Г. Рудницький


___” __________ 2006 р.


План локалізації можливих аварій в електрогосподарстві.


1. Дії персоналу, керівництва, підтримання зв`язку.

2. Перед аварійне планування.

3. Розпізнавання та попередження потенційних аварій.

4. Перша (долі карська) допомога.

5. Засоби оповіщення.

6. Безпечна відстань від аварії до місця укриття.

7. Функціонування системи тривоги, що оповіщає працівників про аварію.

8. Безпека і контроль на робочому місці.

9. Маршрути і способи евакуації.

10. Звітність про аварію.



Схожі:

Затверджую” Начальник відділу освіти райдержадміністрації О. Г. Рудницький iconВідділосвіти віньковецькоїрайдержадміністраці ї «затверджую» Начальник відділу освіти райдержадміністрації О. Г. Рудницький семінар-практикум
Проблемне питання: «Використання інформаційно-комунікативних технологій на уроках суспільних дисциплін»
Затверджую” Начальник відділу освіти райдержадміністрації О. Г. Рудницький iconВідділ освіти, молоді та спорту віньковецької райдержадміністрації «затверджую»
Рудницький Олександр Григорович, начальник відділу освіти, молоді та спорту райдержадміністрації
Затверджую” Начальник відділу освіти райдержадміністрації О. Г. Рудницький iconВідділ освіти, молоді та спорту віньковецької райдержадміністрації «затверджую»
Рудницький Олександр Григорович, начальник відділу освіти, молоді та спорту райдержадміністрації
Затверджую” Начальник відділу освіти райдержадміністрації О. Г. Рудницький iconЗатверджую” Начальник відділу освіти О. Рудницький семінар практикум вчителів фізики та астрономії
Ознайомлення із заходами, присвяченими відзначенню 50-річчя польоту в космос Ю. О. Гагаріна
Затверджую” Начальник відділу освіти райдержадміністрації О. Г. Рудницький iconЗатверджую” Начальник відділу освіти О. Рудницький семінар практикум вчителів біології та хімії
Ознайомлення з тренінговими технологіями. Проведення тренінгового заняття «Здоров`я та здоровий спосіб життя»
Затверджую” Начальник відділу освіти райдержадміністрації О. Г. Рудницький iconЗатверджую” Начальник відділу освіти О. Рудницький Засідання творчої лабораторії вчителів фізики «Резонанс»
Раціональне використання інформаційно-комунікаційних технологій та педагогічних програмних засобів на уроках фізики
Затверджую” Начальник відділу освіти райдержадміністрації О. Г. Рудницький icon«затверджую» Начальник відділу освіти райдержадміністрації О. Г. Рудницький наказом №187 від 30 листопада 2009 р Інструкція по технічній експлуатації системи опалення
Працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створи­лася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров'я...
Затверджую” Начальник відділу освіти райдержадміністрації О. Г. Рудницький icon«затверджую» «затверджую» Начальник відділу освіти Васильківської Голова районного спортивного клубу «Гарт» райдержадміністрації І. М. Гейко В. В. Нехта
Райдержадміністрації І. М. Гейко В. В. Нехта
Затверджую” Начальник відділу освіти райдержадміністрації О. Г. Рудницький icon«затверджено» Начальник відділу освіти райдержадміністрації О. Г. Рудницький Засідання Школи передового педагогічного досвіду
Проблема для розгляду: Впровадження інноваційних методик навчання на сучасному уроці образотворчого мистецтва
Затверджую” Начальник відділу освіти райдержадміністрації О. Г. Рудницький iconЗатверджую начальник відділу освіти О. Слабінога план роботи відділу освіти райдержадміністрації на грудень 2011 року
Про стан вивчення та впровадження передового педагогічного досвіду вчителів фізики
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©te.zavantag.com 2000-2017
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи