Г. Ф. Москалик icon

Г. Ф. Москалик




Скачати 96.99 Kb.
НазваГ. Ф. Москалик
Дата конвертації05.12.2012
Розмір96.99 Kb.
ТипДокументи

Г.Ф.Москалик


Соціальні технології в освіті: використання системи оперативного моніторингу за спектром процесів в життєдіяльності

шкільного колективу

Робота Г.Ф.Москалика присвячена з`ясуванню основних напрямків життєдіяльності шкільного колективу, що підлягають методам математичного обліку та статистики, виробленню критеріїв аналізу цих напрямків, системи їх узагальнення

Соціально-політичні зміни в Україні вимагаютьсучасних технологій управління та організації, що дають можливість раціоналізувати працю кожної людини, створити ефективні ділові зв`язки між різними активноми соціальними групами. Російський соціолог Л.Дятченко, розглядаючи роль соціальних технологій як одного з найважливіших елементів управління суспільними процесами, визначає їх як соціально організовану галузь знання про способи і процедури оптимізації життєдіяльності людини. [4; 8-11] Соціальні технології в освіті спрямовані на забезпечення кінцевого результату: підготовку якісно нового, конкурентноспроможного фахівця будь-якої галузі народного господарства.

Серед причин малої ефективності застосування у навчальних закладах, на думку дослідника Д.Бачева, наукових положень педагогічного менеджменту є нерозробленість підходів до механізмів (технологій) їх управадження в навчальний процес. [2; 53]

Метою нашого дослідження було з`ясування основних напрямків життєдіяльності шкільного колективу, що підлягають методам математичного обліку та статистики, вироблення критеріїв аналізу цих напрямків, системи їх узагальнення.

Практичне завдання дослідження полягає у тому, щоб виробити рекомендації керівникам навчальних закладів щодо планування роботи колективу, внесення змін до планів, спираючись на результати аналізу даних оперативного контролю.

Для втілення практичної частини дослідження ми обрали 10 загальноосвітніх навчальних закладів Автозаводського району м.Кременчука Полтавської області. У визначених шкільних колективах ми провели опитування-анкетування керівників, членів адміністрації, вивчили систему планування роботи закладу, розглянули внутрішкільну структуру, проаналізували матеріали атестаційних експертиз.

Питання педагогічного менеджменту як технології організації діяльності навчального закладу широко розробляються протягом останнього десятиріччя, а загальна теорія управління грунтовно розроблена протягом минулого століття.

Наукові принципи організації управління (М.Вітке, О.Вихонський, Д.Дубровський, А.Гайєв, Ф.Тейлор) стали основою подальших досліджень з проблем соціальних технологій в освіті (А.Самодрин, Л.Калініна, Г.Єльнікова, Л.Кантарович, С.Гвішіані, А.Омаров та інші).

Але, разом з тим, залишається невирішеним питання оперативного моніторингу за спектром процесів в життєдіяльності шкільного колективу.

Моніторинг – комплекс процедур щодо спостереження, поточного оцінювання перетворень керованого об”єкта й спрямування цих перетворень на досягнення заданих параметрів розвитку об”єкта. [5]

Виявлення основних проблем трудових асоціацій, структурних підрозділів навчальних колективів (класи, паралелі, вчителі, батьки, громадськість тощо) та вибір адекватних способів їх технологічного вирішення не тільки сприяє їх успішному функціонуванню, але і підвищує ефективність життєдіяльності та розвитку суспільної системи в цілому.

Розглядаючи проблему розвитку асоціації, наука чітко визначила способи її технологічного вирішення: впровадження технологій моніторингу, програмування та планування соціального розвитку колектива.

Серед основних технологій управління персоналом є інформаційно-аналітична робота та керівництво персоналом. Одна з цілей такої роботи визначена запобіганням кризовим ситуаціям.

Вчені Ю.Сурмин та М.Туленков визначили кризу як закономірний стан розвитку всякої соціальної системи, яка формується на попередніх етапах її розвитку. Соціальна криза складається в самому суспільному організмі. [8; 215]

Однак сучасна наука визначає кризові явища не лише як складний і поліфункціональний соціальний організм, але й важливий атрибут розвитку колективу.

Споріднену проблему розвитку шкільного колективу глибоко вивчили вчені С.максименко, Л.Карамушка, Т.Зайчикова. вони оцінили взаємозв”язок між синдромом „професійного вигорання” у педагогів та такими соціально-демографічними й гендерними характеристиками як сімейний статус, кількість дітей у сім”ї, стать тощо. Дослідники проаналізували взаємозв”язок професійного стресу та синдрому „вигорання” з професійною кар”єрою педагогів. [7; 3-4]

Керівник закладу різними шляхами збирає зворотну інформацію про результати роботи колективу та свої власні. Нерідко від способів збору залежить об”єктивність інформації, її оперативність. А це, в свою чергу, може нівелювати якість аналізу та впливати на ефективність прийняття управлінських рішень.

Вчений Л.Калініна вважає, що отримання інформації є багатокомпонентним процесом, який має дві складові: фільтрування інформаційних потоків і сприйняття людиною інформаційних сигналів, повідомлень, даних тощо. [6; 36]

На думку Деса Дерлоу, іноді інформація, що надходить знизу, є дещо прикрашеною, аби більше сподобатися керівнику і представитися у вигіднішому світлі. Акумулятивний ефект таких „китайських чуток” може викривити інформацію, виходячи з якої керівництво приймає рішення. [3; 112]

Аналізуючи досвід роботи керівників шкіл Автозаводського району м.Кременчука, ми з”ясували, що вцілому адміністрації шкіл здійснюють різнобічний моніторинг діяльності закладів. Але, часто це носить епізодичний характер, досліджуються окремі аспекти роботи колективів, певні напрямки залишаються поза увагою менеджерів.

На нашу думку, найбільш ефективним видом моніторингу є щоденне спостереження. Але, разом з тим, воно має ряд недоліків, серед яких є великі часові затрати та відсутність можливості щоденно робити порівняння, наліз та узагальнення. При цьому виявлені недоліки часто є несистематичними, епізодичними – т.т. такими, що не вимагають уваги першого керівника і ліквідовуються виконавцями самостійно вже в наступні дні.

Органи управління освітою мають суттєві напрацювання в питаннях відстеження соціальних процесів в освіті. Так, Міністерством освіти і науки України розроблена Циклограма систематичного контролю за навчально-виховним процесом з боку директора школи. Даний документ визначає контроль систематичний, один раз на рік, на чверть, на місяць.

Управління освіти і науки Полтавської обласної державної адміністрації щорічно проводить моніторинг діяльності закладів освіти районі та міст області за такими критеріями: рівень навчальних досягнень учнів за результатами ДПА, медалісти, олімпіади, мала академія наук, вступ випускників до ВНЗ ІІІ-ІV рівнів акредитації, профілізація, виховна робота, атестація загальноосвітніх навчальних закладів, навчання обдарованої молоді, охоплення освітою дітей дошкільного віку, охоплення освітою дітей шкільного віку, створення умов для безпеки життєдіяльності учасників навчально-виховного процесу, оздоровлення, пільговий контингент, харчування учнів, охоплення освітою у позашкільних навчальних закладах, залучення учнів до спортивних секцій, матеріально-технічна спортивна база, введення третього уроку фізкультури, педагогічні кадри, бюджетна забезпеченість, залучення позабюджетних коштів, фізичний розвиток, комп”ютерізація загальноосвітніх навчальних закладів.

Педагогічна громадськість України розробила велику кількість методичних порад керівникам шкіл у вигляді „Щоденників директора”, „Календарів директора”, органайзерів тощо.

Систематизовано матриці бланків для річного аналізу навчально-виховної діяльності навчального закладу. [1]

Ми пропонуємо систему оперативного моніторингу діяльності загальноосвітніх навчальних закладів. Визначаємо оптимальну часову одиницю моніторингу – місяць, суб”єктом моніторингу – класний колектив, педагогічного працівника, члена адміністрації школи.

Результати моніторингу пропонуємо аналізувати, визначати причини позитивних зрушень, узагальнювати кращий досвід, вчасно стимулювати, підтримувати ініціативу та починання; знаходити причини зниження ефективності діяльності, шукати шляхи виправлення ситуації.

Основними напрямками спостереження ми визначили:

  1. Стан травматизму в учнівському колективі

Суб”єкт: класний колектив

Одиниця вимірювання (ОВ): кількість травм (за місяць)

  1. Рівень забезпечення педагогічними працівниками збереження життя і здоров”я учнів

Суб”єкт: педагогічний працівник

Одиниця вимірювання (ОВ): кількість травм (за місяць)

  1. Стан профілактичної роботи по попередженню правопорушень та злочинів

Суб”єкт: класний колектив

Одиниця вимірювання (ОВ): кількість випадків девіантної поведінки (за місяць)

  1. Стан залучення учнів до гарячого харчування

Суб”єкт: класний колектив

Одиниця вимірювання (ОВ): середня кількість (на місяць) учнів, що харчується в шкільній їдальні

  1. Забезпечення вчасного початку навчально-виховного процесу на уроці

Суб”єкт: класний колектив

Одиниця вимірювання (ОВ): середня (на місяць) кількість учнів, що запізнюється на заняття

  1. Рівень пропущених занять без поважних причин

Суб”єкт: класний колектив

Одиниця вимірювання (ОВ): сума пропущених без поважних причин днів за місяць

  1. Рівень захворюваності

Суб”єкт: класний колектив

Одиниця вимірювання (ОВ): сума пропущених через хворобу днів за місяць

  1. Стан залучення позабюджетних коштів

Суб”єкт: класний колектив

Одиниця вимірювання (ОВ): середня кількість грн. на учня в місяць

  1. Стан контролю за навчально-виховним процесом

Суб”єкт: член адміністрації школи

Одиниця вимірювання (ОВ): сума відвіданих уроків та позакласних заходів за місяць

  1. Плинність учнівських контингентів

Суб”єкт: класний колектив

Одиниця вимірювання (ОВ): кількість учнів (за місяць), що вибули

  1. Рівень захворюваності серед педагогічних працівників

Суб”єкт: педагогічний працівник

Одиниця вимірювання (ОВ): сума днів (за місяць) тимчасової непрацездатності педагогів

  1. Заохочення педагогічних працівників

Суб”єкт: педагогічний працівник

Одиниця вимірювання (ОВ): сума відзначень (заохочень) на місяць, визначених наказами по школі

  1. Стягнення педагогічних працівників

Суб”єкт: педагогічний працівник

Одиниця вимірювання (ОВ): сума дисциплінарних стягнень на місяць, визначених наказами по школі

14. Стан аналітичної діяльності адміністрації

Суб”єкт: член адміністрації

Одиниця вимірювання (ОВ): кількість підготовлених аналітичних матеріалів

  1. Звернення учнів до медичного пункту

Суб”єкт: класний колектив

Одиниця вимірювання (ОВ): кількість звернень на місяць

  1. Стан користування бібліотечним фондом

Суб”єкт: класний колектив

Одиниця вимірювання (ОВ): сума екземплярів (на місяць), отриманих в бібліотеці

  1. Рівень конфліктності педагогів з батьками та громадськістю

Суб”єкт: педагогічний працівник

Одиниця вимірювання (ОВ): кількість скарг (на місяць) на діяльність педагогічного працівника

  1. Стан залучення учнів до роботи в гуртках, секціях

Суб”єкт: класний колектив

Одиниця вимірювання (ОВ): кількість учнів (протягом місяця), що відвідує заняття

  1. Стан відвідування учнями групи продовженого дня

Суб”єкт: вихователь ГПД

Одиниця вимірювання (ОВ): середня кількість вихованців (в місяць), що відвідує ГПД

Отже, виходячи із мети та завдань дослідження, нами з”ясовано основні напрямки життєдіяльності шкільного колективу, що підлягають методам математичного обліку і статистики, вироблено критерії аналізу цих напрямків.

Процес збору та узагальнення даних повинен бути скоординований між членами адміністрації, вчителями, керівниками кафедр та структурних підрозділів із залученням профспілкового комітету, органів учнівського самоврядування.

Оформлення даних рекомендується здійснювати в спеціальному зошиті (папці) на заздалегідь (на рік) розроблених бланках критеріїв або в автоматизованому режимі за допомогою програмних засобів.

Основними принципами та формами впровадження системи оперативного моніторингу за спектром процесів життєдіяльності шкільного колективу як соціальної технології в освіті повинні бути:

  1. об”єктивність, гласність, колективність;

  2. оперативність у зборі та обробці;

  3. систематичність контролю;

  4. обов”язковість аналізу та виявлення причин зниження результативності;

  5. вчасне заохочення кращого досвіду, ініціативи та високої результативності;

  6. толерантність, виваженість адміністрації школи у виборі форм роботи по підвищенню її якості;

  7. здійснення аналізу даних у динаміці;

  8. автоматизована обробка інформації здійснюється за допомогою технічних і програмних засобів за участю людини;

  9. знання особливостей інформаційних процесів є умовою підвищення ефективності управлінської діяльності та прийняття науково виважених рішень.

Вчасне, професійне діагностування основних проблем у навчальних колективах та відбір ефективних способів їх технологічного вирішення підвищує якість роботи школи, суспільної системи вцілому, попереджає виникненню соціально-трудовиїх криз, процесів „педагогічного вигорання”.


Література:

1. Аналіз навчально-виховної діяльності навчального закладу// Директор школи, 2005.-№21-22.

2. Бачев Д. Наукове підґрунтя та контрольно-інформаційні технології педагогічного менеджменту у ВНЗ // Імідж сучасного педагога, 2005.-№3-4.-С.53.

3. Дес Дерлоу. Ключові управлінські рішення. Технологія прийняття рішень: Пер. З англ. – К.: Всеувито, Наук.думка, 2001.-С.112.

4. Дятченко Л.Я. Социальные технологии в системе управления общественными процессами. Автореф. дис. … д-ра социол.наук.-М., 1993.- С.8-11.

5. Єльникова Г.В. Основи адаптивного управління.- Харків, 2004.

6. Калініна Л. Інформаційні процеси в управлінській діяльності керівника закладу: сутність, специфіка та характерні ознаки.// Освіта і управління., 2005.- №2(8). – С.36.

7. Онаць О. Синдром „професійного вигорання”.// Директор школи, 2005.- №17(353). –С.3-4.

8. Сурмин Ю.П., Туленков Н.В. Теория социальных технологий: Учеб. пособие.-К.:МАУП, 2004.- С.215.



Схожі:

Г. Ф. Москалик iconГ. Ф. Москалик
Організаційні проблеми профільного навчання в сучасному загальноосвітньому навчально-виховному закладі: регіональний аспект
Г. Ф. Москалик iconМоскалик геннадій Федорович
Розділ І. Поняття «філософії професійної орієнтації» особистості в світлі сучасного філософсько-педагогічного дискурсу
Г. Ф. Москалик iconТема лекції: Фінансово-господарська діяльність керівника навчального закладу Москалик Геннадій Федорович, кандидат філософських наук, доцент

Г. Ф. Москалик iconТема: “онтологія” Москалик Геннадій Федорович, кандидат філософських наук, доцент
План Філософський зміст проблеми буття. Свідомість. Діалектика та її альтернативи
Г. Ф. Москалик iconФілософське осмислення системи освіти Кременчука в ХІХ ст
Г. Ф. Москалик, доцент, к філос н., начальник Управління освіти виконкому Кременчуцької міської ради
Г. Ф. Москалик iconНачальник управління освіти Г. Ф. Москалик
Для організації роботи, просимо надати інформацію про необхідність поновлення асфальтового покриття на території навчального закладу...
Г. Ф. Москалик iconФілософське осмислення екологічних проблем в системі освіти для дорослих
Москалик Геннадій Федорович, начальник управління освіти виконкому Кременчуцької міської ради, кандидат філософських наук
Г. Ф. Москалик iconФілософське осмислення реформування освіти Кременчука у 1956-1964 р р. в епоху десталінізації та початку науково-технічної революції
Г. Ф. Москалик, к філос н., начальник Управління освіти виконкому Кременчуцької міської ради
Г. Ф. Москалик iconТема: Основні риси сучасної епохи Москалик Геннадій Федорович, кандидат філософських наук, доцент
Сутність науково-технічної революції Науково-технічна революція бере початок у середині 50-х років ХХ ст
Г. Ф. Москалик iconТема: Основні риси сучасної епохи Москалик Геннадій Федорович, кандидат філософських наук, доцент
Сутність науково-технічної революції Науково-технічна революція бере початок у середині 50-х років ХХ ст
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©te.zavantag.com 2000-2017
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи