Тема: Основні риси сучасної епохи Москалик Геннадій Федорович, кандидат філософських наук, доцент icon

Тема: Основні риси сучасної епохи Москалик Геннадій Федорович, кандидат філософських наук, доцент




НазваТема: Основні риси сучасної епохи Москалик Геннадій Федорович, кандидат філософських наук, доцент
Дата конвертації05.12.2012
Розмір445 b.
ТипДокументи


Тема: Основні риси сучасної епохи

  • Москалик Геннадій Федорович, кандидат філософських наук, доцент


План лекції:

  • Сутність науково-технічної революції.

  • Глобалізація як основна тенденція світового розвитку.

  • Європейський вектор інтеграційної політики України.

  • Основні суперечності сучасної епохи.

  • Особливості посткласичної культури.

  • Особливості сучасної філософії.



1. Сутність науково-технічної революції

  • Науково-технічна революція бере початок у середині 50-х років ХХ ст.

  • Головні її напрями:

  • Освоєння нових джерел енергії (передусім ядерної), пошук нових джерел – енергії сонця, вітру, води;

  • Освоєння навколишнього простору, розвиток космонавтики;



- Хімізація виробництва, створення нових матеріалів, добрив, медикаментів тощо;

  • Біологізація виробництва, розвиток генетики, генної інженерії;

  • Створення штучних матеріалів та матеріалів з наперед заданими властивостями;

  • Автоматизація виробництва, що постає як засіб нового управління і кардинально змінює місце і роль людини у виробництві.



Сучасний етап НТР характеризується як інформаційно – технологічна революція.

  • Сьогодні в основу оцінки й характеристики країн ставляться вже не могутність збройних сил і економічні показники, а здатність продукувати й “викидати” на ринок знання (через систему освіти) та наукові й високі технології, котрі ці знання реалізують.



Країни поділяють на три групи:

  • Сировинні – такі, що продукують товари;

  • Індустріальні – ті, що виробляють індустріальні технології;

  • Технологічні – ті, що продукують наукові знання, наукоємні та високі технології.

  • * Остання група – це економічні, технологічні, наукові та військові лідери.



На думку вчених, країни, що входили до складу СРСР, значно відстали від цивілізованих країн і підійдуть до етапу інформаційної революції не раніше 30-40-х р.р. ХХІ ст.



Соціальні наслідки НТР по-різному оцінюються сучасними філософами: від оптимізму до технофобії.

  • НТР оптимізує всі види людської діяльності, підвищує якість життя, послуг, скорочує робочий і збільшує вільний час людини, що створює умови для її розвитку.

  • Змінюється характер і зміст праці, збільшується питома вага творчих задач.



Зростає кількість робітників, службовців, менеджерів, інтелектуалів, що володіють комп`ютерними технологіями.

  • Відбувається глобалізація економіки, інтернаціоналізація суспільних відносин, орієнтація на єдині стандарти, ціни, обмін інформацією, культурними досягненнями тощо.



Основні загрози людству, що породжені НТР:

  • Загострення суперечності між людиною і суспільством (людина стає “гвинтиком машини” і почуває себе одинокою та безсилою).

  • ХХІ століття – епоха впливу людини на людину (Чорні технології, зомбування людини, схильність людини до ідолопоклоніння, формування громадської думки).



* Домінування масової культури, яка ворожа духовності, стереотипізує свідомість масової людини, її побут, поведінку, потреби.

  • У всіх сферах суспільства, у тому числі у науці, відбувається безмірна спеціалізація, працівник вимушений ставати вузьким спеціалістом у певній галузі, що звужує його інтелект і збільшує залежність від складних організацій.



НТР забезпечила людині як істоті в моральному плані ще досить незрілій надмірну могутність, аж до можливого руйнування, знищення людства – звідси загроза життю на Землі (зброя масового знищення, екологічне варварство тощо)

  • Людина вимушена більшість часу шукати та обробляти інформацію. Людина відчуває себе більш пригніченою. Інформація часто має негативний вплив на моральний стан.



* Виникла проблема біологічної та психологічної адаптації людини в екстремальних умовах навколишнього середовища, інтелектуального перевантаження, урбанізації, прискореного темпу життя.

  • Комп`ютерна революція породжує проблеми технізації свідомості, формалізації контактів тощо, руйнується індивідуальність і різноманіття творчості.



2. Глобалізація як основна тенденція світового розвитку

  • Найбільш суттєвою рисою сучасності є глобалізація сучасного світового процесу, породжена сучасною інформаційною революцією.

  • Високі технології, засоби зв`язку і транспорту зумовили небачене поглиблення економічних, політичних, культурних зв`язків між державами і людьми, відкрили перед людством величезні можливості.



Ключові точки глобалізації:

  • Вільна торгівля;

  • Революція в техніці;

  • Зменшення митних бар`єрів;

  • Інтернаціоналізація грошей;

  • Перемога капіталу над національними інтересами;

  • Інтернет;

  • Діяльність транснаціональних компаній.



Виміри глобалізації:

  • Економічний – дедалі більша частка економічної активності відбувається між людьми, які живуть в різних країнах.

  • Політичний - ріст наднаціональних організацій (Світовий банк, МВФ тощо).

  • Культурний – поява для всіх народів спільних культурних одиниць – мода, спорт, туризм, масова культура (“макдональдизація”, “діснейфікація”).



Поширена точка зору, що глобалізація – це винятково позитивне явище, але реалії значно складніші.

  • Увійти в глобальну економіку можливо тільки на основі революційних, випереджаючих технологій, поєднання дешевої робочої сили з високими технологіями.

  • Перш за все об`єднуються розвинені країни.



Глобалізація має багато опонентів. Вони вважають її новою стадією капіталізму чи неоколоніалізму.

  • Глобалізація – це шанс, але не всі ввійдуть у глобальну економіку.

  • Замість допомоги малорозвиненим країнам багаті країни не тільки закріплюють свій домінуючий вплив на них, але й блокують їх розвиток.

  • Деякі дослідники називають сучасну глобалізацію американізацією.



У США зростає кількість прихильників інтервенціонізму.

  • “Золотий мільярд”

  • Основні задачі: забезпечення безперервного домінування в Європі та басейні Тихого океану, а також використання всіх необхідних економічних, політичних заходів, щоб не допустити виникнення країн, які б претендували на гегемонію хоча б на регіональному рівні.



Можливість економічної “холодної війни” між США і країнами Півдня, що розвиваються.

  • Одна з гострих проблем, породжена нерівномірністю розвитку, - міграція бідних (породжує сплеск ксенофобії, етнічної неприязні, дискримінації, ворожнечі та неприязні).

  • Японія, Китай, Індія не поспішають проголошувати курс на інтеграцію і глобалізацію.



Для малорозвинених країн глобалізація зумовлює низку важких, болючих проблем.

  • Країни, включені в глобальні економічні процеси, отримують доступ до найсучасніших інформаційних технологій, що сприяє їх прогресивному поступу.

  • Політика глобалізації націлена на поєднання зусиль різних держав для розв`язання таких глобальних проблем сучасності, як попередження і врегулювання збройних конфліктів, запобігання війнам, ядерне роззброєння, охорона навколишнього середовища, подолання бідності, тероризму.



3. Європейський вектор інтеграційної політики України

  • Євроцентризм – найяскравіший сучасний інтеграційний процес.

  • Україна не може стояти осторонь інтеграційних процесів. Її інтеграційні інтереси пов`язані з Європою як країною, що знаходиться в центрі Європи та має спільну історію і добрі перспективи співробітництва.



4. Основні суперечності сучасної епохи.

  • Сучасний світ характеризується мінливістю і багатьма суперечностями.

  • Зменшення загрози війн між державами за територіальними мотивами змінюється зростанням насилля в національному й міжнаціональному аспектах.



Економічний поділ країн на групи:

  • Розвинені країни, “золотий мільярд”: Північна Америка, Західна Європа та Японія.

  • Середньо розвинуті країни: СНД, Східна Європа, Балтія, Китай та Індія.

  • Країни, що розвиваються: Африка, Латинська Америка, Близький та Середній Схід (за винятком Південної Кореї, Тайваню, КНР).



Основні суперечності сучасного світу:

  • Інтеграція держав – сепаратизм;

  • Промисловий розвиток – забруднення навколишнього середовища;

  • Розвинені індустріальні країни - відсталі країни (проблема “Північ - Південь”);

  • Нова технологічна, інтелектуальна аристократія – збіднілі верстви населення;



- справедливість, рівність – конкуренція, ринок;

  • Зростання народонаселення – обмеженість ресурсів;

  • Інтелектуальне навантаження – погіршення здоров`я;

  • Поширення демократії – загроза тоталітаризму;

  • Моральність, колективізм – егоїзм, індивідуалізм;



- Релігійність – поширення сект тоталітарного характеру;

  • Культура – цивілізація.

  • (Однією з гострих проблем сучасності є конфлікт між культурою і цивілізацією, що загрожує, перш за все, особистості. Індустріальне суспільство, на думку П.Сорокіна, вороже людині як духовній істоті).



На початку ХХ ст. виявила себе криза раціоналістичного антропоцентризму

  • У філософії почали з`являтися ідеї про ворожість людини світу за своєю природою, тому що вона є носієм зла і хоче володіти цим світом.

  • Жорстокий світ розвиває в людині різні форми руйнівної свідомості та поведінки: дух завоювання, помсту, садизм, мазохізм тощо.



Установка на споживання розвиває в людині жадібність, перетворює її на завойовника і вбивцю.

  • Агресивний націоналізм, шовінізм, расизм, ксенофобія та антисемітизм призводять до масового психозу, насилля, сепаратизму, руйнування цілісності держав.

  • Людина, возвеличена як “вінець природи”, перетворюється на трагічну істоту, майбутнє якої проблематичне.



Проблема індивідуальної свободи людини

  • Вивільнення більшості населення від суспільного гноблення автоматично не призводить до індивідуальної свободи.

  • За демократією ховаються вишукані форми диктатури грошей і мафіозної влади, за ринком і конкуренцією – форми монополізму, за свободою совісті – форми зомбування населення, маніпулювання суспільною думкою.



Секти тоталітарного типу – негативний духовний феномен ХХ століття

  • За умов втрати людьми цінностей традиційного характеру, спекулюючи на проблемах відчуження людей, тоталітарні секти ізолюють людину від суспільства, нації, сім`ї, від усіх соціальних зв`язків, повністю підкорюють авторитету лідера.



5. Особливості посткласичної культури

  • Існують різні визначення епохи, у якій ми живемо.

  • Одні називають її епохою кібернетики і комп`ютеризації.

  • Інші – інформаційною епохою, деякі філософи вважають, що сучасний етап духовного розвитку можна назвати постмодерном.



Філософія ХХІ ст. справедливо вважає науку важливою, але не єдиною формою пізнання світу.

  • Вона не заперечує ні містичного, ні релігійного, ні ціннісного підходу до світу. Зароджується новий тип культури- постмодернізм.

  • Постмодернізм означає відхід від модернізму, заперечення позитивістського, технократичного, раціоналістичного розуміння світу.



Постмодернізм у науці.

  • Характеризується відмовою від теорій, що претендують на універсальність, урешті-решт – відмовою від “універсальної“ історії людства.

  • Відмова від традиційних дисциплін, дослідження часто проводяться на межі кількох наук, утворюючи дослідницький простір, який не вкладається в рамки встановленої системи знань.



Постмодернізм у мистецтві

  • Заперечує будь-яку претензію того чи іншого напряму на правильність або авангардність, відмовляється від спроби вистроїти явища по одній лінії від відсталого до передового, від неправильного до правильного.



Постмодернізм у широкому розумінні

  • Багатостороннє заперечення Нового часу.

  • Ускладнення картини світу, заперечення того погляду на світ, який базується на уявленнях про автономність та всемогутність розуму.

  • Повна пізнаваність світу людиною.



Місце у суспільстві масової культури

  • Масова культура стає все більш глобальною та універсальною, її універсальність досягається шляхом звернення до базових інстинктів, до потреб релаксації, відпочинку і розваг.

  • Відторгнення від власної національної культури, традицій і норм. Втрачаються орієнтири на загальнолюдські та національні цінності.



Масова культура – це особливий тип бізнесу, де “творення” культури поставлене на промисловий рівень, де продукт культури набуває ознак товару.

  • Ідейною основою сучасної масової культури є філософія позитивізму і фрейдизму.

  • Основне кредо позитивізму – істинним є те, що корисно, що дає задоволення і веде до успіху.



Фрейдизм в естетиці маскульту виявляється як натуралізм, для якого характерне перенесення біологічних законів на соціальний грунт.

  • У такому розумінні масова культура протистоїть “високій”, або елітарній культурі.

  • Для більшості населення культурним середовищем є масова культура.



6. Особливості сучасної філософії.

  • Філософія ХХ ст. здійснила певну еволюцію і характеризується в сучасних умовах новими рисами.

  • Для неї характерний відхід від вузького раціоналістичного філософствування .

  • Вона стає більш плюралістичною і толерантною, базується на принципах діалогу, не відкидає нетрадиційні для європейської філософії принципи.



Сформувались нові філософські напрями:

  • Філософія науки.

  • Філософія техніки.

  • Філософія глобальних проблем.

  • Екофілософія.

  • Особливістю філософського знання є його обумовленість науковим апаратом сучасної науки (методи математичних наук, системний підхід, принципи синергетики тощо).



Філософія ХХІ ст. вивільнилась від ідеологічного диктату, відмовилась від концепції боротьби матеріалізму та ідеалізму, від вульгарного матеріалізму і догматизму.

  • Світові процеси розглядаються комплексно, як нелінійні, що мають різні варіанти розвитку. Пріоритетне місце у філософських пошуках посідає проблема сутності та існування людини, сенсу її життя, виживання людства.



Сучасна філософія вважає науку важливим, але не єдиним шляхом пізнання світу.

  • Філософія по-новому осмислює релігію, магію, містичні погляди та езотеричні знання.



Контрольні запитання.

  • Які основні риси сучасної науково-технічної революції?

  • Які соціальні наслідки НТР?

  • Чим характеризується глобалізація як сучасна тенденція світового ринку?

  • Що таке постмодернізм?

  • Що таке масова культура і яка її роль у сучасному світі?



Лекцію закінчено.

  • До нових зустрічей!





Схожі:

Тема: Основні риси сучасної епохи Москалик Геннадій Федорович, кандидат філософських наук, доцент iconТема: Основні риси сучасної епохи Москалик Геннадій Федорович, кандидат філософських наук, доцент
Сутність науково-технічної революції Науково-технічна революція бере початок у середині 50-х років ХХ ст
Тема: Основні риси сучасної епохи Москалик Геннадій Федорович, кандидат філософських наук, доцент iconТема лекції: Фінансово-господарська діяльність керівника навчального закладу Москалик Геннадій Федорович, кандидат філософських наук, доцент

Тема: Основні риси сучасної епохи Москалик Геннадій Федорович, кандидат філософських наук, доцент iconТема: “онтологія” Москалик Геннадій Федорович, кандидат філософських наук, доцент
План Філософський зміст проблеми буття. Свідомість. Діалектика та її альтернативи
Тема: Основні риси сучасної епохи Москалик Геннадій Федорович, кандидат філософських наук, доцент iconФілософське осмислення екологічних проблем в системі освіти для дорослих
Москалик Геннадій Федорович, начальник управління освіти виконкому Кременчуцької міської ради, кандидат філософських наук
Тема: Основні риси сучасної епохи Москалик Геннадій Федорович, кандидат філософських наук, доцент iconГ. Ф. Москалик, кандидат філософських наук, доцент можливості верифікації продуктивності допрофесійної підготовки у регіоні
Закріпленню вказаних позицій у державі та введенню виважених компетентних змін у галузі освіти повинне сприяти і чинне законодавство,...
Тема: Основні риси сучасної епохи Москалик Геннадій Федорович, кандидат філософських наук, доцент iconКодекс україни
України; Тихий В. П., доктор юридичних наук, професор, члеи-кореснондент Академії правових наук України; Тютюгін В. І., кандидат...
Тема: Основні риси сучасної епохи Москалик Геннадій Федорович, кандидат філософських наук, доцент iconРобоча програма навчальної дисципліни для студентів філософського факультету
Сінькевич Ольга Борисівна кандидат філософських наук, доцент, доцент кафедри теорії та історії культури філософського факультету
Тема: Основні риси сучасної епохи Москалик Геннадій Федорович, кандидат філософських наук, доцент iconРобоча програма навчальної дисципліни для студентів філософського факультету
Сінькевич Ольга Борисівна кандидат філософських наук, доцент, доцент кафедри теорії та історії культури філософського факультету
Тема: Основні риси сучасної епохи Москалик Геннадій Федорович, кандидат філософських наук, доцент iconРобоча програма навчальної дисципліни для студентів філософського факультету
Сінькевич Ольга Борисівна кандидат філософських наук, доцент, доцент кафедри теорії та історії культури філософського факультету
Тема: Основні риси сучасної епохи Москалик Геннадій Федорович, кандидат філософських наук, доцент iconРобоча програма навчальної дисципліни для студентів філософського факультету
Сінькевич Ольга Борисівна кандидат філософських наук, доцент, доцент кафедри теорії та історії культури філософського факультету
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©te.zavantag.com 2000-2017
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи