Методичні рекомендації до виконання магістерських робіт для студентів icon

Методичні рекомендації до виконання магістерських робіт для студентів




НазваМетодичні рекомендації до виконання магістерських робіт для студентів
Сторінка1/4
Дата конвертації26.11.2012
Розмір0.5 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
  1   2   3   4


МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ

БУКОВИНСЬКА ДЕРЖАВНА ФІНАНСОВА АКАДЕМІЯ

КАФЕДРА ФІНАНСІВ


ЗАТВЕРДЖУЮ


Перший проректор

з науково-педагогічної роботи

к.е.н., доцент


___________ В.Д. Попова


"___"_______________2009р.


МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДО ВИКОНАННЯ МАГІСТЕРСЬКИХ РОБІТ ДЛЯ СТУДЕНТІВ

ЗІ СПЕЦІАЛЬНОСТІ "ФІНАНСИ"


Чернівці - 2009

Укладач: к.е.н., ст. викладач Юрій Е.О.

Розглянуто та ухвалено на засіданні кафедри фінансів


Протокол №____ від "___"_____________ 2009р.


Завідувач кафедри: ________________ д.е.н., професор Прядко В. В.


ВСТУП

^ Магістерська робота (МР) — це самостійне до­слідження, виконане студентом на завершальному етапі навчання. Вона є кваліфікаційною роботою, на підставі якої Державна екзаменаційна комісія визначає рівень теоретич­ної підготовки випускника, його готовність до самостійної робо­ти за фахом і виносить ухвалу про присвоєння кваліфікації.

Магістерська робота повинна містити глибоке теоретичне осмислення актуальної організаційно-управлінської або соціально-економічної проблеми, а також обґрунто­ваний проект практичного її розв'язання.

Методичні рекомендації призначені для надання допомоги студентам у виконанні магістерської роботи згідно з чинними стандартами України. Методичні рекомендації розкривають послідовність роботи над магістерським дослідженням, містять основні вимоги, які висуваються до змісту та оформлення роботи, порядку захисту та оцінювання.


  1. ^ МЕТА І ЗАВДАННЯ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ


Метою підготовки магістерської роботи є поглиблення студентом теоретич­них і практичних знань з обраного напряму спеціалізації, вироб­лення умінь застосовувати їх при виконанні конкретних практи­чних завдань; сприяння розвиткові пошуку сучасних наукових досягнень у певній сфері та уміння їх самостійно застосовувати при розв’язанні прикладних проблем; визначення ступеня підго­товки випускника до самостійної практичної діяльності.

Працюючи над магістерською роботою, студент повинен засвоїти навики правильної постановки проблеми та обґрунтування її актуальності, форму­лювання мети і завдань дослідження, побудови логічного плану й оптимальної структури, роботи з літературними джерелами та статистичною інформацією, аналізу та оцінки різних аспектів ді­яльності організації, обґрунтування власних узагальнень, виснов­ків і пропозицій.

Магістерська робота є випускною кваліфікаційною роботою, на підставі захисту якої Державна екзаменаційна комісія (ДЕК) виносить ухвалу про присвоєння її автору кваліфікації та видачу диплома магістра.

^ Основними завданнями магістерської роботи є:

  • вивчення (або поглиблення) та узагальнення теоретико-методологічних засад з обраного напряму дослідження;

  • проведення всебічної діагностики ситуації із застосуван­ням сучасного інструментарію;

  • розробка й оцінка альтернативних підходів до розв’язання визначених проблем;

  • обґрунтування запропонованих рішень з використанням ситуаційного аналізу;

  • підготовка доповіді та наочних матеріалів, що передають основний зміст роботи та пропозиції автора, з подальшим їх публічним захистом.

Повнота й особливості реалізації цих завдань залежать від на­пряму дослідження, сфери діяльності підприємства та його спе­цифічних рис.

До написання магістерської роботи допускаються студенти, які оволоділи всіма видами теоретичного і практичного навчання.

Конкретна мета кожної магістерської роботи залежить від обраної теми та об'єкта дослідження. Вибір теми проводиться студентом разом з його керівником із запропонованої кафедрою тематики, а також є науково-творчим продовженням виконуваних раніше наукових досліджень, в тому числі теми курсової роботи, затвердженої відповідною кафедрою.


^ 2. ЗМІСТ, СТРУКТУРА ТА ОБСЯГ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ


Магістерська робота як оригінальне теоретично-прикладне дослідження повинна мати певну логіку побудови, по­слідовність і завершеність. Загальний обсяг магістерськоїої роботи має складати 90-110 сторінок друкованого тексту, не враховуючи списку літератури і додатків.

Мова магістерської роботи - державна, стиль - науковий, чіт­кий, без орфографічних і синтаксичних помилок.

Рекомендується така структура МР:

  • титульний лист;

  • завдання на МР;

  • анотація;

  • зміст роботи;

  • вступ;

  • перший (теоретичний ) розділ;

  • другий (аналітичний) розділ;

  • третій (конструктивний, проектний) розділ;

  • висновки та пропозиції (кінцева частина);

  • список використаних джерел;

  • додатки.

Титульний лист магістерської роботи містить найменування вищого навчального закладу, назву кафедри, назву магістерської роботи, прізвище, ім’я, по батькові магістранта; науковий ступінь, учене звання, прізвище, ім’я, по батькові наукового керівника; місто і рік (додаток А).

Анотація – викладення основного змісту роботи українською, російською та іноземною (тією, яку вивчав студент (англійською, французькою чи німецькою) мовами. В анотації наводиться інформація ідентичного змісту про основні положення магістерської роботи. Обсяг анотації – 0,5 сторінок машинописного тексту.

Анотація містить таку інформацію: прізвище та ініціали магістранта, назву роботи, місто, назву навчального закладу, рік, а також основні положення роботи.

Після анотації необхідно навести ключові слова відповідною мовою, які мають смислове навантаження і пов’язані з розкриттям основного змісту магістерської роботи (3-5 слів) (додаток Б).

Зміст або план МР може займати 1-1,5 сторінки. В ньому записуються назви всіх розділів і підрозділів (параграфів) із за­значенням початкових сторінок. План роботи має відображати суть проблеми, її складність та логіку дослідження. Назви розді­лів і підрозділів повинні бути стислими і зрозумілими, літератур­но грамотними, тісно пов'язаними з назвою роботи, але не по­вторювати її.

У вступі (3-5 с.) дається наукове обґрунтування актуальності і значення обраної теми; формулюються мета, завдання, предмет і об'єкт дослідження; наводиться перелік застосованих методів дослі­дження, елементи наукової новизни; повідомляється, чи пройшла робота якусь апробацію у замовника чи в іншій установі (організації) або на науково-практичних конференціях.

Науковий апарат дослідження має такий вигляд:

  • актуальність обраної тематики дослідження;

  • ступінь розробки проблематики дослідження;

  • об’єкт і предмет дослідження;

  • мета і завдання дослідження, які дослідником повинні бути викладені лаконічно, чітко, у відповідності до предмета дослідження;

  • теоретико-методологічна база роботи, яку складають фундаментальні дослідження з визначеної проблематики;

  • наукова новизна дослідження;

  • основні положення, що виносяться на захист;

  • науково-практичне значення дослідження.

Під актуальністю теми розуміється її значимість, тобто наукове і практичне значення її розробки для потреб розвитку економіки держави. Обґрунтування актуальності теми дозволяє шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими науковими працями та здобутками визначити завдання дослідження, які розглядаються під кутом зору його мети.

Коротко викладають зв’язок вибраного напрямку дослідження з науковими програмами, планами, темами академії або кафедри (якщо студент брав участь у їх виконанні).

^ Мета дослідження – це запланований результат. Вона полягає у розв’язанні наукової проблеми шляхом удосконалення вибраної сфери діяльності конкретного об’єкта. Поставленої мети досягати треба обов’язково. На завершальному етапі дослідження необхідно перевірити, чи відповідають висновки поставленій меті. Мета формулюється лаконічно, вона повинна точно виражати те основне, що намагається зробити дослідник, і конкретизується та розкривається в завданнях дослідження.

^ Завдання дослідження визначають для того, щоб більш конкретно реалізувати його мету і розглядаються як основні етапи роботи студента, оскільки точне їх виконання повинно скласти зміст розділів і підрозділів магістерської роботи. Завдання наукового дослідження, як правило, полягають у:

  • розкритті теоретичних питань, які охоплюють проблему дослідження;

  • методологічному обґрунтуванні сутності, тенденцій і закономірності процесів, а також аналіз реального стану предмета і об’єкта дослідження;

  • виявленні шляхів і засобів удосконалення явища, процесу, що досліджується.

Частіше за все формування завдань здійснюється у вигляді певного набору підпитань. Наприклад, “Виходячи з указаної мети її основними завданнями є: 1) виявити..., 2) розробити..., 3) визначити..., 4) дослідити...” тощо.

^ Об’єкт дослідження – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію й обране для вивчення.

Предмет дослідження міститься в межах об’єкта.

Об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об’єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Саме на нього спрямована основна увага, оскільки предмет дослідження визначає тему магістерської роботи, яка визначається на титульному аркуші як її назва.

Наприклад: якщо тема магістерського дослідження “Формування та виконання місцевих бюджетів”, то об’єктом дослідження є місцеві бюджети, їхні доходи і видатки, а предметом дослідження є економічні відносини, пов’язані з формуванням і виконанням місцевих бюджетів.

^ Методи дослідження. Подають перелік використаних методів дослідження для досягнення поставленої в роботі мети. Перераховувати їх треба не відірвано від змісту роботи, а коротко і змістовно, визначаючи, що саме досліджувалося тим чи іншим методом.

^ Основна частина магістерської роботи складається з трьох розділів та підрозділів, які відображені у змісті.

Перший розділ (25-30 с.) структурно складається з 3-4 підрозділів. У ньому слід розкрити стан теоретичних напрацювань з обраної теми, проаналізувати існуючі різноманітні погляди (в тому числі власні) на ті чи інші аспекти, виявити нерозв'язані проблеми, які потребують розв'язання в теоретичному, методич­ному та прикладному плані.

Важливе місце в даному розділі посідає викладення методик ана­лізу визначених проблем, які використовуватимуться у наступних частинах роботи. Автор має продемонструвати свою обізнаність з методами аналізу і на основі їх критичного огляду обґрунтувати ви­бір найпридатнішого для обраного напряму дослідження.

^ У другому розділі (30-35 с.) студент повинен виконати ґрунтовний аналіз фактичного стану досліджуваної проблеми ви­нятково на матеріалах конкретної організації, підприємства, установи.

У цьому розділі можна виділити 2-4 відносно самостійних підрозділи, що містять аналіз і оцінку конкретних сфер діяльнос­ті об'єкта дослідження. Описувати історію виникнення і розвитку організації, підприємства, установи недоцільно.

Розділ повинен бути максимально насиченим фактичною ін­формацією (таблиці, графіки, діаграми, схеми), що відображають відповідні результати діяльності організації, підприємства, установи за останніх 3 і більше років. Слід чітко розмежувати джерела походження використаної при аналізі інформації: що запозичене з літератури, що одержано з документів організації, підприємства, установи, які дані здобуті шляхом власних спосте­режень, експериментів, розрахунків, соціологічних опитувань тощо. Розділ завершується оцінкою одержаних результатів.

^ Третій розділ (20-25 с.) має містити обґрунтовані пропозиції студента, спрямовані на досягнення мети, поставленої у вступі. Структурно містить 3-4 підрозділи. Характер і зміст заходів, що пропонуються, повинні базуватися на аналізі, проведеному в дру­гому розділі МР. Невіддільною частиною обґрунтування про­понованих студентом заходів має бути розрахунок економічної ефективності. За результати розрахунків та зроблені на цій основі висновки від­повідальність несе студент — автор магістерської роботи.

Магістрант повинен узагальнити існуючий світовий досвід щодо даного питання та визначити можливості його застосування в національній економічній системі.

Кожний підрозділ відповідної структурної частини роботи не повинен бути меншим за 8-10 сторінок.

Однією з ознак високої якості магістерської роботи є застосування економіко-математичних методів та електронно-обчислювальних машин як під час аналізу, так і при обґрунтуванні запропонованих заходів.

Після кожного розділу необхідно окремо викласти висновки по даному розділу (1-2 ст.) Наприклад: Висновки до розділу І; Висновки до розділу ІІ; Висновки до розділу ІІІ.

^ Висновки і пропозиції (4-6 с.) - найбільш показова і відповідальна частина роботи. Більшість з тих, хто знайомиться із завершеною роботою, в першу чергу, звертають увагу на висновки, які повинні носити лаконічний, конкретний характер. В них повинен бути відображений основний зміст проведеного дослідження, його результати. Висуваючи ті чи інші пропозиції, необхідно визначити їх ефективність. Якщо йдеться про абсолютно нову технологію, що вдосконалює процес організації чи управління, необхідно врахувати не тільки позитивний ефект, але й розрахувати та порівняти з цим ефектом обсяг пов’язаних з ним витрат у процесі впровадження (трудових, матеріальних, фінансових).

У пропозиціях необхідно дати рекомендації щодо впровадження розроблених студентом заходів, їх економічної ефективності, доцільності застосування в практичній діяльності.

^ Список використаних джерел включає складений за чинними правилами перелік використаних літературних джерел.

Додатки - це схеми, таблиці, діаграми, графіки, звітність, інші матеріали.


^ 3. ПІДБІР ТА ВИВЧЕННЯ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ І ПРАКТИЧНИХ МАТЕРІАЛІВ


Новизна та рівень використаної в магістерській роботі літератури особливо позначається на якості теоретичного розділу. Враховуючи зміни у трактуванні соціально-економічних явищ та процесів, впровадження цілком нових напрямків у вітчизняну економічну науку, літературу слід підбирати останніх років видання, серед якої можна було б знайти різні підходи у розв’язанні досліджуваної проблеми, а також висвітлення різних аспектів проблеми.

При цьому студент повинен не тільки викласти думку авторів з того чи іншого питання, але й визначити власну точку зору, критично оцінити позицію авторів монографій і статей.

Найновіші теоретичні викладки та конкретні дані про діяльність підприємств, організацій, установ публікуються в спеціальній періодичній літературі. Тому, в першу чергу, варто ознайомитися зі статтями спеціальних наукових часописів. Насамперед, таких як: «Фінанси України», «Економіка України», «Экономист», «Економіка. Фінанси. Право» «Вісник податкової служби», «Бухгалтерський облік і аудит», «Налоги, бухгалтерский учёт, бизнесс», «Все про бухгалтерський облік», «Баланс», «Казна», «Вісник НБУ», «Банківська справа» та ряд інших.

Працюючи над статтями, слід робити виписки, в яких коротко фіксуються основні думки, висновки, конкретні дані.

Працюючи з монографічною літературою, спочатку необхідно уважно перечитати зміст книги і відібрати ті її розділи, які найбільш відповідають темі дослідження, і теж зробити виписки.

Особливо уважним слід бути з цифровим матеріалом. В магістерській роботі на всіх узятих із літератури цифрових даних повинні бути посилання на джерела, тому помилки і неточності не допускаються.

Для прискорення і полегшення пошуку необхідної літератури потрібно користуватись алфавітним і систематичним каталогами, реферативними журналами, бібліографічними довідниками. Всю підібрану літературу доцільно звести в картотеку. У картотеку вписується мовою оригіналу прізвище автора, місце видання і видавництво, рік видання, сторінки книги (журналу).

Крім цих реквізитів літературного джерела, в картотеку рекомендується записувати його короткий зміст. Така форма картотеки найбільш зручна в роботі. Картотеку доцільно вести за розділами магістерської роботи.

Збирання необхідного для магістерської роботи матеріалу фактично починається з роботи над літературою. Однак головне завдання на цій стадії полягає в тому, щоб отримати достатню інформацію для аналітичного другого і проектного третього розділів магістерської роботи.

Для успішного збирання матеріалів потрібно в обов'язковому порядку вивчити систему документів статистичної, бухгалтерської та оперативно-технічної звітності. Спочатку необхідно ознайомитись з основною номенклатурою статистичної та бухгалтерської звітності. 3 цією метою можна скористатись річною та квартальною звітністю. Для більш глибокого вивчення можна скористатись положеннями та інструкціями про порядок складання статистичної і бухгалтерської звітності.

Після того, як у студента сформується уявлення про структуру основних форм звітності, необхідно вивчити склад документів первинного обліку. Головну увагу слід приділити джерелам інформації з досліджуваних питань.

Існує два способи збирання вихідної інформації. Перший – копіювання окремих звітних документів, в яких міститься потрібна інформація, і другий - виписування потрібних даних в окремі зошити чи на картки. Для написання магістерської роботи більш прийнятним є другий спосіб, хоча краще мати повний набір звітних документів, в яких знаходиться інформація з питань, що вивчаються.

Вибравши показники і методику, слід перейти до безпосереднього аналізу зібраного матеріалу. Тут необхідно показати динаміку основних техніко-економічних показників роботи підприємства, організації, установи за останні 3 - 5 років. Ці дані можна оформити у вигляді таблиць, діаграм, графіків і т. п. Для кількісної оцінки впливу кожного із чинників на кінцеві результати слід побудувати або використати готові оптимізаційні чи факторні моделі і провести їх аналіз. Для скорочення часу при проведенні обчислень і більш повного охоплення впливу чинників на результати виробничо-господарської діяльності підприємств, організацій, установ бажано використовувати економіко-математичні методи аналізу та ПК. При цьому, можна використовувати методи ланцюгових підстановок, факторного аналізу та моделювання показників кореляційного та регресивного аналізу, математичного програмування, комплексної оцінки фінансового стану тощо.


^ 4. ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ


Глибокі теоретичні знання, вміння використовувати їх стосовно предмета й об'єкта дослідження є основою виконання магістерської роботи.

Студенту надається право вільного вибору теми магістерської роботи і керівника. Тема, яку вибрав студент, потребує уточнення і конкретизації залежно від предмета та об'єкта дослідження. Після вибору теми студент повинен порадитись з практичними працівниками підприємств, організацій, установ, наскільки тема забезпечена необхідними матеріалами, чи можливо їх одержати та використати.

Студент повинен подати письмову заяву про закріплення за ним теми магістерської роботи.

Закріплення за студентами тем магістерських робіт та призначення керівників магістерських робіт оформляється наказом ректора.

За затвердженими темами магістерських робіт розробляються завдання для кожного студента. Обсяг завдання повинен відповідати часу, що відводиться на цю роботу згідно з графіком навчального процесу. У завданнях на магістерські роботи передбачаються теоретичні та розрахункові питання відповідно до теми з використанням ПК, перелік графічного матеріалу, план-графік виконання роботи.

Завдання на магістерські роботи розглядаються кафедрами, підписуються керівником магістерської роботи і затверджуються завідувачем кафедри.

Загальне керівництво магістерською роботою здійснюється завідувачем кафедри, проректором з наукової роботи.

Основними обов'язками керівника магістерської роботи є:

- участь у закріпленні тем магістерських робіт, розробці і видачі завдань на магістерську роботу кожного студента;

- надання допомоги студентам у визначенні переліку питань і матеріалів, які вони повинні вивчити і зібрати;

- консультування студентів з питань порядку і послідовності виконання магістерської роботи, обсягу і змісту окремих розділів, розрахункової, графічної частини роботи, допомога студентам в розподілі часу на виконання окремих частин роботи тощо;

- надання допомоги студентам у підборі літератури, якою вони повинні користуватися при виконанні магістерських робіт;

- регулярна перевірка дотримання графіків виконання магістерських робіт;

- надання відгуку на магістерську роботу;

- присутність при попередньому захисті на кафедрі і основному захисті студентами магістерських робіт.

Перед початком роботи над магістерським дослідженням з студентами проводиться вступна бесіда завідуючого кафедри та наукового керівника, де розглядаються загальні положення, обсяг роботи, орієнтовний план, оформлення розрахункової частини, орієнтований розподіл часу на виконання окремих частин роботи, особливості підбору матеріалів для магістерської роботи, ознайомлення з етапами плану-графіка виконання роботи.

Графік виконання та захисту магістерських робіт затверджується завідувачем кафедри.

Магістерські роботи виконуються студентами у навчальному закладі, а також на підприємствах, в організаціях і установах де виділяються місця для роботи студентів-магістрантів.

У визначений термін, відповідно до графіка, студент зобов'язаний звітувати перед науковим керівником про виконану ним роботу. В разі несвоєчасної подачі частин магістерської роботи на перевірку керівнику студент може бути не допущений до захисту магістерської роботи.

Після закінчення роботи керівник підписує її і разом з відгуком подає на кафедру для проведення попереднього захисту. Коли студент врахував всі зауваження викладачів кафедри і виправив недоліки, виявлені під час попереднього захисту, переплетена магістерська робота разом з відгуком керівника направляється на рецензію висококваліфікованому фахівцю-практику. Список рецензентів попередньо погоджується між базовими установами та академією і затверджується наказом ректора.


^ 5. ОФОРМЛЕННЯ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ


5.1. Загальні вимоги

Магістерська робота друкується на комп’ютері на одній стороні аркуша білого паперу формату А4 (210 х 297 мм) в текстовому редакторі Microsoft Word 95/97 у форматі Times New Roman текстового редактору Word розміру 14 з 1,5 міжрядковим інтервалом. Для формул і графіків використовують стандартні вмонтовані в текстовий редактор режими.

Друкуючи текст роботи, необхідно залишати поля таких розмірів: лівий – 30мм, правий – 10мм, верхній – 20мм, нижній – 20мм.

Шрифт друку має бути чітким, стрічка – чорного кольору середньої жирності, ніяких виділень жирним шрифтом і курсивом в тексті не повинно бути (крім заголовків структурних частин та підрозділів).

Щільність тексту повинна бути однаковою. Після того, як робота надрукована, її необхідно уважно прочитати і акуратно виправити всі друкарські помилки. Робота подається до захисту добре вичитаною, без будь–яких помилок і виправлень.

Заголовки структурних частин роботи «АНОТАЦІЯ», «ЗМІСТ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ» друкують великими літерами, жирним шрифтом, симетрично до тексту. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, то їх розділяють крапкою.

Відстань між заголовком структурної частини та підрозділом або структурної частини та текстом повинна дорівнювати трьом інтервалам (додаток В).

Відстань між заголовком анотації та текстом повинна дорівнювати двом інтервалам.

Кожну структурну частину роботи треба починати з нової сторінки (підрозділ та висновки до розділу не є структурною частиною роботи, тому відстань між текстом попереднього підрозділу і заголовком наступного підрозділу чи висновків до розділу та текстом повинна дорівнювати 2 інтервалам (додаток Г).

Параметри абзацу - 1,27см.

В магістерській роботі допускаються загальноприйняті абревіатури та скорочення. Зокрема, перше згадування таких термінів зазначається повністю із їх абревіатурою в дужках. Наприклад: «Основні засади грошово-кредитної політики розробляє Національний банк України (НБУ) і подає Міністерству фінансів України (МФУ) для розробки бюджетної політики».

Одиниці виміру зазначаються в скороченому загальноприйнятому вигляді. Наприклад: тис. грн., млн. дол. США, євро, шт., кг, км, од., кв.м, кВт/год тощо.

Зразок оформлення змісту магістерської роботи наведено у додатку Д.

У додатку Е відображено використання "Списку". У магістерській роботі може бути використано тільки два види "Списку".


5.2. Нумерація

Нумерація сторінок, розділів, пунктів, малюнків, таблиць, формул подається арабськими цифрами без знака №.

Титульний аркуш, завдання, анотація (1,5 с.) та зміст є відповідно першою, другою, третьою, четвертою та п’ятими сторінками роботи, хоч на них номер сторінки не ставиться. Нумерація починається із сторінки "6". Номер сторінки проставляють у правому верхньому куті без крапки в кінці.

Такі структурні частини роботи як анотація, зміст, вступ, висновки і пропозиції, список використаних джерел не мають порядкового номера. Всі аркуші, на яких розміщені згадані структурні частини друкованої роботи, нумеруються звичайним способом. Не нумеруються лише їх заголовки, тобто не можна друкувати: "1.Вступ" або "5. Висновки і пропозиції". Номер розділу ставлять після слова «РОЗДІЛ», після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу.

Якщо в розділі наявні підрозділи, то номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. У кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: "2.3." (третій підрозділ другого розділу). Далі у тому ж рядку йде заголовок підрозділу.


5.3. Ілюстрації, таблиці, формули

Ілюстрації (схеми, графіки) і таблиці подаються в роботі після тексту, де вони згадані. Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщуються послідовно під ілюстрацією. Якщо ілюстрація розміщена на окремій сторінці роботи, її включають до загальної нумерації сторінок.

Ілюстрації позначають словом «Рис.» і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих в додатках.

Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка, наприклад: Рис. 1.2 (другий рисунок першого розділу), Рис. 1.3, Рис. 2.1. Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщуються послідовно під ілюстрацією. В секторних діаграмах, що ілюструють структуру показників, дані необхідно вказувати з точністю до 0,1 %.

Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) в межах розділу арабськими цифрами. У правому верхньому куті розміщують напис «Таблиця» із зазначенням її номера (без знаку номер). Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад, таблиця 1.2 (друга таблиця першого розділу). Якщо по тексту таблиця розривається та переносяться окремі рядки на наступний аркуш роботи, то в такій таблиці необхідно включати нумерацію стовпчиків, у інших випадках така нумерація не доцільна (додаток Ж) При переносі частини таблиці на інший аркуш (сторінку) пишуть слова: «Продовження табл.» і вказують номер таблиці, наприклад, «Продовження табл.1.2». На всі таблиці повинні бути посилання в тексті, при цьому слово таблиця в тексті пишуть скорочено, наприклад, «… в табл.1.2». Заголовки таблиць мають відповідати її змісту, бути короткими, чітко визначеними і повністю відповідати розміру таблиць. Їх розміщують над таблицею і друкують симетрично до тексту. Назву і слово «Таблиця» починають з великої літери. Назву не підкреслюють і в кінці заголовку крапки не ставлять.

Таблицю розміщують відразу ж після першого згадування про неї в тексті.

Заголовки граф таблиці починаються з великої літери, підзаголовки – з маленької, якщо вони одне речення із заголовком, і з великої, якщо вони є самостійними. Висота рядків повинна бути не менше 8 мм. Графу з порядковими номерами рядків до таблиці включати не треба.

Після кожної таблиці і рисунка потрібно залишати один вільний рядок.

При використанні формул необхідно дотримуватися певних техніко-орфорграфічних правил.

Найбільші, а також довгі і громіздкі формули, котрі мають у складі знаки суми, добутку, диференціювання, інтегрування, розміщують на окремих рядках. Це стосується також і всіх нумерованих формул. Невеликі і нескладні формули, що не мають самостійного значення, вписують у середині рядків тексту.

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони дані у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта треба подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова "де" без двокрапки.

Рівняння і формули розміщуються симетрично до тексту, виділяться з тексту вільними рядками. Вище і нижче кожної формули потрібно залишати один вільний рядок. Якщо рівняння вміщується в один рядок, його слід перенести після знаків рівності "=" або після знака "+", мінус "-", множення "х", ділення ":".

Формули в магістерській роботі (якщо їх більше одної) нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери формул пишуть біля правого поля аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад: (3.1) (перша формула третього розділу). Номер формули – дробу подають на рівні основної горизонтальної риски формули.

Загальне правило пунктуації в тексті з формулами таке: формула входить до речення як його рівноправний елемент. Тому в кінці формул і в тексті перед ними розділові знаки ставлять відповідно до правил пунктуації (додаток З.).


5.4. Посилання та цитування

Посилатися рекомендується на останні видання публікації.

Якщо в тексті роботи необхідно зробити посилання на конкретну сторінку відповідного джерела, то це робиться таким чином:

Цитата в тексті "…наукові основи побудови податкової системи…"[6, 3]. У дужках цифра 6 означає джерело в списку використаних джерел, а цифра 3 – сторінку в цьому джерелі.

Звертаємо увагу дослідників на те, що у випадку використання відомостей, матеріалів з монографій, оглядових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, у посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул з джерела, на яке дано посилання в роботі.

Для підтвердження власних аргументів автору необхідно наводити цитати з авторитетного джерела. Це вимагає точного відтворення цитатного тексту. Вимоги до цитування такі:

  • текст цитати починається та закінчується лапками і наводиться в тій граматичній формі, в якій він поданий у джерелі, із збереженням особливостей авторського написання;

  • цитування повинно бути без довільного скорочення авторського тексту і без перекручень думок автора;

  • кожна цитата обов’язково супроводжується посиланням на джерело;

  • при непрямому цитуванні (переказі, викладі думок інших авторів своїми словами) треба бути граматично точними у викладі думок автора і давати посилання на відповідне джерело і його автора.


5.5. Список використаних джерел

Список використаних джерел розміщується після основного змісту роботи (їх повинно бути не менше 50). Літературні джерела вказуються в такому порядку:

  1. Конституція України.

  2. Закони України.

  3. Постанови Верховної Ради України.

  4. Укази Президента України.

  5. Постанови Кабінету Міністрів України.

  6. Нормативні документи міністерств і відомств.

  7. Монографії, підручники, журнальні та газетні статті в алфавітному порядку за прізвищами авторів або назвами джерел українською та російською мовами.

  8. Друковані джерела іноземною мовою в алфавітному порядку за прізвищами авторів або назвами джерел.

  9. Інформація з Інтернету.

  10. Статистичні збірники, інформаційні бюлетені.

При оформленні списку літератури слід дотримуватись наступних правил:

  1. закони, укази, постанови повинні бути названі повністю, оформлені так, як звучать в пресі;

  2. оформляти монографії, підручники і навчальні посібники, кількість авторів яких не перевищує три особи, потрібно так: Прізвище та ініціали автора. Назва. – Місце видання: Видавництво, рік. – загальна кількість сторінок.;

  3. якщо кількість авторів монографій, підручників і навчальних посібників більше трьох, то книга йде за редакцією і оформляється так: Назва / За ред. (ініціали та прізвище). – Місце видання: Видавництво, рік. – загальна кількість сторінок.;

  4. якщо використовується стаття з журналу або газети, то вона оформляється так: Прізвище та ініціали автора. Назва статті // Назва журналу (або газети). – рік. – номер. – сторінки статті.;

  5. назву місця видання наводять повністю у називному відмінку, за винятком міст: Київ (- К.:), Москва (- М.:), Санкт-Петербург (- СП.:), перед назвою міста ставиться тире, а після - двокрапка.

Усі видання колективного автора, найменування якого змінювались, припускається описувати під його останньою офіційною назвою.


Вид джерела
^

Приклади оформлення


Конституція України

  1. Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996р. – К.: Офіційне видавництво Верховної Ради України, 1996. – 115с.

Закони України

  1. Про цінні папери та фондовий ринок: Закон України від 23 лютого 2006 року № 2664 – ІІІ.

Постанови Верховної Ради України

  1. Про прийняття за основу проекту Закону України про Державну програму приватизації на 2008-2012 роки: від 3 червня 2008р. № 311-VІ / Верховна Рада України, Постанова // Відомості Верховної ради України. – 2008. - № 40.

Укази Президента України

  1. Про деякі заходи щодо забезпечення скорочення видатків Державного бюджету України на утримання органів управління: від 4 листопада 2008р. № 997/2008 / Президент України, Указ // Урядовий кур’єр. - 2008. - № 208. – С.4.

Постанови Кабінету

Міністрів України

  1. Про економію бюджетних коштів, передбачених для утримання органів державної влади та інших державних органів: від 22 жовтня 2008р. № 943 / Кабінет Міністрів України, Постанова // Урядовий кур’єр. - 2008. - № 205. – С. 4.

Розпорядження Кабінету

Міністрів України

  1. Про передачу цілісних майнових комплексів комунальних підприємств у державну власність: від 30 жовтня 2008р. № 1379-р. / Кабінет Міністрів України, Розпорядження // Збірник Урядових нормативних актів України. – 2008. - № 34.

  2. Про присвоєння рангів державним службовцям відповідно до статті 26 Закону України «Про державну службу»: від 5 листопада 2008р. № 1411-р. / Кабінет Міністрів України, Розпорядження.
  1   2   3   4



Схожі:

Методичні рекомендації до виконання магістерських робіт для студентів iconМетодичні рекомендації до виконання дипломних магістерських робіт освітньо-кваліфікаційний рівень
Затверджено на засіданні кафедри товарознавства та експертизи непродовольчих товарів кнтеу від 3 лютого 2010 р
Методичні рекомендації до виконання магістерських робіт для студентів iconМетодичні вказівки до виконання економічної частини дипломних проектів, робіт для студентів денної та заочної форми навчання
Методичні рекомендації до виконання економічної частини дипломних проектів, робіт для студентів денної та заочної форми навчання...
Методичні рекомендації до виконання магістерських робіт для студентів iconМетодичні вказівки щодо виконання контрольних робіт з навчальної дисципліни «іноземна мова(англійська)» для студентів заочної форми навчання
Методичні рекомендації щодо виконання контрольних робіт з навчальної дисципліни «Англійська мова» для студентів заочної форми навчання...
Методичні рекомендації до виконання магістерських робіт для студентів iconМетодичні рекомендації до виконання дипломних робіт для студентів
Укладачі: к е н. Юрій Е. О., викладач Грубляк О. М., асистенти Сокровольська Н. Я. Нікіфоряк Л. С підлипчак О. А
Методичні рекомендації до виконання магістерських робіт для студентів iconНавчальний посібник для студентів фізико-математичного факультету Сумдпу ім. А. С. Макаренка Суми-2009 зміст вступ 2
Методичні матеріали щодо підготовки курсових, кваліфікаційних дипломних та магістерських робіт на кафедрі експериментальної та теоретичної...
Методичні рекомендації до виконання магістерських робіт для студентів iconМетодичні вказівки до виконання лабораторних робіт для студентів напрямів підготовки
Нелінійні електричні кола. Методичні вказівки до лабораторних робіт для студентів напрямів підготовки 050701 «Електротехніка та електротехнології»,...
Методичні рекомендації до виконання магістерських робіт для студентів iconМетодичні рекомендації до виконання домашнього завдання
Методичні рекомендації до виконання домашнього завдання з навчальної дисципліни «Електронний документообіг» для студентів спеціальності...
Методичні рекомендації до виконання магістерських робіт для студентів iconМетодичні рекомендації щодо організації та проведення практичних робіт у шкільних курсах географії
Роцесу. Тематику й зміст необхідних для виконання практичних робіт відображено у навчальних програмах. Виконання програмних практичних...
Методичні рекомендації до виконання магістерських робіт для студентів iconМетодичні вказівки до виконання лабораторних робіт із курсу „основи океанології дніпропетровськ рвв дну
Уміщені методичні вказівки до виконання лабораторних робіт із дисципліни „Основи океанології”. Наведені рекомендації до виконання...
Методичні рекомендації до виконання магістерських робіт для студентів iconМетодичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисципліни «мова sql» для студентів денної форми навчання спеціальності
Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисципліни «Мова sql» для студентів денної форми навчання спеціальності 050....
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©te.zavantag.com 2000-2017
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи