Це – моя батьківщина! Поетична збірка юних літераторів Макарівщини icon

Це – моя батьківщина! Поетична збірка юних літераторів Макарівщини




НазваЦе – моя батьківщина! Поетична збірка юних літераторів Макарівщини
Сторінка5/7
Дата конвертації06.02.2013
Розмір0.94 Mb.
ТипДокументи
1   2   3   4   5   6   7
^

Я ЛЮБЛЮ ЦЕ ЖИТТЯ



Я люблю це життя неповторне

І його перехрестя доріг,

Мчать літа, як розпряжені коні,

Поміж спілих, пахучих хлібів.

Я люблю, коли пахне весною,

Всюди тануть від сонця сніги,

Коли в небі летять над землею

І курличуть в ключах журавлі.


Я люблю, коли дихає літо

Ніжним запахом скошених трав,

Як збирають вже виспівше жито

Польові кораблі на ланах.


Я люблю цю замріяну осінь,

Цей барвистий навкруг листопад,

Ці холодні ранковії роси

Й журавлів, що у вирій летять.


Я люблю, коли вкриє снігами

Покривалом мов, землю зима,

Й розгуляється вітер полями

Й поміж вулиць села завива.


Я люблю це життя неповторне

І його перехрестя у ніг.

Мчить літа, мов розпряжені коні,

Й не збивайтеся з вірних доріг!


68

^ МІЙ ДИВНИЙ САД

Я посаджу свій дивний сад,

Посію квіти.

Хай цвітуть вишні на зорі,

Росою вмиті.

Хай прилітають у мій сад,

Де пахнуть квіти,

Птахи співать свої пісні,

В духмянім цвіті.

Хай сонце ранок осява

Густим промінням

І кожну душу зігріва

Садів цвітінням.

Хай роси падають із трав,

Дзвінкі, барвисті,

Хай заспіває вітер нам

В зеленім листі.

Хай квітне цей мій дивний сад,

І пахнуть квіти.

Хай буде добре усім нам

У цьому світі!

ДОРОГИ


Дороги довгі і коротки,

В кого – тернисті і тяжки,

В кого – легенькі і гладенькі,

А то буває і слизькі.

І кожного життя єдине,

І в кожного життя своє.

Хто не цінує й до загину,
^

Розтрачує на все пусте…




69

***


Небо на землю впало.

Сонце померкло в пітьмі.

Все навкруг застогнало,

Гори упали німі.

Все, що живе, завмерло.

Страх і нестерпний біль.

Наче зійшло все в пекло.

Божий ударив грім.

Там, на горі Голгофі,

І на високом Хресті

Стогне Христос, розп’ятий

Не за свої гріхи.

Муки і смерть претерпівши,

Смертю смерть переміг.

І на Хресті страждавши,

Бога за всіх просив…

Стогне Господь і зараз,

Хоч вже пройшли вікі.

Стогне і знов страждає

Не за свої гріхі.

Ризи Христові ділять,

Рвуть на малі шматкі.

Може вони не вірять,

Що то усе гріхі?

Досить. Пора зипинитись,

Стати усім ЛЮДЬМИ,

Щиро до Бога взмолитись:

«Господи, нас прости!»


70

^ ЛЮБОВ ЛЕГЧИЛОВА

с.Бишів

СВЯТИТЕЛЬ ДИМИТРІЙ РОСТОВСЬКІЙ.

МИТРОПОЛИТ.

Поема. Дія Х1 – 1651р. – Х.1709 р.


1.

ДАНИЛО ТУПТАЛО.

===========

Скільки славних достойних синів

Дарувала світу Україна!

Зростила духовного сина

Церквам - з освіти народної нив.

.........................................................

Від Києва десь в сорока верстах

Є місто Макарів, де – річка ЗДВИЖ...

Через неї міст...береги...комиш...

За ними церква в золотих хрестах.


Більше трьох віків в глибину життя

Сотник козацький жив Туптало Саво.

В грудні в родині маленьке дитя

Народилося ...Радість і Слава !

Синочок Данило...троє дівчаток...

Родина Сави благочестива...

Сотник – шляхтич...був щедрий...багатий...

Данилко ж малий – велике диво!


Впродовж віків козацьке військо

Боронило в Україні:

Свою землю, народ...чужинське

Не прийняло...й його “святині.”


Раніш село мало назву –“ ВОРОНІНЕ “,

ІВАШЕНЦЕВИЧІВ литовських феодалів.

Один із них – Макар...перейменували

Нащадки на Макарів...охороною

71

Замок збудовано на городищі

Захищений ЗДВИЖЕМ...ровом з водою...

Високим валом...частоколом...нижче

Селився бідній люд, де на постої

Козацька сотня розміщалась...

При САМУІЛІ ЛАЩ...жовніри його

В плуги козаків запрягали...

Бороди рвали їм...молитись богу

Їх заставляли, польському і мову

Українську забороняли,

Після ЛАЩА - ХАРЛІНСЬКИЙ...битва знову...

Маєток спалено...роздали


Майно між “ ПОСПОЛИТАМИ ”...містечко

Боролося з чужинцями за волю...

За віру православну...землю...річку...

Краще життя і дітям кращу долю.


Головне заняття їх – землеробство.

Коноплі сіяли...льон і пшеницю...

Тіпали прядиво...жили не просто.

Важкою працею і споконвічно.


А при поляках був костьол їх

І церква уніатська, синагога...

І при умовах варварських таких

Жив сотник Саво і молився Богу.


І вся родина “унії” цуралася,

Дарма що шляхтич і багатий,

Тому на Київ путь їх простилалася

І монастир...від ставу ...і від хати...

Стояла хата біля ставу

Верба в воді там мила коси,

А ніч росила рясно роси

На зілля...квіти... поле Сави.

72

Побіля хати осокір...лелеки...

Звили міцне на ньому і широке

Гніздо...яке стояло в давні роки

Під дощем і снігом ... в літню спеку...

Широкій двір... скрізь біля тину мальви...
Горіх волоський...моріжок зелений...

Вишневій сад...альтанка ...дуб і клени...

І море квітів всюди різнобарвних...

А господиня, наче чарівниця,

Гаптує рушники гарні ...намітки...

Кладе на полотно яскраві квітки.

Марією назвали молодицю.

Ось і обід...до столу йде родина

Літом на дворі, а зимою - в хаті.

За стіл садяться разом... батько...мати...

Данило...сестри...їх обід –святиня!

Але їм довелося згодом в Київ

На нове місце їхати...так треба.

Простилися з двором...ЗДВИЖЕМ під небом,

Що зблискував...збулися їхні мрії.

Там - монастир...церкви...і час “Руїни”

Спокійніше переживали люди.

Хто знав тоді що далі з ними буде?

Три доньки Сава віз з собою й сина...


^ Молоді роки...


============

Данило був глибоко – релігійний.

Читав...писав...молився і вступив

В Колегію в одинадцять...де вчив

Мови чужі...в ці роки?...дуже дивно!


Знав мову грецьку...ЦЕРКОВНО – СЛАВ’ЯНСЬКУ.

Латинську...писати вірші сам любив...

Та хіба ж мало в цьому світі різних див!

В Колегії ж три роки - МОГИЛЯНСЬКІЙ.

73

Данило ріс...любив він Бога Слово...

Для нього наче світ новий відкрився.

Мелетій ДЗИК навчав його...хвалився,

Що здібний учень цей...та тільки знову

Настала ім. важка...гірка година...

Київ горить...Колегія розбита...

Воює Дорошенко - Батьківщині

Виборював він незалежність в битвах.


В місті Києві батьки пізніше

На тихий переїхали Поділ.

Родовий свій герб, як писар пише,

Мав сотник...дім...землі якийсь наділ.

Було такі родині спокійніше

Церков багато і монастирів...

А КТИТОРУ Саві – духовна тиша

Кирилівський...що був колись згорів.


Татари спалили...чи тільки ж його?

Скільки Святині зруйновано ними!

В них своя віра...далека від Бога.

Та й самі вони не були святими.


Усі три доньки Туптала – черниці

Свято - Йорданського монастиря.

Сяяли святістю чисті їх лиця

Біля монастирського вівтаря


А монастир Туптало збудував

Жіночий...там одна за одною

Сестри ТУПТАЛІВНИ були (хто знав)

Ігуменями...з вірою святою.


Час був страшний...поляки в Україну

Кинули “унію”...народ її

Жахався...час праці в час “Руїни”

Данилові тяжкий...і ті свої

74

“ЧЕТЬЇ – Мінеї” він писав роками.

Кращі сини боролися за віру.

Богдан Хмельницький, гетьман...прагнув миру...

Переяславська Рада Акт з церквами

Склала Царю Москві...щоб не під Польщу.

І брестську “унію” не прийняла.

Даруй волю Україні Боже !

А воля ж в час “Руїни” чи була?

У боротьбі за ПРАВОСЛАВІЄ

Духовенство проливало ріки крові.

Заслугами воно прославило

Україну...не бувши з “унією” в змові.


В ченці юнак постригся у сімнадцять....

(ДИМИТРИЄМ назвали там Данила).

Уся родина за нього раділа...

Чернець вступив у число БРАТТІ.

РУКОПОЛОЖИВ в Диякони ТУКАЛЬСЬКИЙ

(За віру...Польщею був гнаний)...

Ревнитель ПРАВОСЛАВІЯ...та знаний

Народом...Духовенством...Райський

Був монастир Кирилівський, де Сава

КТИТОРОМ служив і збудував

Храм Трапезний на честь і Славу

СОЛУНСЬКОГО ДИМИТРІЯ бо знав

То охоронець Янгол його сина.

Новий чернець ДИМИТРІЙ

Молився за нещасну Україну

В пості і праведній молитві.

Архієпископ Лазар Баранович

В Густинському монастирі біля Прилук
В Священство Висвятив його...той Слово

Народові ніс Боже...з добрих його рук

Сходила праця – перша книга “ЧУДА”

ІЛЛІНСЬКОЇ Божої Матері ікони.
Дало нам автора Святого...наче дзвони

Оповіщали людям правду всюди.

75

Великий успіх мала перша книжка ця.

Це був поважний богословський твір.

Новгород Сіверський мав свій друкарський двір.

Ніс Слово Сина ...Духа і Отця.

Біла Русь...МОНАСТИРИ...знову Чернігів...

Батурин...Київ...Лавра...праця знову.

“ЧЕТЬЇ – Мінеї”...двадцять років книги

Писав Святий своєю рідною мовою.

В Чернігові в монастирі ЕЛЕЦЬКИМ

ДИМИТРИЙ був рукопокладений в АРХИМАНДРИТИ.

Багато працював для самоосвіти

В монастирях ...в грізні часи...при владі світській...


ДИМИТРІЙ ТУПТАЛЕНКО – проповідник,

А проповіді щирі...поетичні...

Моральний зміст часом різко – критичній...

Ясні...глибокі змістом...дуже плідні.

Теми політичні обминав ДИМИТРІЙ

Виступав проти розколу в вірі.

Просив людей жити у мирі...

В Чернігові Туптало здобув митру.

В Ростові збудували Кремль...кругом

Обнесений високим муром...і Палата

Єпархія нова...рукописів багато...

Книжок...туди й направив Цар його.

ДИМИТРІЯ Митрополита...там

Він ознайомився із паствою Ростова

Моральне здичавіння...темнота...

Не грамотній народ...а Боже Святе Слово

Не проповідують священики ...байдужі...

“Розкол”...брутальність...це не Україна!

А віра на Русі повинна бути єдина.

Хай кожен храм єдиній Трійці служить!

“Житія Святих”...”РОЗИСК про БРИНСЬКУ віру”,

“Літопис”...Святителя є праці.

А скільки всього...важко зрахувати...

Віки сховали в небуття від миру.

76

Батьки померли...дві сестри за ними.

Молодша Параскева ще жила –

Ігуменя монастиря на Україні

Родина сотника побожною була.


ДИМИТРІЙ був завжди аскетом

Усе своє життя постив.

Смиренний, в келії портрети

Батьків духовних що любив.

І власні книги, триста всього

Його роботи...образи...

Як віддано служив він Богу!

Син України і Русі.


ТИСЯЧА СІМСОТ ДЕВ”ЯТИЙ рік...четвер...

Життю Святого на Землі кінець.

Служив він Богові і на колінах вмер

Нам грішним людям на віки – взірець!


Архієрей ДИМИТРІЙ ...ЧУДОТВОРЕЦЬ...

Великий Син України – Святитель

Данило Туптало...цілитель...

Й церкви Православної Охоронець...

Слуга пера де надзвичайна сила слова

В його безсмертній праці “Житія Святих”

Перекладається на різні чужі мови

Народів...і великих ...і малих...

Господь давно поклав до Свого Хору

Святих – найвірнішого сина України!

Не має на Подолі того двору,

Де жив Святий і вся його родина.


Нетлінні мощі у монастирі

Святого Якова в Ростові,

Де подвиг свій Святий творив

В молитві...праці...Божим Слові.

Жовтень. 2006 –й рік. с. БИШІВ.

77

^ КИРІЄНКО СЕРГІЙ МИКОЛАЙОВИЧ

уродженець с.Мостище,військовослужбовець,

трагічно загинув у 1992р.


***


Думая часто о личном величии,

Себя ль не туманим мы безразличием?

И ослепив ореолом ума,

Мы ли не губим сами себя?

Мы пред простыми - очень важны.

Мы перед важными – очень просты,

Все на словах – делу так мы нужны,

Ну, а на деле же – часто пусты.

В нежности мы до конца ли нежны?

В милости мы до конца ли добры?

В скорби глубокой до дна ли грустны?

Перед собою ли так мы честны?


… Все мы в долгу – перед забытыми,

Перед несчастными, перед убитыми.

Пред матерями, сердцем ранимыми,

Все мы в долгу перед любимыми…

Все мы умны – задним умом,

Все мы сильны больше числом,

Все мы грешны перед Христом,

Все мы равны – перед крестом.


Надо бежать от обмана и слов,

И не жалеть и тело, и кровь,

Душу беречь от грязи и лжи.

Мы это Богу и людям должны.


78

^ ЯГОДЗИНСЬКА ЛАРИСА

Макарів - Тараща
1   2   3   4   5   6   7



Схожі:

Це – моя батьківщина! Поетична збірка юних літераторів Макарівщини iconЧудес поетична збірка юних літераторів Макарівщини Макарів
Макарівський районний Центр творчості дітей та юнацтва ім Данила Туптала Київської області
Це – моя батьківщина! Поетична збірка юних літераторів Макарівщини iconДорогий друже! Перед тобою — збірка юних поетів Макарівщини, присвячена 80-річчю Макарівського району. Тематика віршів різноманітна.
Днуєїхлюбов до рідного краю, України, її народу, роздуми про долю нашої квітучої землі, мину­ле і майбутнє людства, бажання хоч на...
Це – моя батьківщина! Поетична збірка юних літераторів Макарівщини iconУкраїно моя! Україно моя! Ти стала моєю колискою. Україно моя! Тут коріння моє родове. Україно моя! З чистим небом І друзями близькими Ти – моя Батьківщина, ти – мамине слово живе. Приспів

Це – моя батьківщина! Поетична збірка юних літераторів Макарівщини iconНаказ №16 Про проведення міського (заочного) етапу конкурсу юних літераторів, художників, композиторів «Собори наших душ»
Провести 17 та 18 січня 2012 року з 1100 на базі Міського палацу дитячо-юнацької творчості «Горицвіт» (директор Т. Горбачова) міський...
Це – моя батьківщина! Поетична збірка юних літераторів Макарівщини iconПро проведення Всеукраїнських конкурсів
«Моя Батьківщина. 1025-річчю хрещення Київської Русі присвячується» та Всеукраїнського конкурсу-фестивалю авторської пісні «Моя Батьківщина....
Це – моя батьківщина! Поетична збірка юних літераторів Макарівщини iconФастівщиною разом мій дім, моя хатина, моя хата
У кожної людини на землі є маленька батьківщина – місце, в якому вона народилась, виросла, земля, що дала «путівку в життя». І кожне...
Це – моя батьківщина! Поетична збірка юних літераторів Макарівщини iconПлан роботи Миргородської районної станції юних туристів на 2011 2012 навчальний рік
Всеукраїнська експедиція учнівської та студентської молоді «Моя Батьківщина – Україна»
Це – моя батьківщина! Поетична збірка юних літераторів Макарівщини iconПлан роботи Миргородської районної станції юних туристів на 2012 2013 навчальний рік
Всеукраїнська експедиція учнівської та студентської молоді «Моя Батьківщина – Україна»
Це – моя батьківщина! Поетична збірка юних літераторів Макарівщини iconПро проведення Всеукраїнських конкурсів
Державним історико-культурним заповідником «Межибіж» проводиться Всеукраїнський історико-літературний конкурс «Моя Батьківщина. 1025-річчю...
Це – моя батьківщина! Поетична збірка юних літераторів Макарівщини iconНаказ №319 Про проведення у Київській області Всеукраїнської експедиції учнівської та студентської молоді «Моя Батьківщина Україна»
«Моя Батьківщина – Україна» та з метою патріотичного і громадянського виховання підростаючого покоління на традиціях і звичаях українського...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©te.zavantag.com 2000-2017
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи