Курсова робота з дисципліни Світова економіка на тему: \"Ключові чинники та тенденції розвитку світової торгівлі \" виконав: ст гр. Мев-08-4 Дуда А. М. перевірив: к е. н., доц. Ніколайчук М. В. 2010 зміст icon

Курсова робота з дисципліни Світова економіка на тему: "Ключові чинники та тенденції розвитку світової торгівлі " виконав: ст гр. Мев-08-4 Дуда А. М. перевірив: к е. н., доц. Ніколайчук М. В. 2010 зміст




НазваКурсова робота з дисципліни Світова економіка на тему: "Ключові чинники та тенденції розвитку світової торгівлі " виконав: ст гр. Мев-08-4 Дуда А. М. перевірив: к е. н., доц. Ніколайчук М. В. 2010 зміст
Сторінка1/6
Дата конвертації02.05.2013
Розмір0.64 Mb.
ТипДокументи
  1   2   3   4   5   6


Міністерство освіти та науки України

Хмельницький національний університет


Кафедра міжнародних

економічних відносин


КУРСОВА РОБОТА


з дисципліни

Світова економіка


на тему:

"Ключові чинники та тенденції розвитку світової торгівлі "


виконав: ст. гр. МЕВ-08-4

Дуда А.М.


перевірив: к.е.н., доц.

Ніколайчук М.В.


2010

ЗМІСТ

ВСТУП 4

1. Місце торгівлі у розвитку світової економіки та рушії її розвитку 7

1.1. Поняття світової торгівлі, еволюція форм та напрями розвитку 7

1. 2. Рушійні сили світової торгівлі 19

1. 3. Світова торгівля в системі глобалізації економічних відносин 27

2. Сучасні чинники та тенденції розвитку світової торгівлі 35

2. 1. Обсяги, структура і тенденції світової торгівлі 35

2. 2. Ключові чинники розвитку світової торгівлі в умовах глобалізації світогосподарських процесів 41

2. 3. Україна в системі світової торгівлі 45

ВИСНОВКИ 53

^ СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 55

ДОДАТКИ 57

ВСТУП


Міжнародна торгівля є важливою умовою економічного зростання країн світового співтовариства. Особливо зростає роль міжнародних торговельних відносин у сучасних умовах, коли набувають інтенсивного розвитку процеси міжнародної економічної інтеграції, транснаціоналізації, міжнародного поділу праці, глобалізації світового господарства. Головна економічна функція полягає в раціональному використанні експортного потенціалу, валютних ресурсів країн світу з метою ефективного задоволення власних потреб кожної з них.

Міжнародна торгівля є суттєвим напрямом господарської діяльності і для України. XXI століття відкриває сприятливі перспективи щодо посилення ефективності зовнішньоторговельної діяльності за рахунок оптимального використання переваг світогосподарського та міжна­родного поділу праці. Саме за рахунок розвитку зовнішньоторговельних зв'язків наша країна вирішує проблему нестачі перспективних енергоносіїв, окремих видів новітніх машин та устаткування, технологій, деяких товарів широкого вжитку. Поряд з цим міжнародна торгівля сприяє розвитку пріоритетних напрямків вітчизняного експортного потенціалу.

Водночас залишаються складні проблеми інтегрування народного господарства у світовий ринок. Наша держава певною мірою є «новачком» серед головних суб'єктів світоторговельного простору. Як і усі пострадянські країни, вона тільки формує зовнішньоторговельну модель, адекватну об'єктивним процесам глобалізації та міжнародної економічної регіоналізації.

Використання переваг системи міжнародної торгівлі, зокрема в нашій країні, можливе лише за умови наявності відповідних висококваліфікованих кадрів. Це завдання вирішують численні ВНЗ.

На земній кулі існує більш ніж 200 держав, і кожна з них претен­дує на власне місце на світовому ринку. Включаючись у систему між­народних економічних відносин, в умовах інтенсивного формування глобалізаційних та інтеграційних процесів, Україна має враховувати сучасні тенденції світового розвитку. Трансформація ринкової еко­номіки України проходить паралельно з різким збільшенням об'ємів міжнародної торгівлі. Для гармонійного розвитку країни необхідно підвищити конкурентоспроможність та ефективність експортної пол­ітики. Чим більше українських товарів та послуг експортуватиметь­ся на світовий ринок, тим більше підвищуватиметься імідж країни, її добробут.

Глобалізація світового розвитку охопила не тільки рух капіталу, людських ресурсів, міжнародну торгівлю товарами, а й міжнародну торгівлю послугами, формування ринків послуг, які поширилися на весь світ. Водночас характерною ознакою сучасного світового господарства стало те, що відносне скорочення ролі галузей матеріального виробництва в його структурі супроводжується швидким зростанням сфери послуг. Тому закономірно, що формування економіки відкритого типу в Україні, тенденції до її інтеграції у світову і, зокрема, Європейську спільноту висувають на перший план проблему вивчення ринків послуг у сучасному глобалізованому середовищі, розвитку міжнародної торгівлі послугами, визначення місця України в цих процесах.

Метою роботи є дослідження торгівлі у розвитку світової економіки та дослідження рушіїв її розвитку.

Предметом міжнародної торгівлі є організація торговельного обміну, виходячи з національних інтересів і глобальних тенденцій розвитку світового господарства в цілому, а об'єктом - торговельний обмін як сукупність операцій з експорту та імпорту.

У пункті 1.1. розкривається поняття міжнародної торгівлі,її форми та розвиток. У пункті 1.2. можна дізнатися що було та є рушієм світової торгівлі. У пункті 1.3. розглядаються тенденції та чинники сучасності котрі сприяють розвитку світової торгівлі. У пункті 2.1. розглядаються тенденції,структура та обсяги світової торгівлі. У пункті 2.2. висвітлюються головні чинники розвитку світової торгівлі в умовах глобалізації світо господарських процесів. У пункті 2.3. можна дізнатися про становище України в системі світової торгівлі.
^

1. Місце торгівлі у розвитку світової економіки та рушії її розвитку



1.1. Поняття світової торгівлі, еволюція форм та напрями розвитку




Торгівля існувала ще в глибоку давнину, але всесвітній ринок як складова частина світового господарства склався на ґрунті міжнародного поділу праці в період зародження й розвитку капіталістичних відносин. Структурні зрушення, що відбуваються в економіці країн під впливом НТР, спеціалізація і кооперування промислового виробництва підсилюють взаємодію національних господарств у єдиному господарському просторі.

Виділяють наступні визначення, що характеризують торгівлю:

Зовнішня торгівля (ЗТ) - сукупність експортних-імпортних операцій окремої країни.

Світова торгівля (СТ) - сукупність зовнішньої торгівлі країн світу.

Міжнародна торгівля (МТ) - відносини між суб'єктами світового господарства з приводу купівлі-продажу товарів, капіталу, робочої сили, послуг та ін.

На межі XX - XXI століть міжнародна торгівля виступає як особлива форма міжнародних економічних відносин, що відображає стан і перспективу руху різних товарних форм, як між національними економіками, так і з транснаціональними компаніями.[3]

Міжнародна торгівля долає обмеженість національної ресурсної бази, ємність внутрішнього ринку і встановлює зв'язки національного ринку зі світовим; розширює масштаби виробництва, що обмежені кризою виробничих можливостей; забезпечує отримання додаткового доходу за рахунок різниці національних та інтернаціональних витрат виробництва; розвиває спеціалізацію країни, збільшує об'єм виробництва.

Це сприяє активізації міжнародної торгівлі. Вона опосередковує рух усіх міжкрайових товарних потоків, зростає швидше виробництва.

Міжнародна торгівля доцільна тоді, коли вона приносить який-небудь виграш. Він може бути отриманий на рівні країни, споживачів, міжнародної фірми, вітчизняної імпортоконкуруючої фірми. [6]

Сучасній міжнародній торгівлі властива всеосяжна динаміка. Структура торгівлі, обсяги експорту й імпорту безперервно змінюються. Після Другої світової війни настав період, що характеризується швидкими темпами зростання міжнародного товарообміну.

Зовнішньоторговельний товарообіг країни - це сума її експорту та імпорту.

Збільшенню світового товарообігу сприяє торгівля між розвинутими країнами. На їх частку припадає 2/3 обсягу світового експорту і така ж частка імпорту. На країни, що розвиваються, і на країни з перехідною економікою припадає близько 1/3 світових експорту та імпорту. У сукупності зовнішня торгівля різних країн утворює міжнародну торгівлю, яка до того ж є складною соціально-економічною категорією, її можна розглядати з двох позицій - операційної та державно-політичної (рис. 1.1).

Рисунок 1.1

Підходи до розуміння сутності міжнародної торгівлі





Я
Як особливий тип суспільних відносин,що виникають між державами у процесі обміну товарами та послугами

к процес безпосереднього обміну товарами та послугами між суб’єктами міжнародних економічних відносин





операційний




державно-політичний



підходи

З операційної точки зору міжнародна торгівля - це процес безпосереднього обміну товарами та послугами між господарюючими суб'єктами різних держав, державами й міжнародними організаціями.

З державно-політичної точки зору міжнародну торгівлю можна розглядати як особливий тип суспільних відносин, які виникають у світовій системі господарства в процесі і з приводу обміну товарами та послугами між державами, що мають власні зовнішні і зовнішньоторговельні політики. Такі відносини регулюються спеціальними міжнародними регламентами: договорами, угодами, актами та іншими нормами міжнародного права.

Порівняльна характеристика підходів до пояснення сутності міжнародної торгівлі може бути проведена за такими критеріями: суб'єкти; об'єкт; цілі; інструменти торгівлі; предмет міжнародної торгівлі як сфери знань (рис. 1.2)

Рисунок 1.2(початок)

Порівняльна характеристика підходів до розуміння сутності міжнародної торгівлі

Критерій порівняння

Підходи

операційний

державно-політичний

Суб’єкти

Усі суб’єкти МЕВ:фізичні та юридичні особи,держави,міжнародні організації

Держави та міжнародні організації

Об’єкт

Операція з експорту чи імпорту

Торговельний обмін

Цілі

Задоволення потреб у товарах і ресурсах – при імпорті; реалізація комерційного інтересу – при експорті

Досягнення економічних і політичних інтересів держав;гармонізація світової торгівлі на недискримінаційній основі

Інструменти

Контракти та угоди

Зовнішньоекономічні і зовнішньоторговельні політики держав та їх інтеграційних угруповань;норми міжнародного торговельного права;угоди,домовленості

Предмет міжнародної торгівлі як сфери знань

Організація виконання експортно-імпортних операцій

Організація торговельного обміну

Рисунок 1.2(закінчення)

[1;ст..65-71]

Купівля-продаж товарів і послуг на світовому ринку має свої особливості залежно від існуючого механізму регулювання торгівлі між країнами або їх угрупованнями, специфіки взаємодії суб'єктів торгівлі - продавців і покупців - та їх об'єктивних характеристик конкретного товарного ринку, що визначають механізм торгівлі, форми угод, торговельні традиції тощо. [15]

Форми міжнародної торгівлі доцільно класифікувати за такими критеріями:

специфікою регулювання торговельно-економічних відносин між країнами (групами країн);

специфікою взаємодії суб'єктів торгівлі - експортерів та імпортерів;

специфікою предмета торгівлі (рис. 1.3).

Рисунок 1.3(початок)

Систематизація форм міжнародної торгівлі

Форми міжнародної торгівлі




з
За специфікою взаємодії суб’єктів
а специфікою регулювання




з
Традиційна (проста)
вичайна




з
Торгівля за кооперацією
а режимом найбільшого сприяння




п
Компенсаційна (зустрічна)
референційна




д
Оренда (лізинг)
искримінаційна


За специфікою предмета торгівлі



Сировинними товарами



Промисловими товарами, машинами та обладнанням

Товарами широкого вжитку


Машинно-технічною продукцією


Готовою продукцією


У зібраному вигляді


Комплектним обладнанням






Рисунок 1.3(закінчення)


Продукцією інтелектуальної праці

Патентами та ліцензіями


Інжиніринговими послугами


послугами




В основу систематизації форм міжнародної торгівлі за критерієм специфіки регулювання торговельно-економічних відносин між країнами (групами країн) покладено наявність відповідних міждержавних і багатосторонніх угод, які визначають тип торговельного режиму даної країни з кожною окремою країною-партнером. За цим критерієм виокремлюється: звичайна торгівля; торгівля за режимом найбільшого сприяння; преференційна та дискримінаційна торгівля.[18]

За специфікою взаємодії суб'єктів виділяються такі форми міжнародної торгівлі: традиційна; торгівля за кооперацією; компенса­ційна (зустрічна) та оренда (лізинг).

За критерієм специфіки предмета торгівлі розрізняють такі форми торгівлі:

сировинними товарами;

промисловими товарами, машинами та обладнанням;

продукцією інтелектуальної праці;

послугами.

Форми міжнародної торгівлі за специфікою регулювання є відображенням державно-політичного підходу уряду певної країни до торговельно-економічних відносин з іншими країнами, а форми торгівлі за специфікою взаємодії суб'єктів - відображенням операційного аспекту міжнародної торгівлі.

Звичайна торгівля не передбачає надання однією державою іншій на взаємній основі або в односторонньому порядку будь-яких пільг у торговельному режимі.

Торгівля за режимом найбільшого сприяння передбачає, що держави, які домовляються, на взаємній основі надають одна одній привілеї та пільги щодо ставок мита і митних зборів, а також інших правил та механізмів здійснення зовнішньоторговельних операцій. Режим найбільшого сприяння є одним із головних принципів діяльності країн, що приєдналися до ГАТТ/СОТ. [11]

Преференційна торгівля передбачає надання однією державою іншій на взаємній основі або в односторонньому порядку пільг у торговельному режимі. Подібні торговельні преференції застосовуються в усіх сферах торговельного та економічного регулювання (таких, як митний тариф, оподаткування, кількісні обмеження, валютні операції, кредитування, страхування, стандартизація, ціноутворення). Преферен­ції надаються на підставі участі в митних та економічних союзах, міжнародних організаціях, у результаті дво- і багатосторонніх домов­леностей та угод.

Дискримінаційна торгівля виникає в результаті застосування в торговельно-економічних відносинах жорстких обмежувальних заходів (торговельний бойкот, торговельна блокада) або інших інструментів, що дискримінують права торговельного партнера. Дискримінація у зовнішній торгівлі є відходом від принципу однакового режиму для всіх торговельних партнерів - принципу недискримінації. [17]

Найпоширенішою серед цих форм міжнародної торгівлі є традиційна (проста) торгівля, тобто «вільний» експорт та імпорт товарів і послуг, який не зумовлений коопераційними зв'язками й зобов'язаннями щодо збалансованого обміну товарів.

Торгівля за кооперацією, на відміну від традиційної торгівлі, характеризується довгостроковою узгодженістю безпосередніх виробничих зв'язків.

У компенсаційній (зустрічній) торгівлі специфіка взаємовідносин експортера та імпортера полягає в тому, що продаж товарів (послуг) пов'язується з відповідною закупкою або, навпаки, закупівля товарів (послуг) зумовлюється продажем. При цьому оплата передбачається поставками товарів та/або послуг у доповнення або замість фінансового врегулювання, а угода може бути оформлена як одним, так і кількома зв'язаними контрактами.

Компенсаційна торгівля включає: угоди зі зворотною закупівлею продукції; компенсаційні угоди; бартерну торгівлю.

Угоди зі зворотною закупівлею продукції найчастіше укладаються у зв'язку з продажем підприємства, комплектного обладнання або технології; при цьому експортер зобов'язується закуповувати частину або всю продукцію, що вироблятиметься на поставленому підприємстві або обладнанні.[20]

Компенсаційні угоди є найпоширенішою і найрізноманітнішою групою, ніж угоди зі зворотною закупівлею. Відповідно до компенсаційної угоди експортер зобов'язується закуповувати (або забезпечити закупку третьою стороною) певну кількість товарів імпортера протягом узгодженого терміну. Найстарішою формою компенсаційних угод є бартер, під яким розуміється обмін певної кількості одного товару на інший у вигляді натурального обміну без застосування механізму валютно-фінансових розрахунків. До переваг бартеру та товарообмінних операцій слід віднести: можливість прискореного освоєння нових ринків збуту; забезпечення більшої гарантованості поставок необхідних товарів; можливість набуття досвіду роботи із зарубіжним партнером. Загальновизнаними недоліками бартеру, як і інших форм товарообмінних операцій, є: невідповідність принципам недискримінації та багатосторонності торговельного обміну, закріпленим у домовленостях системи ГАТТ/СОТ; складність пошуку балансу у збігу потреб експортера й імпортера; труднощі структурування й виконання контрактів [5; 8].

Сутністю лізингу є оренда основних засобів виробництва для їх використання у виробничому процесі орендатором, у той час як самі товари купуються орендодавцем, і він зберігає право власності на них до кінця угоди. У більшості випадків лізинг - специфічна форма фінансування за участю спеціалізованої лізингової компанії, яка купує право власності на майно для третьої сторони і передає його в оренду на коротко- , середньо- і довгостроковий періоди.

За специфікою предмета торгівлі можна виокремити такі форми міжнародного торговельного обміну: торгівля сировинними товарами; торгівля промисловими товарами, машинами й обладнанням; торгівля продукцією інтелектуальної праці; торгівля послугами.

Торгівля сировинними товарами. До узагальненого поняття «сировинні товари», як правило, належать: мінеральна сировина, продукти її збагачення й переробки (чорні та кольорові метали); сільськогосподарська сировина рослинного і тваринного походження та продукти її первинної переробки, а також продовольчі товари; хімічна продукція (синтетичний каучук, штучні волокна, пластмаси та ін.).

Найчастіше під сировиною розуміють лише продукти добувної промисловості та сільського господарства, а під основними матеріалами - продукцію обробної промисловості. Західними фахівцями пропонується ширше трактування сировини як комплексу, що об'єднує матеріали, які безпосередньо видобуваються з навколишнього середовища (нафта, руди, ліс тощо), та напівфабрикати, тобто матеріали, що були оброблені, але не придатні для споживання як готові продукти. Вони, у свою чергу, є сировиною для виробництва готової продукції (метали, лісоматеріали, хімічна сировина, продукти первинної переробки сільськогосподарської продукції). Таким чином, чіткої класифікації сировинних товарів у міжнародній торгівлі не існує. Тому найчастіше поняття «сировинні товари» об'єднує як саму сировину, так і товари (продукцію) первинної переробки.

У міжнародній практиці до сільськогосподарської сировини належить продукція рослинництва, продукти тваринництва, рибальства, сировина для харчової промисловості. Промислова сировина поділяється на сировину мінерального походження (нафта, вугілля, руди, сіль, нерудні копалини) та сировину, що отримується штучним шляхом (штучні волокна, штучний каучук, пластмаси тощо). [14;2]

В останні десятиріччя спостерігається тенденція до зниження темпів зростання сировинних товарів, хоча абсолютні розміри торгівлі цією групою товарів збільшуються. Різке порівняно з минулими десятиліттями зменшення питомої ваги сировинних товарів у світовому експорті відбувається внаслідок інтенсивного зростання експорту інших груп товарів.

Торгівля промисловими товарами, машинами та обладнанням включає: товари широкого вжитку і машинно-технічну продукцію.

Товари широкого вжитку класифікуються за різними ознаками:

за призначенням: меблі, побутова техніка, одяг, взуття, миючі засоби, парфумерія та косметика тощо;

за термінами використання (споживання): товари короткочасного використання (миючі засоби, косметика, парфумерія тощо) та товари тривалого користування (меблі, автомобілі, побутова техніка тощо);

за характером попиту: товари повсякденного масового попиту (продукти харчування, одяг) та товари вибіркового попиту (ювелірні й хутряні вироби, різні види апаратури).

Ще однією формою міжнародної торгівлі є торгівля продукцією інтелектуальної праці, до якої входять: торгівля патентами та ліцензіями, інжиніринговими послугами.

Торгівля патентами та ліцензіями в теперішній час набуває все більшого значення. Основними принципами функціонування національ­них патентних систем є: право на винахід; патентоспроможність винахо­ду; територіальна обмеженість патентних прав; оплата мита за отри­мання патенту та підтримання його дії; обмежений термін володіння патентом. В умовах підвищеної активності міжнародного конкурентного середовища патент стає не тільки засобом охорони виробничої та комерційної діяльності, але й самостійним предметом комерційних угод, особливо міжнародних.

Торгівля послугами є важливою частиною міжнародної торгівлі. Зростання потреб у послугах пов'язано з дією таких основних чинників: зміною в структурі попиту;розвитком науки і техніки, особливо інформаційних технологій; динамізацією міжнародного конкурентного середовища, що спричиняє появу нових видів послуг і вдосконалення існуючих;соціальною орієнтацією урядових політик більшості країн світу, яка зумовлює збільшення вільного часу та зростання добробуту населення, які, у свою чергу, стимулюють розвиток таких видів послуг, як туризм, освіта, культура, спорт тощо.

Міжнародна торгівля послугами має ряд специфічних рис порівняно з традиційною торгівлею товарами:

міжнародна торгівля послугами тісно пов'язана з торгівлею товарами та має на неї зростаючий вплив (аналіз ринків, транспортування й логістика, страхування, реклама, банківське обслуговування тощо);

купівля-продаж послуг на світовому ринку тісно взаємодіє з міжнародним рухом капіталу та міграцією робочої сили і, навпаки, розвиток світових ринків товарів, капіталів, робочої сили стимулює міжнародний попит та пропозицію на різноманітні послуги; для послуг у значно більшому ступені, ніж для товарів, характерним є врахування конкретних умов виконання робіт і визначення вимог споживача у зв'язку з виконанням послуг на замовлення;

не всі види послуг, на відміну від товарів, можуть бути придатні для широкого залучення в міжнародний обмін (це стосується, насамперед, побутових і комунальних послуг);

у міжнародній торгівлі товари фізично пересуваються через державні кордони та проходять митне очищення, а послуги, хоча і є товарами, через свою специфіку не проходять через митний контроль й не оформляються вантажною митною декларацією;

на відміну від товарів послуги надаються та споживаються в основному одночасно і не зберігаються, а тому надання більшості видів послуг базується на прямих контактах між їх виробниками та споживачами.

До галузей сфери послуг належить як державний сектор (біржі, лікарні, пожежна охорона, пошта, освітні установи), так і приватний безприбутковий сектор (музеї, церква, благодійні організації тощо). До цієї сфери належить і значна частина виробничого комерційного сектору (банки, готелі, страхові, інвестиційні та консалтингові фірми тощо).

На сьогодні світовий ринок послуг поки що не становить органічної системи, він перебуває у фазі становлення.

У товарній структурі світової торгівлі послугами за останній час значно скоротилась частка транспортних послуг, що пов'язано з появою нових видів послуг, наприклад, туристичних.

Найдинамічніше розвивається міжнародна торгівля аудиторськими, банківськими, рекламними, посередницькими, сервісними та правовими послугами.[1;ст..81-97]
  1   2   3   4   5   6



Схожі:

Курсова робота з дисципліни Світова економіка на тему: \"Ключові чинники та тенденції розвитку світової торгівлі \" виконав: ст гр. Мев-08-4 Дуда А. М. перевірив: к е. н., доц. Ніколайчук М. В. 2010 зміст iconКурсова робота з дисципліни Світова економіка на тему: "Передумови інтеграції України до єс" виконав: ст гр. Мев08-03 Дублянська А. М перевірив: к е. н., доц. Ніколайчук М. В. 2010 Зміст
Ключові тенденції розвитку економік єс та України наслідки та інтеграційна сумісність 23
Курсова робота з дисципліни Світова економіка на тему: \"Ключові чинники та тенденції розвитку світової торгівлі \" виконав: ст гр. Мев-08-4 Дуда А. М. перевірив: к е. н., доц. Ніколайчук М. В. 2010 зміст iconКурсова робота з дисципліни Світова економіка на тему «Вільні економічні зони» виконав: ст гр. Мев-08-4 Дячишена А.І. перевірив: к е. н., доц. Ніколайчук М. В. 2010 зміст
Вільні економічні зони в системі функціонування світової та національної економік
Курсова робота з дисципліни Світова економіка на тему: \"Ключові чинники та тенденції розвитку світової торгівлі \" виконав: ст гр. Мев-08-4 Дуда А. М. перевірив: к е. н., доц. Ніколайчук М. В. 2010 зміст iconКурсова робота з дисципліни Світова економіка на тему

Курсова робота з дисципліни Світова економіка на тему: \"Ключові чинники та тенденції розвитку світової торгівлі \" виконав: ст гр. Мев-08-4 Дуда А. М. перевірив: к е. н., доц. Ніколайчук М. В. 2010 зміст iconЗміст регіональна економіка
Сучасні тенденції та особливості розвитку оптової торгівлі продовольчими товарами: регіональний аспект
Курсова робота з дисципліни Світова економіка на тему: \"Ключові чинники та тенденції розвитку світової торгівлі \" виконав: ст гр. Мев-08-4 Дуда А. М. перевірив: к е. н., доц. Ніколайчук М. В. 2010 зміст iconКурсова робота з дисципліни “Економіка підприємства” Зміст
Характеристика, склад і структура основних виробничих фондів, розрахунок технологічної структури
Курсова робота з дисципліни Світова економіка на тему: \"Ключові чинники та тенденції розвитку світової торгівлі \" виконав: ст гр. Мев-08-4 Дуда А. М. перевірив: к е. н., доц. Ніколайчук М. В. 2010 зміст iconЗміст регіональна економіка
Грицюк Е. О. Сучасні тенденції розвитку регіонального ринку оптової та роздрібної торгівлі на прикладі Чернівецької області
Курсова робота з дисципліни Світова економіка на тему: \"Ключові чинники та тенденції розвитку світової торгівлі \" виконав: ст гр. Мев-08-4 Дуда А. М. перевірив: к е. н., доц. Ніколайчук М. В. 2010 зміст iconКурсова робота з дисципліни: (назва дисципліни згідно з навчальним планом) на тему: пояснювальна записка

Курсова робота з дисципліни Світова економіка на тему: \"Ключові чинники та тенденції розвитку світової торгівлі \" виконав: ст гр. Мев-08-4 Дуда А. М. перевірив: к е. н., доц. Ніколайчук М. В. 2010 зміст iconМіжнародна економічна система
Міжнародний поділ праці: сутність, форми та фактори. Особливості сучасного етапу розвитку світового господарства. Основні форми міжнародних...
Курсова робота з дисципліни Світова економіка на тему: \"Ключові чинники та тенденції розвитку світової торгівлі \" виконав: ст гр. Мев-08-4 Дуда А. М. перевірив: к е. н., доц. Ніколайчук М. В. 2010 зміст iconПрограма дисципліни світова економіка для студентів спеціальності
Навчальна дисципліна „Світова економіка" є складовою освітньо-професійної програми підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційним...
Курсова робота з дисципліни Світова економіка на тему: \"Ключові чинники та тенденції розвитку світової торгівлі \" виконав: ст гр. Мев-08-4 Дуда А. М. перевірив: к е. н., доц. Ніколайчук М. В. 2010 зміст iconЗа последние 2 года приняла участие в работе конференций: II міжнародній науково-практичній конференції «Економіка та фінанси в умовах глобалізації: досвід, тенденції та перспективи розвитку»
Міжнародній науково-практичній конференції «Економіка та фінанси в умовах глобалізації: досвід, тенденції та перспективи розвитку»...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©te.zavantag.com 2000-2017
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи