Організаційний момент
Реклама: | Скачати 288.23 Kb.
|
| №1 ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ. Комунікативна атака (заклик до проблемного навчання) Сенс цього прийому в тому, щоб на самому початку уроку захопити, мобілізувати учнів, дати «щось таке», що заставить учнів миттєво включитися в урок. Основні напрямки комунікативної атаки:
Зразки елементів уроку з елементами комунікативної атаки. Фрагмент відеозапису телепередачі (урок присвячений творчості О.С.Грибоєдова). Телепередача починається з того, що на екрані висвітлюється величезний алмаз, а закадровий голос говорить: «Цим алмазом перський шах розплатився з російським царем за смерть великого російського письменника Грибоєдова, Вазир-Мухтара…» Урок, присвячений ліриці О.С.Пушкіна. Вчителька запалює свічку: «Саме в цей день багато років назад помер великий російський поет О.С.Пушкін. Хай горить ця свічка…» Пушкін «Пікова дама». Вчитель: Ви коли-небудь грали в карти?
Завдання для групи №1 Створіть проблемну ситуацію на самому початку уроку. Тема. Історична основа повісті М.Гоголя «Тарас Бульба». Мета: ознайомити учнів з історичними особливостями епохи, звичаями Запорозької Січі; розвивати навички виразного читання, усного мовлення; виховувати високі моральні якості, любов до Батьківщини. ^ (Журнал «Зарубіжна л-ра в школі». № 20, 2010, стр.29) Тема. Історична основа повісті М.Гоголя «Тарас Бульба». Епіграф. Історія предків завжди цікава для того, хто гідний мати Батьківщину. (М.Карамзін) І. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й ВИЗНАЧЕННЯ ОЧІКУВАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ УРОКУ. (Очікувані результати: учні повинні розповідати про історичні особливості епохи, перемоги, звичаї та традиції Запорозької Січі, характеризувати образ головного героя, спираючись на 1-2 розділи повісті).
ІІ. ЕТАП ІНСТРУКТУВАННЯ ЩОДО ПОДАЛЬШОЇ ВЗАЄМОДІЇ. ІІІ. ЕТАП ДІЯЛЬНІСНО-РОЗВИВАЛЬНИХ ВПРАВ.
Проблемне запитання: Чому так важливо знати своє минуле?
Робота над картиною І.Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султанові». ^
??? Що спільного між запорожцями й билинними богатирями?
Або «Мікрофон» Закінчити речення. Вибрати щось одне.
№2 Основний етап. 3. Самоконтроль і самооцінка можливостей майбутньої діяльності по вивченню даної теми. Після того, як навчальна задача сформульована, зрозуміла й прийнята для учнів, обговорюється план майбутньої роботи. Це створює в учнів перспективу роботи. Вчитель повідомляє, що потрібно знати і вміти для вивчення теми, що з цього учні вже знають, а що вимагає поповнення знань і вмінь. Формулюються цільові установки уроку. Вимоги до основного етапу:
Формулювання проблеми.
Завдання для групи №2 Створіть проблемну ситуацію на основному етапі уроку, працюючи з текстом твору. (Додаток №2) ^ При вивченні повісті Д.Лондона «Біле Ікло» дітям пропонується відповісти на запитання: «Чого більше: людського у світі тварин або тваринного у світі людей?» Щоб відповісти на це запитання слід знати текст; уміти аналізувати й доводити свою думку, посилаючись на твір, адже проблемне викладання передбачає якраз вчитування в л-ний твір, тобто повільне, вдумливе читання. Слід скористатися інтерактивним прийомом «Займи позицію»: клас об`єднується в 2 групи – ті, хто вважає, що автор показав більше людського у тваринному світі, і ті, хто переконаний, що автор довів протилежне. Учні повинні аргументувати свої думки, посилаючись на зміст повісті. Узагальнена таблиця має такий вигляд:
Тож учні дійшли висновку, що, на жаль, тваринного у світі людей Дж. Лондон показав більше. Але ці два світи тісно переплітаються і не можуть існувати один без одного. Крім того, є люди з добрим серцем, які й у світ тварин несуть тепло доброти. Такою людиною є лікар, який говорить: «Його треба доглядати, як людину, як хвору дитину…» Аналізуючи вірш «Гробниця Потоцької» із циклу Адама Міцкевича «Кримські сонети», можна запропонувати учням такі питання:
Слід акцентувати увагу на тому, що не відомо, про яку жінку йдеться, пояснити дітям, що можливо, похована жінка і не належала до роду Потоцьких. Можливий діалог. Запитання. Що ж змусило поета написати вірш «Гробниця Потоцької»? Відповідь. По-перше, гробниця знаходиться в Криму, там, де перебував поет, неподалік від Бахчисарая. По-друге, поетові дорога сама думка про те, що він – не самотній поляк на чужій землі. Ліричний герой звертається до Полоцької як до живої істоти: «О полько!», «..зів`яла ти в краю», «від тебе юні дні», «складаючи на честь тобі пісні». Запитання. То йому просто потрібен був співрозмовник? Хто завгодно? Відповідь. Ні. Йому потрібен був зв`язок із Батьківщиною. Ліричний герой проводить паралель між Полоцькою і собою: «Як і ти, я вмру на чужині». Незважаючи на буяння природи, у його серці – печаль, сум за рідною землею. Те саме відчувала і невільниця-полячка, яку, за переказами, тут поховано: «Зів`яла ти в краю, заквітчанім весною, трояндо молода». Запитання. Чи міг автор не включити цей вірш до циклу «Кримські сонети»? якби так сталося, що б змінилося? Відповідь. Ця поезія – своєрідна паралель: на чужині він зустрів лише спогад про землячку, яка не скорилася волі закоханого в неї хана, а не саму людину. Тому важко уявити цикл «Кримські сонети» без цього вірша. Адже в ньому сконцентровано переживання і ліричного героя, і автора. З огляду на це «Гробниця Потоцької» є однією з ключових поезій циклу. Запитання. Як у цій поезії розкривається ідейний зміст циклу «Кримські сонети»? Відповідь. Твір має суттєве ідейне навантаження: у ньому не просто змальована краса природи Криму, як в інших віршах, а втілене почуття людини, вигнаної з рідної землі. Поет прагнув спілкування з людьми, які уособлюють нескореність польського народу, до якого він і сам належав. Навіть якщо це спілкування лише уявне. Вивчаючи уривки з поеми ^ можна запропонувати учням виконати випереджувальне завдання у творчих групах: дослідники забезпечують фонову ситуацію; опоненти – доповнюють її; шукачі слів – шукають нові, незвичні, важливі слова для того, щоб відповісти на запитання.
Постановка таких проблемних запитань сприяє становленню світоглядних позицій учнів, розумінню загальнолюдських цінностей, суті християнської моралі; виховує любов до людини і Батьківщини, допомагає глибше осягнути складний шлях ідейних і моральних пошуків особистості, навчає жити за законами істини, добра і справедливості. Організовуючи пізнавальний пошук, необхідно стимулювати учнів до того, щоб вони відкривали нове на уроці. Але якщо матеріал потребує глибокого, детального посилання на л-ний твір, великий за обсягом, що є характерним для навчальних програм 10-11 класів, можна окреслювати проблему, висловлювати гіпотези і перевіряти їх (посилаючись на текст) у ході виконання домашньої роботи. Наприклад, домашнє завдання для учнів 10 класу: за твором О.Уайльда «Портрет Д.Грея» визначити значення символу портрета (проблемно-пошукове завдання, що спонукає до самостійного мислення). Обираючи таку форму, педагог перестає бути носієм суто інформаційних функцій, його роль – заохотити учня до самопізнання. Відповіді учнів мали такий вигляд:
№3 Створення навчально-проблемної ситуації та постановка проблемних питань на уроці з елементами дослідження. Структура уроку-дослідження
Алгоритм дослідницької роботи
Завдання для групи №3 Створіть систему проблемних запитань і проблемних задач, які вирішуватимуться на протязі уроку. Тема. Будуйте храм у душі своїй. (Біблія – книга книг, Новий заповіт). Мета: ознайомити учнів з історією Святого Письма; допомогти осмислити зміст євангельських притч та, використовуючи їх зміст, розкрити сенс головних цінностей християнської моралі; формувати вміння логічно мислити, аналізувати та робити самостійні висновки; розвивати інтерес до пізнання самого себе і довколишнього світу; прищеплювати повагу до Біблії як до л-ної пам`ятки світової культури; формувати естетично-моральні засади сучасного учня, майбутнього громадянина України. ^ Методи, прийоми, форми роботи: випереджальні завдання, прогнозування, робота в групах, прийом «реконструкція», прийом «монолог», бесіда, складання схеми, робота з мапою, творча л-на пауза, творча музична пауза, робота з текстами., знайомство з репродукціями видатних художників світу. (Журнал «Зарубіжна л-ра в школі», №22, 2010, стр.26) Епіграфи: У всій світовій л-рі немає ціннішого скарбу, ніж Біблія. Дж. Мільтон У світі немає нічого величнішого, ніж Ісус Христос, а в Ісусі Христі немає нічого важливішого, ніж його жертва. Б.Паскаль. Проблемне запитання: У чому суть слів Соломона: «Страх Господній – то велика премудрість»? І. МОТИВАЦІЯ. 1. Забезпечення емоційної готовності учнів до уроку. Споконвіку було Слово… Й було Слово в Бога. Й було Богом Святе Слово – Все постало з Нього. Помагай же Слову, Боже, Із пітьмою в герці, Щоб жило правдиве й гоже, у людському серці. (Д.Білоус) 2. Актуалізація суб`єктивного досвіду. 3. Робота з епіграфами до уроку. 4. Прогнозування. ІІ. ЦІЛЕВИЗНАЧЕННЯ ТА ПЛАНУВАННЯ РОБОТИ НА УРОЦІ.
ІІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА УРОКУ
??? То що ж є Біблія?
??? Що таке Євангеліє?
^
V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ. 1. Слово вчителя. 2. Робота над проблемним запитанням, яке було поставлене на початку уроку. ^ Написати твір-роздум «Якою повинна бути людина?» №4 Етап рефлексії та підбиття підсумків. Створення навчально-проблемної ситуації на заключному етапі уроку Завдання для групи №4 Створіть проблемне запитання на етапі рефлексії за казкою притчею А. де Сент-Екзюпері «Маленький принц». Тема. А. де Сент-Екзюпері і його казка-притча «Маленький принц». Мета: ввести учнів у світ письменника; акцентувати увагу на своєрідності його світобачення; зацікавити учнів змістом казки-притчі, її філософською проблематикою; формувати вміння робити висновки, узагальнення, спостереження; виховувати активне ставлення до життя. Обладнання: фотографії, ілюстрації письменника до казки, виставка книг Антуана де Сент-Екзюпері. Епіграф. На тім світі мене запитають: що ти зробив зі своїми даруваннями і що ти дав людям? (А. де Сент-Екзюпері). І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ. ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ІІІ. ТЕМА. МЕТА. ^
??? – Що спільного в долі письменника і його героя Маленького принца?
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ: випишіть афоризми, які можна вважати життєвими принципами Маленького принца. №5 Створення навчально-проблемної ситуації та постановка проблемних питань на уроці з елементами дослідження. Завдання для групи №5 Створіть систему проблемних запитань і проблемних задач, які вирішуватимуться на протязі уроку, користуючись конспектом уроку. ^ Тема. „Усі щасливі сім`ї схожі одна на одну, кожна нещаслива сім`я нещаслива по-своєму”. Різні типи сімей у романі Л.Толстого „Анна Кареніна”. Мета. Простежити „думку сімейну” в романі; розвивати в учнів навички аналізу художнього тексту, творчі здібності; виховувати вдумливого читача. Тип уроку: урок аналізу художнього твору. Обладнання: портрет Л.Толстого, ілюстрації до твору, репродукція картин М.Врубеля. ^ ??? 1. Яка ж сім`я в романі є щасливою, у чому витоки сімейного щастя? Епіграф. Нема щастя там, де нема простоти і правди. Л.Толстой. І. ОРГАНІЗАЦІЯ. ІІ. ТЕМА ТА МЕТА УРОКУ. ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ (ЕВОКАЦІЯ).
Толстой Толстой Толстой простий, освічений; мужній, сміливий; розумний, чесний; навчає, пише, шукає; воював, страждав, писав; розчаровується, страждає, співчуває; відкрив школу для шукав сенс людського життя; прагне стати корисним людям; селянських дітей; письменник. захисник. учитель.
Учні читають власні реклами творчості Толстого. „Що погано? Що добре? Що потрібно любити, що ненавидіти? Задля чого жити? Що таке я? Що таке життя, що таке смерть?” – такі запитання ставив Лев Толстой. Коли вас хвилюють такі ж проблеми, ви зможете пошукати відповіді на них, читаючи твори письменника. ^
Сьогодні наш урок ми присвятимо розмові про найважливіше і найдорожче в житті кожної людини – про сім`ю. Існує така легенда „За давніх часів жила дивна сім`я. Сім`я величезна – зі ста осіб, але в ній панували мир, любов і злагода. Чутка про це дійшла до верховного правителя. Він вирішив відвідати родину. Правитель запитав у старця, глави сім`ї: „Як вам вдається жити, ніколи не сварячись, не кривдячи одне одного?” старець узяв папір, написав на ньому сто слів і віддав правителеві. На аркуші сто разів було написано одне слово – розуміння”. Важко із цим не погодитися. В ідеальній сім`ї розуміють одне одного іноді навіть без слів.
Складіть образ ідеальної, у вашому розумінні сім`ї. (схема) Учитель. Толстой зазначав, що в „Анні Кареніній” він „любив думку сімейну”. Одна з чернеток роману називалася „Два шлюби”. Назва з часом змінилася, але тема двох шлюбів залишилася. Це перш за все сімейні історії Анни Кареніної й Левіна. Роман розпочинається словами: „Усі щасливі сім`ї схожі одна на одну, кожна нещаслива сім`я нещаслива по-своєму”. Цими словами Толстой підкреслює, що в центрі його уваги будуть не щасливі, а нещасливі сім`ї.
„А брак, семья, жизнь – это не только счастье, но и мудрейшее дело на свете или труднейшее и важнейшее дело жизни, у которого есть и своя история”,- Л.Толстой. - Реконструювати історію сімейних стосунків, проаналізувати динаміку їх розвитку. І група - сім`я Облонських. - Чи пробачила Доллі Облонському його легкий флірт? - Чому не розпалася їх сім`я? - На чому вона будується? - Чи можливе щастя в цій сім`ї? ІІ група – сім`я Кареніних. - Що ви можете сказати про шлюб Кареніних? - Що насторожує у їхніх стосунках? - Чому Доллі назвала їхню сім`ю „неправильною”? - Чи можна назвати цей шлюб вдалим із суспільного погляду; з позицій моралі? ІІІ група – сім`я Левіних.
ІV група – сім`я Анни і Веронського.
??? Уявіть себе психологом. До вас по допомогу звернулися члени родини... Що б ви їм порадили? (Дати відповідь на проблемне питання, яке поставили на початку уроку).
Учитель. Проблеми сім`ї тісно пов`язані з дійсністю, яка постає в романі яскраво і правдиво. Душами героїв керують світські закони: брехня, лицемірство, обман стають загальноприйнятими правилами суспільства, а правда, щирість, відвертість нікому не потрібні. Толстой був впевнений в моральній відповідальності людини за кожне слово, кожен вчинок. Тому він іронічно зображує Кареніна, Лідію Іванівну, коли вони хочуть судити вчинок Анни.
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ (на вибір): - Дібрати цитати до хар-ки образу Анни Кареніної. Написати монолог Анни. «Я ничего не хочу доказывать, я просто хочу жить; никому не делать зла, кроме себя». - Написати есе «Я хочу любви, а её всё нет. Стало быть, всё кончено». - Виготовити рекламу роману „Анна Кареніна”. Зробити ескіз обкладинки книжки. Прояснити своє бачення обкладинки саме такою. Николаевская гимназия №4 ^ НА УРОКАХ ЛИТЕРАТУРЫ. (Образец создания проблемных ситуаций, проблемных задач и постановки проблемных вопросов на уроке в 9 классе по теме: Д.И Фонвизин – «сатиры смелый властелин» (А.С.Пушкин). ^ истинного гражданина в комедии). Учитель: Шевченко Е.В., гимназия №4 Для того, чтобы развивать и постоянно активизировать познавательную деятельность учащихся, необходимо учебный процесс построить на последовательной системе проблемных вопросов и заданий. На І этапе ученики, анализируя тему урока, сами определяют задачи и общую проблему по изучаемой теме. ??? 1. Как решается проблема воспитания и образования молодёжи в комедии?
Невозможно анализировать произведение в отрыве от личности автора. Знакомство с ним начинаем с эпиграфа к уроку. Эпиграфом послужили слова самого Фонвизина: «Ты должен посвятить Отечеству свой век, коль хочешь навсегда быть честным, человек». Эти слова были девизом жизни писателя. И теперь, слушая сообщения о писателе, каждая группа должна была подготовить вопрос писателю (пресс конференция), исходя из темы урока. (Почему именно эта тема волновала писателя? Почему Пушкин назвал его «сатиры смелый властелин»? и т.п.) подытоживая работу с личностью писателя, вновь обращаемся к эпиграфу и выясняем, действительно ли Фонвизин следовал этому девизу всю жизнь? ІІ этап урока. При формировании проблемного вопроса следует учитывать историко-литературную концепцию изучаемого произведения, т.е что происходило в стране, почему именно эти вопросы волновали Фонвизина. Ребята вспоминают крепостное право; указ Петра 1 об обязательном элементарном образовании молодых дворян-недорослей. Теперь становится понятнее, почему же Простакова, которая гордится своим невежеством, вынуждена обучать сына. Экспертная группа даёт нам толкование слов: гражданин, невежество, недоросль. И вот здесь возникает следующая проблема: почему же после выхода в свет комедии, слово «недоросль» становится нарицательным и приобретает второе значение – глупый юноша, недоучка? Таким образом мы переходим к ІІІ етапу урока: аналізу произведения. И поять сталкиваемся с проблемой: какова же тема и кто является главным героем комедии? Опять же экспертная група, которая получала опережающее задание, исследуя текст, приходит к выводу, что тем несколько: крепостничество; тема воспитания и образования; Отечества и службы ему; тема нравов придворних и т.п. (Вступает в силу розговор (дискуссия) об актуальності тем). Исходя из этого, выделить одного главного героя невозможно. Дети доказывают это. Здесь выясняется, что нельзя отнести комедию только к класицизму. (Д`з: определить черты классицизма в комедии). Исследуя текст, составляем таблицу «Черты классицизма и реализма в комедии». На следующем IV этапе мы обращаемся к основой проблеме урока: проблема воспитания и образования. Эту проблему ребята решают, работая в группах. 1 группа. - Дать характеристику отрицательным персонажам, их взглядам, интересам. - Используя текст, представить одного персонажа от 1 лица. - Вопрос Простаковой: достойное ли воспитание и образование Вы дали сыну? 2 группа. - Характеристика Митрофана. - Рассказ о нём от 1 лица. - Вопрос: хорошее ли воспитание и образование Вы получили? Естественно и Простакова, и Митрофан уверены в том, что и воспитание, и образование достойные. Экспертная группа оъясняет ученикам и героям, в чём же недостатки воспитания и образования Митрофана. 3 группа исследуя высказывания положительных персонажей, составляет модель «Программа воспитания и образования истинного гражданина». В ходе работы составляется таблица «Герои комедии»:
Подытоживая работу с персонажами, каждая группа составляет сложный план. 1 группа – отрицательные персонажи; 2 группа – Митрофан; 3 группа – положительные герои. Планы проэктируются на доске. Экспертная группа даёт рецензию на них. Затем ребята отвечают на основные проблемные вопросы урока. V этап – самостоятельная работа. Ребята получают задание написать сочинение-ассоциацию по основной проблеме урока, связав с современностью. А экспертной группе – подобрать эпиграфы к теме сочинения. - Ученье – свет, а неученье – тьма. - Столь великой душе надобно быть, чтоб стать на стезю истины и никогда с неё не совращаться. (Д.И.Фонвизин) - Науки юношей питают, Отраду старым подают, В счастливой жизни украшают, В несчастной случай берегут. М.В.Ломоносов «Ода на день восшествия…» Домашнее задание: написать контрольное домашнее сочинение «Проблема воспитания истинного гражданина в комедии Фонвизина «Недоросль». 1 группа. Простакова.
2 группа Митрофан. Я матушкин сынок. И зовут меня – Митрофан «подобен матери». Схватило меня что-то после ужина. Хотя почти и вовсе не ужинал: солонины ломтика три, да подовых, не помню, пять или шесть, квасу кувшинец выкушал. Так всю ночь дрянь в глаза лезла: то ты, матушка, то батюшка. Будто ты, матушка, изволишь бить батюшку. Достоинств моих не счесть. Знаю, что эта дверь прилагательна, потому что она приложена к своему месту; а вот у чулана шеста неделя дверь стоит ещё не навешена, так та покамест существительна. Хотя шестнадцать лет, а достиг уже последней степени своего совершенства, поэтому не хочу учиться, а хочу жениться. 3 группа. Модель программы воспитания гражданина.
№6 Створення навчально-проблемної ситуації та постановка проблемних питань на уроці з елементами дослідження. Завдання для групи №6 Створіть систему проблемних запитань і проблемних задач, які вирішуватимуться на протязі уроку, користуючись конспектом уроку Тема. Суперечливий образ Анни Кареніної. Мета. Допомогти учням схарактеризувати образи А.К.; формувати навички дослідження художнього твору, аналізу л-ного образу; удосконалювати вміння робити висновки, стисло переповідати матеріал; розвивати увагу; виховувати терпимість до людей. Обладнання: ілюстрації до роману „А.Кареніна”; портрет Марії Пушкіної (Гартунг). Епіграф. И не грехи мои меня убьют – Я сражена Любовью. (Хуана Инес де ла Крус). І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ Д-ТІ. Читання вірша ^
ІІ. ТЕМА. МЕТА. МОТИВАЦІЯ. ІІІ. РОБОТА ПО ТЕМІ.
Завдання. Охарактеризувати А.К.: її ставлення до себе; ставлення до неї Вронського; інших. Підтвердити думку цитатами з тексту. (Додатки 1).
Розповідь про прототип А.Кареніної - Марію Олександрівну Гартунг. (Журнал Заруб. л-ра №43, с. 15, листопад 2010р.) Додаток 2.
Проблемні питання:
В образі А.К. розкрито всю глибину тодішнього конфлікту між особистістю і суспільством. Щоб бути щасливою, молода жінка змушена переступити через правила тогочасного життя. Бездушний „великосвіт” повстає проти Анни, ризикнувши, вона втрачає все. Відчай штовхає Кареніну до „порятунку” – смерті. Толстой використовує внутрішній монолог, за допомогою якого відображає хаос, що панує в душі Анни. ^
№7 №1 ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ. Комунікативна атака (заклик до проблемного навчання) Сенс цього прийому в тому, щоб на самому початку уроку захопити, мобілізувати учнів, дати «щось таке», що заставить учнів миттєво включитися в урок. Основні напрямки комунікативної атаки:
Зразки елементів уроку з елементами комунікативної атаки. Фрагмент відеозапису телепередачі (урок присвячений творчості О.С.Грибоєдова). Телепередача починається з того, що на екрані висвітлюється величезний алмаз, а закадровий голос говорить: «Цим алмазом перський шах розплатився з російським царем за смерть великого російського письменника Грибоєдова, Вазир-Мухтара…» Урок, присвячений ліриці О.С.Пушкіна. Вчителька запалює свічку: «Саме в цей день багато років назад помер великий російський поет О.С.Пушкін. Хай горить ця свічка…» Пушкін «Пікова дама». Вчитель: Ви коли-небудь грали в карти?
Завдання для групи №7 Створіть проблемну ситуацію на самому початку уроку. Тема. Зображення влади золота як руйнівної сили (на матеріалах творів О.де Бальзака «Гобсек», М.Гоголя «Мертві душі», І.Карпенка-Карого «Сто тисяч», «Хазяїн»). Мета: визначити типовість образів у різних національних л-рах; простежити руйнівний вплив хибної філософії життя на внутрішній стан людини; розвивати навички компаративного аналізу, критичне мислення учнів та усне зв`язне мовлення; формувати уявлення учнів про справжні життєві цінності. ^ (Журнал «Зарубіжна л-ра», №33-34, стр.31) І. Епіграф: І до такого нікчемства, дріб`язковості, гидоти могла дійти людина? Могла так змінитися? І схоже це на правду? Все схоже на правду, все може статися з людиною. (М.Гоголь) (Проблемну ситуацію уже створює незвичайний початок уроку – слова М.Гоголя, взяті епіграфом). ІІ. Ланцюжок проблемно-навчальних ситуацій Учні об`єднуються в 4 групи. Кожна відповідає за «свого» героя: 1 гр. – Гобсек; 2 гр. – Плюш кін; 3 гр. – Калитка; 4 гр. – Пузир. Вступне слово вчителя.
Перед вами портрети жителів ХІХ ст. Ось Гобсек, Плюшкін, Калитка та Пузир. Ми знаємо, що всі вони були багатими людьми, чому ж вони зовсім не такі, як багата людина нашої уяви? Відповідь на це запитання ми дамо на уроці. Ці персонажі схожі між собою. Сьогодні на уроці ми з вами спробуємо зрозуміти, чому в різних л-рах з`являються подібні персонажі, чим це обумовлено. Спробуємо порівняти цих персонажів, чи справді вони схожі один на одного. ІІІ. Актуалізація.
Золото, гроші, сила, цінність, людина, нещастя. Перед вами слова, які ми вживаємо у мовленні дуже часто. Спробуйте за три хвилини скласти невеличкий твір-есе і використати ці слова в ньому.
До нас завітали гості, спробуйте здогадатися, хто це і про кого цей персонаж розповідає. Герої творів розповідають про головних персонажів:
Ви прослухали характеристику головних персонажів твору, яку їм давали їхні знайомі, а зараз зверніть увагу на епіграф до нашого уроку. Зачитайте його. Чи погодитесь ви зі словами М.Гоголя? гоголь дав таку характеристику Плюшкіну, а чи можна цими словами охарактеризувати ще якогось героя сьогоднішнього уроку? | ||||||||||||||||
Додати документ в свій блог або на сайт
Реклама:
Схожі:
 | | Організаційний момент ( визначення робочих місць дітей відповідно до гостроти зору та наявності оклюзій на момент заняття, підготовка... | |
| Організаційний момент ( визначення робочих місць дітей відповідно до гостроти зору та наявності оклюзій на момент заняття, підготовка... | | Організаційний момент ( визначення робочих мість дітей відповідно до гостроти зору та наявності оклюзій на момент заняття, підготовка... |
| Стародавній Греції. Удосконалити навички інтерактивного вивчення нового матеріалу | | Організаційний момент, який характеризується зовнішньою та внутрішньою (психологічною) готовністю учня до уроку |
| Мета: Розвивати в дітей розуміння того, що гра з сірниками приводить до біди. Виховувати правильне поводження з вогнем у побуті і... | | Мета: ознайомити учнів з давніми традиціями українського народу; розкрити зміст космологічних уявлень та сакральних символів давніх... |
| Організаційний аудит оцінює відповідність структури організації та її діяльності до її цілей | | Отже, ви бачите вигляд програми знаходження площі трикутника, яка одночасно провіряє чи існує даний трикутник, а вже потім шукає... |