3. технології проектування педагогічного процесу icon

3. технології проектування педагогічного процесу




Назва3. технології проектування педагогічного процесу
Сторінка6/7
Дата конвертації28.11.2012
Розмір1.11 Mb.
ТипДокументи
1   2   3   4   5   6   7
1. /PVSH/Розд. матер_ал маг_страм/1 Салов В.. ОСНОВИ ПЕДАГОГ_КИ ВИЩОф ШКОЛИ (Навчальний пос_б/3САЛОВ~1.ОСН/011-2_~1.DOC
2. /PVSH/Розд. матер_ал маг_страм/1 Салов В.. ОСНОВИ ПЕДАГОГ_КИ ВИЩОф ШКОЛИ (Навчальний пос_б/3САЛОВ~1.ОСН/02. Передмова 5-7.doc
3. /PVSH/Розд. матер_ал маг_страм/1 Салов В.. ОСНОВИ ПЕДАГОГ_КИ ВИЩОф ШКОЛИ (Навчальний пос_б/3САЛОВ~1.ОСН/03. Розд.1 - 8-32.doc
4. /PVSH/Розд. матер_ал маг_страм/1 Салов В.. ОСНОВИ ПЕДАГОГ_КИ ВИЩОф ШКОЛИ (Навчальний пос_б/3САЛОВ~1.ОСН/04. Розд.2 - 33-48.doc
5. /PVSH/Розд. матер_ал маг_страм/1 Салов В.. ОСНОВИ ПЕДАГОГ_КИ ВИЩОф ШКОЛИ (Навчальний пос_б/3САЛОВ~1.ОСН/05. Розд.3 - 49-104.doc
6. /PVSH/Розд. матер_ал маг_страм/1 Салов В.. ОСНОВИ ПЕДАГОГ_КИ ВИЩОф ШКОЛИ (Навчальний пос_б/3САЛОВ~1.ОСН/06. Розд.4 -105-120.doc
7. /PVSH/Розд. матер_ал маг_страм/1 Салов В.. ОСНОВИ ПЕДАГОГ_КИ ВИЩОф ШКОЛИ (Навчальний пос_б/3САЛОВ~1.ОСН/07. Розд.4 - 121-125.doc
8. /PVSH/Розд. матер_ал маг_страм/1 Салов В.. ОСНОВИ ПЕДАГОГ_КИ ВИЩОф ШКОЛИ (Навчальний пос_б/3САЛОВ~1.ОСН/08. Розд.4 -126-137.doc
9. /PVSH/Розд. матер_ал маг_страм/1 Салов В.. ОСНОВИ ПЕДАГОГ_КИ ВИЩОф ШКОЛИ (Навчальний пос_б/3САЛОВ~1.ОСН/09. Розд.5 -138-176.doc
10. /PVSH/Розд. матер_ал маг_страм/1 Салов В.. ОСНОВИ ПЕДАГОГ_КИ ВИЩОф ШКОЛИ (Навчальний пос_б/3САЛОВ~1.ОСН/10. П-слямова 177-182.doc
11. /PVSH/Розд. матер_ал маг_страм/1 Салов В.. ОСНОВИ ПЕДАГОГ_КИ ВИЩОф ШКОЛИ (Навчальний пос_б/3САЛОВ~1.ОСН/11. Б-бл-ограф-я 183.doc
12. /PVSH/Розд. матер_ал маг_страм/1 Салов В.. ОСНОВИ ПЕДАГОГ_КИ ВИЩОф ШКОЛИ (Навчальний пос_б/3САЛОВ~1.ОСН/12. Вих.дан.doc
13. /PVSH/Розд. матер_ал маг_страм/1 Салов В.. ОСНОВИ ПЕДАГОГ_КИ ВИЩОф ШКОЛИ (Навчальний пос_б/3САЛОВ~1.ОСН/~$02. Передмова 5-7.doc
14. /PVSH/Розд. матер_ал маг_страм/2 Стандарт НГУ НМЗ-05/00 Стандарт Зм_ст 1-4.doc
15. /PVSH/Розд. матер_ал маг_страм/2 Стандарт НГУ НМЗ-05/000 ПЕРЕДМОВА 5-7.doc
16. /PVSH/Розд. матер_ал маг_страм/2 Стандарт НГУ НМЗ-05/001 КМСОНП 8-20.doc
17. /PVSH/Розд. матер_ал маг_страм/2 Стандарт НГУ НМЗ-05/02 РОБОЧА ПРОГРАМА 21-22 .doc
18. /PVSH/Розд. матер_ал маг_страм/2 Стандарт НГУ НМЗ-05/03 Практика 23-27.doc
19. /PVSH/Розд. матер_ал маг_страм/2 Стандарт НГУ НМЗ-05/04 ЛЕКЦ_Я 28-36 .doc
20. /PVSH/Розд. матер_ал маг_страм/2 Стандарт НГУ НМЗ-05/05 ПЗ 37-39.doc
21. /PVSH/Розд. матер_ал маг_страм/2 Стандарт НГУ НМЗ-05/06 ЛР 40-44.doc
22. /PVSH/Розд. матер_ал маг_страм/2 Стандарт НГУ НМЗ-05/07 СЕМ_НАРИ 45-51.doc
23. /PVSH/Розд. матер_ал маг_страм/2 Стандарт НГУ НМЗ-05/08 РГ 52-56.doc
24. /PVSH/Розд. матер_ал маг_страм/2 Стандарт НГУ НМЗ-05/09 РФ 57-61.doc
25. /PVSH/Розд. матер_ал маг_страм/2 Стандарт НГУ НМЗ-05/10 КП 62-68.doc
26. /PVSH/Розд. матер_ал маг_страм/2 Стандарт НГУ НМЗ-05/11 ОргДА 69-74.doc
27. /PVSH/Розд. матер_ал маг_страм/2 Стандарт НГУ НМЗ-05/12 Держ Екз 75-79 .doc
28. /PVSH/Розд. матер_ал маг_страм/2 Стандарт НГУ НМЗ-05/13 КР спец_ал 80-86.doc
29. /PVSH/Розд. матер_ал маг_страм/2 Стандарт НГУ НМЗ-05/14 КР маг 87-96.doc
30. /PVSH/Розд. матер_ал маг_страм/2 Стандарт НГУ НМЗ-05/15 Правила оформлення 97-118.doc
31. /PVSH/Розд. матер_ал маг_страм/2 Стандарт НГУ НМЗ-05/16 ДЖЕРЕЛА, 119 .doc
32. /PVSH/Розд. матер_ал маг_страм/2 Стандарт НГУ НМЗ-05/~$ Стандарт Зм_ст 1-4.doc
33. /PVSH/Розд. матер_ал маг_страм/2 Стандарт НГУ НМЗ-05/Вих_дн_ Дан_ 139.doc
34. /PVSH/Розд. матер_ал маг_страм/2 Стандарт НГУ НМЗ-05/Додатки/+1 ДОДАТОК 120-121.doc
35. /PVSH/Розд. матер_ал маг_страм/2 Стандарт НГУ НМЗ-05/Додатки/+2 ДОДАТОК 122-123.doc
36. /PVSH/Розд. матер_ал маг_страм/2 Стандарт НГУ НМЗ-05/Додатки/+3 ДОДАТОК 124-125.doc
37. /PVSH/Розд. матер_ал маг_страм/2 Стандарт НГУ НМЗ-05/Додатки/+4 ДОДАТОК 126-127.doc
38. /PVSH/Розд. матер_ал маг_страм/2 Стандарт НГУ НМЗ-05/Додатки/+5 ДОДАТОК 128.doc
39. /PVSH/Розд. матер_ал маг_страм/2 Стандарт НГУ НМЗ-05/Додатки/+6 ДОДАТОК 129-130.doc
40. /PVSH/Розд. матер_ал маг_страм/2 Стандарт НГУ НМЗ-05/Додатки/+7 ДОДАТОК 131-132.doc
41. /PVSH/Розд. матер_ал маг_страм/2 Стандарт НГУ НМЗ-05/Додатки/+8 ДОДАТОК 133-136.doc
42. /PVSH/Розд. матер_ал маг_страм/3 DSTU-3008-95/DSTU-3008-95.doc
43. /PVSH/Розд. матер_ал маг_страм/4 Програма дисц ПВШ/Анотац_я ПВШ.doc
44. /PVSH/Розд. матер_ал маг_страм/4 Програма дисц ПВШ/Програма ПВШ.doc
45. /PVSH/Розд. матер_ал маг_страм/5 ККР/ККР до ПВШ.doc
46. /PVSH/Розд. матер_ал маг_страм/6 Титул та завдання на КР маг_стра/Титул та завдання на КР маг_стра.doc
Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів
Д овго сам учися, коли хочеш навчати інших
1. загальна характеристика вищої освіти
2 управління навчально-методичною діяльністю вищого навчального закладу
3. технології проектування педагогічного процесу
Навчальний процес Форми навчання Форми реалізації програм підготовки Навчальний час студента
Перший проректор П.І пілов
Основи педагогіки вищої школи види навчальних занять; обсяг часу на викладання (аудиторне навантаження студента)
5. технології навчання
Зростаюча роль освіти
Закон України "Про вищу освіту" від 17. 01 2002 р. №2984-iii. Кузнецов Б. А. Введение в техническое творчество (Первые шаги в науке): Учеб пособие. К.: Умк во, 1988. 88 с. 6
Володимир Олександрович Салов
Міністерство освіти І науки України національний гірничий університет сво нгу нмз-05. Нормативно-методичне забезпечення навчального процесу стандарт вищої освіти Національного гірничого університету Дніпропетровськ
Методичні рекомендації до всіх видів навчальної діяльності студентів повинні містити інформацію щодо засобів та процедури контрольних заходів, їх форми та змісту, методів розв’язання вправ, джерел інформації
I. організація та програми навчального процесу за курсами організація навчального процесу загальні питання
Cво нгу нмз-05 робочі програми дисциплін
Програма практики методичні матеріали для студентів на кожен курс навчання, що передбачає проходження практики, розробляються випускаючими кафедрами за рубрикацією та на підставі даного розділу
Іі. Методичне забезпечення навчальної дисципліни лекції загальні положення
5. практичні заняття загальні положення 1 Терміни та їх визначення
6. лабораторні заняття загальні положення 1 Терміни та їх визначення
Cво нгу нмз-05 семінари загальні положення 1 Терміни та їх визначення
8 Загальні положення 1 Дидактичні цілі
Інформації щодо обраної теми, зіставлення поглядів на проблему різних авторів, визначення та аргументація власної позиції. Студент має право пропонувати власну тему реферату за узгодженням з викладачем
Рішення по застосуванню відповідних операцій; евристичними, що передбачають процедуру конструювання рішень
Іii. Методичне забезпечення державної атестації 11. Організація державної атестації випускників
12. державний екзамен 12 Загальні положення
Методичні рекомендації для студентів розробляються випускаючими кафедрами за рубрикацією та на підставі матеріалу даного розділу
Методичні рекомендації для студентів розробляються випускаючими кафедрами за рубрикацією та на підставі матеріалу даного розділу
Cво нгу нмз-05 IV. Правила оформлення нормативно- методичних матеріалів
Закон України "Про вищу освіту" від 17. 01 2002 р. №2984-iii. Левківський К. М., Салов В. О. Навчальна книга. Рекомендації до створення: Посібник. Дніпропетровськ: нгу, 2002. 58 с
Салов
Студентів напряму підготовки 0903 гірництво І-ІІ курсів навчання
Гірничий факультет кафедра транспортних систем І технологій
Гірничий факультет кафедра підземної розробки родовищ матеріали методичного забезпечення державної атестації
Розрахунково-граіфчне завдання №7 з дисципліні “Теоретичні основи електротехніки”
Реферат з дисципліни "Філософія" " характеристика напрямків у буддизмі: хінаяна (тіхеравада), махаяна, тантризм, дзен-буддизм"
Курсовий проект з дисципліни “Транспорт гірничих підприємств”
Національний гірничий університет
Юридичний факультет
Державний стандарт україни документація. Звіти у сфері науки І техніки структура І правила оформлення дсту 3008-95 Видання офіційне держстандарт україни
Дисципліни “Основи педагогіки вищої школи”
Програма навчальної дисципліни "Педагогіка вищої школи"
Контрольна робота напрям підготовки
Юридичний факультет

Рис. 3.5. Структура освітньо-професійних програм підготовки




Розділ 8. Державна атестація студента

На державну атестацію виноситься увесь нормативний зміст освітньо-професійної програми підготовки фахівця, тобто всі змістові модулі, що складають нормативну частину змісту ОПП.

У розділі вказуються нормативні форми державної атестації, необхідні для встановлення рівня опанування студентом відповідних змістових модулів.

Дозволяється вказувати нормативні форми державної атестації для блоків змістових модулів.

Нормативні форми державної атестації студента встановлюються у залежності від напряму підготовки та спеціальності у вигляді:

  • для молодших спеціалістів   поєднання захисту кваліфікаційної роботи (дипломного проекту чи дипломної роботи) та складання тестового державного екзамену (екзаменів) або комплексний кваліфікаційний екзамен;

  • для бакалаврів   поєднання захисту кваліфікаційної роботи та складання тестового державного екзамену (екзаменів);

  • для спеціалістів   поєднання захисту кваліфікаційної роботи та складання тестового державного екзамену (екзаменів);

  • для магістрів   поєднання захисту кваліфікаційної роботи та складання тестового державного екзамену (екзаменів).


3.2.2. Програма дисципліни

Програма нормативної дисципліни - складова навчально-методичного забезпечення підготовки фахівців певного освітньо-кваліфікаційного рівня. Програма визначає нормативний зміст навчання з дисципліни, встановлює обсяг та рівень засвоєння знань за видами навчальних занять та самостійної роботи згідно з вимогами освітньо-професійної програми підготовки.

Стандарт використовується при:

  • розробці та коригуванні навчальних планів;

  • визначенні форми та змісту системи діагностики рівня якості освітньо-професійної підготовки фахівців;

  • розрахунках навчального навантаження викладачів;

  • визначенні доцільної технології навчання;

  • формуванні змісту навчання в системі перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців;

  • усуненні дублювання навчального матеріалу в програмах різних дисциплін;

  • складанні структурно-логічної схеми навчального процесу.

Порядок узгодження та затвердження стандарту:

  • проект стандарту вносить кафедра, якій доручено викладати дисципліну;

  • проект узгоджує науково-методична рада вузу. Для розгляду проекту залучаються представники методичних комісій спеціальностей напряму;

  • проект затверджує ректор вузу за поданням голови науково-методичної ради.


Професійні уміння викладача щодо проектування змісту дисципліни:

Використовуючи визначену систему цілей освітньої та професійної підготовки з урахуванням вимог ОКХ та програм інших навчальних дисциплін у складі групи методистів і викладачів ВНЗ за відповідними методиками визначати:

  • цілі навчання за певною навчальною дисципліною у вигляді системи предметних умінь;

  • потрібний рівень сформованості кожного уміння;

  • види та форми контролю ступеню досягнення цілей.

Використовуючи масив змісту циклів підготовки згідно з ОПП у складі групи методистів і викладачів ВНЗ за відповідними методиками:

  • формувати попередній масив знань у вигляді системи навчальних елементів, що адекватні предметним умінням;

  • проводити класифікацію знань (навчальних елементів);

  • визначати структуру змісту навчання за навчальною дисципліною (частини, розділу, теми) та зміст кожного структурного елемента;

  • встановлювати види та форми навчальних занять, що забезпечують досягнення цілей підготовки;

  • встановлювати обґрунтовані терміни засвоєння змісту кожного структурного елемента навчальної дисципліни та формування відповідних предметних умінь на потрібному рівні;

  • визначати нормативний термін навчання за навчальною дисципліною.

Оформляти робочу програму навчальної дисципліни, використовуючи структуру і зміст навчальної дисципліни, форми навчання та контролю ступеню засвоєння, термін навчання.


3.2.2.1. Технологія складання програми дисципліни

Методичні поради до складання програм дисциплін подані як коментар прикладу (п. 3.2.2.2).

1. Галузь використання

Відносно тексту зразка програми можливі доповнення.

2. Нормативні посилання

Можливі доповнення.

3. Позначення

Можливі доповнення.

4. Базові дисципліни

Перелік дисциплін ОПП, що передують і складають інформаційну базу для викладання та засвоєння змісту даної.

5. Дисципліни, що забезпечуються

Перелік дисциплін ОПП, для яких дана - базова.

6. Зміст дисципліни та розподіл часу за видами занять

Приводити в формі таблиці, графи якої заповнюються таким чином:

Графа «Змістові блоки і модулі, навчальні елементи» регламентує перелік дисциплін та змістових модулів, що їх складають. Назви змістових модулів визначаються темами дисципліни. Можливе об’єднання змістових модулів у блоки (розділи дисципліни). При формуванні програми треба виділити з кожного змістового модуля навчальні елементи, що націлені на можливість реалізації конкретних умінь і мають бути проконтрольовані на якість засвоєння.

Назви навчальних елементів наводити з використанням термінології, що загальноприйнята для відповідної галузі знань. За змістом навчальні елементи являють собою поняття, явища, відношення, алгоритми. Під «поняттями» розуміють саме поняття, а також категорії, терміни, позначення. При наведенні цих навчальних елементів доцільно дотримуватись нормативних документів (державні та галузеві стандарти, рекомендації міжнародних організацій тощо). Під «явищами» розуміють саме явища, а також властивості, факти, спостереження, твердження, опис об’єктів. Під «відношеннями» розуміють співвідношення, теореми, закони, концепції, правила, гіпотези, моделі (фізичні, математичні), залежності (аналітичні, графічні, логічні), структури. Під «алгоритмами» розуміють алгоритми діяльності (розв’язування задач, доведення теорем, рівнянь), послідовності дій, процедури, правила прийняття рішень, правила поведінки.

Зміст дисципліни (перелік навчальних елементів) не повинен дублювати зміст програм загальної середньої освіти або попередніх освітньо-кваліфікаційних рівнів. Сукупність змісту навчальних елементів повинна бути достатньою для реалізації конкретних умінь. При формуванні цієї інформаційної бази треба звернути увагу на таке:

  • навчальні елементи програм дисциплін гуманітарної та соціально-економічної підготовки мають віддзеркалювати світоглядні, гуманітарні, культурні, особистісні вимоги до виховання майбутнього фахівця та формування у нього загальних і спеціальних здатностей. Результат освітянської діяльності очікується не тільки у вигляді певної компетенції випускника ВНЗ, а також і як заплановане удосконалення у поглядах особи, її розумінні, цінностях, поведінці тощо. Таке удосконалення проявляється через діяльність особи (наприклад, під час обгрунтування та захисту своєї позиції, при вирішенні певної соціальної задачі). Отже, вимоги до соціально-значимих властивостей та якостей випускника вищого навчального закладу являють собою систему здатностей вирішувати певні проблеми й задачі соціальної діяльності та умінь, що є відображенням наявності цих здатностей;

  • для дисциплін природничо-математичної підготовки цілями навчання є уміння навчальної діяльності, що необхідні для опанування (на відповідному науковому рівні) навчальних елементів дисциплін професійної та практичної підготовки;

  • для дисциплін професійної та практичної підготовки зміст дисциплін визначають уміння (цілі професійної підготовки), які сформульовані в ОКХ.

Розподіл навчальних елементів за видами занять здійснюють з урахуванням видів умінь (предметно-практичні, предметно-розумові, знаково-практичні, знаково-розумові), які забезпечуються. Саме такий розподіл має стати основою формування навчального плану, а не навпаки.

Графа «Рівень сформованості знань». Від потрібного рівня сформованості знань залежить глибина проникнення до суті навчальної інформації.

Рівень засвоєння обумовлюється необхідним рівнем діяльності, у процесі якої має використовуватись навчальна інформація.

Ознайомчо-орієнтовний (ОО) рівень сформованості знань вимагає засвоєння змісту навчальних елементів на глибину, що забезпечує стереотипну діяльність. Понятійно-аналітичний (ПА) рівень має забезпечувати діагностичну діяльність. Продуктивно-синтетичний (ПС) - евристичну.

Графа «Час на засвоєння». Час на засвоєння - сума годин аудиторної та самостійної роботи студента. Час на засвоєння регламентується ОПП.

Розподіл часу на засвоєння навчального матеріалу доцільно здійснювати за психофізіологічними нормами або на основі експертних оцінок з урахуванням необхідних рівнів сформованості умінь та знань. Наприклад, вимога виконувати дії на рівні навичок потребує більше часу на засвоєння навчальної інформації за рахунок самостійної роботи студента. Продуктивно-синтетичний рівень сформованості знань потребує найбільшого часу на викладання та самостійну роботу. Цей час можливо скоротити відповідним методичним забезпеченням дисципліни, що є актуальним, насамперед, для дистанційної форми навчання.

Об’єктивне визначення та розподіл часу на засвоєння запобігає перевантаженню студентів, позитивно впливає на якість підготовки. Усунення протиріччя між обсягом дисципліни та часом на її засвоєння - кардинальне питання планування навчання.

Графа «Час на викладання». Час на викладання повинен складати від 1/3 до 2/3 часу на засвоєння.

При визначенні часу на викладання навчальної інформації доцільно орієнтуватись на оптимальні технології навчання.

7. Позначення фізичних одиниць

Приводяться позначення основних фізичних одиниць, які використовуються при викладанні дисципліни. Позначення узгоджуються укладачами програм усіх дисциплін напряму підготовки.

8. Форма підсумкового контролю

Встановлюється згідно з ОПП.

9. Відповідальність за якість викладання

Приводиться посада відповідальної особи.

10. Рекомендована література

Надається перелік літератури для самостійної роботи.

3.2.2.2. Приклад оформлення програми дисципліни


Стандарт ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ




Національний гірничий університет

(назва вищого навчального закладу)

Освітньо-професійна програма підготовки фахівців напряму 0903 Гірництво.

Програма нормативної дисципліни 30 П «Основи теорії та розрахунки засобів механізації переміщення вантажів».


Чинний від 2000-09-01

(рік, місяць, число)

1. Галузь використання

Стандарт поширюється на факультети та кафедри НГУ, які ведуть викладання нормативної дисципліни «Основи теорії та розрахунки засобів механізації переміщення вантажів» бакалаврам з гірництва; заклади освіти 1-го та 2-го рівнів акредитації, де в навчальні плани підготовки молодших спеціалістів з гірництва включена дисципліна.

Стандарт встановлює:

  • перелік змістових модулів та інформаційну базу (навчальні елементи), яка опосередковує освітні та професійні уміння за вимогами освітньо-кваліфікаційної характеристики бакалавра;

  • розподіл навчального матеріалу за видами занять;

  • норми часу на викладання та засвоєння інформаційної бази;

  • рівень засвоєння знань, що необхідний та достатній для оволодіння уміннями кваліфікації бакалавра з гірництва за вимогами освітньо-кваліфікаційної характеристики;

  • позначення одиниць фізичних величин;

  • вимоги до атестації якості освітньої та професійної підготовки бакалаврів;

  • відповідальність за якість освітньої та професійної підготовки.

Стандарт придатний для цілей сертифікації фахівців та атестації випускників вищих навчальних закладів.

2. Нормативні посилання

2.1. Закон України «Про вищу освіту».

2.2. ДК 003-95 Державний класифікатор професій.

2.3. ДК 009-96 Державний класифікатор видів економічної діяльності.

2.4. Постанова Кабінету Міністрів України від 20.01.98 №65 «Положення про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту)».

2.5. Освітньо-професійна програма вищої освіти за професійним спрямуванням 0903 Гірництво.

2.6. Постанова Кабінету Міністрів України №507 від 24 травня 1997 р. «Перелік напрямів та спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за відповідними освітньо-кваліфікаційними рівнями».


3. Позначення і скорочення

Рівні сформованості знань щодо змісту навчальних елементів:

ОО - ознайомчо-орієнтовний (особа має орієнтовне уявлення щодо понять, які вивчаються, здатна відтворювати формулювання визначень, законів тощо, вміє вирішувати типові завдання шляхом підставлення числових даних);

ООз - підрівень знайомств (особа має загальне уявлення про навчальний об’єкт);

ООр - підрівень репродукції (особа здатна відтворювати та пояснювати суттєві ознаки навчального об’єкту);

ПА - понятійно-аналітичний (особа має чітке уявлення та поняття щодо навчального об’єкту, здатна здійснювати смислове виділення, пояснення, аналіз, перенесення раніш засвоєних знань на типові ситуації),

ПС - продуктивно-синтетичний (особа має глибоке розуміння щодо навчального об’єкту, здатна здійснювати синтез, генерувати нові уявлення, переносити раніш засвоєні знання на нетипові, нестандартні ситуації).


4. Базові дисципліни



Основи психологiї i педагогіки

19П

Теорiя машин i механiзмiв



Основи економiчних теорiй

21П

Електротехнiка та основи електронiки



Основи права

22П

Електропостачання та електропривод

13Ф

Вища математика

23П

Гiдравліка та гідропривод

14Ф

Фiзика

28П

Основи гiрничого виробництва

17П

Теоретична механiка

33П

Безпека життєдiяльностi



Нарисна геометрiя та iнженерна графiка

34П

Основи охорони працi



5. Дисципліни, що забезпечуються

Забезпечуються дисципліни ОПП освітньо-кваліфікаційного рівня “спеціаліст”:

Рудниковий транспорт - спеціальність 7.090301

Транспортні системи збагачувальних виробництв - спеціальність 7.090302

Транспорт при будівництві шахт та підземних споруд - спеціальність 7.090303

Транспорт нафти та газу - спеціальності 7.090304, 7.090305.


6. Зміст дисципліни та розподіл часу за видами занять

Змістові модулі




Рівень сформо-ваності знань

Час

на

засво-єння

Час

на

викла-дання

ЛЕКЦІЇ

ПЕРЕДМОВА

2

1

Роль транспортних систем у гірничому виробництві

001

ООр

Професійні функції та задачі бакалаврів з гірництва при взаємодії з транспортними системами гірничих підприємств

002

ООр

1. ВАНТАЖІ, ТРАНСПОРТНІ СИСТЕМИ ТА ТЕХНОЛОГІЇЇ

ГІРНИЧИХ ПІДПРИЄМСТВ

1.1. Характеристики вантажів

2

1

Види вантажів

003

ООр

Щільність

004

ООр

Гранулометричний склад

005

ООр

Міцність

006

ООр

Кут природного укосу

007

ООр

Особливі властивості

008

ООр

1.2. Транспортні системи та технології (шахти, кар’єри, збагачувальні фабрики, склади, породні комплекси)

8

4

Вантажопотоки

009

ООр

Узагальнені функціональні структури транспортних систем та ланок гірничих підприємств

010

ООз

Технологічні схеми переміщення вантажів

011

ООр

Номенклатура засобів переміщення вантажів

012

ООр

2. Загальна характеристика засобів

переміщення вантажів

4

2

Загальні відомості та класифікація

013

ООр

Конструктивно-функціональна структура:







  • стаціонарні транспортні засоби

014

ПА

  • самохідні транспортні машини

015

ПА

  • вантажопідйомні машини і механізми

016

ПА

  • спеціальне обладнання

017

ПА

  • енергопостачання засобів переміщення вантажів

018

ПА

3. КРИТЕРІІЇ ОЦІНКИ ЗАСОБІВ ПЕРЕМІЩЕННЯ ВАНТАЖІВ

4

2

Функціональні критерії

019

ПА

Економічні критерії

020

ПА

Антропологічні критерії

021

ПА

4. СИЛА ТЯГИ ДЛЯ ПЕРЕМІЩЕННЯ ВАНТАЖІВ

4

2

Основні співвідношення

040

ПА

Переміщення зосередженого вантажу

041

ПА

Переміщення розподіленого вантажу:







  • гнучким тяговим елементом

042

ПА

  • гвинтом

043

ПА

  • середовищем

044

ПА

5. тягові характеристики приводних елементів

і потужність двигунів

4

2

Тягові характеристики

045

ПА

Навантажувальна діаграма

046

ПА

Потужність двигунів:







  • для тривалого режиму з постійним навантаженням

047

ПА

  • для тривалого режиму зі змінним навантаженням

048

ПА

  • для повторно-короткочасного навантаження

049

ПА

Перевірка потужності двигунів на перевантажувальну здатність

050

ПА

6. ТЯГОВА ТА ГАЛЬМОВА ЗДАТНІСТЬ САМОХІДНИХ МАШИН

6.1. Одиночне колесо







4

2

Реалізація тягової та гальмової сил

051

ПА

Поточна тягова та гальмова сили

052

ПА

Коефіцієнт зчеплення колеса з опорою

053

ПА

Максимальна тягова та гальмова сили

054

ПА

6.2. Колісна самохідна машина







2

1

Реалізація тягової та гальмової сил машини

055

ПА

Поточна тягова та гальмова сила машини

056

ПА

Коефіцієнт зчеплення

057

ПА

Максимальна тягова та гальмова сила

058

ПА

6.3. Гусеничні самохідні машини

059

ПА

2

1

7. ТЯГОВА ЗДАТНІСТЬ ПРИВОДНИХ БЛОКІВ СТАЦІОНАРНИХ УСТАНОВОК

4

2

Барабани з навивкою гнучкого тягового елемента

060

ПА

Барабани та шківи тертя

061

ПА

Приводні зірки

062

ПА

8. ХАРАКТЕРИСТИКИ ГАЛЬМ

4

2

Гальма елементів обертання

063

ПА

Рейкові гальма

064

ПА

Парашути

065

ПА

9. ТЯГОВІ РОЗРАХУНКИ ЗАСОБІВ ПЕРЕМІЩЕННЯ ВАНТАЖІВ

9.1. Самохідні машини

8

4

Самокатний ухил

066

ПС

Ухил рівноваги

067

ПС

Гранична маса поїзда

068

ПС

Швидкість руху

069

ПС

Гальмовий шлях

070

ПС

9.2. Стаціонарні засоби переміщення вантажів

8

4

Натяг тягового елементу

071

ПС

Потрібна потужність двигуна

072

ПС

Міцність тягового елементу

073

ПС

Місце розташування приводу

074

ПС

Зусилля натягової станції

075

ПС

Мінімальний кут нахилу площини для самотічного переміщення вантажів

076

ПС

9.3. Вантажопідйомні машини та механізми

077

ООр

4

2

9.4. Параметри енергопостачання транспортних засобів

4

2

Акумуляторні батареї

078

ООр

Контактна мережа

079

ООр

Індукційне електропостачання

080

ООр

Кабельне електропостачання

081

ООр

Висновки

4

2

Напрямки розвитку транспортних технологій та систем гірничих підприємств

082




Напрямки удосконалення засобів переміщення вантажів

083




Напрямки наукових досліджень

084




ЛАБОРАТОРНІ ЗАНЯТТЯ

1. Дослідження реальних режимів роботи засобів переміщення вантажів

12

6

Планування експерименту

092

ПА

Апаратура та методи вимірювання параметрів.

Обробка результатів

093

ПА

ПРАКТИЧНІ ЗАНЯТТЯ

1. Конструкції засобів переміщення вантажів

12

6

Принцип дії

085

ПА

Складові частини

086

ПА

Технічна характеристика

087

ПА

Правила технічної експлуатації

088

ПА

Можливі несправності та методи їх усунення

089

ПА

Правила безпеки

090

ПА

Напрями удосконалення

091

ПА

2. Проектування схем транспорту гірничих підприємств

12

6

Визначення вантажопотоків

094

ПА

Вибір видів транспорту

095

ПА

Вибір видів та типів транспортних засобів

096

ПА

Перевірочні розрахунки засобів переміщення вантажів

097

ПА

Умовні позначення транспортних засобів та обладнання

098

ООр

Розробка схеми транспорту

099

ПА

УСЬОГО:

108

54

Лекції

72

36

Лабораторні заняття

12

6

Практичні заняття

24

12

7. Позначення фізичних величин

продуктивність;

маса вантажу;

– щільність;

лінійна щільність;

– сила тяги;

сила ваги;

опір руху;

– швидкість руху;

прискорення;

– коефіцієнт тертя;

– сила електричного струму;

– потужність;

 – коефіцієнт корисної дії

 – кут нахилу площини до обрію;

 – кут охоплення;

 – кут природного укосу

 – коефіцієнт інерції обертових мас

– коефіцієнт зчеплення.



8. Форма підсумкового контролю


Форма підсумкового контролю - іспит.


9. Відповідальність за якість викладання

Відповідальність за якість викладання несе завідувач кафедри.


10. Рекомендована література

10.1 Транспорт на горных предприятиях. Под общей ред. проф. Кузнецова Б.А.: 2-е перераб. и доп. изд-ние - М. - Недра, 1976.

10.2 Салов В.О. Тягові розрахунки засобів переміщення вантажів. Конспект лекцій. - Дніпропетровськ: НГА України, 2001.

3.3. Діагностика якості підготовки

Система діагностики включає педагогічні тести досягнень, комплексні кваліфікаційні завдання, кваліфікаційні роботи (дипломний проект, дипломна робота).


3.3.1 Педагогічні тести досягнень

Професійні уміння викладача вищої школи щодо конструювання педагогічних тестів досягнень:

За результатами аналізу змісту інформаційної бази навчальної дисципліни (системи навчальних елементів) з урахуванням особливостей класифікаційних угруповань навчальних елементів та належного рівня сформованості знань щодо змісту кожного з них:

  • розробляти план тесту;

  • визначати форми тестових завдань, які найбільш відповідають цілям діагностики рівня якості освітньої або професійної підготовки;

  • створювати систему базових тестових завдань.

Проводити у складі тестової комісії за допомогою відповідної методики попередню експертизу системи базових тестових завдань з метою її оптимізації.

Використовуючи базову систему тестових завдань за допомогою уніфікованої технології проведення педагогічних вимірювань здійснювати пілотні тестування на репрезентативній виборці тих, хто навчається.

Використовуючи результати пілотних тестувань за допомогою технології психологічного аналізу тесту та тестових завдань проводити стандартизацію тесту, тобто встановлювати діагностичні властивості тесту через визначення певних статистичних параметрів.

Використовуючи результати пілотних тестувань за допомогою певних методів порівняння та інтеграції результатів педагогічного контролю проводити шкалювання результатів тестування.


Класифікація форм тестових завдань подана на рис. 3.6.

Форма тестового завдання повинна адекватно відповідати класифікаційним ознакам навчального елемента та рівню засвоєння, що вимагається.

Нижче приведені приклади тестових завдань, складених за методикою В.Л. Петренко та І.Є. Булах.





ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ЗАКРИТОЇ ФОРМИ

Завдання з множинним вибором

Завдання передбачають принаймні три можливі відповіді (але не більше п’яти). Завдання такого типу доцільно використовувати у випадках, коли перевіряються уміння правильно відтворювати отримані знання.

У запропонованих декількох відповідях є правильною лише одна. Складання таких завдань вимагає підбору правдоподібних варіантів відповідей.

Компоненти тестового завдання: інструкції з виконання, запитальна (змістова) частина, відповідь.

Текст інструкції повинен відрізнятися від основного тексту іншим шрифтом та відокремлюватися від тестових завдань двокрапкою.

Запитальна частина тестового завдання формулюється, як правило, у стверджувальній формі стисло, чітко, без подвійного тлумачення.

Процедура обчислювання повинна бути простою, без застосування складних технічних засобів.


Побудова за принципом класифікації

З

n
авдання доцільно використовувати при перевірці умінь вільного орієнтування у групі схожих понять, явищ, процесів тощо.


Побудова за принципом кумуляції

Запитальна частина таких завдань має порівняльний характер: одна з декількох відповідей має бути найкращою, найбільш вірною, повною, такою, що частіше зустрічається.





Побудова за принципом циклічності





Побудова за сполученням принципів





Альтернативні завдання

П
ередбачають наявність двох варіантів організації відповіді типу “так - ні”; “вірно - невірно” тощо. Як правило, їх використовують для грубої перевірки правильності вибору або прийняття рішення у згорненій формі.


Тестові завдання на відновлення відповідності частин

Тестові завдання на відновлення відповідності частин являють собою модифікацію тестових завдань з множинним вибором.

Завдання подаються у вигляді двох чи більше колонок слів, фраз, графічних зображень, цифрових або літерних позначень тощо.

Кожний елемент у відповідній колонці нумерується цифрою або літерою. Тому, хто тестується, необхідно визначити відповідність елементів, розміщених у різних колонках.

Перелік елементів у першій колонці повинен складатися з однорідних елементів кількістю не більше п’яти.

Для уникнення можливого припасування останнього запитання до останньої, ще невикористаної відповіді, кількість елементів у кожній колонці має бути різною.

Відповіді доцільно розміщувати у логічній, алфавітній, цифровій або хронологічній послідовності.

Інструкція повинна чітко вказувати на принцип підбору відповідей, а також на можливість використання відповіді один або кілька разів.


Побудова за принципом відповідності (асоціативних зв’язків)

З
авдання дають можливість установити знання фактів, взаємозв’язків, термінології, позначень, методик тощо.


П
обудова за принципом порівняння і протиставлення.


Завдання на порівняння і протиставлення (на аналіз взаємозв’язку) рекомендується для перевірки умінь виявляти розпізнавальні ознаки різних явищ, ситуацій тощо.


Побудова за принципом запитань з множинними відповідями

Завдання з множинними відповідями «правильно - неправильно» використовуються у ситуаціях, коли відповіді або рішення можуть бути тільки правильними або неправильними. Крім того, досить часто на запропоноване запитання існує декілька правильних відповідей. У такому разі вважається, що тестується глибина знань, розуміння різних аспектів явищ, процесів тощо.

Завдання цього типу містять основу, до якої, як правило, пропонуються чотири пронумеровані відповіді. Така основа може подаватися у формі твердження, фрагментів тексту, ілюстрацій тощо. Відповіді повинні бути тільки вірними або тільки невірними. В інструкції обов’язково наводиться правило вибору відповіді.

П
обудова за принципом визначення причинної залежності


Завдання на визначення причинної залежності використовуються при необхідності перевірки розуміння певної причинної залежності між двома явищами.

Запитання складається таким чином, що кожне з двох тверджень, пов’язаних сполучником “тому, що”, є повним і чітко сформульованим реченням. Тому, хто тестується, спочатку необхідно визначити, вірне чи невірне кожне з двох тверджень окремо, а лише потім, якщо обидва вірні, визначити, вірна чи невірна причинна залежність між ними.

Т
естові завдання на відтворення вірної послідовності (комбінації)


Завдання потребують переструктурування даних або елементів будь-якої комбінації. Використання завдань доцільне у разі діагностики правильної послідовності дій (нормативної діяльності), алгоритмів діяльності, послідовностей, технологічних прийомів тощо. Можливе також їх використання для контролю засвоєння загальноприйнятих формулювань визначень, правил, законів, фрагментів нормативних документів тощо.

Завдання використовують у вигляді уявної моделі дій, уявного тренажера тощо. Той, хто тестується, повинен проставити порядкові номери компонентів дій, розташованих у вільному порядку. При необхідності завдання можна супроводити певною назвою, а також визначити початок запропонованої послідовності слів.





ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ВІДКРИТОЇ ФОРМИ

Тестові завдання відкритого типу, що передбачають вільні відповіді тих, хто тестується, є завданнями без запропонованих варіантів відповідей і використовуються для виявлення знань термінів, визначень, понять тощо. Той, хто тестується, виконує завдання за власним баченням. За змістом тестове завдання відкритого типу - твердження з невідомою змінною.


Доповнити твердження одним словом:


ЗНАННЯ – ЦЕ НЕ МЕТА, А …………………..




3.3.2. Комплексні кваліфікаційні завдання

Професійні уміння викладача вищої школи щодо формування комплексних кваліфікаційних завдань.

Викладач вищої школи у складі групи методистів та викладачів ВНЗ з урахуванням вимог ОКХ фахівця певного освітньо-кваліфікаційного рівня за відповідними методиками повинен:

  • орієнтувати вихідні дані ККЗ на умови реальних виробничих ситуацій, що характерні посадовим обов’язкам фахівця;

  • відбирати довідкову літературу, необхідну та достатню для виконання ККЗ;

  • забезпечувати складність і комплексність ККЗ;

  • формувати ККЗ за трудомісткістю відповідно до регламенту виконання;

  • створювати еталони рішень ККЗ;

  • визначати об’єктивні критерії оцінки виконання ККЗ.


Зміст комплексних кваліфікаційних завдань необхідно орієнтувати на діагностику рівня професійної підготовки випускника, який має займати первинну посаду, що найбільш характерна для освітньо-кваліфікаційного рівня “спеціаліст” відповідної спеціальності, тобто - націлити на контроль ступеню досягнення цілей професійної підготовки.

Сформульовані в ОКХ типові (характерні) задачі діяльності являють собою виробничі проблемні ситуації. Діагностичні та евристичні задачі діяльності (шифри - Д і Е) мають бути основою для ККЗ фахівця освітньо-кваліфікаційного рівня “спеціаліст”. Зв’язок вимог ОКХ з питаннями ККЗ необхідно здійснювати посиланням на номери і шифри задач та умінь, ступінь досягнення яких контролюється.

Наприклад:

Примітка: контролюється ступінь опанування уміннями ОКХ:

8 ПФ.Е - 8.1 ЗР.О, 11 ПФ.Д - 11.4 ПР.Р




Однозначний зв’язок ККЗ і ОКХ дозволяє визначити необхідність використання довідкової літератури. Наприклад, вимоги здійснювати уміння на рівні навичок (шифр - Н) або з постійним розумовим контролем (Р) не передбачають використання будь-яких джерел інформації. Навпаки, уміння, що можливо здійснювати з опорою на джерела інформації (О), визначають характер джерел - довідник, таблиця, графік тощо.

Контроль предметно-практичних умінь (шифр - ПП) та знаково-практичних (ЗП) має вимагати вияв практичної підготовки, а контроль предметно-розумових (ПР) та знаково-розумових (ЗР) - теоретичної підготовки випускників.

Комплексність завдань повинна реалізуватись не тільки кількістю завдань, але й за рахунок підбору задач, які вимагають використання декількох умінь ОКХ. Обсяг і складність завдань повинні відповідати регламенту виконання ККЗ (8 академічних годин).

Нижче подано приклад оформлення ККЗ.


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Національний гірничий університет


КОМПЛЕКСНЕ КВАЛІФІКАЦІЙНЕ ЗАВДАННЯ № 21

1   2   3   4   5   6   7



Схожі:

3. технології проектування педагогічного процесу iconПротокол №1 від 29. 08. 2011 Керівник мо с. М. Братковська погоджено
...
3. технології проектування педагогічного процесу iconВиступ на педраді: «Активізація роботи педагогічного колективу з творчого впровадження перспективного педагогічного досвіду з проблеми нвк»
Тими поняттями. Сучасні інформаційні і телекомунікаційні технології змінили не тільки те, як люди виробляють продукти і послуги,...
3. технології проектування педагогічного процесу iconПедагогіка співробітництва (лисенкова, шаталов, волоков, амонашвілі)
Педагогіка співпраці – напрям педагогічного мислення і практичної діяльності, спрямований на демократизацію і гуманізацію педагогічного...
3. технології проектування педагогічного процесу iconПсихолого-педагогічне проектування навчально-виховного процесу в дошкільному навчальному закладі

3. технології проектування педагогічного процесу iconУдк: 378. 937 Олена Маленко внутрішньолюдський потенціал у процесі формування педагогічного артистизму
У статті розкриваються основні внутрішні засади людського потенціалу, що дозволяють прогнозувати ефективність процесу формування...
3. технології проектування педагогічного процесу iconПроектна технологія
Сутність проектної технології- у функціонуванні цілісної системи дидактичних засобів ( змісту, методів,прийомів тощо),що адаптує...
3. технології проектування педагогічного процесу iconПротокол № П. Ф. Барановський від 20 р
«Удосконалення навчально-виховного процесу шляхом впровадження нових педагогічних технологій» та виховна проблема «Нові технології...
3. технології проектування педагогічного процесу iconМетодичні вказівки до дипломного проектування для студентів усіх форм навчання
Мета та завдання на дипломне проектування
3. технології проектування педагогічного процесу iconПрограма вступних фахових випробувань на освітньо-кваліфікаційні рівні " магістр" та "спеціаліст" зі спеціальності "Інформаційні технології проектування"
Предмет ікг та його технічне забезпечення. Стандарти на шрифти, лінії, креслення розмірів та штрихувань на технічних кресленнях
3. технології проектування педагогічного процесу iconМетодичний супровід психолого-педагогічного проектування особистісного розвитку учнів школи-інтернату
...
3. технології проектування педагогічного процесу iconЛистопад, 2009р. Особливості втілення проектної технології у початкових класах
Проектування в початковій школі має свою специфіку: слід враховувати вікові та психологічні особливості учнів бо зрозуміло, що бачити,...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©te.zavantag.com 2000-2017
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи