Правовий статус адвоката та гарантії його забезпечення icon

Правовий статус адвоката та гарантії його забезпечення




Скачати 49.25 Kb.
НазваПравовий статус адвоката та гарантії його забезпечення
Дата конвертації07.08.2013
Розмір49.25 Kb.
ТипДокументи




Максим ЧЕРНЕНОК

кандидат юридичних наук, адвокат,

в.о. директора департаменту з кримінального судочинства

і виконання судових рішень ЗАТ „Інюрполіс“

Правовий статус адвоката та гарантії його забезпечення

На сьогоднішній день операторами україн­ського юридичного ринку можуть виступати як адвокати, так і юристи, які не є адвокатами. В зв’язку з цим виникає запитання: яка різниця між адвокатською діяльністю та юридичною практикою? Згідно зі ст. 17 проекту Закону України № 3061/П від 30.06.2004 р. „Про адвокатуру“, адвокатська діяльність – це індивідуальна, професійна, незалежна діяльність адвоката, який одержав статус у порядку, встановленому цим Законом, з надання правової допомоги, захисту, представництва фізичних і юридичних осіб за оплату згідно з договором або за рахунок бюджету в передбачених цим Законом випадках. Адвокат може здійснювати адвокатську діяльність на всій території України без будь-якого додаткового дозволу. Адвокатська діяльність не є підприємницькою.

Крім того, в п. 8 ч. 1 ст. 31 вищезазначеного проекту зазначено, що при здійсненні адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний здійснювати свою професійну діяльність лише в одній з організаційних форм, передбачених цим Законом. Тобто адвокат може працювати або в адвокатському кабінеті, або адвокатському бюро, або адвокатській фірмі, або адвокатському об’єднанні. Зважаючи на те, що адвокатська діяльність не може бути прибутковою, а за своїм характером є індивідуальною, організаційно-правові форми адвокатської діяльності, закріплені у вищезаз-наченому проекті, будуть забезпечувати, по суті, тільки інфраструктурне обслуговування учасників цієї діяльності, а адвокати і надалі будуть працювати індивідуально. Що ж до існуючих на сьогоднішній день адвокатських фірм, яким властиві риси звичайної комерційної організації, то їм необхідно буде обирати або залишатися в адвокатурі, або залишати її.

Що стосується юридичної практики, то на сьогоднішній день в Україні існує багато юридичних фірм, які об’єднують висококваліфікованих юристів, в тому числі адвокатів, і надають якісні юридичні послуги. Переваги юридичної фірми в порівнянні з окремим адвокатом очеви­дні. По-перше, фірма побудована на командній основі, тобто з’являється ефект колективної творчості. По-друге, велика фірма може дозволити собі введення спеціалізації серед юристів, може забезпечити комплексність послуг. По-третє, фірма спроможна акумулювати значні фінансові ресурси, що підвищує можливості якісного виконання юридичних послуг. По-четверте, для клієнтів, які є юридичними особами, велике значення має можливість включення витрат на юридичне обслуговування підприємств до валових витрат. Внаслідок цього багато підприємств і платоспроможних фізичних осіб для захисту своїх інтересів обирають саме юридичні (консалтингові) фірми.

Разом з тим, діяльність юридичних фірм і індивідуально практикуючих юристів на сьогоднішній день не ліцензується. Тобто якість наданих послуг оцінюється лише клієнтом. Укладаючи договір на здійснення юридичних послуг в господарському і цивільному процесах, клієнт несе пе­вний ризик: внаслідок надання неякісних юридичних послуг можуть бути обмежені його майнові, трудові, соціальні та інші права. Проте надання неякісних юридичних послуг в кримінальному або адміністративному процесі може позбавити клієнта більш значущих благ особистої свободи. Тому цей вид юридичних послуг обумовлює необ-хідність певного державного контролю за його здійсненням. Цей контроль обумовлений інтересами правосуддя, коли державі небайдуже, які особи здійснюють цей вид юридичної допомоги, які вимоги пред’являються до цих осіб. Держава повинна контролювати забезпечення здійснення юридичної допомоги за призначенням органів досудового слідства і суду, безоплатної допомоги окремим категоріям осіб. Тому ми погоджуємось з тією точкою зору, що в рамках однієї професії можуть існувати як адвокати, так і практикуючі юристи, а посилання на те, що внаслідок усунення з ринку юридичних послуг юристів, які не є адвокатами, якість юридичних послуг покращиться, є безпідставними. Однак в адміністративному і кримінальному процесах повинні брати участь лише юристи, які відповідають певному кваліфікаційному рівню, тобто адвокати. Участь адвокатів в кримінальному процесі обумовлює надання їм спеціальних прав, обов’язків та гарантій діяльності. Проте спірним виглядає обов’язок адвоката, встановлений в п. 6 ч. 1 ст. 31 проекту Закону „Про адвокатуру“, виконувати вимоги закону щодо обов’язкової участі як захисник за призначенням, надавати безоплатну для громадян допомогу у випадках, встановлених законом. Виникає запитання: якщо держава взяла на себе конституційний обов’язок забезпечити кожного юридичною допомогою, в тому числі безкоштовною, то вона повинна і виконувати цей обов’язок, створюючи державні колегії адвокатів, які будуть фінансуватися з державного бюджету. А згідно законопроекту ця функція держави перекладається на плечі адвокатів, які не є державними службовцями, що порушує принцип соціальної справедливості. Крім того існує багато адвокатів-цивілістів, бізнес-адвокатів, які не займаються кримінальними справами, внаслідок чого вони не зможуть надати клієнту кваліфіковану допомогу в кримінальному процесі. Також слід зазначити, що примусовий труд не може бути якісним. Проте за невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків адвокат несе дисциплінарну відповідальність.

Досить спірним є і питання адвокатських привілеїв. Так, в ст. 33 проекту Закону „Про адвокатуру“ забороняється проведення обшуку і огляду адвоката, його речей і приміщень, де він здійснює адвокатську діяльність або проживає, стеження за адвокатом, контролювання застосовуваних адвокатом для надання правової допомоги інформаційних систем і засобів зв’язку, знімання з них інформації, прослуховування його розмов та проведення будь-яких операти­вно-розшукових заходів, що можуть призвести до розголошення адвокатської таємниці. Тобто у вищезазначених нормах встановлюються пе­вні процесуальні процедури, які не узгоджені з КПК України. На наш погляд, особливості провадження кримінального переслідування адвоката, як і інших осіб, на яких розповсюджуються певні привілеї, повинні бути передбачені Кримінально-процесуальним кодексом України. Відповідно до п. 9 ст. 33 проекту Закону „Про адвокатуру“, адвоката не можна притягнути до кримінальної чи іншої відповідальності або погрожувати її за­стосуванням у зв’язку з наданням правової допомоги, здійсненням захисту чи представництва згідно з законом (у тому числі й після втрати ним статусу адвоката, якщо ці дії пов’язані з його попередньою адвокатською діяльністю). Проте імунітет адвоката від кримінальної відповідальності за висловлювання, здійснені ним під час адвокатської діяльності, не може бути абсолютним. Так, на практиці бувають непоодинокі випадки вчинення адвокатами злочинів проти правосуддя, наприклад злочину, передбаченого ст. 376 КК України, втручання в діяльність судових органів, яке може виражатись в „позапроцесуальних“ вимогах, вказівках скоїти ті чи інші дії або прийняти те чи інше рішення, погрозах, обіцянках надати будь-які блага, організованій критиці в засобах масової інформації та ін. На нашу думку, процесуальні „пільги“ адвокатів повинні слугувати, в першу чергу, цілям правосудця. Ці „пільги“, з одного боку, повинні бути достатніми для того, щоб гарантувати незалежність адвокатів від судових і правоохоронних органів, а з другого боку, ці „пільги“ не повинні бути безмежними, що дало б адвокатам можливість зловживати своїм правовим статусом. Наші зауваження до вищезазначеного законопроекту носять дискусійний характер. А сам майбутній закон має стати результатом розумних компромісів у адвокатському середовищі.




Юридичний Радник №2 2004



Схожі:

Правовий статус адвоката та гарантії його забезпечення iconСемінарське заняття № Конституційно-правовий статус іноземців та біженців
Конституційно-правовий статус іноземних громадян та осіб без громадянства в Україні
Правовий статус адвоката та гарантії його забезпечення iconПравовий статус особи в зарубіжних країнах
Становище індивіда в суспільстві, відображене і закріплене в основному законі, визначається як конституційний статус особи. Його...
Правовий статус адвоката та гарантії його забезпечення iconПравовий статус особи в зарубіжних країнах
Становище індивіда в суспільстві, відображене і закріплене в основному законі, визначається як конституційний статус особи. Його...
Правовий статус адвоката та гарантії його забезпечення iconПравовий статус Секретаріату Президента України
Основним завданням с-ту є забезпечення на засадах відкритості, гласності та прозорості здійснення Пр-том у-и його повноважень, визначених...
Правовий статус адвоката та гарантії його забезпечення icon31. Соціальне становище адвоката 32. Місце адвокатури у правоохоронній системі держави
Відмінність пояснення адвоката в суді касаційної інстанції від промови адвоката в суді першої інстанції по цивільній справі
Правовий статус адвоката та гарантії його забезпечення iconТема: „ Міжнародне морське право” План
Територіальне море. Ширина територіальних вод та методи її відрахування. Правовий режим територіальних вод. Правовий статус прилеглої...
Правовий статус адвоката та гарантії його забезпечення iconЗакон україни про службу в органах місцевого самоврядування
України права на службу в органах місцевого самоврядування, визначає загальні засади діяльності посадових осіб місцевого самоврядування,...
Правовий статус адвоката та гарантії його забезпечення iconЗакон україни про службу в органах місцевого самоврядування (Відомості Верховної Ради України (ввр), 2001, n 33, ст. 175)
України права на службу в органах місцевого самоврядування, визначає загальні засади діяльності посадових осіб місцевого самоврядування,...
Правовий статус адвоката та гарантії його забезпечення iconЗ а к о н у к р а ї н и про статус ветеранів війни, гарантії

Правовий статус адвоката та гарантії його забезпечення iconПравовий статус юридичних осіб
України з іншими державами. Статус іноземної юридичної особи зумовлює її державну належність для визначення: обсягу її правосуб'єктності;...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©te.zavantag.com 2000-2017
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи