НавчальноМетодичне забезпечення курсу Менеджмент” Міністерство освіти і науки України Київський Національний Економічний Університет Навчально-Методичне забезпечення курсу “Менеджмент” для бакалаврів економіки icon

НавчальноМетодичне забезпечення курсу Менеджмент” Міністерство освіти і науки України Київський Національний Економічний Університет Навчально-Методичне забезпечення курсу “Менеджмент” для бакалаврів економіки




НазваНавчальноМетодичне забезпечення курсу Менеджмент” Міністерство освіти і науки України Київський Національний Економічний Університет Навчально-Методичне забезпечення курсу “Менеджмент” для бакалаврів економіки
Сторінка12/20
Дата конвертації02.05.2013
Розмір2.68 Mb.
ТипПрограма
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   20


Проведення організаційних змін. Процес проведення організаційних змін охоплює комплекс робіт, який включає:

  1. Аналіз підготовленості (сприйняття) персоналу до майбутніх змін. Цей аналіз переслідує такі цілі:

  • виявлення наявності достатніх фінансових, матеріальних і трудових ресурсів фірми для здійснення змін;

  • виявлення основних організаційних і психологічних перешкод організаційним змінам;

  • виявлення ступеня зацікавленості вищого керівництва фірми в проведенні організаційних змін.

2. Вибір тактики проведення організаційних змін, яка може бути:

  • директивною (примусовою, яка дає лише тимчасову рівновагу);

  • тактикою переконань;

  • тактикою залучення.

3. Створення умов для здійснення змін. Процес створення умов для проведення змін включає в себе:

  • повний опис змін і ознайомлення з ними кожного робітника, якого цей процес стосується;

  • залучення до участі в прийнятті рішень щодо змін тих робітників, яких вони стосуються;

  • спростування чуток і побоювань шляхом більш широкого розповсюдження інформації про зміни;

  • надання змінам якомога більш прийнятного характеру;

  • демонстрацію зацікавленості вищого керівництва у змінах.

Якщо опір змінам значний, то пропонується їх впроваджувати в обмежених масштабах, тобто використовувати експериментальний (пілотний) проект, в якому чітко вказано, що організаційні зміни впроваджуються як експеримент.

4. Вибір підрозділу, що буде здійснювати зміни. Таким підрозділом може бути:

- внутрішньофірмовий підрозділ;

- зовнішня організація (консультант).

5. Вибір методу здійснення організаційних змін. Такий вибір має два аспекти:

- визначення швидкості, з якою мають бути проведені зміни;

- визначення місця, з якого повинні починатися зміни.

^ За швидкістю розрізняють:

а) метод “землетрусу”, пов’язаний зі здійсненням докорінних змін у порівняно короткий період,

б) метод поступових змін, пов’язаний з поступовими змінами за тривалими фазами.

^ За критерієм місця, з якого починаються зміни, розрізняють:

а) метод зверху донизу;

б) метод знизу доверху;

в) бінарний метод;

г) метод клина;

д) метод багатьох точок.

ТЕМА 5. Мотивація.


План лекції


  1. Поняття і сутність мотивації.

  2. Змістовні теорії мотивації.

  3. Процесні теорії мотивації.



  1. Поняття і сутність мотивації


Привести у дію організовану систему для отримання необхідного результату можливо лише шляхом певного впливу на неї управляючого органу або особи. Необхідні певні інструменти впливу на елементи системи, щоб вона почала своє функціонування. Одним із таких інструментів є мотивація. Для того, щоб ефективно рухатися назустріч меті, керівник має не тільки спланувати і організовувати роботу, але й примусити людей виконувати її згідно до опрацьованого плану.

Мотивація у широкому розумінніце процес спонукання працівників до діяльності для досягнення цілей організації.

З цього визначення можна зробити висновок, що ефективна реалізація функції мотивації потребує:

  1. усвідомлення того, що спонукає робітника до праці;

  2. розуміння того, як направити ці спонукання в русло досягнення цілей організації.
^

Психологія і соціологія розглядають спонукання як поведінкове виявлення потреб, сконцентрованих на досягненні цілей.


Потреба – це особливий стан психіки індивіда, усвідомлена ним незадоволеність, відчуття нестачі (браку) чогось, відображення невідповідності між внутрішнім станом і зовнішніми умовами. При цьому потреби поділяють на:

  • потреби першого роду, які за своєю сутністю є фізіологічними (потреби в їжі, сні тощо);

  • потреби другого роду, які носять соціально-психологічний характер (потреби в повазі, владі, визнанні заслуг тощо).

Потреби першого роду закладені в людину генетично, а другого – є наслідком її соціальної життєдіяльності.

Потреби неможливо безпосередньо спостерігати або вимірювати. Про їх існування можна судити лише спостерігаючи поведінку людей.

Потреба, яка реально відчувається людиною, викликає у неї стан спрямованості здійснити конкретну дію (дії), спрямовані на задоволення цієї потреби. Такий процес і являє собою спонукання. Отже, спонукання – це потреба, усвідомлена з точки зору необхідності здійснення конкретних цілеспрямованих дій. При цьому конкретні дії (поведінка) людини розглядаються як засіб задоволення потреби.

Коли людина досягає поставленої мети, її потреба може бути:

  • задоволена;

  • частково задоволена;

  • незадоволена.

Ступінь задоволення потреби впливає на спонукання (чи мотиви) поведінки людини в майбутньому.

Отже, спрощену модель процесу мотивації можна представити у вигляді такої схеми (рис.5.1.).

Потреби викликають у людини бажання (прагнення) до їх задоволення. Тому сутність мотивації зводиться до створення умов, що дозволяють робітникам відчувати, що вони можуть задовольнити свої потреби такою поведінкою, яка забезпечує досягнення цілей організації.

Інструментом спонукання людей до ефективної діяльності є винагородження. В теорії управління під винагородженням розуміється широкий спектр конкретних засобів, що базуються на системі цінностей людини. При цьому розрізняють два типи винагородження:




^

Рис.5.1. Спрощена модель процесу мотивації



1) внутрішнє – його дає сама робота, її результативність, змістовність,

значущість тощо;

2) зовнішнє – його робітник отримує від організації (зарплата, просування за службою, пільги, привілеї тощо).

Історичний аспект мотивації. В історії розвитку теорії мотивації можна виділити наступні етапи:

1) етап простої мотивації (традиційний підхід). Сутність цього підходу зводилась до використання політики "батога і пряника": дії, які вважаються корисними - винагороджуються, а шкідливі (небажані) - караються. Прикладом мотивації такого типу є мотивація за Тейлором. Він запропонував оплачувати працю тих, хто виробляв більше продукції пропорційно їх внеску. Наслідком такого підходу до мотивації було значне підвищення продуктивності праці. Проте, простий "пряник" не завжди примушує людину працювати завзято. Робітники в сучасних організаціях значно більш освідченні і забезпечені, ніж в минулі часи. Тому, мотиви їхньої трудової діяльності значно складніші і важчі для впливу;

2) етап соціально-психологічної мотивації. Його сутність зводиться до використання в управлінні методів психології та соціології. В його основу покладено дві концепції. Перша - психологічної мотивації: використання теорії підсвідомого З.Фрейда. Основна теза цієї концепції полягає в тому, що на рівні підсвідомого людина не завжди поводиться раціонально. Друга концепція соціально-психологічної мотивації. Її засновником вважається Елтон Мейо (Хоторнські експерименти).

  1. Змістовні теорії мотивації


Змістовні теорії мотивації ґрунтуються на ідентифікації таких внутрішніх потреб, які примушують людей діяти так, а не інакше. Іншими словами, змістовні теорії мотивації являють собою спроби визначити і класифікувати потреби людей, що спонукають їх до дій. Знаючи потреби підлеглих, менеджер може створювати умови для їх задоволення таким чином, щоб забезпечити досягнення цілей організації.

Найвідомішими змістовними теоріями мотивації є такі:

  1. теорія ієрархій потреб Абрахама Маслоу;

  2. теорія ERG Клейтона Альдерфера;

  3. теорія потреб Девіда МакКлеланда;

  4. теорія мотиваційної гігієни Фредеріка Герцберга.

1. В основу теорії ієрархії потреб Абрахама Маслоу покладено:

– тезу про те, що поведінка людини звичайно спрямовується намаганням задовольнити її найсильнішу на даний момент потребу;

– передбачення, що потреби людини мають ієрархічну структуру, тобто вони можуть бути впорядковані за критерієм зростання їх важливості для людини;

– припущення, що найсильніша потреба визначає поведінку людини доти, доки вона не буде задоволена. Якщо одночасно існують дві або більше однаково сильних потреби, то домінуючою є потреба нижчого рівня. Це означає, що потреби задовольняються в певному порядку: потреби нижчого рівня мають бути в прийнятному ступені задоволені, перш ніж для даної людини стануть істотно важливими потреби більш високого рівня.

Ієрархію потреб за А.Маслоу можна представити так (див. рис.5.2.).

Потреби першого порядку (фізіологічні, базові) пов’язані із забезпеченням фізичного виживання людини (потреби в їжі, житлі, родині тощо). Такі потреби задовольняються через систему оплати праці (див. табл.5.1.).


^ Загальні приклади


Досягнення


Статус


Дружба


Стабільність


Їжа



Організаційні приклади

Можливість розкрити свій потенціал


Посада


Престиж фірми


Пенсія


Зарплата





Потреби

у самореа-

лізації



Потреби у шануванні




Соціальні потреби




Потреби у безпеці




Фізіологічні потреби


Рис.5.2. Ієрархія потреб А.Маслоу


Після задоволення прийнятною у даному суспільстві мірою базових потреб для даного робітника набувають значення потреби наступного рівня – потреби в безпеці. Такі потреби означають, що базові потреби і надалі будуть задовольнятися. Способами задоволення таких потреб можуть бути: пенсійна система; страхування; права, що забезпечуються трудовим стажем, членством в профспілках тощо.

Далі потреби задовольняються в такій послідовності:

потреби в приналежності - це потреби об’єднуватися з іншими людьми (приналежність до фірми, робочої групи, спортивної команди тощо);

потреби в повазі - потреби в задоволенні самолюбності людини (усвідомлення особистих досягнень, компетенції і визнання іншими людьми);

потреби в самореалізації - потреби в реалізації своїх потенційних можливостей, в зростанні як особистості.

Таким чином, теорія Маслоу стверджує, що в основі прагнення людей до праці лежать їхні численні потреби. Отже для того, щоб мотивувати підлеглого, керівник має надати йому можливість задовольнити його потреби, але так, аби забезпечити досягнення цілей всієї організації.


Таблиця 5.1.

Сутнісна характеристика потреб в піраміді А. Маслоу


Фізіологічні потреби

Потреби в безпеці

Соціальні потреби

Потреби в шануванні

Потреби в самореалізації

Потреби, які людина має задовольняти, щоб вижити (базові потреби в їжі, воді, житлі тощо)

^ Ефективне управління забезпечується відповідними механізмами оплати праці та створенням відповідних умов праці

Пов’язані з прагненням до стабільного, безпечного стану, захищеного від страху, болю, хво-роб та ін.

^ Ефективне управ-ління здійснюється створенням зрозу-мілої та надійної системи соціального страхування робітників, чітки-ми та справедли-вими правилами регулювання їх діяльності, оплатою праці вище прожиткового мінімуму, не залу-ченням їх до прий-няття ризикованих рішень і виконання дій, пов’язаних з ризиком та змінами

Пов’язані з прагненням людини брати участь в спільних діях, громадських заходах, бути чле-ном будь-яких об’єднань орга-нізацій, належати до певного класу тощо.

^ Ефективне управ-ління забезпечується складанням функ-цій, які потребують розширеної сфери соціальних контак-тів

Ці потреби відображають бажання людей бути компетент-ними, сильними, здібними, впевненими у собі, а також необхідність, щоб оточуючі визнавали їх такими.

^ Ефективне управ-ління забезпечується використанням різ-номанітних форм вираження визнання та досягнень

Потреби виявляються в прагненні людини найповніше використовувати свої знання, здібності, вміння та навички.

Для ефективного управління необхідно давати робітникам оригінальні завдання, вико-нання яких потребує творчості та свободи дій
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   20



Схожі:

НавчальноМетодичне забезпечення курсу Менеджмент” Міністерство освіти і науки України Київський Національний Економічний Університет Навчально-Методичне забезпечення курсу “Менеджмент” для бакалаврів економіки iconМіністерство освіти та науки україни київський національний економічний університет факультет економіки та управління матеріали для підготовки до складання державного іспиту зі спеціальності “Менеджмент організацій”
Перелік питань, що виносяться на державний іспит зі спеціальності "Менеджмент організації"
НавчальноМетодичне забезпечення курсу Менеджмент” Міністерство освіти і науки України Київський Національний Економічний Університет Навчально-Методичне забезпечення курсу “Менеджмент” для бакалаврів економіки iconПрограма та навчально-методичне забезпечення курсу для студентів спеціальності
К 65 Програма та методичне забезпечення курсу "вступ до спеціальності" для студентів спеціальності "Початкове навчання" – Чернігів:...
НавчальноМетодичне забезпечення курсу Менеджмент” Міністерство освіти і науки України Київський Національний Економічний Університет Навчально-Методичне забезпечення курсу “Менеджмент” для бакалаврів економіки iconКиївський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана Факультет економіки та управління Кафедра менеджменту
Перелік питань, що охоплюють зміст робочої програми дисципліни "Інноваційний менеджмент"
НавчальноМетодичне забезпечення курсу Менеджмент” Міністерство освіти і науки України Київський Національний Економічний Університет Навчально-Методичне забезпечення курсу “Менеджмент” для бакалаврів економіки iconМіністерство освіти І науки україни державний вищий навчальний заклад «київський національний економічний університет імені вадима гетьмана» Кафедра правового регулювання економіки

НавчальноМетодичне забезпечення курсу Менеджмент” Міністерство освіти і науки України Київський Національний Економічний Університет Навчально-Методичне забезпечення курсу “Менеджмент” для бакалаврів економіки iconМіністерство освіти І науки україни державний вищий навчальний заклад «київський національний економічний університет імені вадима гетьмана» Кафедра правового регулювання економіки

НавчальноМетодичне забезпечення курсу Менеджмент” Міністерство освіти і науки України Київський Національний Економічний Університет Навчально-Методичне забезпечення курсу “Менеджмент” для бакалаврів економіки iconМіністерство освіти і науки України Київський національний торговельно-економічний університет Інститут вищої кваліфікації Кафедра економіки, менеджменту та маркетингу
Класифікація інтегрованих маркетингових комунікацій та характеристика їх видів. 10
НавчальноМетодичне забезпечення курсу Менеджмент” Міністерство освіти і науки України Київський Національний Економічний Університет Навчально-Методичне забезпечення курсу “Менеджмент” для бакалаврів економіки iconМіністерство Освіти і Науки України Прилуцький Гуманітарно-педагогічний коледж ім. Івана Франка на тему: «Менеджмент: сутність, трактування, особливість»
Менеджмент і утворені на його основі поняття фінансовий менеджмент, виробничий менеджмент, стратегічний менеджмент і інші усе ширше...
НавчальноМетодичне забезпечення курсу Менеджмент” Міністерство освіти і науки України Київський Національний Економічний Університет Навчально-Методичне забезпечення курсу “Менеджмент” для бакалаврів економіки iconHttp://zakon at ua/ Київський національний економічний університет
Київський національний економічний університет кафедра правового регулювання економіки р е ф е р а т на тему: Права людини в "Загальній...
НавчальноМетодичне забезпечення курсу Менеджмент” Міністерство освіти і науки України Київський Національний Економічний Університет Навчально-Методичне забезпечення курсу “Менеджмент” для бакалаврів економіки iconНавчальний посібник менеджмент міністерство освіти І науки україни харківський державний економічний університет затверджено на засіданні Вченої Ради університету протокол №7
...
НавчальноМетодичне забезпечення курсу Менеджмент” Міністерство освіти і науки України Київський Національний Економічний Університет Навчально-Методичне забезпечення курсу “Менеджмент” для бакалаврів економіки iconМіністерство освіти І науки україни державний вищий навчальний заклад «київський національний економічний університет імені вадима гетьмана» Кафедра правового регулювання економіки
Співвідношення понять „учасники господарських правовідносин” та „суб'єкти господарювання”: теоретичний та законодавчий аспекти
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©te.zavantag.com 2000-2017
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи