З посиленою військово-фізичною підготовкою
Скачати 100.37 Kb.
|
ОСТРОЗЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ЛІЦЕЙ- ІНТЕРНАТ З ПОСИЛЕНОЮ ВІЙСЬКОВО-ФІЗИЧНОЮ ПІДГОТОВКОЮКУРСОВА РОБОТАНА ТЕМУ: Відділення у розвідці. З ПРЕДМЕТУ: ДОПРИЗОВНА ПІДГОТОВКА ЮНАКІВ 
ОСТРОГ – 2005План-конспектзаняття з допризовної підготовки Тема:Відділення в розвідці. Завдання(теоретичне):Завдання, які вирішує відділення в розвідці. Порядок та зміст роботи командира відділення. Порядок руху відділення при веденні розвідки. Прийоми огляду місцевості та місцевих предметів. Дії при виявленні зараженої ділянки.Мета: Ознайомити із завданнями, які вирішує відділення в розвідці. Вивчити порядок та зміст роботи командира відділення і порядок руху під час розвідки. Ознайомитись із способами огляду місцевості, а також із діями під час виявлення зараженої території. Навчальні питання:
. Ліцеїсти мають знати: порядок ведення розвідки; Ліцеїсти повинні вміти : проводити розвідку; Запитання для закріплення навчального матеріалу : 1. Що таке розвідка і для чого вона признчається? 2. Дії при виявленні зараженої території? Домашнє завдання : Бойовий статут сухопутних військ, с.113-125. 1. Загальні положення. Розвідка організовується і ведеться за будь-яких умов обстановки з метою добування відомостей про противника і місцевість в районі майбутніх дій. Основними вимогами, які ставлять до розвідки, є цілеспрямованість, безперервність, активність, оперативність, потайність, достовірність і точність визначення координатів об’єктів (цілей), які розвідуються. Добуті відомості передаються усіма можливими способами командиру, який поставив завдання на ведення розвідки. Особливо важливі відомості доповідаються негайно. 2. Вимоги до особового складу відділення виділеного у розвідку. Особовий склад відділення, виділений у розвідку, повинен діяти сміливо і потай, проявляти винахідливість, ініціативу та воєнну хитрість, своєчасно добувати і доповідати розвідувальні відомості. Доповіді про результати розвідки повинні бути достовірними, короткими та ясними. В них, як правило, указується: який противник, коли і де виявлений, характер його дій; своє місце знаходження і рішення. Командир відділення, призначеного для ведення розвідки в тилу пртивника, забороняється мати на робчій карті будь-які дані про свої війська, а особовому складу - особисті та службові документи. 3. Дії дозорноговідділення. Дозорне відділення висилається від підрозділів, які ведуть розвідку або виконують бойові завдання у відриві від головних сил, для своєчасного виявлення противника та розвідки місцевості. Дозорне відділення діє на віддаленні, що забезпечує спостереження за його діями і підтримку вогнем. Завдання дозорне відділення виконує спостереженням на ходу або з коротких зупинок. Іноді воно може улаштовувати засади. Командир дозорного відділення, одержавши завдання, вибирає (уточнює) напрямок руху або пункт до якого потрібно вийти, намічає порядок дій, віддає бойовий наказ і повідомляє пропуск. У бойовому наказі командир дозорного відділення вказує: - відомості про противника;
Дозорне відділеня пересуваються від одного зручного для спостереження пункту до іншого з підвищеною швидкістю, не затримуючи рух підрозділу, від якого воно вислане. На шляху руху ретельно оглядається територія та місцеві предмети, особливо місця, де можливе потайне розташування противника і його раптовий напад із засад. Якщо розвідка будь-якого об’єкта з машин утруднена, командир відділення висилає піших дозорних (двох-трьох солдатів), призначаючи одного з них старшим, а командир танка – одного із членів екіпажу. Машина при цьому розташовується в укриті. Особовий склад, що залишився в ній, веде спостереження за діями дозорних та оточуючою місцевістю в готовності підтримати їх вогнем. Піші дозорні під час огляду об’єкта діють на відстані 20-30 м один від одного. Під час безпосереднього огляду об’єкта одним дозорним другий (інший) повинен бути в готовності підтримати його вогнем зі своєї зброї. Огляд населеного пункту починається під час підходу до нього. Особливу увагу звертають на окремі будови, насадження і ті місця, звідки противник може вести спостереження і де може розташовуватися його охорона (засада). Під час підходу до лісу, передусім, оглядається узлісся, а під час руху у лісі – входи в яри, лощини, виходи з них, гатки, мости та інші місця, де можливі засади противника. Вночі для спостереження використовуються прилади нічного бачення. Крім того, дозорне відділення (дозорні) періодично зупиняються, щоб встановити наявність противника шляхом підслуховування. Якщо противник не виявлений, командир дозорного відділення доповідає про це по радіо або подає сигнал „Шлях вільний” і продовжує виконувати завдання. Виявивши противника, він доповідає про це і, діючи потай, продовжує спостереження. При раптовій зустрічі з противником дозорне відділення (дозорні) відкриває по ньому вогонь, обходить його і продовжує виконувати поставлене завдання. Виявши підхід дрібної групи (одиночної машини) противника, дозорне відділення за вказівкою командира взводу може влаштувати засаду. Ведення розвідки засадою, нальотом або пошуком. Засада проводиться розвідувальним дозором, а також спеціально призначеним для цього відділенням (групою) з метою захоплення полонених, документів, зразків озброєння і техніки противника. Вона улаштовується на імовірних напрямках руху противника в місцях, де забезпечується раптовість нападу на нього. Успіх засади залежить від потайності її розташування, готовності до ведення влучного вогню, витримки, рішучих та умілих дій усього особового складу. Командир відділення (групи), організовуючи засаду, вказує відомості про противника, призначає спостерігачів, відділення (групи) захоплення, вогневого забезпечення, визначає місця розташування відділень (бойових машин піхоти,бронетранспортерів, танків, особового складу та вогневих засобів), ставить їм завдання, указує порядок дій при появлені противника і після виконання завдання, повідомляє сигнали оповіщення, управління, взаємлдії і порядок дій за ними. Відділення (група, танк), зайнявши позицію, нічим себе не виявляє. Дрібні групи та одиночних солдатів та офіцерів противника, які підійшли до мічця засади, він раптовими діями захоплює в полон. Більш значні групи противника та одиночні машини підпускаються на близьку відстань і знищуються вогнем. Солдати і офіцери противника, що залишилися в живих, захоплюються в полон, ретельно обшукуються, зброя і документи, виявлені у них і під час огляду вбитих і машин, вилучаються. Умовні знаки (емблеми) на бойовій техніці противника запам’ятовуються або фотографуються (замальовуються). Полонені, захоплені у противникадокументи, нові зразки озброєння і техніки направляються командиру, який вислав дозор (підрозділ, групу), із зазначенням, де і коли, при яких обставинах вони захоплені. На захоплених документах забороняється робити будь-які записи та помітки. Наліт проводиться, як правило, за вказівкою командира, який вислав розвідувальний дозорабо за рішенням командира взводу, що діє в розвідувальному дозорі, з тією ж метою, що і засада, а також для знищення (виведення з ладу) важливого об’єкта противника. Організовуючи наліт, відділення вивчає об’єкт завхоплення (знищення) та місцевість в районі об’єкта, намічає порядок дій та ставить завдання підлеглим, в якому указує: відомості про прпотивника, місце, об’єкт і час нальоту; завдання відділення; порядок і способи дій при захопленні (знищенні) об’єкта і після виконання завдання; сигнали оповіщення, управління, взпємодії і порядок дій за ними. Під час організації нальоту із складу розвідувального дозору можуть призначатися солдати для знищення охорони об’єкта, відділення (група) захоплення і відділення (група) вогневого забезпечення та прикритя. Під час проведення нальоту розвідувальний дозор потай висувається по можливості ближче до об’єкта, безшумно або після раптового вогневого ураження стрімко нападає і знищує противника вогнем і в рукопашній сутичці. Солдати і офіцери противника,що залишилися в живих, захоплюються в полон; документи, виявлені під час огляду вбитих, машин або об’єкта, вилучаються. Нові зразки озброєння і техніки захоплюються і відправляються командиру, який вислав дозор. Після нальоту розвідувальний дозор відходить у заздалегіть намічений район збору і продовжує виконувати поставлене завдання. Пошук організовується з метою захоплення полонених і проводиться, як правило, перед наступом, переважно вночі та в інших умовах обмеженої видимості. Об’єктами нападу під час проведення пошуку можуть бути одиночні військовослужбовці або невеликі групи, обслуга вогневих та інших засобів на передньому краю або в глибинв розсташування противника. Для проведення пошуку відділенні або групі спеціально підібраних солдат і сержантів, як правило, придаються сапери із засобами розмінування, а для підтримки їхніх дій у пошуку виділяються вогневі засоби. Командир відділення (групи) повинен знати порядок вогневої підтримки, сигнали виклику і припинення вогню. З’ясувавши одержане завдання та оцінивши обстановку, командир відділення (групи) організовує безперервне спостереження за об’єктом пошуку та діями противника в цьому районі, намічає підгрупи захоплення противника, пророблення проходів у загородженнях (розгородженнях), вогневого забезпечення дій нападаючих і готує підлеглих до пошуку. У бойовому наказі командир відділення (групи) вказує: відомості про противника; завдання відділення (групи); завдання підгрупам захоплення, розгородження та вогневого забезпечення; час готовності до виконання завдання; свє місце і заступника. Після віддання бойового наказу командир відділення (групи) вказує порядок висування до об’єкта, дій під час нападу на нього і відходу, порядок підтримки вогнем виділених засобів та проходження лінії фронту, своєї охорони, повідомляє сигнали оповіщення, управління і взаємодії, порядок дій за ними і пропуск. В установлений час відділення (група) безшумно і потай висувається жо об’єкту нападу. Першим для пророблювання проходу в загородженнях висуваються сапери. Одержавши від них сигнал про готовність проходу, висувається відділення (група) вогневого забезпечення, за ним відділення (група) захоплення. Командир відділення (групи), як правило, знаходиться з відділенням (групою) захоплення. Наблизившись до об’єкта, відділення (підгрупа) захоплення за сигналом свого командира раптово і,як правило, без пострілів нападає на противника і захоплює полонених. Відділення (підгрупа) вогневого забезпечення знаходиться в готовності прикрити нападаючих вогнем. Відділення (група), захопивши полонених, швидко відходить у своє розсташування. Першим відходить відділення (підгрупа) захоплення, потім відділення (підгрупа) вогневого забезпечення, останім відділення (підгрупа) розгородження. Відхід здійснюється безшумно або під прикритям вогню. Сигнал для виклику вогню подає командир відділення (групи).
Під час виявлення зараженої ділянки, командир відділення повідомляє про це командиру, який вислав розвідувальний дозор і вживає заходи щодо захисту відзброї масового ураження. Заходи щодо захисту від зброї масового ураження виконуються у повному обсязі командирами усіх ступенів. Під час ліквідації наслідків застосування противником зброї масового ураження, а також результатів зруйнувань об’єктів атомної енергетики і хімічної промисловості проводяться ратівні роботи, надання першої медичної допомоги ураженим, вивезення (винесення) їх із зон зараження, радіаційний та хімічний контроль, локалізація та гасіння пожеж, спеціальна обробка озброєння, техніки, обмуриндування, спорядження, інших матеріальних засоьів та фортикаційних споруд, які вони займають, а також санітарна обробка особового складу. Під час дій у зонах радіоактивного зараження в суху погоду в пішому порядку або на відкритих машинах особовий склад одягає респіратори, захисні плащі, панчохи і рукавички, в зонах хімічного та біологічного зараження – противогази, захисні плащі, панчохи і рукавички. Особовий склад, який знаходиться у закритих бронетраеспортерах, одягає тільки респіратори (протигази), а той, що знаходиться в бойових машинах піхоти і танках, зачиняє люки, двері, бійниці і включає систему захисту від зброї масового ураження. У вологу погоду під час дій в зоні радіоактивного зараження в пішому порядку одягаються лише засоби захисту шкіри. |
