Постанова Головного державного санітарного лікаря України icon

Постанова Головного державного санітарного лікаря України




Скачати 306.43 Kb.
НазваПостанова Головного державного санітарного лікаря України
Дата конвертації03.03.2013
Розмір306.43 Kb.
ТипПостанова
джерело
1. /_нформатика/ нструкц я на роботу з ЕОМ.doc
2. /_нформатика/1 Нак про улашт. _ об.каб комп. техн в навч закл. та реж пр. на перс комп..doc
3. /_нформатика/28 Нак про улашт. _ об.каб комп. техн в навч закл. та реж пр. на перс комп..doc
4. /_нформатика/_нстр. з ОП в каб ынформатики.doc
5. /_нформатика/_нстр. з ОП п_д час роб. на перс. комп ютер_.doc
6. /_нформатика/_нструккц_я.docx
7. /_нформатика/akt_vvedenna.doc
8. /_нформатика/gurnal_instruktag.doc
9. /_нформатика/nakaz_mon_pz.doc
10. /_нформатика/ochorona_praci.doc
11. /_нформатика/pravila_bezpeki.doc
12. /_нформатика/pravila_roboty_v_kabinety.doc
13. /_нформатика/Акт дозв_л _нформатика.doc
14. /_нформатика/Г_г_єн_чн_ вимоги до орган_зац_х роботи з в_зуальними дисплейними терм_налами електронно-обчислювальних машин.doc
15. /_нформатика/ДСанП_Н Вимоги до влашт. комп'ютер клас_в.doc
16. /_нформатика/ДСанП_Н Комп'ютер.doc
17. /_нформатика/Державн_ сан_тарн_ правила _ норми влаштування та обладнання каб_нет_в комп.docx
18. /_нформатика/Документ Microsoft Word.doc
19. /_нформатика/Загальн_ правила повед_нки та роботи.doc
20. /_нформатика/ОП при робот_ з комп'ютером.doc
21. /_нформатика/ПБ _нформатика.doc
22. /_нформатика/ПК.doc
23. /_нформатика/Положення_каб__нформатики.doc
24. /_нформатика/Сан_паспорт_каб__нформатики.doc
25. /_нформатика/ХАРАКТЕРИСТИКИ РОБОТИ КОРИСТУВАЧ_В КОМП.doc
Інструкція з охорони праці № під час роботи на персональному комп’ютері
Постанова Головного державного санітарного лікаря України 30 грудня 1998 р. №9
Постанова Головного державного санітарного лікаря України 30 грудня 1998 р. №9
Протокол № від 20 р 20 р
Інструкція з охорони праці № під час роботи на персональному комп’ютері
«Схвалено» «Затверджую
Акт введення в експлуатацію нкк виконавець – зат «Інформаційні комп’ютерні системи»
Журнал проведення інструктажу з техніки безпеки в комп’ютерному класі
Про затвердження Правил використання комп'ютерних програм у навчальних закладах
Інструкція з охорони праці, пожежної безпеки при проведенні занять у комп’ютерному класі
Правила безпеки під час навчання в кабінетах інформатики навчальних закладів системи загальної середньої освіти Загальні положення
Правила поведінки в кабінеті інформатики у кабінеті встановлена складна апаратура, яка потребує обережного І акуратного ставлення: комп’ютери, принтери, інші технічні засоби. Тому
На проведення занять в кабінеті інформатики в 2005 -2006 н р
ДСанпін 3 007-98 Гігієнічні вимоги до організації роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин
Постанова Головного державного санітарного лікаря України 30 грудня 1998 р. №9
Постанова Головного державного санітарного лікаря України
Державні санітарні правила І норми влаштування та обладнання кабінетів комп’ютерною технікою в навчальних закладах «Державні санітарні правила І норми дсанПіН 5 009-9»
ДСанпін 3 007-98 Гігієнічні вимоги до організації роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин
Загальні правила поведінки та роботи у кабінеті інформатики
Інструкція з охорони праці №5 при роботі з комп’ютером
Положення про Державний комітет України з нагляду за охороною праці, затвердженого Указом Президента України від 16 січня 2003 року n 29 ( 29/2003 ), наказ у ю: Затвердити Правила безпеки під час навчання в кабінетах
Інструкція з охорони праці № під час роботи на персональному комп’ютері
Положення про кабінет інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій навчання загальноосвітніх навчальних закладів
Санітарно-гігієнічні норми
1 особливості роботи користувачів комп'ютерів

З А Т В Е Р Д Ж Е Н О

Постанова Головного державного санітарного лікаря України


30 грудня 1998 р.

№9


5. Гігієна дітей і підлітків.

5.6. Навчальні засоби.


Влаштування й обладнання кабінетів комп’ютерної техніки
у навчальних закладах та режим праці учнів
на персональних комп’ютерах



Державні санітарні правила та норми


ДСанПіН 5.5.6.009-98


1. Галузь застосування


Державні санітарні правила і норми влаштування й обладнання кабінетів комп’ютерної техніки у навчальних закладах та режиму праці учнів на персональних комп’ютерах встановлюють гігієнічні вимоги до приміщень та нормативи чинників, що створюються комп’ютерами при їх роботі; гігієнічні вимоги до проектування, виготовлення та експлуатації вітчизняних та імпортних персональних комп’ютерів, що застосовуються у навчально-виховному процесі в закладах різних форм власності та інших закладах, що проводять комп’ютерні ігри для дітей і підлітків.


Ці санітарні правила та норми

не можуть бути повністю або

Міністерство охорони частково відтворені, тиражовані

здоров’я України і поширені без дозволу Головного

державного санітарного лікаря

України


Київ – 1998


ПЕРЕДМОВА


ДСанПіН 5.5.6.009-98


1. Державні санітарні правила і норми влаштування й обладнання кабінетів комп’ютерної техніки у навчальних закладах та режиму праці учнів на персональних комп’ютерах розроблені:

Полька Надія Степанівна, науково-дослідний інститут загальної та комунальної гігієни ім.О.М.Марзєєва УНГЦ МОЗ України, лабораторія гігієни дитинства (м.Київ, вул.Полудренка, 50);

Думанський Юрій Данилович, науково-дослідний інститут загальної та комунальної гігієни ім.О.М.Марзєєва УНГЦ МОЗ України, електромагнітних факторів зовнішнього середовища;

Акіменко Володимир Якович, науково-дослідний інститут загальної та комунальної гігієни ім.О.М.Марзєєва УНГЦ МОЗ України, лабораторія гігієни шуму і житлово-громадського будівництва;

Цабенко Тамара Олексіївна, Головне санітарно-епідеміологічне управління МОЗ України;

Єременко Галина Миколаївна, Вдовенко Алла Костянтинівна, Томашевська Людмила Анатоліївна, Біткін Сергій Володимирович, Гоц Олексій Володимировия, Вознесенський Сергій Олександрович, Семашко Петро Віталійович, Яригін Андрій Веніаминович, науково-дослідний інститут загальної та комунальної гігієни ім.О.М.Марзєєва УНГЦ МОЗ України.

У розробці також брали участь:

Зюбанова Лариса Федорівна, Будянська Елеонора Миколаївна, державне підприємство Харківського науково-дослідного інституту гігієни праці та професійних захворювань;

Заїка Любов Миколаївна, Зірник Зінаїна Володимирівна, Київське медичне територіальне об’єднання "Санепідемслужба";


Роздобудько Анатолій Іванович
Безродний Марлен Соломонович, Вінницький НДІ "Інфракон";

, Київське науково-виробниче об’єднання

"Електронмаш".

Державні санітарно-гігієнічні правила і норми підготовлені з урахуванням нових наукових досліджень з вивчення впливу чинників, що створюються комп’ютерами при їх роботі, на організм дітей і підлітків і розробкою заходів щодо запобігання їх негативного впливу на формування здоров’я дитячого населення.


При розробці ДСанПіНу використані матеріали "Временных санитарных норм и правил устройства, оборудования, содержания и режима работы на ПЭВМ и видеодисплейных терминалах в кабинетах вычислительной техники и дисплейных классах всех типов средних учебных заведений №5146-89
(МЗ СССР)", розроблених у 1989 р. науковцями Московського НДІ гігієни ім.Ф.Ф.Ерісмана, Всесоюзного НДІ гігієни дітей і підлітків, Київського НДІ загальної та комунальної гігієни ім.О.М.Марзєєва.

ДСанПіН рекомендований Координаційною комісією Головного санепідуправління МОЗ України по розробці нормативних документів з питань забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення.


2. Введено в дію вперше.

3. "Державні санітарні норми і правила" – обов’язковий для виконання нормативний документ, визначаючий критерії безпечного використання комп’ютерної техніки у навчально-виховному процесі дітей і підлітків (підстава ст.7,11,13,15,16,17,18,19,20,21,22,26,27,28 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя насеелння").

Порушення державних санітарно-гігієнічних норм і правил приводить до дисциплінарної, адміністративної та кримінальної відповідальності відповідно до діючого законодавства.

ПОЗНАЧЕННЯ ТА СКОРОЧЕННЯ


ПК – персональний комп’ютер

ВМ – відеомонітор


ЕПТ – електронно-променеві трубки


ЕМП – електромагнітне поле


ЕП – електричне поле


СЕП – статичне електричне поле


КПО – коефіцієнт природнього освітлення


ГДР – гранично допустимі рівні


ККТ – кабінети комп’ютерної техніки

1. Загальні положення


1.1. Санітарні правила і норми влаштування й обладнання кабінетів комп’ютерної техніки у навчальних закладах та режиму праці учнів на персональних комп’ютерах (далі – Правила) встановлюють нормативи фізичних чинників, що створюються комп’ютерами при їх роботі, та гігієнічні вимоги до проектування, виготовлення експлуатації вітчизняних та експлуатації імпортних персональних комп’ютерів, що застосовуються у навчально-виховному процесі.


1.2. Правила містять вимоги до умов розміщення та обладнання кабінетів комп’ютерної техніки у навчально-виховних і позашкільних закладах освіти, а також режиму праці дітей і підлітків на персональних комп’ютерах.


1.3. Правила поширюються на всі види персональних електронно-обчислювальних машин і їх складових частин (відеомонітори, системні блоки, клавіатуру, принтери тощо) та ігрові комплекси, що сконструйовані на основі електронно-променевих трубок.


1.4. Категорично забороняється використовувати у навчально-виховних закладах в якості відеомонітора ПК побутові телевізори та відеомонітори, що сконструйовані на телевізійних електронно-променевих трубках.


1.5. Вимоги і нормативи Правил повинні враховуватися при розробці та коригування державних і галузевих стандартів та інших керівних документів, що встановлюють технічні вимоги до персонального комп’ютера та його складових частин (відеомонітора, клавіатури, системного блоку, принтера, спеціальних меблів тощо).


1.6. Розробникам ПК та його складових частин вітчизняного виробництва необхідно дотримуватися державних, галузевих стандартів, інших керівних документів, технічних умов (ТУ) та технічних завдань (ТЗ) на розробку та виготовлення ПК, погоджених з МОЗ України.


1.7. ПК та його складові частини закордонного виробництва повинні мати сертифікат країни-виробника і підлягають обов’язковій сертифікації закладами МОЗ України.


1.8. Відповідальність за обов’язкове дотримання встановлених цими Правилами гігієнічним вимог і нормативів покладається на посадових осіб, фахівців організацій і фізичних осіб, що займаються підприємницькою діяльністю, розробкою, виробництвом, закупівлею, реалізацією і застосуванням персональних комп’ютерів та ігрових комплексів з використанням комп’ютерів. Відповідальність несуть також фізичні особи та організації, що займаються проектуванням, будівництвом, реконструкцією та оснащенням приміщень навчально-виховних закладів усіх типів і власності (державні, відомчі, приватні), призначених для експлуатації ПК.


1.9. Проектна документація на будівництво і реконструкцію навчальних приміщень для експлуатації ПК повинна бути погоджена з органами Державного санепіднагляду України. відкриття кабінетів обчислювальної техніки узгоджується з органами санепіднагляду після проведення необхідних лабораторно-інструментальних досліджень. На кожний кабінет комп’ютерної техніки повинен заповнюватись санітарний паспорт (додаток 1).


1.10. Керівники навчально-виховних та позашкільних закладів усіх типів незалежно від форм підпорядкування і власності зобов’язані привести робочі місця учнів-користувачів персональних комп’ютерів у відповідність з вимогами цих Правил.


1.11. Державний санітарний епідеміологічний нагляд за виконанням цих правил, гігієнічну оцінку на відповідність робочих місць, оснащених ПК, здійснюється органами і закладами Державної санітарно-епідеміологічної служби України та відповідних Науково-дослідних установ МОЗ України.


1.12. Державний санітарно-епідеміологічний нагляд за новими (модернізованими) персональними комп’ютерами (призначеними для дитячого контингенту користувачів) здійснюється на етапах їх розробки, прийомки до виробництва, виробництва і надходження та експлуатації в навчально-виховних закладах.


1.13. При порушенні "Санітарних норм і правил влаштування й обладнання кабінетів комп’ютерної техніки у навчальних закладах та режиму праці учнів на персональних комп’ютерах" винні притягуються до дисциплінарної, адміністративної та кримінальної відповідальності згідно Закону України "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення", ст.10, 19, 20, 24, 40.


1.14. З введенням в дію цих СанПіН втрачають силу:

  • Временные санитарно-гигиенические нормы и правила устройства, оборудования, содержания и режима работы на персональных электронно-вычислительных машинах и видеодисплейных терминалах в кабинетах вычислительной техники и дисплейных классах всех типов средних учебных заведений №5146-89 от 20.10.1989 г. (МЗ СССР);

  • Гигиенические и эргономические условия организации рабочих мест и режима учебных занятий с применением средств вычислительной техники в средней общеобразовательной школе. Київ, МОЗ України, 30.10.1999 р. (методичні рекомендації).



2. Вимоги до приміщень та розташування робочих місць з ПК


2.1. Приміщення, призначені для роботи з ПК, повинні мати природне освітлення. Орієнтація вікон повинна бути на північ або північних схід. Вікна повинні мати жалюзі, які можна регулювати, або штори.


2.2. Не дозволяється розміщувати кабінети обчислювальної техніки у підвальних приміщеннях будинків.


2.3. Кабінети, обладнані комп’ютерною технікою, у навчальних закладах повинні розміщуватися в окремих приміщеннях з природним освітленням та організованим обміном повітря.

Площа на одного учня, який працює за ПК, повинна складати не менше
6,0 м2, об’єм – не менше 20 м3. Площа учбових приміщень з ПК повинна розраховуватись на півкласу учнів, але не більш, як 12 чоловік.


2.4. Стіни, стеля і підлога та обладнання кабінетів комп’ютерної техніки повинні мати покриття із матеріалів з матовою фактурою з коефіцієнтом відбиття стін 40-50%, стелі – 70-80%, підлоги – 20-30%, предметів обладнання – 40-60% (робочого столу – 40-50%, корпуса дисплею та клавіатури – 30-50%, шаф та стелажів – 40-60%).


2.5. Поверхня підлоги повинна мати антистатичне покриття та бути зручною для вологого прибирання.


2.6. Забороняється використовувати для оздоблення інтер’єру приміщень комп’ютерних класів полімерні матеріали (дерев’яно-стружкові плити, шпалери, що придатні для миття, плівкові та рулонні синтетичні матеріали, шаровий паперовий пластик тощо), що виділяють у повітря шкідливі хімічні речовини, які перевищують гранично допустимі концентрації.

Вміст шкідливих хімічних речовин у повітрі дошкільних та учбових приміщень з комп’ютерною технікою не повинен перевищувати середньодобові концентрації, що наводяться у "Переліку гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі населених пунктів".


2.7. При будівлі нових реконструкцій діючих загальноосвітніх шкіл, середніх, спеціальних і вищих учбових закладів, висота приміщення (від підлоги до стелі), в яких передбачено використання персональних комп’ютерів у навчальному процесі, повинна бути не менше 3,6 м, а площа на 1 робоче місце –
6 м2 (ДБП В:2.2-3-97).


3. Вимоги до освітлення приміщень та робочих місць


3.1. Приміщення з ПК повинні мати природне та штучне освітлення.


3.2. Природне освітлення повинно відповідати вимогам ДБН В:2.2-3-97 "Будинки та споруди навчальних закладів".


3.3. Штучне освітлення в приміщеннях з ПК повинно здійснюватись системою загального освітлення.

Як джерела світла при штучному освітленні повинні застосовуватись переважно люмінесцентні лампи.


3.4. Штучне освітлення повинно забезпечувати на робочих місцях у кабінетах та класах з ПК освітленість не нижчу, а на екранах дисплеїв – не вище, приведених у таблиці 1.


Таблиця 1.

Норми освітленості у кабінетах і класах з ПК


Характеристика роботи

Робоча поверхня

Площина

Освітленість

(лк)

Примітка

Робота переважно з екранами дис­плеїв ПК (50% та більше робочого часу)..

Екран

В

200

не вище

Клавіатура

Г

400

не нижче

Стіл

Г

400

не нижче

Робота переважно з документами
(з екранами дисплеїв ПК менше 50% робочого часу).

Екран

В

200

не вище

Клавіатура

Г

400

не нижче

Стіл

Г

500

не нижче

Дошка

В

500

не нижче

Проходи основні

Підлога

Г

100





Примітка: В – вертикальна площина, Г – горизонтальна площина.


3.5. Загальне освітлення повинно бути виконано у вигляді суцільних або переривчастих ліній світильників.


3.6. Для загального освітлення припустимо застосування світильників наступних класів світлорозподілу П (прямого світла), В (переважно відкритого світла). Застосування світильників без розсіювачів та екрануючих ґратів заборонено.


3.7. Яскравість світильників загального освітлення у зоні кутів випромінювання від 500 до 900 з вертикаллю в поздовжній та поперечній площинах повинна складати не більше 200 кд/м2, захисний кут світильників повинен бути не менше 400.


3.8. Коефіцієнт запасу (Кз) для освітлювальних установок загального освітлення приймається рівним 1,4.


3.9. Необхідно проводити чищення скла вікон та світильників не менше двох разів на рік, а також заміну перегорілих ламп по мірі їх виходу з ладу.


3.10. В класах та кабінетах з ПК слід обмежити нерівномірність розподілу яскравості у полі зору учнів. Співвідношення яскравості між робочим екраном та близьким оточенням (стіл, зошити, посібники тощо) не повинно перевищувати 5:1, між поверхнями робочого екрану й оточення (стіл, обладнання) – 10:1.


3.11. Величина коефіцієнту пульсації освітленості не повинна перевищувати 5%. Газорозрядні лампи повинні застосовуватись у світильниках загального та місцевого освітлення з високочастотними пускорегулюючими апаратами (ВЧПРА).


3.12. Необхідно передбачити обмеження прямої блискості від екрана природного та штучного освітлення.

Яскравість великих поверхонь (вікна, світильники тощо), що знаходяться у полі зору, не повинна перевищувати 200 кд/м2.

Показник освітленості для джерел штучного освітлення у кабінетах і класах з ВДТ не повинен бути більше 20, показник дискомфорту – не більше 40.

Мірою захисту від прямої блискості має бути зниження яскравості видимої частини світла застосуванням спеціальних розсіювачів, відбивачів та інших світлозахисних пристроїв, а також правильне розміщення робочих місць відносно джерел світла.


3.13. Повинні передбачатися заходи щодо обмеження відбитої блискості на робочих поверхнях (екран, стіл, клавіатура).

Яскравість полисків на екрані не повинна перевищувати 80 кд/м2. Яскравість стелі при застосування системи відбитого освітлення не повинна перевищувати 200 кд/м2.


4. Вимоги, що забезпечують захист учня від впливу іонізуючих
та неіонізуючих електромагнітних полів та випромінювань*
(*перелік приладів для вимірювання ЕМП наведений у додатку 2)


4.1. Відеомонітори на електронно-променевих трубках (ЕПТ) можуть бути потенційними джерелами гігієнічно значимих рівнів електромагнітних випромінювань у діапазоні частот 50 Гц – 300 МГц і статичного електричного поля.


4.2. Напруженість ЕМП у діапазоні 30 КГц – 300 МГц на відстані 0,3 від поверхонь відеомонітора не повинна перевищувати значень, приведених у
таблиці 2.


Таблиця 2.


Частота електромагнітного випромінювання

Гранично допустимий рівень*

50 ГЦ

500 В/м

30-300 КГц

25 В/м

0,3-3 МГц

15 В/м

3-300 МГц

3 В/м


* Приведені у таблиці гранично допустимі рівні (ГДР) використовуються до 31.12.2000 р.


4.3. Вимоги п.п.4.3.1-4.3.5 вводяться в дію з 01.01.2001 р.


4.3.1. Напруженість електромагнітного поля на відстані 0,5 м від будь-якої поверхні відеомонітора не повинна перевищувати гранично допустимих рівнів (ГДР), які наведено у таблиці 3.


Таблиця 3.


Діапазон частот

ГДР електричного поля, В/м

ГДР магнітного поля, нТв

5 Гц – 5 кГц

25

250

2 кГц – 400 кГц

2,5

25

3 МГц – 30 МГц

0,25

2,5


4.3.2. При проведенні вимірювань рівнів електричного поля точки вимірів повинні бути розташовані навколо відеомонітора по окружності із центром посередині дисплея. Відстань від умовної поверхні ВМ до текстового зонду (антени вимірювального приладу) повинна дорівнювати 50 см. У діапазоні
5 Гц – 2 КГц вимірювання необхідно проводити у точці, розташованій прямо перед поверхнею дисплея. У діапазонах 2 КГц – 400 КГц та 3 МГц – 30 МГц вимірювання необхідно проводити у чотирьох точках з інтервалом 900.

При вимірюваннях електричного і магнітного поля екран дисплея необхідно заповнити літерою "Н" у білому відображенні на чорному фоні (чи навпаки).


4.3.3. Вимірювання електричного і магнітного поля, створюваного відеомоніторами, повинні проводитись у спеціальних приміщеннях
(в радіочастотних безехових камерах) випробувальних лабораторій. Фонові рівні електромагнітного поля в цих приміщеннях повинні: за електричною складовою не досягати 2 В/м у діапазоні частот від 5 Гц до 2 КГц та 0,2 В/м у діапазонах частот 2 КГц – 400 КГц та 3 МГц – 30 МГц; за магнітною складовою не досягати 40 нТл в діапазоні частот 50 Гц – 2 КГц та 5 нТл в діапазонах частот 2 КГц –
400 КГц і 3 МГц – 30 МГц.


4.3.4. Контроль рівнів електромагнітного випромірнювання відеодисплейних терміналів, ПК та інших електронних дисплейних приладів виконується:

  • виробником при проведення перевірки якості кожного відеодисплейного терміналу;

  • установами санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров’я України, що пройшли атестацію з фізичних факторів у Комітеті з питань гігієнічного регламентування МОЗ України, при проведенні вибіркового санітарного нагляду за відеодисплейною технікою заводу-виробника та при ввезенні в Україні імпортних продукцій;

  • з майстернями, що ремонтують відеодисплейну техніку, перед здачею останнього замовнику.

З метою запобігання шкідливому впливу чинників, пов’язаних із застосуванням відеотерміналів та ПК, на здоров’я дітей та підлітків вищевказані вироби, що виробляються в Україні та імпортуються, обов’язково підлягають державній санітарно-гігієнічній експертизі на відповідність вимогам цих Санітарним нормам і правилам.


4.4. Середня напруженість статичного електричного поля (СЕП) відеомонітора на умовній поверхні обличчя користувача шкільного віку середніх антропометричних даних на відстані від екрана 0,3 м на осі, нормальній до поверхні екрана, яка проходить через його центр, при відносній вологості повітря не більше 30% не повинна перевищувати 7 кВ/м при тривалості роботи з ВМ, що не перевищує 1 годину на добу, та 3,5 кВ/м при більшій тривалості роботи (вимоги щодо тривалості роботи з ВМ, викладені в розділі 9).


4.4.1. Середня напруженість СЕП ВМ на умовній поверхні обличчя користувача шкільного віку середніх антропометричних даних визначається шляхом множення показів вимірювача напруженості СЕП (додаток 2) на поправковий коефіцієнт К, який розраховують за формулою:


, де d – розмір діагоналі екрана ВМ, м


4.5. Потужність експозиційної дози невикористаного іонізуючого випромінювання в будь-якій точці на відстані 0,05 м від усіх поверхонь відеомонітора не повинна бути такою, щоб потужність еквівалентної дози не перебільшувала 0,1 мбер/год.


4.6. Інтенсивність ультрафіолетового випромінювання на відстані 0,3 м від екрану не повинна перевищувати в діапазоні довжин хвиль 400-320 вм – 2 Вт/м2, 320-380 нм – 0,002 Вт/м2, ультрафіолетового випромінювання в діапазоні
280-200 нм – не повинно бути.


5. Вимоги до мікроклімату


5.1. У кабінетах та класах учбових закладів, де навчання проводиться з застосуванням персональних комп’ютерів, температура повітря повинна бути
19,5+0,50С, відносна вологість повітря 60+52, швидкість руху повітря не більше
0,1 м/с.


* 5.2. Рівень іонізованості повітря на відстані 0,3 м від працюючого екрану відеомонітора не повинен бути нижче 200 і більше 50000 легких позитивних і негативних іонів обох знаків (окремо) в см3 повітря (*Прилади для визначення іонного складу повітря в додатку 2).


5.3. Оптимізацію іонізованості повітря на робочих місцях школярів рекомендується проводити за допомогою біополярних коронних аероіонізаторів із створенням оптимальних рівнів легких позитивних і негативних аероіонів у межах 1000-3000 іонів у см3 кожної полярності.


5.4. У кабінетах і класах навчальних закладів повинен бути забезпечений
3-кратний обмін повітря за 1 годину. Для охолодження та очищення повітря від пилу в кабінетах та класах можуть бути встановлені побутові кондиціонери, які мають позитивний гігієнічний висновок державної санітарно-гігієнічної експертизи ГСЕУ МОЗ (БК-1500, БК-2000, БК-2500 тощо).


6. Вимоги, що забезпечують захист учня від шуму та вібрації


6.1. Шум, що створюється роботою ПК у класах, умовно можна віднести до постійного.


6.2. Параметрами постійного шуму, що підлягають нормуванню, є рівні звукового тиску 8 дБ в октавних смугах частот з середньо-геометричними частотами 16, 31.5, 63, 125, 250, 500, 1000, 2000, 4000, 8000 Гц, рівні звуку 8 дБА.


Допустимі значення октавних рівнів звукового тиску, рівнів звуку на робочих місцях у приміщеннях кабінетів комп’ютерної техніки слід приймати згідно таблиці 3.


Таблиця 3.


Призначення приміщення
та умови


Рівні звукового тиску, дБ, в октавних смугах частот
з середньогеометричними частотами, Гц


Рівні звуку дБА

16

31.5

63

125

250

500

1000

2000

4000

8000

Учбові кабінети

(без роботи ПК)





63

52

45

39

35

32

30

28

40

Учбові кабінети

(при роботі ПК)

85

75

67

57

49

44

40

37

35

33

45


Класи комп’ютерної техніки рекомендується обладнувати ПЕОМ, коригований рівень звукової потужності яких не перевищує 45 дБА.


6.3. Вібрація на робочих місцях, що створюється ПЕОМ, не повинна бути вище значень, які представлені у таблиці 4.


Таблиця 4.

Гранично допустимі рівні вібрації на робочому місці, дБ


Нормований параметр

Середньогеометричні частоти
октавних смуг, Гц


Коректовані
та еквіва­лентні корек­товані рівні,


в дБ W

2

4

8

16

31,5

63

Віброшвидкість

79

73

67

67

67

67

72

Віброприскорення

25

25

25

31

37

43

30



7. Вимоги до візуальних ергономічних параметрів і конструкцій
персональних комп’ютерів*


(* Терміни й означення цього розділу приведені у додатку 3)


7.1. Візуальні ергономічні параметрі відеомоніторів повинні задовольняти вимогам даних ДСанПіН при проектній відстані спостереження від 400 до 800 мм та при зовнішній освітленості екрана до 250 Лк.


7.2. Розміри поля зображення (В – вертикаль, Г – горизонталь) вибираються з оргономічних міркувань та умов застосування відеомоніторів. При цьому круговий розмір поля зображення по кожній осі координат не повинен перебільшувати 600.


7.3. Ширина горизонтальної (л.г.) та вертикальної (л.в.) лінії або розміри (ширина, dц,г, та висота, dц,в) променевої цятки залежно від адресованості та значень растрових одиниць по вертикалі (Sa.в) та по горизонталі (Sa.г) повинні відповідати співвідношенням таблиць 5 і 6.

Примітка. Растрові одиниці по кожній осі координат (Sa.г) пов’язані з розмірами поля зображення (В, Н) та адресованностями (А, А) наступним чином: Sa.г.=В/Аг; Sa.в.=Н/Ав.


Таблиця 5.


Адресованість поля зображення
по горизонталі, позицій


Співвідношення між шириною вертикальної лінії
(або променевої цятки) та растровою одиницею
по горизонталі


Менше 321

0,5 х Sa.г < Вл.в < 1,2 х Sa.г

0,5 х Sa.г < dц.г < 1,2 х Sa.г

Від 321 до 719 включно

Для одноколірних дисплеїв:

0,75 х Sa.г < Вл.в < 1,5 х Sa.г

0,75 х Sa.г < dц.г < 1,5 х Sa.г

Для багатоколірних дисплеїв:

0,75 х Sa.г < Вл.в < 1,8 х Sa.г

0,75 х Sa.г < dц.г < 1,8 х Sa.г

Від 720 до 1024

1,3 х Sa.г < Вл.в < 2 х Sa.г

1,3 х Sa.г < dц.г < 2 х Sa.г


Таблиця 6.


Адресованість поля зображення
по вертикалі, позицій


Співвідношення між шириною вертикальної лінії
(або променевої цятки) та растровою одиницею
по вертикалі


Менше 351

0,5 х Sa.в < Вл.г < 1,2 х Sa.в

0,5 х Sa.в < dц.в < 1,2 х Sa.в

Від 351 до 479 включно

Для одноколірних дисплеїв:

0,75 х Sa.в < Вл.г < 1,5 х Sa.в

0,75 х Sa.в < dц.в < 1,5 х Sa.в

Для багатоколірних дисплеїв:

0,75 х Sa.в < Вл.г < 1,8 х Sa.в

0,75 х Sa.в < dц.в < 1,8 х Sa.в

Від 720 до 1024

1,3 х Sa.в < Вл.г < 2 х Sa.в

1,3 х Sa.в < dц.в < 2 х Sa.в

7.4. Значення максимальної яскравості поля зображення та максимального контрасту яскравості в залежності від коефіцієнту дифузного відбиття екрана повинні відповідати таблиці 7.


Таблиця 7.


Коефіцієнт дифузного відбиття екрана, відн.од.

Максимальна яскравість поля зображення,
Кд/м2 не менше


Максимальний контраст яскравості (контрастне відношення), відн.од. не менше

0,12 і менше

35

3,7

0,15

42

3,5

0,20

50

3,2

0,25

50

3,1

0,30

75

3,0

0,35

85

3,0

0,40

95

3,0

0,45

110

3,0

0,50

120

3,0


7.5. Повинна бути забезпечена можливість регулювання користувачем яскравості поля зображення від максимальної (п.7.4) до значення, яке складає не більше половини від значення максимальної яскравості.


7.6. Нерівномірність яскравості поля зображення не повинна перебільшувати 1,7.


7.7. Частота регенерації зображень повинна бути такої, щоб мерехтіння не сприймали 90% користувачів при позитивному контрасті зображення.


7.8. Амплітуда дрижання зображення не повинна перебільшувати 0,1 мм у на кожній осі координат.


7.9. У багатоколірних відеомотіторах незведення променів повинно бути не більшим 0,5 мм у центральному колі і діаметром, який дорівнює висоті поля зображення, та не більшим 0,7 мм в решті частини поля зображення.


7.10. Допустимі і рекомендовані розміри прописних літер повинні відповідати значенням, які приведені у таблиці 8.


Таблиця 8.


Вік (клас) учня-користувача відеомонітора

Кутовий розмір (висота) прописних літер, цифр,

кутових хвилин

граничний (не менше)

рекомендований

6-7 років (1 клас)

45

50-70

7-8 років (2 клас)

35

40-60

8-10 років (3-4 класи)

28

30-40

11-15 років (5-7 класи)

22

25-32

16-18 років і старше
(8-10 років, студенти)

16

22-30


Рекомендується використовувати відеомонітори, конструкція яких допускає в умовах експлуатації зміну розмірів відображення знаків у границях значень, наведених у таблиці 8.


7.11. Конструкція настільних відеомоніторів (не вмонтованих в іншу апаратуру) повинна забезпечувати можливість повороту їх корпусу відносно вертикальної осі на кут, не менший +300 та зміну кута нахилу екрана відеомонітора відносно вертикальної площини в інтервалі від -50 (вперед) до +150 (назад), не менше.


8. Вимоги до обладнання та організації робочого місця


8.1. При конструювання ПК та організації робочого місця учня, обладнаного відеомонітором, слід забезпечити відповідність конструкції елементів робочого місця та їх взаємного розташування ергономічним вимогам з урахуванням характеру виконуваної діяльності комплексності технічних засобів, форм організації праці, морфофункціональних та росто-вікових особливостей дітей та підлітків.


8.2. Основним обладнанням робочого місця з ПК є відеомонітор, клавіатура, робочий стіл, стілець (крісло), допоміжним – пюпітр, підставка для ніг та ін.


8.3. Екран відеомонітора ПК у залежності від висоти символів рекомендовано розміщувати на відстані 400-800 мм від очей користувачів.


Для забезпечення точного та швидкого читання інформації в зоні найкращого бачення площина екрану відеомонітора повинна бути перпендикулярною нормальній лінії зору. При цьому повинна бути передбачена можливість переміщення відеомонітору навколо вертикальної осі в межах +300 (справа наліво) та нахилу вперед до 850 і назад до 1050 з фіксацією в цьому положенні.


8.4. Клавіатура повинна бути зручною для виконання роботи двома руками, конструктивно відокремлена від монітору для забезпечення можливості її оптимального розташування та прийняття раціональної робочої пози.

Висота клавіатури на рівні середнього ряду не повинна перевищувати 30 мм. Клавіатуру слід розташовувати на поверхні столу на відстані 100-300 мм від краю, який повернутий до користувача. Кут нахилу до панелі клавіатури має знаходитись у межах від 50 до 150.


8.5. Конструкція робочого столу повинна забезпечувати можливість оптимального розташування на робочій поверхні обладнання, при цьому треба враховувати його кількість та конструктивні особливості (розмір монітору, клавіатури, пюпітру тощо) та характеру роботи, яка виконується.

8.5.1. У процесі занять учнів з ПК слід застосовувати спеціальні столи для ПК, які складаються з двох горизонтальних поверхонь: одна розмірами 700х800(600) мм – для клавіатури і посібників (тобто стіл), а друга, розмірами 800х350 – підставка для відеомонітора. Обидві поверхні повинні регулюватися по висоті в межах 460-760 мм. При відсутності спеціальних меблів допускається застосовувати типові учнівські столи, які призначені для шести ростових груп:
№1 – 1000-1150 мм, №2 – 1151-1300 мм, №3 – 1301-1450 мм, №4 – 1451-1600 мм, №5 – 1601-1750 мм, №6 – більше 1750 мм, з висотою столешниць відповідно
460 мм, 520 мм, 580 мм, 640 мм, 700 мм, 760 мм.


8.5.2. Ширина і глибина робочої поверхні столу повинна забезпечувати можливість виконання трудових операцій в межах зони досяжності моторного поля.

Кращими модульними розмірами столу, на основі яких розраховуються конструктивні розміри, слід вважати ширину 600, 800, 1000, 1200 та 1400, глибину – 800 та 600 мм при висоті столу 725 мм (за умови, що висота не регулюється).

Столи, які розраховані на одного учня, для роботи з ПК повинні мати ширину не менше 700 мм, глибину – 600-800 мм.


8.6. Конструкція робочого стільця (крісла) повинна забезпечувати підтримку раціональної пози при виконанні основних виробничих операцій, створювати умови для зміни пози з метою зниження статичного напруження м’язів шийно-плечової області і спини та попередження втоми.


8.6.1. Для занять школярів слід використовувати стільці, які мають поверхню сидіння 260 мм, 30 мм, 340 мм, 380 мм, 420 мм, 460 мм відповідно ростовим групам, вказаним у п.8.5.1., або використовувати стілець, в якому висота поверхні сидіння регулюється в межах 260-460 мм.


8.6.2. Ширина сидіння стільця для занять школярів з ПК повинна бути 250 мм, 290 мм, 320 мм, 340 мм і 360 мм; глибина – 260 мм, 290 мм, 330 мм, 360 мм, 380 мм і 400 мм, відповідно ростовим групам, які вказані в п.8.5.1.. Поверхня сидіння повинна бути плоскою, передній край – закруглений. Доцільно передбачити можливість зміни кута нахилу поверхні від 150 наперед і до 50 назад.


8.6.3. Опорна поверхня стінки стільця повинна мати висоту 300+20 мм, ширину – не менше 380 мм та радіус кривизни горизонтальної поверхні – 400 мм. Кут нахилу стінки у вертикальній площині повинен регулюватись у межах 0+300 від вертикального положення. Відстань синки від переднього краю сидіння повинна регулюватися в межах 260-400 мм.


9. Вимоги до організації режиму праці учнів на персональних комп’ютерах


9.1. До занять з ПК учні повинні бути допущені після інструктажу з техніки безпеки.


9.2. Раціональний режим учбових занять учнів передбачає додержання регламентованої тривалості безперервної роботи з ПК, регламентованих перерв та їх активне проведення. Сигнали про початок перерви слід подавати на екрані ВДМ. Робота з ПК повинна проводитися в індивідуальному режимі.


9.2.1. Безперервна робота з екраном ПК повинна бути не більше:

  • для учнів 10-11 класів на 1-й годині занять – до 30 хвилин; на 2-й годині занять – 20 хвилин;

  • для учнів 8-9 класів – 20-25 хвилин;

  • для учнів 6-7 класів – до 20 хвилин;

  • для учнів 2-5 класів – 15 хвилин.



9.2.2. Для навчання дітей 6 років роботі з ПК безперервні заняття в індивідуальному ритмі не повинні бути більше 10 хвилин.


9.2.3. Після безперервної роботи за екраном ВМ повинні проводити протягом 1,5-2 хвилин вправи для профілактики зорової втоми; через 45 хвилин роботи з використанням комп’ютерів – фізичні вправи для профілактики загальної втоми.


9.2.4. Безперервна робота з ПК учнів 10-11 класів при спарених уроках не повинна бути більше 25-30 хвилин на першому уроці і 15-20 хвилин – на другому.


9.2.5. Для учнів 10-11 класів дозволяється варіант організації занять з основ інформатики та обчислювальної техніки, при якому передбачається одна академічна година теоретичних занять, друга година – практичних занять. Практичні заняття містять:

  • безперервну роботу з екраном ПК – 25-30 хвилин;

  • виконання комплексу вправ для профілактики зорової і статичної втоми – 5 хвилин;

  • продовження роботи з комп’ютером до кінця занять – 15-20 хвилин.


9.3. ??????????????????????????????????????????????????????????????????????


9.4. При виробничому навчанні учнів старших класів програмуванню з використанням ПК в учбово-виробничому комбінаті 50% часу слід відводити теоретичним заняттям, 50% часу – практичним. Безперервна тривалість роботи школярів з ВМ під час занять повинна відповідати п.9.3.1. ??????????????????????


9.4.1. При проведенні занять з учнями старших класів дозволяється до застосування апаратних засобів віртуальної реальності, що мають дозвіл органів Державної санепідслужби на використання їх у навчально-виховному процесі.


9.4.2. При проведенні виробничої практики учнів необхідно через кожні
20-25 хвилин роботи з ПК проводити вправи для профілактики зорової втоми, через 45 хвилин роботи на перерві – вправи для профілактики загальної втоми
.


9.5. Заняття в гуртках програмування з використанням ПК проводити не раніше, ніж через годину після закінчення шкільних занять. Цей час відводиться для обіду та відпочинку учнів.


9.5.1. Заняття в гуртках програмування проводиться не більше 2-х разів на тиждень, тривалість яких для учнів 7-10 років не повинна бути більше 45 хвилин, 11-13 років – не більше 60 хвилин. Робота учнів з ПК повинна проводиться в індивідуальному ритмі.


9.5.2. Для профілактики втоми школярів всередині занять необхідно проводити перерву тривалістю не менше 10 хвилин, під час якої організовувати фізичні вправи, в тому числі гімнастику для очей і рухові ігри.


9.5.3. Комп’ютерні ігри з нав’язаним ритмом роботи швидше викликають втому в порівнянні з програмуванням і повинні проводитись у гуртках не частіше 1-2 разів на тиждень тривалістю до 10 хвилин для дітей молодшого шкільного віку і до 15 хвилин – для дітей середнього і старшого шкільного віку.


9.6. В період шкільних канікул організуються заняття у школах юних програмістів тривалістю від 2 до 4 тижнів. Санітарно-гігієнічні умови й організація режиму дня у школах юних програмістів повинні відповідати нормативам для дитячих позашкільних закладів.


9.6.1. Заняття з ПК у школах юних програмістів допустимі не частіше 6 разів на тиждень, 7-й день відводиться для повного відпочинку, з виключенням роботи за екраном ВМ.


9.6.2. Загальна тривалість роботи з ПК під час канікул повинна бути обмежена на протязі дня:

  • для школярів 8-10 років – 1 заняття (45 хвилин);

  • для школярів 11-13 років – 2 заняття по 45 хвилин;

  • для школярів 14-16 років – 3 заняття по 45 хвилин.


9.6.3. Регламентовані перерви для відпочинку під час канікул слід проводити протягом 5 хвилин через кожні 20 хвилин роботи і протягом 10-15 хвилин через кожні 45 хвилин роботи. Перерви слід проводити на відкритому повітрі з включенням рухових і фізкультурно-спортивних ігор.


9.6.4. Заняття з ПК у школах юних програмістів для учнів 10 років слід проводити в ранкові години, для учнів 11-13 років проводити одне заняття у першій половині дня і одне – у другій, для учнів 14-16 років два заняття проводити у першій половині дня й одне – в другій.


9.6.5. У школах юних програмістів комп’ютерні ігри слід проводити не більше одного разу в день з тривалістю не більше 10 хвилин для дітей молодшого шкільного віку і 20 хвилин – для дітей середнього і старшого шкільного віку.


9.7. Показання до занять з ПК і режиму роботи дітям шкільного віку з аномаліями рефракції повинні встановлюватись офтальмологом.


9.8. Заняття з ПК повинні проводитися лише у присутності педагога. Педагог, який має вищу педагогічну освіту і який пройшов інструктаж з техніки безпеки при роботі з ПК несе відповідальність за безпеку дітей.

Додати документ в свій блог або на сайт


Схожі:

Постанова Головного державного санітарного лікаря України iconНа №4/94 від 06. 01. 11 Керівникам навчальних закладів
Вашого відома постанову заступника головного державного санітарного лікаря України від 05. 01. 2011 №1 «Про внесення змін до постанови...
Постанова Головного державного санітарного лікаря України iconПостанова Першого заступника головного державного санітарного лікаря України
Документ розроблений і затверджений у відповідності до Законів України "Про пестициди і агрохімікати", "Про забезпечення санітарного...
Постанова Головного державного санітарного лікаря України iconПостанова Головного державного санітарного лікаря України 30. 12. 1998 n 9
Державна санітарно-епідеміологічна служба україни головний державний санітарний лікар україни
Постанова Головного державного санітарного лікаря України iconРозпорядження головного державного санітарного лікаря району від 13. 07. 2011р №724
Відділ освіти Харківської районної державної адміністрації надсилає до відома розпорядження головного державного санітарного лікаря...
Постанова Головного державного санітарного лікаря України iconПостанова Головного державного санітарного лікаря України 01. 07. 1999 №28 державні санітарні правила та норми
Гігієнічні вимоги щодо облаштування І утримання кладовищ в населених пунктах України дсанПіН 2 028-99
Постанова Головного державного санітарного лікаря України iconПостанова Головного державного санітарного лікаря України 26. 04. 1999 n 23 державні санітарні правила І норми
Нормативний документ встановлює вимоги до улаштування, утримання і організації режиму діяльності дитячих оздоровчих таборів
Постанова Головного державного санітарного лікаря України iconПостанова Головного державного санітарного лікаря України 30. 12. 1998 №9 державні санітарні правила та норми
Влаштування І обладнання кабінетів комп'ютерної техніки в навчальних закладах та режим праці учнів на персональних комп'ютерах дсанПіН...
Постанова Головного державного санітарного лікаря України iconГадяцька районна державна адміністрація полтавська область
На виконання листа Головного державного санітарного лікаря області, відповідно до статті41 Закону України «Про забезпечення санітарного...
Постанова Головного державного санітарного лікаря України iconНаказ №224 Відповідно до п. 1 рішення №8 від 18. 11. 2009 року обласної державної надзвичайної протиепідемічної комісії облдержадміністрації «Про епідситуацію з грипу та грві в Хмельницькій області», листа Головного державного санітарного лікаря району А.
«Про епідситуацію з грипу та грві в Хмельницькій області», листа Головного державного санітарного лікаря району А. М. Коломійця від...
Постанова Головного державного санітарного лікаря України iconГрафік планового обстеження об’єктів з розділу гігієни харчування
Постанови головного державного санітарного лікаря України від 14. 02. 08р. №8 «Про розподіл об'єктів державного санітарно-епідеміологічного...
Постанова Головного державного санітарного лікаря України iconДержавні санітарні правила І норми дсанПіН 5 009-98 (витяг)
Затверджено постановою Головного державного санітарного лікаря України 30 грудня 1998 р. №9
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©te.zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи