Методичний порадник : внутрішкільний контроль педагогічний аналіз як функція управління icon

Методичний порадник : внутрішкільний контроль педагогічний аналіз як функція управління




НазваМетодичний порадник : внутрішкільний контроль педагогічний аналіз як функція управління
Сторінка1/4
Дата конвертації18.03.2013
Розмір0.5 Mb.
ТипДокументи
  1   2   3   4


МЕТОДИЧНИЙ ПОРАДНИК :

ВНУТРІШКІЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ


Педагогічний аналіз як функція управління

Інформація – основа процесу управління. Без неї не можна сформулювати проблему, правильно оцінити ситуацію, визначити цілі управління, прийняти виконання.

У шкільному управлінні треба знати : де, чому і як треба впливати. Відповіді на ці питання дає саме функція педагогічного аналізу.

Об*єкт ПА – педагогічний процес.

Предмет ПА – основні елементи педагогічного процесу та чинники, які його зумовлюють : діяльність педагогів, учнів, технічного персоналу, бібліотеки, навчальний та виховний процес , матеріально-технічна база тощо.

^ Мета ПА – забезпечення повноти та глибини пізнавального боку управління.

Мета досягається виконанням таких завдань :

  1. Аналіз стану шкільної системи та її підсистем.

  2. Визначення перспектив розвитку педагогічного процесу в цілому та на певний період.

  3. Встановлення засобів досягнень конкретних результатів роботи школи та її підсистем.

  4. Встановлення причин неузгодженості в діяльності окремих підрозділів закладу.

  5. Аналіз взаємодії школи із зовнішнім середовищем.

  6. Виявлення та обґрунтування внутрішніх резервів.

  7. Аналіз ППД та умов його засвоєння.

  8. Виявлення основних факторів , які впливають на педагогічний процес, та ступеня їх впливу.

  9. Розробка конкретних рекомендацій за підсумками аналізу.

ПА називається функція управління, яка спрямована на визначення стану та тенденцій розвитку, об*єктивну оцінку результатів педагогічного процесу, розробку на цій основі рекомендацій щодо впорядкування системи або переведення її у більш високий якісний стан.

ПА щільно пов*язаний з іншими функціями управління : плануванням, організацією, контролем, регулюванням. Саме вони засвоюють результати аналізу та роблять цю функцію актуальною.

Під час контролю з*ясовується відповідність реального стану справ запланованому. Якщо внутрішкільний контроль надає інформацію про стан, то аналіз забезпечує глибину пізнання цієї інформації.

ПА розпочинає і завершує управлінську діяльність, забезпечує її цілісність та циклічність, виконує роль системоутворюючого елемента в управлінні. Без аналітичної діяльності мета управління не тільки не може бути реалізована, але й визначена.


Принципи ПА :

  1. Науковість ( реалізується через застосування методів наукового пізнання ).

  2. Об*єктивність ( забезпечує повну відповідність результатів та висновків фактичному стану справ ).

  3. Розвиток ( полягає у врахуванні послідовних кількісних та якісних змін ).

  4. Системність ( вивчення педагогічних явищ із позиції системного підходу ).

  5. Колегіальність ( дозволяє охопити пріоритетні ланки діяльностіі закладу через поєднання аналізу з самоаналізом усіх учасників НВП).

Рівні ПА :

  1. Стихійно-емпіричний. Мета аналізу відсутня. Діяльність керівника невпорядкована. Предмет ПА не визначено. Аналіз безсистемний. Низький рівень теоретичної підготовки керівника до управління. Висновки мають загальний характер, базуються не на глибокому аналізі фактів, а на рівні розуміння керівником.

  2. Емпіричний. Встановлення зв*язків між окремими фактами та явищами. Факти не аналізуються , а констатуються. Аналіз замінюється контролем. Усталені методи аналізу : уроки, виховні заходи, шкільна документація, трудова та навчальна дисципліна. Основні методи : спостереження, бесіди, перевірка та облік. Висновки мають поверховий характер, рекомендації повчального змісту.

  3. Науковий. Єдина цільова організація. Планування та систематичність аналізу. Поєднання аналізу з самоаналізом. Застосування наукових методів пізнання : індукція, дедукція, абстрагування, моделювання, синтез, тестування, ранжування , експеримент.

^ Системний аналіз – це методика підготовки аналітичного обґрунтування управлінських рішень та досягнення поставлених цілей.

Процес системного аналізу складається із різних аспектів :

  • морфологічний ( виокремити складові елементи об*єкта аналізу, дати їм характеристику),

  • структурний ( з*ясувати внутрішню організацію об*акта, характер зв*язків між його елементами ),

  • функціональний ( вивчення значення кожного структурного елемента, ступінь впливу, характер зв*язків із зовнішнім середовищем ),

  • генетичний ( з*ясувати походження проблеми, процес її формування і розвитку).


Групи методів ПА :

  1. Теоретичні:

- порівняння;

- індукція ;

- дедукція ;

- абстрагування ;

- узагальнення ;

- аналіз ;

- синтез ;

- моделювання.

2.Рейтингові :

- самооцінка ;

- експертна оцінка ;

- незалежна характеристика.

3. Інформаційно-констатуючі :

- спостереження ;

- бесіда ;

- анкетування ;

- тестування.

4. Продуктивні :

- тести-ситуації ;

- тести-завдання ;

- контрольні роботи ;

- ведення шкільної документації ;

- експеримент.

Складність функцій ПА .

ПА повинен забезпечувати :

а) повноту висновків;

б ) глибину висновків ;

в) ступінь обґрунтованості нових завдань, які зумовлюються принципом наступності.

Протиріччя функції :

  1. Постійне удосконалення педагогічного процесу висуває перед управлінням дедалі складніші аналітичні завдання.

  2. Протиріччя між необхідністю викривати причини педагогічних явищ та недостатньо глибоким характером аналітичної діяльності керівника.

  3. Поглиблення знань, удосконалення умінь керівника сприяє глибшому усвідомленню проблеми та розв*язанню більш складних проблем.

  4. Протиріччя між кількістю інформації , яка надходить до керівника, та можливістю і вмінням її опрацювати.


Етапи ПА :

І. Ознайомлення з предметом аналізу.

ІІ. Змалювання предмета аналізу як системи.

ІІІ. Встановлення причинно-наслідкових зв*язків.

ІV. Підсумковий.

Вимоги до ПА :

  1. Логічна послідовність.

  2. Аргументованість.

  3. Порівняння із попередніми даними.

  4. Точність та об*єктивність оцінок.

  5. Доказовість висновків.

  6. Застосування наочного та фактичного матеріалу.

  7. Педагогічна обґрунтованість пропозицій та рекомендацій.

Типові недоліки аналітичної діяльності керівника закладу освіти :

  1. Безсистемність, випадковість, епізодичність.

  2. Відсутність цілеспрямованості.

  3. Недостатня теоретична та методична підготовка до аналітичної діяльності.

  4. Обмеженість вивчення об*єктів одноразовими спостереженнями та висновками.

  5. Відсутність планів та алгоритмів аналізу.

  6. Невміння виділити головне, суттєве, проблемний блок.

  7. Неспроможність узагальнити матеріали, зробити висновки, розробити рекомендації.

Матеріали аналітичної діяльності оформлюються у виді довідки. Структура довідки :

І. Вступ ( предмет вивчення, строки вивчення, проблема аналізу, мета та завдання, програма вивчення , обсяг виконаної роботи ).

ІІ. Аналітична частина ( загальна характеристика питання, позитивні явища , недоліки , встановлення причинно-наслідкових зв*язків між позитивними та негативними явищами ).

ІІІ. Висновки ( узагальнення результатів дослідження, формулювання висновків, рекомендації та корекційні заходи, строки і форми повторного вивчення ).

Види педагогічного аналізу .

  1. За об*єктом :

  • аналіз роботи школи в цілому ;

  • аналіз роботи окремих структурних підрозділів ;

  • аналіз роботи персоналу.

  1. За суб*єктом :

  • аналіз, який проводиться адміністрацією ;

  • аналіз, який проводиться громадськими організаціями ,

  • самоаналіз ;

  1. За метою :

  • об*єктивна оцінка діяльності ;

  • підбиття підсумків роботи ;

  • формулювання цілей та завдань для нових планів ;

  • ліквідація вузьких місць у НВП ;

  • виявлення певних педагогічних резервів ;

  • регулювання ходу НВП ;

  • узагальнення якості знань та рівня вихованості учнів ;

  • узагальнення рівня викладання та виховання учнів ;

  • визначення ступеня ефективності управління .

  1. За періодичністю :

  • епізодичний ;

  • одноразовий ;

  • постійний ( поточний ) ;

  1. За змістом та характером педагогічного аналізу :

  • параметричний ( оперативний ) ;

  • тематичний ( локальний ) ;

  • комплексний ( підсумковий ) .

^ ПАРАМЕТРИЧНИЙ АНАЛІЗ

Мета : забезпечення регулювання , підготовка даних для тематичного та комплексного аналізу.

Завдання :

  1. Відкрити недоліки в роботі та встановити їх причини.

  2. Знайти резерви для удосконалення діяльності.

Джерела :

  • дані спостережень ;

  • дані оперативного контролю ;

  • дані системи інформаційного забезпечення ;

  • контрольні роботи ;

  • класні журнали ;

  • учнівські зошити тощо.

Предмети оперативного контролю :

  • урок ;

  • виховний захід ;

  • стан трудової дисципліни ;

  • відвідування учнями занять тощо .

Зміст :

  • оперативна оцінка роботи за день, тиждень ;

  • виявлення відхилень від норми, правил, планів ;

  • встановлення причин відхилень ;

  • вироблення рекомендацій ;

  • обґрунтування питань для тематичного аналізу ;

  • підготовка матеріалів для підсумкового аналізу.

Особливість : оперативність, швидкість впливу та корекції.

Позитив : дає можливість відразу встановити причину недоліків та терміново внести корекцію.

Недолік : поверховість, високий рівень випадковості, неможливість глибокого аналізу, змістовних висновків.

^ ТЕМАТИЧНИЙ АНАЛІЗ

Мета : забезпечення рекомендаціями щодо упорядкування певної системи та переведення її окремих структурних елементів до вищого якісного стану.

Завдання :

  1. Напрацювати рекомендації для впорядкування шкільних систем та для підвищення ефективності управління ними.

  2. Створити умови для удосконалення та розвитку шкільних систем.

Джерела :

  • дані внутрішкільного контролю ;

  • дані системи оперативної інформації ;

  • матеріали та висновки оперативного аналізу ;

  • система спостережень.

Предмети тематичного аналізу :

  • система уроків ;

  • система виховних заходів ;

  • система роботи окремих вчителів ;

  • найбільш суттєві сторони педагогічного процесу тощо .

Зміст :

  • вивчення найбільш важливих та складних ланок роботи ;

  • дослідження шляхів підвищення якості навчання ( виховання, розвитку ) школярів ;

  • аналіз роботи окремих педагогів за певний період роботи або над певною проблемою ;

  • аналіз викладання окремих навчальних дисциплін , аналіз якості знань, умінь учнів із певних предметів ;

  • узагальнення рекомендацій за даними оперативного аналізу ;

  • підготовка матеріалів для підсумкового аналізу.

Особливість : глибина проникнення у підсистему .

Позитив : об*єктивність оцінки , змістовність рекомендацій, можливість управління розвитком системи.

Недолік : обмеженість у кількості питань для глибокого , всебічного вивчення та проблем для моніторингу і розв*язування.

^ ПІДСУМКОВИЙ АНАЛІЗ

Мета : оцінка результатів діяльності суб*єктів та об*єктів за певний період , знаходження кращих варіантів їх подальшого розвитку, формулювання і розробка цілей для нових планів .

Завдання :

  1. Обробити та впорядкувати наявні матеріали за певний період щодо удосконалення, регулювання, планування, контролю.

  2. Підбити підсумки роботи закладу освіти , його систем та персоналу .

  3. Розробити рекомендації щодо оновлення діяльності закладу в цілому та усіх його підсистем, сформувати цільовий блок нових планів.

Джерела :

- матеріали оперативного та тематичного аналізу ;

- систематизовані дані внутрішкільного контролю ;

- впорядкована інформація ( таблиці, матриці, графіки , діаграми тощо );

- шкільна документація ;

- дані відвіданих за певний період уроків, виховних заходів ;

- звітні матеріали вчителів, класних керівників, методичних об*єднань , творчих груп ;

- результати контрольних робіт, екзаменів, зрізів знань, атестації учнів ;

- щоденники ( книги ) спостережень керівників тощо.

Особливість : комплексний характер, перспективність.

Аналітична діяльність з часом потребує оновлення. Це відображається в підходах до функції, у напрямках та змісті аналізу.

№ П/П

Традиційне управління


Інноваційне управління

1.

Аналіз НВП, його кількісних та якісних показників для забезпечення оптимального функціонування закладу.

Аналіз НВП, його кількісних та якісних показників для цілеспрямованого розвитку закладу освіти.

2.

Вивчення та аналіз роботи вчителів.

Вивчення професійних мотивів та цінностей вчителів як підґрунтя аналізу стану роботи.

3.

Формування висновків щодо існуючого стану справ.

Здійснення комплексної оцінки ситуації та складання прогнозу її розвитку.

4.

Встановлення конкретних каналів надходження та методів обробки інформації.

Створення системи збору , обробки та збереження інформації.

5.

Аналіз діяльності колективу в цілому, створення його портретної характеристики.

Аналіз діяльності колективу в цілому з позиції ролі кожного, створення іміджу кожному вчителю.

6.

Управління вертикальними потоками інформації.

Створення розгалуженої системи вертикальних та горизонтальних зв*язків, управління ними.

7.

Одноосібний аналіз основних показників та проблем закладу.

Колегіальний підхід до аналізу важливих проблем та показників.

8.

Аналіз та формування висновків щодо стану формальної структури колективу.

Аналіз та формування висновків щодо стану та перспектив розвитку формальної та неформальної структур колективу.

9.

Розвиток критичності мислення керівника як основи для удосконалення діяльності.

Самоаналіз діяльності, рефлективність управління як основа удосконалення.



^ Внутрішньошкільний контроль ( суть, ознаки, ефективність ).

Функція контролю – одна з основних функцій упавлінської діяльності керівника школи, виконання якої – це процес отримання та опрацювання інформації про хід, результати НВП для прийняття на цій основі певного управлінського рішення.

^ Внутрішкільний контроль – це вид діяльності керівників ЗНЗ спільно з представниками громадських організацій із встановленням відповідності всієї системи НВР закладу загальнодержавним вимогам ( нормативам ).

Мета ВК полягає в :

  • зборі оперативної та стратегічної інформації для створення системи внутрішкільної педагогічної інформації ;

  • своєчасному виявленні й виправленні, попередженні збоїв, помилок і недоліків у організації та здійсненні педагогічного процесу;

  • допомозі вчителям у підвищенні педагогічної майстерності , в оволодінні сучасними технологіями , ефективними методами навчання і виховання ;

  • підвищення рівня НВР та її конкретних результатів ;

  • поширенні ППД ;

  • упорядкуванні системи та переведенні її в новий якісний стан.

Види і форми ВК :

а ) за змістом ( комплексний, тематичний, параметричний )

б ) за метою ( попереджувальний, поточний, підсумковий )

в ) за об*єктом ( персональний, класно-узагальнюючий, комплексно-узагальнюючий )

г ) за періодичністю ( постійний, періодичний, одноразовий )

д ) за суб*єктом ( адміністративний, громадський, взаємоконтроль, самоконтроль ).

^ Методи контролю :

а ) за навчальним процесом :

- вибіркове відвідування уроків ;

- тематичне відвідування уроків ;

- паралельне відвідування уроків ;

- комплексне вивчення окремих класів ;

- цільове відвідування уроків із запрошенням спеціаліста ;

- перевірка і перегляд документації ;

- проведення бесід з учителями.

б ) за рівнем ЗУН учнів :

- проведення усного опитування учнів особисто директором або вчителем за запропонованими директором питаннями ;

- проведення директорських контрольних робіт, зрізів знань, тестування ;

- вивчення учнівських зошитів, щоденників, класних журналів.

в ) за ходом і результативністю позакласної виховної роботи :

- перегляд документації ;

- безпосереднє спостереження ( за системою виховання на уроці, за проведенням виховних заходів, за станом посібників, книг, приміщень, за дисципліною на уроках, під час перерв, у громадських місцях );

- спеціальні перевірки ( ставлення учнів до доручень, проведення виховних годин, санітарний стан, активність роботи в гуртках тощо ) ;

- анкетування ;

- бесіди з учнями, вчителями , батьками .

^ Відвідування та аналіз уроків керівником

В.Сухомлинський : « Директорові слід глибоко знати кожного вчителя, а для цього потрібно постійно , за певною системою відвідувати й аналізувати уроки. Досвід переконує , що відвідування й аналіз уроків – найважливіша робота директора , Від її високого наукового рівня залежить дуже багато : інтелектуальна наповненість життя педагогічного та учнівського колективів, методична майстерність педагогів, багатогранність запитів та інтересів вихованців. Від повсякденного вдосконалення уроку , що відбувається завдяки вдумливому аналізу керівників, залежить культура всього педагогічного процесу в школі «.

^ Типові недоліки щодо відвідування уроку :

1.Безсистемність, випадковість , епізодичність відвідування.

2. Відсутність цілеспрямованості в контролі за якістю та ефективністю уроків.

3 Недостатня теоретична і методична підготовка до спостереження і аналізу уроку.

4. Обмеженість вивчення об*єктів НВР рамками одноразових спостережень.

5. Відсутність чіткої програми спостереження та аналізу уроку.

6. Невміння виділити головне, зробити висновки і дати кваліфіковані рекомендації вчителю з підвищення ефективності уроку.


Відмінні особливості функції ВК з відвідування та аналізу уроків

  1. Вивчення діяльності вчителя, накопичення інформації про його роботу на основі аналітико обґрунтованих завдань і добре продуманих програм спостереження.

  2. Підпорядкування контролю завданням надання вчителям конкретної і своєчасної методичної допомоги , всілякого сприяння зростанню його професійної самореалізації.

  3. Встановлення стосунків співробітництва між керівниками школи і вчителем на основі уважного ставлення до його творчих пошуків, глибокої зацікавленості в розвитку індивідуальної своєрідності вчителя, щирої віри в потенційні можливості педагога працювати краще, на рівні сучасних вимог.

  4. Планування об*єктів , мети і завдань контролю з урахуванням думки педагогічного колективу , висновків методичних об*єднань учителів-предметників і вчителів початкових класів, пропозицій атестаційної комісії.

  5. Узгодження змісту і форм контролю безпосередньо з учителем.

  6. Розвиток гласності в системі ВК як в значенні випереджального повідомлення про конкретні напрямки контролю, так і в значенні оперативного інформування вчителів про результати перевірки стану справ у школі.

  7. Безумовне збереження за вчителем права на утвердження власної думки й обгрунтування правомірності та педагогічної доцільності своїх теоретичних поглядів та методичних позицій.
  1   2   3   4



Схожі:

Методичний порадник : внутрішкільний контроль педагогічний аналіз як функція управління iconМіський методичний кабінет Технологія педагогічного аналізу Сильним, досвідченим стає педагог, котрий уміє аналізувати свою роботу
Педагогічний аналіз важлива функція управління навчально-виховним процесом. Саме він дає можливість побачити й оцінити зміни. За...
Методичний порадник : внутрішкільний контроль педагогічний аналіз як функція управління iconКонтрольна робота з основ менеджменту на тему: " Контроль як функція управління"
Для багатьох людей контроль означає перш за все обмеження, примушення, відсутність самостійності і т д. – словом все те, що прямо...
Методичний порадник : внутрішкільний контроль педагогічний аналіз як функція управління iconПоложення про медико-педагогічний контроль за фізичним вихованням учнів у загальноосвітніх навчальних закладах Загальні положення > Медико-педагогічний контроль за фізичним вихованням
Медико-педагогічний контроль є необхідним компонентом педагогічного процесу, що забезпечує своєчасне визначення рівня
Методичний порадник : внутрішкільний контроль педагогічний аналіз як функція управління iconВнутрішньошкільний контроль як управлінська функція
Внутрішньошкільний контроль далі — контроль] є однією з основних управлінських функцій директора навчального закладу та його заступників....
Методичний порадник : внутрішкільний контроль педагогічний аналіз як функція управління iconІнформації про стан керованих підсистем; поширенні передового педагогічного досвіду; підвищенні рівня навчальних досягнень школярів; підвищенні рівня вихованості школярів
Внутрішкільний контроль — це усестороннє вивчення й аналіз навчально-виховного процесу з метою координації всієї ро­боти відповідно...
Методичний порадник : внутрішкільний контроль педагогічний аналіз як функція управління iconВнутрішньошкільний контроль внутрішньошкільний контроль
Внутрішньошкільний контроль це: всестороннє вивчення І аналіз навчально-виховного процесу в школі з метою координування його відповідно...
Методичний порадник : внутрішкільний контроль педагогічний аналіз як функція управління iconДокументи
1. /Методичний порадник.doc
Методичний порадник : внутрішкільний контроль педагогічний аналіз як функція управління iconОблік, аналіз та контроль в системі управління підприємницькими структурами”
Аспірант, пошукувач, магістр, (потрібне зазначити)
Методичний порадник : внутрішкільний контроль педагогічний аналіз як функція управління iconПоложення про медико-педагогічний контроль за фізичним вихованням учнів у загальноосвітніх навчальних закладах Загальні положення
Медико-педагогічний контроль за фізичним вихованням невід'ємна частина навчального процесу та медичного обслуговування учнів у загальноосвітньому...
Методичний порадник : внутрішкільний контроль педагогічний аналіз як функція управління iconВнутрішньошкільний контроль: глибоке, всебічне вивчення і аналіз навчально-виховного процесу у загальноосвітньому навчальному закладі
Місце проведення: районний методичний кабінет відділу освіти, молоді та спорту Тростянецької районної державної адміністрації (конференційний...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©te.zavantag.com 2000-2017
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи