Міністерство освіти і науки України Управління освіти і науки Миколаївська облдержадміністрація Казанківський професійний аграрний ліцей Компетентісний підхід в навчанні хімії – засіб формування творчої особистості учня ліцею icon

Міністерство освіти і науки України Управління освіти і науки Миколаївська облдержадміністрація Казанківський професійний аграрний ліцей Компетентісний підхід в навчанні хімії – засіб формування творчої особистості учня ліцею




НазваМіністерство освіти і науки України Управління освіти і науки Миколаївська облдержадміністрація Казанківський професійний аграрний ліцей Компетентісний підхід в навчанні хімії – засіб формування творчої особистості учня ліцею
Сторінка1/3
Дата конвертації08.08.2013
Розмір0.78 Mb.
ТипДокументи
  1   2   3



Міністерство освіти і науки України

Управління освіти і науки

Миколаївська облдержадміністрація

Казанківський професійний аграрний ліцей


Компетентісний підхід в навчанні хімії – засіб формування творчої особистості учня ліцею.


Творчу роботу на

підтвердження категорії

викладача вищої категорії

підготувала вчитель хімії

Казанківського ПАЛ

Коноваленко Н.М.


смт. Казанка – 2011р.

План.


  1. Вступ. Компетентісний підхід в навчанні – вимога української освіти ХХІ ст.




  1. Творчість – ключова складова життєвої і соціальної компетентності учнів.




  1. Використання уроку, як основної форми організації навчально – виховного процесу для розвитку творчого потенціалу учнів:



а) мотивація навчальної діяльності – основа творчої активності особистості.


б) проблемне навчання – один із засобів розвитку пізнавальних та творчих здібностей учнів.


в) впровадження інтерактивних технологій в процес викладання хімії, як засіб для формування ключових освітніх компетентностей учня.


г) самостійна робота учнів в рамках компетентісного підходу в навчанні.


4. Формування особистості та її життєвої та соціальної компетентності шляхом дослідної проектної діяльності.


5. Позаурочна робота – широкі можливості для розвитку творчого потенціалу учнів з хімії.


6. Висновок. Хімія – наше життя, наше майбутнє!


^ Професійно компетентною є така праця

вчителя, яка забезпечує на досить високому

рівні здійснення педагогічної діяльності.

А. Маркова.


ВСТУП.


Українська освіта ХХІ ст.. стоїть перед необхідністю кардинальних змін у структурі, змісті та технологіях навчання. Сучасний етап розвитку суспільства в Україні висуває перед освітою нові завдання щодо її удосконалення. Одним із завдань є формування особистості, виховання її наукового світосприйняття, творчих здібностей, що забезпечує її життєву та соціальну компетентність. Це є запорукою формування висококваліфікованих працівників, які вміють працювати в умовах сучасного виробництва, знаходити вихід із різних складних ситуацій, передбачати можливі наслідки діяльності, диктує потребу впровадження в процес нових педагогічних технологій.

Компетентнісно- орієнтований підхід – один із нових напрямів розвитку змісту освіти в Україні. Саме набуття найважливіших компетентностей може дати людині можливість орієнтуватися у сучасному суспільстві, сприяє формуванню в особистості здатності швидко реагувати на питання часу.

У сучасній освіті компетентності учнів орієнтовані на розвиток особистості та пов’язані із культурою мислення, самостійністю і відповідальністю за прийняття рішень в органічному поєднанні з моральними цінностями особистості .

Під поняттям «компетентнісний підхід» розуміють формування й розвиток ключових і предметних компетентностей особистості. Компетентісний підхід у системі сучасної освіти можливий лише за умови органічного поєднання двох його взаємозалежних ланок – компетентнісний педагог і компетентнісний учень.

Компетентнісний педагог – це педагог з високим рівнем професійних, педагогічних, психологічних і соціальних якостей. До системи компетентностей учня входять соціальна, полікультурна, комунікативна, інформаційна, мотиваційна компетентність, а також компетентність самоосвіти і саморозвитку.

Виходячи з цих завдань, важливим є формування особистості та її життєвої та соціальної компетентності. Розвязання цієї проблеми можливе на уроках та в позаурочний час, який я і здійснюю.

Реалізація функції пошуково - дослідної діяльності має механізм становлення творчої особистості учня шляхом виховання позитивного світогляду, що ґрунтується на життєвій компетентності, соціальному становленні; формування дослідної стратегії пізнавальної діяльності, комплексу дослідних та комунікативних умінь і навичок; оволодіння навичками особистісного самовизначення та саморозвитку.


^ В своїй роботі я ставлю такі цілі:


- створення умов, що сприятимуть самореалізації та особистісному зростанню учнів;

- надання науково – дослідної спрямованості навчально – виховному процесу;

- формування в учнів життєво необхідних навичок, умінь грамотно застосовувати знання з хімії у трудовій діяльності, спілкуванні з природою та в побуті;

- вироблення навичок прогнозування діяльності, передбачення подій і наслідків;

- вироблення досвіду експериментальної та дослідної роботи з використанням методів хімічної науки та навичок поводження з речовинами відповідно до вимог правил ТБ;

- формувати науковий світогляд учнів, уміння критично мислити, здобувати й аналізувати інформацію з метою забезпечення грамотної взаємодії людини з високотехнологізованим суспільством;

- сприяти формуванню в учнів мотивованого, усвідомленого прагнення до оволодіння знаннями і навичками, необхідними для особистісної участі в розв’язанні існуючих проблем у світі;


^ Для досягнення цієї мети я виділила такі основні напрями роботи:


  • подання хімії як однієї з ланок, що забезпечують гармонійну адаптацію особистості в навколишньому світі, її соціальне становлення;

  • надання хімії дослідно проектної спрямованості, що реалізується через розвиток експериментальних умінь та навичок;

  • надання хімії практичної спрямованості, становлення хімічної науки як одного з етапів підготовки учня до самостійного життя, практичної діяльності на виробництві;

  • встановлення міжпредметних зв’язків з іншими навчальними дисциплінами.


^ В своїй роботі використовую такі форми навчальної діяльності:


- лекції з проблемним викладом; лекції з демонстраціями; семінари та конференції; екскурсії на виробництво; уроки з рольовими іграми;

- створення навчально – дослідних проектів, спрямованих на розв’язання певних проблем;

- розв’язання експериментальних задач, постановка та проведення експериментів;

- розв’язання задач практичного спрямування;

- складання опорних конспектів, схем, порівняльних таблиць.


^ Творчість – ключова складова життєвої і соціальної компетентності учнів.

Епіграфи.


  1. «Усіма можливими засобами потрібно запалювати в дітях гаряче прагнення до знань і навчання».

Я. А. Коменський,

  1. «Учень не чаша, яку необхідно наповнити, а факел, який потрібно запалити».

(давньогрецький вислів).


Одним з напрямів розвитку сучасної освіти, зазначених у Державному стандарті базової та повної середньої освіти, є формування освіченої особистості, підготовленої до життя та активної трудової діяльності, виховання її культури.

Сучасна система підготовки молоді до праці передбачає її орієнтування в різних галузях виробництва та швидке пристосування до нових умов праці. Саме тому пріоритетним напрямком модернізації трудової підготовки учнів стає посилення практично – діяльнісної та творчої складових праці.

Проблема викладання навчального матеріалу на уроках природничого циклу за сучасних умов є однією з актуальних. Згідно з Концепцією стандартів освітньої галузі, вивчення природничих дисциплін має забезпечувати знання учнями фундаментальних законів природи, узагальнених і систематизованих у сучасній науково – природничій теорії, формувати науковий світогляд, ознайомлювати з основами сучасного виробництва.

Для підвищення ефективності навчально – виховного процесу і реального розвитку творчих здібностей кожного учня педагогу необхідно:

    1. Розробити систему спільної навчальної діяльності з учнями, в якій стосунки між ними та вчителями, а також між самими учнями в процесі навчання забезпечують розвиток особистості.

    2. Конкретизувати заходи та мотивації пізнавальної діяльності учнів на уроках (система уроків).

    3. На базі традиційних методологій роботи на уроці праці (лекції, практичні та самостійні роботи) розробити і творчо застосовувати нетрадиційні форми організації навчання. Серед них є: учнівський діалог, інформаційний марафон, аукціон ділової інформації, навчальні дискусії, науково – теоретичні конференції.

    4. Організувати самостійну роботу учнів з довідниками, посібниками, науковою та науково – популярною літературою згідно з матеріалом, що вивчається на уроках.

Сьогодні в центрі шкільної освіти стоїть проблема розвитку й виховання творчої особистості, здатної самостійно приймати рішення і нести за них відповідальність. Роль навчально - виховного процесу при цьому полягає у створенні сприятливих умов для самопізнання та саморозвитку учнів ця проблема є однією з найскладніших, бо лише зусиллями вчителя успішно її розв’язати неможливо. Її розв’язання потребує активної участі учня в цьому процесі. А розвиток учнів залежить і від того, яку діяльність вони виконують у процесі навчання – репродуктивну чи творчу?

Управління пізнавальною діяльністю учнів повинно сприяти розвитку творчої особистості з теоретичним типом мислення, який дозволяє учням зрозуміти сутність предмета, що вивчається, встановити різноманітні зв’язки між відомими знаннями, невідомими явищами та процесами, які вивчаються або досліджуються на уроках. Тому під час організації пізнавальної діяльності учнів на уроці вчителю слід приділяти особливу увагу керуванню увагою, пам’яттю, розвитку мови, почуттів, вольових рис характеру учнів.

^ Використання уроку, як основної форми організації навчально – виховного процесу для розвитку творчого потенціалу учнів.


Як впевнено почуває себе на уроці добре підготовлений учитель! Він не чекає жодних несподіванок, спокійно і безпомилково діє навіть у найнапруженіших ситуаціях. У чому ж секрети професіоналізму такого педагога?

У підготовці до уроку.

То якою ж вона повинна бути? Як підготувати ефективний урок? Загострення інтересу до цих питань не випадкове. Інноваційна перебудова школи спрямована на максимальне використання її внутрішніх резервів. А вони є. Якісна підготовка уроку – серед найбільш очевидних і невідкладних. Без досконалого, науково обґрунтованого проектування навчальних занять марно сподіватися на піднесення учнівської та вчительської праці на якісно новий рівень.

Освітянські будні переконують, що перевагу на уроці завжди має той учитель, який ретельно розрахував урок, передбачив запобіжні варіанти, намітив гнучку стратегію керування. А той хто не зумів цього зробити, опиняється у складних ситуаціях, розплачується низькою якість заняття. Навіть майстерність не врятує погано підготовленого уроку. Які б чудеса винахідливості не демонстрував на ньому вчитель, він не в змозі спрямувати в бажане річище розвиток ситуації, що вийшла з-під його контролю внаслідок непродуманих дій.

Сучасний якісний урок – це урок добре підготовлений, ретельно розрахований відповідно до поставленої мети й наявних можливостей.

Без чого усе – таки немає уроку? Що визначає його серцевину і головну суть? Мало хто пам’ятає тепер, що слово «урок» означає зовсім не 45- хвилинний відрізок часу, а заданий обсяг роботи. Тривалість уроку може бути різною, поки не закінчена справа, заради якої він організований, поки не будуть вичерпані його завдання, «Виконати урок» - означає зробити справу, а не «відсидіти» належний час. Просто та зрозуміло. Можна було б вибудувати й інші системи доказів. Але щоразу вони будуть приводити нас до того самого – до праці, тому що саме вона є основою, серцевого уроку. Ефективним треба визнати урок, на якому максимально узгоджуються об’єктивні та суб’єктивні фактори на основі існуючих між ними зв’язків і залежностей, урок, розрахований і проведений відповідно до вимог закономірностей і принципів педагогічного процесу.

Підвищенню ефективності сучасного уроку сприяють такі фактори: мотивація пізнавальної діяльності учнів, створення проблемних ситуацій з послідуючим їх розв’язанням , впровадженням інтерактивних технологій навчання. Різні види самостійної роботи учнів.

На цьому я і хотіла б зупинитися детально.


^ Мотивація навчальної діяльності – основа творчої активності особистості.


Епіграф.


«Мотивація – головні сили, що рухають дидактичний процес. Вони посідають перше місце серед факторів, що визначають його продуктивність».

І.П.Підласий.

…Не можна зовні в процесі виховання формувати мотиви, на що сподіваються багато педагогів. Мотив – складне психічне утворення, яке повинен побудувати сам суб’єкт.

Є.П.Ільїн, російський педагог.


Сучасна освіта має сприяти розвитку практичних умінь учнів бути мобільними, соціально здібними, здатними до комунікації. Визнання цінності особистості й того особистісного потенціалу, що закладеній в ній та підлягає розкриттю в навчанні, є основною метою навчання для реальних умов роботи ліцею. Особистість – суспільне надбання, і тому головне завдання вчителя – допомогти дитині як суб’єкту навчання в саморозвитку та самореалізації.

Останніми роками в методиці навчання хімії на цілеспрямоване формування мотивації звертають усе більше уваги.

Філософи, педагоги і психологи сходяться в тому, що ефективність пізнавальної діяльності безпосередньо залежить від ступеня її вмотивованості.

« Будь – який труд є осмисленим і вільним тільки тоді, коли він усвідомлюється як моя особиста … необхідність» (А.Ф.Лосєв). Мотиваційна сфера визначається стрижневою для пізнавально – дієвої активності особистості, адже саме в мотиві стверджується і закріплюється те, що є цінним для особистості: під мотивом розуміють хвилювання, що спонукає до здійснення вчинку. У психолого – педагогічній літературі мотивацію розглядають також як складний, багатокомпонентний і багатофазовий процес, в якому задіяні вольові, пізнавальні й емоційні складові. Сама суть мотиваційної сфери, яка відображує взаємодію особистості з навколишнім світом; вивчає її велику складність.

До структури мотиваційної сфери входять потреби, мотиви, цілі та інтереси, серед яких головною характеристикою є мотиви, або спрямованість активності на предмет.

Початкові кроки навчання хімії, які зробили діти в школі, це самі найперші уроки, присвячені введенню до цієї науки і початковим її поняттям, багато в чому можуть визначити весь комплекс подальшого ставлення учнів до цієї дисципліни. Але я, як вчитель хімії в ліцеї, куди прийшли навчатися учні із різних шкіл району і навіть області звертаю велику увагу на процес подальшої мотивації пізнавальної діяльності учнів на уроках хімії. Завдяки цікавим хімічним дослідам особистісно значимі цілі учнів поступово зростають у потужний мотив навчання – пізнавальний інтерес. Для створення в учнів нової мотиваційної спрямованості застосовую цікаві дидактичні ігри типу: «хрестики – нулики». «третій – зайвий». «біла ворона». Крім цього, дуже важливу роль відіграє на уроках застосування віршів, влучних епіграфів, загадок а також комп’ютерних технологій.

На початку уроку хімії після актуалізації опорних знань учнів проводжу мотивацію навчальної діяльності, в якій оголошую тему уроку та очікуванні навчальні результати. В мотивації звертаю увагу на значимість теми, на зв'язок її з раніше вивченим матеріалом, з іншими дисциплінами і обов’язково зв'язок з життям, а потім на подальше застосування вміння складати хімічні рівняння під час розв’язування задач з хімії, а також формую навички розв’язування елементарних вправ.

Зупинюся на конкретних прикладах застосування мотивації навчальної діяльності учнів на уроках хімії.

На І курсі при вивченні загальної характеристики металічних елементів я здійснюю мотивацію навчальної діяльності такою бесідою: « У давнину і в середні віки вважали, що існує лише сім металів: золото, срібло, мідь, олово, свинець, ртуть, залізо. Вони мали своєрідні позначення і відповідали небесним світилам, планетам:

Золото – сонце залізо – марс

Срібло – місяць олово – юпітер

Ртуть – меркурій свинець – сатурн

Мідь – венера

У 1789році до списку простих речовин металів включили ще 17 металів, у ХІХ ст.. відкрили платинові метали, лужні, лужноземельні і радіоактивні. Метали супроводжують людину, входять до складу організму, приносять людині користь, а також шкоду. Яку саме?

Під час вивчення теми «Алюміній: поширення в природі, властивості, застосування» використовую мотиваційний прийом «Літературна хвилина».

Я сріблястий, я крилатий,

Високо люблю літати,

Я корозії не знаю,

Плівкою себе вкриваю.

На опорах через ліс

То дротами я повис.

Можу двері змайструвати,

Посудом на кухні стати.

А народжуюсь із глини

Чи назвеш мене ти нині?

Імператор Тиберій отримав у дарунок блискучий кубок з алюмінію, подібний за зовнішнім видом до срібного. Ремісник пояснив, що добув метал з білої глини. Імператор, боячись знецінення срібла, наказав відрубати реміснику голову.

Щоб ви хотіли довідатись про алюміній?

На ІІ курсі при проведенні уроку по темі «Оцтова кислота, її фізичні, хімічні властивості, застосування» я підводжу учнів до сприйняття нової теми так:

«Хіба ми можемо уявити собі життя без столового оцту, без маринованих огірочків, грибів? Усі ми знаємо запах столового оцту й не сплутаємо його із жодною іншою речовиною. Сьогодні на уроці ми ознайомимося з основною складовою частиною столового оцту – оцтовою кислотою».

А при вивченні теми «Вуглеводи» я мотивую новий матеріал таким чином: «У природі деякі органічні речовини утворюються в рослинах під дією сонячного світла (фотосинтез). Як називають ці речовини? (Вуглеводи). До вуглеводів належить глюкоза, сахароза а також крохмаль і целюлоза. Це окремий клас речовин, які відрізняються від вуглеводнів і за будовою, і за властивостями. Отже, тема сьогоднішнього уроку – «Вуглеводи».


^ Проблемне навчання – один із засобів розвитку пізнавальних та творчих здібностей учнів.


Технологія проблемного навчання не нова (вона була поширена вже у 20 -30-х роках минулого століття, її використання на уроках дає гарні результати. Зараз проблемне навчання розуміють як таку реалізацію навчальних занять, що припускає активну самостійну діяльність учнів і створення під керуванням учителя проблемної ситуації. Унаслідок цього творчо набуваються знання , уміння й навички, а також розвиваються розумові здібності учнів.

Розглянемо методику створення навчальної проблемної ситуації на конкретних прикладах.

^ Тема уроку: Карбон (ІІ) оксид і Карбон (IV) оксид, їх властивості.

Декілька рядків з роману К.Дойля «Випадок з перекладачем».

«Ви чули про ефект «собачої» печери в Італії? Є там така печера – яма. Людина ввійде й ходить, собака або кролик гинуть через декілька хвилин».

Чому? Про яку речовину йде мова? – це проблемна ситуація.

^ Розв’язок проблемної ситуації:

(з вулканічної тріщини виділяється СО2, а оскільки він важчий за повітря, то залишається знизу. Людська голова вища за цю зону, а собача – ні).

^ Тема уроку: Карбонатна кислота, карбонати, якісна реакція на карбонат – йон.

Уривок з роману Хоргарда «Клеопатра»

«Вона вийняла з вуха одну з тих величезних перлин … і … опустила перлину в оцет. Настало мовчання, приголомшені гості, завмерши, спостерігали, як незрівнянна перлина розчиняється в міцному оцті. Ось від неї не залишилося і сліду, і тоді Клеопатра підняла келих, покрутила його, збовтуючи оцет, і випила весь до останньої краплинки».

^ Проблемна ситуація:

Чому перлина розчинилася в оцті?

Розв’язаня ситуації:

(основу перлини складає СаСО3 і ця реакція є якісною на карбонати).

^ Тема уроку: Основні види палива.

На вершині високої скелі висить велетень. Його могучі груди прикуто до скелі сталевою стрілою. Руки й ноги йому спутано залізними ланцюгами. Це Прометей. Палять його тіло пекучі промені сонця, рвуть вітри, полощуть зливи. Та й цих мук замало. День у день величезний орел сідає на груди Прометея, гострими кігтями роздирає їх. Роки і століття тримають ці нестерпні муки.

^ Проблемна ситуація:

За що ж так жорстоко покарав Прометея Зевс?

Розв’язання ситуації:

Могутній титан викрав вогонь із кузні бога Гефеста і дав його людям. Прометей не лише приніс на землю вогонь, а й навчив людей користуватися ним. Зевс же хотів навіки сховати вогонь від людини.

Проблема:

Яке ж значення вогню в житті людини?

^ Розв’язання проблеми:

Вогонь розігнав нічну пітьму, у холоднечу зігрів своїм жаром людину. Вогонь забезпечив їй захист від диких звірів, дав можливість готувати смачну гарячу їжу, зігрівав у холодні ночі.

^ Тема уроку: Мило, його мийна дія.

Незалежно від того, любить та чи інша людина хімію або ні, хоче вона чи не хоче, хімія обов’язково присутня в її повсякденному житті у вигляді синтетичних тканин, пластмасових речей, ліків, косметики, а також у ті години, коли людина фарбує, готує на кухні, миє, чистить. Наш дім – це справжня хімічна лабораторія. Вирушимо у ванну кімнату і з’ясуємо ті складні хімічні процеси, які відбуваються, коли ми миємо і займаємося пранням.

^ Проблемна ситуація: Як прали наші бабусі, коли мила не було?

Розв’язання ситуації:

(Брали попіл, настоювали у воді, отримували лужний розчин і прали).

Подібні проблемні ситуації можна створити під час вивчення кожної навчальної теми. Для цього можна ,наприклад, ставити проблемне питання, для відповіді на яке необхідно проаналізувати залежність властивостей речовини від її будови, або обумовити практичне використання речовини її властивостям.

На кожному уроці слід створювати атмосферу довіри, уваги, взаємоповаги та творчості. У кожного учня треба вселяти впевненість у своїх силах, заохочувати його до досягнення успіхів.

Найбільш вдалою, напевне, є проблемна ситуація, яку визначає сам учень, тому що в цьому випадку створена ситуація не тільки готує його до активного мислення, до вивчення цього питання, але й формує інтерес до предмета в цілому.


^ Впровадження інтерактивних технологій в процес викладання хімії, як засіб для формування ключових освітніх компетентностей учня.


Перед учителем сьогодні висувається складне завдання: потрібно не тільки давати суму знань, а навчити учнів орієнтуватися в цілому світі, щоб вони могли застосувати свої знання на практиці. Для розв’язання цих завдань учитель повинен застосовувати інтерактивні технології. Нині відбувається процес удосконалення навчально – виховного процесу через упровадження нових освітніх технологій. Давньогрецький вислів: «Учень не чаша, яку необхідно наповнити, а факел, який потрібно запалити» набуває свого справжнього значення».

Нові інтерактивні технології спрямовані не тільки на засвоєння знань, але й на розвиток творчої особистості учня. За основу своєї роботи я взяла використання інтерактивних методів навчання, бо такий підхід є одним із формуючих факторів

компетентнісної моделі особистості.

Чому так?

Ефективність процесу навчання значною мірою зумовлена методами його реалізації. Оскільки головною метою навчання в ліцеї є вироблення в учнів навичок брати участь у суспільному житті та впливати на його хід, то значною мірою воно повинно відходити від традиційної форми викладання. Урок, як і колись залишається основою та головною формою організації навчального процесу. Традиційний урок зазвичай починається з перевірки засвоєння попереднього матеріалу, далі – вивчення і закріплення нового матеріалу. За такої структури уроку більшість учнів, окрім тих, які відповідають, залишаються в стані розумової пасивності.

Як же активізувати роботу учнів?

Сукупність способів, які активізують організацію і керування навчально – пізнавальним процесом учнів одержали назву «інтерактивні методи навчання».

Інтерактивні методики дають змогу задіяти не тільки свідомість людини, але і її почуття, емоції, вольові якості, тобто залучають до процесу навчання «цілісну людину».

Інтеративне навчання – це навчання, занурене у спілкування, в основі якого лежать принципи особистісно орієнтованого навчання, безпосередньої участі кожного учасника занять як шукача шляхів і засобів розв’язання проблем. Суть інтерактивного навчання полягає в тому, що навчання відбувається шляхом взаємодії всіх, хто навчається. Це співнавчання, в якому і вчитель і учні є суб’єктами. Учитель виступає у ролі організатора процесу навчання, лідера групи учнів. У процесі застосування інтерактивних технологій моделюються реальні життєві ситуації, пропонуються проблеми для спільного розв’язання, застосовуються ділові та рольові ігри.

Залежно від мети уроку, форм організації навчальної діяльності використовую інтерактивні технології: кооперативного, колективно – групового навчання, ситуативного моделювання, опрацювання дискусійних питань.

Важливим завданням навчальної діяльності для мене, як педагога, є розвиток творчих здібностей учня. Потрібно залучити всіх учнів до ров’язання різноманітних творчих завдань: розгляд проблемних ситуацій, логічних ланцюжків, виконання завдань – головоломок. На уроках хімії та біології я застосовую комплекс прийомів, методів та засобів, які допомагають підвищувати інтерес до предметів та пізнавальну активність учнів. Я часто застосовую методи групової роботи, складання та розв’язання кросвордів, створення різноманітних проектів, проведення нестандартних уроків з елементами гри.

Хочу нагадати, що зараз наші учні проходять незалежне тестування. Тому для перевірки знань я використовую тестові письмові роботи, максимально наближені до завдань ЗНО. Вони привчають дітей до більш відповідального ставлення в засвоєнні матеріалу як розрахункових задач , так і вивчення теоретичного матеріалу. Тести допомагають контролювати дітям свої знання, бо я їм даю завдання і самим скласти тести, а для такої роботи потрібно опрацювати матеріал і вибрати більш цікаві питання. Учням такі завдання подобаються

Ділові і рольові ігри – ще одна з ефективних форм навчання. Я їх використовую для розвитку аналітичного, творчого і практичного інтелекту. Під час гри учні демонструють не тільки знання фактичного матеріалу, а і вчаться працювати в групах, розвивають почуття відповідальності за доручену справу. На таких уроках виявляється ініціатива кожного учня, намагаюся створити обстановку для природного самовираження дитини.

Наведу приклад нетипового уроку із застосуванням рольової гри.


^ Нітроген – елемент війни та миру.

Урок – суд.

Мета. Узагальнити і систематизувати знання учнів про хімічні властивості азоту

і його сполук; ознайомити з галузями застосування цих речовин у сучасній

техніці, розкрити вплив на оточуюче середовище. Перевірити знання учнів

про генетичний зв'язок азоту та їх взаємоперетворення, вміння складати

електронний баланс, розв’язувати розрахункові задачі різних типів.

Формувати в учнів впевненість у тому, що дбайливе використання

досягнень хімії на благо людини залежить тільки від самої людини.

Обладнання. Таблиці: «Використання азоту, нітратної кислоти, нітратів», зразки

азотних добрив.

^ Тип уроку. Урок узагальнення й систематизації знань.

Дійові особи; суддя, прокурор, адвокат, підсудний, еколог – 1, еколог – 2,

піротехнік, свідок Карбон, технолог, агроном, матеріалознавець.

^ Хід уроку.

І. Мотивація навчання учнів.

Вчитель.

Сьогодні ми проводимо узагальнюючий урок з теми «Підгрупа нітрогену», але

вас чекає незвичайний урок. Зараз ви всі опинитесь у залі суду. Вам відведена

роль журналістів, які отримали завдання написати статтю про цей «гучний

процес». Щоб виконати редакційне завдання, треба не тільки уважно стежити за ходом процесу, а й заповнити таблицю «Позитивна й негативна роль азоту та його сполук», скласти електронний баланс до запропонованих рівнянь реакцій, розв’язати задачі. Окремі учні тримають оцінки за виконання цих завдань, а в кінці уроку з’ясуємо, хто з вас є найуважнішим.

ІІ. Узагальнення й систематизація знань.

Суддя.

Сьогодні ми слухаємо справу по звинуваченню азоту в хімічній пасивності, в небажанні співпрацювати з людиною для отримання сполук, необхідних живим організмам. Численні родичі нітрогену (оксиди, кислоти, солі) звинувачуються в забрудненні атмосфери, руйнуванні озонового шару, нітратному отруєнні людей, участі у військових конфліктах.

Слово надається прокурору.

Прокурор.

Азот у кімнатних умовах – безбарвний газ, трохи легший за повітря, без смаку і запаху. Ми його не відчуваємо, він нам не заважає, але варто змінити умови, як «невинний» газ показує себе з негативного боку. Наприклад: коли водолаз спускається у глиб моря, йому шлангом подають звичайне повітря. Вже на глибині кількох десятків метрів він починає відчувати щось схоже на легке сп’яніння, насувається хвиля безпричинних веселощів. Це азотний наркоз, стан, який називають «хворобою глибини». Причина цього полягає у тому, що тиск збільшує концентрацію азоту, розчиненого в крові, у жирових і білкових тканинах організму. Якщо аквалангіст піднімається на поверхню швидко, азот виділяється в крові у вигляді бульбашок, не встигаючи дійти до легенів. Ці бульбашки закупорюють капіляри, тоді організму загрожує сильний біль і навіть смерть. Щоб уникнути закупорки судин, піднімання проводять повільно, а звичайне повітря замінюють гелієво – кисневою сумішшю.

Азот стає значно активнішим з підвищенням температури і при малому вмісті кисню. У таких умовах він завдає багато клопоту металургам, яким доводиться видаляти його зі сплаву в шлак, добавляючи титан, який жадібно сполучається з азотом.

Великої шкоди завдають навколишньому середовищу оксиди нітрогену (ІІ) та (ІУ). Прошу суд викликати свідка обвинувачення – еколога.

Еколог – 1.

Оксиди нітрогену (ІІ) та (ІУ) шкідливо впливають на атмосферу. Ще у 1781 році англійський вчений лорд Генрі Кавендіш довів, що під час грози атмосферний азот реагує з киснем.

N2 + O2 = 2NO

2NO + O2 ---- 2NO2

2NO2 + H2O = HNO3 + HNO2

Кислоти, що утворились під час цих реакцій, разом з дощем випадають на землю, завдаючи шкоди рослинам, річкам, водоймищам. Страдають від кислотних дощів і мармурові пам’ятники культури, і сталеві опори мостів, ліній електропостачання та інші металеві вироби, які у кислотному середовищі зазнають корозії.

Адвокат.

Протестую! Згадані екологом процеси не можна розглядати тільки з негативного боку, бо це спосіб природного зв’язування атмосферного азоту. Потрапляючи на грунт разом з опадами, нітратна та нітритна кислоти взаємодіють з існуючими там карбонатами, внаслідок чого утворюються нітрати та нітрити.

2HNO2 + CaCO3 = Ca(NO3)2 + CO2 + H2O

Таким шляхом в грунт потрапляє від 4 до 15 кг нітрогену на гектар за рік.

^ Суддя – підсудному.

Що ви можете сказати з цього приводу?

Підсудний.

Я не можу заперечити цього звинувачення. Але я прошу суд звернути увагу на те, що не тільки я винен в утворенні оксидів нітрогену. В останні роки зростання кількості оксидів нітрогену в атмосфері пов’язане з господарською діяльністю людини, наприклад, внаслідок застосування азотних добрив. За оцінками початку 1980-х років, за рахунок використання в сільському господарстві азотних добрив в атмосферу щороку надходило приблизно 10мт оксиду нітрогену (І), що складає 25 – 40% його природного надходження. Після тривалих і складних процесів N2O перетворюється в інші оксиди нітрогену.

^ Суддя.

Ваші свідчення врахуємо.

Прокурор.

Злочинна діяльність оксидів нітрогену пов’язана із руйнуванням озонового шару. Прошу викликати свідком другого еколога.

^ 2 – еколог.

У 1970 році професор Пауль Крутцен був удостоєний за своє відкриття Нобелівської премії.

Адвокат.

Протестую. Прошу суд взяти до уваги, що цей же вчений вказав, що збільшення кількості оксидів нітрогену в стратосфері є наслідком впливу людини на природу (наприклад, висотна авіація). Передові в авіабудуванні країни розробляли Ту – 144; «Конкорд» та інші. На щастя, великого розвитку стратосферна авіація не набула.

Крім того велика кількість оксидів нітрогену потрапляє в атмосферу після ядерних вибухів (серія ядерних випробувань у 1960-х роках привнесла в стратосферу в середньому за рік до 50% сумарного природного надходження, тобто 1600кг). Тому я прошу суд не перекладати всю відповідальність за дані злочини на мого підзахисного.

^ Суддя – підсудному.

Чи можете ви щось додати з цього приводу?

Підсудний.

Я хочу сказати, що не всі мої оксиди такі шкідливі для людини та оточуючого середовища. Оксид нітрогену (І), який тут згадували з негативного боку, інакше називають «веселящим газом». У 1798 році Деві відкрив його фізіологічну дію – приводити людину у стан сильного збудження, сп’яніння. Він же першим висловив думку про можливість застосування цього газу для наркозу. У1844 році американський лікар Уельс вирвав собі зуб під наркозом закису нітрогену, який використовується як швидкодіючий анестезуючий засіб хірургами і тепер.

^ Суддя.

Ваша відповідь прийнята. Які ще факти звинувачення має прокурор?

Прокурор.

Сполуки нітрогену – нітрати при нагріванні розкладаються, при цьому виділяється кисень. Цю їх властивість використовують для виготовлення пороху. Прошу викликати свідком піротехніка.

Піротехнік.

Ще за декілька століть до нашої ери китайці помітили, що селітра здатна підтримувати горіння різних речовин. Експериментуючи, вони знайшли класичну рецептуру чорного (або димного) пороху: вугілля, калійна селітра та сірка в однакових пропорціях. Натрієва селітра не підходить, бо вона гігроскопічна. Але досліди показують, що пропорції можуть бути різними. Під час вибуху проходять такі реакції.

KNO3 + S + C ----- K2SO4 + CO2 + N2

KNO3 + S +C ---- K2S + CO2 + N2

Завдання. Розставити коефіцієнти, вказати окисник і відновник.

З часом цей винахід розповсюдився в світі, потрапив у Європу. У чорного пороху довга історія. Ним заряджали мушкети, гармати, кремнієві рушниці і більш досконалі засоби для стрільби аж до останніх років ХІХ століття.

Важливою подією в історії виробництва пороху став 1832 рік, коли французький хімік А. Браконо вперше отримав нітроклітковину або піроксилін. Майже через 50 років його земляк Ж.В’єль на основі піроксиліну створив перший бездимний порох. Піроксиліновий порох і зараз застосовують для стрільби.

Невдовзі з’явився ще один бездимний порох – нітрогліцериновий. Він складався з нітроклітковини (56 -57%) та вибухової речовини – тринітрогліцерину. Такий порох мав велику силу, його й тепер використовують в артилерії та ракетних військах.

Я хочу розповісти також і про нітрогліцерин – гримучу олію, та його інакше називають, бо це густа, жовтувата олієподібна рідина. Чистий нітрогліцерин – сполука небезпечна і може вибухати від струсу, удару чи нагрівання.

2С – О – NО2

4НС – О – NО2 ----- 12СО2 + Н2О +6N2 + О2

2С – О – NО2

Багато хто вважає, що першим винайшов його шведський вчений, інженер, підприємець Альфред Нобель. Але насправді вперше нітрогліцерин синтезував італійський хімік А.Собреро, коли Нобелю було ще тільки 14 років. Та Нобель став справжнім приборкувачем вибухової речовини. Для «приборкування» гримучої олії до неї добавляють наповнювачі – деревне борошно, вугілля, парафін. Одночасно горючі домішки реагують з вільним киснем і тим підвищують силу вибуху. Суміші нітрогліцерину з наповнювачем називають динамітами. Динаміти, на відміну від чистого нітрогліцерину, досить безпечні – не вибухають від підпалювання, тертя і помірних ударів. Вибух динаміту спричиняють за допомогою капсуля детонатора. Динаміт – це партизанська зброя. Нітрогліцериновий порох використовували під час Першої та Другої світових війн, є він на озброєнні і тепер.

Адвокат.

Прошу слова! У мене є ряд зауважень. По-перше, нітрогліцерин – це не тільки вибухівка, а й лікувальний препарат при серцевих нападах. У кожній аптеці можна знайти ці маленькі білі пігулки. По-друге, на виготовленні динаміту і вибухівки А.Нобель заробив великі гроші і заповів 31,5мільйона крон із 35 залишити невикористаними. Це Нобелівський фонд, проценти з якого ідуть на виплату премій. Вони присуджуються за найважливіші відкриття в галузі фізики, хімії, медицини та літератури. П’ята премія – незвичайна, вона присуджується за працю, яка сприяє зміцненню ідей миру.

Що може сказати підсудний для свого виправдання?

Підсудний.

Я хочу сказати, що всупереч загальній думці, порох – це не вибухівка, це – паливо. Він може вибухнути при недбалому поводженні або якщо його до цього змушують. Порох – особливе пальне, бо для горіння йому потрібне повітря, він згорає завдяки кисню, що присутній у його складі. Сьогодні порох використовують як тверде ракетне пальне. Після вибуху динаміту, на відміну від піроксиліну, не утворюється токсичний оксид карбону (ІІ), тому динаміт широко використовують у гірській справі, на будівництві, наприклад, при прокладці тунелів. У піротехніці для проведення феєрверків використовують нітрати барію, стронцію, свинцю. Ці солі роблять вогні кольоровими.

Прокурор.

У кінці свого виступу хочу вказати на ще одну негативну дію нітратів. Напевно, всім відоме так зване «нітратне отруєння», коли в організм людини разом з їжею потрапляють нітрати, які внаслідок дії специфічної шлункової флори перетворюються на високотоксичні нітрати.

NO3 + H2 ---- NO2 + H2O

Завдання. Скласти електронний баланс, вказати відновник і окисник.

Адвокат.

Протестую! Нітрит натрію застосовується в харчовій промисловості для надання привабливого зовнішнього вигляду ковбасним виробам.

Крім того, нітрит натрію запобігає псуванню ковбасних виробів. Ця сіль знищує бактерії, які викликають страшне захворювання – ботулізм. Одного грама токсину ботуліна досить для того, щоб знищити все населення землі.

Прокурор.

Під час виступів ви дізналися про численні випадки негативного впливу азоту і його сполук на оточуюче середовище і на організм людини. Прошу суд винести вирок нітрогену і засудити на вигнання з періодичної системи елементів, а його сполук – із нашого життя.

^ Суддя.

Ваша думка зрозуміла. Слово для захисту надається адвокатові.

Адвокат.

Я ознайомлю присутніх з позитивними рисами азоту та його сполук. Життя й азот нероздільні. Живі організми складаються з білків, а без елементу нітрогену білка немає. Уся величезна маса рослин і живих організмів на Землі складається в основному з чотирьох елементів, про які можна сказати чотиривіршем Міллера:

Чотири елементи,

Зливаючись в одно,

Дають життя

І будують світ.

Ці чотири елементи – карбон, гідроген, оксиген і нітроген. І дуже несправедлива для нітрогену його розповсюджена назва «азот», що в перекладі з грецької означає «безжиттєвий». Я викликаю свідка – сусіда нітрогену по періодичній системі – елемент карбон. Він розкаже про історію відкриття азоту та його хімічний характер.

Свідок Карбон.

Своєю назвою азот зобов’язаний видатному французькому вченому Лавуазьє. Така назва, на думку Лавуазьє, підкреслювала властивість газоподібного азоту не підтримувати горіння та дихання. Відкрив азот англійський професор ботаніки і лікар Даніель Резерфорд у1772 році. Він досліджував повітря ізольованого від атмосфери дзвона, в якому згорала свічка або, проживши трохи, гинула миша. Всі примхи в характері нітрогену пов’язані з будовою його атома.

2p3 1s22s22p3 N

2s2

1s2


Атом нітрогену має три неспарені електрони, які віддає у спільне використання при утворенні молекули азоту. Внаслідок цього у молекулі N2 атоми зв’язані потрійним дуже міцним зв’язком.


N + N ---- N N N=N Е розиву зв’язку = 954,6 кДж/моль.


Ось у чому полягає причина хімічної інертності азоту. Між іншим, якби азот так не поводився, то життя на Землі або не існувало б, або існувало б в іншій формі, бо тоді у повітрі постійно утворювались би оксиди нітрогену, а потім нітратна кислота.

^ Суддя.

Ваше свідчення зрозуміле. Слово має адвокат.

Адвокат.

Інертність азоту знайшла широке використання в техніці. Ним заповнюють електричні лампочки, застосовують під час перекачування бензину, щоб запобігти вибухові. У музеях цінні картини зберігаються в циліндрах, наповнених азотом: повітря може зашкодити фарбам; металурги за допомогою азоту створюють інертне середовище. Рідкий азот використовують для заморожування продуктів харчування і в сучасній техніці низьких температур. Та це лише кілька прикладів застосування азоту, причому не основних. Основна маса добутого азоту іде на виробництво аміаку.

Прошу суд визвати свідком технолога.

Технолог.

Наприкінці минулого століття світ був глибоко вражений тяжким пророкуванням деяких вчених, що віщували людству смерть від азотного голоду. Щороку разом з урожаєм з поля виноситься азот, а відомі на той час родовища чилійської селітри, яку використовували як добриво, поступово вироблялися. Як же повернути нітроген в грунт? Тоді хіміки звернули свою увагу на атмосферу, адже в ній містяться невичерпні запаси азоту. Треба було знайти спосіб фіксації атмосферного азоту. Спочатку вчені намагалися отримати ціанамід кальцію та оксид нітрогену (ІУ), але витрати на ці виробництва були дуже великі. Принципово нове рішення цієї проблеми було знайдено у 1908 році, коли німецькі хіміки Габер і Бош синтезували аміак при підвищених тиску і температурі за участю залізного каталізатора.

N2 + 3H3 = 2NH3 + Q

За розробку цього процессу Ф.Габеру та Г.Бошу були присуджені Нобелівські премії. З аміаку через ряд перетворень можна отримати нітратну кислоту і нітратні добрива.

Здійснити перетворення за схемою:

NH3 ----- NO ---- NO2 ---- HNO3 ---- NH4NO3 ----- NH3

Перший завод для контактного способу окислення аміаку в кислоту було побудовано в Юзівці (Донецьку) в 1917році.

Нітратна кислота відома з сивої давнини; її перший опис зустрічається в книзі легендарного арабського алхіміка УІІІ століття Джабіра. Він описує НNО3 як воду і вважає її великою силою в руках людини. І справді, нітратна кислота – одна з найважливіших хімічних сполук. Міцна НNО3 розчиняє всі метали, за винятком благородних, руйнівно діє на органічні речовини. Суміш 1 об’єму НNО3 з трьома об’ємами НСІ розчиняє платину і золото, тому ще в середні віки вона дістала назву «царської водки».

HNO3 + HCI + Au ---- AuCI3 + NO + H2O

Завдання.

Складіть схему електронного балансу. Назвіть окисник і відновник.

Нітратна кислота потрібна людині для того, щоб отримати динаміт, вибухівку, ракетне пальне, органічні барвники, полімерні матеріали, азотні добрива.


Завдання.

Яку масу 60- процентної нітратної кислоти можна добути з аміаку (ну) об’ємом 672м3?

^ Адвокат

Прошу викликати агронома.

Агроном.

Солі азотної кислоти – аміачна, натрієва, калієва і кальцієва селітри – чудові добрива. (Свідчення супроводжуються показом зразків добрив). Аміачна селітра NH4NO3 - біла кристалічна сіль, дуже гігроскопічна. У ній відсутні шкідливі та баластні домішки, легко засвоюється рослинами.

Завдання.

Яку масу аміачної селітри можна отримати при взаємодії 44,8м3 аміаку з 2000кг 60% нітратної кислоти, якщо вихід продукту становить 85% від теоретично можливого.

Нітрат калію КNО3, нітрат натрію NaNO3 – білі кристалічні речовини; NaNO3 у процесі зберігання відволожується, а КNО3 – ні. Обидва добрива успішно застосовуються у нечорноземній смузі, вони зменшують кислотність грунту. Важливим азотним добривом є карбамід СО( NH3)2 , а також сульфат амонію

( NH4)2SO4 . карбамід отримують за реакцією:

СО2 + 2NH3 ---- СО( NH3)22О

Сульфат амонію: 2NH3 + Н2SO4 ---- ( NH4)2SO4

При використанні добрива треба дозувати, не допускати перебільшення, бо тоді, борячись за високі врожаї людина отримає не корисні овочі та фрукти, а нітратне отруєння, про яке вже сьогодні йшла мова.

Адвокат.

Щоб повністю розкрити позитивні риси мого підзахисного, прошу визвати свідка матеріалознавця.

^ Свідок – матеріалознавець.

Дуже популярними стають сьогодні синтетичні полімери (капрон, нейлон, неорганічний каучук та інші), невід’ємною частиною котрих є нітроген. В останні роки великого значення набули в техніці нітриди деяких металів (титану, танталу, гафнію, молібдену та ін.). отримані сполуки мають значну хімічну стійкість (навіть при дуже високих температурах), високу твердість і міцність. Тому їх з успіхом застосовують для виготовлення жаростійких матеріалів, добавляють до сталі й сплавів для підвищення їх стійкості проти спрацювання.

Особливе місце серед нітридів займає нітрид бору (ВN). З нього виготовляють спеціальні дуже тверді матеріали, твердіші за алмаз, напівпровідники, матеріали для захисту від ядерного випромінювання.

Адвокат.

З виступів свідків захисту стає зрозуміло, що елемент нітроген – один з найважливіших елементів у нашому житті; його сполуки посіли важливе місце в багатьох галузях сучасної техніки, та в сільському господарстві. На цій підставі прошу суд виправдати мого підзахисного.

Суддя.

Розглянувши матеріали справи, суд оголошує вирок: враховуючи численні приклади позитивного використання та його сполук у житті людини і в сучасній техніці, виправдати елемент нітроген; зобов’язати його розвивати корисні якості, розширювати галузі застосування сполук нітрогену на благо людини.

ІІІ. Підведення підсумків уроку. Оголошення оцінок учням.


Вже п’ятий рік я працюю над утіленням проектної технології навчання. Проектна діяльність є максимально спрямованою на суб’єктивне пробудження та розвиток особистості учнів, оскільки повністю відповідає її потребам та особливостям. Метод проектів – це засіб активізації пізнавальної діяльності учнів, перспективний напрям діяльності вчителя хімії , як на уроках, так і в позаурочний час. Він сприяє формуванню особистості учня, її життєвої та соціальної компетентності.

Зважаючи на 30-річний досвід роботи, я хотіла б більш конкретно зупинитися на процесі формування й розвитку ключових загальноосвітніх компетентностей учнів у процесі викладання хімії . Почну із формування мотиваційної компетентності на уроках і в позаурочний час.


Методи і форми формування мотиваційної компетентності.



методи

Форми

1. інформаційно - рецептивні

Лекція, розповідь, бесіда, конференція

2. репродуктивні

Семінар, вправи, розв’язування задач, лабораторно – практичні роботи.

3. методи проблемного навчання

Уроки постановки проблем та їх розв’язання.

4. програмування

тести

5. творчі

Захист рефератів, повідомлень, творчих робіт і проектів.



На кожному уроці проводжу мотивацію навчальної діяльності учнів на всіх етапах уроку. Наприклад, під час вивчення теми: «Карбонові кислоти, оцтова кислота» особливо в групі кухарів звертаю увагу на те, чому ми будемо вивчати дану тему, де вони зустрічаються в своїй професії з даною речовиною, з якою метою її використовують, як приготувати розчин оцтової кислоти заданої концентрації. Подібно мотивую вивчення в кухарів тем: «Білки, жири, вуглеводи». Доводжу учням, що ці знання їм знадобляться при складанні таблиці калорійності харчових продуктів, раціонів харчування, лікувальних дієт. У групах механізаторів с-г виробництва намагаюся мотивувати вивчення теми: «Багатоатомні спирти, етиленгліколь», який застосовують, як антифриз у техніці. При вивченні нафти і нафтопродуктів учні самі роблять висновок про їх застосування у техніці, про детонаційну стійкість бензину. До речі, мотивація навчальної діяльності учнів дуже пов’язана з професійною спрямованістю навчального матеріалу.

Щоб підвищити зацікавленість учнів на етапі мотивації пізнавальної діяльності, на уроці створюю проблемні ситуації. До прийомів створення проблемної ситуації належать: прийом на основі вірша, пояснення легенд, хімічних казок, висловлювань вчених. Наприклад перед вивченням теми: «Білки» (а вона вивчається і в хімії і в біології) я говорю крилаті слова: «Життя – це спосіб існування білкових тіл…», які доводять значимість білків у природі та житті людини. При вивченні лужних, лужноземельних та інших металів цитую учням вірші про хімічні елементи.

Я сріблястий, я крилатий,

Високо люблю літати,

Я корозії не знаю,

Плівкою себе вкриваю.

На опорах через ліс

То дротами я повис.

Можу двері змайструвати

Посудом на кухні стати.

А народжуюсь із глини,

Чи назвеш мене ти нині?

При вивченні мінеральних кислот зачитую легенду «Подорож до країни Кислот». Під час вивчення теми «Метали. Корозія металів» ставлю перед учнями проблемні питання:

    • Що таке корозія металів?

    • Які її наслідки?

    • Які б ви запропонували методи захисту від корозії?

В процесі перевірки домашнього завдання використовую методи «Мікрофон» та

«Мозковий штурм». Наприклад:


    • Хто з вас хоч одного разу їв яєчню чи омлет?

    • На сковороді смажиться омлет. Як ви вважаєте, яке це явище?

    • Яким був колір білка сирого яйця? Як він змінився?

    • Чи був спочатку запах? Що відбулося потім? Про що це свідчить?

Такі питання збуджують інтерес учнів до вивчаємого матеріалу.

Застосовую і такий інтерактивний прийом, як «Асоціативний кущ» при вивченні теми: «Залізо у природі». Учням даю завдання : скласти асоціації до слова – залізо.


залізний характер залізний вік


сталь ЗАЛІЗО іржа


руда цвях


Процес навчання та виховання намагаюся спрямовувати на формування компетентностей особистості шляхом використання хімічного експерименту, лабораторних і практичних робіт з хімії та дослідної проектної діяльності. При цьому намагаюся оновлювати зміст хімічного експерименту через посилення його практичного (ужиткового) спрямування. Хімічний експеримент ужиткового характеру має низку переваг порівняно з традиційним експериментом. За його використання реактиви є доступними і переважно безпечними. Використання засобів побутової хімії, лікарських препаратів, харчових продуктів частково розв’язує проблему дефіциту хімічних реактивів. Експеримент ужиткового характеру сприяє створенню життєвих ситуацій для реалізації яких учні мобілізують свої знання, уміння, досвід; він формує навички екологічно грамотної поведінки в побуті та довкіллі.

Роботу з обдарованими дітьми організовую під час уроків, у позаурочний час, на консультаціях, при підготовці до олімпіад, під час проведення декади хімії. З часом ці учні стають надійними помічниками, вони допомагають у проведені уроків (систематично виконують опереджувальні завдання: «Озон та його значення в природі», «Кислотні дощі, їх наслідки», «Парниковий ефект».

Найважливішою ознакою компетентісного підходу є формування в учнів здатності до самонавчання. Освітній процес здійснюється через уроки, позаурочні заходи, заняття з обдарованими учнями.

Формування компетентостей учнів – складний цілеспрямований процес. Основу його становлять уміння вчителя організовувати самостійну пізнавальну діяльність учнів і грамотно керувати нею.


^ Схема реалізації компетентісного підходу

в педагогічній діяльності вчителя.


Компетентісний підхід в освітній діяльності спрямований на формування компетенцій учня.




Формування компетенцій реалізується через організацію діяльності учня.




Діяльність учнів найбіль ефективна, якщо в них є інтерес (мотивація).




Інтерес до діяльності в учнів можна викликати через проблемну ситуацію.




Проблемна ситуація сприяє розвитку навичок дослідної діяльності учнів в процесі їх роботи над розв’язанням висунутого проблемного завдання.




Дослідна діяльність веде до усвідомлення і зміцнення знань учнів.


Одним із головних завдань навчання є розвиток творчого мислення учнів, яке формує свідоме ставлення до навколишньої дійсності. Велику роль у цьому відіграють такі показники, як здатність мотивації пізнання, розуміння необхідності освіти протягом усього життя, здатність до самоосвіти й саморозвитку. У центрі уваги особистісно зорієнтованої технології – цілісна особистість, яка прагне до узагальнення власних знань, реалізації власних можливостей. Тому, проводячи уроки, необхідно розвивати в учнів уміння самостійно поповнювати свої знання, орієнтуватися у величезному потоці наукової інформації, відчувати потребу в нових знаннях.

Найкраще засвоюються ті знання, які здобуті самостійно, мають зв'язок з практичною діяльністю, застосовуються у власному досвіді. Це загальновідомий факт. Тому під час організації пізнавальної діяльності учнів на уроках і в позаурочний час надзвичайно важливе місце посідають методи самостійного набуття знань учнями. Самостійна робота проектується вчителем або вчителем разом з учнями під його керівництвом і контролем.

Застосування мною методів самостійного набуття знань учнями на уроках дає змогу розв’язати багато навчально – виховних завдань.

  • підвищити свідомість та міцність засвоєння знань учнями;

  • виробити в них уміння і навички, яких вимагає навчальна програма;

  • виробити навички користування набутими знаннями і вміннями в житті;

  • розвинути в учнів пізнавальні здібності, спостережливість, допитливість, логічне мислення, творчу активність під час засвоєння знань;

  • прищепити їм культуру розумової та фізичної праці, комунікативні навички;

  • Підготувати учнів до того, щоб вони могли ефективно займатися самоосвітою після закінчення ліцею.

В своїй роботі я, як вчитель хімії використовую такі види самостійних робіт:

- Робота з книгою (робота з текстом підручника; складання короткого конспекту тексту; порівняльної таблиці або опорної схеми);

- Вправи: тренувальні за зразком, тексту складання задач, рецензування відповідей учнів на уроці, оцінювання їхньої діяльності на уроці;

- Практичні та лабораторні роботи; домашні лабораторні досліди та спостереження;

- Виконання індивідуальних та групових завдань у зв’язку з екскурсіями та спостереженнями у природі;

- Підготовка повідомлень, доповідей, рефератів;

- Створення навчальних проектів;

- Фронтальна та групова самостійна робота;

- Робота з роздатковим матеріалом;

- Різнорівневі завдання.

Я, як вчитель хімії з багаторічним досвідом роботи в своїй практичній діяльності досить широко використовую самостійну форму роботи учнів для формування їх життєвої та соціальної компетентності.

Так, при вивченні теми “Металічні елементи та їхні сполуки» та «Неметалічні елементи та їхні сполуки» доцільно використати самостійну роботу учнів із періодичною системою Д.І.Мендєлєєва, щоб учні могли дати характеристику елемента за його положенням у таблиці Мендєлєєва (період, ряд, група, підгрупа, порядковий номер, атомна маса, електронна формула елемента…). Постійно учні працюють із підручником: розглядають малюнки, схеми, таблиці. Наприклад, при вивченні двох простих речовин одного елемента Оксисену, учні за допомогою таблиці порівнюють властивості кисню та озону, як двох алотропних форм цього елемента. Використовую теж опорні схеми по застосуванню речовин.

Застосування нітратної кислоти.


HNO3


В кінці уроку, після пояснення матеріалу, перевіряю закінчення схеми і оцінюю учнів. Систематично діти користуються таблицею розчинності, електрохімічним рядом напруг металів, таблицею електронегативності елементів, якісними реактивами на катіон чи аніон.

Із бажанням учні готують випереджуючі завдання до уроків (повідомлення) на теми «Парниковий ефект, його причини та наслідки», «Кислотні дощі, їх вплив на довкілля», «Озон та його властивості», «Вміст нітратів у продуктах харчування».

Пишуть реферати на теми: «Хімія та екологія», «Роль хімії у житті суспільства», «Хімія у сільському господарстві»; міні – твори на тему: «Хімія навколо мене», «Хімія в моїй професії», «Хімія за моїм вікном», «Хімія в побуті». Кухарі вишивають вишиванки хрестиком, де зображені хімічні речовини та явища природи; аплікації «Хімія в медицині», «Хімія і косметика».

Ось якого вірша написав учень з групи фермерів Артем Вожжов.


«Хімія за вікном».

Якщо помислить добре, Що ви вже знаєте:

То хімія кругом. Лежить просте залізо

Вона у нас на кухні, Реакція іде,

І навіть за вікном Якщо на нього дощик,

Навколо елементи, Звичайно попаде.

Сполуки різні теж Окислюватись стане

І гази, і рідини Блискучий цей метал,

Реакцій цілий ряд, Іржа його покриє,

Якщо спостерігаєш, Корозія поб’є

Побачиш все підряд. Розсипатись він може,

Ось приклад приведу я, Реакція пройде.


Тут використана і професійна спрямованість предмету.


Самостійно учні працюють при виконанні практичних робіт. Приклад такого уроку я зараз приведу.


^ Міністерство освіти і науки України

Управління освіти і науки

Миколаївська облдержадміністрація

Казанківський професійний аграрний ліцей


Хімпрактикум.

Практична робота №3.

«Розв’язування експериментальних задач».


Розробка відкритого

уроку з хімії.

Підготувала:

вчитель вищої категорії

Коноваленко Н.М.


смт. Казанка 2010 – 2011нр.


Епіграф.


… Хімії в жодному разі

навчитися неможливо, не бачивши

самої практики й не беручись

за хімічні операції.

М.В.Ломоносов.

^ Урок № 60 Практична робота №3.

  1   2   3



Схожі:

Міністерство освіти і науки України Управління освіти і науки Миколаївська облдержадміністрація Казанківський професійний аграрний ліцей Компетентісний підхід в навчанні хімії – засіб формування творчої особистості учня ліцею iconМіністерство освіти і науки молоді та спорту України Управління освіти і науки Миколаївської облдержадміністрації Казанківський професійний аграрний ліцей Методичний
Методичний посібник «Інноваційні педагогічні технології на уроках предметів «Трактори» та «Сільськогосподарські машини»»: Казанка:...
Міністерство освіти і науки України Управління освіти і науки Миколаївська облдержадміністрація Казанківський професійний аграрний ліцей Компетентісний підхід в навчанні хімії – засіб формування творчої особистості учня ліцею iconМіністерство освіти і науки України Управління освіти і науки Миколаївської олбдержадміністрації Казанківський професійний аграрний ліцей Підготувала викладач
Затверджено і рекомендовано до друку методичною комісією викладачів природничо-математичного циклу Казанківського професійного аграрного...
Міністерство освіти і науки України Управління освіти і науки Миколаївська облдержадміністрація Казанківський професійний аграрний ліцей Компетентісний підхід в навчанні хімії – засіб формування творчої особистості учня ліцею iconМіністерство освіти І науки України Управління освіти І науки Миколаївської облдержадміністрації Казанківський професійний аграрний ліцей Мотивація навчальної
Проблема формування мотивації навчання завжди була актуальною в психолого-педагогічній літературі. Як відомо, зміст навчання, його...
Міністерство освіти і науки України Управління освіти і науки Миколаївська облдержадміністрація Казанківський професійний аграрний ліцей Компетентісний підхід в навчанні хімії – засіб формування творчої особистості учня ліцею iconМіністерство освіти, науки, молоді та спорту україни мукачівський професійний ліцей
Використання електронно-обчислювальної техніки в навчанні змінює традиційне співвідношення між організаційними формами навчання на...
Міністерство освіти і науки України Управління освіти і науки Миколаївська облдержадміністрація Казанківський професійний аграрний ліцей Компетентісний підхід в навчанні хімії – засіб формування творчої особистості учня ліцею iconФормування творчої особистості учня на уроках світової літератури засобами інтерактивного навчання
На сучасному етапі становлення національної системи освіти України важливого значення набуває формування власної свідомості, розвиток...
Міністерство освіти і науки України Управління освіти і науки Миколаївська облдержадміністрація Казанківський професійний аграрний ліцей Компетентісний підхід в навчанні хімії – засіб формування творчої особистості учня ліцею iconМіністерство освіти, науки, молоді та спорту україни мукачівський професійний ліцей
Основні характеристики психологічного клімату в учнівському (педагогічному ) колективі
Міністерство освіти і науки України Управління освіти і науки Миколаївська облдержадміністрація Казанківський професійний аграрний ліцей Компетентісний підхід в навчанні хімії – засіб формування творчої особистості учня ліцею iconМіністерство освіти і науки, молоді та спорту України Головне управління освіти і науки Дніпропетровської облдержадміністрації
Загальноосвітній ліцей нових інформаційних технологій №2 м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області
Міністерство освіти і науки України Управління освіти і науки Миколаївська облдержадміністрація Казанківський професійний аграрний ліцей Компетентісний підхід в навчанні хімії – засіб формування творчої особистості учня ліцею iconМіністерство освіти І науки україни державна наукова установа «інститут інноваційних технологій І змісту освіти»
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, управління (департаменти) освіти і науки обласних, Київської...
Міністерство освіти і науки України Управління освіти і науки Миколаївська облдержадміністрація Казанківський професійний аграрний ліцей Компетентісний підхід в навчанні хімії – засіб формування творчої особистості учня ліцею iconМіністерство освіти І науки україни державна наукова установа «інститут інноваційних технологій І змісту освіти»
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, управління (департаменти) освіти і науки обласних, Київської...
Міністерство освіти і науки України Управління освіти і науки Миколаївська облдержадміністрація Казанківський професійний аграрний ліцей Компетентісний підхід в навчанні хімії – засіб формування творчої особистості учня ліцею iconМіністерство освіти І науки україни 01135, м. Київ, проспект Перемоги
Міністерство освіти і науки Автономної Республіки Крим, управління освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©te.zavantag.com 2000-2017
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи