Тема: Історичні пам’ятки села Боремель icon

Тема: Історичні пам’ятки села Боремель




Скачати 127.7 Kb.
НазваТема: Історичні пам’ятки села Боремель
Дата конвертації08.08.2013
Розмір127.7 Kb.
ТипДокументи


ТЕМА: Історичні пам’ятки села Боремель


МЕТА:

- узагальнити і систематизувати знання учнів про культурні пам’ятки

рідного села в XIV – XIX ст.;

  • розвивати вміння аналізувати історичні факти і події, узагальнювати фактичний матеріал, висловлювати власну думку;

  • формувати вміння і навички використовувати історичні пам’ятки села як джерело знань;

  • підсумувати здобутки культурної спадщини села;

  • виховувати зацікавленість учнів до вивчення історії рідного краю;

  • формувати ціннісне ставлення особистості до історичних, культурних та моральних надбань рідного краю, виховувати в учнів почуття патріотизму, толерантності, поваги до історичного минулого рідного краю, його визначних людей, шанобливе ставлення до пам’ятників історії, пам’яток архітектури;

  • формувати загальнокультурну компетентність.

^ Тип уроку: узагальнення і систематизація знань

Форма проведення: урок – заочна екскурсія

Матеріали до уроку: Дорошенко Д. Нарис історії України .- Львів 1991р.-С .340-344; Турченко Ф. Історія України . 9 клас .- С. 23-31, 104-112; Тхор В.І., Сніцаревич В.М., Процюк В.К. Історія нашого краю.- Рівне –2001.– С.29-33, 55-57, 72-76 ; Кротік С.Ф., Кротік Н.Г. Боремель.- Луцьк 2007р.- С.26-31;

Отже, учні, ми з вами на протязі останніх уроків вивчали історію

та культуру рідного краю та села XIV - XIX ст. Ви пам’ятаєте якою багатою і насиченою є історія Боремля, а підвердженням цьому є ті пам’ятки древності, які ще збереглися на території села .


Якби ж то стіни говорити вміли...

То вже і стін палацу Чацького нема.

Але як добре, що ми можемо дізнатись

Про велич і культуру Боремля.

Метою нашого сьогоднішнього уроку, який ми проведемо у формі заочної екскурсії, є закріплення здобутих знань з історії культури нашого села. Для цього ми використаємо ваші ,зазделегідь підготовлені, повідомлення, результати пошукової роботи, збір спогадів старожилів села.

(Ознайомлення з маршрутом екскурсії, маршрут на дошці)


Таким чином, починаємо наш маршрут зі східної частини села і першим об’єктом екскурсії є курган-могили, де поховані жертви татарських набігів.

І. Розповідь уч.1: У XVІ столітті татарський загін несподівано напав на Боремель і захопив тут та в навколишніх селах велику кількість бранців. Полонених хотіли доправити до Криму , щоб потім продати у рабство . Але зненацька на татарів налетів невеликий загін козаків і вступив у нерівний бій з ворогом . Кілька годин тривала запекла січа, поки останній з козаків не наклав головою , але і татарів загинуло без ліку. І тоді розлючені великими втратами татари перерубали усіх полонених, що лишилися живими після бою. Коли нападники пішли, усі, хто лишився в живих, зібралися і поховали загиблих у двох братських могилах, а зверху насипали високі кургани.

(На карту села учень поміщає мінімакет (фото) курганів-могил,

на екрані слайди із зображенням курганів-могил)

Отож, ми стоїмо біля пам’ятника жінкам і дітям . Спробуйте уявити події сивої давнини ... кривава різанина , крики дітей та жінок ...брязкіт шабель ... лайка монголо-татарських загарбників....

Про ці події народом була складена дума, яка дійшла в пам’яті народу і до наших днів...

(учениця розповідає вірш).

За річкою вогні горять ,

Там татари полон ділять.

Село наше запалили

І багатство розграбили.

Стару неньку зарубали,

А миленьку в полон взяли.

А в долині бубни гудуть,

Бо на заріз людей ведуть.

У 1785 році на курганах були встановлені кам’яні скульптури скорботної жінки і чоловіка з дитиною в руках. У народі вони дістали назви „Святий Йосип” та „Свята Текля” .

Учень 2: Легенда про татарський напад має і своє наукове підтвердження. У 1963 році на території Боремля проводив археологічні дослідження професор І. Свєшніков. Його експедицією було знайдено кілька татарських речей : меч, прикраси, модель павука-каракурта, спинка якого відкривалася; на ній було зображено півмісяць і зорі, що знаменували собою турецький герб. Велися також розкопки і на території кургану в центрі села. Було виявлено залишки кісток жінок і дітей з ознаками насильницької смерті.

У 1965 році місцева влада, за вказівкою з обласного центру, спробувала знищити курган-могилу в центрі села. Крім того, наші односельці пам’ятають як до кургану підігнали потужний бульдозер , який почав його розрівнювати. На поверхні землі з’явилися людські черепи і залишки кісток. Таке кощунство викликало обурення серед місцевих жителів. Вони зібралися біля кургану і призупинили нищення святині. Внаслідок численних скарг і прохань жителів Боремля було відмінено рішення по руйнуванню курган-могил. Але лише в 90-х роках на курганах, силами місцевих ентузіастів і за сприянням сільської ради, знову були встановлені пам’ятні знаки “Свята Текля” і “Святий Йосип”. (Записано зі слів Карвіни )

Від нас з вами залежить скільки ще зможуть простояти ці пам’ятки минулого. Тому ви повинні розуміти, наскільки важливо не нівечити пам’ятки минулого, а, ще більше того, оберігати їх.

ІІ. Уч.1: На жаль, наступну архітектурну пам’ятку нашого села ми можемо побачити лише на фото

(На карту села учень поміщає фото церкви «Святої Трійці»(костел).

на екрані слайди із зображенням церкви «Святої Трійці)

У 1786 році була збудована церква „Святої Трійці”. Біля церкви були збудовані каплиця і будинок для священника. При цій церкві було відкрито

початкову школу.

В різні часи вона переходила то до рук католиків, то до православних. Перестояла війну,у 1959 році, в часи радянської влади, вона була зруйнована ...

Записано зі слів старожителя:


ІІІ. Вчитель: Наступною точкою на маршруті екскурсії є пам’ятник, який стоїть над величезним яром на південно-західній околиці Боремля.

Уч.1: Існує давня легенда, що на подвір’ї замку князів Буремських, ще в XVIст., стояла дерев’яна церква В ній здавна славилась чудесами ікона із зображенням Спасителя, що несе на собі хрест на Голгофу. Крім головного хреста на іконі було ще 33 хрести, зображених ніби в тіні. (На екрані –фото ікони)

Ікона спочатку знаходилася у православному монастирі, що в давнину був у Боремлі. Але після одного з нападів монголо-татар, монастир було зруйновано, уціліла лише одна ікона Спасителя, яку перенесли в православну церкву. Коли ж власниками Боремля стали католики Чацькі, сусідство православної церкви стало для них небажаним. За наказом графа Михайла Чацького стару церкву було розібрано, а все майно з неї, в тому числі й ікону, перенесено в іншу православну церкву на околицю села.

У 1773 році зображення цієї ікони чудесним образом з’явилося на тому місці , де колись стояла стара церква “Святої Трійці”. Звістка про “боремельське чудо” швидко поширилася серед народу і сотні людей стали приходити на місце з’явлення ікони, щоб помолитися і попросити заступництва в Спасителя. Згодом ця ікона отримала назву “Ісус Христос Боремельський “. Існує й інша назва – “Боремельський Хрест”.

(Сьогодні 2 копії ікони знаходяться у нашій Георгіївській церкві: одна розміщена над «Царськими вратами», інша – на спеціальному виносному постаменті, який зроблений для того, щоб виносити ікони під час хресного ходу.) Щоб якось спокутувати провину своїх предків, що зруйнували церкву, а також через величезну увагу людей до цієї події, Францішек Чацький, син Михайла Чацького, в 1786 році власним коштом поставив на місці явлення ікони на кам’яному п’ядесталі статую Спасителя з хрестом.

( Уч. поміщає на карту фото п’ядесталу,

на екрані – фото п’ядесталу))

Мене особисто вразило те, що католик поставив цей пам’ятник для православного люду, св’ятиню для своїх холопів. Аналогами наша історія небагата...

Простояв він майже двісті років. Аж поки не добралися до нього руки варварів XXст. Під час ІІ світової війни німецькі солдати вчилися влучно стріляти, використовуючи пам’ятник як мішень. Він приймав їх кулі у камінне тіло і, напевно, дивувався злостивості, ненависті людській. Так само як і у 1946 році, тепер уже за інших, з червоними зірками. Вони, правда, величали себе атеїстами, тільки були вони просто людьми без віри, вирваними з коріння українського милосердя сталінськими антигуманними законами.

Пам’ятник стояв, хоч і відбили йому голову, пошматували тіло кулями. Дбайливий сусідський дядько засадив його садом. Заховав...

І хоч шумна кампанія боротьби з церквами у 60-ті роки не змогла знищити його до останку, новоспечені „любителі” скарбів теж „попрацювали” тут чимало у 70-ті рр. Копали, рили... Думали, що католик залишив тут скриню з золотом. Та залишив Чацький по собі більший скарб. Пересторогу лишив, аби ніхто і ніколи не брався валити те, чого не будував. Бо не гоже починати з руйнування. Інакше, й тобою збудоване – зруйнують...

Це необхідно пам’ятати й нам з вами, і тим, хто сьогодні з легкістю руйнує „непопулярні” пам’ятники, встановлюючи постаменти новопридуманим ідолам... Гуманізм однобоким не буває, як і культура, як і людське життя...

Уч.2: Ми всі бачили на п’ядесталі таблички з написами польською мовою. Нам вдалося зробити переклад за допомогою нашого односельця Стасюка Валерія, який знає і вільно розмовляє цією мовою:

(На екрані –фото з написом №1)


Учень 2 читає: “Знемагаючому під хрестом Спасителю світу після чудотворного явлення через дванадцять років колись на цьому місці, де стояла невелика дерев’яна церква. Францішек і Кунєгунда з Сангушків Чацькі охоронники маєтків тутешніх дідичі з малолітнім своїм потомством: Домініком, Мар’яною і Теклею на вічне вшанування і подяку за пізнання милості гігант цей заклали і встановили в рік 1786 у вересні місяці .

Наступного року, дня 13 лютого, перейшов до вічності Францішек Чацький , дідич , залишені ним спадкоємці про набожне зітхання за його душу до цього ж Спасителя просять’’.

^ Уч.3 (читає): З другої сторони пам’ятника інший напис: “Перенесення чудотворної ікони з колись дерев’яної до мурованої церкви, що була поставлена навпроти, відбулося в 1785 році 4 серпня, що було десятою п’ятницею після українського Великодня за панування короля Августа Станіслава в Польщі, за єпископа українського в Луцьку Купріяна Стецького, за декана Берестецького Василя Помаржанського, Даніеля Красіцького, священика церкви , тіло якого під цією фігурою в фундаменті спочиває, а душа з зітханням присвячується тим , хто цей напис побожно читає “.

Ці написи підтверджують вже відомі факти : коли, ким і чому була збудована ця фігура. Крім того є пояснення чому і сьогодні на десяту п’ятницю після Пасхи у нас в селі велике свято і церква організовує хресний хід до п’ядесталу. З цього напису ми отримуємо і нову, документально підтверджену інформацію про те, що це не просто постамент на місці пам’ятної події, а це є також надгробок над могилою священика Даніеля Красіцького.

Уч.1: А пам’ятник у Боремлі стоїть, ми бачимо його перед собою. Він був відновлений нашими односельчанами у 1988 році. І хоч сьогодні він вже знову потребує певної реставрації, села він не псує – ми самі це бачимо, а значить, і людей, які живуть у ньому, які турбуються про нього, які приходять сюди. Серед нас є також ті, хто садить тут квіти, підмітає, загрібає листя. І це надзвичайно приємно. Ми повинні гордитися такими односельцями.

Вчитель: П’ядестал «Ісус Христос під хрестом» занесений до архітектурних пам’яток Рівенщини. (Демонструє буклет «Пам’ятки Рівенщини»)

Хочу повідомити вам, що з проханням реставрації цієї пам’ятки і спорудження накриття над нею, ми звернулися до депутата районної ради Бончковської Надії Максимівни, яка вже оформила подання на це прохання. Надіємося, що пам’ятку ХVІІІст. ми зможемо передати нашим нащадкам не у гіршому стані, ніж це зробили для нас наші діди-прадіди.

ІV. Учень 1: Наступним пунктом екскурсії є огляд фрагменту підземного ходу, що зберігся . Нині місцевий житель Хоміцкий О. Г. використовує як льох , відгородивши потрібний йому простір . За згоди пана Хоміцкого ми, роздивилися його структуру .

(Уч. поміщає на карту фото льоху.

На екрані-фото підземного ходу, вхід до льоху)

Ходи вели від палацу Чацьких до костелу , у кількох місцях виходили до Стиру . Найбільшим був хід, що з’єднував палац з сусіднім містечком Перемиль ( це приблизно 12 км. ), по якому пан Чацький іноді їздив візком, запряженим парою коней, по обидва боки якого бігли молоді дівчата з запаленими смолоскипами . У дівчат було підрізане сухожилля на ногах, щоб не відчували втоми. Можливо, це і легенди , адже , щоб прокопати такі тунелі, потрібні були колосальні затрати робочої сили , часу і коштів .

Тим не менше, легенди про підземні ходи мають і своє підтвердження. Старожили села розповідають як неодноразово під землю провалювалися коні, корови, яких на місці підземних ходів припинали господарі.Фактично до 60-х років минулого століття на території Боремля дуже часто зустрічалися глибокі провали в землі в яких було видно цегляну кладку, подібну до тієї, що у льосі Хоміцького. Дуже шкода, що ці провалля були засипані і не дослідженні археологами.

V. Учень 1: В другій половині XVIII ст. Францішек зробив Боремель своєю резиденцією. Він поселяється у Боремлі і активно береться за його оновлення і реконструкцію. Цю справу він починає з власного замку, який лишився ще від князів Буремських. У 1782 році Чацький збудував новий палац, який вражав своєю вишуканістю і багатством.

(Уч. поміщає на карту фото палацу)

Палац було збудовано у стилі “рококо” французьким архітектором Соусто.

(На екрані – фото схеми плану забудови палацового корпусу№1

та графічна реконструкція палацу Чацьких №2)

Уч.2: Історик-дослідник О.Цинкаловський подає такий опис палацу Чацьких: « В палаці було понад 50 кімнат , багата картинна галерея і одна з найбільших на Волині бібліотека . Замість звичайного даху на верху палацу було збудовано літній сад . Для цього на даху було збудовано чавунну галерею, обведену навколо позолоченими перилами . Сад складався з оранжерейних рослин і дерев, які влітку виносили на цю галерею. Навколо цих екзотичних рослин у довгих коритах, наповнених землею, були посаджені заморські квіти різних сортів. Також там у дротяних сітках, непомітно встановлених навколо дерев, літали різні заморські птахи. Далі у ваннах, зроблених з литого скла і наповнених водою, плавали різні диковинні риби. В саду жило також декілька мавп, які викликали справжній жах і подив у слуг палацу і навколишніх мешканців. Вигляд цієї галереї, що являла собою справжній повітряний сад, був просто вражаючий. У самому палаці багато кімнат було оздоблено позолотою та заморськими породами дерев. З південного боку палацу, в напрямку річки Стир, англійським садівником Міклером був розбитий розкішний парк. Симетрично посаджені дерева, вимощені різнокольоровими камінцями стежинки, прекрасні клумби квітів живописно складені у гірлянди.»

Яка ж доля цього чудового палацу, що сьогодні міг би прикрашати наше село і збирати сотні туристів на екскурсії до Боремля?

Уч.1: У 1831році відбулося польське повстання. Битва між поляками та російськими загонами на території села Боремель закінчилася поразкою поляків. Разом із поляками змушений був утікати і граф Чацький. Забравши сім’ю, граф оселяється в Австро-Угорщині, де невдовзі помирає.

Від артилерійського обстрілу російськими загонами карателів Боремель зазнав великої руйнації. Багато будівель було знищено. Великої шкоди було завдано палацу Чацьких. Коли російські війська кинулися переслідувати поляків, то місцеві жителі взялися до грабунку маєтку.

(На екрані – фото «Руїни палацу Чацьких», 1832р.)

Все майно графа Чацького було конфісковано і передано у державну казну. Селяни-кріпаки, що належали графові стали державними кріпаками Російської імперії. Так закінчилося династичне правління Боремлем родиною Чацьких. Боремель перейшов під владу Російської імперії.

Валдіус Кеш, колишній житель Боремля, котрий емігрував у 1946році до Польщі, а потім до Америки у своїй монографії «Од Боремля до Чікого» пише, що поляки, котрі втікли до Польщі з Боремля назвали одну з вулиць в честь нашого села. Ось і сьогодні у Варшаві є вулиця «Боремельська»

VІ. Уч.1: Завдяки будівничій діяльності графів Чацьких у ХVІІІ ст. суттєво оновився архітектурний вигляд містечка Боремель. У 1775 році на кошти прихожан була збудована дерев’яна церква з дзвінницею, яка названа на честь святого Георгія Побідоносця. В основному вона виконувала функції кладовищної церкви.

(На екрані – фото церкви, уч. поміщає фото церкви на карту села)

Уч.2: Так, це наша з вами , нині діюча, Свято – Георгіївська церква.

Над вхідними дверима церкви ми прочитали : «


З фотографій 40-х років ми побачили, яка величезна кільіксть прихожан була у Георгіївській церкві.

( На екрані - фото «Прихожани Георгіївської церкви. 1938р.)

Саме тут сьогодні знаходяться 2 копії ікони «Ісус Христос під хрестом» .Інша назва цієї унікальної ікони «Боремельський хрест». Одна з них розміщена над «Царськими вратами», інша – на спеціальному виносному постаменті, який зроблений для того, щоб виносити ікони під час хресних ходів.

Свято – Георгіївська церква - це архітектурна пам’ятка нашого села. Вона приваблює своєю простотою, лаконічним і виразним об’ємом. З заходу, в декількох метрах, стоїть дзвіниця на квадратній основі. Варто пам’ятати, що Георгієвська церква – архітектурна пам’ятка України, тому уваги по охороні цієї споруди слід приділяти максимум .

П. Рычков «Дорогами Южной Ровенщины»

VІІ. Уч.1: На закінчення нашої заочної екскурсії у центрі села зупинимося перед меморіалом «Обеліск Слави», що присвячений загиблим у Другій світовій війні.

( Уч. поміщає фото Обеліску на карту села,

на екрані – фото Обеліску Слави)

Обеліск був встановлений у 1961 році. В центрі меморіалу – строга вертикаль кам’яної стели з іменами загиблих, поруч – вилита з бронзи фігура молодої жінки, яка стоїть на одному коліні. Вона покладає на кам’яні плити квіти - вічний символ життя і вдячності ...

Щороку, 30 березня, в день визволення села Боремля від німецьких загарбників ми проводимо мітинг біля Обеліску Слави.

(На екрані – фото мітингу)

Але хотілося б , щоб квіти – наш символ вдячності за сьогодення лягали до підніжжя Обеліску не лише в свята.


VІІІ. Висновок учня про важливість знати історію пам’яток села, поширювати ці знання серед односельчан і охороняти, дароване нам предками.


ІХ. Рефлексія навчальної діяльності

    1. Чи задоволений ти процесом уроку?

    2. Що ти зрозумів і дізнався нового?

    3. Що найбільше здивувало? Що не сподобалося? Чому?

    4. Чи досягнув ти поставленої мети?

    5. Які нові запитання з’явилися в тебе?

Учні висловлюють враження від проведеної екскурсії.

Домашнє завдання

  1. Оформити результати заочної екскурсії у вигляді короткого історичного нарису.

  2. Підготуватися до тематичного оцінювання - захисту проектів .



Схожі:

Тема: Історичні пам’ятки села Боремель iconПроект «Мій рідний край – Земля моїх батьків»
Актуальність. Село Калюси – мальовниче подільське село, яке розкинулось на берегах річки Біла. Воно багате на пам’ятки природи, легенди....
Тема: Історичні пам’ятки села Боремель iconТема: Охорона флори і фауни заповідна справа
А у Великобританії національний парк визначають як ландшафт, що охороняється і виділяється своєю красою та стає охороні об‘єкти природи...
Тема: Історичні пам’ятки села Боремель iconТема. Де ти з'явився на світ. Історичні відомості про заснування села, де ти народився. Сусідні села. Мета
Лєснікова Н. С., спеціаліст І кваліфікаційної категорії,вчитель початкових класів Серпневого нвк
Тема: Історичні пам’ятки села Боремель iconНайвизначніші пам’ятки
Палацисько – 11- 13 ст Аріанська Каплиця, Домініканський костел. Пам”ятки природи: ланшафтний – Йосиповецькі краєвиди, гідрологічний...
Тема: Історичні пам’ятки села Боремель iconПам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва (XIV – XVIII ст ст )
Назарова Н. В. Пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва (XIV – XVIII ст ст ). Посібник для абітурієнтів по підготовці до...
Тема: Історичні пам’ятки села Боремель iconТема Підготовка до твору опису пам`ятки історії і культури на основі особистих спостережень і вражень
Підготовка до твору опису пам`ятки історії і культури на основі особистих спостережень і вражень
Тема: Історичні пам’ятки села Боремель iconНаказ №155 смт. Добровеличківка Про підсумки проведення районного семінару вчителів
«Про організацію науково-методичної роботи з педагогічними кадрами району в 2011-2012 навчальному році» 12 квітня 2012 року проведено...
Тема: Історичні пам’ятки села Боремель iconДоступ до приміщень пам’ятки працівників управління охорони історичного середовища, згідно зі ст
Доступ до приміщень пам’ятки працівників управління охорони історичного середовища, згідно зі ст. 9 Закону України “Про охорону культурної...
Тема: Історичні пам’ятки села Боремель iconДоступ до приміщень пам’ятки працівників управління охорони історичного середовища, згідно зі ст
Доступ до приміщень пам’ятки працівників управління охорони історичного середовища, згідно зі ст. 9 Закону України “Про охорону культурної...
Тема: Історичні пам’ятки села Боремель icon7. Порядок створення страхового фонду документації на об’єкти систем життєзабезпечення населення і транспортних зв’язків, потенційно небезпечні об’єкти, об’єкти будівництва та пам’ятки історично-культурної спадщини м. Львова на 2008-2010 роки
Населення і транспортних зв’язків, потенційно небезпечні об’єкти, об’єкти будівництва та пам’ятки
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©te.zavantag.com 2000-2017
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи