Представництво в цивільному процесі поняття процесуального представництва та його значення icon

Представництво в цивільному процесі поняття процесуального представництва та його значення




Скачати 95.96 Kb.
НазваПредставництво в цивільному процесі поняття процесуального представництва та його значення
Дата конвертації19.09.2013
Розмір95.96 Kb.
ТипДокументи

ПРЕДСТАВНИЦТВО В ЦИВІЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ

1. Поняття процесуального представництва та його значення

У цивільно-процесуальній літературі немає єдиної точки зору щодо поняття представництва в цивільному процесі. Окремі автори вважають, що процесуальне представництво -це правовідношення, в рамках якого одна особа (представник) здійснює в суді в межах наданих їй повноважень процесуальні дії від імені та в інтересах іншої особи ( яку представляють) з метою надання юридичної допомоги при розгляді цивільних справ і здійсненні захисту суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів.

Такий підхід до визначення представництва не дає відповіді на питання, яким є таке правовідношення - матеріальним чи процесуальним. Якщо вважати їх процесуальними, то можна зробити висновок, що цивільні процесуальні правовідносини не можуть виникнути поза судом, що суперечить загально­визнаній в теорії цивільного процесуального права точці зору, згідно з якою суд є обов'язковим суб'єктом цивільних проце­суальних правовідносин. Якщо ж вважати, що представництво у цивільному процесі - це матеріальні правовідносини, то можна дійти висновку, що інститут представництва в цивіль­ному процесі - це інститут цивільного права, а не цивільного процесуального права, що суперечить визнаній більшістю авторів точці зору.

Представництво в цивільному процесі - це процесуальна діяльність особи (представника), спрямована на захист суб'єктивних прав і охоронюваних законом інтересів іншої особи (яку представляють), яка бере участь у справі та сприяє суду в повному й об'єктивному з'ясуванні обставин справи, і у винесенні законного й обґрунтованого рішення.

Значення судового представництва визначається його двома головними цілями. По-перше, це надання юридичної допомоги громадянам і організаціям при розгляді і вирішенні цивільних справ у суді. По-друге - це надання допомоги суду у встановленні дійсних прав і обов'язків сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Представництво в суді є самостійним процесуальним інститутом, а не різновидом загальноцивільного, як часто вважають у судовій практиці та літературі.

Основні відмінності процесуального представництва від загальноцивільного полягають в тому, що: 1) представництво в силу цивільного права може бути в будь-яких угодах, а в силу процесуального - тільки в суді; 2) метою загально цивільного представництва є надання допомоги довірителю, а проце­суального — і суду; 3) при загальноцивільному представництві не може бути подвійного представництва, а в процесі закон­ний представник може доручити ведення справи договірному; 4) при загальноцивільному представництві в юридичній дії бере участь тільки представник, а у процесі поряд із пред­ставником може брати участь, а іноді повинен - той, кого представляють; 5) при загальноцивільному представництві повноваження представника визначаються дорученням, а в процесі - в основному законом. Тому за ЦПК України представник віднесений до числа осіб, що беруть участь у справі, і, отже, наділений юридичною заінтересованістю, є самостійною процесуальною фігурою.

Представник у позовному провадженні може бути в сторін і третіх осіб, у провадженні по справах з адміністративних правовідносин - в особи, яка оскаржує (заяву), і в органу, чиї дії оскаржуються, а по справах окремого провадження - в особи, яка подає заяву (скаргу). Згідно зі ст. 38 нового ЦПК України мати представника у цивільній справі мають право також особи, які відповідно до закону захищають права, свободи чи інтереси інших осіб, а також заявники та інші заінтересовані особи в справах окремого провадження (крім справ про усиновлення).

Представництво в цивільному процесі можливе при розгляді будь-якої справи на всіх стадіях процесу.

У правовідносинах процесуального представництва варто розрізняти зовнішні правовідносини, які складаються у представника з судом, і внутрішні правовідносини між представником і тим, кого він представляє. Зовнішні пра­вовідносини є процесуальними відносинами. Внутрішні правовідносини між представником і особою, яку пред­ставляють, є матеріальними правовідносинами. Це можуть бути цивільні правовідносини, що виникають на підставі до­говору доручення, трудові правовідносини тощо.

Представництво в цивільному процесі тісно пов'язано з представництвом у цивільному праві. Правовідносини пред­ставництва в цивільному праві найчастіше передують виник­ненню правовідносин представництва в цивільному процесі, як правило, на підставі договору доручення. Навіть у тому випадку, коли повноваження представника в цивільному процесі виникають на підставі усної заяви того, кого представ­ляють, це заноситься до протоколу судового засідання (п.5 ст.НЗЦПК).

Представником може бути особа, яка володіє цивільною процесуальною дієздатністю (за новим ЦПК - яка досягла 18 років), за винятком осіб, зазначених у ст. 116 ЦПК. У відповідності зі СТ.116 ЦПК не можуть бути представниками в суді:

  1. особи, що не досягли повноліття;

  2. особи, над якими встановлено опіку, піклування;

  3. адвокати, які прийняли доручення про надання юридичної допомоги з порушенням правил, встановлених законодавством України про адвокатуру, а також особи, виключені з колегії адвокатів. Судді, слідчі і прокурори не можуть бути представ­никами в суді, окрім випадків, коли вони діють як батьки, опікуни чи попечителі, як представники відповідного суду чи органу прокуратури, що є стороною в справі.

Новим ЦПК передбачено, що не можуть бути представ­никами в суді особи, які діють у цьому процесі як секретар судового засідання, перекладач, експерт, спеціаліст, свідок. Судді, слідчі, прокурори не можуть бути представниками в суді, крім випадків, коли вони діють як представники відповідного органу, що є стороною або третьою особою в справі, чи як законні представники (ст. 41 нового ЦПК України ).

У ст. 112 ЦПК перераховані особи, які можуть бути представниками. Представниками можуть бути:

  1. члени органів управління, працівники державних під­приємств, установ, організацій, кооперативних організацій -у справах цих підприємств, установ та організацій;

  2. уповноважені профспілок - у справах працівників, а також осіб, захист прав та інтересів яких здійснюється професійними спілками;

  3. уповноважені організацій, яким їх статутом чи поло­женням надано право представляти інтереси членів цих організацій, - у справах членів цих організацій;

  1. адвокати;

  1. один із співучасників за дорученням інших спів­учасників (ст. 104 ЦПК України);

  2. інші особи, допущені судом, який розглядає справу, до представництва в цій справі.

Як слідує з п.6 СТ.112 ЦПК, цей перелік не є вичерпним. Окрім осіб, перерахованих у п.1-5 ст.112 ЦПК, представни­ками можуть бути особи, допущені судом, що розглядає справу.

Новим ЦПК України сформульовано більш загальні вимоги до осіб, які можуть бути представниками.

Представником у суді може бути адвокат або інша особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність і належно посвідчені повноваження на здійснення представництва в суді, за винятком осіб, визначених у ст. 41 нового ЦПК України.

Одна й та сама особа не може бути одночасно представ­ником іншої сторони, третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору або беруть участь у справі на другій стороні (ст. 40 нового ЦПК України).


^ 2. Види представництва та повноваження представника в суді

За ступенем обов'язковості представництво в суді можна розділити на обов'язкове (по справах за участю недієздатних) і факультативне (необов'язкове), коли волевиявлення представ-люваного на представництво є необхідним.

^ За підставами виникнення процесуальне представництво поділяється на добровільне, законне і громадське.

В основі добровільного (договірного) представництва лежить договір. Перший підвид - представництво інтересів сторін і третіх осіб адвокатами. Підставою даного представ­ництва є договір доручення на ведення справи в суді. Другий підвид - юрисконсульт представляє в суді інтереси підпри­ємства, організації, установи в силу трудового договору. Третій підвид - окремі громадяни за договором доручення представляють у суді інтереси сторін і третіх осіб. У цьому випадку представниками можуть бути працівники підпри­ємств, організацій і установ - по справах цих підприємств, організацій, установ (п.1 ст.112 ЦПК), один зі співучасників за дорученням інших співучасників (п.5 ст.112 ЦПК), інші особи, допущені судом, що розглядає справу, до представ­ництва по даній справі (п.6 ст.112).

Новим ЦПК України передбачено, що особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.

Юридичних осіб представляють їхні органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законом, статутом чи положенням, або їх представники. Державу представляють відповідні органи державної влади в межах їх компетенції через свого представника (ст. 38 ЦПК України).

Законне представництво, або представництво по справах недієздатних і обмежено дієздатних осіб, - виникає внаслідок наступних підстав. Батьки по справах своїх неповнолітніх дітей представляють їх інтереси на підставі факту походження дитини, що підтверджено свідоцтвом про народження. Усиновителі по справах усиновлених можуть виступати в справі на підставі факту усиновлення, а опікуни і піклу­вальники по справах опікуваних і підопічних — на підставі акта про призначення їх опікунами або піклувальниками.

Новим ЦПК України закріплено, що права, свободи та інтереси малолітніх осіб віком до чотирнадцяти років, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом, а права, свободи та інтереси неповнолітніх осіб віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, а також осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть захищати у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, піклувальники чи інші особи, визначені законом. Суд може залучити до участі в таких справах неповнолітню особу чи особу, цивільна дієздатність якої обмежена (ч.і, 2 ст. 39 ЦПК України).

Представниками безвісно відсутніх виступають у суді опікуни над їх майном. У справі про ще не прийняту спадщину як представник спадкоємця також виступає опікун над майном. Відповідно до ч.4 ст. 39 нового ЦПК України права, свободи та інтереси спадкоємців особи, яка померла або оголошена померлою, якщо спадщина ще ніким не прийнята, захищає виконавець заповіту або інша особа, яка вживає заходів щодо охорони спадкового майна.

Для участі в справі законних представників їх воле­виявлення не потрібно. Тому своєрідно вирішується в цьому разі питання про документи, що підтверджує повноваження законних представників: таким представникам необхідно подати в суд документи про підстави представництва, а не про повноваження, тому, що обсяг повноважень законних представників такий самий, як і в осіб, що представляються ними, оскільки вони повністю заміщають останніх у процесі.

У новому цивільно-процесуальному законодавстві закріп­лено, що у разі відсутності представника у сторони чи третьої особи, визнаної недієздатною або обмеженою у цивільній дієздатності, а також у разі, коли законний представник цих осіб не має права вести справу в суді з підстав, встановлених законом, суд зупиняє провадження у справі і пропонує органу опіки і піклування чи іншому органу, визначеному законом, призначити або замінити законного представника (ст. 43 ЦПК України).

Громадське представництво в суді здійснюється відпо­відно до п.З СТ.112 ЦПК. Представниками сторін і третіх осіб можуть бути уповноважені організацій, яким їх статутом або положенням надане право представляти в суді інтереси членів цих організацій (наприклад, представництво профспілками інтересів працівників).

Для здійснення процесуальних дій від імені і в інтересах сторін і третіх осіб представники наділяються широким колом процесуальних прав, закріплених у ст.99 ЦПК, як і для всіх осіб, які беруть участь у справі. Більш того, законні представники користуються всіма правами сторони чи третьої особи, яких вони представляють. Що ж стосується повноважень договірних представників, то вони від імені осіб, яких вони представляють, можуть здійснювати всі процесуальні дії, крім передачі справи до третейського суду (новим ЦПК такі обмеження зняті), повної чи часткової відмови від позовних вимог, визнання позову, зміни предмета позову, укладення мирової угоди, передачі повноважень іншій особі, оскарження рішення суду, пред'яв­лення виконавчого документа до стягнення, одержання присудженого майна чи грошей. Перераховані повноваження чи одне з них повинні спеціально обумовлюватися в дорученні.

Повноваження представників сторін і третіх осіб на ведення справи в суді відповідно до ст.ПЗ ЦПК повинні бути ствер­джені такими документами: 1) членів колегіальних органів управління кооперативними організаціями, їх об'єднаннями, іншими громадськими організаціями - випискою з протоколу засідання належного органу управління, що уповноважив вести справу в суді; 2) представників підприємств, установ, організацій — довіреністю від імені підприємства, установи, організації; 3) уповноважених профспілок - довіреністю відповідного профспілкового органу; 4) адвокатів - ордером, виданим юридичною консультацією; 5) інших осіб - до­віреністю або усною заявою довірителя з занесенням до протоколу судового засідання.

Новий ЦПК спрощує перелік документів, що посвідчують повноваження представників. Зокрема, повноваження представників сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, мають бути посвідчені такими документами:

1) довіреністю фізичної особи; 2) довіреністю юридичної особи або документами, що посвідчують службове становище і повноваження її керівника; 3) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.

Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або посадовою особою організації, в якій довіри­тель працює, навчається, перебуває на службі, стаціонарному лікуванні чи за рішенням суду, або за місцем його проживання.

Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом посадової особи, уповноваженої на це законом, статутом або положенням, з прикладенням печатки юридичної особи.

Повноваження адвоката як представника можуть також посвідчуватись ордером, який виданий відповідним адвокатським об'єднанням, або договором.

Оригінали документів, або копії з них, посвідчені суддею, приєднуються до справи.

Фізична особа може надати повноваження представникові за усною заявою, яка заноситься до журналу судового засідання (42 ЦПК України).

Процесуальні представники зобов'язані діяти в інтересах особи, яку вони представляють. Представники сторін і третіх осіб, які є посадовими особами, а також членами колегії адвокатів за несумлінне ведення справи несуть дисциплінарну або громадську відповідальність (ст.117 ЩІК, ст. 16 Закону „Про адвокатуру").



Схожі:

Представництво в цивільному процесі поняття процесуального представництва та його значення iconКурсова робота з правознавства Процесуальні строки в цивільному процесі План
Поняття та сутність строків в цивільному процесі як процесуального засобу для правильного та своєчасного розгляду та розв’язання...
Представництво в цивільному процесі поняття процесуального представництва та його значення icon1 Поняття І підстави представництва Субєкти представництва розділ II. Види представництва в цивільному праві України
Розділ III. Оформлення та умови дії довіреності, як підстави представництва у цивільному праві України
Представництво в цивільному процесі поняття процесуального представництва та його значення iconСторони в цивільному процесі поняття сторін, їх процесуальні права та обов'язки Сторонами в цивільному процесі
Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач, які беруть участь у справі і спір щодо цивільного суб'єктивного права чи охоронюваного...
Представництво в цивільному процесі поняття процесуального представництва та його значення iconУчасть прокурора у цивільному процесі завдання участі прокурора в цивільному процесі та його цивільно-процесуальна правосуб'єктність
О в цивільному судочинстві це давно сформований і існуючий інститут. Участь прокурора в цивільному процесі полягає в захисті інтересів...
Представництво в цивільному процесі поняття процесуального представництва та його значення iconПлан вступ Розділ І. Представництво прокурора як реалізація принципу публічності в цивільному процесі
Актуальність теми. Здобуття Україною незалежності, розбудова демократич­ної правової держави викликали необхідність реформувати цивільно-процесуальне...
Представництво в цивільному процесі поняття процесуального представництва та його значення icon№7 заходи процесуального примусу (4 год.)
Заходи процесуального примусу за кримінально-процесуальним правом України, їх поняття і значення
Представництво в цивільному процесі поняття процесуального представництва та його значення iconВитрати та санкції цивільного процесу поняття витрат у цивільному процесі Витрати по провадженню справи
Витрати по провадженню справи в цивільному судо­чинстві складаються з двох видів державного мита І витрат, пов'язаних з розглядом...
Представництво в цивільному процесі поняття процесуального представництва та його значення iconМіністерство освіти І науки України міжнародний науково-технічний університет чернігівський інститут інформації, бізнесу І права Факультет лінгвістики І права Кафедра права України Реферат з дисципліни
Поняття кримінально-процесуального доказування та його значення. Предмет доказування
Представництво в цивільному процесі поняття процесуального представництва та його значення icon№ Речові докази у кримінальному процесі(2 год.)
Поняття і значення речових доказів як одного з джерел доказів у кримінальному процесі
Представництво в цивільному процесі поняття процесуального представництва та його значення iconЦивільне процесуальне право України § Поняття, завдання цивільного процесу. Поняття цивільного процесуального права, його предмет, система
Ку ст. 55 “Права І свободи людини І громадянина захищаються судом”. Ст. 6 Цк україни – захист прав здійснюється судом, арбітражним...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©te.zavantag.com 2000-2017
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи