Історія ідеї про правову і соціальну державу Поняття «соціальна держава» icon

Історія ідеї про правову і соціальну державу Поняття «соціальна держава»




Скачати 88.41 Kb.
НазваІсторія ідеї про правову і соціальну державу Поняття «соціальна держава»
Дата конвертації04.05.2013
Розмір88.41 Kb.
ТипДокументи


Історія ідеї про правову і соціальну державу

Поняття «соціальна держава» є плодом XX століття, тоді як поняття «правова держава» виникло раніше — у XIX столітті, хоча витоки обох слід шукати в давнині. Вже відомі мислителі античності (Платон, Аристотель та ін.) зверталися до пошуків принци­пів, форм і конструкцій узгодженої взаємодії влади і права.

Античними авторами було вироблено низку положень про правову державу:

  • про владу закону як поєднання сили і права (Аристотель, Солон);

  • про відрізнення правильних і неправильних форм правління (Сократ, Платон);

  • про відрізнення природного і позитивного права та їх спів­відношення (Аристотель, Демокрит);

  • про рівність людей за природним правом (римські юрис­ти, стоїки);

  • про право як мірило справедливості, що регулює норми спілкування (софісти, Цицерон та ін.);

  • про державу як правове об'єднання людей (Цицерон); (Держава, за Цицероном, це не «будь-яке об'єднання людей, зібраних у будь-який спосіб», а «об'єднання багатьох людей, зв'язаних згодою щодо питань права і спільними інтересами». З погляду співвідношення з правом держава є не що інше, як «спільний (колективний, загальний) правовий пристрій».)

  • про сфери приватного і публічного права, про юридичну особу, суб'єкт права (римські юристи).

Символічним вираженням уявлень про державну владу, що визнає право, тобто про справедливу державну владу, став образ богині правосуддя із зав'язкою на очах, із мечем і терезами пра­восуддя. Він уособлює єднання сили і права: охоронюваний бо­гинею правопорядок рівною мірою є обов'язковим для усіх. Образ правосуддя виражає зміст і ідею не лише справедливого суду як спеціального органу, а й ідею справедливої, правової, державної влади.

В епоху переходу від феодалізму до капіталізму вирішально­го значення у працях дослідників набувають проблеми поділу функцій влади, правової організації владних відносин, співві ношення політичних сил, що виключають монополізацію влад в руках одного органу, особи або спільноти. Затверджуються і де свободи особи, панування права в приватних і публічних відносинах. Дж. Локк в Англії (XVII ст.) виступив з обгрунтуванням доктрини «законності опору всіляким незаконним виявам вла­ди». Ш. Монтеск'є у Франції (XVIII ст.) заявляв, що для запобі­гання зловживанню владою є необхідним такий порядок, де власті могли б взаємно себе стримувати.

Філософську основу сучасної теорії правової держави заклав німецький філософ Іммануїл Кант, у вченні якого центральне місце посідає людина як член суспільства і як особистість. Хоча словосполучення «правова держава» в його працях не вживалося (воно звучить у нього як «правовий державний устрій»), Кант наполягав на узгодженні дій держави з правом, підкоренні її правовим законам.

Уперше термін «правова держава» було вжито німецькими вченими К.Т. Велькером (1813), І.Х. Фрайхер фон Аретином (1824). Створення юридично завершеного поняття «правова дер­жава» пов'язують з ім'ям Р. Моля, який ввів його до загального державно-правового і політичного вжитку. У 1829 р. він навів визначення правової держави як конституційної держави, що має грунтуватися на закріпленні в конституції прав і свобод гро­мадян, на забезпеченні судового захисту особи.

Отже, історично правова держава — це конституційна дер­жава. Вона виникає як реакція на абсолютну монархію, як ви­мога обмеження діяльності центральних державних органів від­повідними загальними правовими актами, сформульованими представницькими органами.

Теорія правової держави поширилася на країни Західної Єв­ропи, Північної Америки, розвиваючись і збагачуючись протя­гом десятиліть. На домінуючу перетворюється ідея про те, шо в правовій державі відносини між людьми і державою регулюють­ся нормами, які встановлюють порядок і виключають безвладдя і застосування насильства. Це означає, що піддані, які раніш мали лише обов'язки, перетворюються на громадян, наділених, крім обов'язків, певними, встановленими законом, правами. Основною метою правової держави вважається забезпечення сво­боди громадян, свободи ініціативи, підприємництва і розвитку відповідно до принципу «дозволено все, що не забороне­но законом».

Показово, що в конституціях деяких країн (США, Франції, Швейцарії та інші) відсутні статті, які зазначають, що дана кра­їна є правовою. Проте правова сутність держави розкривається через закріплені в статтях Основного закону ознаки правової держави: охорона і захист прав людини, підкорення влади зако­ну, поділ влади та ін.


^ Соціальна держава (держава соціальної демократії) — це су­часна політико-правова теорія, де слово «соціальна» несе велике значеннєве навантаження: воно пов'язано із соціальним життям людей, підкреслює, що держава бере на себе турботу про матері­альний добробут громадян, здійснює функцію регулювання еко­номіки з обов'язковим урахуванням екологічних вимог, забез­печує захист економічних і соціальних прав людини.

Здавалося б, «правова держава» і «соціальна держава» є несу­місними. Перша передбачає певну свободу особи від держави, ВЩ п опіки. Друга, навпаки, спирається на активність держави в соціальному захисті особи, особливо соціально ранимої (пенсі­онер, інвалід, безробітний не зі своєї вини).

Проте друга половина XX ст. поєднала ці поняття, збагатив-кожне з них. Коли говорять про побудову соціальної правової держави, мають на увазі насамперед втілення в ній:

  • принципу верховенства права (панування правового закону) як головного в правовій державі;

  • принципу соціальної справедливості (забезпечення державою соціальної безпеки особи) як головного в соціальній державі.

Поняття «соціальної держави» було висунуто у 1929 р. ні­мецьким державознавцем X. Хеллером і згодом поширилося в Європі. У США ідея соціальної держави була сприйнята пізні­ше, ніж у країнах Європи, оскільки тип свідомості американсь­кого суспільства був орієнтований на принцип індивідуалізму. Після Другої світової війни концепція соціальної держави одержала закріплення в конституціях ряду країн Західної Євро­пи (ФРН, Іспанія та ін.). Стаття 1 Конституції Іспанії 1978 р. зазначає, що Іспанія є соціальною, правовою та демократичною державою, вищими цінностями якої є свобода, справедливість, рівність і політичний плюралізм. Стаття 20 Конституції ФРН 1949 р. говорить про те, що ФРН є демократичною і соціальною федеративною державою. У Конституції Франції записано, що вона є демократичною і соціальною республікою.

У наші дні соціальна держава означає насамперед обов'язок законодавця бути соціально активним в ім'я згладжування супе­речних інтересів членів суспільства і забезпечення гідних умов життя для усіх за наявності рівності форм власності на засоби виробництва. Держава стає органом подолання соціальних про­тиріч, урахування і координації інтересів різних груп населення, проведення до життя таких рішень, які б позитивно сприймали­ся різними верствами суспільства. її мета — за допомогою соці­альної політики, забезпечення рівності та умов політичної спів­участі об'єднати населення, стабілізувати соціальну і економічну системи, забезпечити їх прогресивну еволюцію.

Поняття правової держави усе більш поєднується з концеп­цією так званої «держави загального благоденства» («максималь­ної» держави), або, інакше, «соціальної держави». Це суміщення відбувається насамперед на основі гарантій системи економі­чних, соціальних і культурних прав.

Вчені (Г.А. Ріттер, Роулз та ін.) виділяють три моделі сучас­ної соціальної держави.

«Позитивна держава» (США), у якій є найменший ступінь невтручання держави в економіку і соціальне забезпечення, орі­єнтоване на дотримання індивідуалізму та захист корпоратив­них інтересів (соціальна політика держави виступає як засіб конт­ролю).

Власне соціальна держава (Велика Британія), у якій забез­печуються гарантований мінімальний рівень життя і рівність ста­ртових можливостей (соціальна політика держави як засіб забез­печення повної зайнятості).

«Держава добробуту» (Нідерланди), у якій забезпечується мінімальний рівень життя та встановлюється максимальний рі­вень доходів, зменшується різниця в зарплаті, гарантується пов­на зайнятість (соціальна політика держави як засіб забезпечен­ня «рівності, кооперації та солідарності»).

Було б помилковим вважати, що правова держава і соціальна Держава добре поєднуються і в змозі цілком злитися в один тип Держави. Принцип соціальної безпеки населення і вимога не лише юридичної, а й матеріальної рівності (властивості соціаль­ні держави) суперечать ідеї свободи особи, взаємної відповідальності держави і громадянина (властивості правової держави). иднак було б неслушним протиставляти правову державу і шальну державу. їх зближення — найсприятливіший результат для громадянського суспільства, оптимальний варіант його розвитку без класово ворожих конфліктів і соціальних потрясінь.

Зрозуміло, що до фактичного втілення в життя ідеї соціаль­ної правової держави українському суспільству треба ще багато чого зробити. Прогнозувати перспективу успішного розвитку України можна тільки на шляхах оптимального поєднання принципів правової державності, демократизму, соціальної державності. Ця раціональна ідея у разі успішній реалізації в змозі вивести Україну до числа цивілізованих держав світу.


^ Поняття і ознаки соціальної правової держави

Соціальна правова держава — це політична організація сус­пільства, у якому право пов'язує і підкоряє собі державну владу, а основні права особи та її соціальна безпека складають зміст свободи, заснованої на законах, які приймаються і піддаються зміні законним шляхом.

Крім звичайних ознак, характерних для будь-якої держави, соціальна правова держава, як вища форма політичного буття, яку виробило людство, має низку специфічних ознак (рис).

1. Пов'язаність державної влади правом і його панування у всіх сферах суспільного життя: свобода може бути досягнута лише у тому разі, якщо державна влада обмежується (переборюється) правом, ставиться під контроль права, функціонує у поєднанні та у взаємодії з громадянським сусп. у рамках права; у КУ (ст. 8) записано: «В Україні визнається і діє принцип верховенства права».

2. Відповідність закону праву (правовий закон) і його верховенст­во, тобто право як міра свободи і справедливості набуває відпра­цьований в законі зміст; конституційний закон має пряму дію.

3. Пов'язаність законом рівною мірою як громадян та їх об'єд­нань (комерційних і некомерційних), так і державних органів, по­садових осіб. Стосовно громадян та їх об'єднань діє загальнодо-звільний принцип: «дозволено все, крім прямо забороненого законом».

  1. Законодавче закріплення і реальне забезпечення основних прав людини — наявність налагодженого правового механізму їх охо­рони і захисту (включаючи рівень прямого конституційного за­хисту).

  2. Побудова відносин особи та держави на основі взаємної від­повідальності: як особа є відповідальною перед державою, так і держава відповідає перед особою за невиконання обов'язків.

  3. Поділ державної влади між законодавчими, виконавчими і судовими органами: їх незалежність і єдність; недопустимість під­міни функцій один одного; дійовість механізму «стримувань і противаг».

  4. Законний (легальний) шлях прийняття законів та їх зміншлях виявлення волі народу безпосередньо (референдум) або опосередковано (через представницький орган). Уся повнота законодавчої влади в предст. органі здійснюється представн. народу, обраними з його осередку.

  5. Наявність ефективних форм контролю і нагляду за здійс­ненням законів та інших нормативно-правових актівналагод­жена робота прокуратури, міліції, служби безпеки, податкової адміністрації та інших правоохоронних і контрольно-наглядо­вих органів.

  6. Можливість особи домагатися конкретного мінімуму соці­альних благ завдяки гарантуванню державою її соціальної безпе­ки — мінімальний (достатній) рівень життя кожному громадя­нину та його підвищення.

^ 10.Можливість громадян домагатися забезпечення державоюїх соціального захисту, підняття рівня соціально-економічних правгромадян до рівня основних правформування соціального сере­довища, яке створює умови для сприятливого індивідуального розвитку особи, рівності стартових можливостей (а не матері­альної рівності) за допомогою державної системи просвітництва та освіти, податкової політики, регулювання ринку праці та ко­нтролю за умовами праці та ін.

11. Здійснення державою соціальної допомоги громадянам спроможним (не зі своєї вини) відповідати за свій добробут – йдеться про забезпечення гарантованого життєвого рівня соціально ранимих верств населення — старих, непрацездатних (хво­рих), безробітних з не залежних від них причин. Це право гаран­тується загальнообов'язковим державним соціальним страхуван­ням.

12. Забезпечення державою соціальної функції власності — власність не повинна використовуватися на шкоду людині і су­спільству: завдавати шкоди правам, свободам і гідності грома­дян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі (ст.13, 41 КУ).

13. Проведення державою політики соціальної поступки — ви­рішення всіх питань на шляхах згоди і порозуміння різноманіт­них соціальних груп, глибокої поваги до особи незалежно від її соціального стану, захисту від усякого посягання на її життя, здоров'я і особисту гідність.

Таким чином, будучи обмеженою правом, соціальна держава виявляє активність у регулюванні соціально-економічних про­цесів, соціального аспекту основних прав громадян, їх соціаль­ної захищеності відповідно до закону.

Держава є соціальною, правовою остільки, оскільки вона гаран­тує людині свободу вияву:

  • як індивіду, який відрізняється від інших фізичними і пси­хічними якостями, тобто має індивідуальність;

  • як члену соціального організму, яким є громадянське сус­пільство, тобто індивіду, який входить до складу громадських іпрофесійних груп і організацій;

  • як громадянину, який є підданим держави.



Схожі:

Історія ідеї про правову і соціальну державу Поняття «соціальна держава» iconПлан роботи методичного об`єднання класних керівників на 2011 20102 навчальний рік
Україну, готові самовіддано захищати і розбудовувати її як суверенну, незалежну, демократичну, правову і соціальну державу, виробити...
Історія ідеї про правову і соціальну державу Поняття «соціальна держава» iconПлан роботи методичного об`єднання класних керівників на 2011 20102 навчальний рік
Україну, готові самовіддано захищати і розбудовувати її як суверенну, незалежну, демократичну, правову і соціальну державу, виробити...
Історія ідеї про правову і соціальну державу Поняття «соціальна держава» iconМетодичні матеріали для проведення Дня інформування у трудових колективах підприємств, установ, організацій міста
Я 2011 року виповнюється чергова, двадцята річниця з дня проведення всеукраїнського референдуму, на якому український народ переконливою...
Історія ідеї про правову і соціальну державу Поняття «соціальна держава» iconДержавна соціальна допомога інвалідам з дитинства
Законів України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям інвалідам» та «Про державну соціальну допомогу особам,...
Історія ідеї про правову і соціальну державу Поняття «соціальна держава» iconРозділ I загальні засади
Стаття Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава
Історія ідеї про правову і соціальну державу Поняття «соціальна держава» iconЗакон України «Про безоплатну правову допомогу» Поняття безоплатної вторинної правової допомоги. Види правових послуг безоплатної вторинної правової допомоги. Суб’єкти права на безоплатну вторинну правову допомогу
Центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Повноваження та порядок діяльності
Історія ідеї про правову і соціальну державу Поняття «соціальна держава» iconЗаявка на участь у роботі Всеукраїнської науково-практичної конференції «Правова держава: історія, сучасність та перспективи формування в Україні»
Всеукраїнської науково-практичної конференції Правова держава: історія, сучасність та перспективи формування
Історія ідеї про правову і соціальну державу Поняття «соціальна держава» iconПолітико-правова концепція геґеля
Держава" і "Закони" Платона, "Політика" Арістотеля, "Про державу" і "Про закони" Ціцерона, "Державець" Мак'явеллі, "Левіафан" Гобса,...
Історія ідеї про правову і соціальну державу Поняття «соціальна держава» iconКурс лекцій у схемах Розділ І. Основні поняття теорії держави І права
На рис. 2 перелічені питання, які потрібно знати про державу взагалі. Сюди входять: поняття держави, причини її виникнення, теорії...
Історія ідеї про правову і соціальну державу Поняття «соціальна держава» iconТема 25. Демократична правова держава
Правова держава — це держава, в якій юридичними засобами реально забезпечено максимальне здійснення, охорону і захист основних прав...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©te.zavantag.com 2000-2017
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи