Заочний розгляд справи поняття І значення заочного розгляду справи icon

Заочний розгляд справи поняття І значення заочного розгляду справи




Скачати 127.49 Kb.
НазваЗаочний розгляд справи поняття І значення заочного розгляду справи
Дата конвертації19.09.2013
Розмір127.49 Kb.
ТипДокументи

ЗАОЧНИЙ РОЗГЛЯД СПРАВИ

1. Поняття і значення заочного розгляду справи

Глава 8 нового ЦПК України "Заочний розгляд справи" розділу „Позовне провадження" встановлює умови і порядок розгляду справи в порядку заочного провадження заочного рішення.

Відновлення інституту заочного рішення- у чинному процесуальному законодавстві обумовлено рядом причин. Головна з них полягає в тому, що здійснення права на судовий захист неможливе без і закріплення дійових, ефективних і доступних правових механізмів, що забезпечують його реалізацію. Одним з таких механізмів є розширення гарантій прав і інтересів учасників процесу.

Судова практика засвідчує, що відповідачі не завжди прагнуть брати участь у змагальному цивільному судочинстві. Така ситуація обумовлюється рядом обставин, в тому числі і усвідомленням відповідачами законності та доведеності звернених до них позовних вимог, відсутністю належних юридичних процесуальних знань та навичок захисту, неба­жанням залучати до процесу досить дорогу адвокатську допомогу.

За таких умов, в першу чергу через неявку відповідачів, суди змушені відкладати розгляд справи зі всіма насту­паючими правовими наслідками ( порушення строків розгляду справ, збільшення судових витрат тощо).

Небажання відповідачів з'являтися до суду відоме і світовій юстиції, а тому в ряді країн (Великобританії, Німеччині, Франції, США, Росії) прийняті і діють інститути заочного судочинства.

Інститут заочного рішення спрямований, з одного боку, на розширення судового захисту суб'єктивних прав громадян і організацій, свободи їх вибору (принципу диспозитивності), а з іншого - на недопущення можливості зловживання відповідачем суб'єктивними процесуальними правами і встановлення несприятливих наслідків за зловживання ними. Зазначена мета відповідає ст. 23 Конституції України, згідно з якою кожна людина має право на вільний розвиток своєї особистості, якщо при цьому не порушуються права і свободи інших людей.

Відповідно до нового цивільно-процесуального законо­давства заочний розгляд справи провадиться у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином по­відомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані судом непо­важними. За таких умов суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

В юридичній літературі заочним провадженням називають також установлений законом порядок проведення судового засідання і ухвалення рішення по позову під час відсутності відповідача. Однак при відсутності відповідача чи в разі явки в судове засідання одного з кількох відповідачів допускається розгляд справи і в порядку загального провадження. При наявності тих самих умов: відсутності відомостей про причини неявки відповідача, або у випадку визнання судом причин неявки в судове засідання неповажними, або коли відповідач навмисне затягує процес - суд вправі розглянути справу у загальному порядку.

Головною відмінною рисою заочного розгляду справи є правові наслідки, які настають внаслідок заочного прова­дження та ухвалення рішення.

Основним правовим наслідком заочного розгляду справи є ухвалення заочного рішення і встановлення способів його перегляду: як спрощеного - шляхом подання заяви про перегляд заочного рішення, так і загального - апеляційного або касаційного.

До порядку розгляду справи в заочному провадженні цивільного процесу України недопустиме застосування терміну "спрощена процедура". Розгляд справи в порядку заочного провадження за спрощеною схемою є характерною рисою англійського й американського цивільного процесу, де не ведеться дослідження будь-яких доказів, а судовий розгляд зводиться лише до оголошення рішення проти сторони, що не з'явилася.


^ 2. Умови і порядок заочного розгляду справи

Заочний розгляд і вирішення справи можливі за наявності умов, визначених в законі. Стаття 224 нового ЦПК України відносить до них неявку у судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини його неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи. Таким чином, ініціатива заочного розгляду справи може належати як позивачеві, так і суду. Про заочний розгляд справи суд постановлює ухвалу.

Головні вимоги, які закон передбачає при заочному розгляді справи:

  • відповідач повинен бути належним чином повідомлений про час і місце судового засідання;

  • відповідач не з'явився до суду без поважних причин або від нього не надійшло повідомлення про причини неявки;

  • позивач згоден на заочний розгляд і вирішення справи;

  • позивачем не змінені предмет, підстави позову та розмір позовних вимог.

^ Неявкою відповідача визнається фактична відсутність сторони в залі судового засідання при розгляді і вирішенні справи. Мовчазна присутність сторони в судовому засіданні неявкою не вважається, а розцінюється як ухилення від участі в наданні та дослідженні доказів.

До неявки відповідача п.5 ст. 169 нового ЦПК України прирівнює залишення стороною залу судового засідання.

Варто також враховувати, що заочний розгляд справи і ухвалення заочного рішення можливі за відсутності як сторони, так і її представника. У випадку явки представника заочне провадження не допускається.

^ Належним повідомленням відповідача визнається пові­домлення, проведене способами й у порядку, зазначеному в главі 7 розділу І нового ЦПК України.

Визнання причин неявки відповідача неповажними. Обов'язок повідомити суд про причини неявки і надати докази поважності цих причин покладається на сторони. У випадку визнання причин неявки відповідача поважними суд відкладає розгляд справи. При неявці відповідача, який був належним чином повідомлений, з неповажних причин стає можливим як загальний, так і заочний розгляд справи. Остаточне рішення поважності чи неповажності причин відсутності заздалегідь повідомленого відповідача приймає суд.

У випадку визнання причин неповажними суд за згоди позивача має право розглядати справу заочно. Коли ж такої згоди немає, справа розглядається за загальними правилами із ухваленням звичайного рішення.

^ Згода позивача. Дана умова передбачена ч. 1 ст. 224 ЦПК.

Суддя в кожному випадку неявки в судове засідання без поважних причин відповідача, який був належним чином повідомлений, повинен роз'яснити позивачу його право на заочний розгляд справи і які правові наслідки тягне за собою ухвалення заочного рішення.

Згода позивача на заочний розгляд справи повинна бути виражена чітко і ясно. Новий ЦПК не встановлює способів вираження і фіксації даної згоди. На практиці усна згода позивача, зроблена в підготовчій частині судового розгляду, фіксується в протоколі судового засідання. В разі відсутності згоди позивача на заочний розгляд справи суд зобов'язаний відкласти розгляд справи і роз'яснити позивачу його право на розгляд справи у загальному порядку відповідно до ст. 169 ЦПК України. При цьому суд повинен вказати особливості того або іншого провадження, які наслідки спричиняє ухва­лення звичайного і заочного рішення.

Позивач, який не згоден на заочний розгляд справи, має право подавати клопотання про розгляд справи в звичайному порядку, а суд таке клопотання повинен задовольнити.

Частина 2 ст. 224 ЦПК передбачає можливість заочного розгляду справи і ухвалення заочного рішення у разі участі у справі кількох відповідачів і неявці в судове засідання всіх відповідачів. Тому при явці хоча б одного з відповідачів розгляд справи повинен проходити в загальному порядку.

Про заочний розгляд справи суд постановляє ухвалу. Закон не встановлює обов'язкову форму такої ухвали. У практиці одних країн такі ухвали постановлюються у вигляді окремого документа в нарадчій кімнаті; інших - заносяться до протоколу судового засідання. З метою процесуальної економії доцільним вважаємо постановления ухвали про заочний розгляд справи без виходу суду до нарадчої кімнати і включення його до протоколу судового засідання.

Порядок заочного розгляду і вирішення справи в цілому підпорядковується загальним правилам судового розгляду, встановленим главою 4 „ Судовий розгляд" розділу III „Позовне провадження" ЦПК України з деякими особли­востями, закріпленими главою 8 „Заочний розгляд справи" розділу III нового ЦПК України.

Це означає, що при заочному розгляді справи суд може не обмежуватися поданими доказами, а в разі необхідності призначати експертизи в справі, витребувати докази від інших осіб, в тому числі і тих, які не беруть участі у справі, коли без цього неможливе повне і всебічне дослідження обставин справи.

Суд досліджує докази, представлені не тільки сторонами, а й іншими особами, які беруть участь у справі. Так, у випадку участі в справі третіх осіб, прокурора, державних органів, органів місцевого самоврядування, організацій і громадян, що захищають порушені або оспорювані права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, суд досліджує також докази, надані цими особами, оскільки без цього ухвалення законного й обґрунтованого рішення неможливе.

Якщо відповідач не надав письмових пояснень і доказів, суд може ухвалити заочне рішення на підставі доказів, наданих позивачем та іншими особами, які беруть участь у справі.

Розгляд справи в порядку заочного провадження обмежує межі здійснення наданих позивачеві процесуальних прав. У разі зміни позивачем предмета або підстави позову, зміни розміру позовних вимог суд відкладає судовий розгляд для повідомлення про це відповідача. Таким чином в разі будь-якої зміни позовних вимог (збільшення або зменшення позовних вимог), зміни предмета позову суд позбавлений права проводити заочний розгляд справи в даному судовому засіданні. Отже, суд повинен відкласти розгляд справи.

Заочний розгляд справи завершується ухваленням заоч­ного рішення.


^ 3. Зміст заочного рішення

Заочне рішення є актом правосуддя, а тому воно повинно відповідати вимогам до судових рішень, тобто бути законним, обґрунтованим, повним, визначеним і безумовним.

Структура і зміст заочного рішення визначаються загаль­ними правилами, передбаченими ст.ст. 213, 215 нового ЦПК України. Воно, як і звичайне судове рішення, складається зі вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин. Разом з тим особливості заочного розгляду справи знаходять відображення в змісті заочного рішення.

У найменуванні рішення повинне бути слово "заочне".

В описовій частині необхідно вказати, що справа розгля­далася за відсутності відповідача за правилами гл. 8 розділу „Позовне провадження" нового ЦПК України із дотриманням зазна-чених вище умов.

У разі, коли відповідач не подав письмові пояснення на позовну заяву, в описовій частині наводяться тільки доводи позивача. Однак у цьому випадку доцільно відобразити в рішенні пасивність відповідача 3 цієї самої причини в моти­вувальній частині висновки суду будуть ґрунтуватися тільки на доказах, наданих позивачем та іншими особами, які беруть участь у справі.

У резолютивній частині заочного рішення поряд із загаль­ним порядком оскарження, передбаченим для обох сторін, суд має зазначити строк і порядок подання заяви про перегляд такого рішення. Це право надане тільки відповідачеві чи його представникові шляхом подання письмової заяви.

Відповідно до ст. 227 нового ЦПК України відповідачам, які не з'явилися в судове засідання, копія заочного рішення направляється рекомендованим листом із повідомленням не пізніше п'яти днів з дня його проголошення. У такі ж строки і такий же спосіб заочне рішення повинно бути направлене відповідачеві, який заявив прохання про розгляд справи в його відсутність. Відлік даного строку здійснюється за загальними правилами визначення процесуальних строків.

Дане положення є важливою гарантією своєчасної реа­лізації сторонами права на апеляційне або касаційне оскар­ження, а відповідачем, крім того, - і права на подачу заяви про перегляд заочного рішення.


^ 4. Способи і порядок перегляду заочного рішення. Повноваження суду

Згідно зі ст. 228 нового ЦПК відповідач протягом десяти днів з дня отримання копії заочного рішення може подати до суду, який його виніс, заяву про перегляд заочного рішення.

Закон встановлює вимоги до форми і змісту такої заяви (ст. 229 нового ЦПК). Заява про перегляд заочного рішення повинна бути подана у письмовій формі. В ній повинно бути зазначено:

• найменування суду, який ухвалив заочне рішення. Зазначена вимога необхідна для того, щоб з'ясувати, чи правомочний даний суд переглядати справу;

  • ім'я (найменування) відповідача або його представника, які подають заяву, їх місце проживання чи місцезнаходження, номер засобів зв'язку. Визначення сторони необхідно для вирішення питання про те, чи володіє вона правом на подачутакої заяви. Відповідно до закону таким правом володіє тільки відповідач;

  • обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання і неповідомлення їх суду, і докази про це;

  • посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача. Це обумовлюється тим, що згідно зі ст. 232 нового ЦП К України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи;

  • клопотання про перегляд заочного рішення. Воно повинно містити вимогу про скасування заочного рішення і поновлення розгляду справи по суті.

  • перелік доданих до заяви матеріалів.

Заява про перегляд заочного рішення підписується особою, яка ЇЇ подає, чи уповноваженим нею представником. У цьому випадку до заяви про перегляд заочного рішення, поданої представником відповідача, додається довіреність або інший документ, який підтверджує його повноваження.

До заяви про перегляд заочного рішення додаються її копії за кількістю осіб, які беруть участь у справі, та копії всіх доданих до неї матеріалів. Дана вимога обумовлена головним чином дотриманням принципу рівноправності сторін, відповідно до якого сторони мають рівні права для відстоювання своїх інтересів.

За подання заяви про перегляд заочного рішення судовий збір не сплачується. Цим самим закон фактично ставить відповідача в привілейоване у порівнянні з позивачем положення: він має право не тільки на два оскарження судового рішення, а й пільгу в оплаті судового збору.

Заява, що відповідає вимогам закону, приймається суддею до розгляду.

Після прийняття належно оформленої заяви про перегляд заочного рішення суд невідкладно надсилає її копію та копії доданих до неї матеріалів іншим особам, які беруть участь у справі. Одночасно суд повідомляє особам, які беруть участь у справі, про час і місце розгляду заяви.

Ця вимога обов'язкова, тому що особи, які беруть участь у справі, повинні мати можливість здійснення своїх проце­суальних прав і, зокрема, подати свої заперечення проти доводів заявника.

Заява про перегляд заочного рішення повинна бути розгля­нута в судовому засіданні протягом п'ятнадцяти днів з дня її надходження. Даний строк є процесуальним, отже, обчис­люється не з моменту надходження заяви, а з наступного дня.

Неявка осіб, належним чином повідомлених про час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Однак якщо в справі немає відомостей про повідомлення або причини неявки будуть визнані судом поважними, розгляд заяви повинен бути відкладений.

Головуючий відкриває судове засідання і з'ясовує, хто з осіб, які беруть участь у справі, з'явився, встановлює їх особу, перевіряє повноваження представників, після чого повідомляє зміст заяви і з'ясовує думку сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, щодо вимог про перегляд заочного рішення.

В той же час закон чітко не регламентує права й обов'язки осіб, які беруть участь у справі і з'явилися за викликом суду. Безперечно, що вони мають право давати пояснення і заявляти клопотання з приводу поданих відповідачем доказів.

Стаття 231 нового ЦПК встановлює вичерпні повно­важення суду при розгляді заяви про перегляд заочного рішення.

Розглянувши заяву про перегляд заочного рішення, суд може своєю ухвалою:

  1. залишити заяву без задоволення;

  1. скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду в загальному порядку.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загаль­ному порядку, встановленому новим ЦПК. У цьому разі строк, протягом якого розглядалася заява, не включається до строку на апеляційне оскарження рішення.


^ 5. Підстави до перегляду заочного рішення. Скасування та оскарження заочного рішення

Підстави до задоволення заяви і скасування заочного рішення визначені ст. 232 нового ЦПК України.

Заява про перегляд заочного рішення підлягає задо­воленню при наявності підстав щодо перегляду заочного рішення. До них відносяться: поважність причин неявки в судове засідання; поважність причин, за яких особа не могла повідомити причини своєї неявки в судове засідання, і наявність доказів, на які посилається заявник, і які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Поважними причинами неявки можуть бути хвороба, тривале відрядження, інші обставини, що об'єктивно пере­шкоджали явці в судове засідання. Дані обставини повинні бути підтверджені відповідними доказами.

Відповідач повинен також вказати докази, що можуть вплинути на зміст прийнятого заочного рішення. До них варто віднести такі докази, які мають значення для справи і можуть привести до ухвалення іншого рішення, протилежного винесеному цілком або частково, або зміни рішення.

Наявність підстав до перегляду рішення необхідна в їх сукупності. При відсутності хоча б однієї з них заочне рішення не підлягає перегляду.

У тому випадку, якщо причина неявки відповідача не­поважна, а рішення не відповідає обставинам справи, від­повідач вправі подати апеляційну скаргу.

Задоволення заяви про перегляд заочного рішення і перегляд самого рішення не означають автоматичного ухва­лення нового рішення на користь відповідача. Після перегляду заочного рішення розгляд справи відновляється і ведеться за загальними правилами цивільного судочинства.

Заочне рішення має усі властивості судового рішення і набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК (ст. 233 нового ЦПК України).

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку згідно з загальними правилами ЦПК. Правом на оскарження повторного заочного рішення наділені обидві сторони (позивач і відповідач).

Встановлення двох способів оскарження - одна із спе­цифічних ознак заочного рішення. Саме в цьому полягає головна відмінність заочного рішення від рішення, ухваленого під час відсутності відповідача.

Закріплення в законі двох способів оскарження ставить питання про те, чи виключає вибір одного з них можливість використання іншого? На першому етапі у відповідача є лише один шлях - подача заяви про перегляд заочного рішення. Право на апеляційне (касаційне) оскарження виникає після прийняття заочного повторного рішення або до закінчення строку і подачі такої заяви. Однак використання спрощеного порядку оскарження не є перешкодою для можливого подання апеляційної чи касаційної скарги.



Схожі:

Заочний розгляд справи поняття І значення заочного розгляду справи iconВступ. 3 Поняття і значення стадії порушення кримінальної справи. 5 Порядок порушення кримінальної справи. 8
До зазначеного числа, у першу чергу, варто віднести питання, пов'язані зі стадіями кримінального процесу, центральне місце, у якому,...
Заочний розгляд справи поняття І значення заочного розгляду справи iconВитрати та санкції цивільного процесу поняття витрат у цивільному процесі Витрати по провадженню справи
Витрати по провадженню справи в цивільному судо­чинстві складаються з двох видів державного мита І витрат, пов'язаних з розглядом...
Заочний розгляд справи поняття І значення заочного розгляду справи iconЗавдання, зміст та процесуальний порядок підготовки цивільних справ до судового розгляду
Підготовка справи до судового розгляду є самостійною та обов'язковою стадією цивільного процесу. Метою зазначеної стадії цивільного...
Заочний розгляд справи поняття І значення заочного розгляду справи iconРеферат на тему: оформлення справ після їх розгляду в суді. План Обов’язки секретаря судового засідання після розгляду справи
Після розгляду справи або відкладення її на інший час, секретар судового засідання зазначає на повістках осіб, викликаних до суду,...
Заочний розгляд справи поняття І значення заочного розгляду справи iconЛекція №13. Судовий розгляд кримінальної справи > Загальні положення судового розгляду
Участь присяжних у здійсненні правосуддя в апеляційному суді при розгляді кримінальних справ у першій інстанції
Заочний розгляд справи поняття І значення заочного розгляду справи iconЛекція №12 підсудність. Попередній розгляд справи суддею
У науці та практиці кримінального процесу під підсудністю розуміють сукупність юридичних ознак (властивостей) кримінальної справи,...
Заочний розгляд справи поняття І значення заочного розгляду справи iconІвано-Франківському міському суду
Також під час винесення постанови недотримано вимоги статей 245, 276, 280 купап відповідно до яких завданням провадження у справах...
Заочний розгляд справи поняття І значення заочного розгляду справи iconІнформація про правопорушення. Іншими словами, крім підстави для порушення справи про адміністративне правопорушення має бути ще й привід
На цій стадії створюються умови для об’єктивного та швидкого розгляду справи, застосування до винного передбачених законодавством...
Заочний розгляд справи поняття І значення заочного розгляду справи iconПовинно бути законним», де «законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права
Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області навмисного порушення норм процесуального права під час розгляду...
Заочний розгляд справи поняття І значення заочного розгляду справи iconПовинно бути законним», де «законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права
Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області навмисного порушення норм процесуального права під час розгляду...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©te.zavantag.com 2000-2017
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи