Методичні рекомендації для вчителів образотворчого мистецтва Предмет «Образотворче мистецтво» icon

Методичні рекомендації для вчителів образотворчого мистецтва Предмет «Образотворче мистецтво»




Скачати 151.18 Kb.
НазваМетодичні рекомендації для вчителів образотворчого мистецтва Предмет «Образотворче мистецтво»
Дата конвертації25.07.2013
Розмір151.18 Kb.
ТипМетодичні рекомендації

Методичні рекомендації

для вчителів образотворчого мистецтва


Предмет «Образотворче мистецтво» має на меті виховання в учнів цілісного сприймання дійсності за художньо-естетичними законами, розвитку зорової культури і творчої уяви, а також оволодіння різноманітними засобами створення художніх образів.

У предметі «Образотворче мистецтво» взаємопов'язані три провідні компоненти:

• образне бачення світу,

- мистецтвознавчі знання

• відповідні способи образотворчої діяльності.

До основних виховних завдань предмета належать: ознайомлення учнів з образотворчим мистецтвом як явищем духовної культури; розвиток художнього сприймання, здатності отримувати естетичну насолоду від творів образотворчого мистецтва, краси навколишнього світу; формування у школярів відчуття і розуміння художніх засобів виразності - колориту, форми, простору, композиції, а також засвоєння художніх технік та мистецької термінології; виховання в учнів потреби у самовиявленні, відтворенні художніх образів у власних роботах з використанням різних художніх технік та матеріалів; виховання творчої активності, художнього мислення і здібностей з урахуванням вікових особливостей учнів; формування в учнів морально-етичних якостей, працездатності та наполегливості.

У загальноосвітній школі предметна сфера образотворчого мистецтва охоплює:

• живопис (пейзаж, портрет, натюрморт, жанрова картина);

• графіку (книжкова, силуетна, анімаційна, плакатна);

• скульптуру (опукла, рельєфна, декоративна, анімалістична, портретна);

• декоративно-ужиткове мистецтво (писанкарство, витинанки, кераміка, народні іграшки, розпис, народне малярство).

Частково якості та риси образотворчого мистецтва містять у собі такі специфічні види людської діяльності, як архітектура та дизайн.

Минуле XX сторіччя доповнило сферу образотворчих мистецтв новими факторами художньої творчості: художньою фотографією та комп'ютерною графікою, які, загалом, можна розглядати в контексті такого виду образотворчого мистецтва, як графіка та у перспективі включати до змісту предмету. Усі види образотворчого мистецтва розраховані на зорове сприйняття їх людиною, тому інколи їх називають зоровими або візуальними.

Напрями художньо-естетичного виховання за допомогою "Образотворчого мистецтва" випливають із специфіки та характерних особливостей самого візуального мистецтва. Виховання здатності отримувати естетичну насолоду як під час власної художньої творчості, так і під час ознайомлення з творами мистецтва, повинно набути особливого значення в комплексі завдань художньо-естетичного виховання.

У 2012/2013 н. р., як і в попередні роки, предмети галузі «Мистецтво» будуть вивчатися за кількома навчальними програмами, а саме:

У 1-х класах навчання здійснюватиметься за новими програмами, створеними відповідно до нового Державного стандарту початкової загальної освіти

«Образотворче мистецтво» ВД - «Освіта», 2012р.

У 2 – 4 класах здійснюватиметься за чинними навчальними програмами:

«Образотворче мистецтво». – К.: «Початкова школа», 2006 р.

Відповідно до нових програм 2011 році почалося створення нового покоління підручників. Зокрема, для учнів 1 класу загальноосвітніх навчальних закладів підготовлено нові підручники:

«Мистецтво» авт. Масол Л.М, Гайдамака О.В, Очеретяна Н.В. вид-во «Генеза»;

«Образотворче мистецтво» авт. Калініченко О.В, Сергієнко В. В., вид-во «Освіта»;

«Образотворче мистецтво» авт. Трач С.К., Резніченко М.І., вид-во «Навчальна книга – Богдан».

Робочі навчальні плани на 2012/2013 навчальний рік складаються:

• для початкової школи – за Типовими навчальними планами початкової школи, затвердженими наказом МОН України від 10.06.2011 р. №572.

Начальний предмет «Образотворче мистецтво» має велике значення у збереженні фізичного і психічного здоров’я учня, сприятливого середовища, а сааме:

• побудова уроків з урахуванням принципів природовідповідності, застосування оптимальної кількості різних видів навчальної діяльності і методів викладання;

• використання в навчальному процесі ігрових технологій, що відповідають потребам учнів молодшого шкільного віку;

• застосування завдань з елементами театралізації, що припускають рухову активність учнів, розвиток емоційної сфери особистості;

• надання учням свободи у виборі видів навчальної діяльності і засобів, використовуваних при виконанні роботи.

Головне, щоб робота вчителя образотворчого мистецтва була спрямована на психологічне оздоровлення, корекцію особистісного розвитку учнів, підвищення їх адаптаційних здібностей.

Одним з основних принципів при проведенні уроків образотворчого мистецтва в молодших класах є активність школярів. Саме ігрові технології дозволяють створити високий рівень мотивації, результативності занять та умови для соціалізації особистості школяра, його виховання. Художньо –творча ігрова активність сприяє сприятливому емоційному стану учнів, стимулює розвиток творчих здібностей. Художньо –дидактичні ігри розвивають образне та логічне мислення, спостережливість, різні види пам'яті, в тому числі зорову, є ефективним засобом засвоєння знань, умінь і навичок.

Завдання з пізнавальним і ігровим початком необхідно складати з урахуванням вікових можливостей учнів. Ігри з елементами театралізації, створення образів в образотворчій, словесної, театральної діяльності викликають у школярів яскравий емоційний відгук. При використанні художньо –дидактичних, настільно – друкованих ігор, різноманітних лото, парних картинок відбувається закріплення знань про властивості предметів, які потім учні повинні зобразити у власній художній діяльності (малюнку, аплікації, ліпленні).

У процесі виховання почуттів і творчого розвитку особистості урок образотворчого мистецтва відіграє незамінну роль. Він здатний увести маленьку людину у світ творчості, якоюсь мірою прилучити його до скарбів художньої культури. Урок може принести дитині перші творчі радощі, а радість творчості — одна з найбільших радощів на землі.

З метою підвищення якості викладання предметів художньо-естетичного циклу у початковій школі під час комплектації педагогічних працівників рекомендується передбачити годинне навантаження з образотворчого мистецтва насамперед учителів, які мають спеціальну освіту ( вчитель образотворчого мистецтва).

В основній школі навчання мистецьких дисциплін здійснюватиметься за програмою «Образотворче мистецтво. 5-7 кл.» (авт. Е.Бєлкіна та ін.,вид. «Перун», 2005 р.; www.mon.gov.ua). Варіантом викладання мистецтва в основній школі є інтегрований курс «Мистецтво», що вивчається за програмою «Мистецтво. 5-8 кл.» (авт. Л. Масол та ін., вид. «Перун», 2005 р.).

Програму з образотворчого мистецтва в основній школі реалізовано в підручниках «Образотворче мистецтво» для 5,6,7 класів (авт. Т.Рубля, С.Федун); «Образотворче мистецтво» для 5,6,7 класів (авт. Е. Бєлкіна та ін.). Програма інтегрованого курсу «Мистецтво» реалізована в підручниках «Мистецтво» для 5,6 класів та «Мистецтво» для 8 класу (авт. Масол та ін .)

Робочі навчальні плани на 2012/2013 навчальний рік складаються:

• для5 – 9 класів – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженими наказом МОН України від 23.02.2004 р.№132, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 27.08.2010 р.№834;

• для спеціалізованих шкіл, гімназій, ліцеїв, колегіумів, класів з поглибленням вивчення окремих предметів: 5-9 класи – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженими наказом МОН України від 23.02.2004 р. №132, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 05.02.2009 р.№66.

Наголошуємо на тому, що навчальна діяльність учнів з дисциплін художньо-естетичного циклу у 1-8 класах може проводитись у різних формах окрім письмових (запис учнями будь-якої інформації зі слів учителя чи з дошки, контрольних, самостійних робіт, написання рефератів), які спричиняють додаткове недоцільне навантаження учнів. Примусове ведення учнями зошитів, виконання письмових домашніх завдань є недоцільним і несприятливим для організації творчої мистецької діяльності.

Основними й обов’язковими видами діяльності на уроках має бути сприймання, аналіз-інтерпретація творів мистецтва та мистецька діяльність учнів (художньопрактична, творча).

Звертаємо увагу на те, що тематичне оцінювання проводиться на основі поточного. Окремі перевірки навчальних досягнень учнів (контрольні, самостійні роботи) образотворчого мистецтва не проводяться. Семестрове оцінювання проводиться двічі на семестр у вигляді контролю та виставляється в журналі в окрему колонку без дати. Семестрова оцінка виставляється на основі тематичної та оцінки, отриманої за семестровий контроль. Семестрова оцінка коригуванню не підлягає.

У 1-4 класах з предметів художньо – естетичного циклу домашні завдання учням не задаються і в журналі не записуються. Окремі зошити для виконання письмових домашніх завдань не передбачені.

Нагадуємо, що відповідно до наказу МОН від 01.09.2009 р.№806 «Про використання навчально-методичної літератури у загальноосвітніх навчальних закладах» загальноосвітнім навчальним закладам дозволяється використовувати в організації навчально-виховного процесу лише навчальні програми, підручники та навчально-методичні посібники, що мають відповідний гриф Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України або схвалення відповідної комісії Науково – методичної ради з питань освіти Міністерства. Навчально-виховний процес середньої та старшої школи, як і в попередні роки, буде проводитися за чинними навчальними програмами та навчально-методичними забезпеченням.

Усе навчально-методичне забезпечення, рекомендоване Міністерством до використання в навчальних закладах, зазначено у Переліках навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, розміщених на офіційних веб – сайтах МОНмолодьспорту України (www.mon.gov.ua) та Інституту інноваційних технологій і змісту освіти (www.iitzo.gov.ua).

Викладання образотворчого мистецтва в початковій школі

У процесі виховання почуттів і творчого розвитку особистості урок образотворчого мистецтва в загальноосвітній школі відіграє незамінну роль. Він здатний увести учня у світ творчості, прилучити його до скарбів художньої культури, відчути радість від власної творчості.

Для успішного розвитку здібностей до образотворчої діяльності потрібні відповідні задатки, з якими людина народжується. Вони являють собою вроджені анатомо – і психофізіологічні особливості організму. Для художника дуже важливі властивості зорового аналізатора (вміння точно визначати пропорції, колір і т.д.), гарна зорова пам'ять, багата уява. Але наявність задатків саме по собі не розв'язує питання про появу та розвиток здібностей. Задатки потрібно перетворювати в здібності в певний час. Якщо цей час пропустити, то потім здібності дуже важко, а той практично неможливо розвинути. Тому велика відповідальність покладається саме на вчителя, який викладає образотворче мистецтво в початкових класах.

Мета вивчення образотворчого мистецтва в першому класі: опановування учнями елементарних основ кольорознавства і формотворення, а також ознайомлення з художніми матеріалами і початкове засвоєння засобів вираження при вирішенні художньо-творчих завдань; другого класу – ознайомлення з різними видами візуальних мистецтв, їх синтезом та засобами художньої виразності, крім того, освоєння низки композиційних прийомів і просторових завдань на елементарному рівні; третього класу – актуалізація набутих у 1-2 класах знань з основ образотворчої грамоти («колір», «форма», «простір», «композиція»), їх поглиблення та розширення на ґрунті уявних подорожей до майстерень різних художників; четвертого класу – формування в свідомості учнів цілісного художнього бачення світу, тлумачення на пропедевтичному рівні поняття «художній образ» та отримання чіткого уявлення про специфіку вирішення його в різних видах і жанрах образотворчого мистецтва; ознайомлення з деякими осередками народних художніх промислів України та з передаванням об‘ємних якостей округлих предметів засобами світлотіні.

Головними завданнями предмета є: ознайомлення учнів з образотворчим мистецтвом як явищем духовної культури; розвиток художнього сприймання, асоціативно-образного мислення, уяви, фантазії, інтуїції, художнього смаку, здатності отримувати естетичну насолоду від творів образотворчого мистецтва, краси навколишнього світу; формування у школярів відчуття і розуміння художніх засобів виразності – колориту, форми, простору, композиції; розвиток відчуття ритму, фактури поверхні та індивідуальних творчих здібностей; зорового сприйняття й спостереження; засвоєння художніх технік та мистецької термінології; розвиток почуттєво-емоційної сфери, здатності емоційно відгукуватися на різноманітні вияви естетичного у навколишньому світі та мистецтві; формування духовних моральних цінностей, національно-патріотичної свідомості, художньо-естетичних смаків та інтересів; засвоєння загальнолюдських цінностей і закріплення в свідомості культурного досвіду людства; формування потреб до самореалізації через продуктивну художню творчість, художньо-естетичне наповнення навколишнього середовища у відповідності до вікових можливостей; виховання потягу до краси, радості життя та потреби його творчого оновлення

Уроки образотворчого мистецтва повинні сприяти розвитку художніх здібностей дітей (здатності до різних видів художньо-творчої діяльності: художнє бачення світу, оригінальність сприймання, підвищений інтерес до художньої діяльності, естетична позиція; здібності до зображувальної діяльності: здатність правильно оцінити форми, пропорції, положення предметів у просторі, світло-тіньова чутливість, здатність відчувати виражальну функцію кольору, розвинута образна уява і пам'ять).

Основними групами компетентностей, що потрібно сформувати на уроках образотворчого мистецтва в початковій школі є:

• пізнавальні – вміння бачити красу оточуючого світу, чуттєво-емоційне сприйняття творів мистецтва, виявлення пізнавальної активності;

• творчі – розкриття та реалізація творчих художніх здібностей; встановлення креативності як риси особистості; залучення до навчальних ігор; розвиток асоціативно-образного мислення; виявлення та активізація фантазії, уяви під час створення власних образів у художньо-практичній діяльності; участь у гуртках з образотворчого мистецтва;

• методологічні – розвиток поняттєво-логічного мислення; вміння визначити мету, способи та організацію її досягнення; здатність до самоаналізу та самооцінки;

• компетентність саморозвитку (стимулювання пізнавального інтересу; залучення до виконання творчих завдань, до гурткової роботи);

• комунікативні – розуміння мови мистецтва як форми міжособистісного спілкування; розуміння почуттів інших лю¬дей, різноманіття творчих проявів, бачень і розумінь дійсності; усний опис картини; участь у дискусіях; застосування вчителем інтерактивних методів з метою співнавчання та взаємонавчання; усвідомлення взаємозв'язку з однолітками і дорослими та відповідальності під час виконання творчих робіт;

• інформаційні – формування вмінь користуватися художньою літературою, енциклопедіями, репродукціями картин художників; проведення екскурсій, відвідування музеїв, персональних виставок та творчих майстерень художників; стимулювання до знайомства з творчістю художників України з різних літературних джерел, до роботи з комп’ютером; формування вмінь користуватися новими інформаційними технологіями;

• світоглядні – сприйняття цілісної картини світу, формування загально-людських цінностей, поваги до традицій, звичаїв України; на основі оволодіння досягненнями національної культури стимулювання сприйняття та розуміння інших культур.

Розвиток художніх здібностей на уроках образотворчого мистецтва можливий тільки в процесі засвоєння і практичного застосування спеціальних знань, умінь і навичок. Так, засвоюючи знання про передачу простору, світлотіні, кольорознавства, композиції, оволодіваючи графічними уміннями і навичками, школярі тим самим розвивають свої здібності до образотворчої діяльності. Тільки під час постійної, послідовної практичної діяльності в учнів можуть розвинутися художні здібності.

На кожному уроці образотворчого мистецтва потрібно знайомити учнів з художніми творами – картинами видатних художників України та світу, вчити їх «читати» твори мистецтва, тобто бачити за допомогою яких засобів виразності художник передав особливості тієї чи іншої пори року, настрій та характер людини, об’єм предметів тощо.

Сприймання та інтерпретація творів мистецтва в початковій школі формує в учня образне й узагальнене сприйняття світу, усвідомлення власного місця в ньому, розширює кругозір, збагачує словниковий запас, розвиває комунікативні здібності.

В класі можна створювати картинну галерею з серії репродукцій картин по яких викладач на уроці проводить бесіди.

Під час екскурсії можна дати учням завдання: намалювати той куточок природи, який найбільше сподобався.

Отже, потенційні можливості мистецтва стають реально формуючими факторами лише при умові художнього відношення особистості до самого мистецтва. А сформувати його і розвивати можливо тільки в процесі поступового, цілісного, неперервного навчання і виховання школярів на уроках образотворчого мистецтва в школі.


^ Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з образотворчого мистецтва

Рівні навчальних досягнень учнів

Бали

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів

Початковий

1

Учень сприймає та відтворює художні образи на частковому рівні, однозначно їх характеризує, демонструє слабосформоване художньо-естетичне мислення, елементарні навички та уміння у творчій художній діяльності

2

Учень володіє незначною частиною тематичного матеріалу, має слабосформований рівень сприйняття художніх образів, виявляє певні творчі вміння та навички, володіє незначною частиною термінологічного мінімуму; словниковий запас в основному дозволяє викласти думку

3

Учень здатний сприймати та відтворювати окремі фрагменти художніх образів з конкретним образно-художнім змістом, знає незначну частину тематичного матеріалу, послуговуючись обмеженим термінологічним та словниковим запасом

Середній

4

Учень може відтворювати художні образи на репродуктивному рівні, але не завжди розуміє образної сфери художнього твору; застосування знань та термінологічного запасу на практиці задовільне

5

Учень володіє навичками й уміннями, які дають змогу проаналізувати чи відтворити окремі художні образи, котрі мають художньо-конкретну словесну понятійну основу; але не завжди вміє сприймати і відтворювати художні образи, які вимагають абстрактного художньо-мистецького мислення; виявляє недостатнє знання спеціальної художньої термінології; словниковий запас небагатий

6

Учень може відтворити різні візуальні образи, але має слабо сформоване художнє мислення, не завжди послідовно та логічно характеризує окремі художні явища, його розповідь потребує уточнень і додаткових запитань; учень виявляє знання і розуміння основних тематичних положень, але не завжди вміє самостійно зробити аналіз художнього твору, порівняння, висновки щодо сприймання творів образотворчого мистецтва

Достатній

7

Учень не завжди вміє сприймати та репродукувати візуальні образи, робить непереконливі висновки, не завжди послідовно викладає свої думки, допускає мовленнєві та термінологічні помилки; учень знає найважливіший тематичний художній матеріал, але знання недостатньо стійкі; спостерігаються помітні позитивні зміни у творчій художній діяльності учня

8

Учень уміє сприймати і репродукувати візуальні образи певного рівня, досить повно аналізує художньо-образний зміст твору, але має стандартне мислення, йому бракує власних висновків, асоціацій, узагальнень; не завжди вміє поєднувати художні образи та життєві явища; недостатньо володіє спеціальною художньою термінологією при аналізуванні художніх творів в процесі їх сприймання

9

Учень виявляє достатнє засвоєння тематичного художнього матеріалу, але допускає несуттєві неточності у використанні спеціальної художньої термінології, які потребують допомоги вчителя, трапляються поодинокі недоліки у відтворенні художнього образу і художньо-образному оформленні своїх роздумів щодо оцінки творів образотворчого мистецтва; не завжди самостійно систематизує та узагальнює художній матеріал

Високий

10

Учень має міцні знання програмового матеріалу, але, аналізуючи художні твори, допускає неточність у формулюваннях та використанні спеціальної термінології, не завжди обґрунтовано може довести свою точку зору на художні явища в процесі їх сприймання, не завжди вміє відтворити в окремі фрагменти художніх образів. Вказані неточності може виправляти самостійно

11

Учень володіє тематичним художнім матеріалом у межах програми, вміє використовувати набуті знання, уміння і здібності у нових художньо-творчих завданнях, виявляє знання спеціальної художньої термінології, їх усвідомлення та міцність, уміння систематизувати, узагальнювати, аналізувати твори візуального (образотворчого) мистецтва, асоціювати їх із творами інших мистецтв та життєвими явищами, застосовувати набуті знання в образотворчій діяльності

12

Учень має ґрунтовні знання тематичного художнього матеріалу (жанри, митці, твори образотворчого мистецтва) у межах програми здатний систематизувати, узагальнювати, свідомо сприймати та відтворювати візуальні образи, широко застосовувати асоціативні зв’язки між творами образотворчого мистецтва, творами інших мистецтв та життєвими явищами. Учень свідомо послуговується мовою візуального мистецтва у роздумах, висновках та узагальненнях щодо сприймання художніх образів, має достатньо високий рівень художньо-мистецького мислення у розвитку світо пізнання і світовідчуття; самостійно використовує набуті художні вміння, навички та власті здібності в художній діяльності



Схожі:

Методичні рекомендації для вчителів образотворчого мистецтва Предмет «Образотворче мистецтво» iconРекомендації м/о вчителів художньо-естетичного циклу (образотворче та музичне мистецтво, художня культура)
Впроваджувати на уроках музичного та образотворчого мистецтва ігрові види діяльності, урізноманітнювати форми і методи роботи на...
Методичні рекомендації для вчителів образотворчого мистецтва Предмет «Образотворче мистецтво» icon31. 05. 06 (правлена) образотворче мистецтво пояснювальна записка
Відповідно до вимог Державного стандарту початкової загальної освіти предмет «Образотворче мистецтво» реалізує змістову лінію візуального...
Методичні рекомендації для вчителів образотворчого мистецтва Предмет «Образотворче мистецтво» iconОбразотворче мистецтво пояснювальна записка
Заняття з образотворчого мистецтва в загальноосвітній спеціальній (корекційній) школі – невід’ємна складова частина всебічного розвитку...
Методичні рекомендації для вчителів образотворчого мистецтва Предмет «Образотворче мистецтво» iconМетодичні рекомендації щодо вивчення музичного мистецтва, образотворчого мистецтва, художньої культури у 2011 2012 навчальному році Світлана Ковальова, завідуюча кафедри педагогічної майстерності
Методичні рекомендації щодо вивчення музичного мистецтва, образотворчого мистецтва, художньої культури у 2011 – 2012 навчальному...
Методичні рекомендації для вчителів образотворчого мистецтва Предмет «Образотворче мистецтво» iconМетодичні рекомендації Відділ освіти 2 Колотило Надія Яківна Вчитель образотворчого мистецтва, І категорія Великохутірська зош І-ІІІ ступенів Альбом «Рушники Великого Хутора»
Реалізація принципів національного виховання під час проведення дидактичних міні-модулів з образотворчого мистецтва
Методичні рекомендації для вчителів образотворчого мистецтва Предмет «Образотворче мистецтво» iconОбразотворче мистецтво
Заняття з образотворчого мистецтва формують у учнів сферу духовних інтересів, активний погляд на життя; навчають розуміти та сприймати...
Методичні рекомендації для вчителів образотворчого мистецтва Предмет «Образотворче мистецтво» iconПрограма для спеціальних загальноосвітніх шкіл інтенсивної педагогічної корекції образотворче мистецтво Київ
Заняття з образотворчого мистецтва формують у учнів сферу духовних інтересів, активний погляд на життя; навчають розуміти та сприймати...
Методичні рекомендації для вчителів образотворчого мистецтва Предмет «Образотворче мистецтво» iconОбразотворче мистецтво 1-4 класи загальноосвітніх навчальних закладів образотворче мистецтво
Високорозвинені цивілізації ставили і продовжують ставити мистецтво у центрі всієї освіти, розуміючи його унікальні можливості для...
Методичні рекомендації для вчителів образотворчого мистецтва Предмет «Образотворче мистецтво» iconМетодичні рекомендації для викладачів художньої школи, художнього відділення, початкового спеціалізованого мистецького навчального закладу, укладачі Л. А. Рибалко. Державний методичний центр навчальних закладів культури і мистецтв, Київ 2006р
Напрям у галузі мистецької освіти, яким займається заклад: художньо –естетичний та творчий розвиток дітей в системі поліхудожньої...
Методичні рекомендації для вчителів образотворчого мистецтва Предмет «Образотворче мистецтво» iconУдк 378. 147: 74 Ольга Стрілець основи дослідження етнодизайну в професійній підготовці вчителів образотворчого мистецтва
У статті розглядається ефективнісь впливу етнодизайну на професійну підготовку майбутніх учителів образотворчого мистецтва
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©te.zavantag.com 2000-2017
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи