Насильства та жорстокого поводження з дітьми icon

Насильства та жорстокого поводження з дітьми




НазваНасильства та жорстокого поводження з дітьми
Сторінка1/4
Дата конвертації30.03.2013
Розмір0.54 Mb.
ТипДокументи
  1   2   3   4

ВИЯВЛЕННЯ, ПОПЕРЕДЖЕННЯ

І РОЗГЛЯД ВИПАДКІВ

НАСИЛЬСТВА ТА ЖОРСТОКОГО

ПОВОДЖЕННЯ З ДІТЬМИ

МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ для працівників освіти

київ

2007

ДК 364:|616.98=578.828|

ББК 65.272+55.148

M54

М54 Виявлення, попередження і розгляд випадків насильстві) та жорстокого поводження з дітьми. Методичні матеріали для працівників освіти. Авт.- упор.: Буров С, Дубініна І., Онишко Ю., Смислова Л., Ясиновська М.. - К.: Видавничий дім «КАЛИТА», 2007. - 36 с.

ISВN 978-966-8879-53-1

Видання підготовлено у рамках проекту співпраці між Представництвом Дитячого Фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні та Всеукраїнським громадським центром "Волонтер" "Удосконалення правової, нормативної та методичної бази національної системи моніторингу випадків насильства над дітьми та у сім'ї" за підтримки Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту.

Рекомендації розроблено на підставі діючих в Україні нормативно-правових документів, а також аналізу українського і міжнародного досвіду з питань виявлення та попередження жорстокого поводження з дітьми. Матеріал буде корисним, у першу чергу, для медичних працівників, а також для інших фахівців, які причетні до попередження та розв'язання проблеми жорстокого поводження з дітьми.

УДК 364:|616.98=578.828| ББК 65.272+55.148

Координатор проекту від Представництва Дитячого Фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні - Андрій Гайдамашко

Координатор проекту від ВГЦ "Волонтер" - Тетяна Журавель

Погляди, викладені у цьому виданні, висловлюють думку його авторів

і не обов'язково збігаються з політикою і поглядами

^ Дитячого Фонду ООН (ЮНІСЕФ).

Будь-яка частина цієї публікації може бути вільно відтворена за умов відповідного посилання.

Розроблено і видано за сприяння Представництва Дитячого Фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні

ISBN 978-966-8879-53-1 ® Представництво Дитям (XIII (КМІП І «І») г» Україні

\ууАУ'.ипіссі.оіі'/іікі.іііи7іікі
© ВОЛОНТЕР

© Фото на обк ш їм і

^ ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ жорстокого поводження з дітьми

Домашнє насильство над дітьми: його види та наслідки*

Жорстоке поводження з дітьми і нехтування їх інтересами можуть маги різні види і форми, але їх наслідки завжди завдають серйозної шкоди здоров'ю, розвитку і соціалізації дитини, нерідко складають загрозу її життю чи навіть спричиняють смерть.

^ Фізичне насильство - нанесення дитині батьками чи особами, що їх заміняють, вихователями чи іншими особами фізичних травм, різних тілесних ушкоджень, що вадять здоров'ю дитини, порушують її розвиток і позбавляють життя. Ці дії можуть здійснюватися у формі побиття, катування, штовхань, у вигляді ударів, ляпасів, припікання гарячими предметами, рідинами, запаленими цигарками, у вигляді укусів і з використанням різних предметів як знаряддя бузувірства.

Фізичне насильство включає також залучення дитини до вживання наркотиків, алкоголю, пропонування їй отруйних засобів чи медичних препаратів, що викликають одурманення (наприклад, снодійного, не призначеного лікарем), а також спроби удушення чи втоплення дитини.

У деяких родинах як дисциплінарну міру застосовують різні види фізичного покарання - від потиличників і ляпасів до биття ременем. Необхідно усвідомлювати, що фізичне насильство - це фізичний напад (катування), воно майже завжди супроводжується словесними образами і психічною травмою.

^ Сексуальне насильство чи спокушання - використання дитини (хлопчика чи дівчинки) дорослою людиною чи іншою дитиною для задоволення сексуальних потреб або отримання вигоди. Сексуальне насильство включає статеві зносини (коїтус), оральний і анальний секс, взаємну мастурба-

* Підготовлено за:

Стаття Т.Я. Сафонової, Є.І. Цимбал «Жорстоке поводження з дітьми і його наслідки»/ Жорстоке поводження з дітьми: сутність, причини, соціально-правовий захист. - М.,1993

-з-

цію, інші тілесні контакти зі статевими органами. До сексуального розбещення відноситься також залучення дитини до проституції, порнобізнесу, оголення перед дитиною статевих органів і сідниць, підглядання за нею, коли вона цього не підозрює: під час роздягання, справлення природних потреб.

^ Психічне (емоційне) насильство постійна чи періодична словесна образа дитини, погрози з боку батьків, опікунів, учителів, вихователів, приниження її людської гідності, звинувачення її в тому, у чому вона не винна, демонстрування нелюбові, ворожості до дитини. До цього виду насильства належать також постійна неправда і обдурювання дитини (у результаті чого вона втрачає довіру до дорослого), а також ситуації, коли вимоги до дитини не відповідають її віковим можливостям.

^ Зневаження інтересів і потреб дитини (нехтування) - відсутність належного забезпечення основних потреб дитини в їжі, одязі, житлі, вихованні, медичній допомозі з боку батьків чи осіб, що їх заміняють, через об'єктивні причини (бідність, психічні хвороби, недосвідченість) чи без них. Типовим прикладом зневажливого ставлення до дітей є залишення їх без догляду, що часто призводить до нещасних випадків, отруєнь та інших небезпечних для життя і здоров'я дитини наслідків.

Зазвичай дитина-жертва зазнає одночасно декількох видів насильства. Так, сексуальне насильство на фоні інцесту неминуче супроводжується руйнуванням сімейних стосунків та довіри в сім'ї, маніпулятивними стосунками, а часто й залякуванням з боку кривдника, що кваліфікується як психологічне насильство. Складовою практично всіх видів насильства є фізичне (побиття) та емоційне (погрози вбити або покалічити).

Одним із проявів жорстокого поводження з дітьми є також відсутність у жінки любові до дитини, коли та ще знаходиться в мате­ринській утробі, тобто до дитини від небажаної вагітності. її, що ще нічим себе не проявила, вже не люблять, не думають і не піклуються про неї. Будучи емоційно відкинутими ще до народження, такі діти народжуються передчасно удвічі частіше порівняно з дітьми від бажаної вагітності, вони частіше мають низьку масу тіла, хворіють у перші місяці життя, гірше розвиваються.

Насильство над дітьми можна класифікувати також за такими ознаками:

  • залежно від стратегії кривдника: очевидне та приховане (непряме);

  • за часом: те, що відбувається зараз, і те, що трапилося в минулому;

  • за тривалістю: одноразове або багаторазове, що триває роками;

  • за місцем та оточенням: удома - з боку родичів; у школі - з боку педагогів або дітей; на вулиці - з боку дітей або незнайомих дорослих.

Будь-який вид жорстокого поводження з дітьми веде до найрізноманітніших наслідків, але поєднує їх одне - збитки здоров'ю дитини чи небезпе-

-4-

ка для її життя. Негативними наслідками для здоров'я є: втрата чи погіршення функції якогось органу, виникнення захворювання, порушення фізичного чи психічного розвитку. Зі 100 випадків фізичного насильства над дітьми приблизно 1-2 закінчуються смертю жертви насильства. Наслідками фізичного насильства є синці, травми, переломи, ушкодження внутрішніх органів: печінки, селезінки, нирок та ін. Потрібен час, щоб вилікувати ці ушкодження, але ще більше часу і зусиль потрібно для того, щоб залікувати душевну травму, психіку дитини, що постраждала від побоїв.

Розрізняють наближені та віддалені наслідки жорстокого поводження і неуважного ставлення до дітей.

До наближених наслідків належать фізичні травми, ушкодження, а також блювання, головний біль, втрата свідомості, характерні для синдрому струсу, що розвивається у маленьких дітей, яких беруть за плечі і сильно струшують. Окрім вказаних ознак, у дітей при цьому синдромі з'являється крововилив в очні яблука. До найближчих наслідків належать також гострі психічні порушення у відповідь на будь-який вид агресії, особливо на сексуальну. Ці реакції можуть проявлятися у вигляді порушення, прагнення кудись втекти, сховатися, або ж у вигляді глибокої загальмованості, зовнішньої байдужості. Однак в обох випадках дитина охоплена гострим переживанням страху, тривоги і гніву. У дітей старшого віку можливий розвиток важкої депресії з почуттям власної неповноцінності.

Серед віддалених наслідків жорстокого поводження з дітьми виділяються порушення фізичного і психічного розвитку дитини, різні соматичні захворювання, особистісні та емоційні порушення, соціальні наслідки.

^ Порушення фізичного і психічного розвитку

У більшості дітей, що живуть у родинах, де застосовуються тяжкі фізичні покарання, де лайка є «методом виховання», чи в родинах, де діти позбавлені тепла, уваги, наприклад, у родинах батьків-алкоголіків, спостерігаються ознаки затримки фізичного і нервово-психічного розвитку. Закордонні фахівці назвали цей стан дітей «нездатністю до процвітання».

Діти, що зазнавали жорстокого ставлення до себе, часто відстають у рості, масі (або у тому й іншому) від своїх однолітків. Вони пізніше починають ходити, говорити, рідше сміються, значно гірше вчаться у школі, ніж їх однолітки. У таких дітей часто спостерігаються шкідливі звички: смоктання пальців, гризіння нігтів, розгойдування, онанізм. Та й зовні діти, що живуть в умовах нехтування їх інтересами, фізичними й емоційними потребами, виглядають інакше, ніж діти, що живуть у нормальних умовах: у них припухлі, «сонні» очі, бліде обличчя, скуйовджене волосся, неохайний одяг, інші ознаки гігієнічної занедбаності - педикульоз, висипи, поганий запах від одягу та тіла.

-5-

Різні захворювання як наслідок жорстокого поводження

Захворювання можуть мати специфічний для окремого виду насильства характер: наприклад, наслідком фізичного насильства є ушкодження частин тіла і внутрішніх органів різного ступеня тяжкості, переломи кісток. При сексуальному насильстві можуть викликати захворювання, що передаються статевим шляхом: інфекційно-запальні захворювання геніталій, сифіліс, гонорея, СНІД, гострі та хронічні інфекції сечостатевих шляхів, травми, кровотечі зі статевих органів і прямої кишки, розриви прямої кишки і піхви, випадання прямої кишки.

Незалежно від виду і характеру насильства у дітей можуть спостерігатися різні захворювання, що належать до психосоматичних: ожиріння чи, навпаки, різка втрата ваги, спричинена порушеннями апетиту. При емоційному (психічному) насильстві нерідко бувають шкірні висипи, алергійна патологія, виразка шлунку, при сексуальному насильстві - безпричинний (якщо ніяких захворювань органів черевної порожнини і малого тазу не виявляється) біль унизу живота. Часто в дітей розвиваються такі нервово-психічні захворювання, як тіки, заїкання, енурез (нетримання сечі), енкопрез (нетримання калу), деякі діти повторно потрапляють до відділення невідкладної допомоги через випадкові травми, отруєння.

^ Психічні особливості дітей, що постраждали від насильства

Практично всі діти, що постраждали від жорстокого поводження і зневажливого ставлення, перенесли психічну травму, у результаті чого вони розвиваються з суттєвими особистісними, емоційними і поведінковими особливостями, що негативно впливає на їх подальше життя.

Діти, що зазнали насильства, самі стають агресивними, що найчастіше виявляється у поводженні зі слабшими: молодшими за віком дітьми, тваринами. Часто їх агресивність проявляється у грі, іноді спалахи гніву не мають очевидної причини.

Деякі з них, навпаки, занадто пасивні, не можуть себе захистити. І в тому, і в іншому випадку порушується контакт, спілкування з однолітками. У занедбаних, емоційно депривованих дітей прагнення будь-яким шляхом привернути до себе увагу іноді проявляється у вигляді зухвалої, ексцентричної поведінки.

Діти, що зазнали сексуального насильства, отримують невластиві для їх віку знання про сексуальні взаємини, що виявляється в їх поведінці, в іграх з іншими дітьми чи з іграшками. Навіть маленькі діти, що не досягли шкільного віку, які постраждали від сексуального насильства, згодом самі можуть стати ініціаторами розпусних дій і втягувати в них велику кількість учасників.

Найбільш універсальною і тяжкою реакцією на будь-яке, а не тільки сексуальне, насильство є низька самооцінка, що сприяє збереженню і закріпленню психологічних порушень, пов'язаних із насильством. Особистість

-6-

із низькою самооцінкою переживає почуття провини, сорому. Для неї характерні постійна переконаність у власній неповноцінності, у тому, що «ти гірший за всіх». Унаслідок цього дитині важко домогтися поваги оточуючих, успіху, спілкування її з однолітками ускладнене.

Серед цих дітей, навіть у дорослому віці, фіксується високий показник депресій. Це виявляється у нападах тривожності, безпричинної туги, почуття самотності, у порушенні сну. У старшому віці у підлітків можуть спостерігатися спроби суїциду або суїцидальна смерть.

Почуваючи себе нещасливими, знедоленими, пристосовуючись до ненормальних умов існування, намагаючись знайти вихід із ситуації, що склалася, вони і самі можуть стати шантажистами. Це, зокрема, стосується сексуального насильства, коли в обмін на обіцянку зберігати секрет і не ламати звичного сімейного життя діти вимагають від дорослих ґвалтівників гроші, солодощі, подарунки.

^ Соціальні наслідки жорстокого поводження з дітьми

Можна виділити два наслідки, що виявляються одночасно: втрати для жертви і для суспільства.

Діти, що зазнали будь-якого виду насильства, відчувають труднощі соціалізації: у них порушені зв'язки з дорослими, відсутні відповідні навички спілкування з однолітками, вони не мають достатнього рівня знань і ерудиції, щоб завоювати авторитет у школі тощо. Вирішення своїх проблем діти - жертви насильства - часто знаходять у кримінальному, асоціальному середовищі, а це часто пов'язано з виробленням у них пристрасті до алкоголю, наркотиків, вони починають красти і здійснювати інші протиправні дії.

Дівчатка нерідко починають займатися проституцією, у хлопчиків може порушуватися статева орієнтація. І ті, й інші згодом мають проблеми при створенні власної родини, вони не можуть дати своїм дітям достатньо тепла, оскільки не вирішені їх власні емоційні проблеми.

Як говорилося вище, будь-який вид насильства формує у дітей і підлітків такі особистісні й поведінкові особливості, які роблять їх малопривабливими і навіть небезпечними для суспільства.

Які ж суспільні втрати від насильства над дітьми? Це, насамперед, втрати людських життів у результаті вбивств дітей і підлітків, їх самогубств, це втрати в їх особі продуктивних членів суспільства внаслідок порушення їх психічного і фізичного здоров'я, низького освітнього і професійного рівня, кримінальної поведінки. Це втрати в їх особі батьків, здатних виховати здорових у фізичному і моральному плані дітей. Нарешті, це відтворення жорстокості в суспільстві, оскільки колишні жерт­ви самі часто стають ґвалтівниками.

-7-

ІНДИКАТОРИ

жорстокого поводження з дитиною

Насильство завдає дитині тяжких травм, які мають згубні наслідки для її подальшого фізичного та психічного здоров'я. Для суспільства це небезпечно тим, що діти, які були жертвами або свідками насильства в сім'ї, переносять цей негативний досвід на власне життя. Така сім'я виховує для суспільства потенційного агресора чи жертву - людину, яка вважає за норму, що інших можна принижувати, а „за необхідності" й побити.

За низкою різних даних, жорстокість щодо дітей корелює з такими характеристиками батьків, як їх молодий вік, патологія особистості, психічний розлад, низький соціальний статус (прошарок, клас), соціальна ізоляція, дисгармонія у подружніх стосунках, розлучення, кримінальне минуле. У багатьох батьків в анамнезі є інформація, що вони самі в дитинстві зазнавали жорстокого поводження або депривації.

Діти найбільшою мірою ризикують стати об'єктами зловживань при наявності таких чинників: передчасне народження, рання сепарація (відділення) від матері, необхідність в особливому догляді під час неонатального періоду, вроджені вади розвитку, хронічне захворювання, складний характер.

Діти, які постраждали від жорстокості та зневаги, мають низку специфічних психологічних рис, головною особливістю яких є амбівалентність (різнополюсність) - як реакція на суперечливі вимоги батьків. Підлітки, які зазнали зловживань, поєднують у собі імпульсивність та терпеливість, підозрілість з ірраціональною вірою в можливість покращання внутрішньосімейної ситуації. Вони відзначаються низькою самооцінкою, є емоційно залежними, відчувають самотність, ізольованість, страх перед майбутнім, впевненість у відсутності перспектив, провину за інцинденти насильства.

Діти, що живуть в умовах сімейного насильства, демонструють схильність до депресій, високий рівень імовірності стресу, виразні істеричні та/або депресивні симптоми. Вони часто пропускають шкільні заняття (в тому числі через нездужання). Такі діти та підлітки відзначаються високим рівнем ризику алкоголізації та наркотизації, пределінквентною та делінквентною поведінкою, зухвалою сексуальною поведінкою, дромоманією (патологічною схильністю до мандрів, бродяжництва).

Найбільш типовими наслідками насильства в сім'ї стають такі поведінкові прояви у дітей (і саме на них найчастіше скаржаться вчителі та батьки): бійки, конфлікти з оточуючими, низька шкільна успішність, пропуски уроків без поважних причин, незвичайна замкненість. До емоційних проблем таких дітей можна віднести підвищену агресивність, переважно погіршений настрій, високу тривожність та наявність страхів, нестійкість почуттєвої сфери, легке

-8-

коливання емоцій та їх надмірна сила, часто неадекватна ситуації (лють або істеричні ридання у відповідь на незначні зовнішні подразники).

Ознаками скоєного над дитиною насильства та неналежного догляду можуть бути також: недостатня вага дитини, анемія, слабкий імунітет, тік, смоктання пальців, гризіння нігтів, розгойдування та нав'язливі рухи; одяг, що не відповідає погодним умовам та віку дитини; часті звертання до медичних закладів, зростаюча кількість ушкоджень; невідповідність отриманих ушкоджень поясненням, що їх дає дитина або батьки чи піклувальники. Також підозру щодо фізичного насильства повинні викликати типовість травм та наявність відомостей про подібні пошкодження у минулому, непереконливі пояснення щодо обставин, за яких було отримано травму, зволікання часу при звертанні по медичну допомогу та неспівпадаюча реакція батьків.

Іншими наслідками насильства щодо дітей різного віку є:

- для дітей у віці до 6 місяців - низька рухова активність, байдужість до оточуючого світу, відсутність реакції або слабка реакція на зовнішні стимули, відсутність посмішки (або посмішка з'являється дуже рідко);

- для дітей у віці від 6 місяців до півтора року - страх перед батьками, страх фізичного контакту з дорослою людиною (наприклад, коли хтось намагається взяти дитину на руки), постійна настороженість без причини, плаксивість, замкненість, постійний сум;

- для дітей 1,5-3 років - страхи, змішані почуття, порушення сну, втрата апетиту, агресія, боязнь чужих людей, дорослих, схильність до сексуальних ігор, крайнощі у поведінці (від надмірної агресивності до пасивності);

- для дітей дошкільного віку (3-6 років) - пасивна реакція на біль, примирення з ситуацією; тривожність, боязливість, змішані почуття, відчуття провини, сорому, відрази, безпорадності, болісна реакція на критику; брехливість, схильність до злодійства і підпалювання, жорстокість до тварин. Крім того, спостерігаються форми поведінки, притаманні молодшому віку (енурез, смоктання пальців, гризіння нігтів, утруднене мовлення тощо); негативізм, відчуження та агресія поєднані з надмірною поступливістю та улесливістю. Слід також зазначити наявність сексуальних ігор та хворобливої мастурбації;

- для дітей молодшого шкільного віку - амбівалентні почуття стосовно дорослих, проблеми у визначенні сімейних ролей, страх, почуття сорому, відрази, зіпсованості, недовіри до світу; в поведінці відзначаються відчуження від людей, порушення сну, апетиту, агресивне поводження, відчуття „брудного тіла", мовчазність або несподівана балакучість, сексуальні дії з іншими дітьми;

- для дітей 9-13 років - те ж, що і для дітей молодшого шкільного віку, а також депресія, суб'єктивне відчуття втрати емоцій, самотність, відсутність друзів, страх перед власним домом, небажання повертатися туди після школи. У поведінці виявляється ізоляція, маніпулювання іншими дітьми (в тому числі з метою отримання сексуального задоволення), суперечливе повод-

-9-

ження, а також неадекватні харчові уподобання (недоїдки, листя, крейда, равлики, таргани, інші комахи тощо);

- для підлітків 13-18 років - відраза, сором, провина, недовіра, амбівалентні почуття до дорослих, сексуальні порушення, несформованість соціальних ролей і своєї ролі в родині, почуття власної непотрібності. У поведінковій сфері відзначаються спроби суїциду, реалізоване чи нереалізоване бажання залишити власну домівку, агресивне поводження, уникнення тілесної та емоційної інтимності, непослідовність і суперечливість поводження.

Узагальнюючи, можна виділити низку наочних ознак, характерних для дитини що постраждала від сімейного насильства. Вони наведені в таблиці 1.

^ Таблиця 1

Можливі наочні ознаки дітей,

що зазнають насильства, жорстокого поводження

(за О. Кочемировською, А. Ходоренко;

модифікація Ю. Онишка, Л. Смислової, І. Дубініної)



Тип насильства

Ознака

Фізичне

- зміщення суглобів (вивихи), переломи кісток, гематоми, подряпини, садна;

- синці на тих частинах тіла, на яких вони не повинні з'являтися, коли дитина грається (наприклад, на щоках, очах, губах, вухах, сідницях, передпліччях, стегнах, кінчиках пальців тощо);

- рвані рани і переломи в області обличчя, травматична втрата зубів;

- ретинальні крововиливи (у сітківку), відшарування сітківки і переломи орбіти;

- забиті місця на тілі, голові або сідницях, які мають виразні контури предмета (наприклад, пряжки ременя, лозини);

- рани і синці у різних фазах загоєння та/або у різних частинах тіла (наприклад, на спині та грудях одночасно) або незрозумілого походження;

- сліди від укусів людиною;

- незвичні опіки (цигаркою або гарячим посудом).

Сексуальне

- знання термінології та жаргону, зазвичай не властивих дітям відповідного віку;

- висипи та/або кровотечі в області паху, геніталій;

- захворювання, що передаються статевим шляхом;

- ознаки вагінального або анального проникнення стороннього предмета;

- дитяча або підліткова проституція;

- вагітність;

- вчинення сексуальних злочинів;

- сексуальні домагання до дітей, підлітків, дорослих;

- нерозбірлива та/або активна сексуальна поведінка;

- уникнення контактів із ровесниками;

- відсутність догляду за собою;

- синдром „брудного тіла": постійне настирливе перебування у ванній, під душем;

- боязнь чоловіків;

- боязнь конкретних людей;

- запобіжні заходи, щоб важче було знімати одяг;

- синці на внутрішній стороні стегон, на грудях і сідницях;

- людські укуси;

-10-

^ Продовження таблиці І



Тип насильства

Ознака

Психологічне

- замкнутість;

- страх, або навпаки, демонстрація повної відсутності страху, ризикована, зухвала поведінка;

- неврівноважена поведінка;

- агресивність, напади люті, схильність до руйнації, нищення та насильства;

- уповільнене мовлення, нездатність до навчання, відсутність знань, відомих дітям відповідного віку (наприклад, невміння читати, писати та рахувати);

- надто висока зрілість та відповідальність порівняно з дітьми цього віку („маленький дорослий");

- уникання однолітків, бажання спілкуватися та гратися зі значно молодшими дітьми;

- занижена самооцінка;

- тривожність;

- почуття провини;

- швидка стомлюваність, знижена спроможність до концентрації уваги;

- демонстрація страху перед появою батьків та/або необхідністю йти додому; небажання йти додому;

- схильність до "мандрів", бродяжництва;

- страх перед фізичним контактом;

- депресивні розлади;

- спроби самогубства або самопошкодження;

- вживання алкоголю, наркотиків, токсичних речовин;

- наявність стресопохідних розладів психіки, психосоматичних хвороб;

- насильство по відношенню до слабших: тварин чи інших живих істот.

Економічне насильство, занедбання дитини

- дитина постійно голодує через нестачу їжі;

- дитина надмірно набирає вагу через неправильне харчування;

- дитина завжди запізнюється до школи;

- дитина завжди пропускає школу;

- дитина носить брудний одяг;

- дитина одягнена не за погодою, не по сезону;

- дитина виглядає втомленою і хворою;

- дитина виглядає занедбаною;

- у дитини неліковані зуби;

- нестача необхідного медичного лікування (дитину не водять до лікаря);

- за дитиною не стежать, і вона залишена напризволяще;

- дитину наражають на небезпеку;

- дитини уникають інші діти;

- у дитині немає іграшок, книжок, розваг тощо;

- удома холодно, безлад і антисанітарія;

- у дитини немає постільної білизни або постільна білизна драна та брудна;

- нігті у дитини не стрижені і брудні;

- у дитини постійні інфекції, спричинені браком гігієни;

- є інформація про трудову діяльність дитини (особливо молодшого віку);

- дитина жебракує, втікає з дому.^

  1   2   3   4



Схожі:

Насильства та жорстокого поводження з дітьми iconРішення виконкому Ватутінської міської ради Черкаської області від 27. 10. 2011 №384 Про план міських заходів щодо попередження насильства в сім’ї та жорстокого поводження з дітьми на 2011-2012 роки,
Ватутінської міської ради Черкаської області від 27. 10. 2011 №384 Про план міських заходів щодо попередження насильства в сім’ї...
Насильства та жорстокого поводження з дітьми icon“ Система соціально-психологічного супроводу з попередження насильства і жорстокого поводження з дітьми в освітньому середовищі”
Система соціально-психологічного супроводу з попередження насильства і жорстокого поводження з дітьми в освітньому середовищі
Насильства та жорстокого поводження з дітьми iconКерівникам навчальних закладів
Міністерства охорони здоров’я України від 16. 01. 2004 №5/34/24/11 «Про затвердження порядку розгляду звернень та повідомлень з приводу...
Насильства та жорстокого поводження з дітьми iconПлан роботи на рік ( затверджений директором та погоджений методистом рмк)
Щодо попередження: бездоглядності, правопорушень, злочинності, насильства в сім ї, жорстокого поводження з дітьми або реальної загрози...
Насильства та жорстокого поводження з дітьми iconРекомендації засідання районного методичного об’єднання соціальних педагогів та громадських інспекторів з охорони дитинства Тема: «Попередження насильства та жорстокого поводження з дітьми»
Його наслідки. Особливу увагу варто приділяти «легким» формам прояву насильства серед дітей, зокрема психологічному. Бажано проводити...
Насильства та жорстокого поводження з дітьми iconПро організацію інформаційно профілактичної роботи щодо запобігання торгівлі, експлуатації та жорстокого поводження з дітьми на 2012 2013 навчальний рік
Львівської облдержадміністрації щодо запобігання торгівлі, експлуатації та жорстокого поводження з дітьми на 2011 2012 навчальний...
Насильства та жорстокого поводження з дітьми iconЗаходи щодо профілактики протидії торгівлі людьми та жорстокого поводження з дітьми Какуля І. Ю., методист рмк
Заходи щодо профілактики протидії торгівлі людьми та жорстокого поводження з дітьми
Насильства та жорстокого поводження з дітьми iconПро затвердження Порядку розгляду звернень та повідомлень з приводу жорстокого поводження з дітьми або реальної загрози його вчинення На виконання п.
Про затвердження Порядку розгляду звернень та повідомлень з приводу жорстокого поводження з дітьми або [ ]
Насильства та жорстокого поводження з дітьми iconПро затвердження Порядку розгляду звернень та повідомлень з приводу жорстокого поводження з дітьми або реальної загрози його вчинення На виконання п.
...
Насильства та жорстокого поводження з дітьми iconПсихолого-педагогічний тренінг для педагогів на базі дошкільного навчального закладу №52
Мета: допомогти учасникам тренінгу усвідомити роль педагога у попередженні насильства та жорстокого поводження з дітьми дошкільного...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©te.zavantag.com 2000-2017
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи