Вершута Валентина Василівна, вчитель української мови та літератури Щербашенської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Богуславського району Київської області у світі чарівних слів. Мандрівка в країну Фразеології : навчально-методичний посібник icon

Вершута Валентина Василівна, вчитель української мови та літератури Щербашенської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Богуславського району Київської області у світі чарівних слів. Мандрівка в країну Фразеології : навчально-методичний посібник




НазваВершута Валентина Василівна, вчитель української мови та літератури Щербашенської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Богуславського району Київської області у світі чарівних слів. Мандрівка в країну Фразеології : навчально-методичний посібник
Сторінка2/4
Дата конвертації05.05.2013
Розмір0.82 Mb.
ТипНавчально-методичний посібник
1   2   3   4
1. /У св_т_ чар_вних сл_в. Мандр_вка в крахну Фразеолог_х ++.docВершута Валентина Василівна, вчитель української мови та літератури Щербашенської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Богуславського району Київської області у світі чарівних слів. Мандрівка в країну Фразеології : навчально-методичний посібник

2.3. Функціональний аспект фразеологізмів

У функціональному аспекті стійких (фразеологічних) сполук виділяють шість основних типів:

  1. Образно-виразні стійкі сполуки, до яких належать метафоричні одиниці (пустити червоного півня; гора народила мишу), сполуки з метафоричними компонентами (яблуко незгоди), сталі порівняння (берегти як зіницю ока), евфонізми (із грязі в князі), сталі гіперболи і літоти (гарматою не проб'єш; виїденого яйця не вартий), тавтологічні сполуки (свиня свинею; литвом лити), сполуки, що створюються на основі поетичного синтаксису (правда — добре, а щастя — краще).

Такі експресивно-емоційно забарвлені сполуки відзначаються певною художньою своєрідністю. Вони утворилися не тільки внаслідок звичайного добору слів, але і внаслідок вияву фантазії, гри, уяви, що виражається у вдалому переносному вживанні слів, влучності зіставлення, порівняння тощо.

  1. Еліптичні сполуки, що об'єднують усічені стійкі сполуки слів: рад не рад; хоч куди; ні пуху ні пера.

  2. Термінологічні фразеологізми, що охоплюють складені терміни науки, техніки, мистецтва та ін.: заломлення променів; річ у собі; колінчастий вал; соціалістичний реалізм; культ особи. Заміна в них одного з компонентів синонімом (пор. ланцюгова реакція — послідовна реакція) руйнує термінологічність.

  3. Афористичні фразеологізми, що виражають узагальнюючі умовиводи: друзі пізнаються в біді; буття визначає свідомість.

  4. Контекстологічні сполуки, які ототожнюються із стійкими утвореннями (фразеологічні сполучення).

  5. Ідіоми — всі стійкі словосполуки, що втратили внутрішню форму: собаку з'їсти, була не була.

Такого роду систематизація розкриває природу творення стійких сполук, механізм формування фразеологічного складу мови. Крім того, вона одночасно вказує і на ті функції, які фразеологічний склад мови виконує в мовленні, а саме:

    • образно-виразні сполуки виконують образно-виражальну і одночасно емоційно-експресивну функцію;

    • еліптичні — лаконізують мову;

    • термінологічні — забезпечують точність;

    • сполуки з узагальнюючими умовиводами вносять у мовлення перлини народно-авторської думки;

    • контекстологічна фразеологія виконує функцію полегшення конструювання мовлення.

Генетична класифікація, що передбачає групування фразеологічного матеріалу за джерелами походження, визначає такі групи:

  • прислів'я і приказки;

  • професіоналізми, що набули метафоричного вжитку;

  • усталені вислови з анекдотів, жартів;

  • цитати й образи зі Старого і Нового Завітів;

  • численні ремінісценції античної старовини;

  • переклади поширених іншомовних висловів;

  • крилаті слова українських та іноземних письменників;

  • влучні фрази видатних людей.

Генетична класифікація надзвичайно корисна з погляду історичного вивчення фразеології кожної національної мови, на жаль, не може охопити всіх фразеологічних одиниць, бо далеко не завжди можна навіть при спеціальних дослідженнях точно встановити джерело виникнення того чи іншого вислову.

Лінгвостилістичний аспект дослідження фразеології викликає потребу вироблення стилістичної класифікації фразеологічних одиниць, яка визначає приналежність фразеологічних одиниць до того чи іншого різновиду загальномовного стилю, характеризує їх експресивні особливості тощо.

3. Лінгвістичний аналіз фразеологічних одиниць

Лінгвістичний аналіз фразеологічних одиниць у синхронному плані ґрунтується на виділенні двох основних граматико-структурних класів:

  • Фразеологічні одиниці-словосполучення, семантико-структурною особливістю яких є співвіднесеність з окремим словом і функціонування в ролі члена речення. Цей різновид фразеологічних одиниць має загальну назву - "лексичні ідіоми", наприклад: впадати в око; тертий калач; на всі заставки .

  • Фразеологічні одиниці-фрази, що мають організацію простих або складних речень. Наприклад: вік прожити — не поле перейти; що посієш, те й пожнеш; мавр зробив своє діло, мавр може йти.

Отже, фразеологізми зі структурою речення і фразеологізми у формі членів речення – це досить виразно диференційовані й кількісно незліченні явища мови і мовлення, своєрідні структури семантики й стилістики. Вони – невичерпне багатство сучасної української літературної мови, одне з найбільших джерел її мовленнєвої образності, розумової і почуттєвої розмаїтості, важливий матеріал і засіб сприймання та розуміння всього, у чому може виникнути комунікативна потреба мовців.

4. Класифікація фразеологізмів за походженням

Класифікація фразеологізмів за походженням:

  • сільськогосподарські та інші трудові процеси: варити воду (з когось); з одного тіста; орати перелоги; прокладати першу борозну; попускати віжки; повертати голоблі;

  • різні виробництва, ремесла:

  • ткацько-прядильного: розплутувати вузол; де тонко, там і рветься; розмотати клубок;

  • кравецького: білими нитками шите; на живу нитку; як з голочки;

  • ковальського: брати в лещата; між молотом і ковадлом; міцного гарту;

  • гончарського: лудити очі; полуда впала на очі; зняти полуду з очей;

  • рибальства і мисливства: закидати вудку; змотувати вудки; клювати на живця; стріляна птиця; ганяти як солоного зайця;

  • театрально-музична діяльність: увіходити в роль; помінятися ролями; у своєму репертуарі; коронний номер; попадати в тон; як по нотах;

  • військова справа: з відкритим забралом; підносити на щит; схрещувати мечі; нюхати порох; приймати бій; брати рубіж; взяти на озброєння; здавати позиції; залишати поле бою;

  • картярські ігри: розкривати карти; плутати карти; мішати карти; кинути всі козирі; ставка бита; при пікових інтересах; козирний туз;

  • народні звичаї та обряди: давати гарбуза; облизати макогона; як засватаний;

  • вірування та магічні дії: напускати манну; замовляти зуби; як рукою зняло; встати на ліву ногу; виносити сміття з хати;

  • усталені казкові звороти: за щучим велінням; за тридев'ять земель; тримати за хвіст жар-птицю; скоро казка мовиться;

  • ознаки та дії, пов'язані зі світом тварин і птахів: заяча душа; хитрий лис; кіт наплакав; показувати пазурі; птах високого польоту; розправляти крила; звити гніздо; курям на сміх;

  • іншомовні запозичення, інтернаціональні звороти: буря в склянці води; перейти рубікон; дамоклів меч; муки Тантала; авгієві стайні; прокрустове ложе; езопівська мова; нитка Аріадни; віща Кассандра; Геркулесові стовпи; гордіїв вузол; драконівські (драконові) закони; вогонь Прометея тощо. До найважливіших джерел таких сталих словосполучень належать античні міфи. Запозичені фразеологізми часто вживають без перекладу: нім. Sturm und Drang — “буря і натиск” — час бурхливого розвитку, піднесення; італ. Finita la commedia — комедія скінчилася; франц. Idee fix — ідея фікс, la lune de miel — медовий місяць; англ. time is money — час — гроші.

  • біблійного походження: око за око; наріжний камінь; Содом і Гоморра; альфа й омега; у поті чола; друге пришестя; голос волаючого в пустелі; земля обітована; камінь спотикання; вавилонська вежа; вавилонське стовпотворіння тощо.

  • літературні:

  • "Він відразу запалився бажанням вилити хоч раз перед

живою, чужою людиною свою душу" (Степан Васильченко);

  • "А мені так і кортить розпитати про Марію, так і

крутиться на язиці ймення її, та ніяково розпитувати" (Михайло Коцюбинський);

  • "З перших же днів закохався в неї, як сам признався собі, по

самі вуха" (Андрій Головко).


РОЗДІЛ 2

ІСТОРИЧНЕ ПОХОДЖЕННЯ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ

Найбільше і найдорожче

добро в кожного народу - це його мова,

ота жива схованка людського духу,

його багата скарбниця, в яку народ складає і своє

давнє життя, і свої сподіванки, розум, дослід, почування.

Панас Мирний

Чому ми так говоримо?

Багатство мови – це і багатство його фразеології, тобто виразних стійких зворотів, влучних та крилатих висловів. З глибокої давнини народ із покоління в покоління передавав усталені звороти – чудові перлини народної мудрості. Дуже часто за такими словами та зворотами лежить цілий світ, історична епоха – факти минулого життя, вірувань наших предків, реальні події сьогодення. Пропонуємо заглянути на сторінки історичного походження деяких фразеологізмів.

Авгієві стайні

(Бруд, який здається не вичистити, запустіння)

А́вгій (грец. Αυγείας) — елідський володар, син Геліоса й Гірміни, мав багато худоби, стійла якої не вичищалися 30 років.

Геракл спрямував води річки Алфей (Пеней, Меній) на авгієві стайні й вичистив їх за один день. У винагороду Авгій обіцяв йому десяту частину своєї худоби, але не дотримав слова. Між ними спалахнула війна, що закінчилася смертю Авгія, спадкоємцем якого за згодою Геракла став його син Філей.


Агнець божий

Перші слова католицької молитви. У християнській міфології - символ смирення і покірності.

У сучасній літературі цей вислів часто вживається з метою досягнення сатиричного ефекту при зображенні безвольних і нерозумних людей.

Альфа і омега

Альфа - перша, а омега - остання буква грецького алфавіту. Звідси й значення цього виразу: початок і кінець, все, що є. Походить вислів з Апокаліпсису, 1, 8: "Я єсмъ альфа і омега, початок і кінець, – каже Господь", і далі: "...Голос, ніби сурма, що говорив: "Я єсмь альфа і омега, перший і останній" (1, 10).

Аннібалова клятва

Римський історик Полібій (II ст. до н. е.) розповідає, що коли майбутньому карфагенському полководцеві Аннібалу (Ганнібал, 247-183 до н. е.) сповнилося 10 років, батько примусив його поклястися завжди бути непримиренним ворогом Риму. Аннібал додержав клятви. Не раз він завдавав римському війську тяжких поразок. Зазнавши розгрому і переконавшись у неможливості продовжувати боротьбу, Аннібал покінчив життя самогубством.

У переносному значенні - тверда рішимість боротися до кінця.

Ім'я Аннібала вживається на означення відважного полководця.

Антей

Герой старогрецьких міфів. Цей володар Лівії, гігант – син Посейдона (бога морів) і Геї (богині землі) - був непереможним, бо кожний дотик до матері-землі давав йому нові сили. Гераклові вдалося вбити Антея, лише піднявши його в повітря.

Образ Антея символізує силу, яку дає людині зв'язок з рідною землею, з батьківщиною.

Аргонавти

Герої одного з найдавніших грецьких міфів, який розповідає про пригоди кількох сміливців, які на кораблі "Арго" вирушили в Колхіду за золотим руном. Похід був надзвичайно важким, тому в переносному вживанні слово "аргонавти" означає: сміливі мандрівники, першовідкривачі.

Атлантида

Перші відомості про Атлантиду містяться в творах старогрецького філософа Платона (427-247 до н. е.). За античним міфом, який він переказує, це великий острів в Атлантичному океані, що існував у давнину і був волею Зевса затоплений за безмежну гординю його мешканців.

У переносному значенні Атлантида - прекрасна заповітна країна; "шукання Атлантиди" - відважні спроби зробити відкриття.

Ахіллесова п'ята

За старогрецьким міфом, мати героя Ахіллеса (Ахілла) морська богиня Фетіда скупала його у водах священної ріки Стікс, щоб зробити невразливим для ворожих стріл. Але при цьому вона тримала Ахіллеса за п'яту, якої не торкнулися води Стікса. Стріла Паріса, спрямована богом Аполлоном, влучила в п'яту, і герой загинув.

У переносному вживанні "ахіллесова п'ята" - слабке, вразливе місце.

Барон Мюнхгаузен

Цей крилатий вислів походить від імені саксонського барона Карла-Фрідріха-Ієроніма фон Мюнхгаузена (1720-1797), автора "Путівника для веселих людей" (1781) - збірки оповідань про неймовірні пригоди та фантастичні подорожі. Особливо популярним ім'я Мюнхгаузена стало після появи "Оповідань барона Мюнхгаузена про його незвичайні мандрівки і воєнні пригоди в Росії" (1786) англійського письменника Р. Распе. Того ж року Г. Бюргер перекладає цей твір німецькою мовою. К. Іммерман у чотиритомному сатиричному романі "Мюнхгаузен" (1838 – 1839) знов звертається до цього образу. Оповідання про пригоди Мюнхгаузена неодноразово видавалися в різних країнах у переробках для дітей.

У переносному значенні Мюнхгаузен - веселий брехун і хвалько; людина, що втратила почуття міри.

Беатріче

У книзі "Нове життя" (1292) великий італійський поет Данте Аліг’єрі оспівав флорентійку Беатріче Портінарі, ідеалізований образ якої став одним з центральних у його творчості.

У переносному значенні Беатріче - предмет чистого й вірного кохання.

Біла ворона

Вислів із 7-ї сатири староримського поета І-II ст, н. е. Ювенала:

Царства дає він [випадок] рабам,

полоненим - тріумфи,

Тільки щасливців таких менше,

ніж білих ворон.

Білі ворони – альбіноси – надзвичайно рідко зустрічаються в природі, тому й виникло таке порівняння.

У наш час вираз "біла ворона" означає не тільки незвичайну людину, але й рідкісне явище.

Блажен муж, що не йде на раду нечестивих

Вираз походить з Біблії, де сказано: "Блаженний муж, що не ходить на раду нечестивих, і не ступає слідом за грішниками, і в зібранні злоріків не сидить" (Псалом 1,1). Часто вживається в літературній мові у прямому та переносному, іронічному, значеннях.

Т. Г. Шевченко в "Давидових псалмах" використовує цей вислів як засіб характеристики громадянських чеснот людини:


Блаженний муж на лукаву

Не вступає раду,

І не стане на путь злого,

І з лютим не сяде.

Блудний син

У євангельській притчі (Лука, '15,' 11-32) розповідається про блудного сина, який, живучи розпусно, розтратив на чужині все, що мав. Убогий, голодний і хворий повернувся він на батьківщину. З радістю зустрів його батько, одягнув у дороге вбрання і наказав заколоти відгодоване теля. "Повернення блудного сина" є однією з кращих картин великого голландського художника XVII ст. Рембрандта. На сюжет євангельської легенди Т. Г. Шевченко створив серію гравюр.

У переносному значенні "блудний син"- людина, що розкаялась у своїх помилках.

Буря у склянці води

Вираз належить досить відомому французькому письменникові і філософу Ш.-Л. Монтеск'є (1689-1755). Цими словами він характеризував політичні події в карликовій республіці Сан-Маріно.

Значення цього вислову: велике хвилювання з незначного приводу, дрібні події, які штучно роздуваються.

Бути чи не бути

Слова з монолога Гамлета, героя трагедії "Гамлет, принц Датський" (1601) великого англійського драматурга В. Шекспіра.

У переносному вживанні означають: найважливіше питання, питання життя і смерті.


Бочка Данаїд

Повернемося до грецьких переказів-міфів. У лівійського царя Даная було п'ятдесят прекрасних дочок. Єгипт, цар Єгипту, виростив п'ятдесят красенів синів і побажав, щоб вони взяли в дружин дочок Даная. Данай був проти, Побудувавши корабель, він зі своїми дочками втік в Аргос. Однак і там їх наздогнали сини Єгипту. Тоді Данай наказав дівчатам після шлюбного бенкету вбити своїх чоловіків. Так вони й зробили всі, крім однієї, Гіпермнестри, яка гаряче полюбила юного Лінкея.

Боги дуже розгнівалися на зроблене дочками Даная криваве злодіяння й присудили сорок дев'ять Данаїд до страшної страти. Глибоко під землею, у похмурому пеклі - Тартар, - вони вічно намагаються наповнити водою бездонну бочку, в якій не втримується ні однієї краплі. А ми називаємо "бочкою Данаїд" усяку безцільну, нескінченну роботу.

Вавилонське стовпотворіння

"Шум, гамір, розгардіяш - ну, словом, вавилонське стовпотворіння". Чули ви такі слова?

Вавилон - древнє місто на річці Євфраті в Азії на території нинішнього Іраку. За біблійною легендою, жителі Вавилона задумали звести вежу висотою "до неба", щоб обезсмертити свої імена, і приступилися до "стовпотворіння", тобто до будівлі стовпа - вежі.

Бог обурився такою зухвалістю й повелів ангелам "змішати їхню мову". Вавилоняни, які до того розуміли один одного, заговорили раптово на різних мовах. Почалася страшна плутанина, і будівництво вежі зірвалося. Цілком зрозуміло, що слова "вавилонське стовпотворіння" стали позначенням усяку безглузду штовханину й безладдя.

Вандали

Плем'я східних германців. У другій половині II ст. вандали почали просуватися на південь і разом з іншими германськими племенами нападали на римські володіння.

455 р. вони оволоділи Римом і знищили там багато творів мистецтва. Звідси вандал - це руйнівник культурних цінностей, невіглас.

Варфоломіївська ніч

Масова різня гугенотів (протестантів) у Парижі в ніч на 24 серпня 1572 р. - свято святого Варфоломія. Католики тоді по-зрадницькому знищили близько 30 тис. гугенотів. Події Варфоломіївської ночі відображені в ряді літературних творів ("Хроніка часів Карла IX" П. Меріме, "Юність Генріха IV" Г. Манна та ін.).

Вживається на означення жорстокої масової розправи.

Вертер

Ім'я героя роману Й. В. Гете "Страждання молодого Вертера" (1774). Вертер пристрасно закоханий у наречену свого друга Шарлотту. Коли вона з почуття обов'язку виходить заміж, він кінчає життя самогубством.

Вертер - уособлення трагічної долі безнадійно закоханої людини.

Випити чашу до дна

Вислів походить з Біблії: "Устань, Єрусалиме, ти, що з руки господньої випив чашу гніву його, вихилив до дна чашу оп'яніння, осушив її" (Ісаія, 51, 17). Образ чаші страждання зустрічається також у Євангелії (Матф, 26, 39).

Вживається у значенні: іти до кінця у якійсь важкій справі, перетерпіти усі неприємності.


Випускати духа з пляшки

Вислів з "Казки про рибалку" ("Тисяча і одна ніч"): "І він витяг ніж, і трудився над свинцем, поки не зірвав його з пляшки, і поклав її боком на землю, і потряс її, щоб те, що було в ній, вилилось, - звідти не полилось нічого, і рибалка надзвичайно здивувався. А потім з пляшки пішов дим, який піднявся до хмар небесних і поповз по землі, і коли дим вийшов увесь, то зібрався, і стиснувся, і затремтів, і зробився духом з головою в хмарах і ногами на землі".

Вживається на позначення несподіванок (найчастіше неприємних), причиною яких була наша ж необережність.

Відділяти кукіль від пшениці

Євангельський вираз з притчі про людину, що посіяла пшеницю. Вночі прийшов ворог і посіяв між пшеницею кукіль. Раби запропонували господареві вибрати кукіль, та він, боячись, щоб вони не зіпсували посівів пшениці, сказав: "Залиште рости те і те до жнив, а під час жнив я скажу женцям: зберіть насамперед кукіль і зв'яжіть його у в'язки, щоб спалити їх, а пшеницю зберіть у житницю мою" (Матф., 13, 24-30).

Вживається у значенні: відокремлювати шкідливе від корисного, погане від хорошого.

Відкрити Америку

Цей вислів іронічно характеризує явище (предмет), усім давно відоме, яке намагаються видати за щось нове і надзвичайно важливе. Широко вживається в творах російських письменників XIX ст. (наприклад, у М. Є. Салтикова-Щедріна в "Листах до тітоньки").

Вовк у овечій шкурі

Вираз походить з Євангелія: "Бережіться лжепророків, які приходять до вас у овечій одежі, а всередині є вовками хижими" (Матф., 7, 15).

Вживається для характеристики лицемірної людини, яка під маскою доброчесності приховує злі наміри.

Вогнем і мечем

Вираз походить від афоризму, приписуваного старогрецькому лікареві Гіппократу (460-370 до н. е.):

"Чого не лікують ліки, те виліковує залізо, чого не лікує залізо, те виліковує вогонь".

Пізніше (у римських поетів І ст. до н. е.) вислів набув переносного значення: знищувати ворога зброєю і пожежами.

Зараз він означає: безжалісно знищувати що-небудь, застосовуючи крайні міри насильства.

Все ж вона крутиться!

Вислів цей приписується визначному італійському астрономові, фізику і механіку Галілею (1564-1642), який був притягнутий до суду інквізиції за визнання "єретичного" вчення Коперника про рух Землі навколо Сонця. Стоячи на колінах, Галілей змушений був присягти в тому, що він відмовляється від "єресі". Легенда твердить, ніби після зречення, Галілей, тупнувши ногою, вигукнув: "Все ж вона крутиться!".

Легендарний вислів Галілея вживається для позначення глибокої впевненості, переконаності в чомусь.

Всім пахощам Аравії

Слова леді Макбет – героїні трагедії В. Шекспіра "Макбет" (1606): "Ця маленька ручка все ще пахне кров'ю. Всім пахощам Аравії не відбити цього запаху. О-о-о!" (акт 5, сцена 1).

У переносному вживанні вираз означає, що якийсь вчинок чи подія залишили в душі людини незабутній слід.

Гамлет

Герой трагедії В. Шекспіра "Гамлет, принц Датський" (1601). Доля Гамлета - це трагедія благородної людини, що стикається з торжеством зла в житті. Помста за вбитого батька осмислюється Гамлетом як відплата за узурпацію влади і деспотизм, як боротьба за встановлення справедливості. Сумніви, що мучать його, мають своїм джерелом пошуки дієвих засобів для досягнення мети. Основа трагізму Гамлета в його самотності, в тому, що соціальну проблему він намагається розв'язати засобами власної боротьби.

Ім'ям Гамлета називають людину, яка в усьому сумнівається, увесь час роздумує, нездатна діяти швидко і рішуче.

Гарматне м'ясо

Найбільш раннім літературним джерелом, в якому зустрічається цей вислів, є політичний памфлет французького письменника Шатобріана (1768-1848) "Про Бонапарта і Бурбонів", опублікований після вступу союзницьких військ у Париж в 1814 р. Закликаючи до реставрації династії Бурбонів, Шатобріан детально спиняється на темних сторонах наполеонівського режиму. Він твердить, що при Наполеоні призови на військову службу були винятково жорстокими. "Презирство до людського життя і до Франції, – пише він, - досягло такого ступеня, що новобранців називали сировиною і гарматним м'ясом".

Вираз цей, характеризуючи цинічне ставлення до цінності людського життя взагалі, вживається головним чином у значенні: солдатська маса, яку посилає на смерть експлуататорська влада.

Гарпії

Це, за грецькою міфологією, богині вихору. Зображувались як крилаті потвори-птахи з дівочими головами. У міфі про аргонавтів гарпії примушують голодувати сліпого Фінея, забираючи або забруднюючи його їжу.

У переносному значенні гарпія найчастіше - зла жінка, а також зло, що мучить людину, терзає її душу.

1   2   3   4



Схожі:

Вершута Валентина Василівна, вчитель української мови та літератури Щербашенської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Богуславського району Київської області у світі чарівних слів. Мандрівка в країну Фразеології : навчально-методичний посібник icon7 клас Українська мова Завдання підготувала вчитель української мови та літератури Охрімовецької зош І-ІІІ ступенів Лиса Людмила Василівна
Завдання підготувала вчитель української мови та літератури Охрімовецької зош І-ІІІ ступенів Лиса Людмила Василівна
Вершута Валентина Василівна, вчитель української мови та літератури Щербашенської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Богуславського району Київської області у світі чарівних слів. Мандрівка в країну Фразеології : навчально-методичний посібник icon8 клас Українська мова Завдання підготувала вчитель української мови та літератури Охрімовецької зош І-ІІІ ступенів Лиса Людмила Василівна
Завдання підготувала вчитель української мови та літератури Охрімовецької зош І-ІІІ ступенів Лиса Людмила Василівна
Вершута Валентина Василівна, вчитель української мови та літератури Щербашенської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Богуславського району Київської області у світі чарівних слів. Мандрівка в країну Фразеології : навчально-методичний посібник iconМетодист рмк: Вершута Валентина Василівна
Серпневе засідання. Інструктивно-методична нарада Організація навчально-виховного процесу на уроках світової літератури
Вершута Валентина Василівна, вчитель української мови та літератури Щербашенської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Богуславського району Київської області у світі чарівних слів. Мандрівка в країну Фразеології : навчально-методичний посібник iconПисьменники-постмодерністи рубежу ХХ ххі століть (до перспективи шкільного вивчення). – 2010. – 59с
Стрилюк О. М., вчитель української мови І літератури Луцької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №13 Луцької міської ради Волинської...
Вершута Валентина Василівна, вчитель української мови та літератури Щербашенської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Богуславського району Київської області у світі чарівних слів. Мандрівка в країну Фразеології : навчально-методичний посібник iconМатеріали для проведення практичних занять з факультативного курсу «Культура мовлення»
Автор: Найденко Римма Миколаївна – вчитель української мови І літератури Криворізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №126,...
Вершута Валентина Василівна, вчитель української мови та літератури Щербашенської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Богуславського району Київської області у світі чарівних слів. Мандрівка в країну Фразеології : навчально-методичний посібник iconКожне з тестових завдань містить тільки одну правильну
Завдання підготувала вчитель української мови та літератури Охрімовецької зош І-ІІІ ступенів Лиса Людмила Василівна
Вершута Валентина Василівна, вчитель української мови та літератури Щербашенської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Богуславського району Київської області у світі чарівних слів. Мандрівка в країну Фразеології : навчально-методичний посібник iconУкраїнська мова Завдання для тестового контролю
Завдання підготувала вчитель української мови та літератури Женишковецької зош І-ІІІ ступенів Польова Євгена Василівна
Вершута Валентина Василівна, вчитель української мови та літератури Щербашенської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Богуславського району Київської області у світі чарівних слів. Мандрівка в країну Фразеології : навчально-методичний посібник iconУкраїнська мова Завдання для тестового контролю
Завдання підготувала вчитель української мови та літератури Женишковецької зош І-ІІІ ступенів Польова Євгена Василівна
Вершута Валентина Василівна, вчитель української мови та літератури Щербашенської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Богуславського району Київської області у світі чарівних слів. Мандрівка в країну Фразеології : навчально-методичний посібник iconЗагальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №6 Укладач заступник директора з виховної роботи Українець Ольга Іванівна
Собчук Наталія Миколаївна, директор школи, вчитель української мови та літератури, вчитель-методист
Вершута Валентина Василівна, вчитель української мови та літератури Щербашенської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Богуславського району Київської області у світі чарівних слів. Мандрівка в країну Фразеології : навчально-методичний посібник iconМетодист рмк: Вершута Валентина Василівна Керівник рмо: Максименко Тетяна Миколаївна
Серпневе засідання. Інструктивно-методична нарада «Організація навчально-виховного процесу в початкових класах загальноосвітніх навчальних...
Вершута Валентина Василівна, вчитель української мови та літератури Щербашенської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Богуславського району Київської області у світі чарівних слів. Мандрівка в країну Фразеології : навчально-методичний посібник iconПрограма факультативу із зарубіжної літератури
Укладач: Світлана Цибульська, вчитель вищої кваліфікаційної категорії зарубіжної літератури, «старший вчитель» Теребовлянської загальноосвітньої...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©te.zavantag.com 2000-2017
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи